Дослідження коливальних контурів

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІКТА
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
ЗІ

Інформація про роботу

Рік:
2015
Тип роботи:
Звіт до лабораторної роботи
Предмет:
Захист інформації

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА кафедра ЗІ З В І Т до лабораторної роботи №6 з курсу: «Основи теорії кіл, сигналів та процесів в системах технічного захисту інформації, частина 2» на тему: “Дослідження коливальних контурів” Мета роботи – ознайомитися з основними параметрами і характеристиками коливальних контурів і отримати їх амплітудно-частотні характеристики. Порядок виконання роботи Розрахувати значення елементів схеми рис. 1 а) та 1 б) відповідно до номера варіанту і табл. 1, використовуючи формули 1. Синтезувати схему послідовного коливального контура рис. 1 а) за допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap 8 (MC8). Використати джерело напруги V1, яке генерує сигнал з амплітудою 1 В і частотою = 1 МГц. Зняти амплітудно-частотні та фазочастотні характеристики послідовного коливального контура. З АЧХ визначити резонансну частоту і порівняти з даними табл. 1. Розрахувати хвильовий опір та добротність контура (2) і (3). Дослідити вплив L і C на АЧХ та ФЧХ, зробити висновки. Синтезувати схему паралельного коливального контура рис. 1 б) за допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap 8 (MC8). Використати джерело напруги V1, яке генерує сигнал з амплітудою 1 В і частотою резонансу = 1 МГц. З АЧХ визначити резонансну частоту і порівняти з даними табл. 1. Розрахувати хвильовий опір та добротність контура (2) і (3). Дослідити вплив L і C на АЧХ та ФЧХ, зробити висновки. Синтезувати схему індуктивно-зв’язаних ланцюгів рис. 2 а) та 2 б) за допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap 8 (MC8). Використати джерело напруги V1, яке генерує сигнал з амплітудою 1 В, частотою = 1 МГц та коефіцієнтом зв’язку K=0.5. Зняти амплітудно-частотні та фазочастотні характеристики послідовного коливального контура. З АЧХ визначити резонансну частоту. Дослідити вплив коефіцієнта зв’язку К на АЧХ та ФЧХ, зробити висновки.  Рис. 1. Частотно-вибіркові пристрої: а) послідовний коливальний контур, б) паралельний коливальний контур   Рис. 2. Індуктивно-зв’язані контури Таблиця 1 № f0, кГц L, мГн C, пФ R, Ом  9 560 1.8 - 50    C=44.8 *10-12 фарад  Амплітудно-частотні та фазочастотні характеристики послідовного коливального контура Як видно з рисунка, резонансна частота послідовного коливального контура співпадає з даними з таблиці (f0=560 кГц). Хвильовий опір контура:  Добротність контура:   Вплив зміни ємності конденсатора С на АЧХ та ФЧХ послідовного коливального контура  Вплив зміни індуктивності L на АЧХ та ФЧХ послідовного коливального контура Збільшення індуктивності L та ємності C зменшує резонансну частоту коливального контура.  АЧХ та ФЧХ паралельного коливального контура Як видно з рисунка, резонансна частота послідовного коливального контура співпадає з даними з таблиці (f0=560 кГц). Хвильовий опір контура:  Добротність контура:   Вплив зміни ємності конденсатора С на АЧХ та ФЧХ послідовного паралельного коливального контура  Вплив зміни індуктивності котушки L на АЧХ та ФЧХ паралельного коливального контура Збільшення індуктивності L та ємності C зменшує резонансну частоту коливального контура.  АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 а) Резонансна частота – f 0= 640kГц  Вплив зміни коефіцієнта K на АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 а) Збільшення коефіцієнта зв’язку К збільшує резонансну частоту індуктивно-зв’язаних коливальних контурів.  АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 б) Наявні дві резонансні частоти – f1 = 460 кГц та f2 = 790 кГц.  Вплив зміни коефіцієнта K на АЧХ та ФЧХ індуктивно-зв’язаних контурів за схемою 2 б) Збільшення коефіцієнта зв’язку К збільшує різницю між резонансними частотами індуктивно-зв’язаних контурів, тобто зменшує резонансну частоту одного і збільшує резонансну частоту іншого. Висновок: на даній лабораторній роботі я ознайомився з основними параметрами і характеристиками коливальних контурів і отримав їх амплітудно-частотні характеристики. Збільшення індуктивності L та ємності C зменшує резонансну частоту коливального контура. Збільшення коефіцієнта зв’язку К збільшує резонансну частоту індуктивно-зв’язаних коливальних контурів (за схемою 2 а)) та К збільшує різницю між резонансними частотами індуктивно-зв’язаних контурів (за схемою 2 б)).
Антиботан аватар за замовчуванням

30.03.2016 11:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!