Чи дійсно буде усе ProZorro?
Матеріали кейсу розроблено Бабенко Антоном
Загальний опис ситуації.
На сьогодні в Україні створено нормативно-правову та інституційну базу, що регулює «паперові» процедури державних закупівель.
Однак, як свідчить практика, формальна відповідність українського законодавства не гарантує прозорих, ефективних і справедливих процедур закупівель, а також не сприяє вирішенню найголовнішої проблеми у сфері державних закупівель – викоріненню системної корупції.
Як показує досвід інших країн, введення електронної системи державних закупівель у перший же рік дає 10-20% економії за рахунок поліпшення процедур. У випадку України цей показник може значно зрости завдяки викоріненню системної корупції. Оскільки бюджет державних закупівель України становить близько 250 млрд грн на рік, можна зробити висновок, що кожен день пропущеної реформи вартує Україні щонайменше 55 млн грн.
Тож у лютому 2015 р. група громадських активістів спільно з бізнесом оголосила про створення системи ProZorro. Це пілотний проект електронної системи публічних закупівель, що дозволяє онлайн продавати Державі, спрямований на боротьбу з корупцією в сфері держзакупівель.
Профінансували її створення комерційні електронні торгівельні майданчики, які переконалися в ефективності електронних торгів, оскільки займалися їх реалізацією для українського бізнесу, та міжнародні донорські організації (EBRD, WNISEF, GIZ). Наразі система формально належить Transparency International Україна – це найавторитетніша міжнародна організація, яка займається боротьбою з корупцією. Після завершення пілотного проекту система буде безкоштовно передана державі.
Наприкінці минулого року журнал «Новое время» назвало нову діючу систему однією з 15 перемог України. А обличчя і двигун цього процесу – заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов – увійшов у рейтинг Людей року за версією цього ж журналу.
Успіхи проекту дійсно вражають: за майже рік функціонування пілотний проект показав себе вкрай успішним, адже держава зекономила 2 млрд гривень, не вклавши при цьому ні копійки.
Очікується, що офіційне впровадження системи відкритих конкурентних держзакупівель має дати потужний поштовх розвитку української економіки. Адже досі більшість тендерів розігрувалися «між своїми», а «прибуток», як ми знаємо, виводився з країни. Потенційний доступ до державних закупівель отримали тисячі українських підприємств, що представляють середній і малий бізнес – становий хребет будь-якої економіки. За рахунок додаткових замовлень вони зможуть розвиватися, збільшувати обороти, відкривати нові робочі місця і сплачувати більше податків.
Таким чином, розвиваючи прозорі закупівлі, розвивається й економіка України.
Нині переломним моментом для реформи є 1 квітня 2016 р., коли ProZorro стає обов’язковою до використання при проведенні тендерів державними органами. Й чим ближче до цього терміну, тим більше суперечностей, пов’язаних з цією системою, стає надбанням широкої громадськості.
Даний практичний кейс має за мету більш поглиблено розібратися у ситуації, що склалася з реформою державних закупівель.
Додаткові матеріали, які допоможуть розібрати кейс
Які ж основні постулати висуваються системою ProZorro як реформи держзакупівель?
Головна суть реформи: впровадження системи електронних торгів. Проте це не є єдиний ключовий напрям реформування, який насправді більш масштабний і також включає: систему он-лайн закупівель, публічний моніторинг торгів та оцінка ризиків, систему електронних оскаржень, спрощення доступу бізнесу до участі в державних закупівлях, проактивну систему роз’яснень, центральні закупівельні організації, приєднання України до WTO GPA.
Цілі реформи: викорінення і системне запобігання корупції, прозорість державних закупівель, неприпустимість дискримінації та об’єктивна оцінка тендерних заявок, простота і легкість застосування процедур, перехід на електронний документообіг, повна звітність і аналіз всіх державних закупівель.
Принципи реформи: реалізація реформи через державно-приватне партнерство, максимальне залучення всіх стейкхолдерів до реформи, відкритість у прийнятті всіх необхідних рішень, краудсорсінг і краудфандінг, широке залучення громадськості, відкритий код програмного продукту, стандартні протоколи обміну даними, реалізація реформи за принципом «від простого до складного».
Бюджет реформи: створення центральних модулів системи профінансовано за рахунок електронних торговельних майданчиків, а вартість розробки системи у теперішньому вигляді склала 35 тис. $. В той же час на створення та підтримку повноцінної системи (software), яка зможе підтримувати всі державні закупівлі в електронному вигляді, необхідно близько 150 тис. $; а витрати на апаратну частину (hardware) наразі складно передбачити, оскільки невідома конфігурація хостингу системи після передачі державі та не оцінювались вже наявні у держави ресурси.
На жаль, зараз ProZorro працює в режимі пілотного проекту, який затверджений Розпорядженням КМУ від 20 травня 2015 року №501-р. Тому до повного виконання зазначеної мети та завдань ще дуже далеко.
Механізм проведення закупівлі у електронній системі ProZorro.
Етап І. ОГОЛОШЕННЯ ЗАКУПІВЛІ ТА ПЕРІОД УТОЧНЕНЬ.
Ваше оголошення потрапляє на всі майданчики і його можуть бачити потенційні постачальники, задавати вам питання та отримувати відповіді. За потреби ви можете внести зміни в оголошення.
Етап ІІ. ПРИЙОМ ПРОПОЗИЦІЙ.
Після закінчення періоду уточнень постачальники вносять у систему свої цінові пропозиції, але ніхто їх не бачить. Також вже неможливо вносити зміни в оголошення.
Етап ІІІ. АУКЦІОН НА ЗНИЖЕННЯ ЦІНИ.
Розкриття цінових пропозицій та три етапи торгів на зниження ціни. Назви компаній зашифровані у вигляді «Учасник 1», «Учасник 2». За підсумками аукціону система ранжує пропозиції, починаючи з найнижчої ціни.
Етап IV. КВАЛІФІКАЦІЯ.
Ви можете запросити у потенційного переможця мінімально необхідний пакет документів, перелік яких визначили у кваліфікаційних вимогах. Якщо він не надасть необхідних документів, розглядається наступний за найнижчою ціною учасник.
Етап V. ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАКУПІВЛІ.
Необхідно завантажити скан-копію договору на сторінку закупівлі.
Як сьогодні переважно здійснюються державні закупівлі?
Обсяг держзакупівель в Україні – близько 250 млрд грн на рік. Будь-яке державне підприємство або держорган закуповує витратні матеріали, товари або послуги для своєї діяльності. Враховуючи, що це відбувається за рахунок бюджетних коштів, держорган зобов’язаний провести тендер, в якому за умов відкритої конкуренції мають взяти участь кілька постачальників і запропонувати державі хорошу ціну. Зараз пересічному постачальнику дізнатися про тендер і отримати запрошення важко і незручно, а ціна часто визначається не відкритою конкуренцією, а змовою декількох осіб. Крім того, малий і середній бізнес відмовляється від участі в держторгах через складність і зарегульованість паперових процедур.
Короткостроковий план дій.
Після успішного обов’язкового переходу з 01.04.16 Центральних органів виконавчої влади на систему електронних публічних закупівель ProZorro наступним кроком стане розгортання системи до національного масштабу. Але масштабування полягає не в тому, щоб просто додати кілька серверів. В Україні налічується близько 15 тис. державних закупівельників та близько 25 тис. тендерних комітетів. Система має витримувати їх одночасну роботу, впоратись із перевантаженнями і бути добре захищеною.
Другий короткостроковий напрямок розвитку та якісного поглиблення реформи – це спрощення доступу бізнесу до торгів. Довгий час компанії не розглядали участь у державних тендерах як реальний напрямок розвитку. Мало хто вірив, що з державою можна торгувати чесно. Тому необхідна популяризація цього способу торгівлі та максимальне збільшення конкуренції в системі державних закупівель.
Ще один важливий напрям – невдовзі український бізнес матиме доступ ще й до державних тендерів за кордоном. Це стане можливим завдяки приєднанню України до «Угоди про державні закупівлі» (Agreement on Government Procurement, GPA). Схвальне рішення було прийнято в Женеві, після тривалих перемовин із представниками закордонних делегацій.
І один з найважливіших напрямків – це навчання. На жаль, державні закупівлі в Україні – поки що не професія, а часто додаткова повинність. Тож потрібно навчити і чиновників, і бізнес, як проводити та брати участь у закупівлях, зокрема, як користуватися системою електронних закупівель. Для цього відповідальний колектив ProZorro проводитиме тренінги та семінари в областях. На сьогодні такі заходи вже охоплюють більшу частину регіонів країни.
Ризики майбутнього ефективного функціонування системи електронних державних закупівель ProZorro. Хронологічна ретроспектива.
Але реальність виявилася дещо іншою. З одного боку, система досягає поставленої мети – економить кошти і підвищує конкуренцію в держзакупівлі. Але відбувається це в основному за рахунок появи нових гравців у тендерах державних структур, тобто за рахунок полегшення доступу до ринку і зникнення тіньової частини в старих тендерах. А відкритість, як виявилося, приваблює більше негативу до самої системи, ніж до некваліфікованих чи то за нечисту на руку чиновникам і постачальникам.
Як відомо, 3 лютого міністр економічного розвитку і торгівлі Абромавичус заявив про свій відхід з поста міністра економічного розвитку і торгівлі. Пізніше, заступник міністра економічного розвитку Юлія Клименко повідомила, що збирається йти у відставку разом з Абромавичус. Ще трохи пізніше, про свій намір піти у відставку написав і інший заступник міністра Максим Нефьодов.
5 лютого команда реформи публічних закупівель в Україні офіційно заявили, що продовжать працювати на своїх місцях, не зважаючи на імовірну відставку керівника – Максима Нефьодова.
У офіційному інтерв’ю Максима Нефьодова, яке відбулося 8 лютого 2016 року, було зазначені такі принципові положення (наводяться офіційні вижимки з інтерв’ю):
— Вы заявляли, что хотите «довести до конца» проводимые в министерстве изменения. Что конкретно и в какие сроки вы хотите сделать?
— Я человек ответственный. А многие люди понимают заявление об отставке так: «сгорел сарай — гори и хата», предполагая, что я со следующего дня перестану ходить на работу, отвечать на звонки, работать с документами. Нет. Я на следующий день после заявления проводил в девять утра бизнес-мероприятие для потенциальных заказчиков ProZorro. И несколько человек перед его началом написали мне: «Мероприятие будет или уже все закрыто?» Это не так! Мы потратили год жизни на то, чтобы много сделать и, безусловно, я надеюсь, что в правительстве и дальше будут работать профессиональные технократы, которые будут более талантливыми и результативными, чем я. И мне хотелось бы думать, что все наши начинания будут доведены до логического конца. Поскольку это крайне важные вещи, которые ощутит бизнес и даже каждый гражданин.
И я готов максимально цивилизованно и продуктивно закончить работу, передать все документы. Но я бы не хотел прекращать трудиться на благо страны. Просто если работа не продуктивна с этой визиткой, значит, буду стараться что-то делать в другом месте: буду волонтером, экспертом, советником — там, где смогу делать что-то полезное.
— Одно из опасений, которое возникло в связи с последними событиями: а не приведет ли все к тому, что реформа госзакупок после 1 апреля заглохнет?
— Безусловно, и у меня есть такие опасения. Реформа госзакупок — сложный большой проект. И 1 апреля он только начинается, а не заканчивается. К тому же ProZorro — это лишь один из 14 элементов реформы. И эти элементы работают в комплексе. Ведь наша задача — не перегонять коррупцию из угла в угол и просить медальку, а она состоит в том, чтобы вся система в комплексе перекрывала все риски и снижала барьеры доступа для бизнеса. Поэтому опасения есть, но я буду стараться для того, чтобы реформа двигалась и дальше, просто в другой ипостаси, в которой я смогу быть продуктивнее.
— А сколько участников сферы публичных закупок с 1 апреля перейдут на ProZorro?
— В штуках их меньше 600, но в деньгах на них приходится примерно 50% всех надпороговых закупок. Данные о госзакупках, собираемые вне системы ProZorro, сильно уступают по качеству, и мы даже не можем сказать точно, сколько в стране тендерных комитетов. Мы оцениваем, что их около 25 тыс.
Далі, 16 лютого 2016 року, президент України підписав закон «Про публічні закупівлі». Система ProZorro виходить на новий рівень: згідно із законом, електронні закупівлі стають обов'язковими поетапно: з 1-го квітня для центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та монополістів, а з 1 серпня 2016 року – для інших замовників.
Отже, можна з впевненістю констатувати, що поки в системі тендерних закупівель не все гладко. Почасти це недоробка розробників, частково – вина самих учасників, але головна причина – як і раніше, високий рівень корупції в самій державі.
Хитрощі, до яких вдаються державні замовники.
З моменту активного функціонування електронної системи державних закупівель більшість замовників наловчилися грати за тими «правилами гри», які пропонуються. Проте деякі «творчі суб’єкти публічної торгівлі» спромоглися лише на пристосування без змін і пошук дірок у системі.
Спосіб І. Не зовсім публічний тендер.
Найпоширеніша пастка держзамовника: спробувати «заховати» тендер, щоб потенційні учасники не змогли його знайти і подати свої пропозиції. При цьому «довірені» постачальники про все дізнаються вчасно. Для реалізації даної схеми зазвичай пишуть назву тендера з граматичними помилками, наприклад «Закупівля машін»; можуть кваліфікувати це не як автомобільний транспорт, а як «Електроустаткування, інше»; завантажують нечитабельну тендерну документацію і оголошують такий тендер, «для своїх». Однак система вже напрацювала механізм протидії: вона сигналізує про подібні махінації, і кілька чиновників, які попалися «на гарячому», ризикують бути звільнені.
Спосіб ІІ. Швидкоплинний тендер.
Ще один спосіб привести в тендер лише «потрібних» підрядників: виділити для подання пропозицій дуже короткий період часу, наприклад кілька годин. Також бували випадки, коли оголосили тендер пізно ввечері, а на ранок вже провели торги та оголосити переможця. Зрозуміло, що «свої» компанії вчасно дізнаються про тендер і подадуть заявки на торги. А ось чужі можуть і не встигнути.
Чіткий механізм протидії вже напрацьовано, але його реальна дія наступить з 1 квітня, після вступу в силу закону про електронні закупівлі, де строки подання пропозицій і уточнення по тендеру, а також строки розгляду переможців детально прописані. Тож із першоквітневим променем сонця подібні махінації вже будуть неможливі.
Останній приклад – «Укрзалізниця» пізно ввечері оголосила тендер на поставку постільної білизни на суму 999 тис. грн, а вранці на наступний день підприємство вже підписало договір. Однак під тиском центру протидії корупції «Укрзалізниці» довелося розірвати договір.
Спосіб ІІІ. Непідйомні вимоги до учасників.
Ще один поширений спосіб провести тендер сумнівної прозорості – прописати у вимогах до учасників настільки дискримінаційні умови, що їм будуть відповідати всього 1-2 потенційних підрядники на ринку. І, звичайно ж, це будуть виключно «свої» компанії.
Чіткого механізму протидії наразі не напрацьовано. Лише за рахунок своєчасного виявлення та доказовості можна протистояти цій схемі.
Ефективні приклади та кумедні ситуації.
1) У Дніпропетровську через систему ProZorro електродепо намагався закупити понад 1 тис. літрів горілки і віскі. Закупівлю вдалося відслідкувати завдяки виділеній групі ризик-менеджменту, яка відстежує курйозні випадки. Так, у Дніпропетровську одне з електродепо хотіло закупити більше тисячі літрів горілки і віскі, 2 тис. літрів пива і кілька тисяч пачок сигарет.
2) Вперше в історії державних закупівель продуктів харчування перемогла компанія зі світовим ім’ям МЕТРО, яка в рамках харчового експерименту годує солдатів в деяких військових частинах. Договір вже підписаний, поставки йдуть.
3) Київська міська клінічна лікарня №17, яка планувала придбати 740 кг перекису водню по 135 грн / кг, завдяки системі, отримала ціну в 25 грн / кг, зекономивши майже 80 тис. грн.
Ризики для бізнесу.
Прозорість у всьому. У новому законі чітко зазначено, що всі документи необхідно подавати в електронному вигляді. В результаті замовник може вимагати публікації таких документів, як скан-копія паспорта, трудової книжки, адвокатського свідоцтва, а також документів, що підтверджують матеріально-технічну базу учасника, наявність компетентних працівників та фінансової спроможності.
Проте будь-яка людина може завантажити копії цих документів і потім використовувати їх, припустимо, для фінансових махінацій. Причому у вимогах вищезгаданого закону є правова колізія, оскільки закон про захист персональних даних недвозначно забороняє публікацію подібної персональної інформації у відкритому доступі.
Тим не менш у Мінекономіки вважають, що такий підхід виправданий, тому що забезпечує прозорість для всіх учасників. Але навряд чи це сподобається бізнесу, принаймні, не виключено, що деякі постачальники не ризикнуть викладати свої фінансові та особисті документи у відкритий доступ і тим самим відмовляться від участі в державному тендері.
За оскарження результату необхідно буде платити. Також після набрання з 1 квітня чинності закону України про публічні закупівлі бізнес може оскаржити тендер в Антимонопольному комітеті України (АМКУ), при цьому рішення органу оскарження є обов’язковими для виконання замовником. В даний час воно носить рекомендаційний характер.
Але і тут криється проблема: якщо зараз процедура оскарження безкоштовна, то з 1 квітня вона стане платною. Для тендера щодо товарів і послуг вартість скарги становитимуть 5 тис. грн, для тендера щодо виконання робіт – 15 тис. грн. Така норма законодавства призведе лише до того, що в більшості випадків бізнес буде уникати оскарження непрозорих тендерів і, як наслідок, участь в тендерних закупівлях дещо скоротиться.
Звичайно, якщо АМКУ відмовить у задоволенні скарги учасника тендера, можна звернутися до суду. Проте судові спори часом тягнуться дуже довго. А оскільки договори з держзакупівель укладають зазвичай терміном на один рік, то рішення суду, навіть позитивне, вже не матиме ніякого значення.
Невідповідальне ставлення деяких виконавців. Іноді провина лягає і на самих учасників. Перш за все замовники скаржаться на невідповідність товару, що постачається компаніями, технічним умовам. Наприклад, в одному з тендерів держоргану на закупівлю паперу для принтерів щільністю 80 г / м2 перемогло невелике приватне підприємство, яке запропонувало найдешевший папір. Але при детальному аналізі виявилося, що папір не відповідає характеристикам по щільності, крім того, випущений no-name-виробником, що дозволяє сумніватися в його якості.
Іноді відбуваються такі кумедні випадки, коли учасники помилково вносять низьку ціну, однак в процесі торгів вже не можуть її виправити, оскільки алгоритм аукціону дозволяє коригувати ціну тільки в бік зменшення, а не збільшення. Так, наприкінці січня Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району Києва» оголосило тендер на надання юридичних послуг на період 11 місяців. Стартова вартість робіт склала 40 тисяч грн з мінімальним кроком аукціону 400 грн. Один з учасників торгів як плату за свої послуги вніс суму 400 грн замість 40000 грн. Але в процесі торгів вже не зміг виправити очевидну помилку. Це певний недолік системи, який очікує свого логічного виправлення.
Попередні висновки.
І) Звичайно, є позитив у тому, що тепер можна взяти участь у тендері, у який раніше увійти було абсолютно неможливо. Тобто потроху корупція вичавлюється. Проблема в тому, що закон потрібно доопрацювати з урахуванням точки зору учасників торгів, а не тільки замовників. У нинішній редакції дуже важко працювати та з цим треба буде миритися, якщо враховувати якісні структурні зрушення (час після 01.04.16).
ІІ) Платформа ProZorro не закриває шахрайство на всі 100%, але розкриває найбільш очевидні й найпоширеніші його види. В першу чергу, перевага платформи в тому, що всі закупівлі можна відслідковувати в онлайн-режимі. Звичайно, деякі чиновники намагаються саботувати впровадження системи. Однак 90% замовників зацікавлені купувати чесно і за оптимальною ціною.
ІІІ) Одна з явних переваг системи ProZorro – повноцінний моніторинг за такими критеріями, як низька якість оголошення, низька конкурентна активність і непрозорість проведення процедури. При появі будь-яких сумнівних оголошень автоматично генерується сигнальне попередження. Дані механізми протидії з часом стають ефективнішими (зокрема напрацьовується й досвід), тому є шанс того, що все можливе зі сторони авторів системи буде забезпечено на найвищому рівні.
Наприкінці варто підсумувати, що рівень протидії реформам зростає меншими темпами, ніж йде сама реформа. Тому шанс успіху майбутньої системи також зростає.
Питання для обговорення.
1. Станом на сьогоднішній день, використовуючи матеріали кейсу та інших тематичних джерел, складіть матрицю SWOT для системи публічних електронних закупівель ProZorro. Який квадрант матриці переважає та чому? Якими економіко-політичними факторами Ви можете пояснити такий розподіл характеристик?
2. Які нинішні показники ефективності системи публічних електронних закупівель? Як Ви гадаєте, на які зміни варто очікувати після обов’язкового переходу Центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) і окремих замовників-монополістів на цю систему?
3. Використовуючи офіційні відкриті дані системи ProZorro (посилання: BI.PROZORRO.ORG) та публічні матеріали ЗМІ, наведіть власні цікаві приклади ефективного тендеру у системі ProZorro. Основним показником ефективності тендеру варто вважати фактичну економію замовника.
4. Прокоментуйте, будь ласка, дану експертну думку (цитата наводиться в оригіналі): «Причина таких случаев (авторський коментар: під випадками розуміється жваве обговорення ProZorro), как мне кажется, лежит в высоком уровне эмоциональной напряженности общества. И это выражается в полярной реакции на любые изменения. Те, кто видит результат и считает его позитивным – говорит о цифрах, предоставленных инструментах и динамике изменения – часто оставляя за бортом наличие проблем. Те, кто не верит или не разбирается в процессах – говорит «вы все врете», коррупции меньше не стало, на волонтерских началах такие проекты не делаются. И первые, и вторые, забывают о том, что не существует абсолютно плохих или абсолютно хороших систем.»
5. Чи є майбутнє у даного нововведення в нашій країні? Як Ви оцінюєте шанси на успіх (невдачу)? Складіть за методом сценаріїв варіанти можливого розвитку подій (лакмусовим папірцем вважати дату після 01.04.2016 р.) для всіх можливих стейкхолдерів.
Матеріали, які було використано при підготовці кейсу:
Пилипенко Олег «ProZorro і темна сторона держзакупівель» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.112.ua/statji/prozorro-i-temna-storona-derzhzakupivel-296112.html
«МЕРТ: У Дніпропетровську через систему ProZorro електродепо намагався закупити понад 1 тис. літрів горілки і віскі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.112.ua/suspilstvo/mert-u-dnipropetrovsku-cherez-systemu-prozorro-elektrodepo-namahavsia-zakupyty-ponad-1-tys-litriv-horilky-i-viski-294095.html
Завадська Поліна та Нестуля Віктор «Все буде ProZorro: 7 фактів про боротьбу з корупцією у публічних закупівлях» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnipr.kievcity.gov.ua/files/2016/2/2/prozor.pdf
Офіційний сайт ProZorro [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prozorro.gov.ua/
Жандоров Николай «Адепты зрад и перемог: почему ProZorro вызывает нарекания» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://forbes.net.ua/opinions/1412103-adepty-zrad-i-peremog-pochemu-prozorro-vyzyvaet-narekaniya
Закон України про публічні закупівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/922-19/print1453743826012950
Команда департамента госзакупок МЭРТ решила не уходить [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.capital.ua/ru/news/60023-komanda-departamenta-goszakupok-mert-reshila-ne-ukhodit#ixzz42QhlytDK
Интервью Максима Нефедова: «Чем более денежный вопрос, тем больше к нему интерес со стороны «темных сил» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.capital.ua/ru/publication/60144-maksim-nefodov-chem-bolee-denezhnyy-vopros-tem-bolshe-k-nemu-interes-so-storony-temnykh-sil#ixzz42RXsCSdi
Реформа госзакупок состоит из 14 элементов, а не только ProZorro, - Нефедов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://112.ua/ekonomika/reforma-goszakupok-sostoit-iz-14-elementov-a-ne-tolko-prozorro-nefedov-290384.html
35 млн в год: как зарабатывает ProZorro [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://forbes.net.ua/nation/1411922-35-mln-v-god-kak-zarabatyvaet-prozorro