Засоби вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005: точки переривання, покрокове виконання. Розв'язування на С задач, в яких використовуються числовi масиви та визначення i виклик функцiй
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра ЕОМ
/
Звіт
з лабораторної роботи № 5
з дисципліни: “Основи алгоритмізації та програмування”
на тему: “Засоби вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005: точки переривання, покрокове виконання. Розв'язування на С задач, в яких використовуються числовi масиви та визначення i виклик функцiй”
Мета лабораторної роботи
Познайомитися iз основними засобами вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005.
Познайомитися iз засобами опису функцiй та виклику їх в мовi програмування С.
Познайомитися iз використанням масивiв в мовi програмування С.
Теоретичні відомості
Засоби вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual Studio 2005
Iнтегроване середовище розробки програм Visual C++ має вбудований вiдлагоджувач призначений для виявлення помилок (їх локалiзацiї) у виконавчiй програмi. Процес вiдлагодження полягає в корекцiї чи модифiкацiї програми таким чином, щоб програма виконувалася правильно i вiдповiдала поставленiй задачi. Для цього вiдлагоджувач має цiлий ряд засобiв, якi спрощують вiдслiдковування та виявлення помилок в програмi.
У Visual Studio основними можна вважати такi засоби:
точки переривання;
покрокове виконання програми;
вiкно спостереження за змiнними класу auto;
вiкно спостереження за локальними змiнними;
вiкно спостереження за змiнними чи виразами (вiкно Watch).
Точка переривання - це мiсце в програмi, в якiй виконання програми буде призупинине. В програмi можна встановити довiльну кiлькiсть точок переривання.
При покроковому виконаннi за одне натискання на вiдповiдну клавiшу покрокового виконання виконується один "крок" програми. "Кроком" вважається один рядок програми, якщо у цьому рядку розмiщається один чи декiлька оператолрiв програми, або декiлька рядкiв, якщо оператор записаний у декiлькох рядках.
У вiдлагоджувачi є два режими покрокового виконання: Step into i Step over. Рiзниця мiж ними полягає у способi трасування пiдпрограм. Коли виконується Step into i у поточному рядку зустручається звертання до функцiї, починається трасування операторiв цiєї функцiї, коли виконується Step over трасування операторiв функцiї не здiйснюється, всi її оператори виконуються в поточному кроцi.
Функцiї в мовi програмування С
Оператори будь-якої програми на мовi С розмiщенi у функцiях. Кожна функцiя виконує певне завдання. iм'я main( ) є спецiальним iменем тiєї функцiї, з якої починається виконання програми. iншi функцiї є пiдпрограмами функцiї main( ). Кожна функцiя описується лише один раз. В програмi може бути описано довiльна кiлькiсть функцiй. Кожна описана функцiя може викликатися стiльки раз скiльки необхiдно.
Опис функцiї складається iз заголовку функцiї та блоку - тiла функцiї. В заголовку функцiї задається iм'я функцiї та тип результату, який функцiя повертає, i тип та iмена її параметрiв (якщо вони потрiбнi). Оператори тiла функцiї визначають, якi дiї виконує функцiя. Загальний формат опису функцiї:
тип iм'я ( опис_параметрiв ) { оператори_тiла_функцiї }
Тут iм'я задає iм'я функцiї, а тип складається з принаймнi одного специфiкатора формату, який визначає тип результату, який повертає функцiя. Тип результату, що повертається, може бути типу void чи будь-якого типу об'єкта крiм масиву. Крiм того тип може включати специфiкатори класу пам'ятi extern i static.
Функцiя не може повертати, як результат, функцiю чи масив, проте вона може повертати вказiвник на функцiю чи масив.
Опис_параметрiв - це список описiв параметрiв функцiї роздiлених комами. Якщо функцiя не має параметрiв, то цей список може бути порожнiй чи складатися з єдиного слова void.
Масиви в мовi програмування С
Масиви мiстять об'єкти заданого типу, якi послiдовно розмiщенi в неперервному блоцi пам'ятi. Окремi об'єкти називаються елементами масиву. Тип елементiв може бути будь-яким об'єктим типом.
Масиви є об'єктами також; їх тип є типом його елементiв. Точнiше, тип масиву визначається типом i числом його елементів.
Формат опису масиву є наступним:
тип iм'я [ кiлькiсть_елементiв ];
Кiлькiсть_елементiв між квадратними дужками ([ ]) мусить бути цілим виразом, значення якого має бути більшим за нуль.
Індивідуальні завдання
4-3. Задане дійсне число y. Отримати:
1.7