Міністерство освіти і науки
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра СР
/
Контрольна робота
з дисципліни: “Соціологічний аналіз проблем сучасного українського суспільства”
на тему: “Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження”
Загальна характеристика проблеми
Працюючий студент – досить поширене явище в сучасному українському суспільстві. Причому йдеться не про студентів-заочників, а про активно працюючих студентів денної форми навчання. Загалом, нічого принципово нового немає. І в радянський період паралельна з навчанням зайнятість студентів-старшокурсників стаціонару була достатньо поширена. Проте вона ніколи не набувала таких масштабів, як сьогодні, коли, за даними статистики, працюють або підробляють більше половини студентів нашої країни, причому не тільки останніх курсів. Часто робота віднімає час від навчання, і доводиться робити вибір.
За останні 15 – 20 років відношення роботодавців і викладачів до працюючих студентів суттєво змінилося. Більшість з розумінням ставляться до того, що знайти роботу після закінчення вищого навчального закладу практично нереально навіть з "червоним" дипломом, якщо за плечима немає хоч би мінімального досвіду роботи за фахом. Адже ніякого розподілу вже давно не існує.
Основними мотивами їх працевлаштування визначені наступні:
“Купівельна спроможність стипендії”. Раніше на стипендію можна було прожити, а тепер багатьом молодим людям її навряд чи вистачає на їжу. Додатково необхідними є кошти на квартиру, одяг і розваги. А молода людина бажає багато всього, і не тільки дешевого. Студент розуміє, що варто поклопотатися про себе самому. Хороше матеріальне забезпечення сім'ї знижує вірогідність поєднання навчання і роботи студентом. Рано починають думати про своє працевлаштування студенти з неповних сімей і сімей, де тільки один з батьків працює. Значно не вистачає коштів одруженим студентам. Серед працюючих студентів найбільше тих, хто навчається за рахунок держави. Явно більше працюють ті, хто проживає далеко від батьків.
Необхідність оплачувати навчання студентами-контрактниками. Батьки не всіх студентів можуть оплачувати повністю навчання, а лише частково. Більше поталанило тим, навчання кого оплачують підприємства та організації з метою подальшого працевлаштування.
Можливість професійного зростання. Багато молодих людей прагнуть влаштуватися в престижну організацію на незначну посаду, щоб до моменту отримання диплома набути практичного досвіду і зробити перші кроки в кар'єрі. Крім того, роботодавці починають більше цікавитися стажем і досвідом роботи, аніж відмінними оцінками. Тому важливо влаштуватися на роботу за фахом. Безперечний плюс роботи за фахом полягає в тому, що студент зможе не тільки заробити, але і набути необхідного досвіду. Більше того, якщо він зможе добре себе зарекомендувати, є шанс продовжити співпрацю з компанією. Правда, працюють за фахом далеко не всі.
Відсутність інтересу до навчання. Частині студентів видається нецікавою об'ємна теоретична база, відірвана від практики. Вони прагнуть динаміки, досвіду, спілкування, ділової активності, прояву самостійності і креативності.
Бажання стати самостійною людиною, незалежною від батьків.
Хороше соціальне забезпечення на потенційному місці роботи.
Отже, поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) є достатньо обґрунтованою, виходячи з вищезазначених причин.
Тема дослідження – “Поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) студентами”.
Мета дослідження – дослідження основних мотивів поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) студентами та проблем, пов’язаних із цим.
Завдання дослідження
Дослідити думку щодо доцільності поєднання роботи і навчання.
Окреслити плюси і мінуси роботи під час навчання.
З’ясувати з якого курсу краще почати пошуки роботи.
Визначення кількості активно працюючих студентів денної форми навчання.
Об’єкт дослідження – студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації м. Львова, які працюють під час навчального періоду.
Час дослідження – березень 2016 р.
Предмет дослідження – відношення студентів щодо поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку).
Інтерпретація основних понять
Купівельна спроможність – здатність грошової одиниці обмінюватися на певну кількість товарів чи послуг.
Гіпотези дослідження
Гіпотеза-підстава. У теперішній час, сповнений новинами про кризовий стан різноманітних галузь української промисловості і обіцянками уряду про корегуючи зміни, які внесуть зміни на краще у наше з вами спільне майбутнє молодь активно аналізує усю ситуацію і формує свої власні об’єктивні погляди на дійсність. Здавалось би що молоді люди, у своїй більшості, загалом ведуть безтурботний спосіб життя. Але насправді все не так – є студенти, які з головою поринають не тільки у навчання, але й в облаштування своєї кар’єри. Поєднання навчання з роботою дозволяє студентові забезпечувати себе матеріально, допомагати батькам, сприяє розвитку відповідальності, самостійності та креативності, з'являється можливість професійного росту.
Гіпотези-наслідки: поєднуючи навчання і роботу, практично неможливо уникнути наступних наслідків:
Брак вільного часу.
Перевтома.
Неякісне навчання.
Робота не за фахом.
Особисті проблеми.
Неможливість розвиватися всебічно.
Метод дослідження
Серед усіх можливих методів дослідження виділимо основні і спробуємо оцінити можливість їхнього використання при виконанні даного соціологічного дослідження.
Спостереження. Цей метод дає найкращі результати при вивченні малих груп, а так як у нас згідно завдання об’єм генеральної сукупності безмежний то це означає, що об’єктом дослідження виступає велика соціальна група. Отже, ми опустимо цей метод збору інформації.
Експеримент. Специфіка нашого дослідження не передбачає застосування експериментальних даних.
Аналіз документів. Нажаль цей метод має значний недолік – виникає проблема з доступом до джерела інформації з метою вивчення автентичності поданих матеріалів (документів).
Опитування. Саме цим методом ми будемо найбільше користуватися при виконанні даного соціологічного дослідження, оскільки опитування можна виконувати на великих масивах і саме цей метод забезпечує оперативність збору інформації.
Розрахунок вибірки
Генеральну сукупність визначаємо як нескінченну, оскільки ми не знаємо заздалегідь точну кількість тих, хто навчається і водночас працює. Немає необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
Відповідно отримуємо: