Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІКТА
кафедра ЗІ
З В І Т
до лабораторної роботи №6
з курсу: «Основи теорії кіл, сигналів та процесів в системах технічного захисту інформації, частина 2»
на тему: “Дослідження коливальних контурів”
Мета роботи – ознайомитися з основними параметрами і характеристиками коливальних контурів і отримати їх амплітудно-частотні характеристики.
Порядок виконання роботи
Розрахувати значення елементів схеми рис. 1 а) та 1 б) відповідно до
номера варіанту і табл. 1, використовуючи формули 1.
Синтезувати схему послідовного коливального контура рис. 1 а) за допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap 8 (MC8). Використати джерело напруги V1, яке генерує сигнал з амплітудою 1 В і частотою = 1 МГц. Зняти амплітудно-частотні та фазочастотні характеристики послідовного коливального контура.
З АЧХ визначити резонансну частоту і порівняти з даними табл. 1. Розрахувати хвильовий опір та добротність контура (2) і (3). Дослідити вплив L і C на АЧХ та ФЧХ, зробити висновки.
Синтезувати схему паралельного коливального контура рис. 1 б) за допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap 8 (MC8). Використати джерело напруги V1, яке генерує сигнал з амплітудою 1 В і частотою резонансу = 1 МГц.
З АЧХ визначити резонансну частоту і порівняти з даними табл. 1. Розрахувати хвильовий опір та добротність контура (2) і (3). Дослідити вплив L і C на АЧХ та ФЧХ, зробити висновки.
Синтезувати схему індуктивно-зв’язаних ланцюгів рис. 2 а) та 2 б) за допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap 8 (MC8). Використати джерело напруги V1, яке генерує сигнал з амплітудою 1 В, частотою = 1 МГц та коефіцієнтом зв’язку K=0.5. Зняти амплітудно-частотні та фазочастотні характеристики послідовного коливального контура.
З АЧХ визначити резонансну частоту. Дослідити вплив коефіцієнта зв’язку К на АЧХ та ФЧХ, зробити висновки.
Рис. 1. Частотно-вибіркові пристрої: а) послідовний коливальний контур, б) паралельний коливальний контур
Рис. 2. Індуктивно-зв’язані контури
Таблиця 1
№
f0, кГц
L, мГн
C, пФ
R, Ом
9
560
1.8
-
50
C=44.8 *10-12 фарад
Амплітудно-частотні та фазочастотні характеристики послідовного коливального контура
Як видно з рисунка, резонансна частота послідовного коливального контура співпадає з даними з таблиці (f0=560 кГц).
Хвильовий опір контура:
Добротність контура:
Вплив зміни ємності конденсатора С на АЧХ та ФЧХ послідовного коливального контура
Вплив зміни індуктивності L на АЧХ та ФЧХ послідовного коливального контура
Збільшення індуктивності L та ємності C зменшує резонансну частоту коливального контура.
АЧХ та ФЧХ паралельного коливального контура
Як видно з рисунка, резонансна частота послідовного коливального контура співпадає з даними з таблиці (f0=560 кГц).
Хвильовий опір контура:
Добротність контура:
Вплив зміни ємності конденсатора С на АЧХ та ФЧХ послідовного паралельного коливального контура
Вплив зміни індуктивності котушки L на АЧХ та ФЧХ паралельного коливального контура
Збільшення індуктивності L та ємності C зменшує резонансну частоту коливального контура.
АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 а)
Резонансна частота – f 0= 640kГц
Вплив зміни коефіцієнта K на АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 а)
Збільшення коефіцієнта зв’язку К збільшує резонансну частоту індуктивно-зв’язаних коливальних контурів.
АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 б)
Наявні дві резонансні частоти – f1 = 460 кГц та f2 = 790 кГц.
Вплив зміни коефіцієнта K на АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 б)
Збільшення коефіцієнта зв’язку К збільшує різницю між резонансними частотами індуктивно-зв’язаних контурів, тобто зменшує резонансну частоту одного і збільшує резонансну частоту іншого.
Висновок: на даній лабораторній роботі я ознайомився з основними параметрами і характеристиками коливальних контурів і отримав їх амплітудно-частотні характеристики.
Збільшення індуктивності L та ємності C зменшує резонансну частоту коливального контура.
Збільшення коефіцієнта зв’язку К збільшує резонансну частоту індуктивно-зв’язаних коливальних контурів (за схемою 2 а)) та К збільшує різницю між резонансними частотами індуктивно-зв’язаних контурів (за схемою 2 б)).