Вивчення обертання площини поляризації світла і визначення концентрації цукру в розчині

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра фізики

Інформація про роботу

Рік:
2016
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Фізика напівпровідників та діелектриків

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

НУ “Львівська політехніка” Кафедра фізики Лабораторія оптична / ЗВІТ про виконання лабораторної роботи № 35 Назва роботи: “Вивчення обертання площини поляризації світла і визначення концентрації цукру в розчині” Мета роботи: Ознайомитись з явищами обертання площини поляризації світла оптично активними речовинами і штучного обертання площини поляризації світла магнітним полем, а також визначити концентрацію цукру ряду розчинів. Прилади і матеріали: Цукрометр типу СУ-4, набір трубок з розчинами цукру різних концентрацій, соленоїд, випрямляч струму типу ВС-24М. Короткі теоретичні відомості, виведення робочої формули: Природне і поляризоване світло. Закон Малюса Наслідком теорії Максвелла є твердження про поперечність світлових хвиль: вектори напруженості електричного  і магнітного  полів електромагнітної хвилі взаємно перпендикулярні і коливаються перпендикулярно до вектора швидкості  поширення хвилі. При розгляді світлових електромагнітних хвиль усі міркування зазвичай проводять для вектора , який називається світловим вектором, тому що він має визначальний вплив при дії світла на речовину. Площина, в якій відбувається коливання вектора , називається площиною поляризації, а перпендикулярна до неї площина – площиною коливань. Світло є сумарним електромагнітним випромінюванням множини атомів. Атоми випромінюють світлові хвилі незалежно один від одного у вигляді хвильового цугу, в якому вектор  коливається в одній площині. Хвильові цуги неперервно накладаючись змінюють один одного. Тому світлова хвиля, що випромінюється тілом, характеризується рівноймовірними напрямками коливань світлового вектора . Природним (неполяризованим) називається світло з усіма можливими рівноймовірними орієнтаціями вектора  (отже, і ) (рис. 2.14,а). Поляризованим називається світло, в якому напрямки коливань вектора  певним чином упорядковані. Якщо коливання вектора  світлової хвилі відбуваються в одній певній площині, то світло називається лінійно поляризованим (плоскополяризованим (рис. 2.14,б). У випадку, коли вектор  описує еліпс в площині перпендикулярній до напрямку поширення променя, то така хвиля називається еліптично поляризованою, а якщо коло ( поляризованою по колу (циркулярно поляризованою). Коли вектор  обертається проти годинникової стрілки в площині перпендикулярній до напрямку поширення променя, то поляризація називається правою, а в протилежному випадку – лівою. Якщо внаслідок яких-небудь зовнішніх впливів має місце переважаючий напрямок коливань вектора , то світло є частково поляризованим (рис. 2.14,в). Для характеристики поляризаційного стану використовують величину, яку називають ступінню поляризації: , де  і  – відповідно, максимальна і мінімальна інтенсивність світла, що відповідають двом перпендикулярним компонентам вектора . Для природного світла = і Р=0. Для плоскополяризованого – =0 і Р=1. Поляризацією світла називається виділення лінійно поляризованого світла з природного або частково поляризованого. Задані величини:
Антиботан аватар за замовчуванням

27.03.2016 18:52

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!