Створення та конфігурація віртуальних мереж за допомогою засобів віртуалізації. Звіт з Проектування віртуальних машин. Робота № 528154

Перехід до торгівельного партнера Binance

Створення та конфігурація віртуальних мереж за допомогою засобів віртуалізації

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

КСС

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра ЕОМ

Інформація про роботу

Рік:

2016

Тип роботи:

Звіт

Предмет:

Проектування віртуальних машин

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ«ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра ЕОМ Звіт лабораторної роботи №5 «Створення та конфігурація віртуальних мереж за допомогою засобів віртуалізації» з дисципліни: «Проектування віртуальних машин» Мета: Навчитись створювати та конфігурувати віртуальні мережі за допомогою програми віртуалізації VMware Player. Завдання: № Гостьові ОС Конфігурація віртуальної мережі 05 Ubuntu Bridged Порядок виконання роботи: 1. Перелік компонентів вірутальної мережі на платформі VMware та стислий опис кожного з них. Віртуальний перемикач – Як фізичний перемикач, віртуальний комутатор дозволяє з’єднувати інші мережеві компоненти разом. Віртуальні комутатори створюються в міру необхідності за допомогою програмного забезпечення VMware Workstation, в загальній складності до дев'яти комутаторів. Ви можете підключити один або кілька віртуальних машин на вимикач. Кілька комутаторів і мереж, пов'язаних з ними, за замовчуванням, використовуються для спеціально іменованої конфігурації. Міст мережа звичайно використовує VMnet0. Хост-мережа використовує тільки VMnet1 за замовчуванням. І NAT мережа використовує VMnet8 за замовчуванням. Інші доступні мережі, просто називаються VMNet2, VMNet3, VMNet4, і так далі. Ви підключаєте віртуальної машини до комутатора, вибравши віртуального мережного адаптера який ви хочете підключити у віртуальній панелі управління машини, а потім налаштовуєте його для використання бажаною віртуальною мережею. Міст – Міст дозволяє підключити віртуальну машину до локальної мережі, яка використовується вашим комп'ютером. Вона з'єднує віртуальний мережний адаптер у віртуальній машині з фізичним адаптером Ethernet у вашому комп'ютері. Міст встановлюється під час установки VMware Workstation. Він встановлюється автоматично, коли ви створюєте нову віртуальну машину за допомогою моста мереж. Додатково віртуальноий міст може бути налаштований для використання в користувацькій конфігурацій, яка потребує підключення до більш ніж одного фізичному адаптера Ethernet на комп'ютері. Хост віртуальний адаптер – Хост віртуальний адаптер - це віртуальний адаптер Ethernet, який з'являється у вашій операційній системі як VMware Virtual Ethernet Adapter на хості Windows, і в якості хост-інтерфейс на Linux хості. Це дозволяє спілкуватися між комп'ютером і віртуальними машинами на цьому комп'ютері. Хост віртуальний адаптер використовується тільки у Хості та NAT конфігурацій. Хост віртуальний адаптер не підключається до будь-якої зовнішньої мережі, тільки якщо ви не створили спеціальне програмне забезпечення на комп'ютері - проксі-сервер, наприклад, - для підключення хост-інтерфейс адаптера до фізичного мережевого адаптера. Програмне забезпечення, яке створює хост віртуальний адаптера встановлюється при встановленні VMware Workstation. Хост віртуальний адаптер, створюється автоматично при завантаженні комп'ютера. NAT пристрої – NAT (Network Address Translation) пристрій дозволяє підключити віртуальні машини до зовнішньої мережі, коли у вас є тільки один IP-адрес у фізичній мережі, і та адреса використовується хост комп'ютером. Можна, наприклад, використовувати NAT для підключення віртуальної машини до Інтернету через модемне з'єднання з комп'ютером через Ethernet або адаптера Еthernet хост-комп'ютера або бездротовий Ethernet адаптер. NAT також корисна, коли вам потрібно підключитися до не-Ethernet мережі, наприклад, Token Ring чи ATM. Пристрій NAT налаштовується автоматично при установці VMware Workstation. (На Linux хост, ви повинні вибрати, щоб NAT став доступним для віртуальних машин). DHCP-сервер – DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) сервер надає IP-адреси мережі для віртуальних машин в конфігураціях, які не з'єднані з зовнішньою мережею - наприклад, хост-інтерфейс і NAT конфігурації. Мережевий адаптер – Один віртуальний мережевий адаптер встановлюється на віртуальній машині, коли ви створюєте її майстром нових віртуальних машин використовуючи будь-який тип мережі. Маються на увазі гостьові операційні системи, як AMD PCNET PCI адаптер. Ви можете створювати і настроювати до трьох віртуальних мережевих адаптерів в кожній віртуальній машині за допомогою віртуальної панелі управління машини. 2. Стислий опис основних типів конфігурації віртуальної мережі на платформі VMware. Основні типи конфігурації: - мостове з’єднання – під’єднує віртуальні машин до мережі за допомогою Ethernet-адаптер хост-комп'ютера. - мережна трансляція адресів (NAT) - забезпечує доступ віртуальної машини до мережевих ресурсів з використанням IP-адреса головного комп'ютера. - Host-only мережі - створює мережу, яка повністю утримується в комп'ютері. 3. Схема конфігурації віртуальної мережі на платформі VMware згідно заданого варіанту. Рис.1. Схема конфігурації віртуальної мережі на основі мостового з’єднання. 4. Послідовність дій щодо створення віртуальної мережі у заданій конфігурації. Для того щоб функціонувало з’єднаня необхідно хост ос під’єднати в мережу хоча б з ще одним фізичним комп’ютером. Що і було зроблено IP адреса хост машини була встановлена наступна Рис.2. IP адреса хост комп’ютера. Рис.3.Налаштування Virtual Network Editor. Так як на хостовій ОС використовується також WiFi з’єднання, то в «Virtual Network Editor» для VMnet0 був виставлений міст з Realtek мережевою картою. Далі в параметрах віртуальної машини «Сетевой адаптер» було вказане інше з’єднання і вказано на VMnet0 міст. Звичайно можна було обрати пункт «Мост: подключение непосредственно к физической сети», але це не надає такої гнучкості, як дане підключення Рис.4. Налаштування мережевої карти віртуальної машини. Наступним кроком було налаштування IP адреси на гостьовій машині. (192.168.1.10). Та встановлення з’єднання(рис.5) Для перевірки була застосована команда ping як на хостовій так і гостьовій системі, тільки були вказані відповідні IP. Для хост машини ping 192.168.1.10, а для гостьової ping 192.168.1.2.(Рис.6,7) Також на рис.7 показані налаштування IP конфігурації на гостьовій машині. Рис.5. Налаштування IP адреси на гостьовій машині. Рис.6. Виконання команди ping на хостовій машині. Рис.7. Виконання команди ping на гостьовій машині. 5. Порядок підключення нових віртуальних мережних адаптерів до віртуальної машини. Для підключення нових віртуальних мережних адаптерів до віртуальної мережі, необхідно зайти в налаштування системи – залізо, натиснути кнопку добавити. Далі як показано на Рис.8.А вибрати мережевий адаптер, та його конфігурацію Рис.8.Б. і натиснути Готово. І як показано на рис.9 можна подивитись, що даний віртуальний мережевий адаптер доданий. А) Б) Рис.8. Порядок підключення віртуальної мережевої карти до віртуальної машини Рис.9. Доданий новий віртуальний мережний адаптер Висновок: Під час даної лабораторної роботи я навчився створювати та конфігурувати віртуальні мережі за допомогою програми віртуалізації VMware Player.

Звіт Проектування віртуальних машин

zakrevskyi94

11.05.2016 20:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись