Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
О
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування
Національного авіаційного університету
Затверджую
Заступник директора
з навчальної роботи
____________ С. Гапон
„____” _________ 20 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи
з дисципліни „Організація планування роботи підприємств”
для студентів спеціальності 5.07010102 «Організація перевезень та управління на автотранспорті»
Розглянуто на засіданні
Циклової комісії «Організація виробництва»
Протокол № _____________
Від „____” ________ 20___ р.
Голова циклової комісії
______________________
„_____” ____________ 20___ р.
Програму склав викладач
Курманська О.С.
„____” _________ 20__ р.
Київ 2015
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ВИБІР ТЕМИ Й ОФОРМЛЕННЯ ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3. ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Загальні вказівки
3.2. Оформлення таблиць
3.3. Оформлення рисунків
3.4. Оформлення формул, приміток, посилань
3.5. Оформлення списку використаних джерел та додатків
4. СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
6. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до галузевого стандарту освітньо професійної програми для
молодших спеціалістів спеціальності 5.07010102 «Організація перевезень та управління на автотранспорті» головною метою дисципліни «Організація планування роботи підприємств» є розкриття суті і механізму планування; формування теоретичної та методологічної бази, необхідної для оволодіння практикою з проведення планових техніко-економічних розрахунків, розробки альтернативних планів та обґрунтування оптимальних варіантів розвитку підприємства, основами проведення наукових досліджень у напрямку планування з використанням сучасного інструментарію; розвинути навички самостійного, творчого використання теоретичних знань у практичній сфері.
Для успішного досягнення цієї мети навчальним планом підготовки молодших спеціалістів спеціальності 5.07010102 «Організація перевезень та управління на автотранспорті» передбачено виконання студентами 4 курсу курсової роботи з дисципліни «Організація планування роботи підприємств».
Курсова робота як складова частина навчального процесу є завершальною стадією вивчення дисципліни та сприяє закріпленню у студентів теоретичних знань та придбання практичних навичок у розробці оптимальних планових показників з урахуванням діючих обмежень ресурсів на конкретному підприємстві. Це досить складна форма самостійної науково-дослідницької роботи студента. Курсова робота є не лише формою контролю теоретичних знань та практичних навичок, а і засобом розвитку наукового мислення майбутнього фахівця, вміння працювати зі спеціальною літературою, аналізувати та узагальнювати науковий та практичний досвід, проводити економічні дослідження, чітко і логічно висловлювати свою думку, а також аргументувати власну позицію за допомогою конкретних фактів.
Метою курсової роботи є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки в сфері планування, а також формування студентами початкових навичок наукового дослідження з фаху.
Курсова робота має показати:
а) знання студентом методологічних основ планування як наукового напряму, сутності та функціональної ролі системи планів в економічних системах;
б) уміння і здатність глибоко аналізувати й узагальнювати статистичний матеріал, формувати власних висновків та пропозицій з відповідним розрахунковим, аналітичним та логічним обґрунтуванням.
2. ВИБІР ТЕМИ Й ОФОРМЛЕННЯ ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсову роботу виконують після вивчення теоретичних основ дисципліни «Організація планування роботи підприємств» та на базі систематизації досвіду, який був накопичений студентами під час виробничої практики.
Рекомендована тематика курсових робіт визначається комісією на початку семестру, в якому студенти вивчають теоретичний курс «Організація планування роботи підприємств», з тим, щоб студенти мали час для підготовки до виконання курсової роботи.
Право обрати тему надається студенту, оскільки тема повинна особливо зацікавити студента, викликати прагнення глибокого дослідження обраних питань. Лише за таких умов, в процесі опрацювання теми студент здатний практично реалізувати висунуту в роботі головну ідею, зробити свій внесок у розвиток цієї теми, викласти свої уявлення та думки щодо тематики роботи.
Тематика курсових робіт повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану системи планування на підприємствах в межах України. Після вибору студентами тем і погодження їх з керівниками, тематика курсових робіт розглядається і затверджується на засіданні випускної комісії «Організація виробництва».
При виборі теми студент повинен знати сутність проблеми, зважити на рівень висвітлення її в літературі, можливості використання необхідних літературних джерел і інших матеріалів . Для з'ясування цих питань студент має звернутися до наукового керівника за консультацією, який зобов’язаний порекомендувати джерела нормативних та статистичних матеріалів, що стануть виконавцю курсової роботи у нагоді при самостійному дослідженні.
Типовий перелік тем курсових робіт наведений в додатку А цих методичних рекомендацій. Обрана тема курсової роботи узгоджується з керівником, після чого студент за його допомогою конкретизує її мету та задачі дослідження.
Зразок оформлення аркушу завдання на курсову роботу наведено у додатку Е.
Процес вибору теми курсової роботи, з’ясування можливостей її виконання та затвердження завдання повинен бути закінчений не пізніше, ніж у двотижневий термін з дня початку семестру, в якому виконується курсова робота.
3. ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Загальні вказівки
Курсова робота має бути виконана та оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текс роботи має бути набраний на комп’ютері та віддрукований на принтері на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman розміром 14 пт, через 1,5 інтервали.
Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 25 мм, правим – 15 мм, верхнім – 20мм, нижнім – 20мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.
Нумерація сторінок у правому верхньому кутку.
Мова курсової роботи – державна.
Курсова робота комплектується у такій послідовності:
1) титульний аркуш;
2) завдання на курсову роботу;
3) зміст;
4) вступ;
5) теоретична частина;
6) аналітична;
7) висновки;
8) список використаних джерел;
9) додатки (у разі необхідності).
10) рецензія
Курсова робота відкривається титульним аркушем, на якому вказані: назва вузу, тема, прізвище автора та інші відомості, що ідентифікують курсову роботу (форма титульного аркуша наведена у додатку Д).
Після титульного аркуша вміщується сторінка змісту, де наводиться перелік заголовків частин курсової роботи та вказуються номери сторінок, з яких вони починаються. Назви розділів у змісті й тексті мають бути однаковими.
Вступ, кожний розділ, висновки, список використаних джерел та додатки починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.
Текст основної частини курсової роботи поділяють відповідно до затвердженого науковим керівником плану на розділи. Назви розділів записуються у вигляді заголовків великими літерами. Заголовки розділів слід друкувати з абзацним відступом та без підкреслень. Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапки наприкінці заголовків не ставляться. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Розділи та підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. ін.).
Курсова робота має бути стилістично та граматично правильно оформлена. Стиль викладання має бути строгим, стриманим, без вияву емоцій, чітким, без орфографічних і синтаксичних помилок. При побудові речень бажано використання дієслів, що стоять у невизначено-особистій формі, наприклад: “Вважається доцільним запропонувати ...”, а не “Я пропоную ...”. При викладенні матеріалу слід користуватися загальновизнаною управлінською термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті курсової роботи та ілюстраціях до неї, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається.
Матеріал у курсовій роботі має бути викладений у логічній послідовності. Не допускається перехід до розглядання іншого питання, доки висвітлення попереднього не завершено.
Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконаний відповідати певним вимогам оформлення. Вона мусить включати титульну сторінку, вступ, план роботи, виклад матеріалу згідно з планом, заключну частину, список першоджерел, додатки. Таблиці, діаграми, схеми, графіки тощо виконуються відповідно до чинних стандартів. Складні таблиці, які не вміщуються в тексти, а також інші допоміжні матеріали включаються в додаток до роботи. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання.
На всі таблиці, схеми, рисунки, діаграми, графіки, що мусять мати окрему наскрізну нумерацію, у тексті слід давати посилання. Назви таблиць мають відображати основний міст ілюстрованого матеріалу, період часу, за який надаються дані, а також одиниці виміру: в графіках і діаграмах зазначається масштаб.
Курсова робота має бути зброшурована, написана чорнилом одного кольору, набраною на комп'ютері. На кожній сторінці слід залишати поля. Всі сторінки слід пронумеровувати - порядковий номер ставиться у правому нижньому куті сторінки. Титульний лист оформляється згідно з встановленими вимогами, як і завдання на Курсову роботу (додатки)
У кінці роботи дається повний список використаних джерел. Його треба скласти у певному порядку спочатку: наводяться законодавчі та нормативні акти з відповідних питань, статистичні довідки, загальна та спеціальна література за алфавітом.
Остаточно оформлена курсова робота підписується студентом на титульному аркуші та у зброшурованому виді у встановлений термін здається на керівнику для рецензування та прийняття рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.
3.2. Оформлення таблиць
Таблиці застосовують для наочності та зручності подання цифрового матеріалу і узагальненого текстового матеріалу. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Розміщувати таблиці слід так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису; якщо це неможливо, таблиці розміщують так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.
Загальна форма таблиці має наступний вигляд:
Таблиця _____
(номер)
____________________________________________________________
(назва таблиці)
Головка
таблиці
Заголовки
стовпців
Підзаголовки
стовпців
А
1
2
3
4
Нумерація
стовпців
Боковик
(заголовки
рядків)
Рядки
Стовпці (колонки)
Кожна таблиця повинна мати назву, яка має точно і стисло відображати її зміст. Назву таблиці не підкреслюють. Назву слід розміщувати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть “Продовження табл. __” із зазначенням номера таблиці.
Праворуч над назвою таблиці пишуть слово “Таблиця” та вказують на порядковий номер (знак “№” перед цифрами не ставиться). Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.
Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають “Таблиця”.
При побудові таблиці слід дотримуватися збереження певних пропорцій між її частинами: боковик не може займати більш ніж третину її формату, а висота заголовочної частини перевищувати третину висоти таблиці.
Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.
Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.
Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.
Колонку “№ п/п” у таблицю не включають. За необхідності нумерації рядків їх порядкові номери ставлять перед назвою заголовків рядків.
Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.
Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.
Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.
Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.
Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.
У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти, відповідно, номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.
Колонки (стовпці) таблиці нумерують і в тому випадку, коли на них є посилання у тексті курсової роботи.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.
Якщо всі дані, що наведені у таблиці, мають однакові одиниці вимірювання, то її вказують у назві, відокремлюючи від останньої комою, якщо різні – то в заголовках стовпців або рядків через кому. Позначення одиниць вимірювання при цьому має відповідати загальноприйнятим стандартам.
Текст, який повторюється у боковику або стовпці таблиці та складається з одного слова, можна замінювати лапками. Якщо такий текст складається з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами “так само”, а далі лапками. Замінювати цифри та математичні символи, що повторюються у таблиці, лапками не дозволяється.
Числа у таблиці, як правило, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дрібні числа наводяться у вигляді десяткового дробу. Нульові ознаки прийнято позначати знаком тире “–“, відсутність даних трьома крапками “...” або літерами “н.в.” (немає відомостей).
Якщо наведені у таблиці дані мають будь-які особливості (є попередніми, відносяться до частини явища, що вивчається, тощо), то на це необхідно вказати у примітках, які розміщують одразу під таблицею.
Таблицю не слід захаращувати зайвими подробицями, які ускладнюють аналіз інформації. Необхідно також уникати утворення клітинок таблиці, що не мають змісту. Коли такі клітинки все ж таки з’являються, то в них треба проставити знак “х”, який означає, що вони не заповнюються.
На всі таблиці мають бути зроблені посилання в тексті курсової роботи. При першому посиланні в тексті пишуть слово “табл.”, при повторних “див. табл.”, після чого вказують номер таблиці (без знака “№”). Наприклад, “Існуючі підходи до класифікації управлінських рішень представлені в табл. 1.3”. Складна таблиця супроводжується стислим аналізом та висновками. При цьому в тексті не треба повторювати кількісних відношень, які наведені у таблиці.
Приклад оформлення таблиці
Таблиця 2.1
Взаємозв'язок операційних витрат за статтями та елементами
Економічні елементи витрат
Статті операційних витрат
Витрати на виробництво продукції
Транспортування товарів
Адміністративні
На збут
Інші операційні
Усього
прямі матеріальні
пряма оплата праці
інші прямі
виробничі накладні
Разом
Матеріальні затрати
+
–
–
+
+
–
+
+
–
+
Витрати на оплату праці
–
+
–
+
+
–
+
+
–
+
Відрахування на соціальні заходи
–
–
+
+
+
–
+
+
–
+
Амортизація
–
–
–
+
+
–
+
+
–
+
Інші операційні витрати
–
–
–
+
+
+
+
+
+
+
Разом
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
3.3. Оформлення рисунків
У процесі оформлення курсової роботи часто використовують наочні ілюстративні матеріали у вигляді діаграм, графіків, схем тощо.
Графічне представлення статистичних даних, яке наочно показує співвідношення між ними, називається діаграмою. За формою побудови діаграми поділяють на лінійні, площинні та зображувальні. Найчастіше у курсових роботах використовують лінійні, а з площинних стовпцеві та секторні діаграми.
Лінійна діаграма характеризує за допомогою прямих, кривих або ламаних ліній кількісні показники розвитку об’єктів, явищ або процесів, що досліджуються.
У стовпцевих діаграмах кількісні дані зображуються у вигляді прямокутників стовпців, які розміщуються вертикально поряд або на однаковій відстані один від одного. Висота цих стовпців відповідно до встановленого масштабу пропорційна кількісним значенням показників, що зображуються. Горизонтальне розміщення таких прямокутників утворює стрічкова діаграма.
Секторна діаграма є широко відомою формою порівнювання різних частин одного цілого. Площі, які утворюються секторами кола, і є основою для порівняння. Секторна діаграма будується шляхом поділу кола на окремі сектори пропорційно питомій вазі частин у цілому.
Засобом графічного зображення змін однієї змінної величини залежно від змін другої є графік. Найчастіше у курсових роботах використовуються графіки часових рядів. Такі графіки відображують зміни явищ або процесів у часі. Для побудови графіків часових рядів використовується, як правило, прямокутна система координат. На осі абсцис відкладаються відрізки часу, а на осі ординат значення рівнів ряду динаміки. На один графік можна нанести для порівняння декілька динамічних рядів.
Схеми у курсовій роботі використовують для того, щоб показати склад, структуру та взаємозв’язок окремих елементів явища, що вивчається, або щоб відобразити послідовність елементів того чи іншого процесу. Креслення схем та графіків має відповідати вимогам стандартів.
Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення “Рис.” (рисунок), після якого вказують номер рисунка та тематичну назву. Кожну ілюстрацію у курсовій роботі (за винятком ілюстрацій додатків) слід нумерувати арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). Якщо рисунок один, його позначають “Рис.”. Рисунок кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. Б.2). Номер рисунка та його назва розміщуються під рисунком. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Позначення “Рис.”, номер рисунку і його назву подають після пояснювальних даних.
При посиланні на ілюстрацію у тексті курсової роботи називають її вид (діаграма, графік, схема ) та номер. При повторному посиланні на ілюстрацію використовують скорочене слово “дивись” (наприклад, “див. рис. 2.1”).
Всі ілюстративні матеріали у курсовій роботі розміщують після тексту одразу після посилання на них, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують “Рис. ..., аркуш ...”, якщо є кілька рисунків, і “Рис. 1, аркуш ...”, якщо є один рисунок. Розміщувати рисунки слід так, аби їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо ілюстрації розміщують так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.
Рис. 1.1. Система формування товарних стратегій в умовах конкуренції
3.4. Оформлення формул, приміток, посилань
Формули, що наводяться у курсовій роботі, нумеруються арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, (1.2), (3.1). Порядковий номер формули вказують у круглих дужках праворуч від неї.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.
Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом “де” без двокрапки.
Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у круглих дужках, наприклад: ... у формулі (2.1).
Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад: ... у формулі (Б.1).
Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
При написанні курсової роботи може з’явитися потреба у примітках до тексту або до таблиць. Такі примітки несуть довідкову або пояснювальну інформацію. Якщо примітка лише одна, то після слова “Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток декілька, то після слова “Примітка” ставлять двокрапку. Такі примітки нумерують арабськими цифрами з крапкою.
На інформацію, що запозичена з інших джерел (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо), а також на цитати, що наводяться у тексті курсової роботи, обов’язково мають бути зроблені посилання. Посилання даються одразу після закінчення цитати або у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.
ПРП = ПЗПП + ПВП + ПЗКП (1.3)
де ПРП - прибуток від реалізації продукції;
ПЗПП – прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду
ПВП – прибуток від випуску продукції;
ПЗКП – прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду
Номер формули визначається порядковим номером формули в даному розділі.
3.5. Оформлення списку використаних джерел та додатків
У курсовій роботі обов’язково має бути наведений список використаної при її написанні навчальної, спеціальної, довідкової, статистичної та періодичної літератури, який має суцільну нумерацію.
Найбільш поширеним способом групування літературних джерел у списку літератури є їх розміщення за алфавітним порядком (за першою літерою прізвища автора або першого слова назви літературного джерела). Набір елементів бібліографічного опису літературних джерел різних видів (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття, перекладне видання, статистичний щорічник, оригінальне зарубіжне видання, конспект лекцій тощо), спосіб написання кожного елемента, використання розділових знаків тощо наведені у додатку Д.
В процесі оформлення курсової роботи іноді виникає потреба у збагаченні її тексту додатками. Додатки, як правило, містять проміжні математичні розрахунки, первинні матеріали, громіздкі таблиці та інші матеріали допоміжного характеру. Додатки розмішують після списку використаних джерел у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи.
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова “Додаток” друкують літеру, що позначає його послідовність, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д.
Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.
Якщо у курсовій роботі один додаток, то він позначається “Додаток А”.
Кожний додаток повинен мати тематичний заголовок та починатися з нової сторінки із зазначенням угорі в середині сторінки слова “Додаток” і його позначенням. Якщо додатків кілька, вони нумеруються по черзі арабськими цифрами без знака “№”.
4. СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Основні вимоги щодо структури і порядку оформлення наукових документів регламентуються державним стандартом України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В табл. 4.1 наведені основні структурні елементи, які відповідно до цього стандарту є обов’язковими складовими наукового документа.
Таблиця 4.1
Обов’язкові складові наукового документа
Структурний
елемент
Зміст структурного елемента
Вступ
Обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюються об’єкт і предмет дослідження, визначається мета, задачі, інформаційна база
Основний
розділ
Містить ґрунтовний виклад усього дослідження:
а) теоретичний аналіз проблеми і критичну оцінку різних
поглядів;
б) систематизацію і узагальнення фактів, візуальну їх ілюстрацію, інтерпретацію виявлених тенденцій закономірностей;
в) аргументацію висновків, обґрунтування пропозицій і рекомендацій
Висновки
Стисло викладаються найвагоміші результати дослідження, їхня наукова і практична значущість, даються пропозиції та рекомендації, вказуються напрямки подальшого дослідження проблеми
Список інформаційних
джерел
Бібліографічний опис інформаційних джерел, які були
використані в процесі наукового дослідження
Додатки
Різний за змістом допоміжний матеріал, який має додаткове, довідкове значення, але необхідний для повного висвітлення теми дослідження
Реферат
Стисла характеристика наукового документа
Курсова робота з дисципліни «Організація планування роботи підприємств» має включати такі структурні елементи вступ, основну частину, висновки, перелік використаних джерел та додатки (якщо вони є необхідними).
У вступі (2-3 с.) необхідно обґрунтувати і розкрити актуальність планування в сучасних умовах, підкреслити його особливості і роль як функції управління і регулювання діяльності підприємства, сформулювати мету і задачі дослідження, визначити її об’єкт та предмет, провести короткий огляд використаних при написанні літературних та інших інформаційних джерел, а також описати основні методи дослідження, які сприяли успішному виконанню роботи.
Розкриваючи актуальність обраної проблеми, необхідно кількома реченнями висловити головне – значимість та доцільність дослідження і розв’язання обраної проблеми дослідження для розвитку планування, підвищення добробуту в суспільстві чи ефективності діяльності конкретного господарюючого суб’єкта.
Після висвітлення актуальності теми визначають мету та задачі дослідження.
Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат. Мета визначає стратегію і тактику дослідження, загальну його спрямованість і логіку. Для досягнення мети формулюється послідовність відносно самостійних наукових задач, кожна з яких стосується конкретного аспекту наукової теми і підпорядкована меті. Зазвичай наукові задачі даються переліком: проаналізувати…, розробити…, узагальнити…, виявити…, обґрунтувати…, довести…, показати…, описати…, встановити…, вияснити…, визначити… тощо.
Мета та задачі також формулюються лаконічно, без зайвих слів. Не слід формулювати мету, починаючи зі слів: «дослідження», «вивчення», «узагальнення», «систематизація», через те що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Наприклад, мету курсової роботи за темою «Планування виробничої програми підприємства (за матеріалами ВАТ АТП-15637)» можна сформулювати так: обґрунтування програми з експлуатації рухомого складу АТП, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення процесу планування на підприємстві. При цьому її основними завданнями можуть бути:
- виявити сутнісні ознаки виробничої програми в системі планування;
- дослідити методику планування виробничої програми АТП;
- визначити виробничої програми за асортиментом в сучасних економічних умовах;
- оцінити виробничо-господарську діяльніст ВАТ АТП-15637) та проаналізувати виконання плану виробництва підприємства у (звітному періоді);
- розробити напрями по удосконаленню процесу планування структури послуг, що надаються підприємством.
Варто звернути увагу на те, що всі поставлені задачі дослідження повинні знайти своє відображення в основній частині курсової роботи.
Залежно від установленої мети обирається об’єкт та предмет дослідження.
Об’єкт дослідження – це те, на що спрямовується процес дослідження і що породжує проблему. Об’єкт характеризується відносною автономністю та має чіткі межі.
Предмет дослідження знаходиться у межах його об’єкта, і втілює його найбільш значущі властивості, окремі аспекти, сегменти чи взаємозв’язки, які підлягають вивченню. Об’єкт і предмет як категорії наукового процессу співвідносяться як загальне та частинне.
Об’єктом дослідження у наведеному прикладі є процес планування (обґрунтування) виробничої програми автотранспортних підприємств, а її предметом – виробнича програма ВАТ АТП-15637 на 20… рік.
Інформаційне забезпечення курсової роботи складають наукові та навчальні видання з планування, фахові періодичні видання та збірники статистичних показників.
Основна частина формується з трьох розділів, у яких розкривається зміст теми.
У першому розділі (10-12 с.) розкриваються теоретичні та загальні методологічні питання досліджуваної проблеми, проводиться аналіз існуючих підходів до її розв’язання шляхом огляду літератури. Неприпустимим є просте переписування відомих істин з підручників, посібників та періодичної літератури.
Задача студента при написанні першого розділу курсової роботи – осмислити економічний зміст досліджуваного явища (проблеми), проаналізувати його висвітлення в сучасній науковій літературі, виділити сучасні точки зору, відобразити зарубіжний досвід (при необхідності і можливості) і висловити свою позицію щодо розв’язання проблеми. Тут необхідно співставити різні точки зору вітчизняних та закордонних авторів на поставлену проблему, дати їх критичний аналіз, і ґрунтуючись на цьому визначити власний підхід до її розв'язання, сформулювати запропоновані методи планування. Вказаний підрозділ слугує теоретичною базою для наступного дослідження фактичних даних та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення планування. Завершується підрозділ короткими висновками, які дозволяють перейти до наступного викладання навчального матеріалу.
Другий розділ (10-15 с.) представляє собою аналітичну частину роботи. В ньому подається оцінка та аналіз об'єкту та предмету дослідження на основі зібраних матеріалів, розкриваються методи планування, які застосовуються, і система діючих показників, виявляються їх переваги та недоліки. Тут необхідно розкрити основні фактори, які мають найбільший вплив на стан досліджуваної проблеми, та намітити шляхи удосконалення методів та показників планування з урахуванням діючих на ринку законів попиту і пропозиції.
У третьому розділі (10-15 с.) проводиться планування об'єкту дослідження, розкриваються конкретні рекомендації щодо удосконалення планової роботи на підприємстві, обов'язково відображуються елементи новітності та особистий вклад автора в їх розробку. Тут студентам необхідно навести власні творчі пропозиції з розв'язання поставлених у роботі планово-економічних задач.
Удосконалення планування на підприємствах у ринкових умовах, як відомо, може зачіпати один із аспектів теорії та практики мікроекономічного аналізу – власне планову або економічну діяльність, а також методичні або методологічні рекомендації і пропозиції. До цього можна віднести новий або удосконалений метод розробки планів, систему або елементи планових показників та методику їх розрахунку, методи аналізу та оцінки виконання планів на підприємствах, шляхи найбільш раціонального використання економічних ресурсів та підвищення ефективності виробництва.
Інформацію щодо доцільності використання окремих методів аналізу і прогнозування за досліджуваними явищами та/або процесами студент отримує під час консультацій з керівником курсової роботи, призначеного випускною комісією.
Всі пропозиції та рекомендації по удосконаленню планування мають бути підтверджені в роботі відповідними розрахунками економічної ефективності або соціального, екологічного, технічного та інших видів ефекту. Висновки і пропозиції практичної частини спеціального розділу повинні мати наукове обґрунтування та можливість практичного підтвердження.
У висновках (2-3 с.) необхідно підбити підсумок дослідження, узагальнити отримані результати, а також сформулювати основні висновки із проведенного дослідження. Висновки мають бути короткими і розкривати зміст сутність роботи, підкреслювати, що поставлені мета та задачі досягнуті і мають практичну значимість, містити обґрунтування достовірності результатів та оцінку можливості їхньої реалізації. Висновки не повинні містити нової інформації, яка в роботі не розглядалась.
Бібліографічний перелік має включати не менш 10-15 наукових, навчальних та довідкових джерел.
Додатки в роботі наводяться за мірою необхідності та включають додатковий, ілюстраційний матеріал у вигляді таблиць, графіків, діаграм, формул, розрахунків, а також звітності підприємства, експрес інформації і т. ін.
Обсяг курсової роботи – 35-40 сторінок машинописного (комп’ютерного) тексту. Допускаються незначні відхилення від зазначеного обсягу (не більше ніж на 10 %), які можуть виникати у зв’язку з особливостями обраного об’єкта чи предмета дослідження.
5. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота є одним із видів навчальної та науково-дослідної роботи студентів і тому має задовольняти основним вимогам наукового дослідження. Звичайно, що виконання творчої наукової роботи - справа нелегка, але з нею можна успішно впоратися за умови ефективної самоорганізації та конструктивної співпраці з керівником під час консультацій.
Виконання курсової роботи передбачає наступні основні етапи:
- попереднє ознайомлення з літературою та вибір теми курсової роботи;
- складання календарного плану роботи над темою дослідження;
- підбір та критичне вивчення літератури за обраною темою дослідження;
- складання плану курсової роботи та узгодження його з керівником;
- підбір статистичних матеріалів, їх аналіз та узагальнення результатів;
- викладення підходів та конкретних шляхів вирішення обраної та дослідженої
проблеми, обґрунтування пропозиції і рекомендації;
- викладення матеріалів дослідження їх редагування і оформлення;
- рецензування курсової роботи керівником;
- підготовка до захисту курсової роботи;
- захист курсової роботи.
Можна запропонувати наступний порядок виконання курсової роботи: на попереднє ознайомлення з літературою, вибір теми курсової роботи та узгодження її з керівником відводиться перші два тижня навчального семестру, після чого студент має перейти до безпосередньої роботи над проблемою.
Протягом наступного місяця необхідно скласти план курсової роботи та узгодити його з керівником. При складанні плану необхідно дотримуватись рекомендацій щодо структури курсової роботи. Правильно складений план – запорука успіху в досягненні цілі. Тому доречним є представлення розгорнутого попереднього плану роботи і обговорення його з керівником на консультації, яку слід запланувати на 3-4 тиждень семестру. Після обговорення затверджується план курсової роботи, який в процесі роботи з літературою, нормативно-правовими актами, обробки практичного матеріалу може дещо коригуватися.
Приклад змісту, який одночасно є і планом курсової роботи, на тему: «Планування виробничої програми підприємства (за матеріалами ВАТ АТП-15637)» наведений в додатку Б цих методичних рекомендацій.
Пошук літератури за обраною темою необхідно починати з визначення кола питань, що стосуються висунутої проблеми. Для цього доцільною є консультація з керівником та працівниками бібліотеки, які можуть допомогти студентові зорієнтуватися в інформаційному середовищі.
Здійснюючи підбір літератури, бажано формувати власний «банк» літературних джерел – робити бібліографічний опис на окремих аркушах паперу, до якого рекомендується вносити прізвище та ініціали автора, заголовок роботи, місце і рік видання, видавництво, кількість сторінок, а для статей – назву збірника або періодичного видання, рік, номер. Бажано також заносити до карток додаткову інформацію щодо цінності та важливості викладеного в опрацьованому літературному джерелі матеріалу для проведення дослідження.
В процесі роботи над інформаційними джерелами, слід враховувати, що студент має представити власне викладення вивченого матеріалу, проявити власні творчі здібності. Тобто, зміст прочитаного в курсовій роботі викладається власними словами, окремі положення можуть записуватись дослівно, як цитати, після яких в дужках вказується номер та сторінка літературного джерела.
Вивчення літературних джерел має передувати підбору статистичного та практичного матеріалу, оскільки це надає можливість критичної оцінки діючої практики.
На виконання другого і третього розділів роботи слід відвести другий і третій місяці семестру, протягом яких слід отримати консультацію керівника щодо вибору методів аналізу, прогнозування, підбору статистичної та практичної інформації тощо.
Останній місяць семестру рекомендується відвести для оформлення роботи.
Зміст і послідовність роботи носить індивідуальний характер. За правильність цитат, достовірність даних, наведених у курсовій роботі, відповідає її автор, тобто студент.
Закінчену курсову роботу студент представляє на кафедру для рецензування не пізніше ніж 20 днів до закінчення навчального семестру. У випадку порушення цього терміну – робота може бути не допущена до захисту відповідно до графіку захисту курсових робіт.
Рецензування роботи проводиться керівником, який
08.04.2016 09:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора