Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
БІОТЕХНОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Методичні рекомендації
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ
ФАКУЛЬТЕТ Туризму, готельної та ресторанної справи
КАФЕДРА Оздоровчого харчування, екології і безпеки туризму
БІОТЕХНОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Методичні рекомендації
для самостійного вивчення дисципліни
студентам денної та заочної форми навчання
спеціальності 7.0917 "Технологія харчування" спеціалізації "Технологія харчових продуктів оздоровчого і профілактичного призначення"
ЛЬВІВ - 2012
«Біотехнологія харчових продуктів». Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни студентами денної та заочної форми навчання
Укладач: Шах А.Є., к.б.н., в.о. доцента
Розглянуто і затверджено
на засіданні кафедри
оздоровчого харчування,
екології і безпеки туризму
Протокол №_________
від “_____”______________
Завідувач кафедри
____________
Вступ
Біотехнологія на сьогоднішній день перетворилася в розгалужену і багатопланову галузь експериментальної біології. Як наука вона сформувалася на основі інтеграції досліджень, знань та методичних прийомів біохімічних, мікробіологічних, молекулярно-генетичних дисциплін та інженерних наук з метою використання властивостей мікроорганізмів, культур тканин, органів, клітин для виробництва специфічних продуктів та речовин.
Викладання "Біотехнології харчових продуктів" базується, головним чином, на таких загальних курсах, як "Мікробіологія харчових продуктів" та "Загальна біотехнологія". Об’єктами дослідження біотехнології можуть бути представники основних груп живих організмів (бактерії, віруси, дріжджі, одноклітинні організми), рослини, тварини, а також ізольовані з них клітини та субклітинні компоненти. Дослідження у біотехнології здійснюються завдяки застосуванню мутагенезу з наступною селекцією in vitro, методів клітинної та генетичної інженерії, соматичної гібридизації, культуральних методів тощо. На сучасному етапі ці методи є одними з основних методів біотехнології.
Основними напрямками біотехнології є вивчення: основ генетичної інженерії, клітинної біології та інженерії; мікроорганізмів як класичних об’єктів біотехнології; клітин тварин як продуцентів біологічно активних речовин; можливих шляхів використання культур клітин, тканин, органів рослин та цілих рослинних організмів у біотехнологічних процесах; основних напрямків розвитку біотехнологічної промисловості; сучасних досягнень та перспектив біотехнології; її етичних і соціальних проблем тощо.
Завданням є вивчення основних розділів біотехнології, методів, принципів і прийомів, що застосовуються у біотехнологічних дослідженнях; ознайомлення з сучасними досягненнями біотехнології, галузями їх застосування; проблемами та перспективами біотехнологічної науки. Створення необхідної бази знань, вмінь і навичок для подальшого вивчення фахових дисциплін, оволодіння спеціальністю.
Перелік питань, що виносяться на модульний контроль:
Будова дріжджової клітини, її відмінність від бактерійної.
Морфологія та класифікація вірусів. Умови їх культивування та значення для здоров’я людей і тварин.
Санітарно-мікробіологічне дослідження ковбасних виробів.
Вплив екологічних факторів на мікроорганізми.
Санітарно-показові мікроорганізми. Їх значення для санітарно-мікробіологічної оцінки продуктів тваринного походження.
Мікробіологічна якість та безпека харчової продукції в Україні.
Основні принципи культивування мікроорганізмів.
Санітарно-мікробіологічне дослідження м’ясних консервів
Мікрофлора повітря. Методи очищення та знезараження повітря.
Санітарно-мікробіологічне дослідження води.
Морфологія плісеневих грибів, їх розмноження та значення для виготовлення і зберігання харчових продуктів.
Молочнокисле бродіння. Збудники, хімізм бродіння, його використання у харчовій промисловості.
Мікрофлора води. Самоочищення води. Нормативи якості води для пиття за мікробіологічними показниками.
Спадковість і мінливість мікроорганізмів, практичне значення.
Роль мікрофлори у підвищенні стійкості м’ясних продуктів під час зберігання.
Селекція мікроорганізмів. Суть генної інженерії.
Мікроорганізми, що використовуються для виробництва молочних продуктів.
Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря.
Мікрофлора масла. Динаміка мікрофлори у процесі зберігання масла. Види псування масла.
Способи передавання збудників, перебіг і поширення інфекційних захворювань.
Псування консервів, що містять ненормальну залишкову мікрофлору.
Роль мікро- та макроорганізмів у інфекційному процесі. Поняття про інфекцію та інфекційну хворобу.
Збудники кишкових інфекційних захворювань людини.
Псування консервів на стадії попередньої обробки.
Утворення мікроорганізмами пігментів та ароматичних речовин. Світіння мікробів.
Мікробне псування ковбас, що містять ненормальну залишкову мікрофлору.
Збудники харчових токсикозів та токсикоінфекцій.
Псування консервів, що містять нормальну залишкову мікрофлору.
Норми кількісного вмісту мікроорганізмів та мікробіологічна стандартизація.
Заходи з попередження псування м’яса та м’ясних виробів.
Значення дріжджів у м’ясо-молочній промисловості.
Мікрофлора повітря. Методи очищення та знезараження повітря.
Спадковість і мінливість мікроорганізмів, практичне значення.
Мікробіологічний контроль виробництва сиру.
Вади кисломолочних продуктів мікробного походження. Мікробіологічний контроль виробництва кисломолочних продуктів.
Мікробіологія сухого молока.
Умови розвитку мікроорганізмів під час виробництва та дозрівання сиру.
Динаміка мікрофлори під час сквашування молока.
Стерилізація, види, режими застосування.
Використання мікроорганізмів як геологічного фактора.
Дезінфекція, її види та засоби.
Роль мікроорганізмів в утворенні специфічних якостей м’ясних продуктів.
Вплив складових частин розсолу на мікроорганізми та м’ясо під час виготовлення соленого м’яса та солених м’ясопродуктів.
Мікробне псування ковбас, що містять ненормальну залишкову мікрофлору.
Характеристика мікробіологічних процесів у процесі виготовлення продуктів на заквасках мезофільних і термофільних молочнокислих та ацидофільних бактерій.
Умови розвитку мікроорганізмів під час виробництва та дозрівання сиру.
Бактеріофаги, використання та практичне значення.
Мікробіологічний контроль виробництва масла.
Мікрофлора молочних консервів та морозива.
Санітарно-мікробіологічне дослідження ґрунту.
Санітарно-мікробіологічне дослідження м’яса.
Мікробіологічний контроль виробництва м’яса і м’яспродуктів. Мета іммобілізації.
Носії для іммобілізації ферментів, їх класифікація.
Характеристика органічних природних полімерних носіїв, їх достоїнства і недоліки.
11. Синтетичні органічні полімерні носії, їх характеристика і застосування.
12. Носії неорганічної природи, їх застосування, достоїнства і недоліки.
13. Місткість носіїв. Від чого вона залежить?
14. Модифікація носіїв.
15. Вимоги до носіїв.
16. Феромагнітні носії, їх склад та застосування.
17. Методи іммобілізації ферментів, класифікація.
18. Фізичні методи іммобілізації. Іммобілізація ферментів адсорбцією на нерозчинних носіях. Фактори, що впливають на адсорбцію.
19. Методи механічного включення ферменту у структуру носія. Достоїнства і недоліки.
20. Іммобілізація ферментів шляхом включення в гелі.
21. Використання напівпроникних оболонок (мембран) або мікрокапсулювання.
22. Включення ферменту у волокна.
23. Включення ферменту у ліпосоми.
24. Хімічні методи іммобілізації. Основні принципи конструювання препаратів ковалентно іммобілізованих ферментів (моделі і компоненти).
25. Характеристика компонентів.
26. Що є основною умовою для проведення хімічної іммобілізації?
27. Головне завдання іммобілізації хімічним методом.
28. Фізико-хімічна характеристика іммобілізованого фермента?
29. Міжнародна класифікація іммобілізованих ферментів.
30. Іммобілізація клітин (адгезія). Основні методи іммобілізації клітин.
31. Застосування біотехнологій з іммобілізованними ферментами у молочній промисловості. Вилучення лактози із молочної сироватки.
32. Вилучення лактози з молока.
33. Застосування іммобілізованих ферментів при виробництві сирів та продовження терміну зберігання молока.
34. Використання іммобілізованих ферментів з лікувальною метою. Носії для іммобілізації і їх характеристика.
35. Методи іммобілізації і застосування лікарських препаратів.
36. Терапія іммобілізованими ферментами.
37. Використання іммобілізованих ферментів в аналітичній роботі.
38. Біотехнологія перетворення крохмалю в глюкозу.
39. Біотехнологія одержання сиропів з високим вмістом фруктози.
40. Біотехнологія виробництва глюкози і етанола із целюлози.
41. Біотехнологія виробництва L-яблучної кислоти.
42. Методи одержання L-амінокислот. Переваги і недоліки.
43. Біотехнологія одержання L-метіону.
44. Біотехнологія виробництва L-триптофану.
45. Біотехнологія одержання L-лізину.
46. Біотехнологія одержання L-аспарагінової кислоти.
47. Біотехнологія одержання вітамінів.
48. Біотехнологія одержання ферментів. Переваги перед традиційними методами. Джерела ферментів.
49. Сировина (субстрат) для вирощування мікроорганізмів – продуцентів ферментів.
50. Виділення ферментів із продуцентів.
51. Методи очищення ферментних препаратів та їх концентрування.
52. Ідентифікація і індексація ферментних препаратів.
53. Біотехнологія виробництва білка. Переваги перед традиційними методами отримання білка.
54. Мікроорганізми – продуценти білка, їх характеристика.
55. Одержання мікробного білка на відходах переробки нафти.
56. Одержання білка одноклітинних водоростей.
57. Твердофазова ферментація рослинної сировини.
58. Мікробіальний білок у харчуванні людей.
59. Біотехнологія одержання інсуліну.
60. Біотехнологія одержання соматотропіну.
61. Біотехнологія виробництва інтерферону. Традиційні шляхи отримання інтерферонів.
62. Генно-інженерний метод отримання інтерферону.
63. Використання екзогенного інтерферону у ветеринарній медицині і тваринництві.
64. Біотехнологія одержання лактамних антибіотиків – пеніцилінів і цефалоспоринів (продуценти, біоситез).
65. Біотехнологія одержання 6-АПК.
66. Виробництво антибіотиків цефалоспоринового ряду, одержання 7-АЦК.
67. Створення нової біотехнології виробництва і застосування атибіотиків.
68. Біотехнологія отримання Д-фенілгліцина.
69. Біотехнологія одержання моноклональних антитіл (антитіл одного епітопу).
70. Застосування моноклональних антитіл.
71. Біотехнологія і вакцини майбутнього (генноінженерні вакцини).
72. Біоконверсійні біотехнології.
73. Вплив іммобілізації на активність ферменту уреази.
74. Вплив іммобілізації на активність глюкоамілази.
75. Вплив іммобілізації на активність протосубтиліну.
76. Вплив денатуруючих факторів (іонів важких металів, рН середовища, протеаз) на активність ферментів (глюкоамілази, протосубтиліну) у вільному і іммобілізованому стані.
Теми індивідуальних завдань для самостійної опрацювання і підготовки рефератів та доповідей із дисципліни:
Хімічний склад, харчова цінність овочів, фруктів, ягід. Біохімічні процеси що відбуваються під час час зберігання та кулінарної обробки плодоовочевої продукції.
Хімічний склад, харчова цінність жирів. Характеристика основних видів жирів і масел, що використовуються в харчовій технології.
Хімічні та біохімічні процеси в жирах під час зберігання. Гідроліз жирів, проміжні та кінцеві продукти розкладу. Прогіркнення і осалювання жирів. Індукційний період зберігання жирів, шляхи його продовження. Хімізм перетворення жирів під час термічної обробки.
Гліколітичні процеси в м'ясі після забою тварини. Амілолітичний шлях розкладу глікогену. Розклад АТФ і креатинфосфату. Утворення актоміозинового комплексу. Процеси, що відбуваються при розриванні м'яса, при його заморожуванні, розморожуванні та зберіганні. Біохімічні зміни в м'ясі під час теплової обробки, їх роль у зменшенні жорсткості м'яса, формуванні аромату.
Біологічна цінність риби і рибопродуктів. Особливості процесів, що відбуваються у рибі під час зберігання, заморожування, розморожування. Біохімічні зміни під час теплової обробки риби.
Біохімічні автокаталітичні процеси у жовтковій та білковій фракціях яєць під час зберігання. Шляхи зниження їх інтенсивності. Напрямок змін, що відбуваються у яйцях під час зберігання, характер цих змін. Біохімічні процеси у яйцях при їх термічній обробці.
Хімічний склад та харчова цінність молока та молочних продуктів. Біохімічний і фізико-хімічний склад та технологічні властивості згущених і сухих молочних продуктів.Динаміка біохімії під час зберігання і переробки молочної сировини. Біохімічні зміни при тепловій обробці.
Характеристика зернобобових культур як джерела біологічно активних речовин. Динаміка біохімії під час зберігання і переробки сировини. Біохімічні зміни при тепловій обробці. Харчова цінність страв і виробів з борошна. Динаміка біохімічних процесів під час зберігання борошна та виробів з нього, при замішуванні різних видів тіста та його термічній обробці.
Методи визначення повноцінності білка. Методи контролю харчових продуктів на ринках. Використання ферментів в аналітичній роботі.
Методи та рижими зберігання сировини плодоовочеконсервного виробництва. Динаміка біохімічних процесів під час зберігання.
Лікувальні та оздоровчі якості рослинних олій.
Біохімічні і фізико-хімічні зміни в процесі обробки харчових субпродуктів і ендокринно-ферментної сировини. Динаміка біохімічних процесів під час зберігання.
Моделювання та оптимізація технологічних процесів виробництва м’ясопродуктів.
Отримання трансгенних організмів стійких до несприятливих умов навколишнього середовища.
Генотерапія людини з використанням гемопоетичних клітин та гепатоцитів.
Технологічні процеси з використанням мікроорганізмів, сконструйованих генно-інженерними методами.
Переваги мікроорганізмів, в порівняні з вищими організмами, для синтезу біологічно активних речовин.
Продукти, що синтезуються промисловими мікроорганізмами.
Вимоги до промислових штамів мікроорганізмів.
Підготовка до виробничого процесу, тривале зберігання і підтримання в активному стані промислових мікроорганізмів.
Схема мікробіологічногого виробництва. Періодичні та безперервні мікробіологічні процеси.
Принцип будови та функціонування ферментерів. Етапи промислового мікробіологічного процесу.
Екологічні проблеми в промисловій мікробіології.
Біотехнологічне використання молочно-кислих бактерій і пекарських дріжджів.
Біотехнологія сироваріння.
Біотехнології отримання вина, пива та міцних спиртових напоїв.
Мікроорганізми, що використовуються для синтезу органічних кислот. Біотехнологічне отримання лимонної, оцтової кислот.
Технологічні схеми отримання амінокислот шляхом мікробіологічного синтезу.
Біосинтез та регуляція отримання рибофлавіну, вітаміну В12, каротиноїдів, ергостерону.
Біотехнологічне отримання коферментів: АТФ, НАД, ФМН, ФАД.
Шляхи біосинтезу та генетичний контроль утворення антибіотиків. Пошуки нових антибіотиків. Напівсинтетичні антибіотики.
Продуценти полісахаридів та ліпідів. Шляхи їх біосинтезу. Технологічні схеми отримання мікробних полісахаридів та ліпідів.
Мікроорганізми, що використовують для отримання мікробного білка як харчового продукту.
Типи біотрансформацій та мікроорганізми, що використовуються в цих процесах.
Ферменти як лікарські препарати.
Використання біотрансформації в органічному синтезі. Нагромадження біомаси мікроорганізмами.
Переваги ферментативного аналізу в порівнянні з хімічним аналізом. Мультиферментні аналітичні системи. Біолюмінісцентний аналіз.
Використання рекомбінантної ДНК для виробництва біотехнологічної продукції.
Технологія отримання моноклональних антитіл та їх використання.
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні виконати контрольну роботу. Контрольна робота виконується у встановлений навчальним графіком термін у шкільному зошиті.
В зошиті обов'язково повинні бути поля, а в кінці роботи - місце для рецензії викладача.
Питання контрольної роботи необхідно переписати в зошит і дати на них відповіді.
Відповіді повинні бути вичерпними, мати елементи аналізу, супроводжуватися конкретними прикладами і повністю охоплювати весь програмний матеріал.
Об'єм контрольної роботи повинен складати 23-25 сторінок. В кінці роботи вказується перелік використаної літератури, ставиться дата виконання роботи і підпис.
Виконана контрольна робота здається на рецензування у встановлений планом-графіком термін. Студенти, які отримати контрольну роботу після перевірки, знайомляться з рецензією викладача і доопрацьовують роботу у відповідності із зауваженнями та рекомендаціями. Неврахована контрольна робота виконується студентом повторно і здається разом з первісним варіантом.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ:
З 1
З 2
З 3
З 4
З 5
Підсумковий контроль з модуля 1
34 балів
2
2
10
2
10
Варіант 1.
Біотехнологія як наукова дисципліна. Історія розвитку біотехнології. Біологічні об'єкти і методи біотехнології.
Головне завдання іммобілізації ферментів хімічним методом. Основні принципи конструювання препаратів ковалентно іммобілізованих ферментів (моделі і компоненти).
Порівняльний вміст білка та незамінних амінокислот у продуктах тваринного та рослинного походження.
Біотехнологія виробництва L-яблучної кислоти.
Молочнокисле бродіння. Збудники, хімізм бродіння, його використання у харчовій промисловості.
Варіант 2.
Хімічна природа ферментів та механізм їх дії.
Характеристика фосфоліпідів, їх вміст у харчових продуктах і біологічна роль.
Роль мікрофлори у підвищенні стійкості м’ясних продуктів під час зберігання.
Методи одержання L-амінокислот. Переваги і недоліки.
Біотехнологія виробництва інтерферону. Традиційні шляхи отримання інтерферонів.
Варіант 3.
Катаболізм (дихання) мікроорганізмів.
Носії для іммобілізації ферментів, їх класифікація.
Характеристика біологічної ролі вітамінів групи В, їх вміст у харчових продуктах..
Біотехнологія одержання L-метіону.
Вплив біологічних факторів на мікроорганізми.
Варіант 4.
Інженерна ензимологія. Завдання інженерної ензимології.
Характеристика жиророзчинних вітамінів, їхня біологічна роль, джерела надходження до організму.
Характеристика процесу декаброксилювання амінокислот. Продукти, що утворюються в результаті їх декарбоксилювання.
Біотехнологія виробництва L-триптофану.
Використання іммобілізованих ферментів з лікувальною метою. Носії для іммобілізації і їх характеристика.
Варіант 5.
Характеристика мікробіологічних процесів у процесі виготовлення продуктів на заквасках мезофільних і термофільних молочнокислих та ацидофільних бактерій.
Загальна схема біосинтезу білка, його основні етапи. Вплив харчових факторів на процеси біосинтезу білка.
Біотехнологія перетворення крохмалю в глюкозу.
Біотехнологія одержання L-лізину.
Мікроорганізми, що використовуються для виробництва молочних продуктів.
Варіант 6
Вплив хімічних факторів на мікроорганізми.
Провітаміни вітамінів А і Д їхня біологічна роль, вміст у харчових продуктах.
Біотехнологія одержання сиропів з високим вмістом фруктози.
Біотехнологія одержання L-аспарагінової кислоти.
Сутність виникнення екзогенних і ендогенних авітамінозів
Варіант 7.
Характеристика жирних кислот сімейств омега-6, омега-3, їхня біологічна роль і вміст у харчових жирах.
Методи іммобілізації і застосування лікарських препаратів.
Біотехнологія одержання вітамінів.
Одержання білка одноклітинних водоростей.
Динаміка мікрофлори на різних етапах виготовлення варено-копчених ковбас.
Варіант 8.
Системи GLP і GMP щодо якості біотехнологічних продуктів, шляхи їх реалізації.
Фактори, що впливають на біологічну цінність жирів під час їх теплової обробки та зберігання.
Мікробіологія методів заморожування м’яса.
Біотехнологія виробництва білка. Переваги перед традиційними методами отримання білка.
Застосування біотехнологій з іммобілізованними ферментами у молочній промисловості. Вилучення лактози із молочної сироватки.
Варіант 9.
Методи очищення ферментних препаратів та їх концентрування.
Характеристика процесу перетворення піровиноградної кислоти до ацетил-КоА.
Мікрофлора молочних консервів та морозива.
Біотехнологія одержання ферментів. Переваги перед традиційними методами. Джерела ферментів.
Одержання білка одноклітинних водоростей.
Варіант 10.
Перетворення вуглеводів під час зберігання харчової сировини та в технологічних процесах.
Мікрофлора шкіряної сировини. Методи її консервування. Мікробне псування шкіряної сировини.
Біотехнологія одержання інсуліну.
Застосування біотехнологій з іммобілізованними ферментами у молочній промисловості. Вилучення лактози із молочної сироватки.
Біотехнологія виробництва білка. Переваги перед традиційними методами отримання білка.
Варіант 11.
Мікробіологічний контроль виробництва масла.
Молочнокисле бродіння. Збудники, хімізм бродіння, його використання у харчовій промисловості.
Властивості ферментів. Активатори та інгібітори ферментів.
Використання іммобілізованих ферментів з лікувальною метою. Носії для іммобілізації і їх характеристика.
Вплив складових частин розсолу на мікроорганізми та м’ясо під час виготовлення соленого м’яса та солених м’ясопродуктів.
Варіант 12.
Характеристика перетворень трикарбонових кислот у циклі Кребса.
Динаміка мікрофлори на різних етапах виготовлення варених ковбас
Провітаміни вітамінів А і Д їхня біологічна роль, вміст у харчових продуктах.
Терапія іммобілізованими ферментами.
Біотехнологія одержання ферментів. Переваги перед традиційними методами. Джерела ферментів.
Варіант 13.
Анаболізм (живлення) мікроорганізмів.
Динаміка мікрофлори на різних етапах виготовлення варено-копчених ковбас.
Вплив денатуруючих факторів (іонів важких металів, рН середовища, протеаз) на активність ферментів (глюкоамілази, протосубтиліну) у вільному і іммобілізованому стані.
Біотехнологія виробництва L-яблучної кислоти.
Вплив іммобілізації на активність ферменту уреази.
Варіант 14.
Біологічні об'єкти і методи біотехнології.
Що таке іммобілізація та іммобілізовані ферменти? Мета іммобілізації.
Застосування моноклональних антитіл.
Методи одержання L-амінокислот. Переваги і недоліки.
Фізичні методи іммобілізації. Іммобілізація ферментів адсорбцією на нерозчинних носіях. Фактори, що впливають на адсорбцію.
Варіант 15.
Завдання біотехнології та використання її досягнень.
Носії для іммобілізації ферментів, їх класифікація.
Створення нової біотехнології виробництва і застосування атибіотиків.
Біотехнологія одержання L-метіону.
Методи очищення ферментних препаратів та їх концентрування.
Варіант 16.
Інженерна ензимологія. Завдання інженерної ензимології.
Що таке органічні полімерні носії і їх характеристика?
Утилізація шляхом мінералізації органічних речовин в грунті і водоймищах.
Біотехнологія виробництва L-триптофану.
Біотехнологія одержання ферментів. Переваги перед традиційними методами. Джерела ферментів.
Варіант 17.
Біотехнологія і вакцини майбутнього (генноінженерні вакцини).
Місткість носіїв. Вимоги до носіїв. Носії неорганічної природи, їх застосування, переваги і недоліки.
Що таке адсорбційна іммобілізація і які носії можуть при цьому використовуватися? За рахунок чого відбувається утримання адсорбованої молекули ферменту на поверхні носія? Фактори, які впливають на адсорбцію?
Біотехнологія перетворення крохмалю в глюкозу.
Біотехнологія одержання L-лізину.
Варіант 18.
Біоконверсійні біотехнології.
Модифікація і активація носіїв для іммобілізації ферментів. Додаткові вимоги щодо полімерних носіїв.
Біотехнологія одержання сиропів з високим вмістом фруктози.
Біотехнологія одержання L-аспарагінової кислоти.
Біотехнологія одержання лактамних антибіотиків - пеніцилінів і цефалоспоринів (продуценти, біоситез).
Варіант 19.
Генно-інженерний метод отримання інтерферону.
Методи іммобілізації і застосування лікарських препаратів.
Біотехнологія одержання вітамінів.
Одержання білка одноклітинних водоростей.
Вплив іммобілізації на активність ферменту уреази.
Терапія іммобілізованими ферментами.
Варіант 20.
Системи GLP і GMP щодо якості біотехнологічних продуктів, шляхи їх реалізації.
Якими методами можна провести іммобілізацію ферментів?
Біотехнологія одержання лактамних антибіотиків - пеніцилінів і цефалоспоринів (продуценти, біоситез).
Біотехнологія виробництва білка. Переваги перед традиційними методами отримання білка.
Біотехнологія одержання ферментів. Переваги перед традиційними методами. Джерела ферментів.
ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
За шкалою ECTS
За національною п’яти бальною шкалою
Залікові оцінки
За шкалою в балах
Екзамен
Залік
A
5 (Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
Відмінно
Зараховано
90-100
B
4,5 (Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками)
Добре
82-89
C
4 (Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
74-81
D
3,5 (Задовільно – непогано але зі значною кількостю помилок)
Задовільно
64-73
E
3 (Достатньо – виконання задовільняє мінімальні критерії)
60-63
FX
Незадовільно з можливістю повторного складання
Не задовільно
Не зараховано
35-59
F
Незадовільно з обов’язковим повторним курсом
0-34
FX – означає “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;
F – означає “незадовільно” - необхідна значна подальша робота
РЕСУРСИ
Нормативною базою вивчення дисципліни “Загальна біотехнологія” є навчальна програма, навчальний план та робоча програма дисципліни. Джерелами інформаційних ресурсів вивчення дисципліни є:
Інтернет-зв‘язок;
Бібліотеки:
1. Бібліотека ЛІЕТ: м. Львів, вул. Менцинського, ; тел. 242-02-62
2. Львівська наукова бібліотека ім. Стефаника НАН України: вул. Стефаника, 2; тел. 74-43-72
3. Львівська обласна наукова бібліотека: просп. Шевченка, 13; тел.74-02-26
4. Наукова бібліотека ЛНУ ім. Франка, метод. відділ: вул. Драгоманова, 17; тел. 296-42-41
5. Центральна міська бібліотека ім Лесі Українки: вул. Мулярська, 2а; тел.72-05-81
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Біотехнологія: Підручник/ В.Г. Герасименко, М.О. Герасименко, M.I. Цвіліховський та ін. - К.: Фірма «ІНКОС», 2006. - 647 с.
Герасименко В.Г. Биотехнология.- К.: Вища шк., 1989. - 340 с.
Герасименко В.Г. Біотехнологічний словник. - К.: Вища шк., 1991.-162 с.
Егоров Н.С., Самуилов В.Д. Биотехнология: учебное пособие для вузов. В 8 кн.-М.: Высш. шк., 1987.
Ленинджер А. Основи биохимии. М: Мир. 1985.- В 3-х томах.
Кн. I: Проблемы и перспективы /Н.С. Егоров, А.В. Олексин, Б.Д. Самуи лов. - М.: Бысш. шк., 1987. - 159 с.
Кн. 3. Клеточная инженерия /Р.Г. Бутенко, М.В. Гусев, А.Ф. Киркин и др. -М.: Высш. шк., 1987. 127 с.
Кн. 5. Производство белкових веществ /В.А. Быков, М.Н. Манаков, Б.И. Паноримов и др. - М.: Высш. шк., 1987. - 142 с.
Кн. 6. Микробиологическое производство биологически активних веществ и препаратов /В.А. Быков, И.А. Крылов, М.Н. Манаков и др. - М.: Высш. шк., 1987.- 143 с.
Кн. 7. Иммобилизованные ферменты /И.В. Березин, Н.Л. Клечко, А.В. Левашов и др. - М.: Высш. шк., 1987. - 159 с.
Кн. 8. Инженерная энзимология /И.В. Березин, А.А. Клесов, В.К. Швядас и др. - М.: Высш. шк., 1987. - 143 с.
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина. - 1990. – 528 с.
Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія.- К.: Вища шк. 1989.- 407 с.
Добринина В.И. Биологическая химия.- М.: Медицина,- 1976.- 504 с.
Ленинджер А. Основи биохимии. М.: Мир. 1985.- В 3-х томах.
Клос Є.С., Ковальчук Л.О., Фарбей Г.А., Жолинська Г.М, Максимець О.Б. Хімія й основи виробництва продуктів харчування // Навчально-методичний посібник - Львів, ЛДУ.- 1998.- 126 с.
Петровська Н.О., Скоробогатий Я.С. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з „Біохімії". Львів, Укоопспілка.-1995.- 43 с.
Овчинников Ю.В. Биоорганическая химия. – М.: Просвещение. – 1987. – 815 с.
Сопін Є.Ф. Біологічна хімія.- К.: Вища шк.- 1972.- 320 с.
Скурихин В.И. Все о пище с точки зрения химика,- Вьісш. шк. 1991.-288 с. Фердман Д.Л., Сопін Є.Ф. Практикум з біохімії.- К.: Вища шк.- 1991.-235с.
Клевакин В.М. Микробиология пищевых продуктов. Л.: Медицина, 1986.
Медицинская микробиология. Под ред. В.И. Покровского и О.К. Поздеева. М.: ГЕОТАР Медицина, 1999. -1184 с.
Мудрецова-Висс К.А. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. М.: Экономика, 1975.
Мудрецова-Висс К.А. Микробиология. М.: Экономика, 1985.
Нейман Б.Я, Индустрия микробов. М.: Знание, 1983.
Промышленная микробиология. под ред. Егорова Н.С. М.: Высшая школа, 1989.
Рудавська Г.Б. Леріна І.В., Демкевич Л.І. Мікробіологія: Підручник. - К.:КНТЕУ.2001.-324с.
Санитария, микробиология и вирусология. М.: Медицина, 1987.
Справочник по микробиологии и вирусологическим методам исследования. М.: Медицина, 1973.
Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.
Ветеринарна мікробіологія та імунологія /А.В. Демченко, В.О. Бортнічук, В.Г. Скибіцький, В.М. Апатенко. – К.: Урожай, 1996. – 368 с.
Кочемасова З.Н, Ефремова С.А. Рыбакова А. М. “Са-нитарная микробиология и вирусология.” М.: Медици-на, 1987. – 352 с.
Харченко С.М. Мікробіологія: – Київ: Сільгоспосвіта, 1994. – 348 с.
Бoгданов и др. Техническая микробиология пищевых продуктов. "Пищепромиздат", 1968.
Вербина Н.М., Кантерева Ю.В. Микробиология пищевых производств. – М .: Агропромиздат, 1988. – 286 с.
Микробиология продуктов животного происхождения. (Д.Мюнх, Х. Заупе, М. Шрайтер и др.). Пер. с нем. Е. Г. Токаря под ред. Н.С. Королевой, Н.В. Билетовой, Р.П. Корнелаевой. – М.:, Агропромиздат, 1985.
Нецепляев С.В., Панкраторв А.Я. Лабораторный практикум по микробиологии пищевых продуктов животного происхождения. –М.: Агропромиздат, 1992.
Додаткова
Биотехнология /Под ред. А.А. Баева. - М.: Наука, 1984. 318 с.
Бекер М.Е., Лиепиныш Г.К., Райпулис Е.П. Биотехнология. - М.: Агропромиздат, 1990. - 334 с.
Калунянц К.А., Голгер Л.И. Микробные ферментные препараты. М.: Пищевая промышленность, 1979. -303 с.
Лебединский Ю.П., Склянкин Ю.В., Попов В.И. Ресурсосбережения и экология. К.: Политиздат Украины, 1990. - 223 с.
Нейфах А.А. Клеточные и генетические основы биотехнологии. М.: Знание, 1987.
Свердлов Е.Д. Интерфероны и новая биология // Биотехнология. М.: Наука, 1984.- С. 198-205.
Скрябин Г.К., Ерошин В.К. Биотехнологическое получение белка //Биотехнология. - М.: Наука, 1984.-С. 35-41.
29.11.2015 21:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора