Міністерство освіти та науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра цивільної безпеки
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»
ВАРІАНТ- 4
Варіант 4
Завдання 1
Характеристика основних причин травматизму та профзахворювань. Основні напрямки і заходи щодо профілактики травматизму та профзахворювань.
Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні.
Організаційні причини:
відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини:
несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини:
підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Економічні причини:
нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; праця за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.
Психофізіологічні причини:
помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний мікроклімат у колективі.
Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
Технічні заходи - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.
Нормативно-методичні заходи:
- розробка посібників і рекомендацій;
- розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;
-забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб, окремих структурних підрозділів та робочих місць;
- забезпечення програм і розробка методик навчання з питань охорони праці;
- розробка розділів охорони праці в посадових інструкціях, інструкціях за професіями;
Організаційні заходи:
- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;
- контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;
- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;
- організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;
- контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;
- організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;
- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
- забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.
Санітарно-гігієнічні заходи:
- контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;
- забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;
- атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;
- планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;
- паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.
Соціально-економічні заходи:
- надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
- створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;
- соціальне страхування працівників роботодавцем;
- фінансування заходів з охорони праці;
- відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.
Лікувально-профілактичні заходи:
- надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;
- контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;
- лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
- проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);
- дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
- відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів та інші види медичної допомоги.
Варіант 4
Завдання 2
Системи опалення: типи, основні показники розрахунку
Основні типи систем опалення:
- газова
- електрична
- пічна
- на зрідженому газі
- на твердому паливі.
Розрахунок витрат на опалення приватного будинку
Ми проводимо розрахунок витрат на опалення будинку з розрахунковими тепловтратами 20 кВт загальною площею 200 м.кв при використанні різних енергоносіїв.
Будинок має тепловтрати 20 кВт - це розрахункове значення при зовнішній температурі-22 оС.
Більше 90% часу протягом опалювального сезону тепловтрати нижче, і котел працює не на повну потужність. Тому при розрахунках загального споживання енергоносіїв за рік оперуємо умовної цифрою 2100 год (згідно цього отримуємо, що протягом опалювального сезону тривалістю 6 міс.
Газова система опалення:
Тариф на газ (з 1 квітня 2015 р.).
До 200 м3/місяць - 3,60 грн/М3;
Понад 200 м3/місяць - 7,188 грн/М3.
Газовий котел при розрахункових тепловтратах 20 кВт витрачає на опалення приватного будинку протягом опалювального сезону при ККД 93% (2,0 м3 / ч * 2100 год.) / 0,93 = 4516 м3.
Витрати складуть 4516 м3 * 7,188 грн./м3 = 32461 грн. за опалювальний сезон.
Електрична система опалення:
При використанні електричного електродного котла загальне
енергоспоживання на опалення приватного будинку за опалювальний сезон
складе 25 200 кВт х год / рік.
Тариф на електроенергію для населення , яке проживає в житлових будинках за обсяг, спожитий до 3600 кВт ∙ год електроенергії на місяць (включно) складає 45,60 коп. Тоді загальні витрати складуть 25 200 кВт х год / рік * 45,60 коп/КВт х год = 11491 грн/Рік
Пічні системи опалення:
Щоб виробити 20 кВт тепла при спалюванні рідкого палива, потрібно витрачати палива близько 1,7 кг / год.
З урахуванням ККД рідкопаливного котла потужністю 20 кВт на рівні 93%, отримаємо витрату палива котлом 1,8 кг /год . Щільність рідкого палива складає 840-860 кг/м3, або в середньому 0,85 кг / л.
Разом, котел потужністю 20 кВт при роботі на опалення приватного будинку на рідкому паливі з максимальною потужністю витрачає палива 2,2 л / ч.
Загальна витрата за опалювальний сезон складе 2 л / год * 2100 год = 4516 л
Тоді загальні витрати складуть 4516 л * 20,80 грн/Л = 93932 грн/рік
Системи опалення на зрідженому газі:
Витрата палива котлом потужністю 20 кВт, що працюює на зрідженому газі, складе приблизно 1,6 кг / год (з урахуванням ККД). Ціна зрідженого газу становить 6,0 грн/л або при щільності 0,55 кг / л (співвідношення пропан / бутан приблизно 50/50) 10,91 грн/кг.
Разом котел потужністю 20 кВт при роботі на зрідженому газі з максимальною потужністю за опалювальний сезон використовує 1,6 кг / год * 2100год=3360кг
Тоді загальні витрати складуть 3360 л * 10,91 грн/Л = 36 657 грн/рік
Системи опалення на твердому паливі:
Опалення на твердому паливі (дрова)
Калорійність сухих дров - до 10МДж/кг. Ціна - 1000 грн/т.
При ККД сучасного твердопаливного котла (на дровах) на рівні 80% отримаємо, що котел корисною потужністю 20 кВт витрачає на годину близько 9 кг палива.
Тоді приблизна витрата дров на опалення будинку за опалювальний сезон складе 18 900 кг.
При ціні дров 1000 грн/т загальні витрати складуть 18,900 т * 1000 грн/Т = 18900 грн.
Опалення на твердому паливі (вугілля)
Калорійність вугілля хорошої якості (не антрацит) становить близько 20МДж/кг. Ціна - 3200 грн/т.
При ККД сучасного твердопаливного котла (на вугіллі) на рівні 85% отримаємо, що котел корисною потужністю 20 кВт витрачає на годину близько 4 кг палива (при максимальній потужності).
Тоді приблизна витрата вугілля за опалювальний сезон складе 8900 кг. При ціні вугілля 3200 грн/Т загальні витрати складуть 8,900 т * 3200 грн/Т = 28480 грн.
Висновки :
На сьогодняшній день опалення будинку газом стає не рентабельним , а враховуючи дуже високі ціни на проектні та інженерні роботи для підводу газу до будинку новобудови будуть відмовлятися від цього виду опалення.
Найдешевим видом опалення залишаються теплові насоси , але висока вартість (20 - 30 тисяч євро) для більшості українців є недосяжними. Твердопаливні котли - більш дешеве опалення ніж опалення газом , але постійне обслуговування цих котлів не дуже конфортно. Електричні котли виходять в лідери і по вартості обладнання і з точки зору конфорту і по експлуатаційним витратам.
Варіант 4
Завдання 3
Вихідні дані для розрахунку штучного освітлення точковим методом
Варіант
Нормоване значення освітленості, , лк
Розміри
приміщення
Аxb, м
Висота підвісу світильника над робочою поверхнею, h
Тип світильника
4
500
6x8
2,3
ПВЛМ –Р
Рис. 1. Розміщення освітлювальної установки в приміщенні
Точка А освітлюється 6 “напіврядами", відміченими цифрами від 1 до 6(рис. 1).
Для визначення ( потрібно згідно розмірів р і L визначити р' і L' (рис.2)
/
Рис. 2. Розміри, що визначають положення лінії по відношенню до контрольної точки
Далі знаходяться відношення р' = р:h і L' = L:h і для точки на графіку з координатами р' і L' визначається ( згідно Рис 3.
Визначення р' і L' і (.
Для 1 і 3 напіврядів:
р' = р:h=1,5/2,3=0,65
L' = L:h=6/2,3=2,6
( = 85х2
Для 2 і 4 напіврядів:
р' = р:h=1,5/2,3=0,65
L' = L:h=2/2,3=0,87
( = 70х2
/
Рис. 3. Лінійні ізолюкси для світильників ПВЛМ –Р (підвісні дифузні світильники з лампами ЛБР з граткою)
Значення р, L, р', L' і визначені за рис.1 величини є вказані в таблиці 1.
Таблиця1
Напівряд
р
L
Р'
L'
(
1 і 3
1,5
2
0,65
0,87
2 х70=140
2 і 4
1,5
6
0,65
2,6
2 х 85=170
(е=310
Приймаючи ( = 1,1, знаходимо лінійну щільність світлового потоку F’:
У кожному ряді повний потік ламп становить:F=F`L=4637*8=37096.
Таблиця 2
Технічні дані люмінісцентних ламп
Тип
лампи
Потужність лампи, Вт
Напруга на лампі, В
Світловий потік , лм
Довжина лампи , мм
Діаметр, мм
ЛБ 15-4
15
54
720
451,6
27
ЛБ 20-4
20
57
1120
604,0
40
ЛБ 30-4
30
104
1995
908,8
27
ЛБ 40-4
40
103
2850
1213,6
40
ЛБ 65-4
65
110
4325
1514,2
40
ЛБ 80-4
80
102
4960
1514,2
40
Для визначення кількості світильників потрбіно використати формулу N=F/F1. F1 потрбно взяти з таблиці 2, враховуючи що F1 має бути близьким до F`. Число світильників N марки ПВЛМ –Р в лінії при світловому потоці лампи марки
ЛБ80-4 F1=4960лк буде становити: N=F/F1=37096/(4960*2)=3,74 => 4 світильники (з двома лампами в кожному потужністю 80Вт). Сумарна довжина світильників в ряді визначається: L = N*l1 = 4*1514,2 = 6056,2мм = 6,0562м.
Світильники добре вписуються в ряд, заповнюючи його з невеликими((8м-6м)/5=0,4м) розривами.
Висновок: Розрахував освітлення точковим методом в приміщенні 6х8х2,3м з лампами ПВЛМ –Р ЛБ80-4. За розрахунками світловий потік становить 37096. Для нормального освітлення достатньо 4 світильників, які добре вписуються в ряд з невеликими розривами між світильниками(стінами) 0,4м.
Варіант 4
Завдання 4
Вихідні дані для розрахунку систем вентиляції
Варіант
Параметри приміщення, м
Категорія робіт за важкістю
К-сть ПК
Загальна потужність монітора, Вт
Загальна потужність системного блоку, Вт
Площа вікон, м2
К-сть працівників
Потужність освітлення, кВт
Тип ламп освітлення
а
в
h
4
6
20
2.6
ІІб
15
80
350
8
5
0,86
люмн
Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом
L= Qнадл/[c*q*( tвн- tзовн)], де
L - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год;
tвн - температура внутрішнього повітря,(C;(tвн=25(C)
tзовн - температура зовнішнього повітря,(C; (tзовн=15(C)
q - густина зовнішнього повітря, кг/м3 (таблиця 3);( q=1,185кг/м3)
Таблиця 3
Густина повітря при різних температурах і тисках
Темпе-ратура в (C
Густина сухого повітря кг/м3 при атмесфер-ному тиску в мм.рт.ст.
Темпе-ратура в (C
Густина сухого повітря кг/м3 при атмосфер-ному тиску в мм.рт.ст.
760
745
760
745
-25
1.424
1.393
+10
1.248
1.223
-20
1.396
1.366
+15
1.226
1.202
-15
1.368
1.341
+20
1.205
1.181
-10
1.342
1.316
+25
1.185
1.162
-5
1.317
1.291
+30
1.165
1.141
0
1.293
1.267
+35
1.146
1.123
+5
1.270
1.244
+40
1.128
1.106
с - теплоємність повітря
Qнадл - надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Qнадх) та втратами тепла з приміщення (Qвідх), ккал/год.
Qнадх=Q1+Q2+Q3+Q4 , де
Q1 - надходження тепла від комп'ютерної техніки, ккал/год;
860 - тепловий еквівалент, ккал/кВт;
k - коефіцієнт втрат (k= 0.3 - для системного блоку і для монітору);
N1 - потужність комп'ютерної техніки;
n - кількість комп'ютерної техніки;
Q1=860*0,3(0,08+0,35)*15=860*0,3*0,43*15=1664,1 ккал/год;
Q2 - надходження тепла від світильників, ккал/год;
N2 - споживана потужність світильників, кВт;
k - коефіцієнт втрат (k= 0.5 - для люмінісцентних ламп);
Q2=860*0,5*0,7= 301 ккал/год;
Q3 - надходження тепла від людей, ккал/год;
n - кількість працюючих;
qлюд - надходження тепла від однієї людини (табл. 4);(qлюд=197 Вт)
Q3=860*5*0,197=847,1 ккал/год;
Таблиця 4
Виділення вологи та тепла людиною при виконанні роботи
Характер роботи
Т-ра (С
Тепловиділення, Вт
Вологовиділення W, г/год
Стан спокою
15
145
40
20
116
40
25
93
50
30
93
75
35
93
115
Легка робота
15
157
55
20
151
75
25
145
115
30
145
150
35
145
200
Середньої важкості
15
208
110
20
203
140
25
197
185
30
197
230
35
197
280
Важкі роботи
15
290
185
20
290
240
25
290
295
30
290
355
Q4 - надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал/год;
Sв - площа вікна, м2;
k - коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення;( k=1.45)
qскл - надходження тепла через 1м2 вікна при різній орієнтації вікон,( qскл. = l50 ккал/(м2 (год))
Q4=8*1,45*150=1740 ккал/год
• Qвідх - втрати тепла з приміщення через стіни, двері, вікна, ккал/год;
• ( - теплопровідність стін, ккал/(год*град*м) ((= 0.75ккал/(год*град*м) для будівель з силікатної цегли);
• S - площа стін, м2;
• ( - товщина стін, м ((= 0.25 м для будівель 1-шої групи).
S=a*b+2h(a+b)
S = 6*20+2*2,6*(6+20)=255,2м2
Qвідх = 0,75*255,2(25-15)/0,25= 7656 ккал/год
Qнадх=1664,1+301+847,1+1740=4552,2 ккал/год
Qнадл=4552,2-7656=-3103,8 ккал/год
L=3103,8 /[0,239*1,185*(25-15)]= 3103,8 /2,83215=-1096 м3/год
Кратність повітрообміну визначається за формулою:
N=L/V, де V=об’єм приміщення
V=6*20*2,6=312м3
N=1096/312=3,5 год-1
Висновок:
Розрахував систему вентиляції для приміщення 6х20х2,6м з люмінесцентним освітлення для 5 працівників, які займаються роботою ІІб категорії важкості. Згідно розрахунків, кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла становить 1096 м3/год, кратність рівна 3,5 год-1
Q4 - надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал/год;
Sв - площа вікна, м2;
k - коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення;( k=1.45)
qскл - надходження тепла через 1м2 вікна при різній орієнтації вікон,( qскл. = l50 ккал/(м2 (год))
Q4=8*1,45*150=1740 ккал/год
• Qвідх - втрати тепла з приміщення через стіни, двері, вікна, ккал/год;
• ( - теплопровідність стін, ккал/(год*град*м) ((= 0.75ккал/(год*град*м) для будівель з силікатної цегли);
• S - площа стін, м2;
• ( - товщина стін, м ((= 0.25 м для будівель 1-шої групи).
S=a*b+2h(a+b)
S = 2*2,6*(6+20)=135,2м2
Qвідх = 0,75*135,2(25-15)/0,25= 7656 ккал/год
Qнадх=1664,1+301+847,1+1740=4552,2 ккал/год
Qнадл=4552,2-7656=-3103,8 ккал/год
L=-3103,8/[0,239*1,185*(25-15)]= -3103,8/2,83215=-1096,2 м3/год
Висновок:
Розрахував систему вентиляції для приміщення 6х20х2,6м з люмінесцентним освітлення для 15 ПК і 5 працівників, які займаються роботою ІІб категорії важкості. Згідно розрахунків, кількість втрат тепла більша за кількість тепла, що надходить в приміщення. Вводити припливне повітря для поглинання надлишкового тепла непотрібно