Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут прикладної математики і фундаментальних наук
Кафедра прикладної математики
Розрахункова робота
з теорії керування на тему:
“Дослідження функціонування нелінійних систем”
Завдання 1
Дослідити автоколивання в системі , яка задана списком:
,
(1.1)
де — суматор, — нелінійний елемент, та — лінійні підсистеми, які задані списками та :
,
(1.2)
де , ;, ,
,
(1.3)
де , , ; , , .
Нелінійність задана у списку нелінійностей під номером 19, причому, , , .
/
Розв’язання
Опис лінійної частини в цілому.
Структурну схему системи , яку задано списком (1.1), зображено на рис. 1.
/
Риc. 1 Структурна схема системи
Побудуємо структурні схеми підсистем (рис. 2) та (рис. 3), які задані списками (1.2) та (1.3):
/
Рис. 2 Структурна схема підсистеми
Рис. 3 Структурна схема підсистеми
Передавальні функції підсистем та мають такий вигляд:
(1.4)
.
(1.5)
Система складається з лінійної частини (її передавальну функцію позначимо через ) та нелінійної частини, яка описується функцією . З рис. 1 видно, що передавальна функція лінійної частини є добутком передавальних функцій підсистем та :
.
(1.6)
Тоді, врахувавши що та зробивши обернене лапласове перетворення, отримуємо таке диференціальне рівняння лінійної частини:
,
(1.7)
де — диференціальний оператор ().
Опис системи в цілому.
Враховуючи, що (це видно із рис. 1), запишемо рівняння системи в цілому:
.
(1.8)
Лінеаризація нелінійності.
Згідно з методом гармонічної лінеаризації, лінеаризовану нелінійність можна представити так:
,
де . Оскільки нелінійність однозначна та непарносиметрична, то
,
.
У випадку (див. рис. 4) коефіцієнт є таким:
.
Окільки задано, що , то лінеаризована нелінійність набуває такого вигляду:
.
4. Опис лінеаризованої системи в цілому:
.
(1.9)
5. Характеристичне рівняння системи:
.
(1.10)
6. Визначення параметрів періодичного розв’язку.
Підставивши в це характеристичне рівняння значення , яке відповідає періодичному розв’язку, отримуємо таке рівняння:
.
Відокремивши дійсну та уявну частини цього рівняння, отримуємо систему двох рівнянь для невідомих та :
,
(1.11)
.
(1.12)
З рівняння (1.12) знаходимо частоту автоколивань: та підставляємо її у рівняння (1.11), з якого знаходимо: . Амплітуду автоколивань можна знайти графічно (див. рис. 7). Для цього будуємо графік функції (яка була знайдена нами при лінеаризації нелінійності) та пряму (штрихова горизонтальна лінія), абсцисою точки перетину цих ліній є шукана амплітуда . Як бачимо графік і не перетинаються.
Отже в системі немає автоколивань.
7. Відповідь.
В системі відсутні автоколивання.
Завдання 2
Оцінити стійкість тривіального розв’язку системи:
.
(2.1)
Розв’язання
Передбачувана функція Ляпунова з неозначеними коефіцієнтами:
.
(2.2)
Визначення коефіцієнтів та так, щоб виконувалась умова:
.
(2.3)
Для того, щоб виконувалась умова (2.3) необхідно щоб коефіцієнти та задовольняли таким умовам:
Нехай , тоді і функція є такою:
.
(2.4)
Перевірка виконання інших умов:
— функція лише координат системи та ,
, якщо ,
функція є знаковизначеною (додатна), тобто , якщо та .
функція є неперервною по своїх аргументах та має неперервні перші частинні похідні.
Відповідь.
Тривіальний розв’язок системи (2.1) асимптотично стійкий, функція (2.4) є функцією Ляпунов