Проектування сівозміни і систем обробітку ґрунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві. Курсова робота з СП. Робота № 528193

Перехід до торгівельного партнера Binance

Проектування сівозміни і систем обробітку ґрунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний аграрний університет

Інститут:

КСС

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2005

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

СП

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТР Кафедра загального землеробства КУРСОВА РОБОТА На тему: „Проектування сівозміни і систем обробітку ґрунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві” КСП ім. Ватутіна с. Ватутіно Звенигородський район Черкаська область Агрономічний факультет Перевірив Кротінов Олексій Павлович 2005 Зміст Вступ Природно економічні умови господарства. Загальні відомості про господарство на період складання проекту. Агрофізична і агрохімічна характеристика ґрунтів господарства та рекомендація по їх раціональному використанню. Агрокліматичні умови розташування господарства. Експлікація і трансформація земельних угідь. Проектування і обґрунтування нової сівозміни. Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні 3 роки та планова врожайність. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої до освоєння. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни. Система обробітку ґрунту в полях сівозміни. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур’янами в полях сівозміни. Список використаної літератури. Вступ Для того, щоб підвищити продуктивність та стійкість землеробства, необхідно забезпечити високоефективне використання кожного гектару землі, матеріально-технічних ресурсів і захист ґрунтів від ерозії та несприятливих факторів господарської діяльності. Намічено підвищити темп росту та інтенсифікації суспільного виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу та підвищення докорінної перебудови управління народним господарством країни, в тому числі с/г виробництвом. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в землеробстві і удосконалення с структури посівних площ, раціональне розміщення с/г культур на полях сівозміни, підвищення рівня спеціалізації і концентрації виробництва, внесення органічних добрив та мінеральних в оптимальних дозах. Важливим резервом підвищення віддачі земель є хімічна меліорація і зрошення. В Черкаській області на зрошувальних землях одержують непогані врожаї. Висока культура землеробства зменшує дію несприятливих погодних умов на формування продуктивності с/г культур. Родючість ґрунтів повинна регулюватися всіма методами загальної системи землеробства, що є основним принципом їх управління. Наукою і практикою доведено, що земля в процесі виробництва продуктів рослинництва не тільки не зношується, але при правильному обробітку, використань, покращуються показники родючості, забезпечується непреривне зростання врожайності с/г культур. 1. Природньо-економічні умови господарства. 1.1. Загальні відомості про господарство на період складання проекту. Господарство ім. Ватутіна розташоване в південно-західній частині Звенигородського району Черкаської області у Лісостеповій зоні. Загальна площа господарства становить 4642,6 га, в тому числі орних земель-3154,8га, багаторічних насаджень-69,8га, сінокосів-484га, пасовищ-387,5га, неосвоєних-133га, під лісами-47,5га, кар’єрів-3,1га. Основний напрямок господарства – овочево молочний з розвинутим землеробством. В посівах господарства значну частину займають овочі, однорічні та багаторічні трави, коренеплоди, картопля, кукурудза на силос. Значна площа орних земель щороку засіваються зерновими культурами. В господарстві впроваджуються системи зрошення. Добре ведеться боротьба з бур’янами. Таблиця 1. Загальні угіддя господарства ім. Ватутіна. № п/п Вид сільськогосподарських угідь Площа га. % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 рілля пасовища сіножаті землі, що не піддаються освоєнню ліси сади площа під водоймами дороги будівлі та двори кар’єри 3154,8 387,5 484,2 133 47,5 30,8 21,7 16,8 363,2 3,1 68 8,3 10,4 2,8 1 0,7 0,5 0,4 7,3 0,1 Всього угідь 4642,6 100 Агрофізична і агрохімічна характеристика ґрунтів по їх раціональному використанню В господарстві найбільшого поширення мають 3 групи ґрунтів: 1. Сірі опідзолені 2. Лучні глеєві 3. Дернові Сірі опідзолені крупнопилувато-легкосуглинесті ґрунти. Вони містять: піску 27,53-29,41%, мулуватої фракції 10,04-41,34%, фізичної глини 14,46-17,46 і пилу найбільше 51,08-56,85% у верхньому горизонті. Супіщані відміни сірих опідзолених ґрунтів характеризується низькою водоутримуючою здатністю та великою аерацією, а також недостатнім вмістом поживних речовин. Піщано і крупнопилувато-легкосуглинкові відміни багатші в хімічному відношенні ніж супіщані відміни. Водно-фізичні властивості цих ґрунтів характеризуються слідуючи ми показниками: питома вага (2,65-2,73) мало змінюється по профілю; об’ємна вага збільшується з верхніх горизонтів до нижніх – від 1,37 до 15 гр/см. Загальна шаруватість 48,3%. Вміст гумусу не великий – 1,2-1,47%. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла-рН 5,0-6,8 ,гідролітична кислотність – 0,53-2,53 мг/екв на 100г ґрунту . Для покращення фізичних властивостей цих ґрунтів необхідно вносити орг.добрива, збільшувати орний шар. Лучні глеєві карбонатні ґрунти темно сірого кольору, грудковато-неміцно-зернисторозпилені. За механічним складом верхнього горизонту ці ґрунти пилувато-суглинисті. Лучні ґрунти періодично затоплюються алювіальними паводками та талими водами у балочних долинах. Тому ґрунти цієї групи характеризуються оглеєністю не тільки материнської породи, а й нижнього перехідного горизонту. Цим ґрунтам властивий добре розвинений гумусовий профіль, будова і глибина якого залежать від режиму і зокрема від інтенсивності відкладання делювіальних та алювіальних наносів, що постійно нарощуються. На низинах з незначним щодо маси намулом формуються лучні ґрунти, глибина нормального профілю яких не перевищує 70 см. Глибше залягає безгумусна ґрунтотворна порода. Там, де глибина профілю значно збільшена і більш-менш однорідна, а ґрунти добре розвинені і мають значну кількість гумусу з добре вираженою структурою (шлейфи схилів, або надлучні тераси), там утворюються лучні глибокі або наносні ґрунти. Лучні ґрунти на відміну від плакорних Відрізняються багатьма властивостями: вмістом гумусу і поживними речовинами, насиченням основами та ін. Отже, лучні ґрунти порівняно з іншими ґрунтовими відмінами мають значні запаси органічних речовин, вміст гумусу в орних шарах них ґрунтів коливається в межах 3,23-5,7%, а в підорних – 3,12-3,78%. 3 заглибленням до 70 см вміст гумусу становить 2,13-2,75% і на глибині 100 см - 1,21%. Поживні речовини в цих ґрунтах знаходяться в доступному для рослин стані. Ґрунтове середовище має нейтральну реакцію, рН орних шарів – 6,2-7,2, гідролітична кислотність практично відсутня. Істотною особливістю лучних ґрунтів є тривале їх перебування під повеневими або підгрунтовими водами. Тому їх значно пізніше обробляють і використовують під деякі технічні та восновному овочеві культури. Лучні ґрунти потребують: 1. Поліпшення режиму алювіального і делювіального твердого стоку (наносів) шляхом захисту заплавних і балкових долин від засмічення грубими яружними виносами (закріплення схилів, припинення поширення и утворення ярів) 2. Правильної агротехніки: ретельного обробітку, внесення добрив (з мінеральних, насамперед калійних і мідевмісних, а потім фосфорних і азотних, бажано вносити кислі форми добрив). 3. Боротьба з поверхневим заболочуванням, яке викликається непомірним випасом і грубими наносами, шляхом регулювання виносу та періодичністю «освіженням» дернини глибоким розорюванням. 4. Захисту розорюваних ділянок від розмиву повеневими водами. Гіпсування солонцюватих відмін ґрунтів. 1.3 Агрокліматичні умови розташування господарства. Територія господарства відноситься до другого агро кліматичного району (підрайон „б”) з теплим помірним кліматом (гідротермічний коефіцієнт 1,2).За середніми даними, клімат району характеризується тими даними ,які подані в таблиці 2 (за даними Бориспільської метеорологічної станції).З таблиці видно, що район розташування господарства характеризується позитивною середньорічною температурою повітря. Найбільш високі температури спостерігаються в липні-серпні, а найнижчі-в січні-лютому. Сума активних температур (з середньодобовою температурою понад 10 градусів) становить 2650°. Тривалість вегетаційного періоду становить 200 днів, а періоду з середньодобовою температурою, нижчою за 10 ˚С, в середньому за рік 245, тривалість без морозного періоду – 170 днів. Абсолютний мінімум температури відзначений в січні і становить -34˚С. Мінімальні температури , особливо в безсніжні зими, можуть стати причиною вимерзання озимих культур та пошкодження плодових дерев. Абсолютний максимум спостерігається в липні і становить +36˚С. Максимальні температури теж небезпечні: вони можуть привести до зав’ядання ярих та озимих культур. З таблиці 2 видно, що близько 5% опадів випадає в період вегетації с/г, що забезпечує одержання задовільних врожаїв. Але рижим опадів не відзначається сталістю. В окремі роки опадів може бути значно більше, в інші значно менше. Можливість посух у цих регіонах теж можлива. Значні опади в даній зон випадають в червні та липні, що часто перешкоджає збиранню сіна. За період з температурою вищою 10˚, випадає близько 320 мл атмосферних опадів, тобто в період коли відбувається найінтенсивніший ріст с/г рослин. Але в цей час спостерігаються високі температури повітря, які в умовах низької відносної вологості повітря переводять до інтенсивного випаровування вологи з ґрунту. Тому важливе значення мають агротехнічні заходи по закриттю вологи в ґрунті і зменшенню їх випаровуванню. В травні і липні опади часто бувають у вигляді злив, що приводять до нерівномірного розподілу і значної втрати вологи, її спаду з більш підвищених елементів рельєфу і надмірної акумуляції в зниженнях. Мінімальна кількість опадів відзначається взимку, опади в цей період випадають у вигляді снігу. Іноді спостерігаються дощі, від яких утворюється льодова кірка, шкідлива для озимих культур. Максимально можливі запаси продуктивної вологи в шарі від 0 до 100см для основних ґрунтових відмін становлять: сірі опідзолені ґрунти – 180мм лучні глеєві карбонатні – 175мм дернові глеєві карбонатні глибокі – 140мм Дуже важливо для с/г виробництва знати час настання агрономічної стиглості ґрунту. За даними агротехслужби, на глибину 10см ґрунт достигає в середньому 20-25 березня, а на 20см – 25-30 березня. Тобто відставання ґрунту відбувається приблизно 2-го квітня (найбільш раннє) саме пізнє 10-20 квітня. Деякі роботи можна починати вже при розтаванні землі на глибині орного шару. Але найкращі умови для них складаються при підсиханні ґрунту до м’яко-пластичного стану. М’яко-пластичний стан, або стиглість ґрунту у верхньому шарі (0-12см) настає на початку квітня. Велике значення має прогрівання ґрунту, бо від цього залежать строки його стиглості, початок сівби і поява ярих культур. До кінця квітня орний шар ґрунту прогрівається до +5°С, до кінця першої декади травня – до +10°С, а до кінця травня – до +15°С. Таблиця 2 Середньо-багаторічна кількість опадів і температура повітря та їх розподіл по місяцях Показник Місяці За рік За вегетаційний період 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Середньо багаторічна кількість опадів, мм 30 26 39 38 56 75 67 56 45 42 38 34 540 405 Середньо багаторічна температура повітря, °С -6,5 -5,5 -1 7 14,5 17,9 19,5 18,5 13,5 7 1 -3,5 7 12,4 1.4 Експлікація і трансформація земельних угідь. Експлікація – це характеристика земельних угідь по видах господарського використання. Трансформація – це переведення земельних угідь з одного в інші. Таблиця 4 план трансформації земельних угідь Угіддя Площа, га На рік написання курсової роботи На рік освоєння сівозміни Зміни Орні землі 3052,1 3103,4 +51,3 Сади, ягідники 82,1 30,8 -51,3 Сіножаті усього 350,4 350,4 - В т.ч. корінного поліпшення 257,9 257,9 - Пасовища усього 547,8 551,3 +3,5 В т.ч. культурні 437,0 437,0 - Ліси 73,2 73,2 - Чагарники 27,3 23,8 -3,5 Болота 101,3 - - Під водою 36,0 36,0 - Під громадськими забудівлями 186,3 186,3 - Разом громадських угідь 4457,7 4457,7 - Присадибний фонд 186,1 186,1 - Всього земель, закріплених за господарством 4642,6 4642,6 - Проектування і обґрунтування нової сівозміни Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні 3 роки та планова врожайність. Всі ці дані беремо з перспективою плану розвитку господарства на третій рік, вважаючи першим роком, рік виконання курсової. Таблиця 5 посівні площі на рік виконання курсової роботи. № п/п Назва сівозмінних груп і с/г культур 2005р. Площа, га % до землі в основному обробітку 1 Озимі, всього 680 21,6 в т.ч. озима пшениця 610 19,3 озиме жито 70 2,2 2 Ярі зернові, всього 320 10,1 В т.ч. ячмінь 80 2,5 Овес 50 1,6 К кукурудза на зерно 100 3,2 Просо 20 0,6 Гречка 20 0,6 3 Зернобобові, всього 70 2,2 В т.ч. горох 50 1,6 Люпин - - Вика 20 0,6 4 Технічні, всього 10 0,3 В т.ч. редька масляна 10 0,3 5 Просапні, всього 787 24,9 В т.ч. картопля 10 0,3 Кукурудза на силос 570 18,4 Кукурудза на з/к 77 2,4 коренеплоди 120 3,8 6 Багаторічні трави, всього 738 23,4 В т.ч. конюшина 60 1,9 Люцерна - - еспарцет - - Інші бобові - - Злакові 678 21,5 З них на сіно 200 6,3 Сінаж 150 4,8 На насіння, всього 30 1,0 Першого укосу 30 1,0 Другого укосу - - 7 Пожнивні (повторні посіви) 260 7,9 8 Підпокривний посів багаторічних трав 100 3,2 9 Однорічні трави 160 5,1 В т.ч. на сіно 60 1,9 На з/к 100 3,2 На насіння - - 10 Озимі на корм 40 1,3 11 Городи робітників - - 12 Пари, всього - - В т.ч. сидератний - - Чистий - - 13 Вся посівна площа 3155 100 14 Ріллі в обробітку 3155 100 15 Овочі, всього 470 13,3 В т.ч. капуста 115 5,5 Огірки 60 1,9 Томати 60 1,9 Насіння овочевих культур - - 16 Сінокоси і пасовища 371 27,6 Так можна робити у випадку, коли існуюча сівозміна у господарстві освоєна. Якщо ж у господарстві не складений перспективний план його розвитку, то планову врожайність по всіх культурах визначають як більшу від середньорічної врожайності за останні 3 роки на 15-20%. Таблиця 6 Урожайність с/г культур ц/га Сільськогосподарські культури (вид продукції) Врожай за останні 3 роки Середній Перспектива врожайності на рік освоєння сівозміни 2003 2004 2005 Озима пшениця 42,3 41,7 42,2 42,1 46 Озиме жито, 31,6 33,1 32,2 32,3 33 Ячмінь 30,1 33,2 37,6 33,6 36 Овес 38,0 36,2 35,1 36,4 38 Кукурудза на зерно 58,6 59,8 62,4 60,3 64 Гречка 8,7 10,4 11,4 10,1 12 Просо 25,2 26,8 26,1 26,0 28 Горох 37,8 39,5 43,2 40,2 42 Вика 24,8 22,0 23,6 23,5 26 Кукурудза на силос 468,2 530,4 503,8 500,8 520 Картопля 112,4 105,7 108,9 110,7 119 Кормовий буряк 689,4 695,6 713,9 699,7 706 Овочі 131,7 148,0 140,7 140,1 151 Багаторічні трави – сіно 76,2 44,4 44,3 45,0 42,5 Багаторічні трави – зелена маса 316,8 319,0 330,4 320,1 329 Однорічні трави на зелену масу 266,6 281,9 291,4 280,0 297 Однорічні трави на сіно 40,1 41,7 39,4 40,4 42,5 Пасовища зелена маса 148 145,1 148,4 147,2 150 Сіножаті зелена маса 104,7 104,0 105,2 104,6 108 Зернові, всього 35,5 36,9 37,7 36,7 37,5 З табличних даних можна зробити висновок, що порівнявши врожайність культур за останні 3 роки з даними по республіці: ці дані суттєво не відрізняються подекуди вони на декілька одиниць нижчі, але як свідчать дані на перспективу господарство досягне рівня урожайності середньозваженого по країні в цілому. 2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін. Правильні сівозміни – важлива складова частина системи землеробства. Вона є основою, на якій ґрунтуються система обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб, а ґрунту від різних видів ерозій. Сівозміни дають можливість раціонально використовувати засоби виробництва і землю, більш ефективно організовувати с/г роботи. Типи і види сівозмін, їх кількість і розмір визначені з урахуванням спеціалізації господарства, структури управління с/г роботами та виробництво, структури посівних площ, розміщення населених пунктів, господарських дворів, ґрунтового покриву особливості рельєфу, наявності зрошувальних і осушувальних земель. Таблиця 7 Система сівозмін у господарстві № п/п Назва сівозміни Площа орних земель сівозміни, га Кількість полів у сівозміні Середній розмір поля сівозміни, га 1 Польова зерно-просапна 1644,9 9 182,8 2 Спеціальна овочева 949,6 7 135,6 3 Культурне пасовище 437,4 6 72,9 4 Прифермська ділянка 51,2 - - 5 Перша кормова сінокісно-пасовищна травопільна ділянка 13,5 - - 6 Друга кормова сінокісно-пасовищна травопільна ділянка 3,3 - - 7 Запільні ділянки 45,2 - - 8 В т.ч. парники 14,0 - - 9 Вільні присадибні ділянки 31,2 - - 10 Всього ріллі 3155 - - В польову сівозміну включені землі бувшої другої сівозміни і трьох спеціальних овочевих сівозмін, які були розміщені на зрошувальних землях. Під спеціальною овочевою сівозміною закріплені землі першої і третьої зрошувальної сівозміни, які знаходяться на сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах. Культурні пасовища залишаються в старих межах. До них додатково приєднані 372 га бувшої польової сівозміни, які безпосередньо примикають до території культурних пасовищ. Під прифермську ділянку виділені землі розкорчованого саду загальною площею 51,2 га, які розташовані біля ферми. Схеми чергування с/г культур в сівозміні 1. перша польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна: 1 конюшина 182,8 га 2 озима пшениця (по укісна кукурудза на з/к) 22,8 га 3 коренеплоди 150 га, картопля 10 га, кукурудза на силос 22,8 га 4 горох 100 га, овес 20 га, гречка 20 га, кукурудза на силос 42,8 га. 5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави) 6 кукурудза на силос 7 озима пшениця 103 га, озиме жито 79,8 га 8 кукурудза на зерно 150 га, кукурудза на силос 32,8 га 9 ячмінь 110 га, овес 72,8 га, з підсівом конюшини 132,8 га 2. спеціальна овочева 7-ми пільна сівозміна 1 люцерна 2 люцерна 3 огірки 60 га капуста 75,5 га (пожнивні однорічні трави 60 га) 4 томати 60 га, інші овочі 75,5 га 5 кукурудза на силос 62,4 га, інші овочі 11,5 6 інші овочі (ранні) 37 га, однорічні трави 98,5 га, з підсівом люцерни 135,5 га 3 Зрошуване культурне шестипільне пасовище 1 злако-бобові багаторічні суміші трав 2 злако-бобові багаторічні травосуміші 3 злако-бобові багаторічні травосуміші 4 злако-бобові багаторічні суміші трав 5 злако-бобові багаторічні суміші трав 6 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей Таблиця 8 Структура посівних площ на рік освоєння сівозміни Загальні потреба в продукції рослинництва Назва груп і культур Проектування Валовий збір, ц Урожайність ц/га Площа, га % до земель в обробітку Зерно 49320 ц Всього землі в обробітку - - 3155 100 Зернові 49320 37,5 1381,5 43,8 Озимі, всього 27720 44,7 623,7 19,8 В т.ч. оз. Пшениця 25620 46 557,0 17,7 Озиме жито 2100 33 66,7 2,1 Ярі зернові, всього 11080 44,7 317,1 7,8 В т.ч. кукурудза на зерно 6000 64 93,8 3 Ячмінь 4982 43,6 138,4 4,4 Овес 1800 38 47,4 1,5 Гречка 200 12 16,7 0,5 Просо 520 28 18,6 0,6 Зернобобові, всього 10520 39 268,8 8,5 В т.ч. горох 10000 40,2 248,8 7,9 Люпин - - - - Соя - - - - Вика 520 26 20 0,6 Картопля 1100 ц Картопля всього 1100 119 9,2 0,3 Рання - - - - Пізня 1100 119 9,2 0,3 Овочі 42000 ц Овочі 42000 154 278,1 8,8 Силос 290000 Система кормових культур, всього 290000 520 557,7 17,7 Кукурудза 290000 520 557,7 17,7 Коренебульбоплоди 84000 ц Коренебульбоплоди 84000 706 119 3,8 Кормові буряки 84000 706 119 3,8 Морква, цукрові буряки - - - - Грубі корми 30367 б/т і однорічні трави, всього 30367,8 46 661 21,0 Конюшина 21600 47,5 454,7 14,4 Люцерна - - - - Викосуміш 8767,8 42,5 206,3 6,6 Природні сіножаті - - - - Зелені корми 273625 ц Конюшина 98784 240 411,6 13,0 Люцерна 82580 200 412,9 13 Еспарцет - - - - Викосуміш - - - - Кукурудза на з/к - - - - По укісні пожнивні 26580 100 265,8 8,4 Інші проміжні посіви - - - - Культурні пасовища 65681 150,3 437 13,9 Природні пасовища - - - - Солома 76660 ц Солома ярих культур 21220 85,7 247,6 7,8 Солома озимих культур 55440 59,3 620,6 19,7 Таблиця 9 Структура посівних площ в окремих зонах, кількість полів у них та кількість полів, зайнятих окремими культурами Номер і тип сівозміни Площа сівозміни с/г культура Площа Середній розмір поля в сівозміні Кількість полів у сівозміні га % від площі сівозміни 1 полова зерно-просапна 1852,2 Конюшина 411,6 22,2 205,8 9 Озима пшениця 557 30,1 Кормові буряки 119 6,4 Картопля 9,2 0,5 Кукурудза на силос 332,4 17,9 Кукурудза на зерно 93,8 5,1 Горох 248,8 13,4 Озиме жито 60,4 3,3 Ячмінь 158,4 7,5 Овес 47,4 2,6 Гречка 20 1,1 Спеціальна овочева 963,2 Люцерна 412,8 42,9 137,6 7 Огірки 60 6,2 Капуста 176,6 18,3 Ін. Овочі 77,4 8,0 Ранні овочі 38,6 4,0 Однорічні трави 137,6 14,3 томати 60 6,2 Кукурудза на силос 137,6 14,3 3 культурне пасовище 354 Злако бобові багаторічні 354 100 70,8 5 Однорічні трави 70,8 20 2.3 Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування. Добре проаналізувавши розташування культур в існуючій сівозміні і потребу в кормах для великої рогатої худоби господарства, видно, що там є розбіжності. А саме: худоба недостатньо забезпечена кормами. В зв’язку з цим, а також з метою покращення попередника для провідної зернової, найбільш вибагливої до попередників культури – озимої пшениці, можна змінити існуючу сівозміну. 4 поле можна повністю під горох, який є попередником дуже добре для озимої пшениці адже він відновлює поле азотом, і іншими поживними речовинами. Інші поля в господарстві більш менш відповідають сьогоднішнім умовам вирощування с/г культур. Можна зменшити на одне поле культурне шестипільне пасовище, зробивши його п’ятипільним (в зв’язку з недостатком кормів із злаково бобових багаторічних травосумішок) і перемістити його до дев’ятипільної сівозміни, поділивши його на ділянки, близькі за розташуванням до полів даної сівозміни. У зв’язку з цим схема чергування культур у новій сівозміні буде така: 1 польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна 1 конюшина – 205,8 га 2 озима пшениця - 205,8 га 3 кормові буряки – 119 га, картопля 9,2 га, кукурудза на силос – 77,6, 4 горох – 205,8 5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави) 6 горох – 43 га, вика – 20 га, кукурудза – на силос – 142,9 га 7 озима пшениця – 145,4, озиме жито – 80,4 га 8 кукурудза на зерно - 93,8 га, кукурудза на силос 112 га 9 ячмінь - 138,4 га, овес 47,4 га, гречка – 20га 2 спеціальна овочева семипільна овочева сівозміна 1 люцерна 2 люцерна 3 огірки – 60 га, капуста – 77,6 га (пожнивні однорічні трави – 60 га) 4 томати – 60 га, інші овочі – 77,4 га 5 кукурудза на силос 6 капуста – 93 га, ранні овочі – 77,4 га 7 однорічні трави з підсівом люцерни 3 зрошуване культурне багаторічне 5 пільне пасовище 1 злако-бобові багаторічні суміші трав 2 злако-бобові багаторічні травосуміші 3 злако-бобові багаторічні травосуміші 4 злако-бобові багаторічні суміші трав 5 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей В полі № 1 вирощуються багаторічні трави, які в свою чергу є найкращим попередником для озимих культур, по перше, вони залишають після себе багато азоту в ґрунті мають добре розвинену кореневу систему, чим змінюють в кращу сторону структуру ґрунту, покращують його фізичні властивості, водний, повітряний та тепловий режими. Залишають після себе в ґрунті велику кількість органічної речовини, сприяють зменшенню бур’янів в ґрунті – так званий спосіб „спосіб видушування”, тобто не дають змоги зійти бур’янам на протязі 2-3 років і в тих в свою чергу частина насіння гине.

Курсова робота СП

warning2012

12.05.2016 20:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись