Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
Факультет:
Радіотехніка
Кафедра:
Кафедра РЕПС
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Методи генерування та формування сигналів
Група:
РТ 11
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська Політехніка»
Інститут телекомунікацій,радіоелектроніки та електронної техніки
Кафедра РЕПС
Звіт
про виконання лабораторної роботи №1 з дисципліни “Методи генерування та формування сигналів”
на тему: «Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням»
Мета роботи: метою роботи є ознайомлення з можливими режимами роботи активного елемента (лампи) в схемі генератора з зовнішнім збудженням їх залежністю від ряду факторів: напруг на електродах і характеристик навантаження.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Генератором з зовнішнім збудженням (ГЗЗ) називають каскад передавача, в якому енергія джерела живлення перетворюється в енергію високочастотних (ВЧ) коливань, що передається до споживача, при подачі на вхід сигналу збудження. ГЗЗ складається з : активного елемента (АЕ), вхідного і вихідного кіл узгодження (КУ), навантаження ГЗЗ Zн.
В радіопередавачах ГЗЗ можуть виконувати різні функції, наприклад:
підсилення потужності ВЧ коливань ( підсилювач );
помноження частоти коливань в ціле число разів ( помножувач );
формування модульованих ВЧ коливань ( модуляторів ).
Функцію АЕ можуть виконувати наступні електронні пристрої:
електронно-вакуумні прилади (діоди, тріоди, тетроди, пентоди тощо);
напівпровідникові прилади (біполярні, польові транзистори, напівпровідни-кові лампи, діоди Ганна, лавинно-прольотні діоди, тунельні діоди тощо).
На рис.3 показані найпростіші схеми транзисторного і лампового ГЗЗ.
Робота АЕ визначається його статичними та динамічними характеристи-ками. Статичні характеристики (СХ), отримують при постійних напругах і струмах на електродах, дозволяють визначити струми в колах будь-яких електродів АЕ при довільних комбінаціях напруг між електродами. Динамічні характеристики (ДХ), отримують при ввімкненні АЕ в схему ГЗЗ характеризуються такими функціональними залежностями:
,
де-
Динамічними характеристиками називають геометричне об’єднання робо-чих точок (крива лінія) активного елемента, ввімкненого в схему ГЗЗ, за один період вхідного коливання.
В залежності від форми вихідного струму АЕ розрізняють режими роботи ГЗЗ: І-го роду і ІІ-го роду. В режимі І-го роду вихідний струм за своєю формою повторює вихідну напругу. При цьому розмах вхідної напруги не повинен виходити за межі прямолінійної ділянки динамічної прохідної характеристики (ДПХ). В режимі роботи ІІ-го роду вихідний струм не повторює форму вхідної напруги. Напруга зміщення вибрана таким чином, що струм існує на протязі частини періоду напруги збудження. Половину тривалості вихідного струму, вираженої в градусах, називають кутом відсічки (.
З точки зору наявності сіткових струмів і форми імпульсів вихідного (анодного) струму розрізняють наступні режими ІІ-го роду:
буферний (БР);
недонапружений (НР);
критичний (КР);
слабоперенапружений (ПР);
сильноперенапружений (СПР).
Буферний режим - це робота АЕ без струмів керуючої сітки. Робоча ділянка при цьому повинна знаходитись у межах від‘ємних напруг анодно-сіткової характеристики.
Недонапружений режим - це робота АЕ при малих сіткових струмах, які є меншими в порівнянні з анодним струмом і суттєво не спотворюють його форми.
Перенапружений режим - це робота АЕ при великих сіткових струмах, які спотворюють форму анодного струму. В залежності від величини провалу вершини анодного струму розрізняють слабоперенапружений (провал незнач-ний) і сильноперенапружений (провал вершини досягає основи імпульса).
Критичний режим (або граничний режим) розділяє недонапружений і перенапружений режими. Для цього режиму характерне сплющення вершини імпульсу анодного струму (враховуючи реальні характеристики).
Максимальну потужність генератор віддає в критичному режимі, а мак-симальний к.к.д. отримують в слабоперенапруженому режимі.
Отримати кожний із перерахованих режимів можна, змінюючи напруги на будь-якому електроді лампи або при зміні еквівалентного резонансного опору R0е.
/
/
Експериментальна робота
Залежність режиму роботи від напруги збудження Ug1.
Критичний режим
Ug1 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , A
U , B
T mk.c
Ƭ,mk.c
28
236
0
0
15
0.4
48
25
Сильно перенапружений
/
Ug1 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , A
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
40
268
0
0
18
0.5
48
25
Буферний
/
Ug1 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ,mk.c
25
170
0
0
10
0.32
48
25
Залежність режиму роботи від напруги анодного живлення ЕА
Критичний режим
/
ЕА ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
400
236
0
0
15
0.4
48
25
Буферний режим
/
ЕА ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
480
260
0
0
19
0.48
48
25
Перенапружений
/
ЕА ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
300
190
0
0
14
0.34
48
25
Залежність режиму роботи від напруги зміщення Eg1
Критичний
/
Еg1 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
-20
236
0
0
15
0.4
48
25
Буферний
/
Еg1 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
-35
120
0
0
9
0,26
48
25
Перенапружений
/
Еg1 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
-22
20
0
0
20
0,44
50
28
Залежність режиму роботи від напруги на екранній сітці Еg2
Критичний
/
Еg2 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
150
236
0
0
15
0.4
48
25
Перенапружений
/
Еg2 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
180
265
0
0
20
0,5
48
25
Буферний
/
Еg2 ,B
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
120
150
0
0
10
0,3
48
25
Залежність режиму роботи від значеня опору навантаження R0E
Критичний
R0E
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
сер
236
0
0
15
0.4
48
25
Перенапружений
/
R0E
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
мах
255
0
0
12
0.34
48
25
Буферний
/
R0E
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
мін
160
0
0
20
0,54
48
25
Залежність режиму роботи від частоти
/
f , кГц
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
20,5
260
0
0
14
0,35
48
25
/
f , кГц
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
21
250
0
0
15
0,4
48
25
/
f , кГц
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
22
220
0
0
16
0,55
48
25
/
f , кГц
Uvux
Ig1 , A
Ig2 , A
IA0 , mA
U , B
T mk.c
Ƭ, mk.c
20,5
260
0
0
15
0,55
48
25
Висновок: на даній лабораторній роботі я ознайомлювався з різними режимами роботи активного елемента (лампи) в схемі генератора з зовнішнім збудженням. Ми проводили шість експериментів як впливає на режим роботи напруга збудження Ug1,напруга зміщення Eg1, напруга анодного живлення EA, напруга на екранній сітці Eg2, опору навантаження R0e, частоти f.
15.02.2016 00:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора