Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Проект відкритої розробки покладу доломіту
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національного університету водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Технології відкритої розробки коричних копалин
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра розробки родовищ корисних копалин
061-131
Методичні вказівки
до виконання курсового проекту з дисципліни „Технології відкритої розробки корисних копалин” студентами за напрямом підготовки 6.050301 „Гірництво”
денної та заочної форм навчання
Рекомендовано методичною
комісією за напрямом підготовки „ Гірництво ”
Протокол № 8 від 05.06.2012 р.
Рівне 2012
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „ Технології відкритої розробки корисних копалин” студентами за напрямом підготовки 6.050301 „ Гірництво” денної та заочної форм навчання / В.А. Стріха. – Рівне: НУВГП, 2012. - 26 с.
Упорядник: В.А. Стріха, к.т.н., доцент.
Відповідальний за випуск: З.Р. Маланчук, докт. техн. наук, професор, завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин.
ЗМІСТ
1. Мета та завдання курсового проектування 3
2.. Структура курсового проекту 3
3. Зміст розрахунково – пояснювальної записки 3
4. Вимоги до оформлення графічної частини курсового
проекту 22
5. Список рекомендованої літератури 22
6. Додаток 24
© В.А. Стріха, 2012 © НУВГП, 2012 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Курсовий проект з дисципліни "Технології відкритої розробки корисних копалин" сприяє закріпленню та поглибленню знань, одержаних студентами при вивченні курсу, дозволяє придбати навички виконання практичних розрахунків, користування спеціальною та довідковою літературою.
При виконанні курсового проекту студент зобов'язаний продемонструвати вміння застосування теоретичних знань для розв'язання практичних завдань, творчо підходити до роботи над проектом, вміло користуватися літературою, обчислювальною технікою, у відповідності до вимог виконати графічну частину проекту.
2. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект складається з розрахунково – пояснювальної записки та графічної частини обсягом 2 аркуші.
Структура розрахунково-пояснювальної записки наступна: титульний лист, завдання на курсовий проект, зміст, вступ, розрахункова частина, висновки, література.
3. ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВО – ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Вступ.
В даному розділі наводяться актуальність основних перспектив розробки корисних копалин.
Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища.
Розділ повинен містити характеристику корисної копалини та вміщуючих порід (показники міцності, тріщинуватості та інші фізико- технічні характеристики порід), умови залягання (форма покладу, потужність тощо).
3.2. Розрахунок вихідних даних проекту.
В табличному вигляді наводяться дані отримані студентом для виконання курсового проекту.
Відомості даного розділу є основою для прийняття рішень по вибору технології розробки та структури комплексної механізації.
В даному розділі повинні бути наведені підрахуки:
- запасів корисної копалини (геологічних та промислових),
- об’ємів розкривних порід в межах контурів кар’єра та середнього коефіцієнта розкриття;
- строку існування гірничого підприємства;
- величин добових та змінних обсягів робіт по розкривним породам та корисній копалині.
Повинна бути визначена загальна організація робіт, що включає в себе розрахункову кількість робочих днів на рік, робочих змін на добу, тривалість робочої зміни, величини змінних та добових об’ємів по розкривним та видобувним роботам.
3.2.1. Для виконання подальших розрахунків необхідно визначити кінцеву глибину кар’єру:
для горизонтальних покладів вона становитиме:
, м; (1)
де: – потужність розкривного шару, м; – потужність покладу корисної копалини, м;
3.2.2. Визначаються об’єми гірської маси в контурах кар’єра:
, м3; (2)
де: VГ.М. – об’єм гірської маси в кар’єрі, – середній кут відкосу бортів кар’єра, град; , – відповідно периметр та площа дна кар’єра (при умові повного використання корисної копалини дозволяється розміри підошви кар’єра приймати рівними горизонтальним розмірам покладу).
3.2.3. Підрахунок об’ємів запасів корисної копалини та розкривних порід:
В вираз (2) підставивши замість значення отримаємо – об’єми розкривних порід в контурах кар’єра.
Об’єм покладу корисної копалини визначається за виразом:
, м.
3.2.4. З врахуванням 5% втрат корисної копалини при розробці родовища промислові запаси становитимуть:
, м3;
3.2.5. Строк існування кар’єру становить:
, років; (3)
де: – річна продуктивність кар’єру по корисній копалині, м3/рік;
Річний об’єм розкривних порід по кар’єру:
, м3/рік; (4)
Середній промисловий коефіцієнт розкриття становить:
, м3/м3. (5)
3.2.6. Приймається режим роботи підприємства:
- тривалість зміни Тзм – 7-8 годин;
- кількість робочих змін на добу nзм=2 - 3 зміни;
- кількість робочих днів на рік Nдн=220 - 300 днів;
3.2.7. Величини добових та змінних об’ємів по розкривним та видобувним роботам:
, м3/зм.; та , м3/зм.; (6), (7)
, м3/добу; та , м3/добу; (8), (9)
3.3. Підготовка гірських порід до виймання.
В розділі повинно бути наведено обґрунтування способу підготовки гірських порід до виймання, необхідний ступінь подрібнення порід.
Повинен бути наведений розрахунок основних технологічних параметрів підготовки гірських порід до виймання, показники важкості руйнування та важкості буріння порід. Розрахунок продуктивності та необхідної кількості бурового обладнання. Повинні бути наведені технічні характеристики використовуваного обладнання.
При підготовці гірських порід до виймання здійснюють їх подрібнення з метою отримання шматків породи з певною величиною їх лінійних розмірів. При цьому керуються наступними залежностями між характерними параметрами гірничого, транспортувального обладнання та максимальними лінійними розмірами шматків:
- за міскістю ковша екскаватора:
, м; (10)
де: Е – місткість ковша екскаватора, м3;
- за місткістю кузова транспортного засобу:
, м; (11)
де: VT – місткість кузова транспортного засобу, м3;
- за меншими розмірами приймального отвору бункера або дробильної установки:
, м; (12)
де: bм – довжина меншої сторони приймального отвору бункера або дробарки, м;
- за шириною стрічки конвеєра:
, м; (13)
де: bk – ширина стрічки конвеєра, м;
3.4. Розкриття родовища.
В розділі наводиться обґрунтування способів розкриття родовища, місце закладення розкриваючих виробок у відповідності з прийнятою системою розробки та видом кар’єрного транспорту. Підраховуються основні параметри розкриваючих виробок, об’єми капітальних та розрізних траншей, загальні об’єми гірничо-капітальних робіт на момент здачі кар’єра в експлуатацію.
3.4.1. Теоретична довжина траси капітальної траншеї:
, м; (14)
Де: – керуючий підйом в траншеї (для автомобільного транспорту приймається в межах 80-120, для залізничного – 20-40), %;
3.4.2. Дійсна довжина траси капітальної траншеї:
, м; (15)
де: – коефіцієнт подовження траси (=1,05-1,5);
3.4.3. Об’єм гірських виробок:
- похилої капітальної траншеї
, м3; (16)
де: – ширина основи капітальної траншеї, м; – кут відкосу борта капітальної траншеї, град;
- розрізної траншеї, що створює першопочатковий фронт робіт уступа
, м3; (17)
де: – довжина розрізної траншеї, м3.
- напівтраншеї (капітальної траншеї, що проводиться по борту кар’єра)
, м3; (18)
де: ;
– кут відкосу борта траншеї, град; – кут відкосу борта кар’єру; – ширина траси напівтраншеї, м;
- об’єм гірничо-капітальних робіт по рознесенню борта кар’єра від розміщення в ньому внутрішніх капітальних траншей
, м3; (19)
де – висота уступа, на якому проходиться внутрішня траншея, м; – відстань (по вертикалі) від поверхні до горизонту, що розкривають, м;
Об’єми гірничокапітальних робіт визначаються як сума об’ємів капітальних та розрізних траншей та об’ємів по рознесенню борта кар’єра на момент здачі його в експлуатацію.
3.5. Система розробки та структура комплексної механізації.
В розділі наводиться обґрунтування вибору системи розробки, що повинен бути взаємопов’язаний з способом розкриття родовища, комплексною механізацією розкривних робіт та гірничо-геологічними умовами родовища.
В даному розділі повинна бути визначена система розробки та розраховані параметри елементів системи розробки.
Вибір системи розробки залежить від гірничогеологічних умов, розмірів та форми покладу, яка здійснюється за класифікацією академіка В.В. Ржевського.
3.5.1. Розрахунок параметрів елементів системи розробки.
Висота уступів в кар’єрі приймається при розробці м’яких порід меншою або рівною максимальній висоті черпання прямої механічної лопати ; при розробці скельних порід (при використанні БВР) .
При використанні драглайна в якості виймального обладнання вибір його типорозміру залежить від висоти уступа та здійснюється за глибиною черпання при встановленні його на верхній площадці розкривного уступа (нижнє черпання) та за висотою розвантаження при встановленні драглайна на нижній площадці уступа (верхнє черпання).
При вийманні породи нижнім черпанням типорозмір екскаватора визначається за умовою: .
В такому випадку повинна дотримуватися умова:
, м; (20)
де: – радіус черпання, м;
– ширина основи призми обрушення, м;
При вийманні порід верхнім черпанням типорозмір драглайна визначається за умовою ,
де: - висота розвантаження.
Верхнім черпанням ефективно здійснювати виймання порід тільки з використанням драглайнів місткість ковша яких сягає 10-15 м3 та більше.
Ширина заходки
- механічної лопати при розробці м’яких порід та скельних порід з розвантаженням в залізничний транспорт:
, м; (21)
де – радіус черпання екскаватора, м;
- механічної лопати при розробці скельних порід з розвантаженням в автомобільний транспорт:
(22)
- драглайна:
, м; (23)
де – радіус черпання драглайна, м; та – кути розвороту екскаватора від його осі при черпанні, (35-40), град.
- роторного екскаватора з висувною стрілою:
, м; (24)
де – кут повороту роторної стріли в сторону уступа при відпрацюванні верхнього шару, град; – кут повороту роторної стріли в бік виробленого простору при відпрацюванні нижнього шару, град.
- при використанні скрепера:
, м; (25)
де – кількість суміжних проходів скрепера (зазвичай =2-4); – ширина смуги різання породи, яка дорівнює ширині ковша скрепера, м; – ширина гребеня між суміжними проходами скрепера (=0,5-1,5), м;
В деяких випадках скреперна заходка включає в себе ширину транспортної смуги для розміщення завантажених та порожніх скреперів та дренажну смугу (5-7 м):
, м; (26)
де – ширина берми безпеки (2-3), м;
Мінімальна ширина робочого майданчика:
, м; (27)
де – ширина розвалу зірваної породи, м; – безпечна відстань від нижньої бровки розвалу породи до транспортної смуги, м; – ширина транспортної смуги, м; – ширина площадки для допоміжного обладнання, м; – ширина призми можливого обрушення, м;
, м; (28)
де – природний кут відкосу порід, град; – кут відкосу борта робочого уступа, град;
3.5.2. Розрахунок продуктивності виймального обладнання.
- годинна технічна продуктивність одноковшевих екскаваторів:
,м3/год.; (29)
де: – ємність ковша екскаватора, м3; – коефіцієнт екскавації; – коефіцієнт вибою, що враховує вплив допоміжних операцій (0,85-0,9); – розрахункова тривалість робочого циклу екскаватора, що залежить від типу розроблюваних порід та кута повороту екскаватора до розвантаження, с;
- годинна технічна продуктивність багатоковшевих екскаваторів:
, м3; (30)
де – кількість ковшів, що розвантажуються за хвилину;
– теоретична продуктивність багатоковшевого екскаватора, м3/год.
- змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора:
, м3/зм., (31)
де – тривалість зміни (7-8), годин; – коефіцієнт використання екскаватора в часі.
- змінна експлуатаційна продуктивність скрепера визначається за формулою:
, м3/зм.; (32)
де – коефіцієнт скреперування (), – коефіцієнт розпушення породи в ковші; – коефіцієнт використання скрепера в часі (0,7(0,85); – тривалість робочого циклу скрепера, хв.;
, хв.; (33)
де – тривалість наповнення ковша (0,7(0,85); та – тривалість руху скрепера відповідно з вантажем та без вантажу, хв.; – тривалість розвантаження (0,3(1), хв.; – тривалість допоміжних операцій (повороти та перемикання передач), хв.;
, хв.;
де: – відстань руху скрепера з вантажем, м; – швидкість руху скрепера з вантажем (6(50), м/хв.;
, хв.;
де: – відстань руху скрепера без вантажу, м; – швидкість руху скрепера без вантажу, м/хв.
3.6. Транспорт.
В розділі зазначається спосіб та засоби транспортування гірської маси на збагачувальну фабрику та у відвали. Повинен бути здійснений розрахунок пропускної здатності транспортних комунікацій, транспортного обладнання та інвентарного парку транспорту з наведенням технічної характеристики.
3.6.1. Розрахунок автомобільного транспорту.
Вибір типорозміру автосамоскидів здійснюється по вантажопідйомності та місткості кузова. Так вибраному автосамоскиду повинні задовільняти наступні умови:
- кількість ковшів, що розвантажується в один автосамоскид:
, ковшів; (34)
де – об’єм кузова автосамоскида, м3.
При цьому необхідно орієнтуватись щоб кількість ковшів в середньому становила 3-4.
, т. (35)
- кількість автосамоскидів, що може ефективно використовуватися з одним екскаватором:
, шт; (36)
де – тривалість рейсу, хв.; – тривалість завантаження автосамоскида, хв.; , хв.; де - тривалість робочого циклу екскаватора, хв.;
, хв.; (37)
де , , – відповідно тривалість руху, розвантаження та маневрування автосамоскидів, хв.;
Тривалість розвантаження автосамоскида вантажопідйомністю до 40 т становить 1 хв., для автосамоскидів з більшою вантажопідйомністю – 1,1(1,5 хв.
, хв.; (38)
де , – тривалість руху автосамоскида відповідно з вантажем та без вантажу, хв.; , – довжина ділянки шляху з однаковими умовами руху відповідно з вантажем та без вантажу, км; , – швидкість руху автосамоскида відповідно з вантажем та без вантажу, км/год.
- інвентарний парк автосамоскидів становитиме:
(39)
де - коефіцієнт технічної готовності ().
- пропускна здатність автошляхів визначається за формулою:
, авт./год. (40)
де – коефіцієнт нерівномірності руху автотранспорту (); – швидкість руху автосамоскида, км/год.; – безпечна відстань між автосамоскидами (), м.
- провізна здатність автошляхів:
, т/год. (41)
де: – коефіцієнт резерву провізної здатності (); – номінальна вантажопідйомність, т.
Пропускна та провізна здатність автошляхів повинні відповідати величині вантажообігу для даної ділянки.
7.2. Розрахунок залізничного транспорту.
За місткістю та необхідною вантажопідйомністю вибирають думпкар:
- необхідна місткість думпкара визначається за формулою:
, м3; (42)
де: – кількість ковшів, що завантажується в транспортний засіб (); – коефіцієнт ущільнення породи в кузові (для м’яких порід – 0,94; для скельних порід середньої міцності – 0,87; для важких скельних порід – 0,79); – об’ємна вага породи в цілині.
- визначаємо масу породи, що перевозиться одним думпкаром:
, т; (43)
де: – місткість вагону, м3; – щільність насипної породи в вагоні, т/м3;
,
де: – цільність породи в цілині, т/м3; – коефіцієнт завантаження вагона;
,
де – вантажопідйомність вагона, т.
Локомотив вибирають з таким розрахунком, щоб кількість думпкарів,що ним транспортуються складала 8 одиниць.
- кількість думпкарів в потязі:
; (44)
де: – зчепна вага тягового агрегату, кН; – коефіцієнт зчеплення (0,18(0,34); – питомий опір руху потягу, Н/т; – керуючий підйом, %o; – маса локомотива, т.
- визначаємо тривалість рейсу потягу:
; (45)
де: – тривалість завантаження потягу (), год.; – тривалість розвантаження потягу: ( – при одночасному розвантаженні думпкарів, – при одиночному розвантаженні вагонів), год.; – тривалість простою потягу в очікуванні завантаження, розвантаження, на обмінних пунктах (), хв.; , – тривалість руху потягу відповідно по тимчасовим та стаціонарним шляхам, год.
, ; (46)
де: , – відповідно протяжність тимчасових (вибойних та відвальних ) та стаціонарних шляхів, км; , – швидкість руху відповідно по тимчасовим та стаціонарним шляхам , , км/год.;
- кількість рейсів усіх потягів за добу, що забезпечують добовий вантажообіг кар’єра, визначається за виразом
, (47)
де: - добові обсяги вантажообігу по породах, т/добу; – коефіцієнт резерву провізної здатності, ();
- кількість робочих потягів визначається за виразом:
, (48)
де: – тривалість роботи транспорту на добу, год.;
- кількість робочих вагонів:
, (49)
Інвентарний парк вагонів та локомотивів приймається на 20-25% більше робочого парку.
- пропускна здатність перегону:
для одношляхового перегону:
, пар потягів/добу; (50)
для двошляхового перегону в вантажному напрямку
, пар потягів/добу; (51)
для двохшляхового перегону в напрямку без вантажу
, пар потягів/добу; (52)
де: – інтервал часу, що необхідний для зв’язку між різними пунктами (), хв;
Провізна здатність перегону визначається за формулою:
, т/год. (53)
3.7. Відвалоутворення.
В розділі повинно бути визначено та обгрунтовано технологія відвалоутворення, наведений розрахунок основних технологічних параметрів відвалу, розрахунок продуктивності технічних засобів відвалоутворення з зазначенням їх технічної характеристики.
3.7.1. Відвалоутворення при автотранспорті.
- необхідна площа під відвал визначається за формулою:
, м2; (54)
де: – об’єм розкривних порід, що підлягає розміщенню у відвалах, м3; – коефіцієнт залишкового розпушення породи у відвалі; – висота відвалу, м; – коефіцієнт, що враховує використання площі відвалу (при одному уступі , при двох уступах ).
- кількість автосамоскидів, що одночасно розвантажуються:
, (55)
де: – годинна продуктивність кар’єру по розкривним породам, м3/год.; – тривалість розвантаження та маневрування автосамоскиду (), хв.; – коефіцієнт нерівномірності роботи кар’єру; – об’єм розкривних порід, що перевозяться автосамоскидом за рейс, м3.
- довжина фронту розвантаження:
, м; (56)
де: – ширина смуги по фронту, що займається автосамоскидом (), м;
- довжина відвального фронту:
, м; (57)
- приймається бульдозер та визначається робочий парк бульдозерів:
; (58)
де: – годинна продуктивність кар’єру по розкривним породам, м3/год; – змінна продуктивність бульдозера, м3; – коефіцієнт заваленості відвалу породою ().
- інвентарний парк бульдозерів на відвалі визначається за виразом:
; (59)
де: – коефіцієнт інвентарного парку бульдозерів.
3.7..2. Відвалоутворення при залізничному транспорті.
У переважній більшості випадків при формуванні відвалів в комплексі з залізничним транспортом використовуються екскаватори.
Після вибору екскаватора на відвалі визначають крок перевстановлення відвальних колій:
; (60)
де: , – відповідно радіус черпання та розвантаження екскаватора, м; – коефіцієнт, що враховує використання лінійних параметрів екскаватора.
Оптимальна довжина відвальних тупиків встановлюється на основі техніко-економічних розрахунків та складає 1500-2000 м.
- приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між двома перевстановленнями шляху:
,м3; (61)
де: – висота відвального уступа, м; – довжина відвального тупика, м.
- тривалість роботи відвального тупика між двома перевстановленнями шляху:
, діб;
де: – добова приймальна здатність за об’ємом в цілині відвального тупика, м3;
, м3/добу;
де: – кількість потягів,що розвантажуються за добу.
, потягів / добу;
де: – тривалість роботи тупика, годин; – тривалість обміну потягу на відвалі, год; – тривалість розвантаження потягу,год.
, год.;
де: – коефіцієнт використання відвального екскаватора в часі ().
- кількість відвальних тупиків в роботі:
; (62)
де: – добовий об’єм розкривних порід, що надходить у відвал.
- кількість тупиків на відвалі з врахуванням резерву:
, (63)
де: – тривалість перевстановлення шляху на відвальному тупику, діб.
3.8. Рекультивація земель.
В розділі повинна бути наведений та обгрунтований спосіб рекультивації земель порушених веденням гірничо-видобувних робіт. Розрахунок параметрів виймання, транспортування та укладки родючого шару грунту, розрахований комплект обладнання для рекультиваційних робіт та площі відвалів, що підлягають рекультивації.
До плану рекультиваційних робіт входить виймання та складування родючого шару грунту з розміщенням його в тимчасовому відвалі з метою подальшого використання.
Для зняття родючого шару використовують колісні скрепери.
- об’єм родючого шару грунту, що підлягає скреперуванню визначається з виразу:
, м3; (64)
де: - середня потужність родючого шару грунту (),м.
Приймається скрепер та режими роботи скреперування.
Річний об’єм рекультиваційних робіт становить:
, м3/зм. ; (65)
де: - тривалість робіт по зняттю грунту (), років;
- змінний об’єм рекультиваційних робіт:
, м3/зм; (66)
-змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера визначається за формулою:
, м3/зм; (67)
де: – місткість ковша скрепера, м3; – коефіцієнт скреперування; – коефіцієнт використання скрепера в часі (); – тривалість робочого циклу скрепера, хв.;
, хв; (68)
де: – тривалість наповнення ковша (), хв.; , – відповідно тривалість руху скрепера з вантажем та без нього, хв; – тривалість розвантаження (), хв.; – тривалість допоміжних операцій (поворот та перемикання передач), хв.
, хв.;
де: – відстань транспортування скрепера з вантажем, м;
– швидкість руху скрепера з вантажем (), м/хв.;
;
де: – відстань руху скрепера без вантажу, м; – швидкість руху скрепера (), м/хв.;
3.9. Висновки
В цьому розділі дається короткий аналіз проведених розрахунків.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Графічна частина складається з двох аркушів формату А1(594х841).
На першому аркуші зображується капітальна та розрізна траншея, профілі розрізної та капітальної траншеї, план кар’єра на момент здачі його в експлуатацію з розстановкою основного обладнання, розрізи кар’єра, земельне відведення.
На другому аркуші зображуються екскаваторна заходка, паспорт відвальних робіт, відвали.
Для зменшення елементів креслення слід користуватися наступними масштабами: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:1000.
5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Бизов В.Ф. Основи технології гірничого виробництва. – Т. IV “Виробничі процеси”: Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком “Гірництво”.- Кривий Ріг: Мінерал, 2000. – 247 с.
Бизов В.Ф. Основи технології гірничого виробництва. – Т. V “Технологічні засоби”: Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком “Гірництво”.- Кривий Ріг: Мінерал, 2000. – 270 с.
Бизов В.Ф., Дриженко А.Ю. Відкриті гірничі роботи. – Т. XIII “Виробничі процеси”: Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком “Гірництво”.- Кривий Ріг: Мінерал. 2004. – 341 с.
Новожилов М. Г. Технология открытой разработки месторождений полезных ископаемых - Т. 1 - М.: Недра, 1971. - 512 с.
Новожилов М. Г. Технология открытой разработки месторождений полезных ископаемых - Т. 2 - М.: Недра, 1971. – 552 с.
Ржевский В.В. Открытые горные работы. Производственные процессы. М., Недра, 1985. – 509 с.
Ржевский В.В. Открытые горные работы. Технология и комплексная механизация. М., Недра, 1985. – 549 с.
Ржевский В.В. Проблемы горной промышленности и комплекса горных наук. – М.: МГИ, 1991. – 241 с.
Наумов И.К. Томаков П.И., Технология, механизация и организация открытых горнах работ: Учебник для вузов. – М.: Изд-во Моск. Горного ин-та, 1992. – 464 с.
Анистратов Ю.А. Технология открытых горных работ. – М.: Недра, 1995.- 216 с.
Открытые горные работы: Справочник / К.Н.Трубецкой, М.Г.Потапов, К.Е.Винницкий и др. – М.: Горное бюро, 1994. – 500 с.
Томаков П.И., Манкевич В.В. Открытая разработка угольных и рудных месторождений. – М.: Изд. МГГУ, 1995. – 612 с.
Додаток
Вихідні дані для виконання курсового проекту
Варіант №
Розкривні породи
Породи корисної копалини
Потужність, м
Розміри покладу, м
Об’ємна вага, т/м3
Коефіцієнт міцності по Протодьяконову
Транспорт
Відвалоутворення
Річна продуктивність по корисній копалині
Розкривних порід
Порід корисної копалини
Ширина
Довжина
Розкривних порід
Корисної копалини
Розкривних порід
Порід корисної копалини
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
1
Пісок
граніт
10
50
1400
3100
Авт
6
2
Супісь
Міцне кам’яне вугілля
24
40
2000
3400
Авт
9
3
Легка глина
Граніт
24
50
1800
4200
Авт
13
4
Супісь
Доломіт
15
45
2500
3900
Авт
11
5
Супісь
Міцне буре вугілля
28
45
2300
3600
Авт
10
6
Вивітрілі вапняки
Міцні вапняки
26
50
1400
4200
Авт
9,5
7
Вивітрілі граніти
Граніт
20
40
1950
4000
Авт
8
8
Легка глина
Буре кам’яне вугілля
25
50
2100
4400
Авт
9,5
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
9
Супісь
Міцне кам’яне вугілля
25
36
950
5700
Авт
6
10
Вивітрілі кварцити
Кварцит
8
50
1300
5500
Авт
11
11
Легка глина
Граніт
14
45
1350
4950
Авт
10
12
Вивітрілі граніти
Граніт
9
50
1500
5300
Авт
7
13
Легка глина
Пісковик
24
45
1100
6400
Авт
10
14
Пісок
міцне кам’яне вугілля
26
35
1250
6600
Авт
8
15
Вивітрілі граніти
Граніт
22
42
950
5100
Авт
6
16
Легка глина
Граніт
8
55
1000
4700
Авт
5
17
Супісь
кварцит
30
30
900
5800
Авт
4
18
Вивітрілі вапняки
Міцні вапняки
25
35
2100
4000
Авт
8,5
19
Вивітрілі граніти
Граніт
22
40
2200
6000
Авт
8
20
Легка глина
Міцне кам’яне вугілля
26
35
2000
5100
Авт
10
21
Пісок
Пісковик
24
30
2000
4700
Авт
8
22
Суглинок
Міцне кам’яне вугілля
30
45
1300
5000
Авт
8
23
Вивітрілі вапняки
Вапняк
15
40
2000
4000
Авт
10
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
24
Супісь
Антрацит
22
25
2000
6000
Авт
10
25
Легка глина
Міцне кам’яне вугілля
24
35
2900
5200
Авт
11
26
Суглинок
Міцне кам’яне вугілля
10
25
2000
4800
Авт
8
27
Пісок
Пісковик
26
20
2800
6000
Авт
8
28
Пісок
Доломітизовані вапняки
22
25
2300
5300
Авт
10
29
Вивітрілі граніти
Граніт
30
25
2000
4700
Авт
8
30
Легка глина
Антрацит
14
42
2700
4100
Авт
12
31
Супісь
Антрацит
10
25
2300
5000
Авт
9
32
Вивітрілі доломіти
Міцний доломіт
28
38
1900
4500
Авт
7,5
33
Супісь
Кварцит
24
25
1900
4400
Авт
7
34
Легка глина
Доломітизовані вапняки
26
36
2000
5000
Авт
8,5
35
Легка глина
антрацит
14
30
2200
4000
Авт
8
Умовні позначення: Авт-автомобільний транспорт.
13.03.2016 17:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора