Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Наслідування
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра ЕОМ
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Об’єктно-орієнтоване програмування
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра ЕОМ
/
Звіт
з лабораторної роботи № 6
з дисципліни: “Об’єктно-орієнтоване програмування”
на тему: “Наслідування”
Мета лабораторної роботи
Навчитись застосовувати наслідування класів в мові C++.
Теоретичні відомості
Наслідування (ієрархія "іs a")
Наслідування – це механізм, за допомогою якого один клас може одержувати атрибути та функції іншого. Наслідування дозволяє створювати ієрархію класів.
При створенні нового класу замість написання цілком нових даних-елементів і функцій-елементів програміст може вказати, що новий клас є спадкоємцем елементів попередньо визначеного базового класу. Новостворений клас буде похідним класом. Кожен похідний клас може бути кандидатом на роль базового класу для майбутніх похідних класів. При одиночному наслідуванні клас породжується одним базовим класом. При множинному наслідуванні похідний клас успадковує властивості декількох базових класів.
Нижче наведена основна форма наслідування базового класу:
class ім’яПохідногоКласу : [public/protected/private] ім’яБазовогоКласу
{
// тіло похідного класу
}
За допомогою специфікатора доступу можна визначити, яким чином елементи базового класу будуть успадковуватися похідним класом. При використанні publіc у похідному класі члени базового класу мають ті ж специфікатори доступу, що й у базовому класі. Специфікатор protected означає, що в похідному класі відкриті члени базового класу стають захищеними, а інші зберігають своє вихідне значення специфікатора доступу. Нарешті, при використанні специфікатора prіvate у похідному класі всі члени базового класу стають закритими.
Слід дотримуватися наступних правил успадкування методів у похідному класі:
1. Оскільки конструктори не успадковуються, похідні класи повинні мати власні конструктори. Тут можуть бути дві ситуації:
якщо у конструкторі похідного класу відсутній явний виклик конструктора базового класу, автоматично викликається конструктор базового класу по замовчуванню (той, що не має параметрів). Для ієрархії декількох рівнів конструктори базових класів викликаються, починаючи з найвищого рівня.
якщо конструктор базового класу потребує параметрів, він повинен бути явно викликаний в конструкторі похідного класу списком ініціалізації.
ім’яКласу :: ім’яКласу (параметри) : ім’яБазовогоКласу(параметри)
{
// тіло конструктора
}
2. Оскільки деструктор не успадковуються та програмою не визначений деструктор у похідному класі, його буде згенеровано по замовчуванню і через нього викликано деструктори усіх базових класів. У класовій ієрархії деструктори викликаються у порядку, зворотному до виклику конструкторів; спочатку деструктор поточного класу, а потім деструктор базового класу.
3. Похідний клас може перевизначати метод з одним і тим же ім'ям, що і у базовому класі, відповідно коректуючи його поведінку для себе. Аби запобігти неоднозначностям, рекомендовано перевизначати лише віртуальні методи класів.
Віртуальні функції
До механізму віртуальних функцій звертаються у тих випадках, коли в базовий клас необхідно помістити функцію, що повинна по-різному виконуватися у похідних класах.
Віртуальний метод – це метод класу, що може бути перевизначений у класах-спадкоємцях так, що конкретна реалізація буде визначатися під час виконання (“динамічне зв’язування”). Таким чином, програмістові необов'язково знати точний тип об'єкта для роботи з ним через віртуальні методи: досить лише знати, що об'єкт належить класові або спадкоємцеві класу, у якому метод оголошений.
Віртуальний метод не обов'язково повинен перевизначатися в похідному класі. У такому випадку для цього класу використовується версія, визначена в базовому класі.
Абстрактні базові класи і конкретні класи
Коли ми думаємо про клас як про тип, ми припускаємо, що будуть створюватися об'єкти цього типу. Однак, існують випадки, в яких корисно визначати класи, для яких програміст не має наміру створювати об'єкти. Такі класи називаються абстрактними класами. Оскільки вони застосовуються як базові класи в процесі наслідування, ми звичайно будемо називати їх абстрактними базовими класами. Об'єкти абстрактного базового класу не можуть бути реалізовані.
Єдиним призначенням абстрактного класу є створення відповідного базового класу, від якого інші класи можуть успадкувати інтерфейс і реалізацію. Класи, об'єкти яких можуть бути реалізовані, називаються конкретними класами.
Клас робиться абстрактним шляхом оголошення хоча б однієї його віртуальної функції чисто віртуальною. Чистою віртуальною функцією є така функція, у якої в її оголошенні тіло визначене як 0. Наприклад:
vіrtual тип ім’яМетода (параметри) = 0;
Якщо клас є похідним від класу з чистою віртуальною функцією і якщо ця чисто віртуальна функція не описана в похідному класі, то функція залишається чисто віртуальною й у похідному класі. А отже і похідний клас залишається абстрактним класом.
Ієрархія не вимагає обов'язкового використання абстрактний класів. Але на практиці багато програм, що використовують об’єктно-орієнтований підхід, мають ієрархію класів, породжену абстрактним базовим класом. У деяких випадках абстрактні класи складають кілька верхніх рівнів ієрархії.
Індивідуальне завдання
Створити оголошення класів згідно варіанту. Розробити програму-драйвер, яка продемонструє роботу похідного класу.
4. Базовий клас:
class Shape2D
{
public:
Shape2D();
virtual ~ Shape2D();
virtual float Area( ) = 0;
virtual float Perimeter() = 0;
virtual void PrintMessage();
};
Shape2D() – конструктор базового класу.
~ Shape2D() – деструктор базового класу.
Area() – повертає значення площі фігури.
Perimeter() – повертає значення периметру фігури.
PrintMessage() – виводить повідомлення про тип фігури.
Похідні класи Triangle та Rectangle.
Визначити необхідні для похідних класів параметри та перевизначити необхідні функції.
Код програми
main.cpp
#include <iostream>
#include <conio.h>
#include "Shape2D.h"
using namespace std;
void tri();
void rec();
int main()
{
setlocale(LC_ALL, "Ukrainian");
for (;;)
{
system("cls");
cout << "Зробiть вибiр:" << endl << "[1] Трикутник" << endl
<< "[2] Прямокутник" << endl << "[0] Вихiд" << endl;
switch (_getch())
{
case '1':
system("cls");
tri();
break;
case '2':
system("cls");
rec();
break;
case '0':
return 0;
}
}
}
void tri()
{
float a, b, c;
Triangle tri;
tri.PrintMessage();
cin >> a >> b >> c;
tri.Input(a, b, c);
cout << "Периметр: " << tri.Perimeter() << endl;
cout << "Площа: " << tri.Area() << endl;
_getch();
}
void rec()
{
float a, b;
Rectangle rec;
rec.PrintMessage();
cin >> a >> b;
rec.Input(a, b);
cout << "Периметр: " << rec.Perimeter() << endl;
cout << "Площа: " << rec.Area() << endl;
_getch();
}
Shape2D.h
class Shape2D
{
public:
Shape2D();
virtual ~Shape2D();
virtual float Area() = 0;
virtual float Perimeter() = 0;
virtual void PrintMessage(){};
};
class Triangle : public Shape2D
{
private:
float a, b, c;
public:
Triangle();
~Triangle();
void Input(float a, float b, float c);
float Area();
float Perimeter();
void PrintMessage();
};
class Rectangle : public Shape2D
{
private:
float a, b;
public:
Rectangle();
~Rectangle();
void Input(float a, float b);
float Area();
float Perimeter();
void PrintMessage();
};
Shape2D.cpp
#include <iostream>
#include <cmath>
#include "Shape2D.h"
Shape2D::Shape2D(){}
Shape2D::~Shape2D(){}
Triangle::Triangle(){}
Triangle::~Triangle(){}
Rectangle::Rectangle(){}
Rectangle::~Rectangle(){}
void Triangle::Input(float a, float b, float c)
{
this->a = a;
this->b = b;
this->c = c;
}
float Triangle::Perimeter()
{
return (a + b + c);
}
float Triangle::Area()
{
float p = Perimeter() / 2;
return sqrt(p * (p - a) * (p - b) * (p - c));
}
void Triangle::PrintMessage()
{
std::cout << "Введiть сторони трикутника:" << std::endl;
}
void Rectangle::Input(float a, float b)
{
this->a = a;
this->b = b;
}
float Rectangle::Perimeter()
{
return ((a + b) * 2);
}
float Rectangle::Area()
{
return (a * b);
}
void Rectangle::PrintMessage()
{
std::cout << "Введiть двi рiзнi сторони прямокутника:" << std::endl;
}
Результат виконання програми
/
/
Висновок
Я навчився застосовувати наслідування класів в мові C++ та написав програму, яка використовує наслідування класів.
27.03.2016 19:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора