Розробка і обґрунтування технології вирощування гороху з урожайністю 20ц/га В умовах господарства ТОВ . Курсова робота з СП. Робота № 528188

Перехід до торгівельного партнера Binance

Розробка і обґрунтування технології вирощування гороху з урожайністю 20ц/га В умовах господарства ТОВ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний Університет біоресурсів і природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

СП

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: "Розробка і обґрунтування технології вирощування гороху з урожайністю 20ц/га В умовах господарства ТОВ «Яросвіт» м.Городище, Черкаської області. ПЛАН: Вступ……………………………………………………………………………….2 Оцінка умов господарства та постановка завдання………………………..3 Природні умови……………………………………………………3 Кліматичні умови…………………………………………3 Ґрунтові умови…………………………………………….4 Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів……………………………………………………………….6 Особливості росту і розвитку…………………………….6 Вимоги до умов вирощування……………………………9 Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів…………………..10 Обґрунтування технології і вирощування…………………………………13 Розміщення культури та її сортів у сівозміні…………………..13 Обробіток ґрунту…………………………………………………14 Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай…………………………………………………………….16 Сівба………………………………………………………………18 Підготовка насіння………………………………………18 Розрахунки норм висіву…………………………………19 Строки і способи сівби…………………………………..20 Догляд за посівами та інтегрована система захисту рослин…..22 Збирання врожаю і визначення біологічної врожайності……..25 Агротехнічна частина технологічної карти…………………….27 Висновки і пропозиції………………………………………………………31 Список використаної літератури…………………………………………..33 ВСТУП Горох – високоврожайна зернобобова культура. Походить із країн Середземномор’я. Відомий з глибокої давнини. Дослідження підтверджують, що в Європі його вирощували приблизно за 2000 років до н.е. Світова посівна площа гороху близько 8 млн. га. Великі площі гороху в Канаді (1,1 млн. га.), Китай (0,75 млн. га.). Вирощують його в Великій Британії, Швеції, Нідерландах, Бельгії та інших країнах. В Україні горох займає близько 0,5 млн. га. Значні площі його у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській і Сумській областях. Немає іншої зернобобової культури, яка б в Україні замінила горох. Це пояснюється його цінними продовольчими і кормовими якостями та високою врожайністю, сприятливими умовами вирощування. Зерно гороху містить 20-35% білка, крохмаль, цукри, жир, вітаміни (А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е), каротин, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, фосфору) – у цьому цінність його не тільки як харчового (високі смакові якості), а й дієтичного, лікувального продукту. Він сприяє виведенню солей з організму, корисний хворим на серце. У 100г. його зерна міститься 491ккал. (в 100г пшениці 457ккал.). білка приблизно стільки ж, як і сирому м’ясі. В 1кг. зерна гороху міститься 1,17к.о.; 180-240г. перетравного протеїну; 15,2г. лізину; 3,2г. метіоніну; 2,3г. цистину і 1,6г. триптофану та інше. У зеленому горошку і недостиглих бобах (овочеві сорти), що використовуються як сировина при виробництві консерви, міститься до 25-30% цукру. Горохове борошно використовують при виробництві концентрованих кормів. Тваринам згодовують також зелену масу, сіно, солому, кормова поживність яких завдяки високому вмісту білка значно вища, ніж тонконогових культур. Горох є цінним компонентом для однорічних трав. Його зелена маса добре підходить для використання на сидерати. Звичайний посівний горох у дикому стані невідомий. У природі зустрічається польовий горох, який вирощують для кормових цілей. За врожайністю горох займає одне з перших місць, передові господарства одержують зерна гороху по 35-40ц/га, а в окремих випадках – по 60 і більше ц/га. 1. Оцінка умов господарства та постановка завдання Природні умови 1.1.1. Кліматичні умови Господарство ТОВ «Яросвіт» розташоване в зоні Лісостепу, Городищенського району, Черкаської області, м.Городище. Землекористування господарства являє собою 1127га. Воно займається вирощуванням зернових культур, багаторічних трав, у тваринництві – молочним скотарством та відгодівлею ВРХ. Тип ґрунту в основному дерново-підзолистий. Значна частина цих ґрунтів має низький вміст гумусу і поживних речовин, мінеральну реакцію. Територія ТОВ «Яросвіт» характеризується помірним кліматом з досить вологим і жарким літом та морозною зимою. Атмосферні опади та їх розподіл, мм Рік Місяць Сума за: IV V VI VII VIII IX вегета-цію рік 2007 44 50 72 85 61 43 355 580 2008 45 52 73 87 60 43 360 591 2009 42 49 70 83 59 42 345 567 Середні багаторічні 44 50 72 85 60 43 353 579 Середньомісячна температура повітря, 0С Рік Місяць Сума за: IV V VI VII VIII IX вегета- цію Рік 2007 11 12 13 15 22 12 85 6,8 2008 10 11 13 14 19 11 78 6,2 2009 12 13 14 16 23 14 92 7,3 Середні багаторічні 11 12 13 15 21 12 85 6,7 Мінімальна температура становить -23-26ºС, а максимальна 29-32ºС. Річна сума опадів становить, в середньому, 580мм., з них 72% припадає на перший період року. Весняні приморозки припиняються в середньому в ІІ декаді квітня, а перші відмічаються на початку жовтня. Сніг випадає в першій декаді листопада і сніговий покрив становить 15-20см. Вітри здебільшого Південно-Західного і Західного напрямку. 1.1.2. Ґрунтові умови Тип ґрунту на території господарства ТОВ «Яросвіт», в основному, дерново-підзолистий. Дерево-слабопідзолисті глинисто-піщані ґрунти мають дуже низьку родючість. Характеризуються підвищеною кислотністю, низьким вмістом гумусу і елементами живлення, мають низьку вологоємкість і високу аерацію, тому не можуть утримувати необхідні запаси продуктивної вологи. В них низька біогенність і нітрифікацій на здатність. На таких ґрунтах вирощують найбільш не вибагливі до поживи і вологи культури: озиме жито, гречку, картоплю, ячмінь, овес, люпин та інші. Погано ростуть конюшина і люцерна. Бонітет таких ґрунтів становить 19 балів. Характеристика ґрунту, на якому вирощується горох Показники Величина показників Назва ґрунту Дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний Вміст гумусу, % 1,3 рН сольове 5,6 Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г 2,10 Об'ємна маса, г/см 3 1,42 Вміст (мг/100 г), група забезпечення: - легкогідролізованого азоту (N) 64 - рухомого фосфору (Р2О5) 52 - обмінного калію (К2О) 50 Глибина орного шару, см 20-22 Наявність карбонатів відсутні Рельєф рівнинний Заходи корінного поліпшення лущення Забур'яненість слабка Основні бур'яни Осот, пирій повзучий Для корінного підвищення родючості дерново-підзолистих глинисто-піщаних кислих ґрунтів разом із внесенням органічних добрив обов’язковим є вапнування. Вапнування – нейтралізує надлишкову кислотність, забезпечує рослин елементом живлення – кальцієм, посилює мікробіологічну активність ґрунту, знижує вміст розчинних токсичних сполук – алюмінію, заліза, марганцю, покращує агрегатний склад, агрохімічні і фізико-хімічні властивості, суттєво підвищує ефективність мінеральних добрив. На глинисто-піщаних ґрунтах ефективним заходом є внесення лучного мергелю. Це збагачує грунт мінеральними колоїдами, що збільшує зв’язність, буферність і вологоємкість ґрунту, покращує його поживний режим. Також ще вносять мінеральні добрива. Для підвищення ефективності при їх застосуванні треба ретельно підбирати форми відповідно до типу та біологічних особливостей вирощуваних у сівозміні культур. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів 1.2.1. Особливості росту і розвитку Рід гороху – Pisum L. (підродини лядвенцевих - Lotoideae) – поділяється на шість видів: горох культурний (посівний) – P. sativum L., горох високий – P. elatius Steven., горох низькорослий – P.himile Boiss et Mol., горох абіссінський – P. abyssinicum Braun., горох червоно-жовтий – P. fulvum Sibth. et Sm. та горох багаторічний (красивий) – P. formosum Boiss. Найпоширенішим є посівний горох. Він цвіте білими квітками, а насіння має світле однотонне забарвлення. Коренева система у гороху досить розвинена. Головний стрижневий корінь проникає у грунт на глибину до 1,5м., а розгалужені бічні корені – до 1м. у боки. Вона використовує поживні речовини з підґрунтя та здатна засвоювати їх з важкорозчинних сполук. Сильно розвинена коренева система підвищує стійкість рослин проти періодичних ґрунтових і атмосферних сполук. На головному корені і бічних корінцях утворюються нарости – бульбочки, за допомогою яких відбувається фіксація атмосферного азоту. Стебло гороху посівного трав’янисте, заввишки від 40см. до 2,5м., як правило, вилягає (у штамбових сортів стояче). Листки гороху парно пірчасті, складаються з одного-двох пар листочків, великих прилистків і закінчується вусиками. Форма листків залежно від сорту видовжена або яйцеподібна. Квітка складається з п’яти пелюсток. Тичинок десять, маточка одна. Горох належить до самозапильних рослин. Суцвіття гороху – китиця. Квітки розміщуються в пазухах листків на всій довжині стебла. У штамбових форм суцвіття мають скупчену форму і розміщені у верхній частині стебла. Плід – біб, який містить від трьох до десяти насінин. Форма бобів пряма, а у цукрових сортів – чоткоподібна. Насіння округле, овальне й округло-кутасте, світло-жовте, жовто-рожеве, світло-зелене, зелене, брудно-зелене, біле, різне за розміром. За крупністю насіння гороху поділяють на дрібнонасінний (маса 1000 зерен менш як 150г.), середньо насінний (150-250г.) і крупно насінний (260-340г. і більше). Маса 1000 зерен залежить від сорту, грунтово-кліматичних умов і технології вирощування. За правильного зберігання насіння гороху не втрачає схожості впродовж 6-8, а в лабораторних умовах – 10-11 років. Ріст рослин від проростання насіння до утворення нового складається з окремих періодів або фаз, які характеризуються морфологічними змінами рослин і їхньої маси за рахунок росту стебел у висоту і товщину, з’явлення листків та збільшення їхніх розмірів, утворення квіток, суцвіть, плодів. Фази росту і розвитку зернобобових культур: проростання; сходи; утворення справжніх листків; утворення суцвіть (бутонізація); цвітіння; кінець цвітіння; утворення бобів; достигання. Взаємозв'язок фаз росту і розвитку, етапів органогенезу та елементів продуктивності гороху Фенологічні фази Етапи органогенезу та коротка їх характеристика Елементи продуктивності Проростання насіння 1 етап. Недиференційований конус наростання. Триває від сівби до появи сходів Густота рослин Поява сходів 2 етап. Формування і розвиток листків і міжвузлів, з ростом їх у довжину. Починається з появою сходів і конуса наростання і закінчується його диференціацією Густота сходів. Утворення вегетативних органів 3-4 етап. Характеризується диференціацією конуса наростання і переходом рослин генеративної фази розвитку Утворення продуктивних вузлів і квіток у межах кожного суцвіття. Визначається величина врожаю 5 етап. Характеризується диференціацією квіткових меристематичних горбків на частині квітки Формування репродуктивних органів гороху. Важливо проводити боротьбу з шкідниками 6-7 етапи. Відбуваються процеси мікро- і макроспорогенез та гаметогенезу. Утворюється квітка і набуває певного забарвлення. Утворення репродуктивних органів. Рослини найчутливіші до інтенсивного освітлення Бутонізація 8 етап. Повністю сформована квітка, пиляки, приймочка і інші генеративні органи Цвітіння 9-10 етапи. Відбувається запліднення і початкове формування насіння. Пізніше посилений ріст плодів Запліднення і формування насінин у бобі Достигання 11-12 етапи. Посилений ріст насіння та відкладення запасних поживних речовин у сім’ядолях. На 12 етапі проходить дозрівання насіння Ріст насіння. Вплив на масу 1000 насінин Всі вище перераховані фенологічні фази та етапи органогенезу відповідають росту та розвитку гороху від проростання насіння до достигання плодів. Кожна фаза впливає по різному на формування вегетативних та репродуктивних органів рослини. 1.2.2. Вимоги до умов вирощування Вимоги до температури. Горох холодостійка, відносно вимоглива до тепла культура. Насіння починає проростати при температурі 1-2ºС. Проте біологічний мінімум для одержання дружніх сходів гороху становить 4-5ºС. При нижчій температурі сходи з’являються лише через 15-25 днів, знижується польова схожість та енергія росту рослин. З підвищенням температури до 10ºС насіння проростає швидше, сходи з’являються за 5-7 днів. Вони можуть витримувати приморозки до мінус 5-7ºС. стійкіші до морозів кормові сорти. Оптимальна температура для утворення вегетативних органів гороху – 12-16ºС, генеративних – 16-20ºС. Температура понад 26ºС негативно впливає на величину і якість врожаю. Вимоги до вологи. До вологи горох дуже вимогливий, найбільше серед усіх зернобобових культур. Для набубнявіння і проростання насінню потрібно 110-115%, а мозкових сортів до 150% води від його маси. Найкращі умови для росту при випаданні 450-600мм. за рік, а вологість ґрунту становить 70-80% найменшої вологоємкості. Критичний період до вологи – від закладання генеративних органів до цвітіння. У посушливі роки вегетація гороху може скорочуватись у 1,5 рази. Найстійкіші проти посухи ранньостиглі сорти, які встигають сформувати урожай, використовуючи зимові запаси вологи в ґрунті. Разом з тим, надмірна вологість під час цвітіння і утворення плодів призводить до надмірного росту вегетативної маси, взаємо затінення рослин, внаслідок чого насіння формується дрібним. За посухостійкістю горох переважає боби, вику і люпин, але поступається сочевиці, нуту і чині. Незважаючи на те, що горох не відноситься до посухостійких культур, його можна вирощувати у відносно посушливих умовах. Це можливо завдяки глибокому проникненню добре розвинутої стрижневої кореневої системи. Транспіраційний коефіцієнт 400-600. Внесення фосфорних і калійних добрив скорочує витрати води на 6-10% Вимоги до світла. Горох – світлолюбна культура і належить до рослин довгого дня. Недостатня кількість світла дуже пригнічує його розвиток. Стебла витягуються, вилягають, слабше розвивається коренева система, менше зав’язується плодів, зменшується врожайність. У світлі довгого дня переважають довгохвильові промені, що сприяє прискореному розвитку гороху, значно підвищує його врожай. Вимоги до ґрунту. Горох – культура високо родючих ґрунтів. Найвищі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Реакція ґрунтового розчину (рН 6,8-7,4) має бути нейтральною. В ґрунті повинно бути достатньо гумусу, вапна, фосфору, калію та мікроелементів молібдену і бору. На важких, дуже щільних і кислих ґрунтах коренева система розміщується неглибоко, пригнічується життєдіяльність бульбочкових бактерій. Такі ґрунти несприятливі для вирощування гороху. 1.2.3. Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів За тривалістю вегетаційного періоду сорти гороху поділяють на скоростиглі (60-75 днів), середньостиглі (75-95 днів) і пізньостиглі (95-120 днів). У виробництві поширені багато сортів гороху, різних не лише за морфологічними ознаками (висота стебла, будова листя, розмір зернини та її забарвлення, тривалість вегетаційного періоду),а й за вимогами до родючості ґрунту, продовольчими і кормовими якостями. В Україні найпоширеніші такі сорти гороху: Аграрій – створений на Уладівсько-Люлинецькій дослідній станції схрещуванням. Боби прямі, з тупим кінчиком, великі, світло-жовті, округлі, гладенькі, без рубчика. Маса 1000 зерен 264г. Районований у лісостеповій і поліській зонах. Богатир чеський – середньостиглий, завезений із Словаччини. Стебло 70-100см. заввишки. Квітки середні за розміром, білі. Зерно жовто-рожеве. Стійкий проти вилягання і висипання насіння. Маса 1000 зерен 170-229г. Тривалість вегетаційного періоду 62-107 діб. Рапорт – середньостиглий, високоврожайний. Висота рослин 80-125см. зерно жовте. Маса 1000 зерен 210-240г. Тривалість вегетаційного періоду 75-100 діб. Районований у лісостеповій і степовій зонах. Уладівський ювілейний – середньостиглий, високоврожайний. Вегетаційний період 80-102 доби. Маса 1000 зерен 190-230г. Середньо стійкий проти пошкодження плодожеркою, ураження аскохітозом, іржею та борошнистою росою. Зерно сизо-зелене, гладеньке, має досить високі смакові якості, добре розварюється. Районований у лісостеповій, поліській і степовій зонах. Неосипаючий 1 – середньостиглий, стійкий проти обсипання сорт. Зерно жовто-рожеве, гладеньке. Маса 1000 зерен 190-230г. Районований у всіх зонах країни. Уладівський 10 – середньостиглий, високоврожайний. Зерно середньо крупне, маса 1000 зерен 215-230г. Стійкість проти обсипання середня. Районований у степовій і лісостеповій зонах. З кормових сортів гороху в Україні районовані: Харківський 74, Усатий 90, Донбас, Зерноградський 8, Кормовик та інші. Серед нових сортів, які були винайдені із 2000 року найбільш ефективними є: Харківський еталонний, Ефектний, Девіз, Модус, Камертон, Царевич та Глянс. Структура врожайності зернобобових культур Показник Величина показника Розрахунок показника Спосіб сівби Звичайний рядковий Ширина міжрядь, см 15 1. Кількість рослин: на 1м 2, шт. 1,26 1,48*0,849 на 1га, млн. шт. 0,000126 1,26/10000 2. Кількість бобів на одній рослині, шт. 8 3. Кількість насінин у бобі, шт. 8 Кількість насінин на одній рослині, шт. 64 8*8 5. Маса насінин з одного боба, г 1,99 249*8/1000 6. Маса насіння з однієї рослини, г 15,9 249*64/1000 7. Маса насіння з 1м2, г 20,03 15,9*1,26 8. Маса 1000 насінин, г 249 9. Маса рослин з 1м2, г 2000 0,2*10000 10. Біологічна врожайність, ц/га: Загальна 44 20+24 Зерна 20 2000/100 Соломи 24 20*1,2 11. Співвідношення зерно: солома 1:1,2 12. Вихід зерна із загальної біомаси 20 13. Коефіцієнт господарської цінності врожаю 0,8 1/1,2 Проектована структура планової врожайності гороху повністю відповідає цій культурі. Загальна біологічна врожайність становить 44ц/га, з неї зерна 20ц/га, соломи 24ц/га, що відповідає плановій врожайності. Дати настання фаз росту і розвитку гороху в Черкаській області Фенологічна фаза Дата настання Тривалість періоду, днів початок повна від сівби від сходів Сівба 10.04 - - - Сходи 20.04 22.04 12 - Бутонізація 15.05 20.05 35 30 Цвітіння 30.05 7.06 58 50 Достигання 30.06 22.07 102 95 Всього за вегетацію 104 дні - - Я вважаю, що горох доцільно вирощувати в Черкській області, Городищенсько району в господарстві ТОВ «Яросвіт». Він має короткий період вегетації, рано висівається, стійкий до вилягання, стійкий до хвороб, може давати добрі врожаї на ґрунтах, які бідні на поживні речовини. Запрограмовану врожайність можна мати при оптимальній площі листків і якщо вони функціонуватимуть тривалий період. Сумарну характеристику потужності листкового апарата характеризує показник — фотосинтетичний потенціал (ФП). Його визначають як суму площ листків за кожний день вегетації, або як добуток середньої площі їх за вегетацію (Лср) на кількість днів активної вегетації (Тv): , , Lmax=Lср(С, де У — урожайність, Мфп — продуктивність 1000 одиниць ФП у відповідних одиницях (1,5) Тv – період вегетації сорту С – середнє за вегетацію число (1,83) ФП=103(20/5)=4000 Lср=4000/104=39 Lmax=39*1,83=70 Площа листової поверхні становить 39, що є характерним для гороху. На формування листкової поверхні впливають: кількість опадів, які випали за період вегетації, густота стояння рослини, види, способи та строки внесення добрив. 2. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності 2.1. Розміщення культури та її сортів у сівозміні Будучи відмінним попередником для інших культур сівозміни, горох добре росте і дає високі врожаї після різних культур. Добрим попередником є озимі і ярі зернові. Горох сіють після удобрених просапних – кукурудзи, картоплі, цукрового буряка. Проте технології вирощування цукрового буряка, кукурудзи вимагають внесення високих доз азоту, що знижує роль гороху як азот фіксатора. Горох може не формувати бульбочок, якщо його розміщувати після попередника, який залишає в ґрунті багато нітратів, зокрема після інтенсивно удобрених азотом цукрового буряка, кукурудзи, чорного пару. У лісостепу сіють після льону. У сівозміні горох можна висівати на тому самому місці не раніше як через 5-6 років. Це запобігає «гороховтомі» ґрунту, захищає від ураження кореневими гнилями, фузаріозом, нематодом, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками. З цієї ж причини не можна розміщувати горох ближче 500м. від багаторічних бобових трав. Горох не терпить монокультури. Непридатні в якості попередника для нього соняшник, багаторічні бобові і злакові трави, зернобобові культури, однорічні трави з бобовим компонентом. Після багаторічних трав горох можна висівати на 4-5-й рік. В Черкаській області, Городищенського району, в господарстві ТОВ «Яросвіт» була запроваджена дев’ятипільна сівозміна. Горох був розміщений дуже добре, попередником була кукурудза на зерно. Запланована сівозміна: багаторічні трави 11,1%; озима пшениця 11,1% кукурудза зернова 11,1%; горох 11,1%; озима пшениця 11,1%; цукровий буряк 11,1%; кукурудза на силос 11,1% озиме жито 11,1%; ярі зернові 11,1%. Саме із цієї сівозміни врожайність гороху становила 20ц/га. Дана сівозміна була запропонована вірна, із дотриманням підбору доброго попередника, із розміщенням гороху так, щоб він повертався на попереднє місце не раніше як через 5-6 років. Дотримання всіх правил дозволить отримати високий врожай гороху. Висівати горох по гороху не можна, тому що буде заражуватись такими хворобами як: борошниста роса, пероноспороз, аскохітоз, іржа, сіра гниль та кореневі гнилі. 2.2. Підготовка ґрунту Основний обробіток залежить від попередника. Після збирання зернових на полях, що забур’янені однорічними бур’янами, проводять лущення з допомогою ЛДГ-10 в два сліди на глибину 5-6см. Якщо поле забур’янене кореневищними бур’янами, та проводять лущення лемішними лущильниками ПЛ-5-25А, ПЛП-10-25 та ПЛН-8-35 на глибину 10-12см. при нестачі вологи в ґрунті застосовують обробіток важкими дисковими боронами типу БДТ-3, БДТ-7. Через 15-20 днів проводять зяблеву оранку на глибину 25-27см. У Лісостепу та Степу найкращими строками оранки є кінець серпня – перша половина вересня, у Поліссі – друга половина вересня – перша декада жовтня. На сильно забур’янених полях (особливо багаторічними кореневищними бур’янами – пирій повзучий, гострець, свинорий) з допомогою лущень повністю знищити бур’яни неможливо, тому необхідно застосувати інші методи. Найефективнішим є внесення гербіцидів суцільної дії (раундап, ураган) по стерні. Через 15-20 днів після пожовтіння і загибелі бур’янів проводять оранку на глибину 25-27см. При наявності в господарстві потужної техніки проблему багаторічних бур’янів можна частково вирішити агротехнічним способом. Він дешевший від гербіцидного і підвищує мікробіологічну активність ґрунту, є екологічно безпечним. Йдеться про надто глибоку оранку – не менше 33-35см. З такої глибини кореневища найбільш злісних бур’янів пирію, гострецю, свинорию майже не проростають на поверхню ґрунту. Ефективність глибокої оранки буде висока, якщо правильно встановити видовий склад бур’янів і відповідно до нього вибрати глибину оранки. Необхідно враховувати, що основна маса кореневищ пирію з бруньками, що дають початок новій рослині знаходиться не глибше 20см. При розміщенні гороху після просапних культур грунт не лущать, а відразу ж проводять зяблеву оранку на глибину 22-25см. Після кукурудзи грунт двічі дискують у поперечних напрямках важкими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10-12см. і проводять зяблеву глибоку (25-27см.) оранку. При наявності обертових плугів з обтічними передплужниками, що не забиваються кукурудзинням, поле без попереднього лущення орють на глибину не менше 27-30см. Горох вимагає доброго розпушення ґрунту, тому заміна оранки поверхневими обробітками в окремі роки призводить до різкого зменшення врожаю – на 12-15ц/га. На веснооранку горох реагує різним зниженням врожайності. Від якості передпосівного обробітку ґрунту залежить енергія проростання насіння, польова схожість, дружність і одночасність росту рослин. передпосівний обробіток починають з настання фізичної стиглості ґрунту з допомогою культиватора КПС-4 в агрегаті з важкими боронами БЗТС-1,0 в поперек до оранки на глибину 8-10см. Глибше розпушування призводить до надмірного випаровування води та утворення грудок. На якісно виораних полях обмежуються одним обробітком, при недостатньому розпушенні ґрунту, культивують вдруге. При достатньому підсиханні ґрунту можна використовувати для передпосівного обробітку комбіновані агрегати з обов’язковою умовою, щоб їх розпушуючі лапи були відрегульовані на глибину не менше 8-10см. Це потрібно для якісного глибокого загортання насіння. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 1 годину. Оскільки горох культура ранніх строків сівби, весняне закриття вологи з допомогою борін не обов’язкове. Система обробітку ґрунту під горох в полі № 4 Способи обробітку Машини для обробітку Строки виконання Вимоги до якості (глибина, швидкість та ін.) Дискування БДТ-3, БДТ-7 ІІІ декада вересня Дискують у поперечних напрямках важкими дисковими боронами. Поживні рештки кукурудзи подрібнюють і загортають на глибину 10-12см. Зяблева оранка ПЛН-5-35 І декада жовтня Глибина оранки 25-27см. Культивація та боронування зябу Культиватор КПС-4, борона БЗТС-1,0 При настанні фізичної стиглості ґрунту Боронують впоперек до оранки на глибину 8-10см. Дана система обробітку ґрунту на дерново-підзолистих ґрунтах під горох після кукурудзи на зерно є ефективною, тому що вона включає всі необхідні способи обробітку, які потрібні для покращення властивостей ґрунту та збільшення врожайності даної культури. Дискування забезпечує подрібнення решток кукурудзи та подальше її загортання. Оранка – прийом обробітку ґрунту плугом, який забезпечує кришення, розпушування, перевертання ґрунту на 135º. Зяблева оранка сприяє покращенню мінералізації, водно-фізичним властивостям, ефективності проведення боротьби з бур’янами. Культивацію та боронування проводять на весні при настанні фізичної стиглості ґрунту. Ці операції проводять для вирівнювання ґрунту та підготовки його до сівби гороху. 2.3. Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай Горох має відносно невеликий вегетаційний період, слабо розвинену кореневу систему, тому потреба у поживних речовинах велика. Горох є вимогливий до родючості ґрунтів. Він добре використовує післядію органічних і мінеральних добрив. Необхідно створити всі умови для ефективного засвоєння азоту з повітря. Особливо важливо внести гній на це поле за рік чи за два до вирощування гороху. Фосфорно-калійні добрива теж краще внести у більшій нормі (РК60-100) під попередник – буряк, кукурудзу, зернові. Це важкорозчинні добрива і для формування врожаю гороху вистачає їх післядії та запасів цих елементів у ґрунті. Розміщення гороху на окультурених ґрунтах у сівозміні після удобрених попередників при вмісті доступних форм фосфору і калію більше 15мг. на 100г. ґрунту дозволяє одержати 30ц/га зерна і більше без внесення мінеральних добрив майже у всіх зонах вирощування. Після мало удобрених попередників на ґрунтах з невисоким вмістом гумусу (менше 2%), а також низькому забезпеченні фосфором і калієм, вносять фосфорні і калійні добрива під оранку. Бажано вносити калійні добрива з меншим вмістом хлору. Горох є азот фіксуючою рослиною, тому азотні добрива під нього не вносять. Засвоєння азоту з повітря починається у фазу 2-3 листків. Невелику дозу азоту (20-30кг/га.д.р.) вносять лише у випадку, якщо під час сівби запаси нітратного азоту в орному шарі ґрунту менші, ніж 30мг/кг. Для покращення симбіотичної фіксації азоту необхідно застосовувати молібден, цинк і бор, якщо в 1кг. ґрунту їх міститься менше 0,3мг. Для цього використовують суперфосфат, збагачений цими елементами. Якщо суперфосфату не має, мікроелементи застосовують при протруюванні насіння (100г. на 1ц. насіння), або обприскують посіви під час вегетації (150-300г/га.). Особливо цінним є молібден, який впливає на симбіотичну азотфіксацію. Його вплив на врожайність прирівнюється до внесення 30кг/га.д.р. азоту. Молібден і бор покращують надходження азоту в рослини гороху. Цинк сприяє засвоєнню рослинами калію і магнію. Підвищують врожайність гороху також мідь, кобальт та інші. Розрахунок добрив на запланований урожай гороху Показники N Р2О5 К2О 1. Запланований урожай, ц/га 20 2. Виноситься з урожаєм, кг/га 120 26 38 3. Вміст в орному (20-22см) шарі ґрунту: мг на 1кг кг на 1га 128 104 100 4. Коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту 0.30 0.09 0.06 5. Буде використано поживних речовин із ґрунту, кг/га 38.4 9.36 6 6. Необхідно внести додатково за рахунок органічних та мінеральних добрив, кг/га 81.6 16.64 32 7. Рослини одержать поживних речовин із органічних добрив: - - - – вміст поживної речовини в гної, % - - - – кількість поживних речовин у рекомендованій дозі гною - - - – коефіцієнт використання поживних речовин із гною, % 0.5 0.2 0.8 – буде використано поживних речовин із гною, кг/га - - - 8. Необхідно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га 81.6 16.64 32 9.Коефіцієнт використання поживних речовин із мінеральних добрив, % 50 30 70 10. Необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами, кг/га 163.2 55.5 45.7 Під горох на заплановану врожайність, а саме 20ц/га, потрібно внести: азоту – 163,2кг/га фосфору – 55,5кг/га калію – 45,7кг/га Виноситись із урожаєм буде: азоту – 120кг/га, фосфору – 26кг/га та калію – 38кг/га. Дерново-підзолистий грунт потребує внесення мінеральних речовин, проте дані показники є дещо високими, особливо по азоту. Система удобрення гороху в полі № 4 Прийом удобрення Строк Доза, кг/га Форма добрив Спосіб внесення Машина Основне І декада жовтня N=163,2 Р2О5=40,5 К2О=45,7 Натрієва селітра Суперфосфат Сульфат калію Розкидний МВС-900 + БДТ-7 Рядкове ІІ декада квітня Р2О5=15 Суперфосфат Безпосередньо в рядки СЗТ-3,6 Сума N 163,2 Р2О5 55,5 К2О 45,7 Добрива під горох ми будемо вносити в два прийоми: в основне та в рядкове. В основне – NPK, а в рядкове – тільки фосфор в вигляді суперфосфату. Дана система удобрення буде оптимальною для гороху. 2.4. Сівба 2.4.1. Підготовка насіння Підготовка насіння до сівби починається зразу ж після збирання врожаю. Насіння очищають на машинах первинної очистки ОВП-20А, при потребі просушують. Навесні, перед сівбою підготовка насіння складається з трьох операцій: протруювання, обробка мікроелементами і бактеріальними добривами. Для захисту від бактеріальних та грибних захворювань рослин, насіння протруюють хімічними препаратами. Препарати для протруювання насіння гороху Назва препарату Норма витрати препарату на 1т. насіння Проти яких хвороб застосовується Бенлат, 50% з.п. 2,0 Аскохітоз, фузаріоз, кореневі та сірі гнилі Вітавакс 200фф.в.с.к. 2,5 Кореневі гнилі Максим 0,25т.к.с. 1,0 Фузаріоз, аскохітоз

Курсова робота СП

warning2012

12.05.2016 20:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись