МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІКТА
Кафедра ЗІ
З В І Т
до лабораторної роботи №3
з курсу:
«МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ»
на тему:
«МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ
РАДІОЗАКЛАДНИХ ОПТИЧНИХ ПРИСТРОЇВ »
Мета роботи:
Вивчити принципи роботи, методику використання, а також характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.
Короткі теоретичні відомості:
Методика пошуку радіозакладних пристроїв
Для перехоплення та реєстрації акустичної інформації існує величезний
арсенал різноманітних засобів розвідки: мікрофони, електронні стетоскопи,
радіомікрофони або так звані «радіозакладки», спрямовані й лазерні
мікрофони, апаратура магнітного запису. Набір засобів акустичної розвідки,
що використовуються для вирішення конкретного завдання сильно залежить
від можливості доступу зловмисника в контрольоване приміщення.
Застосування тих або інших засобів акустичного контролю залежить від
умов застосування, поставленого завдання, технічних і насамперед фінансових
можливостей організаторів підслуховування (зловмисників).
У цій лабораторній роботі розглянемо лише радіовипромінювальні засоби
перехоплення мовної інформації та методи їх виявлення, засоби виявлення
прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.
Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами отримання
акустичної інформації. Їх популярність пояснюється простотою використання,
відносною дешевизною, малими розмірами і можливістю камуфльованого
виконання. Радіомікрофони поділяють на:
− радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти;
− радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти.
1.1. Виявлення та локалізація радіозакладок
Пошук радіозакладок здійснюють за наступними ознаками:
Перша ознака – радіозакладка, яка б вона не була, з точки зору пошуку
зручна тим, що сигнал з неї повинен випромінюватися за межі контрольованого приміщення і, якщо вона встановлена в цьому приміщенні, то рівень сигналу в ньому завжди вищий, ніж за його межами. Це найбільш
характерна ознака радіозакладки.
Друга ознака – наявність гармонік. Ослаблення випромінювань на
гармоніках становить не більше 40-50 дБ. Виявити гармоніки можна за
допомогою спеціальних сканерів на відстані до 10 метрів, ця відстань
обмежена лише частотним діапазоном сканера.
Третя ознака – у більшості випадків закладка використовує діапазон, що
не зайнятий у даній місцевості радіомовними, телевізійними станціями,
системами мобільного та транкінгового зв’язку. Поява у вільному діапазоні
нового джерела випромінювань є ознакою радіозакладки.
Четверта ознака – у більшості радіозакладок використовують
зосереджені антенні системи, що призводить до сильної локалізації
випромінювання. Цю ознаку добре використовувати при роботі за допомогою індикаторів поля, але утруднений при використанні спеціальних приймачів. У цьому випадку спад рівня сигналу можна зареєструвати лише для гармонік (чим вища гармоніка, тим кращий ефект). Використання цієї ознаки суттєво полегшується при використанні для пошуку багатоантенних автоматизованих систем, які можуть вести порівняння рівнів сигналу, що надходить від різних антен, які рознесені на значну (до 20 метрів) відстань.
П’ята ознака – пов’язана з просторовим розподілом та з поляризацією
випромінювання. При зміні просторового розташування або орієнтації
зондуючої антени спостерігається зміна видимого рівня всіх джерел, причому однотипні віддалені джерела одного діапазону (якщо здійснювати пошук за допомогою спектр-аналізатора) поводяться приблизно однаково на відміну від сигналу радіозакладки.
Шоста ознака – полягає в тому, що рівні чутливості мікрофонів, які
застосовують у радіозакладках досить великі і тому навіть природний рівень
шумів приміщення призводить до «розмивання» спектру
радіовипромінювання. Таким чином, якщо закладка працює без кодування, то незалежно від того чи використовується маскування, чи ні – спектр
випромінювання завжди розширюється відповідно до збільшення рівня звуку.Це добре видно на спектрограмі сигналу радіозакладки, якщо видати різкі звуки або вдарити в долоні у приміщенні, де встановлена радіозакладка.
Сьома ознака – пов’язана зі здатністю людини розрізняти акустичні
сигнали. Так, якщо закладка працює без маскування, то ми чуємо шум
приміщення або тестовий акустичний сигнал, яким ми озвучили приміщення.
При застосуванні маскування спектру сигнал нагадує нерозбірливу мову, якщо в якості тестового сигналу використовується музика. При застосуванні
кодування, чується білий шум і ніякої кореляції зі звуком не спостерігається.
1.2. Пошук за допомогою засобів оперативного контролю
Для успішного пошуку необхідно забезпечити умови для роботи
радіозакладки. Для цього необхідно:
− озвучити приміщення, в якому проводиться пошук, тобто створити
розумний природний шум (звук), при можливості ввімкнути в мережу
побутову радіоелектронну апаратуру і оргтехніку;
− уникати шумів, які характерні для демаскуючого процесу пошуку (різні
тематичні розмови, видача зондуючих звукових сигналів). В іншому
випадку зловмисник, що встановив закладку, якщо вона має дистанційне
керування може просто відключити її.
Цитати статей, закони,які регламентують процес здійснення відеонагляду:
1 червня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про захист персональних даних», направлений на належну імплементацію згаданих європейських стандартів.
Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі – Закон) за сферою правового регулювання охоплює відносини пов’язані з обробкою персональних даних в системах відеоспостереження. Проте, Закон не містить чітких норм щодо обробки персональних даних в системах відеоспостереження
Загальні та особливі вимоги щодо обробки персональних даних визначені в статтях 6 та 7 Закону.
У відповідності до вимог Закону персональні дані, отримані у ході роботи системи відеоспостереження, повинні бути точними, достовірними, у разі необхідності – оновлюватися. Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними та не надмірними стосовно визначеної мети їх обробки. Це, в свою чергу, означає, що підприємство, установа та організація, орган державної влади повинні чітко визначити, що встановлення системи відеоспостереження, яка збирає персональні дані, є виправданою. Також володілець бази персональних даних перед введенням системи відеоспостереження в експлуатацію повинен впевнитися, що він зможе виконати всі зобов’язання перед суб’єктами персональних даних, зокрема щодо отримання від них згоди на обробку їх персональних даних (у разі необхідності) та надання інформації про них у відповідності до їх запитів (у т.ч. з наданням копій зображень, що зберігаються).
Відповідно до пункту 1.5. Типового порядку обробки персональних даних у базах персональних даних, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2011 №3659/5 (далі – Типовий порядок), захист персональних даних покладається на володільця бази персональних даних. Розпорядник бази персональних даних здійснює обробку персональних даних відповідно до закону або на підставі укладеного з володільцем бази персональних даних договору у письмовій формі з метою і в обсязі, визначеними в договорі. На дії володільця та/або розпорядника бази персональних даних поширюються усі вимоги щодо захисту персональних даних від незаконної обробки, а також від незаконного доступу до них. Відповідно до пункту 1.6. Типового порядку володілець або розпорядник бази персональних даних надає суб’єкту персональних даних інформацію про мету обробки персональних даних до моменту отримання згоди від суб’єкта персональних даних. Відповідно до пункту 1.7. Типового порядку володілець бази персональних даних зберігає персональні дані у строк не більше, ніж це необхідно відповідно до мети їх обробки, якщо інше не передбачено законодавством. Згідно пункту 1.8. Типового порядку володілець бази персональних даних визначає: мету обробки, склад персональних даних у базі персональних даних та її місцезнаходження; порядок внесення, зміни, поновлення, використання, поширення, знеособлення, знищення персональних даних у базі персональних даних; відповідальну особу або структурний підрозділ, які організовуватимуть роботу, пов’язану із захистом персональних даних; порядок захисту персональних даних, в тому числі від незаконної обробки та незаконного доступу до них.
Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок:
1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за П згодою. Згода особи на знімання П на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. 2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою. 3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
Завдання до лабораторної роботи:
Провести пошук закладних оптичних систем з використанням детектора
WEGA. Ознайомитись з роботою і налаштуванням сканера для пошуку
безпровідних відеокамер C-Hunter 925.
Домашня підготовка до роботи:
1. Ознайомитися з основними теоретичними відомостями.
2. Визначити переваги та недоліки пристроїв для виявлення закладних
оптичних приладів та безпровідних відеокамер.
3. Визначити завади, які можуть впливати на результат роботи пристрою
для виявлення закладних оптичних приладів та безпровідних відеокамер.
4. Законодавче регулювання процесу здійснення відеонагляду (як
санкціонованого, так і несанкціонованого).
Робота в лабораторії:
1. Здійснити пошук закладних оптичних приладів за допомогою WEGA.
2. Здійснити пошук закладних безпровідних відеокамер за допомогою CHunter 925.
3. Визначити чутливість (в якісній шкалі) пристроїв WEGA, C-Hunter 925.
4. Оформити звіт до лабораторної роботи.
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ В ЛАБОРАТОРІЇ:
Чутливість пристрою С-Hunter 925
CN1
2416 mHz
CN2
2426 mHz
CN3
2310 mHz
CN4
2465 mHz
Якість роботи пристрою С-Hunter 925 залежить від потужності передавача відеокамери. Оскільки середня дальність передачі закладних відеокамер становить 80-100м, то і відстань перехоплення визначається цими параметрами.
Чутливість пристрою WEGA
Відстань до закладки
2м
5м
10м
15м
Якість розпізнавання
Висока
Висока
Середня
Низька
Висновок:
На даній лабораторній роботі я вивчив принципи роботи, методику використання, а також характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.