КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра
землеробства та гербології
КУРСОВА РОБОТА
із загального землеробства
Проектування сівозмін і систем обробітку ґрунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві
Село Сєднєв, селище Глібівка
Чернігівський і Тупічівський райони
Чернігівська область
ЗМІСТ
Вступ
Природно-економічні умови господарства.
1.1. Загальні відомості про господарство на період складання проекту.
1.2. Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації
по їх раціональному використанню.
1.3. Агрокліматичні умови розташування господарства.
1.4. Експлікація і трансформація земельних угідь.
Проектування і обґрунтування нової сівозміни.
2.1. Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки та планова врожайність.
2.2. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін.
2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування.
2.4. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої до освоєння.
Запровадження та освоєння нової сівозміни.
Система обробітку ґрунту в полях сівозміни.
Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур’янами в полях сівозмін.
5.1. Система агротехнічних заходів боротьби з бур’янами в сівозміні.
5.2. Система хімічних заходів в боротьбі з бур’янами.
5.3. Система біологічних заходів в боротьбі з бур’янами.
Список використаної літератури
Вступ
Впровадження сівозміни дає можливість розв’язати ряд питань, в чому і полягає її завдання:
Виконання завдань господарства по виробництву с/г продукції.
Підвищення родючості ґрунту.
Забезпечення науково-обгрунтованої структури посівних площ.
Запровадження прогресивних технологій вирощування с/г культур
Запровадження заходів по боротьбі з ерозією.
Запровадження правильної системи обробітку ґрунту.
Ефективне і цілеспрямоване запровадження системи удобрення.
Запровадження інтегрованої системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів.
Створення територіальних умов для ефективного використання машинних агрегатів.
Обробітком ґрунту називається механічна дія на нього робочих органів механізмів та знарядь, що забезпечують створення найкращих умов для вирощування с/г культур.
Правильний обробіток ґрунту – одна з ланок підвищення його родючості, вирощування високих і сталих урожаїв с/г культур, захисту його від ерозії.
Система обробітку ґрунту вирішує головне завдання – створення оптимальної будови орного шару для вирощування культур.
Застосування окремих прийомів обробітку ґрунту має бути спрямоване на створення дрібно грудочкуватої пухкої будови орного шару, запобігання його розпиленню, на поліпшення водного, теплового та повітряного режимів, очищення ґрунту від бур’янів, хвороб та шкідників, заробляння в грунт рослинних решток та добрив, захист його від водної та вітрової ерозії, зміну форми поверхні поля, створення умов для сівби і проростання насіння культурних рослин, догляду за посівами, збирання врожаю без зайвих втрат.
Вже невід’ємною частиною землеробства, як окремого заходу, стала боротьба з бур’янами, які завдають неоцінимої шкоди при отриманні врожаїв с/г культур. На засмічених посівах с/г культур урожай зменшується на 25-30% і більше. Засміченість посівів утруднює збирання урожаю, збільшує витрати пального, зумовлює поломку збиральної техніки. Домішки зелених часток бур’янів у зерні підвищують його вологість, утруднюють очищення, внаслідок чого зростають витрати, знижується продуктивність праці. Крім того, вартість обробітку ґрунту збільшується за рахунок проведення додаткових заходів та підвищення опору ґрунту знаряддям обробітку.
Бур’яни, крім шкідливого впливу на величину і якість урожаю, є джерелом розмноження багатьох хвороб та шкідників с/г культур.1. Природно-економічні умови господарства.
Загальні відомості про господарство на період складання проекту.
КСП „Ім.Чкалова” знаходиться частково в Чернігівському районі, частково в Тупічівському районі Чернігівської області.
Центральне відділення – селище Глібівка, Чернишської сільради, Чернігівського району, знаходиться в 30 км. від міста Чернігова на схід.
Перше відділення господарства, що носить назву ім. Кірова, Тупічевської сільради, Тупічівського району, знаходиться в 32 км. на північ від міста Чернігова.
Друге відділення розташоване в селі Седнєв Седнєвської сільради Чернігівського району, знаходиться в 30 км. від міста Чернігова на схід.
Територія КСП відноситься до VI агрогрунтового району зони Полісся, який являється типовим для Полісся України взагалі.
Напрямок господарства в основному зерново-тваринницький.
За господарством закріплено 3550,63 га землі, в тому числі:
орні – 1508,44 або 62,30 % від загальної площі;
сіножаті – 494,60 га або 10,56 % //-//;
пасовища – 259,62 га або 4,61 % //-//;
сади – 81,67 га або 1,45 % //-//;
ліси – 423,91 га або 7,70 % //-//;
болота – 147,84 га або 2,62 % //-//;
вода - 9,61 га або 0,16 % //-//;
інші – 544,87 га або 9,87 % //-//.
Рельєф місцевості.
В геоморфологічному відношенні територія господарства дуже різноманітна. Територія села Седнєв розташована на корінному плато, що круто обривається до річки Снов. Тому тут поширені такі ерозійні форми рельєфу як яри, оскільки лисуваті суглинки, з яких складається плато, м’яко розмиваються. Ці суглинки при висиханні дають глибокі вертикальні тріщини і утворюють в ярах круті схили, які підмиваються водою, завалюються і сприяють зростанню ярів, особливо в тій частині, яка примикає до річки Снов.
Польові землі, що примикають до села Седнєв, а також частина польових земель центрального відділення в північній частині, розташовані на 5 самій давній терасі Дніпра. Це хвиляста рівнина з окремими замкнутими блюдцями різної глибини.
Частина лучних земель, поширених в південній частині центрального відділення, розташовані в основному на другій (боровій) терасі Замглаю. Це знижена рівнина з окремими піщаними горбами та зниженнями між ними. На всій майже цій території, що поширена на терасі Замглаю, близько до поверхні залягають ґрунтові води (1,5-2м), які призводять до оглеєння ґрунтотворних порід. Крім того, ці ґрунтові води здебільшого мають незначну кількість бікарбонату кальцію. На піщаних підвищених горбах, ґрунтові води залягають значно глибше (біля 5м), тому піски тут у верхніх шарах сухі.
Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації
по їх раціональному використанню.
Табл. №1
Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів господарства.
№
п/п
Назва типів грунту
Площа, га
Гумусовий горизонт, см
Механічний склад фракції
1 – 0,25
мм, %
Вміст гумусу, %
рН сольо-
вої
витяж-
ки
Ступінь насичено-сті основами, %
Сума увібраних основ, мг/екв на 100 г грунту
Забезпеченість ґрунту рухомими формами, мг на 100 г грунту
азоту
фосфору
калію
1
Дерно-
вослабо підзолисті
250,0
0 - 20
49,25
0,9
4,1
68,8
2,5
9,3
3,9
3,1
2
Світло-
сірі опідзо-
лені
278,5
0 - 22
2,4
1,3
4,4
59,0
6,01
8,5
6,8
3,8
3
Сірі опідзо-
лені
367,6
0 - 23
8,4
2,0
4,4
60,2
8,65
60,3
12,5
5,48
4
Темно-
сірі опідзо-
лені
238,4
0 - 30
11,2
4,8
6,2
88
21,8
40,3
9,2
7,4
При грунтовому обстеженні господарства, виділено 35 грунтових відмін, які в межах орних земель об’єднані в 5 агровиробничих груп:
Дерново-підзолисті піщані та супіщані грунти і їх оглеєні відміни.
Світло-сірі та сірі опідзолені пилувато-супіщані л/с грунти і їх оглеєні відміни.
Темно-сірі опідзолені пилувато-легкосуглинкові грунти.
Дернові та лучні супіщані л/с грунти та їх оглеєні відміни.
Дернові глейові солончакові крупно пилуваті.
Отже, з даних табл.№1, можна сказати, що забезпеченість ґрунтів господарства по відношенню до NPK дуже строката. В світло-сірих та сірих опідзолених грунтах вміст поживних речовин невисокий, азоту недостатньо, кількість його залежить від вмісту гумусу. Ступінь забезпеченості фосфором і калієм середній. Темно-сірі грунти мають також ступінь забезпеченості поживними речовинами середній. Дерново-слабкопідзолисті піщані і глинисто-піщані оглеєні грунти – одні з найменш родючих ґрунтів. Вони ненасичені основами, реакція ґрунтового розчину кисла, за кількістю поживних речовин належать до малозабезпечених. Використовують ці грунти переважно під вирощування озимого жита, картоплі, вівса, люпину.
Заходи щодо підвищення родючості ґрунтів.
Заходи щодо підвищення родючості світло-сірих та сірих опідзолених ґрунтів.
Сірі опідзолені ґрунти, хоч і відрізняються від світло-сірих дещо кращими агрономічними властивостями, все ж характеризуються досить низьким насиченням основами та кислою реакцією, невисокими запасами поживних речовин, а також несприятливими фізичними властивостями, пов’язаними з слабкою структурністю та значним розпушенням орного шару.
Тому головний напрямок в підвищення родючості як світло-сірих, так і сірих опідзолених ґрунтів – це їх окультурення за допомогою комплексу міроприємств, які направлені на створення потужного родючого орного шару; систематичне внесення органічних та мінеральних добрив, поглиблення орного шару, травосіяння.
При слабо вираженій здатності до накопичення нітратів в світло-сірих грунтах проходить більш інтенсивне їх вимивання. Тому на таких грунтах дуже важливо поповнити дефіцит рухомого азоту, особливо в ранньовесінній період розвитку озимих та ранніх ярих культур. Вирішується це ранньовесняним підживленням азотом озимих та припосівним внесенням азоту під ярі культури, а також використання в якості попередника конюшинного пласта.
Добру дію на сірих опідзолених грунтах, спричиняє фосфоритне борошно та томасшлак. Максимальна ефективність фосфорних добрив досягається при усуненні дефіциту азоту в грунтах. Ефективне також внесення мікроелементів – бору, марганцю, молібдену.
Для окультурення світло-сірих та сірих опідзолених ґрунтів, виключне значення має поглиблення орного шару та створення потужного культурного шару.
В процесі окультурення сірих опідзолених ґрунтів, суттєво покращуються її агротехнічні властивості: знижується кислотність, збільшується ємність поглинання та насиченість основами, підвищується вміст рухомих форм азоту, фосфору та калію, починається мікробіологічна діяльність; у верхньому горизонті збільшується співвідношення СГК:СФК, покращується водно-повітряний режим та фізико-механічні властивості. Мають місце також заходи по накопиченню вологи (снігозатримання, поглинання талих вод, боротьба з непродуктивним випаровуванням).
На світло-сірих та сірих грунтах господарства, що залягають на схилах, обов’язкове застосування протиерозійних заходів: обробіток ґрунту впоперек схилу, боронування, крокування .Особливе значення для зупинки ерозійних процесів та підвищення родючості еродованих сірих опідзолених ґрунтів господарства мають протиерозійні лісомеліоративні насадження, ґрунтозахисні сівозміни та використання добрив.
З метою запобігання ерозії необхідно впроваджувати контурно-меліоративну організацію території.
Заходи щодо підвищення родючості темно-сірих опідзолених ґрунтів та дерново-підзолистих грунтів.
Дуже важливим заходом підвищення родючості темно-сірих ґрунтів, є також систематичне внесення орг. і мін. добрив. На темно-сірих грунтах, які мають підвищену гідролітичну кислотність, добрі результати дає фосфоритне борошно.
Велика потужність гумусового горизонту, дозволяє в один прийом збільшити орний шар до 25-30 см.
Важливим завданням с/г виробництва на дерново-підзолистих грунтах є правильне використання їх високої потенційної родючості, запобігання руйнуванню гумусового шару. Основні шляхи у вирішенні цього завдання – раціональний обробіток ґрунту, накопичення та правильна витрата вологи, внесення добрив, покращення структури посівних площ, введення високоврожайних сортів, боротьба з ерозією. Для підвищення родючості дерново-підзолистих та темно-сірих опідзолених ґрунтів, дуже важливе значення має накопичення вологи та раціональне її використання. Тому на перше місце серед агротехнічних заходів виходять заходи, що забезпечують стислі строки проведення весняних польових робіт та створення найкращого водного режиму.
До таких заходів відносяться: ранній глибокий зяблевий обробіток, прикочування та своєчасне боронування ґрунту, обробіток впоперек схилу, осіннє боронування та щілювання полів для поглинання талих вод та запобігання ерозії. Виключне значення має снігозатримання.
З метою бездефіцитного балансу гумусу, необхідно систематично вносити орг. добрива.Удобрення культур проводити, виходячи на планову урожайність деяких культур.
Дуже важливе значення має захист дерново-підзолистих та темно-сірих опідзолених ґрунтів від ерозії, впровадження контурно-меліоративної організації території. На кислих грунтах необхідно проводити вапнування.
1.3. Агрокліматичні умови розташування господарства.
Територія КСП ім. Чкалова в кліматичному відношенні може бути охарактеризована даними Чернігівської метеорологічної станції, яка знаходиться від господарства на відстані 35 км. Сніговий настил розподіляється нерівномірно як по місцях, так і по декадах. Середня висота сніжного покриву 22 см, середні запаси води в снігу 50 мм. Клімат території господарства помірно-континентальний з середньою річною температурою 6,4˚С, з загальною кількістю опадів 550 мм. Відносна вологість повітря коливається від 68 % в травні місяці і до 80 % в грудні та січні.
Випаровування вологи з ґрунту по даних Ніжинської метеорологічної станції, становить 487 мм., в той час як середня кількість опадів становить 550 мм. Таким чином, в даному районі спостерігається превалювання опадів над випаровуванням, що вказує на позитивний баланс вологи в ґрунті в умовах рівнинного рельєфу.
Тривалість вегетаційного періоду становить 198 днів, а без морозного періоду 161 день. Найбільша довгота без морозного періоду – 210 днів. Перші заморозки починаються: середні – 10 жовтня; ранні – 23 вересня; пізні – 8-9 листопада. Останні заморозки: середні – 19 квітня; ранні – 10 квітня; пізні – 8 травня.
Таким чином, кліматичні умови дають змогу успішно вирощувати всі с/г культури, розповсюдженні в цій зоні, особливо зернові (озиме жито), просо, горох, картопля, льон-довгунець, кормові коренеплоди тощо. Лише одна кукурудза в окремі роки не визріває на зерно в зв’язку з потребою досить великої суми температур для її розвитку.
Табл. №2
Кількість опадів, температура повітря та їх розподіл за місяцями.
Показник
Місяці
За рік
За вегетацій-ний період
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Середньо багаторічна кількість опадів, мм
11
9
10
13
16
25
27
20
15
14
550
410
Кількість опадів за останні три роки, мм
41
40
52
59
83
79
65
65
53
48
690
400-450
Середньо багаторічна температура повітря, ˚С
-
11
-
7
-
1
0
4,8
10,2
13
16
11
5
5,5
12
Температу-ра повітря за останні три роки, ˚С
-
7
-
6
-
1
6
12,3
15,8
17,3
16,2
11,5
5,4
5,0
11,5
Експлікація і трансформація земельних угідь.
Табл. №3
Експлікація земельних угідь сільськогосподарського підприємства
„Ім.. Чкалова”
№
п/п
Угіддя
Площа земель колективного господарства станом на 1.01. 1999р.
Всього
В т.ч. в населених пунктах
1
Рілля
1508,44
-
2
Сіножаті
494,60
-
3
Пасовища
259,62
-
4
Разом с/г угідь
2262,66
-
5
Лісових площ всього
423,91
-
6
Багаторічні насадження
81,67
-
7
Боліт всього
147,84
-
8
Під водою всього
9,61
-
9
Під дорогами, прогонами та просіками
35,8
-
10
Під громадськими будівлями і дворами
80,6
17,5
11
Інших земель всього
420,97
-
12
Інших не використовуваних земель
7,5
-
13
ВСЬОГО ЗЕМЕЛЬ
3550,63
17,5
Проектування і обґрунтування нової сівозміни.
2.1. Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки та планова врожайність.
Табл. №4
Посівні площі на рік виконання курсової роботи
№
п/п
Назва сівозмінних груп і
сільськогосподарських культур у них
2004 рік
Площа, га
% до землі
в обробітку
1
Всього землі в обробітку
1028,74
100
2
Озимі – всього
в т.ч. озиме жито
озима пшениця
280,6
147,1
133,5
27,3
52,4
47,6
3
Ярі зернові – всього
в т.ч. ячмінь
овес
яра пшениця
гречка
просо
кукурудза на зерно
190,6
110,2
80,4
-
-
-
-
18,5
57,8
42,8
-
-
-
-
4
Зернобобові – всього
в т.ч. горох
люпин
вика
соя
166,6
80,9
50,2
35,5
-
16,2
48,6
30,1
21,3
-
5
Просапні – всього
в т.ч. цукрові буряки
картопля
кормові буряки
кукурудза на силос
соняшник
231,74
49,5
71,2
40,74
70,3
-
22,5
21,4
30,7
17,6
30,3
-
6
Прядивні – всього
в т.ч. льон-довгунець
-
-
-
-
7
Багаторічні трави
120,1
11,7
8
Однорічні трави
39,1
3,8
9
Пари – всього
в т.ч. сидеральний
чистий
-
-
-
-
-
-
Табл.№5
Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га
Сільськогосподарські культури (вид продукції)
Урожайність за останні три роки
Середній
Перспективна
врожайність на рік освоєння сівозмін
2002
2003
2004
Озима пшениця
31,6
38,4
41,5
37,2
42
Озиме жито
30,2
32,9
36,5
33,2
37
Яра пшениця
-
-
-
-
Ячмінь
31,5
34,4
36
34
39
Овес
32,2
34,5
35
33,9
38
Кукурудза на зерно
-
-
-
-
-
Гречка
-
-
-
-
-
Просо
-
-
-
-
-
Люпин
10
11,6
13
11,5
17
Горох
18
18,2
19
15,1
19
Вика на зерно
15
15,5
16
15,5
18
Льон-довгунець
-
-
-
-
-
Цукрові буряки
450
445
460
451,7
520
Кукурудза на силос
360
360
370
363,3
414
Картопля
225
223
225
224,3
260
Кормові буряки
450
445
460
451,7
520
Овочі
-
-
-
-
-
Багаторічні трави на сіно
-
-
-
-
-
Багаторічні трави на зелену масу
245
245
250
246,7
283
Однорічні трави на сіно
40,3
39,5
41,2
40,3
46
Однорічні трави на зелену масу
-
-
-
-
-
Сіножаті на сіно
-
-
-
-
-
Сіножаті на зелену масу
-
-
-
-
-
Соняшник
-
-
-
-
-
І т.д.
-
-
-
-
-
2.2. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін.
Табл. №6
Система сівозмін у господарстві
№
п/п
Назва сівозмін
Площа землі в
сівозміні, га
Кількість полів у сівозміні
Середній розмір поля сівозміни, га
1
Польова
786,84
7
112,4
2
Кормова
88,6
8
11,0
Порядок чергування культур у польовій сівозміні.
1. Конюшина – 112,4 га
2. Озима пшениця – 112,4 га
3. Горох – 76,9 га, вика – 35,5 га
4. Озиме жито – 112,4 га
5. Люпин – 46,2 га, кукурудза на силос – 66,2 га
6. Картопля – 71,2 га, кормові буряки – 40,74 га
7. Овес – 50,4 га, ячмінь + конюшина – 62 га
Структура посівних площ зазначена у табл. №4
2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування.
Першим етапом проектування сівозміни є визначення структури посівних площ, яка є економічною основою сівозміни. При визначенні структури посівних площ, передбачається потреба в продукції землеробства для реалізації на ринку, потребу в кормах, внутрішньогосподарські потреби, потреба посівного матеріалу і страховий фонд.
Проектування нової сівозміни буде проводитись в межах існуючої в натурі нарізки полів.
Структура посівних площ.
№
Культура
Площа посіву, %
1
Кукурудза на силос і зерно
19,5
2
Озима пшениця
14,2
3
Озиме жито
14,2
4
Ячмінь
14,2
5
Конюшина
14,2
6
Цукрові буряки
9,0
7
Льон-довгунець
14,2
Площа сівозміни 786,84 га
100
Другим етапом проектування сівозміни є вибір кращих попередників для основних профілюючих культур, якими є зернові, і складання ланок сівозмін.
Ланка 1 Ланка 2 Ланка 3
Конюшина. 1. Кукурудза на силос. 1. Цукровий буряк,
Озима пшениця. 2. Озиме жито. кукурудза/зерно.
Льон-довгунець. 2. Ячмінь.
Третій етап – розміщення ланок в схемі сівозміни.
Схема сівозміни.
Конюшина -112,4 га.
Озима пшениця – 112,4 га..
Льон-довгунець – 112,4 га..
Кукурудза на силос – 112,4 га.
Озиме жито – 112,4 га..
Кукурудза на зерно – 40,74 га, цукровий буряк – 71,2 га.
Ячмінь + конюшина – 112,4 га.
При визначенні місця культури в сівозміні враховують її народногосподарське значення, біологічні особливості, технологію вирощування та природноекономічні умови господарства. Найвибагливішою і цінною культурою в господарстві є озимі культури.
Озима пшениця більш вимоглива до умов вирощування, тому її розміщують після кращого попередника, а вже потім жито. Найкращим попередником для озимої пшениці із запропонованих культур є конюшина, яка після себе залишає велику кількість кореневої системи, що служить цінним органічним добривом; добру структуру ґрунту і є прекрасним пригнічувачем бур’янів, що позитивно впливає на ріст і розвиток культури, особливо в перші періоди вегетації. Конюшина збагачує грунт на сполуки азоту, який е необхідним для формування високої якості врожаю.
Для озимого жита є попередником кукурудза на силос і основна її цінність полягає в тому, що вона за 2-3 тижні до сівби звільняє поле для жита, також після себе залишає потужну кореневу систему, і дозволяє нам провести відповідні агротехнічні заходи для покращення структури ґрунту, повітряного режиму, накопичення вологи, знищення бур’янів.
Багаторічні трави ми розмістили під покрив ячменю, оскільки безпокривні їх посіви вирощувати економічно невигідно, крім того, вони дуже заростають бур’янами.
Льон-довгунець ми розмістили після культури суцільної сівби, оскільки він має слаборозвинену кореневу систему і на перших фазах свого розвитку дуже пригнічується бур’янами, то після такої культури як озима пшениця, процент проростанні бур’янів буде набагато меншим. Ще озима пшениця як попередник цінна тим, що під неї вносилось багато азотних органічних і мінеральних добрив, тобто грунт певною мірою збагачений цим елементом, який відіграє важливу роль при формуванні волокна доброї якості.
Кукурудза і цукровий буряк – це дві просапні культури, агротехніка вирощування яких подібна, це є економічно вигідно, це сприятиме раціональному використанню трудових і енергетичних ресурсів господарства, тому ці дві культури були розміщені в одному полі. Також за кількістю поживних речовин, які використовуються для формування врожаю, ці дві культури також подібні, тобто система удобрення культур майже однакова, як в асортименті застосування добрив, так і в технології їх внесення, що впливає на собівартість вирощуваних культур. Попередником під ці культури було вибране озиме жито, після якого грунт має добрі фізичні властивості, високий вміст пожнивних решток і під нього вносились органічні добрива.
2.4. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої до освоєння.
Табл. №7
Продуктивність сівозміни
№ поля
поля
С.г.
культура
Площа, га
Урожай-ність,
ц/га
Валовий збір продукції, ц
Вміст в 1ц
кормових одиниць, ц
Валовий вміст кормових
одиниць в основній і побічній продукції,
ц
Вміст в 1ц корму протеїну
Валовий вміст протеїну в основній і побічній продукції ц
Порів-няльні ціни на 1ц основної продукції
грн
Основної
продукції
Побічної
продукції
Основної
продукції
Побічної
продукції
Основної
продукції
Побічної
продукції
Основної
продукції
Побічної
продукції
НОВА СІВОЗМІНА
1
Конюшина
112,4
283
-
31809,2
-
0,24
-
7634,2
4,2
-
133598,6
0,87
2
Озима пшениця
112,4
42
84
4720,8
9441,6
1,19
0,2
5617,8
12
0,5
56649,6
22,0
3
Льон-довгунець
112,4
12
-
1348,8
-
-
-
-
-
-
-
34,0
4
Кукурудза
на силос
112,4
414
-
46533,6
-
0,24
-
11168,1
1,2
-
55840,3
1,0
5
Озиме жито
112,4
37
74
4158,8
8317,6
1,10
0,22
4574,7
10
0,5
41588
17,0
6
Кукурудза
на зерно,
цукровий
буряк
40,74
71,2
35
520
70
234
1425,9
37024
2851,8
16660,8
1,32
0,24
0,38
0,16
1882,2
8885,8
7,8
1,9
1,4
1,9
11122
70345,6
22,0
6,0
7
Ячмінь + конюшина
112,4
39
156
4383,6
17534,4
1,13
0,33
4953,5
8
1,3
3506808
11,0
ІСНУЮЧА СІВОЗМІНА
1
Конюшина
112,4
246
-
27650,4
-
0,24
-
6636,1
4,2
-
116131,7
0,87
2
Озима пшениця
112,4
37,2
74,4
4181,3
4181,28
1,19
0,20
4975,7
12
0,5
2090,6
22,0
3
Горох,
вика
76,9
35,5
15,1
15,5
22,7
23,3
1161,2
550,25
1745,63
827,15
1,17
1,2
0,30
0,22
1358,6
181,9
19,5
22
3,5
2,4
22643,4
12105,5
15,0
34,0
4
Озиме жито
112,4
33,2
99,7
3731,68
11206,3
1,10
0,22
4104,8
10
0,5
37316,8
17,0
5
Люпин,
кукурудза
на силос
46,2
66,2
11,5
363,3
17,3
-
531,3
24050,5
799,26
-
1,1
0,24
0,32
-
584,4
5772,1
27
1,2
2,3
-
14345,1
28860,6
78,0
1,0
6
Картопля, кормові буряки
71,2
40,74
224,3
451,7
224,3
135,5
15970,2
18402,3
15970,2
5520,3
0,31
0,12
1,12
0,10
4950,8
2208,3
1,6
1,0
1,4
1,8
25552,3
28338,8
25,0
3,0
7
Овес,
Ячмінь + конюшина
50,4
62
33,9
34
50,9
136
1708,6
2108
2565,4
8432
1,0
0,33
0,31
1,13
2503,9
695,6
8,5
8
1,7
1,3
14523,1
16864
11,0
11,0
Табл. №8
Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової сівозміни
Економічні показники
Існуюча сівозміна
Нова сівозміна
Процент до існуючої сівозміни
Виробництво зерна, ц/га
17,7
17,7
100
Вихід кормових одиниць, ц/га
43,2
56,8
76
Вихід перетравного протеїну, ц/га
405,1
492,6
121,6
Вартість валової продукції, грн./га
0,2
0,15
75
3. Запровадження та освоєння нової сівозміни.
Табл. №9
План освоєння семипільної польової сівозміни
№ поля
Площа поля, га
Фактичне розміщення культур
Розміщення культур у роки освоєння сівозмін
У попередньому році
У поточному
році
2005
2006
2007
Культура
Площа, га
Культура
Площа, га
Культура
Площа, га
Культура
Площа, га
Культура
Площа, га
1
112,4
Однорічні трави,
люпин на з.м.
50,2
62,2
Озима пшениця
112,4
Кукурудза на зерно,
цукровий буряк
40,74
71,2
Ячмінь + б/т
112,4
Б/т
112,4