МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ
"КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЗЕМЛЕУПОРЯДКУВАННЯ НАУ"Організація вантажних перевезень та управління на автотранспорті
Доповідь з дисципліни економіка підприємства на тему:
" Оборотні засоби підприємства. Загальна характеристика,склад,структура, ефективність використання."
На момент заснування підприємства капіталу в його власників має вистачити не лише для інвестування в об'єкти основних засобів. Частка капіталу має лишитися на банківському рахунку для здійснення поточних платежів (особливо у випадку, коли виробничий цикл є досить тривалим), решта ж інвестується у створення необхідних для ведення виробничого процесу запасів сировини, матеріалів, палива тощо. Кошти, авансовані в предмети праці, разом із залишками грошей на банківському рахунку, становлять на момент створення підприємства його оборотні кошти (оборотні засоби).
Оборотні засоби є найбільш мобільною порівняно з основними засобами частиною активів підприємства. За умов звичайної господарської діяльності вони безперервно здійснюють кругообіг, знаходячись то на стадії виробництва, то у сфері обігу, змінюючи при цьому свою форму у відносно короткий строк (менший за рік або операційний цикл). Так, запаси сировини і матеріалів передаються на подальшу обробку у виробничі цехи, де з них виготовляється продукція. Запаси готової продукції після продажу переходять у дебіторську заборгованість, яка, в свою чергу, з настанням строку платежу перетворюється на грошові кошти.
Серед матеріальних активів підприємства безпосередньо в сфері виробництва знаходяться об'єкти основних та оборотних засобів, які разом становлять сукупність виробничих засобів підприємства. Оптимальне співвідношення між капіталом, інвестованим в об'єкти основних і оборотних засобів, є одним з чинників підвищення ефективності діяльності підприємства.
На відміну від основних засобів, оборотні засоби, які перебувають у сфері виробництва, мають такі ознаки:
- використовуються на підприємстві протягом короткого строку (не більше одного року або операційного циклу, якщо він триваліший за рік);
- споживаються, як правило, протягом виробничого циклу;
- повністю, як правило, переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції за один операційний цикл.
З економічного погляду процес відшкодування витрат на придбання матеріальних елементів оборотних коштів, наприклад, сировини і матеріалів, відбувається шляхом віднесення їх вартості на вартість виготовленої продукції (включення до витратної частини ціни) мірою споживання у виробничому процесі чи витрачання на адміністративні, управлінські чи інші потреби.
Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку оборотні активи, які перебувають у сфері виробництва, та залишки готової продукції на складі об'єднані в єдину категорію, яка називається запасами. За визначенням, запаси - це активи, які:
- утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної діяльності підприємства.
Оборотні кошти підприємства мають такі складові:
1) виробничі запаси (сировини, основних та допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, тари, пального, запасних частин для ремонту устаткування тощо), які призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
2) незавершене виробництво - це предмети праці, які перебувають на певний момент у виробничому процесі на різних стадіях обробки;
3) напівфабрикати власного виробництва - це предмети праці, які пройшли обробку в межах одного цеху (підрозділу) і можуть бути реалізовані або передані для подальшої обробки до іншого цеху (підрозділу);
4) малоцінні предмети та інвентар - засоби виробництва строком використання менше року або операційного циклу, якщо він триваліший за рік;
5) залишки на складі готової продукції, яка відповідає технічним і якісним характеристикам згідно з договором поставки або іншим нормативним актам;
6) товари відвантажені, але не сплачені (час оплати яких ще не настав);
7) дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів1 перед підприємством на конкретний момент;
8) залишки грошей у касі підприємства;
9) грошові кошти на банківських рахунках2;
10) інші (у складі оборотних активів також можуть бути товари - матеріальні цінності, які придбані й утримуються підприємством з метою подальшого їх продажу).
Структура оборотних коштів підприємства - це співвідношення між вартістю окремих елементів оборотних коштів та їх загальною вартістю, виражене у відсотках.
Структура оборотних коштів є різною як на підприємствах різних галузей, так і в межах однієї галузі і залежить від:
- характеру діяльності підприємства та сфери виробництва;
- величини виробничої потужності підприємства;
- тривалості та особливостей технологічного процесу;
- розміру виробничих запасів підприємства;
- ефективності системи управління оборотними коштами;
- схем постачання матеріальних ресурсів та каналів збуту готової продукції;
- системи розрахунків з постачальниками та споживачами;
- економічної ситуації в країні та ін.
Таблиця 4.1. Структура оборотних коштів
Оборотні кошти
%
Всього
100,0
У тому числі:
Оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей
23,5
Дебіторська заборгованість
60,2
Поточні фінансові інвестиції
4,9
Грошові кошти
7,7
Інші оборотні кошти
3,8
Проблемним є питання щодо включення малоцінних предметів та інвентарю до складу оборотних коштів підприємства. За економічною сутністю цей елемент активів тяжіє до основних засобів, але недорого коштує та (або) використовується протягом короткого періоду, тому його розглядають як оборотний актив і відшкодовують вартість за правилами, що застосовуються для оборотних активів.
Згідно з бухгалтерським обліком малоцінні предмети та інвентар визнаються оборотними активами у разі, коли строк їх корисного використання не перевищує одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) незалежно від вартості. Національними стандартами бухгалтерського обліку підприємствам дозволено самостійно визначати вартісний критерій для малоцінних предметів, які використовуються більше одного року і мають розглядатися як необоротні активи (необоротні малоцінні активи або основні засоби залежно від принципів облікової політики підприємства).