МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА РАДІОТЕХНІКИ
Лабораторна робота №1
з дисципліни "Теорія електричних кіл та сигналів"
ЧАСТОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ
Перевірив:
к.ф.-м.н., доцент
Мітіхін Ю.В.
Виконали:
студенти групи ТК-34
Ковтуненко М.О.
Євтушенко І.О.
Черкаси 2014
ЧАСТОТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ
Мета роботи: освоїти розрахунок комплексних передавальних та вхідних функцій лінійних електричних кіл при гармонічній зовнішній дії.
1. Стислі теоретичні відомості
Комплексні передавальні функції лінійних
електричних кіл
Найважливішою характеристикою лінійного електричного кола є комплексна передавальна функція H(j(). При цьому електричне коло зручно зображати у вигляді чотириполюсника (рис. 9.1), на вхідні затиски 1–1' якого подається сигнал у вигляді напруги з комплексною амплітудою або струму з комплексною амплітудою , а реакція знімається з вихідних затисків 2–2' також у вигляді напруги або струму з комплексними амплітудами ,. Комплексна передавальна функція (КПФ) визначається як відношення комплексної амплітуди реакції кола до комплексної амплітуди вхідної дії.
Рисунок 9.1
Залежно від типів вхідної дії і реакції кола розрізняють наступні види КПФ:
Комплексна передавальна функція за напругою
, (1)
де , , , – комплексні амплітуди і комплексні діючі значення напруги дії на вході і напруги реакції на виході.
2. Комплексна передавальна функція за струмом
, (2)
де – комплексні амплітуди і комплексні діючі значення струму дії і струму реакції.
3. Комплексний передавальний опір
, (3)
Комплексна передавальна провідність
. (4)
З даних визначень виходить, що і є безрозмірними величинами, а і – мають відповідно розмірності опору і провідності. Комплексні передавальні функції визначаються на частоті ( сигналу дії і залежать тільки від параметрів кола.
1.2 Амплітудно-частотні і фазочастотні характеристики
електричних кіл
Частотні залежності гармонічних коливань в електричних колах обумовлені частотною залежністю співвідношень між амплітудами напруг і струмів в реактивних елементах L і С кола – індуктивностях і ємностях – і співвідношеннями, що відрізняються, між фазами коливань в пасивних елементах R, L і С кола.
Частотна залежність відношення амплітуди (діючого значення) гармонічної реакції в деякій гілці кола до амплітуди (діючого значення) гармонічної дії отримала назву амплітудно-частотної характеристики (АЧХ) кола, визначеного щодо вказаної гілки кола. Частотна ж залежність різниці фаз гармонічної реакції в деякій гілці кола і гармонічної дії називається фазочастотною характеристикою кола (ФХЧ), визначеного щодо вказаної гілки кола.
Як будь-яку комплексну величину H(j() можна представити в показовій, тригонометричній і алгебраїчній формі:
H(j() = | H(j()| e j(((( = H(() e j((((, (5)
H(j() = H(() cos ((() +jH(() sin (((), (6)
H(j() = H1(() + jH2((), (7)
де H(() =|H(j()| – модуль комплексної передавальної функції представляє АЧХ кола, а ((() = argH(j() – аргумент комплексної передавальної функції представляє ФЧХ кола.
Величини:
H1(() = H(() cos (((),
H2(() = H(() sin ((() (8)
є дійсна та уявна частини комплексної передавальної функції кола.
З виразів (5)((8) неважко отримати співвідношення, які зв’язують АЧХ і ФЧХ з дійсними та уявними частинами комплексної передавальної функції H1(() і H2(():
H(() = ; (9) ((() = arctg (10)
Амплітудно-частотна характеристика кола може бути частотною залежністю деякої або безрозмірної величини у разі, коли зіставляються коливання однакової фізичної природи (напруга з напругою або струм зі струмом), або величини, що має розмірність опору або провідності. Фазочастотна характеристика кола завжди є частотною залежністю безрозмірної величини, тому що цією величиною є різниця фаз двох гармонічних коливань безвідносно до їх фізичної природи. Частотні характеристики електричних кіл не залежать від значень амплітуд і початкових фаз прикладених до кола дій, а визначаються власними даними кола: кількістю, характером, значеннями, порядком з'єднання один з одним її елементів. Іншими словами, частотні характеристики електричного кола описують власне коло.
АЧХ і ФЧХ є найбільш фундаментальними поняттями теорії кіл і широко використовуються на практиці. Важливість цих характеристик для систем електричного зв'язку, радіомовлення і телебачення пояснюється самою природою передачі сигналів певного спектрального складу по каналах зв'язку. Вимоги до АЧХ і ФЧХ різних пристроїв є визначальними при проектуванні будь-якої апаратури зв'язку, оскільки від ступеня їх виконання багато в чому залежить якість передачі інформації.
При графічному зображенні частотних характеристик того або іншого електричного кола, зазвичай, будують окремі графіки його амплітудно-частотної і фазочастотної характеристик. Часто амплітудно-частотну і фазочастотну характеристики кола представляють одним графіком. Подібна можливість заснована на тому, що кожному значенню частоти відповідає певне значення H(j() у вигляді деякого комплексного числа. На комплексній площині цьому комплексному числу відповідає певна точка площини, або, що те ж саме, вектор, що сполучає початок координат площини з вказаною точкою площини (рис. 9.2). Зі зміною ( кінець вказаного радіус-вектора, описує на комплексній площині деяку криву, яку називають частотним годографом комплексної передавальної функції H(j(), або просто годографом H(j(). Годограф – це графічне представлення H(j() на комплексній площині, тому його часто називають годографом амплитудно-фазової характеристики кола. Будують годограф Рисунок 9.2 звичайно для зміни частоти від ( = 0 до ( ( ∞.
По годографу H(j() можна одночасно судити про амплітудно-частотну і фазочастотну характеристики кола. Дійсно, кожній точці годографа відповідають певне значення частоти, певна довжина вектора, що сполучає початок координат з цією точкою, і певний кут (()(. Довжина вектора пропорційна значенню амплітудно-частотної характеристики кола при вказаній частоті, а кут дорівнює значенню фазочастотної характеристики кола при тій же частоті.
У ряді випадків частотні характеристики кола можуть змінюватися в дуже широких межах, тому зручніше їх оцінювати в логарифмічному масштабі. З цією метою для оцінки АЧХ вводять поняття логарифмічної амплітудно-частотної характеристики (ЛАХ):
K = 20 lg H((). (11)
Оцінюється ЛАХ згідно (11) в децибелах (дБ). У активних колах К називають ще логарифмічним посиленням. Для пасивних кіл замість коефіцієнта посилення оперують ослабленням кола:
A = 20 lg [1/H(()] , (12)
яке також оцінюється в децибелах.
Разом з передавальними функціями (1)((4) у ряді випадків знаходять застосування комплексні функції, що визначаються відношенням комплексної реакції до комплексної дії на вхідних затисках електричного кола
Zвх(j() = Yвх(j() = (13)
Функції вигляду (13) носять назву комплексних вхідних функцій кіл.
2. Завдання для самостійної роботи
1. Досліджувана схема вибирається у відповідності з графом (рис. 9.3). Номер графа задається викладачем і відповідає номеру групи на потоці. Включені в схему елементи вибираються в відповідності зі своїм варіантом за даними таблиці 9.1.
2. Параметри елементів електричної схеми мають наступні значення:
Rl = (n + m), Ом; R2 = (n + m)( 103, Ом; R3 = n, Ом; R4 = n (104, Ом;
R5 = 2(n + m), Ом; L =10 n/m, мГн; С = пт10 -2, мкФ; Rн = (n + m)103, Ом.
Прийняти m =1, n = номер студента за списком у групі.
У нульову гілку включається джерело , а в десяту – навантаження.
3. Знайти комплексний вхідний опір и комплексну вхідну провідність кола відносно затисків джерела. Розрахувати їх не менш ніж на десяти частотах, включаючи 0 і ∞.
4. Накреслити приблизний графік АЧХ U2/U1.
5. Знайти комплексну передавальну функцію за напругою , АЧХ і ФЧХ. Розрахувати їх на десяти частотах, включаючи 0 і ∞. Перевірити співпадання характеру якісно и точно побудованої АЧХ.
6. Для вибраної схеми виконати дослідження залежності АЧХ і ФЧХ від зміни параметрів елементів. Дослідження провести спочатку якісно, а потім виконуючі відповідні розрахунки.
Рисунок 9.3
3. Варіанти індивідуальних завдань
Таблиця 9.1
Номер строки
Елементи гілок
1
2
3
4
5
6
7
8
9
5
0
L
R5
∞
0
0
R1
R2
R3
Хід виконання роботи
Варіант 5
Граф 1
Досліджувана схема:
Параметри елементів електричної схеми:
R1=6 Ом, R2=6·103 Ом, R3=5 Ом, R4=5·104 Ом, R5=12 Ом, L=50 мГн,
С=5·10-2 пФ, Rн=6·103 Ом
Знаходження комплексного вхідного опору і комплексної вхідної провідності:
Комплексна вхідна провідність:
Комплексна вхідна провідність:
Значення комплексного вхідного опору та комплексної вхідної провідності при різних частотах:
f, Гц
ω, рад/с
Zвх, кОм
Yвх, См
0
0
3007
0.0003325
5
31.41
3008.55
0.0003323
10
62.8
3010.1
0.000332
50
314
3023
0.0003308
100
628
3038
0.0003291
500
3142
3164
0.000316
1000
6283
3321
0.0003011
5000
31416
4578
0.0002184
10000
62832
6149
0.0001626
∞
∞
∞
∞
Приблизний графік АЧХ U2/U1:
Знаходження комплексної передавальної функції за напругою, АЧХ, ФЧХ та побудову графіків залежності АЧХ і ФЧХ
Комплексна передавальна функція за напругою:
АЧХ:
ФЧХ:
АЧХ та ФЧХ при різних значеннях ω:
f, Гц
ω, рад/с
Hu(ω)
φ(ω)
0
0
1.995
1.5706
5
31.4
1.993
1.5602
10
62.8
1.988
1.5498
50
314
1.844
1.4666
100
628
1.503
1.3648
500
3142
0.217
0.7633
1000
6283
0.059
0.4462
5000
31416
0.024
0.0953
10000
628312
0.0006
0.0477
∞
∞
0
0
Графік АЧХ: Графік ФЧХ:
Висновок: в ході виконання роботи освоєно розрахунок комплексної передавальної функції при розгляді побудованої схеми чотирьохполюсника, знайдено відношення АЧХ, ФЧХ та побудовано їх графік.