Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розробка і обґрунтування технології вирощування озимої пшениці,урожайність 46 ц/га в умовах агрофірми
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Рослинництва
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
СП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра рослинництва
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:
«Розробка і обґрунтування технології вирощування озимої пшениці,урожайність 46 ц/га в умовах агрофірми «Шульц» Черкаської області»
ВСТУП
1.ОЦІНКА УМОВ ГОСПОДАРСТВА ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
1.1.Природні умови.
1.1.1.Кліматичні умови.
1.1.2.Грунтові умови.
1.2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.
1.2.1.Особлисості росту і розвитку.
1.2.2.Вимоги до умов вирощування.
1.2.3.Господарсько – біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів.
2.ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ
2.1.Розміщення культури та її сортів у сівозміні.
2.2.Обробіток грунту.
2.3.Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай.
2.4.Сівба.
2.4.1.Підготовка насіння.
2.4.2.Розрахунки норм висіву.
2.4.3.Сроки і способи сівби.
2.5.Догляд за посівами і інтегрована система захисту рослин.
2.6.Збирання врожаю і визначення біологічної врожайності.
2.7.Агротехнічна частина технологічної карти.
3.ВИСНОВКИ
4.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.
Основне призначення озимої пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових я культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В-І, В2 РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти — лізин, триптофан, -- валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50 % загального вмісту білка. Це означає, наприклад, що при вмісті білка в зерні 14 % ми використовуємо його лише 7 %. Тому так важливо вирощувати високобілкову пшеницю. 400 — 500 г пшеничного хліба та хлібобулочних її виробів покриває близько третини «всіх потреб людини в їжі, половину потребу вуглеводах, третину (40 %) % у повноцінних білках, 50 – 60 % —у вітамінах групи В, 80 % - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40 % — у кальції.
Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у передньому 1 : 6 — 7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.
1.Оцінка умов господарства та постановка завдання
1.1.Природні умови
1.1.1.Кліматичні умови
Агрофірма «Шульц» (Черкаської області) розташована в центральній частині Лісостепу України.
Господарство знаходиться в центральній частині Черкаської області в м. Городище В північно-західній частині основного масиву розміщений господарський центр і робоче село. На сході господарчого центру знаходиться автомобільна траса Київ – Кіровоград.
Лісовидний суглинок є грунтоутворюючою породою, який характеризується значним оглеєнням, з ще більшим вмістом карбонатів кальцію (до 20%), що характерно для чорноземно-лугових, лугових ґрунтів.
В результаті глибокого вимивання в товщу ґрунту розчинів, утворився глибокий чорнозем з гумусовим горизонтом (90-95 см). Однак накопичення його у великій кількості не відбулося, що характеризує чорноземи низьким вмістом гумусу в орному шарі.
Рельєф території представлений слабо розвиненою звивистою рівниною з незначними пониженнями (блюдцями), які займають більшість площі і створюють певні затруднення при проведенні сільськогосподарських робіт.
Запас гумусу становить 4,4%, фосфору, 16,4 мг калію – 4,9 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,8-7,0).
Ґрунтові води на підвищених місцях залягають на глибині 6-10 м. Водний режим цих ґрунтів формується за рахунок атмосферних опадів. На понижених місцях ґрунтові води залягають на поверхні або на глибині 0,6-1,3 м. Водний режим цих ґрунтів формується за рахунок атмосферного і ґрунтового зволоження.
Агрофірма розміщена в зоні помірно-континентального клімату. За багаторічними даними середньорічна температура повітря складає +7,5˚С, сума ефективних температур – 2062,5˚С. безморозний період складає 210-230 днів. Сума ефективних температур вище +10˚С коливається в межах 2600-2800˚С.
Середньорічна кількість опадів 562 мм. Опади нерівномірно розподіляються протягом року: весною випадає 126 мм, або 22,4% річної кількості; влітку – 204 мм, або 36,3%; восени 106 мм, або 18,9% взимку – 126 мм, або 22,4%.
Амфотерні опади та їх розподіл, мм
Рік
Місяць
Сума за:
IV
V
VI
VII
VIII
IX
Вегетац.
Рік
2013
30
5
2
-
12
-
37
500
2014
25
2
-
1
-
10
27
200
2015
22
1
-
4
-
23
120
Сер.багат.
77
8
2
5
12
10
88
820
Середня багаторічна температура найбільш теплого місяця менше +18-20˚С, а найбільш холодного – 10˚С. Максимальна температура повітря літом +36˚С, мінімальна зимою – 34˚С.
Вегетаційний період з температурою вище +5˚С складає 210-215 днів (квітень-жовтень). Безморозний період складає 210-225 днів. Заморозки в середньому закінчуються в останній декаді квітня, а починаються в першій декаді жовтня.
Середньомісячна температура повітря, 0С
Рік
Місяць
Сума за:
IV
V
VI
VII
VIII
IX
Вегетац.
рік
2013
12
15
22
26
28
25
49
128
2014
15
17
24
27
27
23
56
133
2015
14
15
23
29
28
24
52
133
Сер.багат.
41
47
69
82
83
72
157
394
1.1.2.Грунтові умови
Добре росте озима пшениця і формує високу врожайність на родючих грунтах з високим вмістом гумусу (не нижче 2%) і елементів мінерального живлення. Кращими для пшениці є чорноземні, каштанові, темно – сірі опідзолені грунти середньо суглинистого механічного складу з нейтральною реакцією (рН 6,0-7,5). Погано вдається на солонцюватих і кислих грунтах важкого механічного складу, а також грунтах схильних до заболочування.
На формування 1ц зерна пшениця виносить з грунту 3-4 кг азоту, 0,9-1,3 кг фосфору і 2-3 кг калію. Більше всього азоту і калію вона споживає в період між кущенням і молочною стиглістю, а фосфору – до цвітіння.Для інтенсивного росту та формування зерна з більшим вмістом у ньому білка азот більш ефективний у період весняно- літньої вегетації.
Місце в сівозміні та попередники
В комплексі заходів, які обумовлюють високий рівень культури землеробства, головна роль належить сівозмінам.
Враховуючи спеціалізацію господарства всю земельну площу доцільно згрупувати у польову та овочеву сівозміну.Прийнята 10-пільна сівозміна:
Конюшина
Озима пшениця
Цукровий буряк
Горох
Озима пшениця
Кукурудза на зелений корм
Озима пшениця
Кормовий буряк
Кукурудза на зерно
Картопля
Овочева сівозміна:
Помідори
Столовий буряк
Капуста
Огірки
Горошок зелений
Розміщується озима пшениця в сівозміні по чистих і зайнятих парах, зернобобових культур, багаторічних трав.
Найкращим попередником слід вважати ранні, зайняті культурами на зелений корм, пар.Кращим попередником серед зернобобових є еспарцет та конюшина першого року при використанні на один укіс, горох.
Характиристика грунту, на якому вирощується озима пшениця
Показники
Величина показників
Назва грунту
Чорний опідзолений
Вміст гумусу, %
2
рН сольове
6,4
Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г
20
Об’ємна маса, г/см 3
1,3
Вміст (мг/100г), група забезпечення:
-легкогідролізованого азоту (N)
-рухомого фосфору(P2O5)
-обмінного калію (K2O)
12
16
14
Глибина орного шару, см
27
Наявність карбонатності
15
Рельєф
Рівнинний
Заходи корінного поліпшення
вирощування багаторічних трав
Забур’яненість
Середня
Основні бур’яни
підмаренник чіпкий, лобода біла, сокирки польові, мишій
1.2.Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів
1.2.1. Особливості росту і розвитку
Рід пшениці Triticum L. поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристика 28 її видів.
Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на 4 генетичні групи:
1 — диплоїдні (2n-14) — однозернянка культурна (Tr. mоnососсum L.), однозернянка дика (7r. aegilopoides Link.) та ін;
2 — тетраплоїдні (2n-28) — пшениця тверда (Tr. durum Dest.), польська (Tr. polonicum L), карталінська, або перська (Tr. cartalicum Nevski, Tr. persicum Vav.), тургідум, або англійська (Тг. turgidum L.), Тимофєєва, або Зандурі (Tr. Timopheevi Zhuk.), полба, або культурна двозернянка (Tr. Dicoccum Shueb.), та ін;
3 — гексаплоїдні (2n-42) — пшениця м'яка (Tr. aestivum L.), пшениця Маха (Tr. Macha et. men. Deky), спельта (Tr. spelta L.), карликова (Tr. compactum Host.), круглозерна (Tr. sphaerococcum Pers.) та ін;
4 — октаплоїдні (2n-56) — пшениця грибобійна (Tr. fungicldum Zhuk.).
В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування(стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Проростання насіння, фаза сходів та частково кущення відбуваються восени, під час 1 та 2 етапів органогенезу, останні фенофази і етапи органогенезу - весною та влітку наступного року. Тривалість вегетації восени - 40-50 днів, весною і літом - 90-110 днів. Маса 1000 зерен - 35-50г.
За сприятливих умов сходи з`являються за 7-9 днів після сівби. Через 13-15 днів, коли на рослині утвориться 3-4 листки і на глибині 2-3 см сформується вузол кущення - настає фаза кущіння (підземного пагоноутворення). До зими рослина повинна сформувати 2-4 пагони. Для цього потрібно 40-50 днів осінньої вегетації. Коренева система на цей час заглиблюється на 50-70см.
З настанням весною середньодобових температур 4-5°C пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід в трубку (стеблування). Воно триває 25-30 днів і змінюється фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння і припинення росту стебла. Пшениця - самозапильна культура, тому запилення може відбуватись і в полеглих посівах, але кількість зерен в колосі, маса 1000 зерен та урожайність зменшуються на 20-40% і більше. Після запліднення формується зернівка, яка через 12-17 днів досягає кінцевої довжини і вступає в фазу ранньої молочної, а потім молочної, тістоподібної, воскової і повної стиглості. Фаза молочної стиглості триває 7-14, воскової 7-9 днів. В середині воскової стиглості при вологості зерна 33-35% припиняється надходження пластичних речовин у зернівки і можна приступати до роздільного збирання.
Пшениця - холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2°C. Для одержання дружних сходів під час сівби повинні бути температури 14-16°C. При температурі 25°C і вище формуються ослаблі проростки з тонкими корінцями, які сильно уражуються хворобами. Добре загартовані рослини витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17-18°C, а високо- морозостійких сортів - до мінус 19-20°C. Загартуванню сприяє сонячна погода в передзимовий період протягом 12-14 днів та посилене фосфорно-калійне живлення. Найвища морозостійкість рослин – на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується морозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні грунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10°C тепла, а вночі знижуються до мінус 8-10°C.
Взаємозвязок фаз росту і розвитку, етапів органогенезу та елементів продуктивності озимої пшениці
Фенологічні фази
Етапи органогенезу та їх коротка характеристика
Елементи продуктивності
Сходи
Недиференційований конус наростання
Густота сходів
фаза кущіння
сформується вузол кущення
Глибина проростання
Весняне кущення
відновлює вегетацію і продовжує кущитись
Швидкість вегетації
Вихід в трубку
Стеблування
Масивність
Колосіння
Колосіння
Густота колоса
Цвітіння
Цвітіння рослин
Якість цвітіння
Молочна стиглість
Наливання зерна
Кількість поживних речовин
.Молоч.-воскова
Стиглість 25%
Швидкість наливання
.Воскова стиглість
Стиглість 33-35% припиняється надходження пластичних речовин
Кількість пластич. речовин
Повна стиглість
Збирання культури
Якість продукції
1.2.2.Вимоги до умов вирощування
Основними вимогами до вирощування є:
Вимоги до вологи
Вимоги до грунту
Вимоги до світла
Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації вологість грунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватись до рівня вологості розриву капілярів і тим більше до вологості в`янення рослин. При вмісті в 10- сантиметровому верхньому шарі грунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з`являються із запізненням і зріджені, Дефіцит вологи у фазі кущіння знижує загальну кущистість, у фазі трубкування - продуктивну кущистість, у колосіні-цвітіні - озерненість колоса, під час формування і наливу зерна - дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці - 320-450. Він зменшується при достатньому застосуванні фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, роздрібному внесенні азотних добрив.
Вимагає легкодоступних форм елементів живлення. На утворення 1ц зерна з відповідною кількістю соломи забирає з грунту 3-4 кг азоту, 1-1.3 кг Р2О5, 1.8-2.5кг К2О. Коефіцієнти засвоєння азоту із грунтових запасів - 0.20-0.15, калію - 0.1-0.20.
Вибаглива до світла. Похмура погода восени спричиняє неглибоке залягання вузла кущіння та погане загартування, від чого знижується морозо- і зимостійкість; весною - вилягання; під час наливу зерна -зниження вміст білка в зерні.
Вимоглива до грунтів. Добре вдається на окультурених структурних грунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові грунти. Високі врожаї можна одержувати на окультурених дерново-підзолистих грунтах при застосуванні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, сидератів, вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано росте на солонцюватих грунтах, солодях, на легких піщаних, важких за механічним складом глинистих грунтах, які запливають, де під час вегетації застоюється вода.
Вирішуючи питання вирощування пшениці, слід обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування обрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дозволить краще використати попередники, рельєф, погодні умови року.
Озима пшениця вимоглива до вологи протягом усієї вегетації. При проростанні насіння поглинає води 50-55% від своєї маси. Коефіцієнт транспірації – 400-500. У сприятливі за вологою роки він знищується до 300, а в несприятливі підвищується до 600-700. Найкраща вологість грунту 70-80% НВ.
Добре росте озима пшениця і формує високу врожайність на родючих грунтах з високим вмістом гумусу і елементів мінерального живлення. Кращими для пшениці є чорноземні, каштанові, темно-сірі опідзолені грунти середньосуглинистого механічного складу з нейтральною реакцією (рН 6,0-7,5). Погано вдається на солонцюватих і кислих грунтах важкого механічного складу, а також схильних до заболочування.
Озима пшениця – рослина довгого дня, але вимоглива до світла. При недостатньому освітленні вузол кущення формується близько від поверхні грунту, рослини недостатньо загартовуються і зимостійкість їх знижується. Недостатня весняна освітленість рослин призводить до надмірного витягування нижніх міжвузль і вилягання рослин. При недостатньому освітленні під час наливу і достигання погіршується якість зерна, що трапляється в загущених посівах.
1.2.3. Господарсько – біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів
Зараз зареєстровані для вирощування понад 65 сортів озимої м`якої пшениці. З них сильні сорти: Донецька 46 (СЛ), Дончанка 3(С), Знахідка одеська (С), Київська 8(ЛП), Київська остиста (ЛП), Коломак 3 (СЛП), Коломак 5(Л), Красуня одеська (СЛ), Лада одеська (СЛП), Леля (С), Ніконія (С), Одеська 161(СЛП), Одеська 133(С), Одеська 162(СЛ), Одеська 265 (С), Одеська 267 (СЛ), Тіра (СЛП), Українка полтавська (Л), Фантазія одеська (С), Ятрань 60 (ЛП). Ціні сорти: Вікторія одеська (Л), Миронівська 33, Миронівська 65, Миронівська 66, Мирхад, Поліська 90, Порада, Херсонська 86, Циганка.
Проекторна структура планової врожайності озимої пшениці
Показники
Величинна показника
Порядок розрахунку показника
Спосів сівби
Зв. рядковий
Ширина міжрядь
15
100*0,15
1.Кількість на 1 м2, шт..:
-рослин
-пагонів, усіх
-пагонів, продуктивних
300
600
470
2.Кущистість:
-загальна
-продуктивна
2
1,6
3.Висота рослин, см
70
4.Характеристика колоса (волоті):
-довжина, см
-кількість колосків, шт.
-кількість зерен, шт.
-маса зерна з колоса (волоті), г
8
12
14
0,97
5.Маса 1000 зерен, г
70
0,97/14*1000
6.Маса з 1 м2, г
-зерна
-соломи
460
552
46*10
55,2*10
7.Біологічна врожайність, ц/га:
-зерна
-соломи
46
55,2
8.Співвідношення зерно:солома
1:12
Дати настання фаз росту і розвитку озимої пшениці
Фенологічна фаза
Дата настання
Кінець періоду, днів
Глибина проникнення кореневої системи
Початок
Кінець
Від сівби
Від сходів
Від дати відновлення весняної вегетації
Сівба
10.09
20.09
10
-
-
1.Сходи
20.09
10.10
15
-
-
5-7
2.Основне кущення
04.10
22.10
-
14
-
2-3
3.Весняне кущення
20.04
26.06
30
-
-
6-8
4.Вихід в трубку
20.05
20.06
30
30
30
5-7
5.Колосіння
20.06
25.06
5
30
16
-
6.Цвітіння
25.06
21.06
15
35
15
-
7.Молочна стиглість
10.07
24.07
9-14
16
14
-
8.Молоч.-воскова стиглість
24.07
7.08
12
14
14
-
9.Воскова стиглість
7.08
19.08
12
14
14
-
10.Повна стиглість
19.08
20.08
12
12
12
-
Всього
156
139
155
165
115
22
2.Обгрунтування технології вирощування запланованої врожайності
2.1.Розміщення культури в сівозміні
Пшениця вибаглива до попередників і знижує урожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд - до 30-35% і більше. При беззмінному вирощуванні урожаї знижуються навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Основною причиною зниження врожайності є прогресуюче поширення хвороб, шкідників і бур`янів. Пшеницю не слід розміщати не лише після пшениці, а й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`яни. Набір попередників, які забезпечують високі врожаї озимої пшениці в різних зонах України неоднаковий, але всі вони повинні відповідати принаймі одній вимозі - бути надійними щодо накопичення достатньої кількості продуктивної вологи на початок сівби (не менше 10мм в 10-сантиметровому шарі грунту). Ці культури повинні рано звільняти поле та не висушувати грунт на велику глибину. Такими у Степу України є чисті і зайняті пари. Добрими парозаймаючими культурами є вирощувані на зелений корм озимі жито, пшениця, тритикале, вико- і горохо-вівсяні сумішки, еспарцет на один укіс, кукурудза, яка збирається до викидання волотей, а також інші культури, які збираються не пізніше червня місяця. Добрими попередниками є горох, сочевиця, чина. В богарних умовах не слід висівати після сорго, суданської трави, соняшника, кукурудзи на зерно, трав другого-третього року використання.
В Лісостепу пшеницю слід розміщати в полях зайнятих парів посівами на зелений корм і сіно, після конюшини на один укіс, гороху, сочевиці, чини, ранньої картоплі раннього споживання, кукурудзи на ранній силос, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості не пізніше 20 днів до настання оптимальних строків сівби, а в посушливій південно-східній частині - також після чистих парів.
В Полісі - після перелічених вище посівів на зелений корм, а також після люпину на зелений корм і силос, багаторічних бобових трав на один укіс (в західних областях можна і після другого укосу), гороху на зерно, кукурудзи на ранній силос, льону, ранньої картоплі раннього споживання.
Слід пом`ятати, що інтенсивні сильні і ціні сорти вибагливіші до попередників. Тому кращі попередники (чисті і зайняті пари, зернобобові культури) слід відводити для їх вирощування. У регіонах з достатньою кількістю опадів у липні, серпні і вересні доцільно після збирання ранніх культур робити лущення поля і висівати сидерати (редька, гірчиця), але з таким розрахунком, щоб заробляти їх не пізніше як за 20 днів до настання оптимальних строків сівби пшениці.
В умовах зрошення, окрім перелічених вище, попередниками пшениці можуть бути люцерна, кукурудза на силос.
2.2. Підготовка грунту
Обробіток грунту повинен диференціюватись залежно від грунтової зони, попередників, типу забур`янення, вологозабезпеченості, часу збирання попередника. Підготовку грунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника. Потрібно пам`ятати, що утримання поля чистим від бур`янів і сходів падалиці від збирання попередника до сівби пшениці є важливим заходом боротьби з багатьма шкідниками пшениці і хворобами.
Поле, що йде під чистий пар після соняшника, дискують боронами БДТ-7, БД-10 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15А, ЛДГ-20А у двох напрямках, щоб подрібнити післяжнивні рештки і рівномірно розподілити їх по площі та створити умови для проростання бур`янів і основного обробітку грунту. Після стерньових попередників, якщо переважають однорічні бур`яни, поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10см. Якщо переважають багаторічні бур`яни, перше лущення проводять на глибину 8-10, друге, а по можливості і третє - на глибину 10-12 та 12-14см, використовуючи знаряддя КПШ-9, КПЭ-3.8, ОПТ-3-5, КТС-10, або чизельний культиватор ЧКУ-4, обладнаний стрільчастими лапами. Через 2 тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять глибоку оранку на 28-30см, або глибокий плоскорізний обробіток. Окультурені, чисті від багаторічних бур`янів поля орють на 20-22см. В посушливих, ерозійно небезпечних умовах після соняшника проводять безвідвальний обробіток плугами ПЛН-6-35 або іншим, обладнаними безвідвальними корпусами КБ-35, КБЯ-30-35.
Весною обробіток чорного пару починають із "закриття" вологи боронами БЗСС-1.0, БЗТС-1.0 в 1-2 сліди. Протягом весни і літа проводять різноглибинний обробіток, який забезпечував би максимальне збереження вологи і знищення бур`янів. Після закриття вологи, коли з`являться сходи бур`янів, проводять культивацію культиваторами КШП-8, КЗБ-21, КПЭ-9 на глибину 10-12см, а на забур`янених багаторічними бур`янами полях - на глибину 12-14см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять по мірі з`явлення бур`янів з поступовим зменшенням глибини на 1-2см. Не слід зловживати частими культиваціями. Слід максимально використовувати боронування широкозахватними агрегатами, особливо якщо немає багаторічних бур`янів, проводячи боронування тоді, коли проростки бур`янів знаходяться в стадії "білої ниточки" під поверхнею грунту. Борони незрізаними ребрами спрямовують вперед по ходу агрегата. Якщо поле забур`янене багаторічними бур`янами, щоб зменшити втрати вологи, доцільно до мінімуму звести кількість культивацій та боронувань, обробивши поле гербіцидами.
Якщо перед збиранням парозаймаючої культури і сівбою озимої пшениці (або іншої озимої культури) достатньо часу, а в шарі грунту 0-20 см є не менше 20 мм доступної рослинам вологи, то урожайність пшениці мало залежить від способу обробітку грунту при умові, якщо останнім створюється ущільнений підпосівний і дрібногрудучкуватий посівний шар з агрегатами не більше 3 см в діаметрі.
В умовах достатнього зволоження після культур, які рано збираються, після лущення стерні проводять оранку плугами з передплужниками в агрегаті з секціями кільчасто-шпорових котків і боронами. Глибина оранки 20-22см, а після багаторічних трав - 25-27см. На дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару 16-18; 18-20 см. Після кукурудзи, особливо якщо вона збирається не раніше як за 20 днів до сівби пшениці, слід проводити поверхневий обробіток грунту. Поверхневий обробіток грунту на глибину 8-12см дисковими голчастими або плоскорізними знаряддями ефективний після всіх попередників в роки з посушливою погодою під час підготовки грунту і сівби на чистих полях і при пізньому збирані попередника. Після гороху проводять теж такий обробіток.
Виключної уваги заслуговує передпосівний обробіток. Він повинен проводитись старанно відрегульованими на глибину обробітку лапами культиватора КПС-4, УСМК-5.4 або інших з боронами; або комбінованими агрегатами РВК-7.2; РВК-5, ВІП-5.6 і не залишати не оброблених "огріхів". Нерівномірно по глибині оброблений посівний шар призводить до нерівномірної глибини загортання насіння, а це в свою чергу, призводить до зниження польової схожості насіння, нерівномірності розміщення сходів по площі і розтягнутості появи їх в часі, порушення синхронності розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять в день сівби на глибину загортання насіння. Якщо культивація проведена глибоко, а грунт пухкий, то поле перед сівбою слід закоткувати.
Система обробітку грунту під озиму пшеницю в полі №3
Прийоми обробітку
Машини для обробітку
Строки виконання
Вимоги до якості (глибина, швидкість та ін.)
1.Лущення стерні
Т-150К + БДТ-7
після збору попередника
10-12 см
2.Оранка
Т-150К + ПЛУ-5-35
2 дек. 08
20-22 см
3.Передпосівна культивація
Т-150К + 3КПС 4
2 дек. 09
5-7 см
2.3. Дози добрив та система удобрення
Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. На утворення 10ц зерна і відповідної кількості соломи пшениця забирає з грунту 30-40 кг азоту, 10-14кг фосфору, 18-25кг калію. Система удобрення пшениці складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток грунту, використовують гній та гнойові компости (у Степу - 18-20т/га, Лісостепу - 25-30; Полісі - 30-35т/га) та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вищою є ефективність гною в зоні достатнього зволоження та після непарових попередників. Внесення гною під попередник і під озиму пшеницю безпосередньо забезпечує майже однаковий приріст урожайності. Добрі результати від внесення гною в поєднанні з мінеральними добривами в половинних нормах. По парових полях вища ефективність фосфорно-калійних добрив, по непарових - азотних.
Високу ефективність має внесення гранульованих добрив в рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза - P10-15; P10-15 K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15.
Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих грунтах доцільно під перепосівну культивацію вносити N25-30. Підживлення проводять у кілька строків в найбільш відповідальні фази розвитку рослин. Перше підживлення проводять способом розсівання гранульованої форми азотних добрив на початку весняного відростання рослин (другий етап органогенезу). Доза - N30-40 або 20-30% від розрахункової норми на вегетацію. Воно прискорює укорінення рослин, листкоутворення, загальну кущистість. Друге підживлення таким же способом проводять на початку виходу рослин в трубку (4 етап органогенезу) для підвищення продуктивної кущистості. Доза - 50% від норми азоту на вегетацію (40-60кг). Третє - від фази "флагового" листка і колосіння до початку формування зерна (7, 8, 9 етапи органогенезу) для підвищення озерненості колоса і виповненості зерна. Це підживлення більше, ніж попередні впливає на якість зерна. Використовують його або розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину (не більше як 20%- водний розчин), бо розчини аміачної селітри виявляють сенсибілізуючу гербіцидну дію і обпікають листки і інші органи рослин. Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункових норм, якісне підживлення розчином сечовини або плаву при дозі азоту 25-35кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2% і клейковини на 2-4% і більше.
Перше підживлення ефективніше проводити прикореневим внесенням добрив на глибину 4-5см дисковими сівалками. В цьому випадку можна внести одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання проведення 3-го підживлення спірне і до нині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживлені знижується. Тому його недоцільно проводити в зонах з недостатнім зволоженням та в роки з посушливою погодою в цей час. Отже в степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, керуючись станом розвиненості посівів та враховуючи величину загальної норми азоту.
Розрахунок добрив на запланований урохай озимої пшениці
Показники
N
P2O5
K2O
1.Запланований урожай, ц/га
46
46
46
2.Виноситься з урожаєм,кг/га
3,25
1,12
2,25
3.Вміст в одному (20-30 см) шарі грунту:
-мг на 1кг
-кг на 1 га
15
360
9
216
10
240
4.Коефіцієнт використання поживних речовин із грунту
0,30
0,15
0,25
5.Буде використано поживних речовин із грунту, кг/га
108
32,4
60
6.Необхідно внести додатково за рахунок органічних та мінеральних добрив, кг/га
0,55-0,85
0,15-0,45
0,55-0,95
7.Рослини одержують поживних речовин із органічних добрив:
-вміст поживної речовини в гної,%
-кількість поживних речовин у рекомендованій дозі гною
-коефіцієнт використання поживних речовин із гною, %
-буде використано поживних речовин із гною, кг/га
7
0,5
0,20-0,35
5
0,2
0,30-0,50
8
0,8
0,50-0,70
8.Необхідно засвоїти з мінеральних добрив
54,5
23,6
52,5
9.Коефіцієнт використання поживних речовин із мінеральних добрив, %
0,55
0,25
0,50
10.Необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами, кг/гга
99,1
90,4
87,5
Норма добрив на заплановану врожайність:
Д-доза елемента живлення, кг/га
У-планова урожайність, т/га
В-винос елемента живлення 1 ц урожаю, кг/ц
Пгз- запас доступної форми елемента живлення
12.05.2016 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора