Зміст
Запровадження
1. Помаранчева революція
2. Хід подій помаранчевої революції ми
3. Символіка і значення назви
4. Модель помаранчевої революції ми
5. Руйнування й підсумки
Укладання
Список літератури
Запровадження
Історик А.Тойнбі писав, що цілі цивілізації занурювалися на важку криза від того, що панує меншість раптом починало вірити в міфи, які вона саме впроваджувало до тями мас, щоб ними маніпулювати. Це і відбулося в пострадянських державах. Спочатку владна еліта впровадила в масову свідомість гранично примітивний міф про західної демократії, з її нібито чесними і рівноправними виборами – аби домогтися пасивного згоди ліквідацію радянської державності. Потім те ж саме владна верхівка нахабно маніпулювала виборами, найчастіше це навіть не приховуючи, отже більшість громадян просто плюнуло цей "демократичний інститут". І раптом, коли цей верхівку стали скидати, використовуючи вибори лише як момент дестабілізації влади, саме ця верхівка чомусь вирішила, вибори всерйоз.
Через це, актуальність даної роботи підкреслюється тим, що у Україні опозиція, використовуючи технологію виборів, сама прийшла до висновку, що втратив свій влада.
1. Помаранчева революція
>Оранжеваяреволюция (укр.Помаранчева революція)— кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших акцій громадянської непокори в Україні, організована і проведена прибічниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах листопаді-грудні 2004 року, і противниками його основного конкурента Віктора Януковича його. Початком Помаранчевої революції вважають акцію протесту після проголошення Центральній виборчій комісією (ЦВК) попередніх результатів, за якими переміг його суперник від здатності влади— кандидатура Віктора Януковича. Згодом Верховного суду України констатував факти порушень у процедурі голосування та підрахунку виборчих симпатій, скасував постанову ЦВК про результати виборів і навіть зобов'язав її знову провести повторний тур голосування.Протестующим вдалося змусити влади України дочекатися рішення Верховним судом і вкриваю його підставі повторно провести повторний тур голосування виборах. Через війну голосування перемогу здобув Віктора Ющенка.
Основний базою об'єднаної опозиції стали західні і центральні області України, тоді як В.Ф.Януковича підтримали переважно східні і південні регіони країни. Громадська думка РФ перебувало за Віктора Януковича його, країн - за української опозиції. Ряд державотворців країн Європи виступав у ролі посередників між силами.
Зміна уряду України, що сталася результаті Помаранчевої революції, пов'язана з цим радикальна переорієнтування внутрішнього й зовнішньополітичного курсу країни (докладніше див. Зовнішня політика України) дала привід багатьом спостерігачам казати про низці "кольорових" революцій, розпочатої зі зміни влади у Сербії, іпродолжившейся у Грузії й в Україні, намагатися знайти аналогії з-поміж них і побачити держави, у яких повторення "кольорових" революцій. Зі свого боку, влади країн, які називалися як потенційних об'єктів застосування "революційного досвіду", зробили певні контрзаходи для недопущення цього.
2. Хід подій помаранчевої революції ми
22 листопада 2004 року — наступного дня по другому турі голосування, під час якого виборці мали зробити вибір між чинним прем'єр-міністром Віктором Ющенком і кандидатом від опозиції Віктора Ющенка, коли всі зрозуміло, що офіційні попередні результати суттєво різняться від даних екзитпулів. Прихильники Ющенка й іноземні спостерігачі Європи і США заявили, вибори вже з численними порушеннями і ті розбіжності результат підтасування на користь проурядової кандидата. У цей самий день Президент РФ Володимир Путін зателефонував Вікторові Януковича і привітав його з перемогою під час виборів президента України. Прибічники опозиції підготувалися до акцій протесту заздалегідь. Вже на добу аж до розголошення попередніх результатів на київської Майдану Незалежності (укр. майданНезалежності) почали встановлюватися намети і трибуни щодо виступів опозиції. Протягом кількох годин аж до розголошення Центральній виборчій комісією попередні дані зазвучали всі заяви про фальсифікації виборів у користь Віктора Януковича його.
23 листопада о містах Західної України, у Києві та інших міст і обласних центрів почалися мітинги на підтримку кандидата від опозиції. Основний ареною народного невдоволення став майдан Незалежності, який зібрав на мирну демонстрацію, за оцінками, від 100 до 500 тисяч жителів з країни. Мітинги й пікети проходили також перед будинками Адміністрації Президента, Верховної Ради саме — українського парламенту, уряду та ін.Отличительним знаком демонстрантів став помаранчевий колір — колір передвиборної кампанії Ющенка (прибічники Януковича використовували білий і синій кольору). Міська влада Києва, Львова кількох інших міст відмовилися визнати законність офіційних результатів, а сам Ющенка, відмовляючись визнавати офіційні про результати виборів, прийняв з президентської трибуни Верховної Ради саме символічну присягу перед народом України як новообраний президент.
Ющенка вступив у переговори із чинним президентом з Леонідом Кучмою, бажаючи мирним шляхом домогтися визнання своєї перемоги, але переговори перервалися вже 24 листопада, оскільки позиція Ющенка передбачала іншого результату переговорів, крім проголошення його президентом. Після проголошення остаточних результатів, якими переможцем визнано Янукович, Ющенка виступив перед своїми прибічниками у Києві, закликавши їх розпочати "Помаранчеву революцію" і шляхом страйків паралізувати діяльність уряду та змусити влади визнавати сфальсифіковані про результати виборів: "Шлях на поступки через демонстрацію народної волі — це єдиний шлях, який допоможе нам знайти вихід із цієї конфлікту. Отже, комітет Національного Порятунку оголошує загальнонаціональну політичний страйк".
3 грудня 2004 року. Верховний суд України після багатоденного обговорення визнав численні порушення законів і положень Конституції України під час виборів, у результаті вимоги Ющенка були частково задоволені — зокрема, результати другого туру голосування було оголошено недійсними. Після цього рішенням Верховна Рада України змінила склад Центральну виборчу комісію і прийняла поправки до Закону про вибори Президента із єдиною метою перекрити основні канали фальсифікації. Прийняття цих поправок було результатом компромісу між владою та опозицією. У пакеті із нею було затверджено конституційної реформи, що обмежує влада президенти України і передає частину його повноважень кабінету міністрів та парламенту.
У результаті голосування,проведенного 26 грудня 2004 року, переміг Віктора Ющенка. Спроба прибічників Віктора Януковича його опротестувати результати повторнопроведенного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення засідання Віктора Ющенка був офіційно визнаний Президентом України в публікації ">Урядового Кур'єра" (що означає офіційне закінчення виборів).
3 Символіка і значення назви
Символом, під яким об'єдналися українські революціонери, став помаранчевий колір, який до початку активним діям на Майдану Незалежності став носитися в елементах одягу чи аксесуарах переважно молоддю іполитически-активним населенням. Відтак до помаранчевого кольору додалася символіка Віктора Ющенка: логотип з підковою щастя, написи "Так!" (рос. "Так!"). Однією з яскравих символів революції став апельсин (укр.помаранч), прибічники Віктора Ющенка дарували їх одне одному і противникам. Останні поширювали чутки у тому, що апельсини наколоті чимось, що змушує людей протестувати.
>Вербальним символом стало слово "Майдан" (рос. площа). Українські політиків всіх таборів стало популярним говорити про "ідеалах Майдану"
Після закінчення революції у багатьох ЗМІ спливла новина, що повнолітня син президента— Андрій, оформив він авторські права на революційну символіку і "оранжевий колір, що викликало обурення багатьох громадян. З іншого боку треба говорити, що "помаранчева" символіка— символіка особистої виборчої кампанії Віктора Ющенка.
Символом "помаранчевої революції ми" вважається баба Параска, жінка похилого віку з Тернопільської області, яка прийняла активну участь у акцій протесту на Площі незалежності.
4. Модель помаранчевої революції ми
Помаранчева революція йшла моделі, яка вперше проявилася при повалення режиму Слободана Мілошевича у Сербії, а згодом було використано під час Революції троянд у країні. В усіх цих випадках революційні виступи мас, які завершилися перемогою, починалися хіба що спонтанно, та реальною були результатом цілеспрямованої агітаційно-пропагандистською кампанії уряду й об'єднання опозиційних наснаги в реалізації потужний блок. Щоразу вони починалися з однакового невизнання опозицією перемоги під час виборів кандидата влади і масових демонстраціях протесту проти такого результату виборів.
Досить притаманним таких подій є явна патріотична і навіть націоналістична забарвлення. Приклади цьому той самий Революція троянд,Кедровая революція у Лівані, спрямована проти сирійської гегемонії, Тюльпанова революція в Киргизії та інших. Для української Помаранчевої революції таким проявом стало опір проросійської кандидату, яким було Янукович. Це тим, що його двигуном революції булонародившийся в Україні середній клас, найбільш національно орієнтований шар суспільства.
>Активной учасницею всіх трьох революцій стала молодь. Найбільш відомо студентське рух Відсіч, яке своєї активністю сприяло приходу до влади Сербії Воїслава Коштуніци. У Грузії студентське рух називалося ">Кмара", в Україні — "Час!", у Білорусі — "Зубр" і "Бунт" — вони, щоправда, великих б у боротьби з владою й таки домоглися.
Представники антипрезидентських зусиль і на західну пресу вказують, що активістів студентських рухів фінансували навчали тактиці політичної організації та ненасильницьких методів боротьби західні соціологи і політтехнологи, які, своєю чергою, отримували засоби від низки західних урядових і неурядових організацій.
До особливостям революції слід віднести надзвичайну толерантність учасників. Не дивлячись на дуже гарячідискусии і словесні перепалки які йшли всій країні, під час центральних подій мало було актів фізичного насильства, чого не уникли деяких інших "кольорові революції".
Учасники подій найяскравішим враженням називали незвичне відчуття братерства й єднання що запанувала площею Незалежності.
5. Руйнування й підсумки
29 вересня 2006 віце-прем'єр України Андрій Клюєв заявив, що з фасаду Головпоштамту на майдані Незалежності будуть зібрано написи, решта там з часів "помаранчевої революції ми", оскільки серед написів є вкрай некоректні висловлювання на адресу: російських, євреїв, Донбасу, Петра Симоненка, КПУ, Віктора Януковича його, Партію регіонів.
Написи на фасаді Головпоштамту, і навіть портрети лідерів "помаранчевої революції ми" були частково стерті ще після завершення президентських виборів 2004 року. Решта двома колонах центрального входу написи і малюнки зі спільного рішенню міської влади і "Укрпошти" були збережені і накриті склом, як "пам'ятник".
На новий 2007 рік влади Києва відмовилися від використання символу Нового року (по китайському місячного календареві) — "вогненної свині" в оформленні головноюелки країни площею Незалежності через можливі інсинуацій про схожість кольору символу року з "революційним" кольором пропрезидентської партії "Нашої України".
Помаранчева революція зробила Україну відомої всьому світу і навіть у певній ступеня модної країною, це у ряді парламентів країнах світу лідерів революції зустрічали помаранчевої символікою, косу однієї з лідерів — Ю. Тимошенко повторювали дизайнери моди тощо.
Експерти розсуваються в різні оцінці чи була Помаранчева революція революцією власне. Радикальних змін - у державному - чи громадському устрої цього не сталося. Однак у ряді громадських інститутів України сталися стрибкоподібні зміни. Найнаочніше це видно безпрецедентному зростанню свободи ЗМІ. З відставкою Президента Кучми політичне життя в Українідиверсифицировалась, припинилася ситуація, коли всі основні питання діяльності держави вирішувалися щодо одного центрі й фактично з волі одну людину — президента країни. Політична еліта змушена перейти інші стандарти взаємодії, значно більше близькі до стандартівцивилизованих товариств. Саме процес переходу налаштувалася на нові політичні стандарти зовні виглядає як певна нестабільність.
Парламентські вибори 2006 року вперше у в історії України величезною більшістю спостерігачів було визнано вільними і демократичними. Прямим наслідком Помаранчевої революції став факт визнання України єдиною вільної країною з пострадянських держав, крім країн Балтії, авторитетною міжнародною правозахисної організацією Freedom House в січні 2005 і 2006 роках.
Укладання
Основним результатом подій Помаранчевої революції в Україні було те, що у політичної технології приходу до повалення влади використали механізм виборів. Політичне протистояння по Майдану завершилося перемогою адміністрації Віктора Ющенка. Політологи чудово розуміли, що механізм "класичних" виборів, як і "класичний" суверенітет національної держави демонтовані в східноєвропейських країнах, утягнутих у орбіту Заходу. Другою об'єктивною тенденцією розвитку політичною системою після подій помаранчевої революції ми стало посилення націоналістичних тенденцій.
Досвід всіх вже скоєних "помаранчевих" революцій показав, що й ненасильницький характер є умовністю.Ненасильственние дії створюють лише загальне тло і першої стадії викликають симпатії населення і побудову приваблюють масових учасників. Але вже в попередньому етапі підготовки революції" у ній створюється "жорстка" воєнізована група, що у вирішальний момент повинна здійснювати насильницькі дії (із зброєю чи ні зброї залежно від обставин).
Список використовуваних джерел
1. Центральна виборча комісія України. Повторне голосування виборів президента України 21 листопада 2004 року. Результати голосування регіонах України (укр.)
2. Президентська виборча кампанія в Україні і Росія - Радіо "Свобода", 27.10.04, - провідний: Віталій ПОРТНИКОВ; гості в студії: РоманМанекин, ТамараГузенкова
3. podrobnosti.ua Явлінський: Причина кризи в Україні— навмисне порушення владою законів
4.lenta/articles/2004/11/22/kiev/
5.newsru.com/russia/22nov2004/pozdravil.html
6.pravda.com.ua/ru/news/2005/6/16/5430.htm
7. Парламентсько-президентська Україна
8.dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=2217]
9.pk.kiev.ua/country/2006/11/08/085500.html
10.politikum.info/news/details/?id=25334