Міністерство освіти і науки Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра СР / Контрольна робота з дисципліни: “Соціологічний аналіз проблем сучасного українського суспільства” на тему: “Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження” Загальна характеристика проблеми За останні 15 – 20 років відношення роботодавців і викладачів до працюючих студентів суттєво змінилося. Більшість з розумінням ставляться до того, що знайти роботу після закінчення вищого навчального закладу практично нереально навіть з "червоним" дипломом, якщо за плечима немає хоч би мінімального досвіду роботи за фахом. Адже ніякого розподілу вже давно не існує. Основними мотивами їх працевлаштування визначені наступні: Необхідність оплачувати навчання студентами-контрактниками. Батьки не всіх студентів можуть оплачувати повністю навчання, а лише частково. Більше поталанило тим, навчання кого оплачують підприємства та організації з метою подальшого працевлаштування. Відсутність інтересу до навчання. Частині студентів видається нецікавою об'ємна теоретична база, відірвана від практики. Вони прагнуть динаміки, досвіду, спілкування, ділової активності, прояву самостійності і креативності. Бажання стати самостійною людиною, незалежною від батьків. Хороше соціальне забезпечення на потенційному місці роботи. Отже, поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) є достатньо обґрунтованою, виходячи з вищезазначених причин. Тема дослідження – “Поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) студентами”. Мета дослідження – дослідження основних мотивів поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) студентами та проблем, пов’язаних із цим. Завдання дослідження Дослідити думку щодо доцільності поєднання роботи і навчання. Окреслити плюси і мінуси роботи під час навчання. З’ясувати з якого курсу краще почати пошуки роботи. Визначення кількості активно працюючих студентів денної форми навчання. Об’єкт дослідження – студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації м. Львова, які працюють під час навчального періоду. Час дослідження – березень 2016 р. Предмет дослідження – відношення студентів щодо поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку). Інтерпретація основних понять Купівельна спроможність – здатність грошової одиниці обмінюватися на певну кількість товарів чи послуг. Гіпотези дослідження Гіпотеза-підстава. У теперішній час, сповнений новинами про кризовий стан різноманітних галузь української промисловості і обіцянками уряду про корегуючи зміни, які внесуть зміни на краще у наше з вами спільне майбутнє молодь активно аналізує усю ситуацію і формує свої власні об’єктивні погляди на дійсність. Здавалось би що молоді люди, у своїй більшості, загалом ведуть безтурботний спосіб життя. Але насправді все не так – є студенти, які з головою поринають не тільки у навчання, але й в облаштування своєї кар’єри. Поєднання навчання з роботою дозволяє студентові забезпечувати себе матеріально, допомагати батькам, сприяє розвитку відповідальності, самостійності та креативності, з'являється можливість професійного росту. Гіпотези-наслідки: поєднуючи навчання і роботу, практично неможливо уникнути наступних наслідків: Брак вільного часу. Перевтома. Неякісне навчання. Робота не за фахом. Особисті проблеми. Неможливість розвиватися всебічно. Метод дослідження Серед усіх можливих методів дослідження виділимо основні і спробуємо оцінити можливість їхнього використання при виконанні даного соціологічного дослідження. Спостереження. Цей метод дає найкращі результати при вивченні малих груп, а так як у нас згідно завдання об’єм генеральної сукупності безмежний то це означає, що об’єктом дослідження виступає велика соціальна група. Отже, ми опустимо цей метод збору інформації. Експеримент. Специфіка нашого дослідження не передбачає застосування експериментальних даних. Аналіз документів. Нажаль цей метод має значний недолік – виникає проблема з доступом до джерела інформації з метою вивчення автентичності поданих матеріалів (документів). Опитування. Саме цим методом ми будемо найбільше користуватися при виконанні даного соціологічного дослідження, оскільки опитування можна виконувати на великих масивах і саме цей метод забезпечує оперативність збору інформації. Розрахунок вибірки Генеральну сукупність визначаємо як нескінченну, оскільки ми не знаємо заздалегідь точну кількість тих, хто навчається і водночас працює. Немає необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним. Відповідно отримуємо: