Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Контрольна індивідуальна роботі з міжнародної економіки
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
Маркетинг
Кафедра:
Кафедра маркетингу і логістики
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Вступ до фаху Міжнародна економіка
Група:
МК
Варіант:
не вказано вибирає вкиладач
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра мененджменту та міжнародної економіки
ІНДИВІДУАЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: “Міжнародна економіка”
на тему: «Місце Домініканської Республіки у міжнародній економиці”
Аnnotations
The Dominican Republic is a nation on the island of Hispaniola, part of the Greater Antilles archipelago in the Caribbean region. Both by area and population, the Dominican Republic is the second largest Caribbean nation. The Dominican Republic has the ninth largest economy in Latin America and the second largest economy in the Caribbean and Central American region.
The main topic of this task is to research national economic and culture development of the Dominican Republic, the value of the country at the regional and global level and to determine the connection between Ukraine and the Dominican Republic.
Аннотація
Домініканська Республіка є країною на острові Іспаньйола, частина Великих Антильських островів архіпелагу в Карибському регіоні. І за площею і за чисельністю населення, Домініканська Республіка є другою за величиною карибською країною. Домініканська Республіка має дев'яту за величиною економіку в Латинській Америці і другу за величиною економіку в країнах Карибського басейну та Центральної Америки.
Головний завданням даної роботи є дослідження національної економіки і культури Домініканської республіки, визначення значення країни на регіональному і глобальному рівні і дослідження взаємозв’язку між Україною та Домініканською республікою.
Зміст
1. Вступ……………………………………………………………………………..4
2. Розділ 1. Загальна характеристика економіки країни………………………...6
3. Розділ 2. Забезпеченість факторами виробництва…………………………...10
4. Розділ 3. Участь у міжнародній торгівлі товарами та послугами………...13
5. Розділ 4. Міжнародний рух факторів виробництва…………………..…..14
6. Розділ 5. Значення країнина регіональному та глобальному рівні……….16
7.Розділ 6. Соціально культурний потенціал країни…………………………18
8. Розділ 7. Стосунки з Україною………………………………………………..20
9. Висновок…………….………………………………………………………….21
10. Список використаної літератури……………………………………………22
Вступ
Метою індивідуального завдання є поглиблення і розширення знань з основних розділів курсу “Міжнародна економіка”, а також формування навичок практичного їх застосування для оцінювання та аналізування ситуації в окремо взятій країні.
Об’єкт даного дослідження — Домініканська Республіка.
Завдання даної роботи: дати загальну характеристику Домініканської Республіки, визначити рівень забезпеченості факторами виробництва, оцінити значення країни на регіональному та глобальному рівнях, її соціально-культурний потенціал.
Домініканська Республіка разом з Гаїті розташовані на острові Іспаньола (о. Гаїті) між Карибським морем та Північним Атлантичним океаном, на сході від держави Гаїті. На півночі острів омивається Атлантичним океаном, на сході — протокою Мона, що відокремлює його від Пуерто-Ріко, на півдні — Карибським морем, а на заході Домініканська республіка має кордон з Гаїті. Домініканці здебільшого зберігають іспанські традиції і мають змішане африканське і європейське походження. Домініканська Республіка займає площу в 48,4 тис. км². Населення 9 183 984 чоловік. Столиця – Санто-Домінго.
Тип державного устрою — представницька демократія. Голова правління — президент Леонель Фернандес, прем'єр-міністр Рафаель Албуркерк де Кастро (з 16 серпня 2004). Кабінет міністрів обирається президентом, президент та прем'єр-міністр обираються загальним голосуванням кожні 4 роки. Двопалатний Національний Конгрес (Congreso Nacional) включає в себе Сенат (Senado) — 32 місця, члени обираються кожні 4 роки загальним голосуванням — і Палата Депутатів (Camara de Diputados) — 150 місця, члени обираються кожні 4 роки загальним голосуванням).
Верховний суд (Corte Suprema) призначається Державною юридичною радою. Юридична система базується на Французькому цивільному кодексі, який зазнає модифікації з 2004 року. Діє Конституція від 28 листопада 1966; модифікована 25 липня 2002.
День Назалежності — 27 лютого. Державною мовою є іспанська. Національна валюта — Домініканський песо. Курс валюти відносно гривні: 1 гривня = 2,92 песо, відносно долара: 1 долар = 44,7 песо.
Національний герб та прапор зображені нижче.
/
Рис 1. Національний прапор Домініканської республіки
/
Рис 2. Національний прапор Домініканської республіки
Розділ 1. Загальна характеристика економіки країни
Приблизно за 5000 років до відкриття Америки Христофором Колумбом індіанські племена населяли територію острова Гаїті (Еспаньола), де зараз розташована Домініканська Республіка. За часів Колоніального періоду відбулося 3 постійних переселення іспанців на острів: перше – 1492 року, друге – 1943 року.
У 1697 році на північно-західному узбережжі острова поселились пірати за підтримки Франції та заснували тут власну колонію. Завдяки плантаціям цукрової тростини економіка колонії бурхливо розвивалася.
Під впливом подій у Франції і Великої французької революції і через жорстоку експлуатацію у 1791 році темношкірі раби острова повстали під проводом Туссена Лювертюра і захопили цілий острів. Це призвело до вторгнення гаїтянської армії і захоплення східної частини острова. Протягом 22 років східні регіони острова знаходилися під окупацією Гаїті.
Після здобуття незалежності 1844 рокупротягом наступних 25 років настав період нестабільності, коли армії генералів Педро Сантана та Бунавентури Баеса вели збройну боротьбу за контроль над урядом країни. Також у 1871 р. була зроблена спроба приєднатися до Сполучених Штатів. Хоча Президент США Ґрант і підтримував цю пропозицію, Конгрес США відхилив її.
У 1882 р. до влади прийшов генерал Улісес Еро, який встановив корумпований і жорстокий режим в країні. Розлад сягнув такої міри, що призвело до девальвації валюти та економічної кризи. У 1899 р. Еро був вбитий змовниками, але це не припинило хаос у країні — числені політичні рухи вели збройну боротьбу один з одним в намаганні отримати владу.
З початком 20 століття відродилася цукрова промисловість і багато американських інвесторів прибули в країну для налагодження ділових стосунків. У 1916 р. коли знову спалахнув безлад і протиборство політичних рухів, США втрутилися у внутрішні справи республіки під приводом захисту від Німеччини, з якою США перебували в стані війни під час Першої світової війни. Окупація Домініканської республіки тривала 8 років.
Під час американської окупації почалося відновлення домініканської армії. Поступово центр влади в країні почав переміщуватися від цивільних до військових. Зокрема, командувач збройними силами країни Рафаель Леонідас Трухільо накопичив в результаті корупційної діяльності неабиякі кошти і мав значний вплив на цивільну адміністрацію. Після закінчення американської окупації і вільних виборів Трухільо, проте, все ще здійснював значний вплив на діяльність уряду, а у 1930 р. остаточно перебрав владу в країні.
Диктатура Трухильо тривала 30 років і на кінець його правління спромоглася налаштувати проти себе більшість сусідів Домініканської Республіки. 30 травня 1961 р. в результаті змови Трухільо був вбитий. Дата його загибелі відмічається в Домініканській Республіці, як державне свято.
Домініканська Республіка займає друге за величиною економіки місце в Центральній Америці та Карибському басейні. Це країна, що розвивається, з ВВП 2013 на душу населення у розмірі $ 9840, за паритетом купівельної спроможності, що є відносно високим в Латинській Америці.
Динаміку зміни основних макроекономічних показників Домініканської Республіки за останні 5 років наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Основні макроекономічні показники Домініканської Республіки
2010
2011
2012
2013
2014
ВВП(млрд.)
77410
85940
90120
94580
102600
ВВП на душу населення (тис.дол)
8300
8950
9200
9520
9840
Інфляція (%)
10,6
10,8
11
10,9
10,7
Безробіття (%)
15,5
15
14,2
13,5
12,5
Відповідно до даних таблиці спостерігаємо постійний ріст ВВП в країні, а також поступове зниження безробіття, що свідчить про позитивну економічну ситуацію в країні. Проте відбувається незначне зростання рівня інфляції протягом усього досліджуваного періоду.
Нижче коротко зазначено основні характеристики економіки країни:
Промисловість (21 % ВВП, 22 % працюючих) — цукрова, видобуток феронікелю і золота, текстильна, тютюнова.
Сільське господарство (11 % ВВП, 15 % працюючих) — цукрова тростина, кава, бавовна, какао, тютюн, рис, бобові, картопля, кукурудза, банани; тваринництво.
Сфера обслуговування — 68 % ВВП, 63 % працюючих.
Експорт (7 млрд дол. в 2008) —ферроникель, цукор, золото, срібло, кави, какао, тютюн, м'ясо.
Основні покупці — США 58 %, Гаїті 9 %, Нідерланди 3 %.
Імпорт (16,1 млрд дол. в 2008) — продовольство, паливо, хімікати.
Основні постачальники — США 39 %, Венесуела 8 %, Мексика 5 %, Колумбія 5 %.
Домініканська Республіка, насамперед, залежить від природних ресурсів та державних послуг. Хоча сектор послуг недавно обігнав сільське господарство в якості ведучого роботодавця домініканців (обумовлений в основному зростанням у сфері туризму та зон вільної торгівлі), сільське господарство залишається найважливішою галуззю з точки зору внутрішнього споживання і знаходиться на другому місці, поступаючись гірничодобувної промисловості, з точки зору доходів від експорту. Сектор послуг у цілому переживає зростання в останні роки, як і будівництво. Заробіток зони вільної торгівлі і туризму є найбільш динамічно розвинутими експортного сектора. На туризм припадає $ 1,5 млрд в доходах за 2012 рік .
У країні є невеликі запаси бокситів і нікелю, які знаходяться головним чином під контролем США, золота і срібла. Гірничодобувна промисловість є найважливішим джерелом експортного прибутку.
Дві третіх підприємств обробної промисловості займаються переробкою сільськогосподарської сировини. Виробляються також одяг, цемент та картонна тара. Налагоджено також виробництво спортивних товарів. У країні створено сім вільних промислово-економічних зон, де виробляються швейні вироби, електротовари та взуття.
Головною сільськогосподарською культурою є цукровий очерет. Інші важливі експортні культури - кава, какао, фрукти і тютюн. Для внутрішнього споживання вирощуються рис, бобові, маніок і банани.
Сільське господарство Домініканської республіки дає майже 40% національного прибутку і близько 90 відсотків% експортних надходжень. Головні сільськогосподарські продукти країни - це цукрова тростина, кава, бавовна, какао, тютюн, рис, боби, картопля, зерно, банани, м'ясо, молочна продукція і яйця.
Підприємства харчовій і тютюновій промисловості дають близько 70% вартості продукції обробній промисловості. Найбільш розвинена галузь – виробництво цукру. На що належать державної компанії 12 цукроварнях (із 16-ти які у країні) виробляється 70% цукру.
Більше 40 % площі Домініканської Республіки відведено під сільськогосподарське користування та пасовища; з поліпшенням породності худоби країна стала постачальником м'яса для сусідніх островів. Близько половини сільськогосподарських земель належить групі великих землевласників і держави.
Отже, Домініканська Республіка – це аграрно-індустріальна країна, де сільське господарство є найбільш важливим сектором економіки, на який також припадає 90% експорту. Також найбільш розвиненими галузями промисловості є гірничодобувна та цукрова. Проте найбільше доходів державі приносить туризм.
Розділ 2. Забезпеченість факторами виробництва
1.Капітал
Бюджет Домініканської Республіки на 2014 рік становив: доходи –7,014 млрд. дол., видатки – 7,98 млрд. дол., дефіцит – 0,96 млрд. дол.США. Державний борг – 37% ВВП.
Інвестиції в основний капітал у 2014 р. – 22 млн. дол.США Прямі іноземні інвестиції в економіку – 5 млрд.дол.США. Основні інвестори: США (75%), Канада (7%), Японія (5%). Переважна більшість інвестицій спрямована у сільське господарство (35%), туристичний сектор (25), промисловий сектор (20%). Прямі інвестиції Домініканської республіки за кордоном: 1,5 млрд.дол.США
2. Трудові ресурси
Всього в Домініканській Республіці чисельність робочої сили становить 4633318 осіб в 2014 році, за даними Світового банку. Загальна чисельність робочої сили включає в себе людей у віці 15 років і старше, які підпадають під визначення Міжнародної організації праці економічно активного населення: всі люди, які поставляють робочу силу для виробництва товарів і послуг протягом певного періоду часу. Вона включає в себе як підприємець і безробітний.
Населення Домініканської Республіки в 2014 році становило 9760000 осіб, за цим показником країна займає 82 місце по чисельності населення серед 193 країн світу. Близько 5% населення старше 65 років, у той час як 35% населення знаходиться у віці до 15 років. На кожна 100 жінок припадає 103. За даними ООН, щорічний приріст населення за останні роки становить 1,5%, з прогнозованою чисельністю населення на 2015 рік в 10121000 осіб.
Було підраховано урядом Домініканської що щільність населення в 2012 становила 192 кв.км (498 за кв миль), і 63% населення живе в містах. Південні прибережні рівнини і Долина Сібао є найбільш щільно населені пункти країни. Столиця, Санто-Домінго, має населення 2907100 осіб в 2012 році. Серед інших важливих міст: Сантьяго-де-лос-Кабальєрос (745293 осіб), La Romana (214109 осіб) Сан-Педро-де-Макоріс (185255 осіб ). За даними Організації Об'єднаних Націй, темпи зростання міського населення склали 2,3%. Середня тривалість життя становить близько 70 років.
3. Технології
Програма підтримки технологічних інновацій у сільському господарстві (PATCA) була запущена у 2009 році з метою зниження рівня бідності та підвищення ефективності та конкурентоспроможності в секторі сільського господарства Домініканської Республіки. Програма включала в себе три компоненти: підтримку впровадження технологій; безпека харчових продуктів, і технічна допомога для інституційної реформи. Загальна вартість проекту склала $ 61 млн доларів.
Програма спрямована рис, овочі, фрукти та виробників бульб, а також тваринникам. Оцінка впливу цієї програми було проведено ІБР; Однак, наявність даних і розробка програми обмежує можливості аналізу.
Також основна увага в Домініканській Республіці приділяється технологіям для людей за допомогою цифрових та соціальних ініціатив, а також усвідомлення кіберзлочинності і необхідності безпечної поведінки в Інтернеті. Колишня перша леді Домініканської Республіки колишня Маргарита Седеньо де Фернандес, тепер віце-президент і активно підтримує програму Community Technology centre (CTC), мета якого полягає в установці добре обладнаих центрів з сучасними технологічними засобами в найменш розвинених районах країни, виступаючи в якості точок доступу до цифрової інформації для громадян різного віку.
Місія СТС є подолання цифрового розриву і сприягння сталому розвитку людського потенціалу за допомогою використання інформаційних та комунікаційних технологій, тим самим забезпечуючи освіту для розвитку, і з надією, що це сприятиме соціальній інтеграції. На сьогоднішній день, 94 СТС були створені по всій Домініканській Республіці.
4. Земля
Багаті природні ресурси - те, чого в Домініканській республіці не забрати: чисті річки, шикарні піщані пляжі, разючої краси коралові рифи незмінно радують око туристів у всьому світі. Здебільшого туристи приїжджають у Домініканську Республіку, щоб відпочити на місцевих курортах. Прибережні води здебільшого безпечні, бо їх захищають від морських мешканців коралові рифи. Сотні кілометрів піщаних пляжів, розвинена інфраструктура, самотні острова з барвистої рослинністю цілий рік доступні відпочиваючим. Найвідомішими курортами є -Бока-Чика,Ла-Романа,Пунта-Кана,Пуерто-Плата іХуан-Долио.
Щодо площі сільськогосподарських земель, то більше 40 % площі Домініканської Республіки відведено під сільськогосподарське користування та пасовища; з поліпшенням породності худоби країна стала постачальником м'яса для сусідніх островів. Близько половини сільськогосподарських земель належить групі великих землевласників і державі.
Отже, аналізуючи проведені дослідження, можна зробити висновок що Домініканська Республіка добре забезпечена такими ресурсами, як капітал і трудові ресурси. Також широко відбувається впровадження новітніх технологій у різних сферах економіки країни. Найкраще країна є забезпечена земельними ресурсами, адже головними галузями економіки є туризм і сільське господарство.
Розділ 3. Участь у міжнародній торгівлі товарами і послугами
Основні доходи країни дають митні збори, туризм і грошові перекази від емігрантів. Також велике значення має експорт цукру, кави і тютюну.
Зовнішня торгівля
Експорт: (8,5 млрд дол. В 2014) - феронікель, цукор, золото, срібло, кава, какао, тютюн, м'ясо.
Основні покупці: - США 60%, Гаїті 10%, Нідерланди 5%.
Імпорт: (16500000000 дол. В 2014) - продовольство, паливо, хімікати.
Основні постачальники - США 39%, Венесуела 8%, Мексика 5%, Колумбія 5%.
Міжнародні договори по торгівлі:
У січні 2004 укладений міжнародний договір CAFTA.
Входить у міжнародну організацію країн АКТ.
/
/
Розділ 4. Участь у міжнародному русі факторів виробництва
Для сучасного світового господарства характерно не тільки переміщення між країнами результатів виробництва - товарів і послуг, але і факторів виробництва - капіталу, робочої сили, науково-технічних досягнень. Оскільки умовою створення готових товарів є використання виробничих ресурсів, то, в принципі, міжнародний рух факторів виробництва може заміщати рух готових товарів. Капіталу властива висока ступінь міжнародної мобільності, його рух відбувається в процесі переміщення фінансових потоків між кредиторами і позичальниками різних країн, між власниками і їх фірмами, якими вони володіють за кордоном. Рух капіталу за своєю суттю відрізняється від руху товарів. Зовнішня торгівля має на меті вилучення прибутку від факту продажу товару за кордон. Сутність же міжнародного руху капіталу полягає в приміщенні капіталу за кордон з метою його функціонування там і отримання прибутку або отримання доходу у формі відсотка.
Інвестиції в основний капітал у 2014 р. – 22 млн. дол.США Прямі іноземні інвестиції в економіку – 5 млрд.дол.США. Основні інвестори: США (75%), Канада (7%), Японія (5%). Переважна більшість інвестицій спрямована у сільське господарство (35%), туристичний сектор (25), промисловий сектор (20%). Прямі інвестиції Домініканської республіки за кордоном: 1,5 млрд.дол.США.
Всього в Домініканській Республіці чисельність робочої сили становить 4633318 осіб в 2014 році, за даними Світового банку. Еміграція досить мала, лише 2 людини з 1000 емігрують, проте є велика група темношкірих імігрантів з Гаїті, які перебувають у пошуку збільшення своїх фінансів як законим так і незаконним способом.
Основна увага в Домініканській Республіці приділяється технологіям для людей за допомогою цифрових та соціальних ініціатив, а також усвідомлення кіберзлочинності і необхідності безпечної поведінки в Інтернеті. Колишня перша леді Домініканської Республіки колишня Маргарита Седеньо де Фернандес, тепер віце-президент і активно підтримує програму Community Technology centre (CTC), мета якого полягає в установці добре обладнаих центрів з сучасними технологічними засобами в найменш розвинених районах країни, виступаючи в якості точок доступу до цифрової інформації для громадян різного віку.
Місія СТС є подолання цифрового розриву і сприягння сталому розвитку людського потенціалу за допомогою використання інформаційних та комунікаційних технологій, тим самим забезпечуючи освіту для розвитку, і з надією, що це сприятиме соціальній інтеграції. На сьогоднішній день, 94 СТС були створені по всій Домініканській Республіці.
Розділ 5. Значення країни на регіональному та глобальному рівні
Домініканська республіка є членом багатьох організацій, серед яких ООН, ЮНЕСКО, СОТ, ВООЗ, ЮНІДО, Організації країн Африки, Карибського і тихоокеанського басейну (АСР), Спільний ринок країн карибського басейну (Каріком), Співтовариство країн Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC), Продовольча та сільськогосподарська організація (FAO), Економічна комісія для Латинської Америки та Карибського басейну (ECLAC), Тихоокеанський альянс, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Міжнародна морська організація (IMO), , Міжнародний банк з реконструкції та розвитку, Центральноамериканський банк економічної інтеграції (BCIE), Центральноамериканський спільний ринок (CACM).
Розглянемо детальніше ті з них, в яких Домініканська Республіка приймає найбільш активну участь.
КАРІКОМ — спільний ринок країн Карибського басейну. Карибський спільний ринок було засновано 1973 р.
Його головними цілями є:
створення загального ринку;
координація зовнішньоекономічної політики;
функціональне економічне співробітництво в деяких галузях.
Карибський загальний ринок в рамках КАРІКОМ, де повністю ліквідовані торгові обмеження між Барбадосом, Трінідадом і Тобаго,Гайаною, Ямайкою і Антігуа. Ці країни схвалили єдиний митний тариф по відношенню до товарів третіх країн, тобто це фактичномитний союз, в основі якого лежать промислово-сировинні товари. Третина взаємної торгівлі — нафтопродукти.
Спільнота латиноамериканських і карибських держав (CELAC) це регіональний блок держав Латинської Америки і карибських держав, створений 23 лютого 2010 на саміті Групи Ріо-Карибського співтовариства. Він складається з 33 суверенних країн Північної та Південної Америки, що представляють близько 600 млн осіб. Відсутня від блоку є Канада та Сполучені Штати, а також території Франції, Нідерландів, Данії та Великобританії в Північній і Південній Америці.
Організація східно-карибських держав (ОСКД), створена в 1981 році, є міжурядовою організацією, що займається економічною гармонізацією та інтеграцією, захистом прав людини і законних прав, і заохоченням ефективного управління між країнами у східній частині Карибського басейну. Вона також виконує роль поширення відповідальності у разі стихійного лиха, таких як ураган.
У рамках подолання викликів соціального характеру Домініканська Республіка спільно з Мексикою, Колумбією, Гватемалою, Белізом, Ель-Сальвадором, Гондурасом, Нікарагуа та Панамою проводить роботу в рамках Робочої групи з питань міграції, подолання бідності, боротьби зі злочинністю, а також у сфері захисту прав людини.
Домініканська Республіка має діючі угоди про вільну торгівлю з Мексикою, Венесуелою, США, країнами Центральної Америки, Чилі, Коста-Рикою, та Сингапуром.
Основними напрямками зовнішньої політики країни є: налагодження політичних та торгівельних зв’язків з країнами Північної Америки лібералізація зовнішньої торгівлі, сприяння збільшенню туристичних потоків та залученню іноземних інвестицій до держави.
Домініканська Республіка має діючі угоди про вільну торгівлю з Мексикою, Венесуелою, США, країнами Центральної Америки, Чилі, Коста-Рикою, та Сингапуром.
Загалом, Домініканська Республіка здійснює досить активну зовнішньополітичну діяльність, є членом багатьох організацій, як світових так і регіональних.
Розділ 6. Соціально-культурний потенціал
Домініканська культура склалася в результаті синтезу різних традицій. У ній помітні і індіанські елементи, і іспанський вплив, і африканські звичаї, і американський стиль життя. Подібне змішання, характерне для всіх карибських островів, породило спільність креольської культури, що виключно важливо для самосвідомості жителів островів.
Іспанські традиції найбільш значущі в домініканської культурі, вони визначали життя Домініканської Республіки протягом довгих століть. Література і образотворче мистецтво довгий час наслідували європейським стильовим напрямкам. І лише в середині XIX в. з'явилися передумови для створення оригінальних творів, пов'язаних з власною традицією та сучасністю.
Основоположником національної літератури є Хосе Нуньєс де Касерес - поет-неокласицист, автор патріотичних віршів, сатир і байок. Вершина домініканської прози - історичний роман Мануеля де Хесуса Гальвана «Енрікильо» (1878), що оповідає про перипетії колонізації Еспаньйоли на початку XVI ст., В романі яскраво представлено перше повстання індіанців проти іспанців.
Широко відомі домініканські письменники - члени сім'ї Енрікес-Уренья. Саломе Уренья де Енрікес була однією з найпопулярніших поетес епохи постромантизму. У 1881 вона організувала жіночі педагогічні курси, перший домініканський центр вищої освіти для жінок. Два її сина стали видатними латиноамериканськими письменниками та мислителями.
Архітектура в Домініканській Республіці являє собою складну суміш різних культур. Глибокий вплив європейських колоністів є найбільш очевидним по всій країні. Стиль бароко, для якого характерним є багато конструкцій і різноманіття структур, найкраще можна побачити в столиці Санто-Домінго, яка є домом для першого собору, замку, монастиря і фортеці в Америці, розташований в міській колоніальній зоні. Всі архітектурні об’єкти столиці декларовані в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Домініканська Республіка відома за музичним стилем під назвою меренге, тип живого, швидко розвиненого ритму і танцювальної музики, що складається з темпом приблизно від 120 до 160 ударів на хвилину на основі музичних елементів, таких як барабани, латуні, хордових інструментів і акордеона, а також деяких елементів, унікальних для іспаномовних країн Карибського басейну, таких як Тамбора і Гуіра. Деякі відомі виконавці меренге : Джонні Вентура, Хуан Луїс Герра, Серхіо Варгас, Міллі Кесада. Меренге стала популярною в Сполучених Штатах, в основному на Східному узбережжі, протягом 1980-х і 1990-х років.
Також Домініканська Республіка славиться своїми неділями моди, які проводяться протягом останніх 7 років в країні. Всесвітньо відомий модельєр Оскар де ла Рента народився в Домініканській Республіці в 1932 році, навчався в провідного іспанського дизайнера Крістобаля Баленсіага, а потім працював з будинком Lanvin в Парижі.
Щодо спорту, то бейсбол на сьогоднішній день є найбільш популярним видом спорту в Домініканській Республіці. Країна має бейсбольну лігу шести команд. Після Сполучених Штатів, Домініканська Республіка займає друге за величиною число МЛБ (MLB) гравців. Оззі Вергілія старший став першим гравцем домініканського походження в MLB. Інші відомі гравці в бейсбол, народжені в Домініканській Республіці : Робінсон Кано, Джуліан Хав'єр Педро Мартінес та інгші. У 2013 році команда Домініканської Республіки вийшла у фінал і перемогла в World Baseball Classic.
Баскетбол також користується відносно високою популярністю. Аль Горфорд, Феліпе Лопес, і Франсіско Гарсія є гравцями домініканського походження у Національній баскетбольній асоціації (НБА).
Також популярним є теквондо, в якому Габріель Меседес виграв олімпійську срібну медаль в 2008 році.
Отже, як бачимо, країна має великий соціально-культурний потенціал і багато громадян,відомих у всьому світі завдяки своїм особистим досягненням у різних сферах культури і спорту.
Розділ 7. Стосунки з Україною
Дипломатичні відносини між Україною і Домініканською Республікою останнім часом розвиваються динамічно, в дусі дружби і співпраці. Хоча поки посольства і не відкриті: обов'язки посла України в Домініканській Республіці виконує посол України в Кубі.
Домініканська республіка зацікавлена у встановленні з Україною стабільних ділових зв'язків. Щодо України, то її інтерес у співпраці з Домініканською республікою в тому, що ця маленька країна розташована в самому центрі Карибського регіону, на перетині найважливіших транспортних маршрутів. Для багатьох європейських країн Домініканська Республіка є свого роду мостом, що з'єднав їх з державами регіону, ту ж роль Домініканська Республіка могла б зіграти для України.
Важливим кроком до налагодження взаємовідносин стало підписання між Урядом України та Урядом Домініканської Республіки у 2003 році угоди про відмову від віз для громадян, які користуються дипломатичними та службовими паспортами. Ця угода була створена як інструмент для зміцнення зв’язків між державами у дипломатичній сфері.
Також ці дві країни ведуть досить активну торгівлю товарами і послугами між собою. Далі наведені показники торгівлі за 2012 рік:
Експорт товарів з України до Домініканської Республіки — 116744,7 тис. дол. США
Імпорт товарів з Домініканської Республіки до України — 3138,1 тис. дол. США
Експорт послуг з України до Домініканської Республіки — 5019,5 тис. дол. США
Імпорт послуг з Домініканської Республіки до України — 773,1 тис. дол. США
Таким чином, перспективи подальших відносин очевидні, обидві країни зацікавлені в розвитку всебічних зв'язків.
Висновки
Домініканська Республіка - це країна в центрі Карибського архіпелагу. що займає дві третини о.Гаїті, який вона розділяє з державою Гаїті. На півночі омивається Атлантичним океаном, на сході - протокою Мона, що відокремлює його від Пуерто-Ріко, на півдні - Карибським морем, а на заході межує з Гаїті. Країна має найбагатшу і найдовшу історичну спадщину Західної півкулі, яка нараховує більш як 500 років. Саме тут вперше оселилися європейські колонізатори, звідси починалася колонізація Америки, тут був збудований перший в Західній півкулі університет, дорога і фортеця. Першим збудованим іспанцями містом в Америці став Санто-Домінго — сучасна столиця Домініканської республіки.
Домініканська Республіка займає друге за величиною економіки місце в Центральній Америці та Карибському басейні. Загалом країна має досить високий економічний потенціал і є достатньо забезпеченою факторами виробництва. Основними галузями господарства є туризм, сільське господарство, гірничодобувна і цукрова промисловість.
Країна входить до багатьох світових і регіональних організацій, таких як ООН, ЮНЕСКО, КАРІКОМ, СЕЛАК та інші. Також Домініканська Республіка має чітко виражений культурний потенціал, є відомою за рахунок літературних, культурних і спортивних досягнень своїх громадян.
Щодо стосунків з Україною, то між цими двома країнами проводиться тісна співпраця та відбувається розвиток дипломатичних відносин. Домініканська Республіка має досить активну зовнішню торгівлю товарами і послугами з Україною.
На мою думку, розвиваючи сферу туристичних послуг і туристичну інфраструктуру, а також налагоджуючи тісні взаємозв’язки між різними країнами світу, Домініканська Республіка може перетворитися з країни, що розвивається, в досить розвинену країну вже в недалекому майбутньому.
Список використаної літератури:
Булатов "Світова економіка". -М.: "Логос”, 1998 р.
Міжнародна економіка: Підручник / А. П. Румянцев, Г. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін.; за ред. А. П. Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2003. - 447 с.
Сергєєв П.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини на сучасному етапі: Навчальний посібник. - М.: Новий Юрист, 1998.
Юрківський В. М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 2008. – 368 с.
Офіційний сайт Європейського банку реконструкції та розвитку [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ebrd.com
14.12.2015 19:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора