МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІЗІОЛОГІЇ З КУРСОМ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
ІНДИВІДУЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
За курсом «Цивільна оборона»
На тему: «Захист населення при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах»
Варіант №7
ЗМІСТ
І. Теоретична частина……………………………………………………………3
ІІ Практична частина…………………………………………………………….8
ІІІ Графічна частина…………………………………………………………….13
ІV Наказ…………………………………………………………………………14
V Література…………………………………………………………………….16
І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Хлор
Ступінь токсичності: 2.
Основні властивості. Хлор має молекулярну формулу . Він являє собою зеленувато-жовтий газ із характерним подразнюючим запахом. Густина сухого газоподібного хлору 3,214 кг/м3 (при 0 0С і 101,3 кПа). Газоподібний хлор у 2,5 рази важчий за повітря. Легко зріджується при температурі мінус 340 С і тиску 101,3 кПа, утворюючи маслянисту рідину жовто-зеленого кольору. Густина хлору в зрідженому стані 1560 кг/м3. В результаті охолодження розчину хлору у воді (хлорної води) нижче 100 С утворюються жовті кристали гідрату хлору (Cl2*8H2O).
Вибухо- і пожежонебезпечність. Чистий хлор - негорюча і вибухобезпечна речовина, але рідкий хлор, що містить більше 5 % (мас.) трихлориду азоту, вибухонебезпечний, надзвичайно чутливий до удару, тертя, нагрівання. Вибухонебезпечними є також суміші рідкого хлору з моно-і дихлорамінами та з деякими іншими сполуками азоту. Газоподібні суміші хлору з воднем (7-89 об.%), вуглеводнями та їх похідними здатні до горіння і вибухів. Домішки СО, НСl, N2, CО2 в цих сумішах знижують їх вибухонебезпеку. Вибухопожежонебезпечними є такі суміші газів: пари ацетону + хлор.; водень + хлор. (реагує на світлі); оксид азоту (NO) + хлор. (реагує в присутності пари води); оксид вуглецю (СО) + хлор (реагує на світлі); вуглеводні (аліфатичні) + хлор (реагує на світлі); етилен + хлор. Суміш водню з хлором здатна до детонаційного горіння.
Основна небезпека витікання хлору. Хлор у хмарі має смертельну концентрацію, навіть у разі знаходження на значних відстанях від місця її утворення.Витікання хлору в зрідженому стані супроводжується закипанням рідини, особливо бурхливим, якщо температура навколишнього середовища значно вища за температуру кипіння хлору (мінус 340 С за тиску 101,3 кПа). З посиленням швидкості вітру прискорюється процес випаровування, за умов штилю випаровування рідини відбувається повільніше.
Більша частина рідкого хлору збирається в низькому місці у вигляді калюжі і залишається там за температури кипіння хлору (мінус 340 С). При цьому відбувається його випаровування під дією тепла ґрунту, сонячних променів і вітру з утворенням хмари. В забудованій місцевості і на території промислових майданів хмара рухатиметься вздовж доріг і вулиць, відхиляючись від напрямку вітру; в міру нагрівання напрямок пересування хмари буде збігатися з напрямком вітру. Подавання води на поверхню рідкого хлору може призвести до його інтенсивного закипання, посилення випаровування та утворення великої кількості газоподібного хлору у вигляді хмари. Потрапляння води у місце витікання (щілина, отвір), прискорює корозію металу ємкості, при цьому збільшується розмір отвору, посилюється витікання рідини. На металевих поверхнях засобів захисту, приладів контролю, озброєння тощо, які мали контакт з хлором, можуть утворюватися раковини та інші корозійні пошкодження. Хлор пошкоджує деякі гумові матеріали. Наявність хлору в повітрі призводить до зупинки двигунів внутрішнього згоряння та їх пошкодження.
Хлор - сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), яка характеризується високотоксичною і подразнювальною дією, а також викликає хімічні опіки. Потрапляє в організм людини через органи дихання і шкіру. За ступенем дії на організм людини хлор належить до шкідливих речовин 2 класу небезпеки (“високонебезпечні”), за ступенем токсичності - до 2 групи (“високотоксичні”), за характером токсичності - до групи “припікаючі”. ГДКр.з. (гранично-допустима концентрація робочої зони) 1 мг/м3. Дія хлору на людину протягом однієї хвилини за концентрації 3000 мг/м3 - смертельна, 300 мг/м3 - небезпечна, 30 мг/м3 - викликає задушливий кашель, 0,3 - 3,8 мг/м3 - визначається на запах, 0,9 – 8,7 мг/м3 межа подразнюючої дії. Хлор викликає різке подразнення слизових оболонок очей, верхніх і глибоких дихальних шляхів і легенів. Отруєння хлором за великих концентрацій може призвести до миттєвої смерті від хімічного опіку легенів і зупинки серця. Отруєння хлором за середніх концентрацій викликає різкий загрудний біль, печію і різі в очах, сльозотечу, задушливий сухий кашель, збудження або пригнічення, набряк слизових оболонок зева, гортані, голосових зв’язок, легенів.
Ступінь захисту. Ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки «В», респіратор РПГ-67-В, РУ-6-м-В, додаткові патрони ДПГ-1, ДПГ-3 з протигазом ГП-5. Для захисту органів дихання можна використовувати вироби із тканин (маски), шерстяні, хутряні, ватяні, частини одягу, змочені водою (краще розчином питної соди), захисний одяг, гумові чоботи, рукавиці.
Дезактивація (дегазація). Для хлору основним способом нейтралізації є гідроліз і взаємодія з розчинами лугів. Добре розчиняється в воді. Забороняється використання водних розчинів аміаку, що може привести до виникнення хлористого азоту – рідини з температурою кипіння 71°C, який при контакті з твердою фазою вибухає.
Місце розливу залити водою, вапняним молоком розчином питної або каустичної соди.
Для зменшення глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп тощо.
Заходи першої допомоги.
Симптоми отруєння хлором. Хлор є сильнодіюча отруйна речовина, яка має загальнотоксичну і подразнюючу дію на організм людини, а також викликає хімічні опіки. Хлор потрапляє в організм через органи дихання і шкіряний покрив. Хлор подразнює дихальні шляхи, може викликати набряк легенів. Викликає загрудинні болі, печіння і різь в очах, сльозотеча, сухість, кашель; можливі задишка і відхаркування мокроти ( набряк легень ). Отруєння високими концентраціями може привести до швидкої смерті.
Перша медична долікарська допомога в разі хімічних опіків рідким хлором і отруєння газоподібним хлором. За відсутності медичного персоналу першу медичну долікарську допомогу надає відповідальна особа, яка має відповідні пізнання і пройшла медичні курси.
Дії в разі потрапляння рідкого хлору на людину:
- звільнити ділянки тіла (зняти одяг, засоби захисту, білизну), на які потрапив хлор;
- промити забруднені ділянки тіла великою кількістю мильної води, потім змити мильну воду струменем чистої теплої води протягом 10-15 хв.;
- обережно видалити вологу з уражених ділянок тіла за допомогою м’якого чистого рушника абощо;
- в разі виявлення опіку (почервоніння шкіри, пухирі) слід негайно відправити потерпілого до медпункту, лікарні тощо.
Дії в разі отруєння газоподібним хлором.
Слід вивести потерпілого із зараженої зони, пересуватися повільно і спокійно проти вітру (бігти не рекомендується), уникати низин; за відсутності засобів захисту дихання затримувати, рот і ніс прикрити зволоженою хусткою (шарфом, шапкою тощо).
У випадку легкого отруєння хлором у разі вдиханні його протягом нетривалого часу в невеликій кількості необхідно після виходу із зараженої зони трохи перепочити. Суворо заборонено курити і вживати алкогольні напої. Про отруєння слід повідомити своєму керівнику і звернутись до медпункту. Прийняти теплий душ і переодягнутися у чистий одяг.
У випадку тяжкого отруєння хлором потерпілого треба негайно винести із зараженої зони на ношах (за наявності). Потерпілого покласти так, щоб верхня частина тіла була трохи піднята. У випадку відсутності індивідуальних засобів захисту органів дихання захистити йому рот і ніс зволоженою тканиною (шапкою, шарфом тощо), захистити від охолодження (накрити хоча б спецодягом). Якомога швидше відправити до медчастини тільки в лежачому стані. У разі неможливості доставки потерпілого до медчастини слід викликати лікаря і до його прибуття покласти хворого, заборонити робити різкі рухи, розмовляти. Одяг, який має запах хлору, замінити на інший; забезпечити чисте повітря, повний спокій, тепло, темне приміщення, надіти темні окуляри. Потерпілому необхідно пити тепле молоко з боржомом або питною содою, каву. Якомога швидше потрібні киснева інгаляція, госпіталізація. Не слід робити штучне дихання, за винятком випадків зупинки дихання. Рекомендується змочувати марлеву серветку розчином тіосульфату натрію або питної соди і прикладати через кожні 2-3 хв. до носа і рота до прибуття лікаря. Очі, ніс і рот слід промити розчином питної соди (2 % розчином гідрокарбонату натрію) або 2 % розчином гідросульфату натрію.
Перша медична лікарська допомога. Після ретельного промивання очей ввести в кон’юнктивальний мішок 1-2 краплини 1 % розчину новокаїну або 0,5 % розчину дикаїну з адреналіном (1:1000), а також 30 % розчин альбуциду. В разі подразнення верхніх дихальних шляхів рекомендується вдихання розпиленого 2 % розчину бікарбонату натрію. Сильному хворобливому кашлі застосовують кодеїн 0,015, або дикопін 0,02, гірчичники, при звуженні голосової щілини - тепло на шию, теплі лужні інгаляції. В очі - преднізолонову мазь; при віддишці : п/ш 0,1% - ий розчин атропіна 1 мл., 1 % - ий розчин дімедрола 1 мл., знеболюючі засоби. Сечегонні засоби в/в 2 % - ий розчин лазікса 2 – 4 мл. Госпіталізація!
Висновки: отже, хлор - сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), яка характеризується високотоксичною і подразнювальною дією. Дія хлору на людину носить важкий характер: можливий смертельний наслідок від хімічного опіку легенів при вдиханні хлору. Пари діють на слизову оболонку шкіри, що викликає опіки слизової дихальних шляхів, шкіри та очей.
ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Вихідні данні
Найменування даних
Показники
Місце аварії
Енергодар
СДОР
Хлор
Кількість (т)
8000
Характер впливу і Н
0,9 м
Напрямок і швидкість вітру
3500, 4 м/с
Т повітря
-20
СВС
із
Кількість робітників (тис)
3,2
Забезпеченість ІЗЗ, %
60
Населений пункт
Канєв
а) Район аварії.
Район аварії обмежується радіусом , що визначає площу кола, в межах якої хмара СДОР має найбільші вражаючі властивості.
Ця площа знаходиться по формулі
Значення беремо з таблиці 1. Для хлору ємності 8000 т він становить 1км.
Отже площа району аварії становить
б) Глибина поширення первинної хмари СДОР
Для визначення глибини поширення первинної хмари СДОР Г1 з урахуванням конкретних метеорологічних умов, впливу температури повітря на кількість СДОР, яка переходить у первинну хмару використовується відношення:
, де
- глибина поширення первинної хмари СДОР на рівнинній місцевості (км)
- табличне значення глибини поширення первинної хмари СДОР (таблиця 3)
- поправочний коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл.4)
- коефіцієнт пропорційності, який враховує відміну поданої у варіанті маси СДОР до типової (табличної) ємності (табл.5)
Для хлору ємності 8000 т при швидкості повітря 4 м/с =17 км. Оскільки Т повітря -200 С, то =0,5. Для визначення знайдемо відношення заданої кількості СДОР до вибраної табличної: . Отже, значення за ізометрії і відношенні =8 рівне 3,3.
Підставивши отримані значення коефіцієнтів отримаємо :
в) Глибина поширення вторинної хмари СДОР
Визначається за відношенням:
, де
- - глибина поширення вторинної хмари СДОР на рівнинній місцевості (км)
- табличне значення глибини поширення вторинної хмари СДОР (табл.6)
- температурний коефіцієнт, який враховує вплив температури ґрунту і повітря (табл.7).
Для хлору ємності 8000 т при ізометрії =4,6 км. За Т повітря -200 С рівний 0,6.
Підставивши отримані значення коефіцієнтів отримаємо :
г) Площі поширення первинної і вторинної хмари СДОР
Площі поширення первинної і вторинної хмари СДОР , визначаються за відношенням:
(км2), (км2) , де
- глибина поширення первинної (вторинної) хмари (км)
- радіус райони аварії (км)
та - половина кута сектора, в межах якого можливе поширення хмари СДОР.
та були знайдені раніше, а та для даного варіанту будуть відповідно дорівнювати 200 та 250.
Підставивши ці значення у формулу отримаємо:
(км2)
(км2)
д) Визначення ступеня небезпечності
Ступінь небезпечності хімічного зараження СДОР характеризується:
можливою кількістю уражених людей в районі аварії і зонах поширення СДОР;
кількістю зараженої техніки та засобів захисту, що потребують проведення спеціальної обробки.
Вважають, що в районі аварії всі люди без засобів захисту можуть бути ураженими.
При 100% забезпеченості людей засобами індивідуального захисту число уражених не перевищить 3-5% ( в основному через можливу технічну несправність засобів індивідуального захисту).
Для людей, які не забезпечені засобами індивідуального захисту, орієнтований процент уражених при поширенні первинної хмари СДОР визначають за даними табл. 9. Для хлору цей процент складає 20-30%.
Розрахуємо можливу кількість уражених: на підприємстві працює 3,2 тис робітників, а забезпеченість засобами індивідуального захисту складає 60%. Отже, серед працюючих забезпеченими ІЗЗ є 1920 (60% від 3200) робітників, серед них можливе число уражених – 57-96 робітників ( 3-5% : 1920*0,03 – 1920*0,05). Незабезпеченими ІЗЗ є 1280 робітників. Серед них орієнтований відсоток уражених 20-30%, тобто 256-384 робітника.
Якщо об’єднати результати, то отримаємо можливу кількість уражених: 313-480 робітника.
е) Визначення тривалості хімічного зараження
Тривалість вражаючої дії СДОР залежить від багатьох факторів, насамперед таких, як фізико-хімічні властивості, характер впливу, метеорологічні умови, рельєф місцевості та ін.
Наприклад, тривалість хімічного зараження приземистого шару повітря в районі аварії визначається часом випаровування СДОР.
За умови швидкості вітру 1м/с час випаровування хлору ємності 8000 т і температурі повітря -200 становить 10,9 діб (табл. 10). Проте, оскільки швидкість повітря (за вихідними даними) становить 4 м/с, то вводиться поправочний коефіцієнт , який враховує швидкість вітру, відмінну від табличної. Для даного варіанту він становить 0,25. Отже час випаровування хлору ємності 8000т при Т повітря – 200 і швидкості вітру 4 м/с становить: 10,9*0,25=2,725 ≈ 3 доби.
За умов, коли відомий характер виливу СДОР при аварії, тривалість вражаючої дії можна розрахувати, використовуючи відношення:
, де
- питома вага СДОР, (т/м3)
- допоміжні коефіцієнти (табл. 13, 14)
Товщина шару СДОР () при виливі у піддон (обваловку) визначається із співвідношення:
, де H – висота піддону, (м).
Н = 0,9 м , отже, м.
Значення , , і візьмемо з табл. 13 і 14: =1,553, =0,052, =2, =0,3. Підставивши, отримаємо:
год.
ж) Час підходу зараженого повітря до об’єкту
Час підходу (t) визначається за формулою: , де
Х – відстань від джерела зараження до об’єкта (км)
V – швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (табл.11)
Для швидкості повітря 4 м/с V= 29 м/с. Відстань від Енергодара до Канєва ≈ 540 км. Отже,
(год)
ІІІ. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
НАКАЗ
Начальника цивільної оборони об’єкта
№5
12.02.2005 м. Енергодар
дата назва міста
Зміст: Про порядок проведення евакуаційних та аварійно-відновлюючих робіт на місці аварії.
Сьогодні, 12.02.2005, об 11.00 на об’єкті «Хлоратом» м. Енергодар стався викид хлору, ємності 8000 т. Хмара рухається в напрямку Канєва.
За заробленою оцінкою площа району аварії становить ≈ 3,14 км2. Площа розповсюдження первинної хмари становить 94,52 км2, площа розповсюдження вторинної хмари – 14,3км2.Орієнтована кількість уражених серед робітників об’єкту – 256-384 особи. Тривалість вражаючої дії ≈ 35 годин. Орієнтований час підходу попереднього фронту хмари до Канєва ≈19 годин. Формуванням ЦО наказую здійснити заходи щодо евакуації робітників об’єкту та населення м. Енергодар та ліквідації і локалізації осередку ураження. Евакуацію робітників і населення провести у заміську зону в перпендикулярному напрямі від поширення хмари. Організувати підвезення населення до пунктів евакуації, для інших організувати піший перехід. Евакуацію розпочати о 12.00. Організувати в пунктах евакуації пунктів медичної допомоги. Відповідальним за організацію евакуації призначається Петров В.В. Відповідальним за організацію робіт по локалізації і ліквідації осередку ураження призначається Калюжний А.П. Наказую здійснити постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп для зменшення глибини розповсюдження.Знезаражування провести розчинами гашеного вапна, питної або каустичної соди. Поливати місце аварії великою кількістю води у розмірі 1:10. По закінченні робіт провести спеціальну обробку техніки, а дегазацію одягу і засобів індивідуального захисту.
Література
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - К., 2004. - 439 с.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.
Рекомендацii щодо захисту особового складу підрозділів пожежної охорони під час гасіння пожеж з наявністю хлору від 10.08.09
Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К., 2003. - 455 с.
Хімія. Підручник. Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В ., Земляков О. Є. Львів, 2009