Ознайомлення з роботою хвилеміра. Лабораторна робота з Поля і хвилі в системах ТЗІ. Робота № 528134

Перехід до торгівельного партнера Binance

Ознайомлення з роботою хвилеміра

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

ІКТА

Факультет:

ЗІ

Кафедра:

Захист інформації

Інформація про роботу

Рік:

2016

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Поля і хвилі в системах ТЗІ

Група:

ЗІ-32

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІКТА Кафедра Захист інформації З В І Т До лабораторної роботи №1 з курсу: „ Поля і хвилі в системах ТЗІ ” на тему: „Ознайомлення з роботою хвилеміра” Львів 2016 Мета роботи: вивчення принципів роботи хвилеміра. Завдання Експеримент №1 (||;=1м) Генератор виключений. Збираємо схему – під’єднання хвилеміра – передавальної частини до генератора; антени “вібратор-вібратор” (ПРД/ПРМ) – розташовані паралельно одна до одної. Включаємо Г4-158. Ручкою встановлюємо для початку 14 МГц, при цьому антени , розташовують паралельно на відстані =1м Поступово (і повільно) збільшуємо частоту до 200 МГц ,у даному випадку = 100 МГц, оскільки Г 4-158: спостерігаємо відхилення стрілки мікроамперметра (μA) на приймальній стороні хвилеміра. Стрілка мікроамперметра (μA) – відхиляється за наявності частотного резонансу і досягає максимуму відхилення, коли цей резонанс частот наявний. Експеримент, якщо за умов 1-3 не зареєстрували частотного резонансу: При експерименті №1 потрібно виставити змінну ємність у середнє положення (), при цьому скануємо частоту в діапазоні =14 МГц – 100 МГц (теоретично для для хвилеміра 200МГц), спостерігаючи максимальне відхилення стрілки мікроамперметра (μA). Якщо за умови п.4.1 – резонанс частот не зареєстрований, то виставляємо значення змінної ємності близько до мінімального (), скануємо частоту в діапазоні =14 МГц – 100 МГц (для даного хвилеміра 200 МГц), спостерігаючи максимальне відхилення стрілки мікроамперметра (μA). У випадку – якщо за умов в пунктах 4.1, 4.2 резонанс частот не зареєстрований то значення змінного конденсатора виставляємо близько максимального (), знову скануємо частоту в діапазоні =14 МГц до 100 МГц (для даного хвилеміра 200МГц) – спостерігаємо максимальне відхилення стрілки мікроамперметра (μA). При паралельному розташуванні антен , – максимальне приймання хвилі (В/м) - центральна пелюстка діаграми направленості(рис.2). Не змінюючи відстані і між , і ще не виявивши резонансу частот, змінюємо положення змінного конденсатора. Діелектрична плівка між пластинами С: а) якщо механічне зусилля при кручені збільшується – ємність зростає, частота резонансу спадає. б) якщо механічне зусилля при крученні зменшується, ємність зменшується – частота резонансу зростає (це у даному випадку). За умови наявності діелектричної плівки: =5, 10 пФ; =270365 пФ. Повітряний діелектрик між пластинами С: а) при зміні положення конденсатора – зусилля не відчувається: роторні пластини (динамічні) введені в статорні (статичні) – ємність максимальна . б) якщо ж вони виведені, то ємність мінімальна . Експеримент №2 : зміна позицій антен та Г4-158 виключений. Збираємо схему під’єднання хвилеміра за умови: , розташовані на відстані l=2 - 3,5м (тобто збільшуємо відстань між антенами). повернути відносно на градусів, (тобто розташувати їх перпендикулярно) при уже знайденому резонансі частот (експеримент №1) . При такому розташуванні досягається мінімальне значення сприйняття- антеною приймальною електромагнітної хвилі (В/м) – за умови гостронаправленої діаграми направленості (рис.2). При перпендикулярному розташуванні антен , – отримуємо мінімальне приймання електромагнітної хвилі (В/м), що характеризується боковою діаграмою направленості (бокові пелюстки) – за умови вузько направлених антен. Поняття вузьконаправлених антен: чим більше підсилювальних елементів (директорів), тим антена вважається вузьконаправленою. У цьому випадку: при збільшенні кількості директорів Д () збільшується підсилення приймального сигналу (приймальної ЕМХ-хвилі). Реальне налаштування приймального пристрою на вузьку частотну смугу (рис.4): - вібратор (В) – призначений для знімання приймального сигналу (ЕМХ) на приймаючий пристрій, наприклад телевізійний приймач. - рефлектор (Р) – призначений для відбивання прийнятого сигналу на вібратор (В), закріплюється завжди позаду (В) і дає змогу підсилити сигнал до 2 разів, тобто, це реально відбивач-екран. Експеримент №3: зміна відстані між та більше 3 метрів Г4-158 – виключений. Збираємо схему роботи хвилеміра за умови: Антени та розташовані паралельно одна одній. Уже знайдений резонанс частот - експеримент №1 Для імітації зростання відстані між антенами та можна використовувати зменшення напруженості поля Е (В/м) – шляхом зменшення підводжування напруги до вимірювальної антени – зменшуючи з 1 до 0,1, тобто змінюємо послаблення з 0 дБ до 30, 40, 50...дБ. При цьому покази мікроамперметра будуть спадати. Частоту генератора при цьому не змінюємо. Відстань між антенами та =3-4 метри і більше…. Результат виконання роботи Експеримент 1 Розташування антен Відстань між антенами, см Покази мікроамперметра, мкА Частота контуру,МГц Паралельно 56 9 18,005 Паралельно 52 30 18,005 В цьому експерименті показується, що частота резонансу шукається шляхом зміни частоти генератора та змінної ємності конденсатора. Експеримент 2 Розташування антен Відстань між антенами, см Покази мікроамперметра, мкА Частота контуру,МГц Перпендикулярно 13 20 18,005 Перпендикулярно 17 7 18,005 З досліду видно,що при зміні позиції антен ,змінюється рівень сигналу на прийомі ,максимум спостерігається при паралельному розташуванні площин антен,що характеризується головною діаграмою напрямленості, а мінімальне значення сигналу, в свою чергу , було при перпендикулярному розташуванні антен (характеризується боковою діаграмою напрямленості).Експеримент 3 Розташування антен Відстань між антенами, см Покази мікроамперметра, мкА Частота контуру,МГц Послаблення,дБ Паралельно 49,5 50 18,005 9 Паралельно 49,5 80 18,005 8 З експерименту видно,що при зменшенні відстані між рамками ,амплітуда сигналу що приймається ,збільшується. Це можна спостерігати за показами мікроамперметра. В данному випадку збільшення відстані імітується збільшенням послаблення сигналу. Висновок: протягом виконання даної лабораторної ми вивчали роботу хвилеміра та провели ряд експериментів за допомогою цього приладу.

Лабораторна робота Поля і хвилі в системах ТЗІ

POPOLO

05.05.2016 20:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись