МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра ЕПМС Курсова робота на тему: «Електропостачання підприємства» з дисципліни: «Електротехнічні системи електроспоживання» Львів Зміст Електропостачання 3 Визначення розрахункової електричної потужності підприємства 5 Визначення розрахункової електричної потужності підприємства методом коефіцієнта попиту. 14 Визначення потужності та місця розташування двотрансформаторної ГЗП для живлення підприємства. 19 Вибір потужності, кількості та місця розташування цехових ТП, а також РП для живлення високовольтних електроприймачів. 20 Побудова картограми навантаження. 21 Електропостача́ння — це комплекс технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Електропостачання прийнято розділяти на зовнішнє і внутрішнє. Під зовнішнім електропостачанням розуміють комплекс споруд, що забезпечують передавання електроенергії від пункту приєднання енергосистеми до пункту приєднання споживача. Внутрішнє електропостачання — комплекс мереж і підстанцій, розташованих на території споживача. Встановлена потужність сучасних шахт досягає десятків МВА. У зв'язку з цим структура системи ЕП включає декілька блоків, які мають свою специфіку в частині техн. реалізації, техн. характеристик і виконання енергоустаткування. За цим принципом можна виділити системи: зовнішнього електропостачання, електропостачання споживачів поверхні, електропостачання підземних гірничих робіт напругою вище 1 кВ, стаціонарних і напівстаціонарних установок, а також дільниць, які можуть живитися від головної знижувальної підстанції (ГЗП) по свердловинах, штольнях або від центр. підземної підстанції (ЦПП). ЕП може здійснюватися від енергосистем, автономних джерел живлення, власних електростанцій, пов'язаних з енергосистемою. Ввід на підстанції глибокого вводу ПГВ може здійснюватися напругою 35, 110, 150, 220 кВ, а на ГЗП від 6 до 220 кВ. За характером збитків, які можуть бути заподіяні гірничому підприємству через перерви в електропостачанні, всі споживачі електроенергії поділяються на 3 категорії (I, II, III). Електропостачання здійснюють не менш ніж по двох лініях від двох незалежних джерел живлення. Всі живильні ЛЕП повинні знаходитися під навантаженням. ГЗП, що входять в систему ЕП, являють собою, як правило, розподільчо-трансформаторну підстанцію, в якій встановлюють 2 трансформатори. Потужність кожного з них забезпечує 100% навантаження, або при аварійному відключенні одного з трансформаторів той, що залишився забезпечує живлення споживачів I категорії і осн. споживачів ІІ категорії на час ліквідації аварії. Схеми і конструкції ГЗП різноманітні. Незалежно від району розташування передбачаються відкриті розподільчі пристрої (ВРП) на напругу 35-220 кВ із зовнішньою установкою силових трансформаторів і закриті розподільчі пристрої (ЗРП) на напругу 6-10 кВ. Схеми електричних з'єднань підстанцій вибирають виходячи з навантаження підприємства, схеми і прилеглих мереж енергосистеми, кількості і потужності силових трансформаторів і ліній, необхідного ступеня надійності електропостачання, рівня струмів короткого замикання, параметрів і надійності енергоустаткування. Схеми первинних з'єднань ГЗП можуть виконуватися з вимикачами на стороні 35-220 кВ. На сучасних гірничих підприємствах найбільше поширення отримали спрощені схеми ВРП на 35-220 кВ, основані на блоковому принципі. На таких ГЗП відсутні збірні шини ВРП на 35-220 кВ, а кожний трансформатор живиться від окремої радіальної лінії 35-220 кВ, приєднаної до шин підстанції енергосистеми через вимикач або до магістральної повітряної лінії. Відокремлювач в цьому випадку призначений для відключення тільки пошкодженого трансформатора. При необхідності мати на ГЗП декілька рівнів вторинної напруги (напр., 35 і 10 кВ) на кар'єрах (розрізах) встановлюють триобмоткові трансформатори і виконують роздільні пристрої РП. На шахтах, внаслідок специфіки підземних умов, установка триобмоткових або розділювальних трансформаторів обов'язкова. Як підстанції глибокого введення напруги 35-220 кВ можуть застосовуватися комплектні трансформаторні підстанції (типу КТП-35 і КТП-110) з одним або двома трансформаторами. Визначення розрахункової електричної потужності підприємства (РМЦ – модифікованим статистичним методом, для решти цехів – методом коефіцієнта попиту). Розрахунок РМЦ проводимо в Excel, для прикладу розрахунку беремо одне відділення РМЦ і проводимо повний розрахунок. Таблиця 1. Вхідні дані споживачів РМЦ
прод. Таблиці 1 Подальші розрахунки здійснюємо для шліфувальної дільниці за таким алгоритмом, і результати розрахунків заносимо у таблицю 2.: Розраховуємо загальну потужність споживачів враховуючи їх кількість:
- де pні - номінальна потужність ЕП, nні – кількість електроприймачів; здійснюємо розрахунок для ЕП у групі: PН6.1 = 2 · 3 = 6 кВт;  PН6.2 = 2 · 15,8 = 31,6 кВт;  PН6.3 = 1 · 7,645 = 7,645 кВт;  PН6.4 = 1 · 4,675 = 4,675 кВт;  PН6.5 = 2 · 2,25 = 4,5 кВт;  PН6.6 = 1 · 8,15 = 8,15 кВт;  PН6.7 = 2 · 0,6 = 1,2 кВт;  PН6.8 = 2 · 4,91 = 9,82 кВт;  - знаходимо загальну потужність споживачів у групі PН6 = PН6.1 + PН6.2 + PН6.3 + PН6.4 + PН6.5 + PН6.6 + PН6.7 + PН6.8; PН6 = 6 + 31,6 + 7,645 + 4,675 + 4,5 + 8,15 + 1,2 + 9,82 = 73,59 кВт; Визначаємо груповий коефіцієнт використання по формулі: