Міністерство освіти та науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра цивільної безпеки
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»
ВАРІАНТ- 17
Варіант 17 Завдання 1
Аналітична оцінка умов праці: категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці, оцінка безпеки технологічного устаткування.
Категорії важкості праці
Медико-фізіологічними дослідженнями обґрунтовано 6 категорій важкості праці:
І категорія важкості праці - це вид діяльності, що виконується в оптимальних умовах виробничого середовища за сприятливими величинами фізичного, розумового і нервово-емоційного навантаження. При таких умовах людина зберігає здоров’я і працездатність.
ІІ категорія - це такі умови середовища, які відповідають гігієнічним нормативам. Практично здорові люди в таких умовах не відчувають значної втоми або відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю.
III категорія - це роботи, за яких підвищуються психічні, м’язові та нервово-емоційні навантаження. У практично здорових людей формуються реакції, характерні для пограничного функціонального стану організму, коли погіршуються фізіологічні та техніко-економічні показники.
IV категорія важкості праці - це умови, які призводять до більш глибокого пограничного стану організму. В момент трудової діяльності можуть виникати професійні захворювання. Працездатність підтримується за рахунок перенапруги, що веде до порушення окремих систем організму.
V категорія - це роботи, за яких формуються реакції характерні для патологічного функціонального стану організму і зміни з боку вищої нервової системи, що веде до появи виробничо зумовлених та професійних захворювань.
VI категорія - це роботи з надмірними перевантаженнями, при яких виникають стресові психічні ситуації, гострі патологічні реакції, що можуть призводити до тяжких порушень функціонування організму або життєво важливих органів та систем.
Категорія важкості
Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці.
Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці:
1) роботи, що виконуються в оптимальних умовах;
2) роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням ( ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;
3) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК іГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;
4) роботи у несприятливих умовах праці;
5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;
6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.
Оцінка безпеки технологічного устаткування методом обліку, і атестації робочих місць
Облік і атестація робочих місць є невід'ємною частиною загальної системи управління технічним, економічним та соціальним розвитком організації. Це самостійні, але взаємозалежні етапи праці, які у цілях підвищення ефективності виробництва з урахуванням зростання продуктивність праці, поліпшення використання основних фондів, потребує матеріальних та трудових ресурсів, забезпечення збалансованості між кількість робочих місць і кількістю працюючих у створенні.
Основними завданнями обліку, і атестації є:
• визначення фактичних кількісних і якісних характеристик робочих місць і комплексна оцінка ступеня відповідності прогресивні техніко-технологічним і організаційних рішень, нормативним вимогам, стандартам організації;
• виявлення робочих місць, повністю відповідних установленим вимогам для, робочих місць, які відповідають сучасним рішенням і вимагають раціоналізації; виявлення нерентабельних, фізичноизношенни й дуже застарілих робочих місць, і навіть зайвих робочих місць, які мають ліквідувати;
• перерозподіл виробничих завдань, матеріальних й трудових ресурсів нанедозагруженние виробничі потужності, зокрема з застарілих і нерентабельних робочих місць;
• встановлення кількісних і якісних параметрів відтворить робочих місць;
• визначення потреби у ресурсах, спрямованих створення нових робочих місць, технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробництв і найефективніших напрямі їх використання,
• формування політики але питанням розвитку кадрового потенціалу (з урахуванням результатів вдосконалення системи робочих місць і завдань реформування організації).
Під урахуванням робочих місць розуміють визначення фактичної кількості робочих місць, їх класифікацію і угруповання по класифікаційним ознаками на певну дату.
Атестація робочих місць — це сукупність заходів, які включають визначення фактичного стану робочих місць, встановлення ступеня відповідності типовим проектів та нормативним вимогам, проведення техніко-економічного аналізу та вироблення рішенні подальше використанні робочих місць, визначення основних напрямів їх вдосконалення (раціоналізації). У результаті атестації кожне робоче місце оцінюється комплексно за такими трьом рівням:
1)техніко-технологічному;
2)організаційно-економічному,
3) умов праці і техніки безпеки
Тільки комплексна оцінка дозволить прийняти правильне постанову по подальше використання робочого місця, виявити можливість його дозавантаження, визначити зайві робочі місця, і навіть робочі місця, які на відповідають що ставляться до ним вимогам.
Варіант 17 Завдання 2
Гігієнічна класифікація умов праці: призначення, встановлення відповідності умов праці.
Основна мета атестації робочих місць за умовами праці (надалі – атестації) полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване устаткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх потомство, як у даний час, так і в майбутньому.
Гігієнічна оцінка умов праці
Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння результатів проведених вимірів з нормативними значеннями (шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем). Ступінь небезпечності і шкідливості факторів визначається за критеріями, установленими гігієнічною класифікацією праці (див. дод. 3); розглядаються тільки ті фактори, які за ступенем небезпеки і шкідливості відносяться до ІІІ класу
Гігієнічна класифікація праці
В даний час для проведення атестації робочих місць використовується "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (надалі – Гігієнічна класифікація), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України (від 31.12.97 р. № 382). Цей документ розроблений відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення" і "Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки".
Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично виявлених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (надалі – гігієнічні нормативи), а також можливим впливом їх на стан здоров'я працівників.
Виконання робіт в умовах перевищення гігієнічних нормативів можливе при використанні засобів колективного й індивідуального захисту, а також при скороченні часу роботи в шкідливих умовах.
Класи умов праці
Виходячи з принципів гігієнічної класифікації, умови праці розділяються на:
1-й клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються умови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені тільки для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів умовний рівень оптимальності визначається рівнем, прийнятним за безпечний для населення.
2-й клас – допустимі умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку чергової зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працівників і їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
3-й клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і можуть створювати несприятливий вплив на організм працюючих та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і вираженості в організмі працюючих поділяються на чотири ступені:
1 ступінь – умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межи фізіологічних коливань і часто сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
2 ступінь – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що можуть викликати стійкі функціональні порушення, ведуть у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології
3 ступінь – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які ведуть до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.
4 ступінь – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні привести до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
З наведених визначень стає ясно, чому при атестації робочих місць можуть розглядатися лише умови праці, що відносяться до 1 – 3 ступенів 3-го класу.
При наявності в повітрі робочої зони двох і більш шкідливих речовин різнонаправленої дії кожна з них розглядається як самостійний фактор, що підлягає кількісній оцінці. Якщо зазначені речовини односпрямованої дії, то підсумовуються відносини фактичних концентрацій кожної з них до встановленої для них ГДК. Ступінь шкідливості такої групи речовин визначається, виходячи з величини перевищення зазначеної суми відносин над одиницею з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина
Варіант 17 Завдання 3
Вихідні дані для розрахунку штучного освітлення точковим методом
Варіант
Нормоване значення освітленості, , лк
Розміри
приміщення
Аxb, м
Висота підвісу світильника над робочою поверхнею, h
Тип світильника
4
400
4x7
2,5
ЛВП02
Рис. 1. Розміщення освітлювальної установки в приміщенні
Точка А освітлюється 6 “напіврядами", відміченими цифрами від 1 до 6(рис. 1).
Для визначення ( потрібно згідно розмірів р і L визначити р' і L' (рис.2)
/
Рис. 2. Розміри, що визначають положення лінії по відношенню до контрольної точки
Далі знаходяться відношення р' = р:h і L' = L:h і для точки на графіку з координатами р' і L' визначається ( згідно Рис 3.
Визначення р' і L' і (.
У нас всі напівряди будуть однакові.
р' = р:h=1/2,5=0,4
L' = L:h=3,5/2,5=1,4
Значення р, L, р', L' і визначені за рис.1 величини є вказані в таблиці 1.
Таблиця1
Напівряд
р
L
Р'
L'
(
1 - 4
1
3,5
0,44
1,4
4 х 100=400
Приймаючи ( = 1,1, знаходимо лінійну щільність світлового потоку F’:
У кожному ряді повний потік ламп становить:F=F`L=3409*7=23863.
/
Рис. 3. Лінійні ізолюкси для світильників ЛВП02 (вбудовані і світильники на стелі з розсіювачами з граткою )
Таблиця 2
Технічні дані люмінісцентних ламп
Тип
лампи
Потужність лампи, Вт
Напруга на лампі, В
Світловий потік , лм
Довжина лампи , мм
Діаметр, мм
ЛБ 15-4
15
54
720
451,6
27
ЛБ 20-4
20
57
1120
604,0
40
ЛБ 30-4
30
104
1995
908,8
27
ЛБ 40-4
40
103
2850
1213,6
40
ЛБ 65-4
65
110
4325
1514,2
40
ЛБ 80-4
80
102
4960
1514,2
40
Для визначення кількості світильників потрбіно використати формулу N=F/F1. F1 потрібно взяти з таблиці 2, враховуючи що F1 має бути близьким до F`. Число світильників N марки ПВЛМ –Р в лінії при світловому потоці лампи марки
ЛБ65-4 F1=4325лк буде становити: N=F/F1=23863/(4325*2)= 2,75 => 4 світильники (з двома лампами в кожному потужністю 65Вт). Сумарна довжина світильників в ряді визначається: L = N*l1 = 4*1514,2 =6056,8 мм = 6,0568м.
Світильники вписуються в ряд, заповнюючи його з невеликими розривами((7м-6,0568м)/5=0,19 м)
Висновок: Розрахував освітлення точковим методом в приміщенні 4х7х2,5м з лампами ПВЛМ –Р ЛБ65-4. За розрахунками світловий потік становить 23863. Для нормального освітлення достатньо 4 світильників, які добре вписуються в ряд з розривами між світильниками і стінами 0,19 м.
Варіант 17 Завдання 4
Вихідні дані для розрахунку систем вентиляції
Варіант
Параметри приміщення, м
Категорія робіт за важкістю
К-сть ПК
Загальна потужність монітора, Вт
Загальна потужність системного блоку, Вт
Площа вікон, м2
К-сть працівників
Потужність освітлення, кВт
Тип ламп освітлення
а
в
h
17
5
7
2.8
ІІа
5
60
250
20
4
0,7
люмн
Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом
L= Qнадл/[c*q*( tвн- tзовн)], де
L - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год;
tвн - температура внутрішнього повітря,(C;(tвн=20(C)
tзовн - температура зовнішнього повітря,(C; (tзовн=15(C)
q - густина зовнішнього повітря, кг/м3 (таблиця 3);( q=1,205кг/м3)
Таблиця 3
Густина повітря при різних температурах і тисках
Темпе-ратура в (C
Густина сухого повітря кг/м3 при атмесфер-ному тиску в мм.рт.ст.
Темпе-ратура в (C
Густина сухого повітря кг/м3 при атмосфер-ному тиску в мм.рт.ст.
760
745
760
745
-25
1.424
1.393
+10
1.248
1.223
-20
1.396
1.366
+15
1.226
1.202
-15
1.368
1.341
+20
1.205
1.181
-10
1.342
1.316
+25
1.185
1.162
-5
1.317
1.291
+30
1.165
1.141
0
1.293
1.267
+35
1.146
1.123
+5
1.270
1.244
+40
1.128
1.106
с - теплоємність повітря
Qнадл - надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Qнадх) та втратами тепла з приміщення (Qвідх), ккал/год.
Q1 - надходження тепла від комп'ютерної техніки, ккал/год;
860 - тепловий еквівалент, ккал/кВт;
k - коефіцієнт втрат (k= 0.3 - для системного блоку і для монітору);
N1 - потужність комп'ютерної техніки;
n - кількість комп'ютерної техніки;
Q1=860*0,3(0,05+0,35)*4=860*0,3*0,4*4=412,8 ккал/год;
Q2 - надходження тепла від світильників, ккал/год;
N2 - споживана потужність світильників, кВт;
k - коефіцієнт втрат (k= 0.5 - для люмінісцентних ламп);
Q2=860*0,5*0,5= 215 ккал/год;
Q3 - надходження тепла від людей, ккал/год;
n - кількість працюючих;
qлюд - надходження тепла від однієї людини (табл. 4);(qлюд=151 Вт)
Q3=860*4*0,151=519,44 ккал/год;
Таблиця 4
Виділення вологи та тепла людиною при виконанні роботи
Характер роботи
Т-ра (С
Тепловиділення, Вт
Вологовиділення W, г/год
Стан спокою
15
145
40
20
116
40
25
93
50
30
93
75
35
93
115
Легка робота
15
157
55
20
151
75
25
145
115
30
145
150
35
145
200
Середньої важкості
15
208
110
20
203
140
25
197
185
30
197
230
35
197
280
Важкі роботи
15
290
185
20
290
240
25
290
295
30
290
355
Q4 - надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал/год;
Sв - площа вікна, м2;
k - коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення;( k=1,45)
qскл - надходження тепла через 1м2 вікна при різній орієнтації вікон,( qскл. = l50 ккал/(м2 (год))
Q4=3,5*1,45*150=761,25 ккал/год
• Qвідх - втрати тепла з приміщення через стіни, двері, вікна, ккал/год;
• ( - теплопровідність стін, ккал/(год*град*м) ((= 0.75ккал/(год*град*м) для будівель з силікатної цегли);
• S - площа стін, м2;
• ( - товщина стін, м ((= 0.25 м для будівель 1-шої групи).
S=a*b+2h(a+b)
S = 5*5+2*3*(5+5)= 85м2
Qвідх = 0,75*85(20-15)/0,25= 1275 ккал/год
Qнадх=412,8+215+519,44+761,25=1908,49 ккал/год
Qнадл=1908,49-1275=633,49 ккал/год
L=633,49/[0,239*1.205*(20-15)]= 633,49/1,44 =440 м3/год
Кратність повітрообміну визначається за формулою:
N=L/V, де V=об’єм приміщення
V=5*5*3=75 м3
N=440/75=5,87 год-1
Висновок:
Розрахував систему вентиляції для приміщення 5х5х3м з люмінесцентним освітлення для 4 працівників, які займаються роботою Іб категорії важкості. Згідно розрахунків, кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла становить 440 м3/год, кратність рівна 5,87 год-1