Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний аграрний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра загального землеробства
КУРСОВА РОБОТА
із загального землеробства
ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІН І СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ТА ЗАХОДІВ ПО БОРОТЬБІ З БУР’ЯНАМИ В ГОСПОДАРСТВІ
СТОВ «Віра»
Вихвостів село
Городнянський район
Чернігівська область
Зміст
Вступ
3
1.Природно-економічні умови господарства
4
1.1 Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи.
6
1.2.Агрокліматичні умови зони розташування господарства.
7
1.3 Агрохімічна характеристика грунтів та рекомендації до їх раціонального використаня.
10
1.4 Експлікація і трансформація земельних угідь господарства.
12
2. Проектування і обґрунтування нової сівозміни
13
2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки та планована врожайність на рік освоєння сівозміни.
13
2.2 Структу а посівних площ на рік освоєння нових сівозмін сівозмін.
17
2.3 Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування
21
2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої до освоєння
24
3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни
29
4. Система обробітку ґрунту в полях сівозміни
33
5. Система агротехнічних , хімічних і біологічних заходів боротьби з бур’янами в полях сівозміни
38
5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур’янами в сівозміні
40
5.2 Система хімічних заходів боротьби з бур’янами
42
5.3 Система біологічних заходів боротьби з бур’янами
43
Список використаної літератури
46
Вступ
Сільське господарство є промисловістю яка є провідною в нашій країні. Основною його задачею є забезпечення стабільного розвитку і високої рентабельності сільськогосподарського виробництва. Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від землеробства, від правильного його введення. І тому підвищення ефективності землеробства дає можливість для більш повного забезпечення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості в сировині.
Землеробство – це наука про раціональне використання землі, відтворення її родючості і заходи його ефективного використання для одержання високих врожаїв. В землеробстві головною задачею є збільшення урожайності, удосконалення структури посівних площ, підвищення стійкості рослинництва за рахунок покращення використання землі на основі науково – технічного процесу.
Основною частиною інтенсифікації є спеціалізація сільськогосподарського виробництва, яка ставить за мету науково – обґрунтоване розміщення, а також найбільш спрямований розвиток галузей економіки в кожній зоні з врахуванням її природних умов в кожному господарстві.
Обов’язковою умовою стабільного розвитку землеробства є використання досягнень науки і передового досвіду.
1. Природно – економічні умови господарства
1.1. Загальні відомості про господарство на період складання проекту
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Віра» розміщене в с.Вихвостів Городянського району , Чернігівської області. До складу СТОВ «Віра» входить село Развинівка.
Напрямок сільськогосподарського виробництва в СТОВ «Віра» - м'ясо – молочно- зерновий .
. Чисельність працівників на 1 лютого 2007 року:
всього 320чоловік
працівники зайняті в с/г виробництві 320
постійні працівники 195
службовці 20
З них :
керівники 2
спеціалісти 8
працівники зайняті в промислових підприємствах 7
торгові працівники 3
Облік тракторів, сільськогосподарських машин і енергетичних потужностей :
1. Наявність тракторів 30
колісні 24
гусеничні 6
2. Наявність зернозбиральних комбайнів 8
3. Наявність с/г машин
плуги 12
борони 67
культиватори 12
сівалки 11
косарки тракторні 6
косарки подрібнювальні 1
збиральні машини 6
Таблиця 1
Земельні угіддя господарства
№
Види земельних угідь
Гектари
%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Рілля
Сіножаті
Пасовища
Ліси
Сади
Площа під водоймами
Дороги, будівлі та двори
Інші землі
Всього угідь
1327,4
324,6
245,9
60,2
41,5
31,1
151,3
150,9
2332,9
57
13,9
10,5
2,6
1,8
103
6,5
6,4
100
Агрономічна та агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню
Ґрунти один з найважливіших елементів природного середовища для господарської діяльності людини. Згідно схеми агрогрунтового районування, території СТО«³ра» знаходиться в складі Лівобережної низинної провінції Полісся з потужними антропогенними відкладами, строкатим ґрунтовим покривом, переважають опідзолені ґрунти на лісових породах в комплексі з дерново – підзолистими , дерново – лучними , лучно - болотними та болотними ґрунтами.
Вирівняні слабодендровані ділянки лісової тераси в минулому були вкриті суглинними склонами та дібровами. Під ними формувалися різні типи чорноземів, з яких найголовнішими є типові та опідзолені. Характерною їх рисою є малогумусність. В господарстві переважають вилугувані чорноземи, вони мають нейтральну реакцію і добру водозатримуючу здатність й значну родючість. Серед них залягають опідзолені чорноземи, які в минулому довгий час розвивалися під дібровами. Вони майже не відрізняються від типових чорноземів, але мають слабко глинисту реакцію.
Чорноземи сильно змиті, крупнопилувато – легкосуглинкові. Ґрунти залягають на крупних схилах лесового плато. В механічному складі мулуватих часток 9,4 %, крупно пилуватих 62,4 %, піщаних 17,8 %. Вміст гумусу в орному шарі 1,0 %, на глибині 65 – 75см – 0 ,6 %, рН сольовий 6,3 – 6,5, рН водний 7,4 – 7,6. Гідролітична кислотність 0,6 – 0,9 мг/екв на 100 г ґрунту. Сума ввібраних основ 15,60 – 18,20 мг/екв на 100 г. Забезпеченістю рухомими формами фосфору – знижена, калію середня.
Чорноземи вилугувані глибокі слабогумусовані крупнопилувато – легкосуглинкові. Залягають на лесовому плато. Глибина гумусованості може досягати 125 – 135см. В механічному складі мулуватих часток 9,2 – 12,4 %, крупно пилуватих 53,1 – 57,7 %, піщаних 20,2 – 27,1 %. Вміст гумусу в орному шарі 2,4 – 2,6 %, на глибині 70 – 80см – 0,9 – 1,2 % і рН сольовий 6,1 – 6,7 % , рН водний 7,4 – 8,0. Гідролітична кислотність 0,3 – 1,9 мг/екв на 100 г ґрунту. Ємкість поглинання 9,2 мг/екв. Валовий фосфор 0,09 %, валовий калій 1,03 %. Забезпеченість рухомими формами фосфору – середня, калію низька.
Темно – сірі опідзолені крупнопилувато – легкосуглинкові. Залягають на лесовому плато. На відміну від сірих опідзолених мають більший вміст гумусу, менш виявлені ознаки опідзолення. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла – рН 5,5, гідролітична кислотність 1,93 мг/екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 11,2 мг/екв на 100 г ґрунту. Вміст мулуватих часток 16,16 %, крупно пилуватих 66,60 %, піщаних 8,31 %. Забезпеченість рухомими формами фосфору і калію – знижена.
Сірі опідзолені крупнопилувато – легкосуглинкові. Сформувались на лесовому плато. Гумусовий горизонт до 25 – 30 см. Ілювіальний горизонт червонувато – бурий з горіхуватою структурою. Загальна пористість від 50 – 60 % в орному шарі, до 40 – 45 % в ілювіальному горизонті і породі. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла рН 5,0 – 5,3, гідролітична кислотність 1,44 – 1,93 мг/екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 15,6 мг/екв на 100 г ґрунту. Забезпеченість рухомими формами фосфору і калію – знижена. До негативних якостей належить значний вміст мулуватих часток як в орному шарі 14,02 %, так і в ілювіальному горизонті, що зменшує водо – та повітропроникнення.
Ясно - сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато – легкосуглинкові. Сформувались на лесовому плато. Вони мають чіткий профіль підзоленого типу. Гумусовий горизонт до 20 см сірий, під ним елювіальний горизонт ясно – сірий, вилугований, тонкопластичний з кварцовою присипкою і майже без гумусу. Ілювіальний горизонт бурий горіхувато – призматичний, глибина 70 – 80 см, нижня переходить в лес. Карбонати кальцію залягають на глибині 150 см. Вміст рухомих форм фосфору та калію достатньо значний.
Дерново – слабопідзолисті піщані. Грунтові води залягають близько до поверхні, що сприяє оглеєнню. Ці ґрунти мають родючість вищу від попередніх. рН ґрунтового розчину від 5,8 в верхній частині розрізу, до 6,4 в нижній, гідролітична кислотність 0,8 мг/екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 3,5 мг/екв на 100 г ґрунту. Забезпеченість рухомими формами фосфору і калію – низька.
Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів Таблиця 2
№
n/n
Назва типів ґрунту
Площа
га
Гумусовий
горизонт
Механічний
склад
Вміст
гумусу
%
рН
Ступінь
насичення
основами
%
Сума ввібраних основ
мг/екв на 100 г гр.
Забезпеченість ґрунту рухомими формами на 100г ґрунту
N
P
К
1
Дерново-підзолистий,
глинисто–супіщаний
та піщаний
315,1
25
легкосуглинкові
1,3-1,5
6,4
24,4
48,4
6
15
13
2
Світло-сірі та сірі опідзолені,пилувато-супіщані,піщано-легкосуглинкові
223,8
15
легкосуглинкові
1,3
6,3
20,2
82,6-87
5
13
14
3
Темно-сірі опідзолені, чорнозем опідзолений пилуваті, супіщані, непосушливі
550,7
30
легкосуглинкові
1,7-2
6
22,1
69,5
5
10
11
4
Чорноземи неглибокі, малогумусні, вилуговані
980,6
27
середньо-суглинкові
4,6
7
30,7
68,4
6
10
17
5
Дерново-підзолистий, сірі, світло-сірі, опідзолені, дернові, глейові
79,4
25
суглинкові
1,2-2,4
6,3
27,4
79,6
5,8
10,1
11
Всього
2150,5
Агрокліматичні умови розташування господарства
Одним з найважливіших факторів, які сприяють вирощуванню високих врожаїв є клімат. В. В. Докучаєв вважав, що інтенсивністю процесів вивітрювання і розпаду органічних решток знаходиться в прямій залежності від температури і вологи.
СТОВ «Віра» знаходиться на Поліссі. За природними умовами територія району де знаходиться господарство, характеризується помірно теплим кліматом. Географічне положення території району між 520 – 530 північної широти обумовлює притік певної кількості сонячної радіації. Влітку притік більший в 25 разів, ніж в взимку. В перший період переважають вітри південно – західного напрямку, в холодний – західного і південного напрямку. Швидкість вітру в теплий період менший за швидкість в холодний період.
Температурний режим визначається посушливим наростанням температури від холодного до теплого періоду. Відхилення від середніх показників в сторону max i min бувають досить помітні. Середньорічна температура повітря становить 6,10 С. Середня температура липня + 19,10С, січня – 6,70С. Абсолютний річний максимум температури + 380С, абсолютний річний мінімум – 270С. Однак такі температури спостерігаються досить рідко. Такий період в районі триває 240 – 250днів . Сума позитивних температур за такий період становить 28500 С. Вегетаційний період починається 6 – 14 квітня і закінчується 21 – 30 жовтня і триває 190 – 205 днів. Осінні приморозки можуть бути 5.09, останні весінні можуть бути 28.06. Тривалістю без морозного періоду 170 днів.
Тривалість періоду в днях
температура повітря вище 00 240 – 250
температура повітря вище 50 190 – 205
температура повітря вище 100 147 – 165
температура повітря вище 150 100 – 120
Гідротермічний коефіцієнт 1,2
Таблиця 3
Кількість опадів, температура та їх розподіл за місяцями
Показники
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
За рік
За вегет
період
Середньо багаторічна к-ть опадів, мм
21
20
23
42
63
79
83
38
30
40
33
26
546
417
Середньобагаторічна темпер. повітря, 0С.
-5,4
-4,5
0,1
7,0
14,3
16,4
18,3
17,7
13,0
7,6
1,8
-3,2
6,9
15,7
Експлікація та трансформація земельних угідь
Експлікація – це характеристика земельних угідь по видах господарського використання.
Трансформація – це переведення земельних угідь з одного виду в інший. В господарстві на час освоєння сівозміни під болотами та водоймами було зайнято 230 га землі. До часу написання курсової роботи було проведено осушення 198,9 га водойм, за рахунок цього було збільшено площі сіножатей на 70 га, пасовищ на 90 га і під інші угіддя38,7 га. Збільшення площ сіножатей і пасовищ дало змогу підвищити поголів’я худоби.
Таблиця 4
План трансформації земельних угідь
Угіддя
Площа, га
В рік написання роботи
В рік освоєння сівозміни
Зміни /-+/
Орні землі
Сади та ягідники
Сіножаті
Пасовища
Ліси
Чагарники
Болота, під водою
Будівлі і інші
1327,4
41,5
324,6
245,9
60,2
-
31,1
150,9
1327,4
41,5
254,6
155,9
60,2
–
230
112,2
–
–
- 70
- 90
–
–
+198,9
- 38,7
Всього зайнято
2332,9
2332,9
–
2. Проектування і обґрунтування нової сівозміни
2.1. Структура посівних площ в господарстві на період написання курсової роботи
Правильні сівозміни – важлива складова частина землеробства. Вона є основою на якій ґрунтуються системи обробітку ґрунту, удобрення, захист вирощуваних культур від бур'янів, шкідників, хвороб, а ґрунту від різних видів ерозій.
Проекти сівозміни розробляються одночасно із складанням перспективного стану господарства, в якому вирішують всі питання, пов’язані із його напрямком та спеціалізацією, потребою в кормах та структурою посівних площ. Роботу з проектування нових сівозмін виконують в два етапи : підготовки нових сівозмін та її впровадження. Перш за все необхідно визначити розмір земельної площі господарства, його сільськогосподарські угіддя з яких можна отримувати рослинницьку продукцію. Насамперед встановлюють співвідношення між групами культур за їх господарським значенням, що залежить від спеціалізації господарства. До кожної групи, по можливості мають належати найбільш продуктивні культури. Площу посіву вирощуваної культури визначають діленням кількості запланованого для виробництва продукції на планову урожайність, розраховану на основі фактичних врожаїв за останні 5 років.
Виходячи з господарських потреб, структуру посівних площ можна вдосконалювати, замінюючи одну культуру іншою, більш продуктивною. На основі структури посівних площ, визначають кількістю сівозмін, їх площу, кількість і розмір полів у сівозміні, чергування культур в кожному.
Розміри полів сівозмін, які впроваджуються, по можливості повинні бути рівновеликими і бажано прямокутної форми.
Планову врожайність на слідуючий рік проектують з урахуванням врожаїв минулих років, підвищуючи на кілька центнерів, в залежності від того, на яких ґрунтах буде сівозміна і яка агротехніка.
Складання проекту внутрішньогосподарського землепроектування закінчується розробкою плану агротехнічних заходів у кожному полі, сівозміна вважається впровадженою, коли проект перенесемо на територію землекористування господарства.
Посівні площі на рік складання курсової роботи складають 1327,4 га.
З них озимих 255,3 га, що становить 13,2 до землі в обробітку. Ярі зернові займають 264,7га – 16,6 %, зернобобові 119,2га, однорічні трави 65,7 га, багаторічні трави -293,8 га .
Посівні площі на рік виконання курсової роботи
Таблиця 5
№
п/п
Назва сівозмінних груп і с/г культур у них
2006
Площа, га
% до землі в обробітку
1
Всього землі в обробітку
1939,4
100
2
Озимі – всього
в.т.ч. озима пшениця
озиме жито
255,3
201,8
53,5
13,2
10,4
2,8
3
Ярі зернові – всього
в.т.ч. ячмінь
овес
гречка
просо
264,7
111,7
94,8
29,1
29,1
13,6
5,8
4,8
1,5
1,5
4
Зернобобові – всього
в.т.ч горох
люпин
119,2
65,7
53,5
6,1
3,4
2,7
5
Просапні – всього
в.т.ч
картопля
кормові буряки
льон
кукурудза на силос
226,2
53,5
30
53,5
89,2
11,7
2,8
1,5
2,8
4,6
6
Багаторічні трави
293,8
15,1
7
Однорічні трави
65,7
3,4
8
Інші
612
31,6
Урожайність сільськогосподарських культур
Таблиця 6
Таблиця Сільськогосподарські культури
Урожайність за
Середня урожайність
Перспективна ур. в рік …
2004
2005
2006
озима пшениця
озиме жито
Ярий ячмінь
Овес
гречка
просо
люпин
горох
Кукурудза на силос Картопля
Кормові буряки
Б/р трави на сіно
Б/р трави на зел. масу
Однор. трави на з.корм
Однор. трави на сіно
Сіножаті
30,7
32,1
28,7
30,9
18,3
38,3
12,2
28,7
306,1
220
600
20,1
279
221
23,4
22
27,2
44,7
90,5
31,9
11,8
38,5
13,4
30,6
370
210
608
–
230
105
244
–
30,3
45,3
32,4
32,4
17,5
39,4
12,8
32,4
378
226
607
28,7
297
204
28,5
23
29,4
40,7
30,5
31,7
13,9
38,7
12,8
30,6
351
218,7
605
24,4
269
190
25,4
22,5
32
42
32
33
15
40
15
32
360
220
610
25
300
180
26
24
2.2. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозміни
Головним завданням землеробства на всіх етапах розвитку, зокрема в умовах інтенсифікації, є створення оптимальних умов для росту сільськогосподарських культур. збереження та підвищення родючості ґрунту. Виконання цих задач можливе лише при запровадженні в землеробстві сівозміни.
Сівозміна – це науково – обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і пару в часі і на території. Чергування в часі – це щорічна або періодична зміна культур і пару на конкретному полі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділений на поля, на яких почергово вирощують культури. На кожному полі культури чергуються в часі.
В основі сівозміни лежить науково – обґрунтована структура посівних площ. Освоєння і запровадження сівозміни забезпечує ефективність боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, раціональне використання добрив, засобів захисту рослин.
Сівозміни сприяють правильному використанню земель, поліпшенню організації праці і ефективному використанню засобів виробництва. Сівозміни в господарстві складають систему сівозмін – сукупність різних типів і видів сівозмін. Як правило, під окрему сівозміну відводиться земельний масив з однорідним ґрунтовим покривом. Кожна культура в сівозміні розміщується в кращих умовах росту і розвитку, створюються оптимальні умови для культур, що підвищує урожайність культур і родючість ґрунту.
В СТОВ «Віра» нараховується 1327,4 га орних земель. Враховуючи спеціалізацію господарства, природно – кліматичні особливості, площу орних земель в господарстві запроваджено слідуючі сівозміни.
Польова 10 – ти пільну № 1
Польова 8 – ти пільну № 2
Кормову 5 – ти пільну № 3
У даних сівозмінах поля чергування культур
10 – ти пільна польова № 1
конюшина
озима пшениця
льон
люпин
озима пшениця
картопля
кукурудза на силос
озиме жито
кормові коренеплоди,кукурудза на силос
ячмінь
8– ми пільна польова № 2
конюшинно – злакова суміш
конюшинно – злакова суміш
озима пшениця
гречка, просо
озима пшениця, овес + б/р трави
багаторічні трави
картопля
ячмінь + конюшинно – злакова суміш
5 - ти пільна кормова № 3
конюшина
озима пшениця
кукурудза на силос і зелений корм
горох
овес з підсівом конюшини
Запровадження в господарстві сівозміни освоєні, розміщення культур на полях відповідає прийнятій схемі зберігання полів дотримується система обробітку ґрунту, яка забезпечує поступове підвищення родючості ґрунту, запобігає водній ерозії та вітровій ерозії ґрунту. Запроваджена система сівозміни дає змогу підтримувати певну кислотність і певній мірі доводить її до нейтральної, завдяки правильному проведенню хімічної меліорації і удобрення ґрунту.
Система сівозмін у господарстві Таблиця 7
№
Назва сівозміни
Площа в сівозміні
Кількість років
Середній розмір поля
1
2
3
4
Польова сівозміна № 1
Польова сівозміна № 2
Кормову сівозміна №3
Всього
534,6
465,8
327
1327,4
10
8
5
53,5
58,2
65,7
Структура посівних площ на рік освоєння нових сівозмін
Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін повинна забезпечити одержання необхідної кількості сільськогосподарської продукції згідно перспективного стану розвитку господарства. При розробці структури посівних площ перш за все необхідно встановити співвідношення між різними групами культур ( товарні, зернові, технічні, кормові, овочеві ).
На основі визначеної потреби в виробництві продукції рослинництва, планової врожайності, розраховуємо планову структуру посівних площ на рік освоєння нових сівозмін, як видно із таблиці, переважну частину в структурі посівних площ займають зернові культури 63 %, кормові 31,8 %
Структура посівних площ Таблиця 8
Потреба в рослинництві
Груп і культур
Валовий збір, ц
Проектування
Урожайність
ц/га
Площа, га
%
Всього землі
1939,4
100
17673
Зернові
17673
255,3
13,2
Озима пшениця
6457,6
32
201,8
10,4
Озиме жито
2247
42
53,5
1,8
Ярі зернові
6063
264,7
13,6
Ячмінь
1334
32
41,7
5,8
Овес
3128
33
94,8
4,8
Гречка
437
15
29,1
1,5
Просо
1164
40
29,1
1,5
Зернобобові
2905
119,2
6,1
Горох
2102
32
65,7
3,4
Люпин
803
15
53,5
2,7
35845
Технічні
35845
107
5,6
24075
Льон
24075
450
53,5
2,8
11770
Картопля
11770
220
53,5
2,8
Кормові силосні
32112
89,2
4,6
Кукурудза
32112
360
89,2
4,6
18300
Коренеплоди
18300
30
1,5
Кормовий буряк
18300
610
30
1,5
127122
Б/р і О/р трави
127122
359,5
19,0
Грубі
Конюшина
70680
300
235,6
12,1
Зелені
Пасовища
44262
180
245,9
12,6
Солома
Ярих культур
6090
70
87
4,4
Солома
Озимих культур
6090
70
87
4,4
2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування
У відповідності до структури посівних площ встановлюють типи і види сівозмін. При цьому враховується також встановлена спеціалізація господарства, розміщення виробничого центру, ґрунтовий покрив, особливості рельєфу, економічні оцінки земель, біологія культур та умови їх вирощування.
В структурі посівних площ по культурах великих змін не передбачено. В ґрупі зернових культур площа озимої пшениці не змінилось.
Середній розмір поля 58,2 га. Загальна площа 465,8 га. Маємо слідуюче чергування культур :
Конюшина
Озима пшениця
Картопля, кукурудза на силос
Люпин, горох
Озима пшениця
Картопля
кукурудза на зерно
Ячмінь + конюшина
Кількість і розмір полів встановлені виходячи з площі сівозмінних посівів, розміщення сільськогосподарських культур по кращих попередниках і вимог раціональному використанню техніки.
Сільськогосподарські культури застосовують елементи живлення з ґрунту в різному співвідношенні. Культури, застосовуючи елементи живлення з важкодоступних форм, частину їх залишають в корінні і рослинних залишках в ґрунті. Після розкладання решток, елементами живлення для рослин в подальшому можуть бути ці рештки після повного розкладання в ґрунті. Тому при правильному розміщенні культур в сівозміні, елементи живлення використовуються більше ніж при монокультурі. Одним з найбільш важливих джерел збільшення органічних речовин в ґрунті є кореневі рештки рослин, особливо однорічних і багаторічних трав.
Склад культур в сівозміні впливає на загальний баланс елементів живлення і на необхідність внесення в певному співвідношенні різних добрив, так як різні культури виносять з ґрунту неоднакову кількість елементів живлення так, як в сівозміні велике значення мають коренеплоди, кукурудза та збільшується винос калію з ґрунту.
В новій сівозміні багато багаторічних трав, ячменю і озимої пшениці, завдяки цьому грунт в деякій мірі (до 40 ц/га) збагачується на органічні речовини.
Велике значення насиченості ґрунту біологічним азотом мають багаторічні трави. В сівозміні з багаторічними травами в деякій мірі знижується потреба в азотних добривах і підвищується значення фосфорних, особливо для озимої пшениці, яку висівають по травах.
Всі різновидності сільськогосподарських культур ще в більшій мірі відрізняється споживанням води при формуванні врожаю, а також дією на водний і фізичний режим ґрунту під час посіву слідуючих культур. Найбільше води забирає цукровий буряк (40 – 60 %), менше озима пшениця (90 – 35 %), а при дворічному використанні багаторічних трав лише на другий рік грунт має потрібну насиченість вологою.
При правильному чергуванні культур в сівозміні можна з успіхом проводити боротьбу з хворобами на рослинах. Чергування і просторове чергування культур є основним засобом попередження іржі озимої пшениці, борошнистої роси, кореневої гнилі фітофторозу та інших хвороб шкідників. Чергування культур добре діє також на збільшення посівів від бур'янів. В сівозміні з правильним чергуванням культур більш повніше проявляються господарсько – економічні умови. Тож ефективно використовуються добрива, засоби механізації, позитивна дія системи одробітку ґрунту і догляд за рослинами, а також продуктивністю культур.
На Поліссі, де і розміщене господарство, озиму пшеницю доцільно розміщувати після багаторічних трав, скошену на зерно і зелене добриво. Цінність скошування на зерно, як попередника озимих залежить від того, чи заорюється його солома чи ні. Погану дію на формування врожаю теплих і морозостійких дають стернові попередники.
Ярі зернові найдоцільніше розміщувати після просапних культур (картоплі, кукурудзи), ярі добре використовувати на наступний рік після внесення добрив, особливо ячмінь.
Кукурудза,яка вирощується на силос, не уражується кореневою гниллю і її вирощують в сівозміні, що сприяє оздоровленню ґрунтового середовища. У даній сівозміні кукурудза на силос розміщена після картоплі, яка залишає після себе бур’яни з достатнім запасом вологи і елементами живлення.
Картопля основна культура в районах Полісся. При внесенні достатньої кількості добрив картопля менш вибаглива до попередників і забезпечує високі врожаї після озимої пшениці і жита.
2. 4. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запровадженої до освоєння
Після агротехнічно обґрунтованого і складеного плану переходу існуючої в господарстві сівозміни до нової, розраховуємо необхідні показники, які подані в двох слідуючих таблицях ( таб. 9, 10).
Планове освоєння науково – обґрунтованої системи землеробства і освоєння польової сівозміни з правильним чергуванням культур дозволить господарству значно збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.
Збільшення виробництва валової продукції рослинництва дасть можливість збільшити поголів’я тварин в господарстві і звичайно, значний прибуток на рахунок господарства.
Таблиця 9
Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової сівозміни
Економічні показники
Існуюча сівозміна
Нова сівозміна
У % до існуючої +,–
Виробництво зерна, ц/га
29,4
32
108,8
Вихід кормових одиниць, ц/га
43,2
51,2
118,6
Вихід перетравного протеїну,ц/га
2,5
4.0
160
Вартість валової продукції
599185
864648
144,3
Продуктивність н ової сівозміни Таблиця 10
Культура
Площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір продукції в, ц
Валовий збір продукції в зернових одиницях
ВВ кормов. одиниць в осн. і побічній продукт.
Вміст в 1 ц корму протеїну кг
ВВП в основн і побічнпродукц., ц
Врожайність продукції,
грн
основної
побічної
основної
побічної
основної
побічної
основної
побічної
основної
побічної
1
Конюшина
58,2
300
-
17460
-
174600
-
4190,4
4,2
-
733,3
58316
-
2
Озима пшениця
116,4
32
16
3725
1862
3725
1862
4805
12
0,6
158
81950
40964
3
Картопля
28
220
-
6160
-
1848
-
1909
1.6
-
98,6
154000
-
Кук. на силос
30,2
360
-
10872
-
2174
-
2609
1,4
-
152,2
10872
4
Люпин
28
15
10
420
280
588
392
552
27
18
163,8
32760
21840
Горох
30,2
32
213
996
6433
3584
2386
3195
2,8
1,9
150,2
14940
96495
5
Картопля
58,2
220
-
12804
-
2640
-
3969
1,6
-
204,8
320100
-
6
7
Кук. на силос
58,2
29
-
1688
-
3132
-
405
1,6
-
27
1688
-
8
Ячмінь
Конюшина
58,2
32
16
1862
931
1490
745
2411
8
4
186
20482
10241
Всього по сівозміні
Виробництво ( збір ) продукції по сівозміні :
Зерно : 7003ц
Кормових одиниць : 23845,4 ц
Перетравного протеїну : 1874ц.
4. Вихід грн.\га :1856,3
5. Цінність корму: 90гр ПП. в 1кг К.О
12.05.2016 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора