Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Контрольна робота з Охорони праці
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут архітектури
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Основи охорони праці
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут архітектури
Кафедра цивільної оборони
Графічно-розрахункова робота
з дисципліни “Основи охорони праці”
Львів-2016
Теоретичні запитання:
Функції органів Держнагляду.
Державний нагляд — це діяльність уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.
Державний нагляд за виконанням законів про працю міністерствами, відомствами, підприємствами та їх службовими особами покладений на Генерального прокурора. До органів Державного нагляду за станом охорони праці відносяться Держнадзор, Держатоменергонадзор, Держсаннадзор, Держенергонадзор, Держ- стандарт, діючі згідно з положеннями про ці органи.
Комплексне управління охороною праці в державі, у тому числі й державний нагляд за охороною праці здійснює Державний департамент з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), який виступає правонаступником Комітету з нагляду за охороною праці . Основними завданнями департаменту є реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, комплексне управління охороною праці, здійснення державного нагляду за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпечного проведення робіт, а також охорони надр.
Державний департамент з нагляду за охороною праці виконує такі функції:
- розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і профспілок Національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, контролює її виконання;
- організовує й здійснює державний нагляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охорони праці за відповідністю вимогам нормативних актів з охорони праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів; - проводить експертизу проектів будівництва підприємств і виробничих об’єктів, розробок нових технологій, засобів виробництва на їх відповідність нормативним актам про охорону праці; - здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на виробництві, розробляє на цій основі пропозиції щодо профілактики аварійності й виробничого травматизму тощо.
Працівники Держнаглядохоронпраці мають досить широкі повноваження: від накладання штрафів до зупинки експлуатації підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та обладнання, до усунення порушень вимог щодо охорони праці.
Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління й інспекції. Основними завданнями територіального управління Держнаглядохоронпраці згідно з Типовим положенням про територіальне управління Комітету з нагляду за охороною праці України, затвердженим наказом Комітету з нагляду за охороною праці України 2 липня 1998 р. № 135 , є:
- здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт з геологічного вивчення надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; - координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру; - дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці при введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів та засобів виробництва; - сприяння впровадженню у виробництво нових науково-дослідних розробок, винаходів, технологій, спрямованих на поліпшення умов праці і раціональне використання мінеральної сировини.
Для виконання своїх функцій територіальне управління Держнаглядохоронпраці має у своєму складі державні інспекції, кількість яких погоджується Комітетом.
З метою технічної підтримки державного нагляду створено мережу експертно-технічних центрів, які включають 61 випробувальну лабораторію, котрі проводять експертизу технічної документації, діагностику обладнання, опрацьовують експертні висновки щодо можливості введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів і засобів виробництва.
Розрахунок природного освітлення. Визначення коефіцієнта природного освітлення.
Правила гігієни праці вимагають максимального використання природного освітлення, так як сонячне світло справляє біологічно оздоровлюючу і тонізуючу дію на організм, сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Природне освітлення не влаштовується тільки в приміщеннях, де це протипоказано по технологічним вказівкам.
Природне освітлення поділяється на :
бокове ( одно або двостороннє) , що здійснюється через світлові отвори ( вікна) в зовнішніх стінах;
верхнє, здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях;
комбіноване- поєднання верхнього та бокового освітлення.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін, стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно ,як з середини приміщення ,так і з зовні приміщення. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природного освітлення ( КПО):
/,
де Е В - освітленість в даній точці в середині приміщення, що створюється світлом неба;
Е З-- освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормовані значення КПО визначаються “Будівельними нормами і правилами” ( ДБН В 2.5.-28-2006 “Природне і штучне освітлення (зі змінами)”). В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити. Нормоване значення е з урахуванням характеру зорової роботи. системи освітлення, району розташування будівель на території колишнього СРСР (Україна знаходиться в IV світловому поясі) необхідно розраховувати за формулою:
де m- коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату, визначається залежно від району розташування будівлі на території для Галичини m =0,9;
eIII – значення КПО по таблицях.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон) у відповідності з нормованими значеннями КПО:
//
де Sв - площа вікон ;
Sn – площа підлоги приміщення ;
eн – нормоване значення КПО ;
KЗ – коефіцієнт запасу ;
KБД – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять навпроти;
(0 – загальний коефіцієнт світлопроникності, який визначається за формулою:
де τ1- коефіцієнт світлопроникності матеріалу
τ2- коефіцієнт, що враховує втрати світла в рамах світлового отвору
τ3- коефіцієнт, що враховує втрати в несучих конструкціях
τ4- коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях
τ5- коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями
в – світлова характеристика вікон;
r1– коефіцієнт , що враховує підвищення КПО завдяки світлу відбитому від поверхонь приміщення.
Задачі
Аналіз виробничого травматизму на підприємстві
1.Розраховуємо коефіцієнт частоти травматизму, який показує кількість випадків травматизму, що припадають на 1000 робітників, за формулою:
де п – кількість випадків травматизму за звітний період часу;
Р - середньоспискова кількість робітників на підприємстві за той же період часу.
2. Розраховуємо коефіцієнт тяжкості травматизму, який показує скільки днів непрацездатності припадає на один нещасний випадок, за формулою:
де D – кількість днів непрацездатності по закритих лікарняних листках облікованих нещасних випадків за звітний період часу.
3. Розраховуємо коефіцієнт непрацездатності:
Коефіцієнти
Рік
Частоти
Важкості
Травматизму
2005
13,04
19
247,76
2006
27,91
14
390,74
2007
36,86
11,5
423,89
2008
60
18,83
1129,8
2009
45,45
20
909
2010
39,13
23,33
912,90
2011
34,78
22,5
782,55
2012
31,11
22,86
711,17
2013
26,43
18,33
484,46
Висновки:
Проводячи аналіз графіків частоти травматизму і непрацездатності на виробництві ми бачимо, що пік випадків робочого травматизму і подальшої пов’язаної з цим непрацездатності працівників підприємства припадає на 2008 р. та в подальшому частота і кількість днів непрацездатності поступово рівномірно зменшується. Хоча на фоні цих позитивних процесів ми бачимо, що графік важкості травматизму з 2008 р. до 2010 р. зріс і аж у 2012 р. почав поступово падати. Скоріш за все це пов’язано з тим, що підприємство почало краще підходити до реалізації норм з охорони праці, що дало видимий і позитивний ефект на графік частоти і непрацездатності, а негативний графік важкості травматизму , на мою думку, пов’язаний із людським фактором і недостатньою підготовкою працівників та їх недосвідченості у роботі з технікою.
Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних настанов, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.
Графіки показників за період дослідження
/
/
/
Визначення площі світлових отворів, що забезпечать нормоване значення коефіцієнта природного освітлення для виробничого приміщення
Вихідні дані
Розміри приміщ.:
довжина
ширина
висота
Вид світлопропускаючого матеріалу:
Точність робіт
Оправи до вікон
Виробниче приміщ. з повітр. середовищем
Конструкція покрить
Сонцезахисні пристрої
Кб
10 м
5.5 м
3.7 м
скло віконне листове подвійне
мала
споруд дерев’яні двійні роздільні
менш ніж 1 мг/м3
пилу
залізобетонні ферми
горизонтальні козирки із захисним кутом не більше 30(
1,5
Визначення площі світлових отворів (вікон) у відповідності з нормованими значеннями КПО:
//
де S0 - площа вікон ;
Sn – площа підлоги приміщення ;
eн – нормоване значення КПО ( табл.1 ЛР №7);
KЗ – коефіцієнт запасу (табл.2 ЛР №7);
KБД – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять навпроти
(0 – загальний коефіцієнт світлопроникнення, визначається за формулою:
(де (1, (2, (3 – коефіцієнти світлопропускання вікна, виду вікна і його конструкції (табл.5 ЛР №7);
(4 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в сонцезахисних конструкціях(табл.6 ЛР №7);
в – світлова характеристика вікон;
r1– коефіцієнт , що враховує підвищення КПО завдяки світлу відбитому від поверхонь приміщення (табл.7 ЛР №7).
Приймаємо:
середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін і підлоги – ρ = 0,5;
висоту вікна 2,7 м ( 3,7 м – 1м = 2,7 м , де 3,7 м – висота приміщення, 1 м – рівень умовної робочої поверхні).
Знаходимо площу світлових отворів:
м2
де
Кз = 1,3
Sn = 55 м2
в = 11,6
r1 = 2,72
eн = 1
Якщо S0= 14,75 м2, а висота вікна 2,7 м, то ширина вікон – 14,75/2,7 = 5,46 м
Отже приймаємо 2 вікна розмірами 3х2,7 м. Фактична площа вікон тоді становить - Sф = 16,2 м2, що більше за необхідну і що забезпечить нормоване значення коефіцієнта природного освітлення для виробничого приміщення.
14.04.2016 18:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора