Функції, структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його місце в системі державного управління

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Облік і аудит
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу

Інформація про роботу

Рік:
2010
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Вступ до специальности

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра обліку та аналізу Контрольна робота з дисципліни «Вступ до спеціальності «Облік і аудит»» «Функції, структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його місце в системі державного управління» Львів 2010 Зміст Вступ. ……………………………………………………………………………ст.3 Розділ І. Теоретичні засади та нормативно-правове забезпечення функціонування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…………………………..ст.7 1.1 Завдання, структура, функції та права Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності……………………………………………ст.7 1.2 Нормативно-правове забезпечення діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…………………………………………ст.13 Розділ ІІ. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності………………………………………….ст.17 Висновки….……………………………………………………………ст.20 Список використаної літератури …………………………….ст.22 Вступ Головною метою реформування системи соціального забезпечення населення є розширення соціальної бази ринкових перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків реформ для найвразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень. Ситуація, що склалася в соціальній сфері, не дозволяє відкладати її формування на пізніші строки. В зв’язку з цим необхідно переосмислення орієнтирів у формуванні соціально-економічної політики. Вона має орієнтуватись на органічне поєднання політики фінансової стабілізації та економічного зростання з активною соціальною політикою, спрямованою на досягнення відчутного покращення матеріального добробуту та умов життя населення України. Проблеми пошуку національних підходів до перспективи реформування та розбудови фінансових механізмів соціального забезпечення ще недостатньо висвітлені в українській фінансово-економічній літературі. Потребує теоретичного узагальнення велика кількість фактичного матеріалу з цієї проблеми. Система соціального забезпечення має велике значення, адже Україна знаходиться на шляху реформування ринкової структури, тому важливим для нас є теоретичне обґрунтування досвіду розвинутих країн у застосуванні виправданих часом методів соціального забезпечення, а також з’ясування проблем, які виникають або можуть виникнути на цьому шляху. Внаслідок складності та заплутаності зв’язків систем соціальних служб, через велику розмаїтість громадських і приватних складових та зрослі технологічні труднощі при їх наданні, соціальне забезпечення вимагає підвищеної уваги. Оснащення соціальної політики не менш важливе, ніж сама політика, і не лише з причин адміністративної ефективності чи обов’язків клієнта. Не оснащенні належним чином соціальні програми дуже легко можуть спотворюватись і призводити до тяжких наслідків. Погано оснащенні програма породжують громадське невдоволення, зловживання, ізоляцію чи обман громадян. В Україні на нинішньому етапі демократичні перетворення в суспільстві поставили на порядок денний і питання про удосконалення системи соціального страхування. Соціальне страхування – це система, яка має безпосереднє відношення буквально до кожної людини, починаючи від її народження і до останнього дня життя. Система управління соціальним страхуванням та механізм його практичного здійснення вимагає відповідних знань і певної спеціальної підготовки. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є складовою фінансової системи України та важливим елементом державних фінансів. Він розглядається як фонд грошових коштів, а також як орган державної виконавчої влади. В умовах трансформаційних перетворень через державні фінанси здійснюється вплив на економічний та соціальний розвиток. Виконуючи властивості для даного періоду функції держава забезпечує фінансування заходів щодо соціального захисту населення, підтримки державного сектору національної економіки, реалізації пріоритетних загальнодержавних програм. Основну роль у перерозподілі фінансових ресурсів між територіями, галузями, сферами діяльності, фізичними, юридичними особами відіграють державний та місцеві бюджети. На видаткову частину бюджетів в Україні в сучасних умовах впливають: економічна ситуація, зростання державного боргу, дефіцит бюджетів усіх рівнів, зовнішні показники. Ці негативні чинники викликають скорочення видатків з метою максимального їх наближення до обсягу доходів бюджетів. Для вирішення соціальних та економічних загальнодержавних програм залучаються нові форми перерозподілу централізованих фінансових ресурсів. Ринкові відносини, наявність різних форм власності та господарювання створюють об`єктивні умови для запровадження позабюджетного механізму мобілізації грошових коштів. Він дозволяє залучити додаткові фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що є важливим в умовах дефіциту бюджетів. До основних завдань фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відносять: - вивчення сутності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його роль у фінансуванні державних соціальних та економічних програм; - визначення структури та повноважень робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, їх діяльність по плануванню, обліку та контролю за надходженням коштів та цільовим використанням; - набуття навиків з управління діяльністю державного соціального фонду; Предметом державного соціального фонду є його організаційно-контрольна діяльність. Суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», страхувальник та страховик. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї. В сьогоднішніх складних умовах в цілому сфера соціального захисту громадян, в т. ч. і система соціального страхування, зазнають постійного тиску і скорочення. Крім того, на жаль, буває, що кошти соціального страхування використовуються не за призначенням. Інколи можна почути окремі нарікання на адресу Фонду соціального страхування України про те, що мовляв, діюча система соціального страхування застаріла, отже – потребує радикального реформування. Соціальна політика має створити й підтримувати соціальні зв’язки та солідарність у суспільстві. Отож, важливо щоб при соціальному забезпеченні про цю мету ніколи не забували. Розробка і проведення активної соціальної політики залишається одним із найскладніших завдань України. Однобічне реформування економіки при забезпеченні основ старої системи соціально захисту призвело до надмірного навантаження на державний бюджет, високого ступеня оподаткування підприємств, глибоких деформацій у соціальній політиці. Розділ І. Теоретичні засади та нормативно-правове забезпечення функціонування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 1.1 Завдання, структура, функції та права Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Історія створення інституту соціального захисту працюючих і, зокрема, соціального страхування бере свої витоки ще здавна. В Україні вона започаткована у часи, коли чумаки їздили до Криму по сіль і рибу, а на випадок загибелі волів чи коней збирали певні кошти у загальний гаманець звідки, при потребі, за рішенням чумацького загалу, видавалися певні суми потерпілому на придбання тяглової сили. Більш окреслена модель соціального страхування вперше з`явилася, як вважається, в Німеччині, де протягом 1883-1889 років на державному рівні було прийнято низку законів про організацію соціального страхування робітників. Цей приклад досить швидко поширився спочатку у Західній Європі, а потім і у більшості держав світу. Сьогодні державна система соціального страхування майже всюди в тій чи іншій формі існує. Природно, що в різних державах різний ступінь соціального захисту людей. Що стосується соціального страхування в Україні на нинішньому етапі, то, як відомо, демократичні перетворення в суспільстві поставили на порядок денний і питання про удосконалення системи соціального страхування. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності створений у 2001 році відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 21.12.2000р. і є правонаступником фонду соціального страхування України. Кошти соціального страхування з 1991р. до 2001р. були у розпорядженні профспілкових організацій. В період з 1991р. по 1997р. Кабінет Міністрів України встановлював єдиний тариф внеску на соціальне страхування та співвідношення (у відсотках) надходжень коштів до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. Законом України «Про збір на загальнообов’язкове соціальне страхування» № 402/97-ВР від 26.06.97р. встановлено ставку збору на обов’язкове соціальне страхування та відносні величини надходжень коштів до Фонду соціального страхування і Державного фонду сприяння зайнятості населення. У період функціонування Фонду соціального страхування України діюча система соціального страхування мала ряд недоліків, а саме: - грошові допомоги були низькими і виплачувалися несвоєчасно; - не спрацював принцип солідарності; - велика кількість працівників перебувала в тіньовому секторі та не сплачувала страхових внесків; - відсутня координація дій в організаційній системі, що призводило до значних адміністративних витрат; - певні системи допомоги не мали чіткого зв’язку зі страховим випадком; - мала місце велика кількість зловживань, пов’язаних з використанням коштів Фонду соціального страхування, наприклад, виплати по тимчасовій непрацездатності перевищували розміри заробітної плати, зловживання з коштами на санаторно-курортне лікування тощо. Фонд соціального страхування потребував корінних змін з метою підвищення його ефективності. На початку 2001 року він був трансформований у два фонди: Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та Фонд державного соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Діяльність Фонду регулюється Законом та статутом Фонду, який затверджується його правлінням. Напрями діяльності Фонду: а) організаційно-управлінські заходи по виконанню завдань, покладених на Фонд; б) керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; в) збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, признаних для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом; г) матеріальне забезпечення (надання допомоги) застрахованим особам у зв'язку з настанням страхового випадку: тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, народження дитини, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні; д) часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми (утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільне обслуговування) в порядку, визначеному правлінням Фонду. Фонд не може проводити будь-яку діяльність, крім передбаченої Законом України "Про Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням. Права, обов`язки і відповідальність Фонду. Фонд має право: • видавати у межах своєї компетенції постанови, розпорядження, накази, положення, інструкції, методичні рекомендації з питань надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; • здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам; • здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; • одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) 3 питань, що виникають під час перевірок; • застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та іншими актами законодавства; Фонд несе відповідальність згідно з законодавством України за шкоду, заподіяну особам внаслідок неповного та несвоєчасного надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Органи управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб та роботодавців обираються (делегуються) сторонами самостійно. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління. Повноваження правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 1) визначає поточні та перспективні завдання Фонду; 2) затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду; 3) подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 4) визначає за погодженням із Національним банком України порядок надходження та обліку коштів Фонду; 5) розглядає та затверджує річний бюджет Фонду, звіт про його виконання; 6) визначає порядок фінансування та умови надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення в спеціальних оздоровчих закладах (у тому числі дитячих); 7) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання; 8) спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду, правлінь і виконавчих дирекцій відділень Фонду; 9) обирає голову правління Фонду та його заступників; Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова обирається на закритому засіданні правління Фонду. Основною формою роботи правління Фонду є засідання, які проводяться згідно з Регламентом правління Фонду, що затверджується на його першому засіданні. Рішення правління Фонду, прийняте на засіданні, оформляється постановою, яка є обов'язковою для виконання органами Фонду страхувальниками та застрахованими особами. Члени правління Фонду несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків перед правлінням Фонду та стороною, що їх делегувала. У разі систематичного невиконання членом правління своїх обов'язків за рішенням правління Фонду, стороні, представником якої він є, направляється обґрунтоване подання. Ця сторона зобов'язана до наступного засідання правлінні Фонду прийняти відповідне рішення і повідомити про нього правління. У разі прийняття стороною, представником якої він є, рішення про відкликання члена правління, ця сторона делегує іншого представника на строк повноважень правління, що залишився. Правління відділення Фонду створюється на паритетних засадах із представників держави, застрахованих осіб і роботодавців. до складу правління відділення Фонду включаються від кожної сторони по 7 представників, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Правління відділення Фонду здійснює свою діяльність згідно з Положенням про відділення Фонду, що затверджується правлінням Фонду. Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених Статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Повноваження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавча дирекція Фонду: 1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; 3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; 4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах; 6) готує та подає на розгляд правління: - пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік; - проект бюджету Фонду та звіт про його виконання; - пропозиції щодо розміру резервних коштів; питань стимулювання праці працівників органів Фонду. Виконавчу дирекцію Фонду очолює директор, який має трьох заступників, в тому числі одного першого Директор Виконавчої дирекції Фонду та його заступники призначаються та звільняються з посад правлінням Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду. 1.2 Нормативно-правове забезпесення діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сформований і функціонує як некомерційна самоврядна організація. Він несе відповідальність за зобов’язання держави, яка виступає гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам за даним видом страхування. У своїй діяльності Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності керується Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чинними законодавчими та нормативно-правовими актами, а також Статутом, затвердженим Постановою правління № 9 від 05.06.2001р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, печатки із зображенням Державного Герба України, а також власну символіку. Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 1) суб’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, — застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик; 2) застрахована особа — найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. 3) страхувальник відповідно до цього Закону — це: а) роботодавець — для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону; б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону; 4) страховик — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 5) роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій (у тому числі міжнародних); 6) найманий працівник — фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи; 7) страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом; 8) страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески; 9) страхові внески — відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї. Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість яка надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 2) обов’язковості страхування осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, і добровільності страхування осіб, зазначених у частинах другій та третій статті 6 цього Закону; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов’язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; Спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку. Розділ ІІ. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У нашій державі в основному завершено формування законодавчої та нормативно-правової бази державного соціального страхування. Нова система дає можливість акумулювати кошти на окремих рахунках та забезпечувати їх цільове використання. Існують певні проблеми в управлінні державним соціальним страхуванням. Недосконалим залишається механізм реєстрації платників страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Не всі приватні підприємства та підприємці – фізичні особи реєструються у виконавчих дирекціях відділень за місцем державної реєстрації чи проживання, тим самим уникаюи сплати обов`язкових внесків та ігноруючи відшкодування соціальних виплат. Вирішення цього питання полягає у прискоренні впровадження типової автоматизації інформаційної системи для реєстраторів первинного рівня. Необхідно внести зміни у методику планування та прогнозування доходів і видатків бюджету ФСС ТВП. Згідно з діючою практикою планові показники розраховуються на основі середньорічних велечин за попередні два роки. Відсутня динаміка зміни показників, які впливають на соціальні виплати, і стосується народжуваності, захворюва-ності, смертності. Бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності формується в основному за рахунок обов`язкових страхових внесків юридичних осіб. Його наповнення залежить від рівня заробітньої плати, розміру страхових внесків, своєчасності виплати заробітньої плати тощо. Поки що досить незначна питома вага внесків працівників у доходах бюджету ФСС ТВП. Підвищення їх частки повинно стимулювати зацікавленість у зниженні страхових ризиків, турботі про своє здоров`я, що дозволить підвищити рівень матеріального забезпечення та охопити соціальними послугами членів сімей застрахованих осіб. Зростання обсягу надходжень страхових внесків фізичних осіб можливе через збільшення розміру їх заробітньої плати та легалізацію тіньових доходів. Дослідження видаткової частини бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності показали, що біля 50% коштів направляється на покриття витрат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а 30% - оздоровлення. Темпи росту першої групи зростають, тоді як витрати на оздоровлення скорочуються. Це означає такий перерозподіл коштів між окремими видами матеріального забезпечення, при якому видатки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення здійснюється за залишковим принципом. В процесі реформування державного соціального страхування буде запроваджене медичне страхування, а це дозволить об`єднати надання соціальних послуг зі санаторно-курортного лікування та оздоровлення з даним видом страхування. Таке положення вимагає прийняття нормативних документів щодо визначення гарантованого державою рівня безоплатної медичної допомоги, створення системи забезпе-чення якості медичних послуг на рівні світових стандартів, атестації медичних працівників, ліцензування та акредитації установ охорони здоров`я. Незначні обсяги коштів направляються на виплату допомоги при народженні дитини та на поховання. Окремі економісти пропонують передати ці виплати до компетенції управлінь соціального захисту населення. На їхню думку, це дозволить наблизити виплату соціальної допомоги до одержувача, зменшити витрати, а також посилити контроль за рахунок коштів. Аналіз фінансового стану Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності свідчить, що на розмір бюджету впливають такі негативні чинники, як: зменшення абсолютної чисельності зайнятого населення в економіці, збільшення кількості робочої сили, яка перейшла з державного сектору в приватний де права на соціальний захист працюючих за наймом осіб часто не забезпечуються, неповна зайнятість, затримка заробітньої плати та її низкий рівень для багатьох категорій працівників. Певний вплив має втручання органів державної влади у сферу соціального страхування через надто часті зміни розмірів страхових внесків та об`єкту оподаткування. Окремі економісти пропонують законодавчо встановити єдиний тариф (4,5% нарахувань на фонд оплати праці) внесків для підприємств установ, організацій та інших суб`єктів господарювання і скасувати утримання обов`язкових внесків з працівників. Така пропозиція не є в достатній мірі аргументованою. Принципи страхування передбачають участь у формуванні соціального страхового фонду всіх учасників: роботодавців, застрахованих осіб та держави. Вносячи обов`язкові внески, застраховані особи набувають страховий стаж, від розміру якого залежать окремі соціальні виплати. В них виникає зацікавленість в легалізації своїх доходів, використанні інших форм страхування. Запроваджувати єдиний тариф обов`язкових внесків до всіх соціальних фондів передчасно, тому що можливий вплив суб`єктивного чинника, що приведе до нераціонального фактичного перерозподілу коштів між окремими видами страхування. Висновки. Потребує теоретичного узагальнення велика кількість фактичного матеріалу з цієї проблеми. Система соціального забезпечення має велике значення, адже Україна знаходиться на шляху реформування ринкової структури, тому важливим для нас є теоретичне обґрунтування досвіду розвинутих країн у застосуванні виправданих часом методів соціального забезпечення, а також з’ясування проблем, які виникають або можуть виникнути на цьому шляху. Державні цільові фонди є складовою фінансової системи України та важливим елементом державних фінансів. В умовах трансформаційних перетворень через державні фінанси здійснюється вплив на економічний та соціальний розвиток. Виконуючи властиві для даного періоду функції, держава забезпечує фінансування заходів щодо соціального захисту населення, підтримки державного сектору національної економіки, реалізації пріоритетних загально державних програм. Основну роль у перерозподілі фінансових ресурсів між територіями, галузями, сферами діяльності, фізичними, юридичними особами відіграють державний та місцеві бюджети. На видаткову частину бюджетів в Україні в сучасних умовах впливають: економічна ситуація, зростання державного боргу, дефіцит бюджетів усіх рівнів, зовнішні позики. Ці негативні чинники викликають скорочення видатків з метою максимального їх наближення до обсягу доходів бюджетів. Для вирішення соціальних та економічних загальнодержавних програм залучаються нові форми перерозподілу централізованих фінансових ресурсів. Однією з таких форм виступають державні цільові фонди. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є складовою фінансової системи України та важливим елементом державних фінансів. Він розглядається як фонд грошових коштів, а також як орган державної виконавчої влади. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сформований і функціонує як некомерційна самоврядна організація. Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності плануються за рахунок надходжень від сплати страхових внесків, коштів за путівки, інших надходжень. Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету України. При народженні дитини розмір допомоги, яка встановлена відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», буде збільшений в одинадцять разів і становитиме 8497 гривень. Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, виборні органи профспілкових організацій на підприємстві, в установі, організації, комісії (уповноважені) із соціального страхування на підприємстві та органи Фонду. Останні організаційні заходи Фонду соціального страхування України покликанізміцнювати діючу ситему соціального страхування як важливий фактор соціального захисту людей і вироьити єдині підходи до велення бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів Фонду. У підвищенні цієї роботи неабияку роль відіграють знання механізму соціального страхування, його законодавчої та нормативної бази. Важливість державного цільвого фонду полягає в тому, що він може він може виступати інвестором та учасником фінансового ринку. Фонд містить резерви, а тому вільні кошти може вкладати в цінні папері. Доходи від інвестицій є додатковим джерелом надходжень до фонду. Органи управління фондом обмежують вкладення коштів тільки у певні види цінних паперів, які мають державнігарантії. Список використаної літератури. 1. Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.// Голос України. – 1996 – 13 липня. 2. Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. №16/98-ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №21. 3. Закон України «Про погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», №2181-ІІІ від 21.12.2000р.// Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №16. 4. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування», №2213-ІІІ від 11.01.2001р.//Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №21. 5. Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», №2240-ІІІ від 18.01.2001р.// Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №21. 6. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов`язкового державного соціального страхування», №2980-ІІІ від 17.01.2002р. // Все про бухгалтерський облік. – 2002. - №14. 7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про виплату надбавок за стаж наукової роботи», № 609 від 26.04.2003р. //Соціальний захист. – 2003р. - №6. 8. Про розміри допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працез-датності та витратами зумовленими народженням та похованням. Затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001р.// Баланс. – 2002р. 9. Про витрати на похованна в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Затверджено Постановою правління Фонду від нещасних випадків № 22 від 15.08.2001р.// Все про бухгалтерський облік. – 2003. - №40. 10. Положення про комісію підприємства, установи, організації із загальнообов`язкового державного соціального страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовле-ними народженням та похованням. Затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №21 від 09.07.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2003р. - №35. 11. Порядок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випа...
Антиботан аватар за замовчуванням

26.04.2016 22:04-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!