Україна
Національний Університет Біоресурсів і Природокористування
Курсова робота
“Економічна ефективність виробництва цукрових буряків та шляхи її підвищення”
Студента 1ст. курсу 9 групи
напряму підготовки: Облік і аудит
спеціальності: Облік і аудит
Нагая Василя Ярославовича
Керівники:
Авраменко Т.П.
Коваленко Л.В.
Оцінка за національною шкалою_______
Кількість балів: ______ Оцінка: ECTS____
м. Київ – 2014 р.
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків.
1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
1.2.Показники ефективності виробництва цукрових буряків і
методика їх визначення.
Розділ 2. Рівень виробництва цукрових буряків та їх економічна ефективність
2.1. Виробничі ресурси господарства та їхнє використання.
2.2.Динаміка посівних площ, урожайності та валових зборів цукрових буряків.
2.3. Економічна ефективність виробництва цукрових буряків. 2.4. Інтенсифікація буряківництва.
Розділ 3. Організація та оплата праці в галузі.
3.1. Організація основних трудових процесів на вирощуванні цукрових буряків.
3.2. Способи вивчення трудових процесів. Розрахунок та обґрунтування норм праці
3.3. Характеристика форм і систем оплати праці в галузі. Розрахунок розцінки за продукцію.
Висновки і пропозиції.
Використана література.
Вступ
Розв’язання проблеми збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень економічних відносин, прискорення науково-технічного прогресу. Нині вже йде перехід до розвитку агропромислового виробництва на основі різних форм власності і видів діяльності в умовах ринкової економіки.
В економічному розвитку країни сільське господарство відіграє особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.
Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належить галузям промисловості, однак неодмінною умовою економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства.
Сільське господарство є істотним джерелом нагромадження, воно забезпечує понад 23% загальної суми національного доходу країни.
Україна аграрна країна. Географічне розташування держави дуже сприятливе для вирощування різних сільськогосподарських культур. Здебільшого на території України вирощують зернобобові, цукрові буряки, технічні культури, плоди, ягоди, виноград та ін.
В Україні цукрові буряки єдине джерело сировини для цукрової промисловості. Коренеплоди культивованих в країні сортів та гібридів цукрових буряків містять 17-18% цукру, а при сприятливих умовах його нагромаджується до 20%. При переробці на цукрових заводах вихід цукру з коренеплодів становить 12-15%. Таким чином, при врожайності цукрових буряків 350-400 ц/га можна одержати по 50-60 ц цукру з 1 га.
Бурякоцукровий комплекс України включає 60 цукрових заводи, виробничі потужності яких забезпечують переробку 130 тис.т коренеплодів цукрових буряків за добу. Основними бурякосійними районами України є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська, Київська, Харківська та Сумська області, які забезпечують близько 70% валового виробництва цукрових буряків. У структурі посівів сільськогосподарських культур цукрові буряки становлять, у деяких регіонах до 15-19% загальної площі посівів. Отож, як бачимо, в Україні є всі умови для розвитку такої галузі сільського господарства – як цукрові буряки.
Отже метою курсової роботи буде аналіз економічної ефективності вирощування цукрових буряків на прикладі СТОВ «Україна» у Вінницькій області.
Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків.
1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Підвищення ефективності агропромислового виробництва - визначальний фактор економічного розвитку суспільства.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує суспільний корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень.
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів і живої праці. Ефективність виробництва – узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності живої і уречевленої праці в засобах виробництва.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільськогосподарського виробництва включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат праці.
Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.
По-перше, чим менше праці і ресурсів затрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же засобах, та й продукція буде дешевшою. Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потреб населення.
По-друге, ефективність сільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає на рівень роздрібних цін на продукти харчування і товари широкого вжитку, виготовлені із сільськогосподарської сировини. Адже рівень цін тісно пов’язаний із суспільно необхідними витратами на виробництво продукції. Підвищення ефективності й зниження собівартості створюють умови для зниження роздрібних цін на ринку.
По-третє, підвищення ефективності виробництва впливає на збільшення доходів та рентабельність сільськогосподарських підприємств. Чим більше вони виробляють і продають продукції, тим дешевше вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більше засобів вони можуть виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праці і соціальних умов. Це надзвичайно важливо в умовах вільного підприємництва, яке розвивається за рахунок лише власних коштів.
Оцінкою, сільськогосподарського виробництва є критерій економічної ефективності. Ця ознака пов’язана із збільшенням виробництва споживчих вартостей на основі раціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання – кінцева мета виробництва, то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й настільки воно доцільне. Отож, вихідним критеріям економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення. Максимізація корисних ефектів на душу населення нерозривно пов’язана із збільшенням обсягів виробництва валової продукції, економією витрат в усіх сферах суспільного виробництва, включаючи і не виробничу
Отже, економічна ефективність сільського господарства проявляється у збільшенні виробництва продукції на душу населення. У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному зв’язку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту. Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати не тільки з економічної позиції, а й з урахуванням соціального результату. При цьому велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в зв’язку з прискоренням науково-технічного прогресу.
1.2.Показники ефективності виробництва цукрових буряків і
методика їх визначення.
В ефективності виробництва відображається вплив комплексу взаємопов’язаних факторів, які формують її рівень і визначають темпи розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідні критерії і систему взаємопов’язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.
Оцінюючи ефективність галузі слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати. Адже виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо пов’язана з живими організмами, землею і залежить від її родючості та рівня використання. Тому при оцінці економічної ефективності виробництва підприємств різних регіонів потрібно враховувати відмінності в продуктивності землі. На результати виробництва значно впливають також температура повітря, кількість опадів та сонячних днів, а також інші природні фактори. У зв’язку з цим однаковий обсяг виробничих ресурсів, використаний в різних умовах, забезпечує різні результати.
Для оцінки економічної ефективності виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її вимірювання. Адже врожайність культур не повністю характеризує ступінь ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображає лише один бік досягнутої ефективності. Для визначення економічної ефективності необхідно знати розмір виробничих витрат, які забезпечили одержання наявної врожайності, бо один і той самий рівень врожайності може бути досягнутий при різних витратах .
Найважливішим результативним показником сільськогосподарського виробництва є обсяг валової і товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий і чистий дохід та прибуток.
В умовах ринкових відносин зростає роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарного виробництва, сприяють зміцненню економічних зв’язків. Розглянемо показники, які використовують при визначенні економічної ефективності виробництва цукрових буряків:
Урожайність. Урожайність визначається відношенням кількості валової продукції до площі з якої вона була зібрана. Середня урожайність по Україні є 250-300 ц/га, однак динаміка останніх десяти років говорить про зниження урожайності. Це є дуже суттєвою проблемою, адже враховуючи географічне розташування країни та природні умови, урожайність цукрових буряків має становити 350-400 ц/га. Значне зменшення виробництва цукру в Україні призвело до зниження експорту цього продукту, через що бюджет недоотримав кошти від його реалізації.. Тому надалі необхідно спрямувати зусилля на підвищення обсягів виробництва цукрових буряків з метою збільшення такого стратегічного товару, як цукор.
Продуктивність праці. Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона видозмінює й пристосовує предмети природи відповідно до своїх потреб. Однією з властивостей праці є її продуктивність – здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обсяг робіт за одиницю робочого часу. Вона характеризує ступінь ефективної діяльності людини протягом даного проміжку часу. Продуктивність праці характеризується рядом показників, як натуральних, так і вартісних. В нашому випадку, стосовно цукрових буряків, будемо розраховувати кількість відпрацьованих люд.-год, як всіма працівниками, так і одним; коефіцієнт використання трудових ресурсів – це відношення фактично відпрацьованого часу до нормативного. Але основними показниками для визначення економічної ефективності визначають затрати праці на 1 ц цукрових буряків, виробництво цукрових буряків на 1 працівника, на 1 люд.-год.
Собівартість - це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Її обчислюють відношенням витрат підприємства до обсягу виробленої продукції. Собівартість показує, скільки коштує виробнику виробництво та збут продукції. Собівартість буває повна і неповна. Повна – це витрати на виробництво і реалізацію продукції, а неповна - лише на її виробництво.
Прибуток – становить різницю між виручкою (доходом) від реалізації продукції та повною її собівартістю. У сільськогосподарських підприємствах розрізняють такі види прибутку:
прибуток від реалізації продукції;
балансовий прибуток, тобто створений у виробництві прибуток, збільшений або зменшений на позареалізаційні доходи чи витрати;
чистий дохід, або обсяг прибутку, який залишається після сплати всіх платежів до бюджету.
Для характеристики економічної ефективності використовують такий вид, як чистий прибуток. Його обчислюють в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівник, а також на 1ц продукції.
Норма прибутку – визначається відношенням прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних коштів. Цей показник розраховується загалом по підприємству і показує величину прибутку, що припадає на 1 грн основних і оборотних коштів. Саме цей показник показує з якою ефективністю використовуються основні і оборотні фонди. Оптимальний рівень норми прибутку для підприємств України – 14-15%
Рівень рентабельності. В умовах ринкової економіки кожен суб’єкт підприємницької діяльності намагається максимізувати прибуток, найбільш ефективно використати всі виробничі ресурси й домогтися найвищої рентабельності. Рентабельність – найважливіша економічна категорія. Рівень рентабельності визначається відношенням отриманого прибутку до рівня собівартості виробництва вираженим у відсотках. У більшості сільськогосподарських підприємств України сформувалися основні галузі виробництва, які визначають її економіку, фінансові результати, можливості нагромадження. Високий рівень рентабельності цих галузей забезпечує оптимальну рентабельність сільськогосподарського підприємства в цілому. Сільськогосподарські підприємства з урахування конкретних умов господарювання визначають необхідний рівень рентабельності, який дає змогу перейти на принципи самоокупності і самофінансування. Самоокупність характеризує певний рівень економічної ефективності виробництва. Самоокупне підприємство за рахунок власних коштів повинно покривати виробничі витрати і одержувати прибуток, достатній для внесення в бюджет установлених платежів, поверненню банку позичок і відсотків по них , утворення фонду матеріального заохочення і підтримання діяльності невиробничих галузей. При цьому маса прибутку забезпечує тільки просте відтворення виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Досягнення необхідного рівня ефективності при самоокупності є передумовою виходу господарства на самофінансування, здійснення розширеного відтворення і матеріальне стимулювання працівників за рахунок власних коштів і нагромадження. В умовах самофінансування обсяг прибутку підприємства забезпечує його самоокупність, а також відрахування від прибутку з метою збільшення основних і оборотних коштів на соціально-культурні заходи.
Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва, який забезпечує переведення господарств на повне самофінансування, залежить від їх спеціалізації і конкретних умов господарювання.
Ціна – це грошовий вираз вартості товару, результат взаємодії попиту та пропозиції на ринку. Отже, ціна є таким показником, який узагальнює всі попередні, тобто збирає в собі результати всього процесу виробництва та реалізації продукції, а також показує специфіку і ситуацію на ринку.
Розділ 2. Рівень виробництва цукрових буряків та їх економічна ефективність
2.1. Виробничі ресурси господарства та їхнє використання.
Територія господарства характеризується помірним кліматом. Середньорічна кількість опадів 400-600 мм, середня температура повітря +8ºС, сильні вітри є дуже поодиноким явищем. Землі складаються з чорноземів степів і лісостепів.
Землекористування агрофірми компактне, територія зі сходу на захід становить 12 км та 16 км з півночі на південь. Площа с/г угідь складає 2423 га, в тому числі ріллі – 2423 га.
Продуктивність виробництва залежить від величини загального земельного фонду і частки в ньому земель, які використовуються в сільськогосподарському виробництві. Але слід при цьому дотримуватись оптимального співвідношення земельних угідь в структурі земель сільськогосподарського призначення. Надмірна їх розораність негативно відображається на виробництві продукції сільського господарства. Тобто, в кожному господарстві повинно бути встановлене оптимальне поєднання ріллі і інших сільськогосподарських угідь.
Таблиця 1.
Структура земельних угідь СТОВ «Україна»
Угіддя
2010р.
2011р.
2012р.
га
%
га
%
га
%
Всього с.-г. угідь, га
2386
100
2418
100
2423
100
рілля
2386
100
2418
100
2423
100
Як видно з таблиці 1 у порівнянні з 2010 роком у 2012 році площа с/г угідь збільшилась на 37 га. Окрім структури посівних площ дуже важливу роль при оцінці ефективності виробництва цукрових буряків відіграє забезпеченість господарства основним капіталом, трудовими ресурсами та їх використання.
Дуже важливим показником на даному етапі є наявність і використання трудових ресурсів, адже саме людина створює кінцевий продукт.
Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.
До трудових ресурсів належать:
- населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);
- працюючі особи пенсійного віку;
- працюючі особи віком до 16 років.
До їхнього складу включаються також особи працездатного віку, потенційно здатні до участі в праці, але зайняті в домашньому і особистому підсобному господарстві, на навчанні з відривом від виробництва, на військовій службі.
Таблиця 2.
Трудові ресурси та їх використання в СТОВ «Україна»
Показники
2010 р.
2011 р.
2012 р.
2012 р. у % до 2010 р.
Середньорічна чисельність працівників, чол.
133
129
126
94,73
В тому числі :
у рослинництві
68
63
59
86,76
у тваринництві
65
66
67
103,07
Відпрацьовано всього
люд.-год , тис. люд.-год
325451
161250
150066
46,11
У тому числі:
у рослинництві
260582
143225
125650
48,21
у тваринництві
64869
18025
24416
37,63
Коефіцієнт використання трудових ресурсів
0,59
0,58
0,55
_
Про наявність трудових ресурсів свідчить таблиця 3. З даних таблиці видно, що ефективність трудових ресурсів в період з 2010р по 2012р покращилася. Загальна кількість працівників зменшилась на 5,27%, кількість відпрацьованих люд.-год. також зменшилась на 53,89%, в тому числі у рослинництві - на 51,79%, в тваринництві - на 62,37%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів знизився на 5,82%. На 2012 рік цей коефіцієнт становить 0,55. Це свідчить про сезонність виробництва. Розвиток підприємства залежить від його матеріально-технічної бази, головною ланкою якої є основний виробничий капітал.
Таблиця 3.
Забезпеченість основним капіталом СТОВ «Україна»
Показники
2010р.
2011 р.
2012 р.
2012 р. у % до 2010 р.
Основні виробничі фонди,
1899
4203
6227
327,9
тис. грн..:
на 1 га с.-г. угідь
0,79
1,74
2,56
324
на 1 середньорічного працівника
14,28
32,58
49,42
346
Норма прибутку, %
70,6
51
28,6
40,5
Аналізуючи дані СТОВ «Україна» з таблиці 2 ми бачимо, що маса основного виробничого капіталу у 2012 р. у порівнянні з 2010 р. збільшилось на 227,9%, зокрема на 1 га с.-г. угідь на 224%. В розрахунку на 1 середньорічного працівника збільшився на 246%. Отже, у 2012 р. підприємство стало більш забезпечене основним виробничим капіталом і почало отримувати набагато більший прибуток в розрахунку на 1 грн. цих фондів, що свідчить про краще використання засобів виробництва в порівнянні з 2010 роком.
Для проведення подальшого дослідження потрібно визначити спеціалізацію підприємства. Спеціалізація – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві продукції. Спеціалізацію можна виявити виходячи із структури грошових надходжень від реалізації. Спеціалізація визначається за головними галузями. Головною називають галузь, частка якої в грошових надходженнях підприємства перевищує 20%. Галузі, частка яких знаходиться в межах від 10% до 20% - такі, що розвиваються.
У рослинництві через те, що окремі сільськогосподарські культури не можна за біологічними умовами висівати щорічно на одному й тому самому місці, вузька спеціалізація неможлива. Спеціалізованими можуть бути лише тепличні комбінати з виробництва овочів.
У тваринництві, де виробництво продукції безпосередньо не пов'язане з використанням основного засобу виробництва - землі, можлива вузька спеціалізація на відгодівлі великої рогатої худоби, свиней на м'ясо, виробництві яєць і м'яса птиці. Це, за суттю, підприємства промислового типу, де запроваджено індустріальні методи виробництва, галузь відокремлена від використання землі й забезпечення кормами відбувається зі сторони.
Економічне значення спеціалізації полягає в тому, що:
- вона відкриває широкі можливості для організації масового та ритмічного виробництва продукції на індустріальній основі;
- дає змогу вдосконалювати технологію і підвищити окупність капітальних вкладень;
- створює сприятливі можливості для технічного прогресу та впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду з метою найефективнішого використання землі, машин, сировини та матеріалів, трудових і фінансових ресурсів;
- поряд зі збільшенням валового виробництва продукції поліпшується ЇЇ якість, зростає культура виробництва, підвищується кваліфікація кадрів, з'являються нові професії;
- досягається зниження затрат і підвищення рентабельності виробництва продукції.
Таблиця 4.
Структура грошових надходжень від реалізації продукції в СТОВ «Україна»
Продукція
2010 р.
2012 р.
2012 р. у % до 2010 р.
тис. грн
%
тис. грн
%
Зернові і зернобобові
3154,1
31,98
6829,7
38,19
216,53
гречка
426,5
4,32
340,9
1,9
79,92
Кукурудза на зерно
1157,3
11,73
2668,2
14,92
230,55
Ячмінь озимий
36,6
0,37
70,6
0,39
192,89
Ячмінь ярий
423,7
4,29
353,4
1,97
83,4
овес
5,2
0,05
179,6
1
3453,84
просо
13,2
0,13
_
_
_
Інші зернові та зернобобові
45,8
0,46
23,1
0,13
50,43
соняшник
824,4
8,36
1065,5
5,95
129,24
соя
613,4
6,21
1275,5
7,13
207,93
Цукрові буряки
849,2
8,61
1378,7
7,71
162,92
Інша продукція рослинництва
389
3,94
109,7
0,61
28,2
Всього по рослинництву
5848,1
59,29
10659,1
59,62
182,26
Приріст живої маси усього
678,9
6,88
1628,1
9,10
239,8
Свиней
321,8
3,26
623,6
3,48
193,78
Молоко
2856,7
28,96
4798,8
26,83
167,98
Мед
9,7
0,098
17
0,09
175,25
Інша продукція тваринництва
151
1,53
153,3
0,85
101,52
Всього по тваринництву
4018,1
40,74
7220,8
40,38
179,7
Разом по рослинництву і тваринництву
9862,2
100
17879,9
100
181,29
Виходячи із розрахунків таблиці 4, можемо сказати, що виручка від реалізації продукції рослинництва збільшилася на 82,86%, від продукції тваринництва на 79,7%, у порівнянні з 2010 роком. Надходження від виробництва цукрових буряків збільшились на 62,92%, від зернових і зернобобових, соняшника збільшилась відповідно на 116,53%, 29,24%, від молока - збільшилось на 67,98%, реалізація іншої продукції тваринництва також збільшилася на 1,52%. Підприємство спеціалізується на молоці з вирощуванням кукурудзи, його частка становить у 2012 році 26,83% і 14.92% відповідно. У рослинництві переважає зерновий напрям, який у структурі грошових надходжень в 2012 році займає 38,19%, а цукрові буряки – 7,71%. В тваринництві у 2012 році найбільше прибутку давало виробництво молока (26,83%). Взагалі ж сума надходжень від продукції рослинництва і тваринництва збільшилася в 2012 році в порівнянні з 2010 роком на 81,29%, що є позитивним для підприємства.
Оцінимо загальний стан досліджуваного нами підприємства.
Таблиця 5.
Динаміка основних показників господарської діяльності СТОВ «Україна»
Показники
2010 р.
2011 р.
2012 р.
2012 р. у % до 2010 р.
Вартість валової продукції тис. грн.:
7659,1
11640,3
14968,2
195,43
на 1 га с.-г.угідь
3,21
4,81
6,17
192,21
на1працівника
57,58
90,23
118,79
206,3
Прибуток, тис. грн.:
1340,8
2145,5
1785,7
133,18
на 1 га с.-г.угідь
0,56
0,89
0,73
130,35
на 1 працівника
10,08
16,63
14,17
140,57
Повна собівартість продукції, тис. грн.
8555,4
12735,1
16094,2
188,11
Рівень рентабельності (збитковості), %
15,67
16,8
11
-
З даних таблиці 5 видно, яких фінансових результатів досягло підприємство. В 2012 році в порівнянні з 2010 вартість валової продукції збільшилась на 95,43%. Вартість валової продукції, яка припадає на 1 га с.-г. угідь збільшилась також на 92,21%, а на 1 середньорічного працівника збільшилась на 106,3%. У 2010 році підприємство отримало прибуток, який склав 1340,8 тис. грн., але в 2012 році ми бачимо що прибуток підприємства становить 1785,7 тис. грн. Отже, СТОВ «Україна» – прибуткове підприємство, з досить не поганими показниками господарської діяльності.
2.2.Динаміка посівних площ, урожайності та валових зборів цукрових буряків.
Україна відноситься до аграрних країн і має гарні умови для розвитку сільського господарства не лише для задоволення власних потреб, а й можливість експортувати значну кількість продукції.
Буряківництво – одна з галузей сільського господарства, яка розвивається на нашій території досить давно. Україна має сприятливі умови і для подальшого розвитку цієї галузі. Однак, без збільшення обсягів виробництва неможливо говорити про збільшення експорту цього продукту.
Посівна́ пло́ща — площа зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розрізняють загальну посівну площу і посівну площу окремих сільськогосподарських культур або культур, об'єднаних у певні групи за характером використання (круп'яні, технічні, овочеві, кормові), способом догляду (просапні́) або за ботанічними ознаками (зернові, зернобобові, коренеплоди).
Розмір і структура посівних площ залежить від спеціалізації господарства, державного замовлення мали на той чи іншого такого роду продукцію, внутрішньогосподарської потреби у ній, кон'юнктури ринку, наявності земельних, трудових і матеріальних ресурсів, економічну ефективність вирощування окремих культур.
Найважливішою завданням аналізу посівних площ є аналіз підвищення або зниження їх розмірів під окремими культурами у цілому, вивчення джерел постачання та причин цих змін з оцінкою позитивного чи негативного впливу, яку вони можуть надати в розвитку рослинництва у цьому підприємстві.
Валовим збором сільськогосподарських культур називається обсяг фактично зібраної сільськогосподарської продукції. Облік продукції ведеться по окремих культурах або по деяким групам культур з усієї площі посіву. Даний показник обчислюється з 1954. Обсяг валового збору сільськогосподарських культур обчислюється у тисячах тонн або центнерів.
Урожайність. Урожайність визначається відношенням кількості валової продукції до площі з якої вона була зібрана. Середня урожайність по Україні є 250-300 ц/га, однак динаміка останніх десяти років говорить про зниження урожайності. Це є дуже суттєвою проблемою, адже враховуючи географічне розташування країни та природні умови, урожайність цукрових буряків має становити 350-400 ц/га. Значне зменшення виробництва цукру в Україні призвело до зниження експорту цього продукту, через що бюджет недоотримав кошти від його реалізації.. Тому надалі необхідно спрямувати зусилля на підвищення обсягів виробництва цукрових буряків з метою збільшення такого стратегічного товару, як цукор.
Отже, проаналізуємо динаміку посівних площ, урожайність і валовий забір цукрових буряків в досліджуваному підприємстві.
Таблиця 6.
Динаміка посівних площ, урожайності та валового збору у СТОВ «Україна»
Показники
2010 р.
2011 р.
2012 р.
2012 р. в % до 2010 р.
Посівна площа, га
155
220
140
90,32
Урожайність, ц/га
430,4
404
530,92
123,35
Валовий збір, ц
66716
88896
74330
111,41
З таблиці 6 видно, що посівна площа цукрових буряків у 2012 році у порівнянні з 2010 зменшилася на 9,68%, урожайність зросла на 23,35%, валовий збір збільшився на 11,41%. Можемо зробити висновок, що валовий збір підвищився, хоча посівна площа зменшилася до 140 га у 2012 році. Урожайність у 2012 році майже в два рази перевищує середні показникам урожайності цукрових буряків по Україні, яка становлять приблизно 250 ц/га., що свідчить про високу ефективність вирощування цукрових буряків.
2.3. Економічна ефективність виробництва цукрових буряків.
Продуктивність праці - один з показників, які мають пряме відношення до ефективності виробництва продукції. Продуктивність праці – це здатність конкретної праці виробляти в процесі виробництва відповідну кількість продукції за одиницю робочого часу або співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу. Проаналізуємо показники ефективності праці, які дані у таблиці 7.
Таблиця 7.
Динаміка продуктивності праці при вирощуванні цукрових буряків в СТОВ «Україна»
Показники
2010 р.
2011 р.
2012 р.
2012 р. у % до 2010 р.
Затрати праці на 1 ц цукрових буряків, люд.-год.
0,11
0,10
0,09
83,42
Виробництво цукрових буряків:
на 1 люд.-год., ц
10,34
10,63
10,90
105,39
на 1 середньорічного працівника, ц
501,62
689,11
576,2
114,86
З таблиці 7 ми бачимо, що затрати праці на 1 ц цукрових буряків у 2012 році у порівнянні з 2010 роком зменшились на 16,58%, виробництво на 1 люд.-год. зросло на 5,39%, на 1 середньорічного працівника збільшилось на 14,86%. Взагалі ж показники продуктивності праці в СТОВ «Україна» при виробництві цукрових буряків є дуже високими, що дозволяє говорити про стрімкий розвиток галузі, адже загалом по підприємству використання трудових ресурсів є не досить ефективним, про що ми вже згадували вище. Трудомісткість виробництва даного продукту за 3 останні роки значно зменшилася, що свідчить про впровадження механізації і нових технологій вирощування цукрових буряків у господарстві. Незважаючи на покращення технології виробництва, одними з головних чинників при формуванні урожайності даної культури є все ж таки природні умови.
Проаналізуємо структуру виробничої собівартості в рослинництві на даному підприємстві, що допоможе нам дізнатися, за рахунок чого на протязі останніх 3 років відбувається таке суттєве збільшення повної собівартості виробництва в рослинництві на даному підприємстві.
Таблиця 8.
Структура виробничих витрат в буряківництві в СТОВ «Україна»
Показник
2010 р.
2011 р.
2012 р.
тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
%
Витрати на оплату праці
824,5
10,6
1835,3
15,94
1348,3
10,69
Відрахування на соц. заходи
301,7
3,88
682,5
5,93
501,4
3,97
Матеріальні витрати:
5227,6
67,25
7201,4
62,58
8193,1
65,01
насіння
950,6
12,22
967,1
8,4
1022,1
8,11
добрива
782,2
10,06
1711,1
14,87
1503,2
11,92
нафтопродукти
1304,2
16,77
1731,6
15,04
1371,7
10,88
електроенергія
31,8
0,4
26,7
0,23
75,1
0,59
запасні частини
1462
18,8
924,8
8,03
925
7,34
оплата послуг сторонніх організацій
448,9
5,77
1500,1
13,03
2909,4
23,08
Амортизація
310
3,98
398.2
3,46
618
4,9
Інші витрати
1109,2
39,57
1389,8
12,07
1940,7
15,4
Всього витрат:
7773
14,26
11506,7
100,00
12601,5
100,00
З даних таблиці 8 видно, що найбільший вплив на виробничу собівартість продукції рослинництва мають матеріальні витрати. Серед матеріальних витрат вирізняються нафтопродукти, які формували близько 16,77% виробничої собівартості в 2010 році і 15,04% - в 2012 році. В 2012 році 8,4% виробничої собівартості визначало насіння. Також є високим показник оплати праці стороннім організація у 2012р. – 23,08%. На добрива підприємство використовувало 10,06 – 14,87%, що забезпечувало високу врожайність цукрових буряків. Найменшу частку витрат займають витрати на електроенергію.
Проведемо аналіз собівартості та цін реалізації цукрових буряків для визначення рентабельності і прибутковості даного виробництва.
Таблиця 9.
Собівартість і рентабельність вирощування буряків в СТОВ «Україна»