МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ЗВІТ
до лабораторної роботи №1
з курсу
“Методи та засоби технічного захисту інформації”МЕТОД НЕЛІНІЙНОЇ РАДІОЛОКАЦІЇ. ПОШУК
ЗАКЛАДНИХ ПРИСТРОЇВ ЗА ДОПОМОГОЮ
НЕЛІНІЙНОГО РАДІОЛОКАТОРА «КАТРАН»
1. Мета роботи
Ознайомитися з методом нелінійної радіолокації, методикою роботи з нелінійними локаторами, навчитися виявляти закладні пристрої за допомогою нелінійного радіолокатора «КАТРАН».
2. Короткі теоретичні відомості
Протидія промисловому і економічному шпигунству є безперервним процесом розвитку методів і засобів захисту інформації внаслідок появи нових загроз. Існує постійна небезпека безкарного використання загроз протягом деякого проміжку часу, оскільки виявлення нових загроз, як правило, здійснюється вже після їх появи. Розроблений на початку 80-х років новий технічний засіб – радіолокатор нелінійний (РН) – дозволив суттєво зменшити цей час за рахунок ефективного виявлення засобів технічної розвідки (ЗТР): радіопередавачів з мікрофонами (радіомікрофони), радіоелектронних пристроїв перехоплення телефонних повідомлень (телефонні радіотранслятори), телевізійних систем відеоспостереження тощо, які побудовані з використанням сучасної елементної бази.
Основи теорії нелінійної радіолокації Антена РН опромінює об’єкт для виявлення наявності електронних компонентів. Коли сигнал випромінювання зустрічає на своєму шляху напівпровідникові з’єднання (діоди, транзистори тощо), він повертається на гармонійних частотних рівнях внаслідок нелінійних властивостей даних з’єднань. Проте, основною проблемою РН є помилкові відгуки, оскільки місця з’єднання або дотику двох різних металів, окислення також викликають гармонійні сигнали відгуку РН внаслідок їх нелінійних характеристик. Такі з’єднання назвемо помилковими (природними). На рис. 1 наведена вольт- амперна характеристика (ВАХ) справжнього і помилкового напівпровідників. Внаслідок відмінності в нелінійних характеристиках справжнього і помилкового напівпровідників, відгуки на другій і третій гармоніках будуть мати різну інтенсивність. Коли РН опромінює справжній напівпровідник, відгук на другій гармоніці сильніший, ніж на третій. Помилковий напівпровідник дає сильніший відгук на третій гармоніці. Якісний РН має здатність порівнювати величину сигналів на другій і третій гармоніках. Ця властивість допомагає користувачеві відрізняти справжні напівпровідники від помилкових. Порівняння другої та третьої гармонік, що відображаються на дисплеї РН «Оріон»: а) справжній, б) помилковий напівпровідник
Проте, ця властивість, як правило, впливає на вартість нелінійного радіолокатора, оскільки в цьому випадку він повинен мати два приймачі. Для РН, що працює на другій і третій гармоніках важливо, щоб приймальні канали були добре ізольовані, відкалібровані і не впливали на роботу один одного. Випробування великої кількості нелінійних радіолокаторів з усього світу показали, що більша частина з них не має хорошої радіочастотної ізоляції. Це означає, що справжній напівпровідник може мати сильний відгук на третій гармоніці, а помилковий – на другій. Тому, навіть із РН, який працює на двох гармоніках досить часто важко розрізнити справжні і помилкові J . J- переходи.
Помилкові спрацьовування нелінійного локатора
На практиці використовуються різноманітні електронні пристрої отримання інформації, що не є радіопередавачами. У цьому і полягає перевага нелінійного локатора, який може виявляти і визначати місце розташування будь-яких електронних пристроїв, незалежно від того, працюють вони чи ні. Найбільш поширена проблема, що виникає при роботі з нелінійним локатором, це помилкові спрацьовування (відгуки). Звичайні побутові електронні пристрої (телефони, електронні годинники) викликають спрацьовування РН, оскільки вони містять електронні компоненти. Такі відгуки зазвичай легко ідентифікуються. Проте, бувають «складні» випадки, коли відгуки спричиняють металеві предмети, що не містять електронних компонентів. Тому якісний нелінійний локатор повинен розрізняти справжні напівпровідники від помилкових.
3. Повний текст завдання
1. Підготувати РН «Катран» до роботи:
а) вийняти комплект РН «Катран» із сумки. При транспортуванні приладу
при від’ємній температурі повітря необхідно, не включаючи його, витримати прилад при кімнатній температурі не менш 30 хв;
б) для роботи РН від акумуляторної батареї включити РН «КАТРАН»
вимикачем живлення на приймально-передавальному блоці;
в) проконтролювати ввімкнення приладу за індикацією світлодіодів, які
розташовані на пульті керування;
г) при необхідності прослуховування сигналу відгуку в навушниках
вставити штекер навушників в гніздо, яке розташоване на приймально-передавальному блоці;
д) направити антену вбік від оператора;
е) включити клавішею ТХ мінімальну потужність випромінювання. При цьому автоматично вибирається канал прийому з мінімальним рівнем перешкод.
ж) встановити на пульті керування необхідну потужність передавача, режим випромінювання й режим роботи радіоприймального пристрою.
з) навести антену на довільний електронний пристрій і прослідкувати за
показами індикатора. Зробити відповідні висновки та занести їх до звіту;
и) при наявності в контрольованому приміщенні електромережі 220 вольт,
рекомендується підводити електроживлення до РН «КАТРАН» від
мережевого блоку, що входить у комплект поставки. Для цього одним кінцем приєднати кабель живлення до гнізда живлення мережевого блоку, а іншим кінцем приєднати кабель живлення до гнізда живлення на приймально-передавальному блоці.
к) ввімкнути в електромережу 220 вольт мережевий блок живлення;
л) ввімкнути мережевий блок живлення мережевим вимикачем і приймально-передавальний блок вимикачем живлення. При цьому буде відбуватися автоматична зарядка акумуляторної батареї. Подальшу роботу проводити відповідно до пунктів в)...з);
м) Після завершення роботи вимкнути мережевий блок живлення і приймально-передавальний блок, витягнути вилку шнура живлення з мережі 220 В.
2. Здійснити пошук ЗТР:
а) підготувати прилад до роботи (див. завд. 1);
б) при можливості, забрати з контрольованого приміщення усі електронні
пристрої;
в) провести пошук ЗТР, який захований в контрольованому приміщенні
(закладний пристрій встановлює викладач перед початком роботи);
г) за показами індикатора зробити висновок про типи J . J-переходів, які
наявні в закладному пристрої, занести їх у звіт;
д) визначити максимальну відстань до закладного пристрою, на якій
детектор виявляє його. Дослід провести для всіх режимів вихідної
потужності;
е) вимкнути живлення закладного пристрою і повторити виконання п. д);
ж) помістити закладний пристрій (у ввімкненому режимі) в екранований
корпус і повторити виконання п. д) (результати виконання п. д)...ж)
оформити у вигляді табл. 1).
з) визначити вплив різного типу перегородок (гіпсова/цегляна стіна,
дерев’яні/металеві двері, меблі тощо) на виявлення закладного пристрою.
Навести отримані результати рівнів сигналу (кількість засвічених
поділок на індикаторі) без перешкод і з перешкодами;
и) дослідити залежність виявлення закладного пристрою від режиму роботи
приймально-передавального блоку (RSSI, CW, AM, FM). Навести отримані результати рівнів сигналу для кожного режиму роботи при фіксованій відстані до закладного пристрою;
к) зробити висновки, що випливають з виконання даної роботи.
4. Опис РН «Катран»
Нелінійний радіолокатор SEL SP-61/M «КАТРАН»
Нелінійний радіолокатор «КАТРАН» призначений для пошуку і виявлення електронних пристроїв, що знаходяться як в активному, так і у виключеному стані. Робота РН «Катран» базується на властивості напівпровідникових елементів випромінювати другу і третю гармоніки при опроміненні їх зондувальним сигналом надвисокої частоти (НВЧ). Максимальний відгук від напівпровідникових елементів спостерігається на другій гармоніці ЗС. При опроміненні окисних плівок, що утворені природним шляхом, максимальний відгук спостерігається на третій гармоніці ЗС. Радіолокатор «КАТРАН» проводить аналіз відгуків об’єктів, що опромінюються як за другою, так і за третьою гармоніками ЗС. Це дозволяє надійно ідентифікувати електронні пристрої та природні окисні напівпровідники. Нелінійний радіолокатор «КАТРАН» проводить автоматичний пошук найкращого частотного каналу прийому, вільного від перешкод, що дозволяє працювати з даним приладом навіть у складній електромагнітній обстановці. Застосування цифрової обробки сигналу, дозволяє оптимізувати алгоритми обробки сигналів і одержати максимальну чутливість.
У детекторі передбачені різні види модуляції сигналів сигналів, що випромінюються:
− безперервне випромінювання несучої частоти (рис. 9, а);
− частотна модуляція несучої частоти, = 1 кГц (рис. 9, б).
− імпульсна модуляція несучої частоти зі шпаруватістю імпульсів 3, = 1 кГц, = 0,3 мс
Це дає можливість не тільки виявляти електронні пристрої, але й, при певних навичках, визначати їх тип при прослуховуванні.
Детектор «КАТРАН» дозволяє прослухувати активні ЗТР, у тому числі й з прикриттям переданої інформації, використовувати ефект акустозав’язки для полегшення пошуку закладних пристроїв.
Технічні параметри РН «КАТРАН»
Види сигналу, що випромінюється:
− безперервне випромінювання несучої частоти;
− імпульсна модуляція несучої частоти зі шпаруватістю 3, fT = 1 кГц, = 0,3 мс ;
− частотна модуляція несучої частоти: Fm = 1 кГц .
Несуча частота фіксована з кроком 0,5 МГц у діапазоні: 890...895 Мгц. Вибір частоти здійснюється автоматично. Передбачено можливість автоматичного випромінювання на несучій частоті, що має мінімум перешкод у тракті приймача 2-ї гармоніки.
Максимальна потужність випромінювання в безперервному режимі випромінювання: не більше 2 Вт.
Потужність випромінювання регулюється за допомогою вбудованого атенюатора, що має чотири положення: 2 Вт; 0,6 Вт; 0,16 Вт; 0,08 Вт.
Реальна чутливість радіоприймальних пристроїв: не менше мінус 130 дБ.
Частоти налаштування радіоприймальних пристроїв дорівнюють подвійній та потрійній частоті передавача.
Динамічний діапазон приймального тракту: не менше 75 дБ.
Час безперервної роботи від літій-іонного акумулятора: не менше 2,5 години.
Вага виробу:
а) телескопічна штанга з антеною і кабелем: 0,9 кг;
б) приймально-передавальний блок з акумулятором: 2,2 кг.
Умови експлуатації:
− температура навколишнього середовища: 5...40o С.
− атмосферний тиск: не менше 450 мм. рт. ст.
№
з/п
Найменування
Кількість
1
Приймально-передавальний блок з пультом керування, зарядним пристроєм і ременем для перенесення
1
2
Антенний блок
1
3
Телескопічна штанга
1
4
Мережевий блок живлення
1
5
Кабель живлення від мережевого блоку
1
6
Акумулятор (знаходиться всередині приймально-передавального блоку)
1
5. Опис умов проведення експерименту
Експеримент проводився в лабораторії. В якості закладки використовувалися еталонні імітатори. Були відсутні електронні прилади в лабораторії з метою уникнення хибних сигналів. Всіх досліди проходили під наглядом викладача.
6. Результати виконання завдання
Значення вихідної таблиці потужності, Вт
Максимальна відстань до ЗТР, м
Вимкнений ЗТР
0,08
0,24
0,16
0,45
0,6
0,57
2
0,60
Активний ЗТР
0,08
0,46
0,16
0,48
0,6
0,57
2
0,63
Активний ЗТР у екранованому корпусі
0,08
0,17
0,16
0,32
0,6
0,46
2
0,55
7. Висновки
В даній лабораторній роботі я ознайомилася з методом нелінійної радіолокації, навчилася виявляти закладні пристрої за допомогою нелінійного радіолокатора «Катран», вивчила основні види нелінійних радіолокаторів, а також їх функціональні та експлуатаційні характеристики, дослідила вольт-амперні характеристики правильного та помилкового сигналів, також вивчила відмінності між 2 та 3 гармоніками. При виконанні лабораторної роботи визначила вплив різного типу перегородок на виявлення ЗТР: чим більша густина екранованого корпусу,тим більше потрібна потужність і менша відстань для виявлення ЗТР.