Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Рослинництва
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
ОБД
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Кабінет міністрів України
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Кафедра рослинництва та кормовиробництва
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
НА ТЕМУ:
“Розробка і обгрунтування технології вирощування озимої пшениці, з урожайністю 52 ц/га в умовах чорноземів типових грунтів на лесі господарства АДС НУБіПУ «Агростанція» с.Пшеничне Васильківського р-ну,Київської обл”
Шифр роботи – 4
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЮ
Зона Лісостеп Область Київська________________________
Район Васильківський Господарство АДС НУБіПУ__________________ Культура озима пшениця Ціль використання продовольча Програмована врожайність 52 ц/га Врожайність без добрив 35 ц/га
Площа 100 га Технологія вирощування культури інтенсивна
Ґрунт Чорнозем типовий глибокий мало гумусний на лесі________________
Бонітет ґрунту 70 , ціна бала для програмованої культури 80__
Механічний склад ґрунту пилувато-важкосуглинковий
Гідролітична кислотність 1,23 мг-екв/100 г ґрунту,рН сольове 6,4___
Об’ємна маса ґрунту 1,24 г/см3 Глибина залягання ґрунтових вод 5-6 м
Попередник багаторічні трави_
Внесено добрив під попередник
Гною,
т/га
Діючої речовини, кг/га
N
P2O5
К5О
Са2О
-
-
-
-
-
Тип забур’янення
Переважаючі бур’яни
малорічні-кореневищні
Ступінь забур’янення
бал
2
Частка на полі,%
18
малорічних, шт./м2
12
багаторічних, шт./м2
3
Біологічна група
Вид бур’янів
Однорічні ранні ярі
Лобода біла
Chenopodium album
7
Однорічні пізні ярі
Галінсога дрібноквіткова
Galinsoga parviflora
5
Кореневищні
Пирій повзучий
Elytrigia repens
3
Шкідники
Збудники хвороб
Пшеничний трипс
Шкідлива черепашка
Тверда сажка
Стеблова сажка
Характеристика клімату
Вегетаційний період, днів
295
Сума фізіологічно-активних температур, оС
Опадів за вегетацію, мм
510
Сума ефективних температур>5 оС
2984
Підток води з ґрунту, мм
-
Сума ефективних температур>10оС
2678
ФАР за вегетацію, кДж/см2
98,9
ККД ФАР,%
1,44
Глибина гумусового горизонту 40 см Глибина орного шару 35 см
Глибина орного шару для NPK 32 см Вміст гумусу 4,4%
Рік агрохімічного обстеження ґрунту 2006
Вміст у ґрунті, мг/кг
Метод визначення
Забезпеченість
легкогідралізованого N
за Тюріним
13,7
середній
рухомого фосфору P2O5
за Чириковим
8,9
малодостатній
обмінного калію К5О
за Чириковим
13
малодостатній
План
Вступ
Прогнозування врожайності за ґрунтово-кліматичними умовами:
Ґрунтово-кліматичні умови;
Прогноз врожайності за сонячною радіацією;
Прогноз врожайності за наявністю тепла;
Прогноз врожайності за ресурсами вологи;
Прогноз врожайності за родючістю ґрунту;
Біологічні властивості культури і можливості реєстрованих сортів:
Ботанічна характеристика культури;
Вимоги до умов вирощування;
Біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів;
Фенологічні спостереження за обраним сортом (гібридом);
Проектування елементів структури планової врожайності;
Розрахунок фотометричних показників листкового апарату, що забезпечує планову врожайність;
Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності:
Місце культури в сівозміні;
Підготовка ґрунту;
Норми добрив та система удобрення;
Сівба;
Догляд за посівами;
Збирання й зберігання врожаю;
Агротехнічна частина технологічної карти.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Вступ
Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідність задоволенні людей високоякісними та корисними продуктами харчування. Основне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом та хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна(М.А.Білоножко,2001).
У світовому рослинництві площа посівів пшениці сягає 240 млн. га, валові збори зерна сягають 560млн. т, а врожайність -в середньому близько 23 ц/га. Як дуже пластична культура пшениця росте в широкому зональному діапазоні, включаючи вертикальну зональність. Багато видів пшениці походить із гірських середньоазіатських районів, зокрема Азербайджану, Кавказу. Тому її можна вирощувати у високогірних районах, на висоті до 4 тис. м. За посівними площами пшениця (близько 50 млн. га) країни СНД займають перше місце в світі. Головними виробниками пшениці, крім СНД, є Китай, США, Індія, Канада, Франція, Аргентина. У Європі і США переважають посіви озимої пшениці, в СНД і Канаді, через більш суровий клімат, -ярої. Хоч слід зазначити, що озима пшениця дедалі більше поширюється в ареалі висівання ярої.
Як рис і кукурудза, пшениця належать до найбільш давніх культур. Зокрема, в Месопотамії вона була відома понад 6500 років тому. За З тис. років до н.е. пшеницю сіяли в Китаї, Середній Азії, на Кавказі, зокрема в Грузії, її успішно вирощували скіфи-орачі, а також слов'яни. Слов'яни поширили пшеницю на Нечорнозем'я. В період Київської Русі її висівали навколо Новгорода, Ладоги. У XIII ст. пшеницю вирощували в Сибіру (А.Я.Степаненко,1989).
У тваринництві широко використовують багаті на білок (14%) пшеничні висівки, які особливо ціняться при відгодівлі молодняку. Озиму пшеницю висівають в зеленому конвеєрі в чистому вигляді або в суміші з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечується вітамінними зеленими кормами рано на весні, услід за житом. Для годівлі худоби певне значення має солома, 100 кг якої прирівнюється до 20-22 корм. од. і містить 0,6 кг перетравного протеїну, і полова, особливо безостих сортів пшениці, 100 кг якої оцінюється 40,5 корм. од. із вмістом 1,5 кг перетравного протеїну (О.І.Зінченко, 1994).
Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення.
Середній хімічний склад зерна пшениці: білки - 13,9%, вуглеводи 79,9 %, зола - 1,9%, жири - 20%, клітковина - 2,3%. В залежності від сорту, агротехніки і умов вирощування хімічний склад зерна змінюється.
1.Прогнозування врожайності за грунтово- кліматичними умовами
1.1.Характеристика клімату.
Територія господарства розміщена в Лісостеповій зоні України. Клімат- помірно континентальний. Середня температура повітря за рік складає 6,5-70С. Максимальна температура може досягати 36-390С влітку, а мінімальна до мінус 360С взимку. Середня багаторічна температура найтеплішого місяця-липня, дорівнює 19-200С, а найхолоднішого-січня, мінус 7,00С. Середня температура повітря навесні складає 7,00С з нестійким її підвищенням від березня до травня. Тривалість періоду з температурою вище +50С становить в середньому 210-215 днів, а з температурою вище +100С – 150-189 днів. Середня багаторічна норма суми активних температур понад +100С за вегетаційний сезон становить 3078.
Середні дати припинення останніх весняних та початку перших осінніх приморозків припадають відповідно на 14-21 квітня та 7-10 жовтня. Відхилення від середніх дат початку перших осінніх приморозків іноді досягає 10-20 днів.
З приходом літа настає жарка погода, особливо у липні - серпні. Середня температура о 13 годині у травні – червні - 15-190С, у липні - серпні 20-240С.
Між кінцем літа та початком осені спостерігається теплий міжсезонний період тривалістю близько 20-30 днів.
Зима м(яка. Середня багаторічна температура повітря у грудні становить мінус 30С, січні мінус 70С, лютому мінус 50С. Взимку часто бувають відлиги.
Середньорічне значення ФАР за вегетаційний період в зоні Лісостепу складає 1676 Мдж/м2. Цієї кількості цілком достатньо для формування високого врожаю сільськогосподарських культур.
Отже, в цілому теплові ресурси є сприятливими для вирощування більшості сільськогосподарських культур у тому числі і кукурудзи. Хоча в окремі роки можуть спостерігатися несприятливі коливання температури протягом вегетації культури. Основні агрометеорологічні показники наведені у таблиці в кінці розділу.
Умови зволоження території господарства цілком сприятливі. За вегетаційний період в середньому випадає 360-370мм опадів, а за рік в середньому 562мм.
Характерними для району є літні зливи й грози. Найбільше їх спостерігається у червні-липні Інколи зливи супроводжуються градом. Протягом року спостерігається в середньому два дні з градом, найчастіше в червні та липні. В окремих місцях з горбистим нерівним рельєфом зливи можуть змити поверхневий шар ґрунту. При наявності великих крутих схилів зливи можуть призвести до розвитку яружної системи. Хоча на території господарства цього не спостерігається у зв(язку із рівнинним характером рельєфу. Оцінка типовості метеорологічних показників вегетаційного сезону 2008 року за даними метеослужби АДС НУБіПУ вказана в таблиці.
В теплий період майже щороку спостерігаються дні з невеликими та середньої інтенсивності атмосферними посухами.
Отже, можна зробити висновок, що умови зволоження зони задовольняють вимоги культур, що вирощуються. Хоча в окремі роки може спостерігатись нестача вологи.
Територія господарства у минулому була вкрита природною лучно-степовою та лучною рослинністю, що сприяло утворенню родючих грунтів.
Табл.1.1.1 Характеристика клімату господарства
Місяць
Декада
Метеорологічний елемент
Опади,мм
Середня добова температура,С
Відносна вологість повітря,%
Сонячна радіація,кДж/см2
Сума активних температур
Волога в кореневмісному шарі грунту,мм
сумарна
Радіаційний баланс
>5 C
>10 C
Січень
1
8
-5.6
-
-
-
-
-
-
2
8
-3.2
-
-
-
-
-
--
3
7
-6.5
-
-
-
-
-
-
Сума
23
-
-
2.3
-0.4
-
-
-
Лютий
1
7
-6.4
-
-
-
-
-
-
2
7
-5.6
-
-
-
-
-
-
3
7
-4.5
-
-
-
-
-
-
Сума
21
-
-
3.6
0.2
-
-
-
Березень
1
8
-3
-
-
-
-
-
-
2
9
-1
-
-
-
-
-
-
3
9
+1.5
-
-
-
-
-
-
Сума
27
-
-
7.2
2.5
-
-
-
Квітень
1
11
4.2
67
-
-
16
-
56
2
13
6.8
61
-
-
71
-
52
3
14
9.5
55
-
-
41
41
49
Сума
38
-
-
10
4.7
-
-
-
Травень
1
17
12.4
51
-
-
128
128
57
2
19
14.5
51
-
-
149
149
53
3
21
15.5
51
-
-
170
170
48
Сума
57
-
-
13.9
7
-
-
-
Червень
1
24
16.4
54
-
-
171
171
38
2
25
17.2
55
-
-
173
173
37
3
27
17.8
56
-
-
180
180
34
Сума
76
-
-
15.7
7.8
-
-
-
Липень
1
27
18.3
57
-
-
190
190
24
2
25
18.3
57
-
-
197
197
12
3
24
19.1
57
-
-
221
221
5
Сума
76
-
-
15.2
7.8
-
-
-
Серпень
1
20
18.9
53
-
-
190
190
6
2
18
18.1
51
-
-
199
199
9
3
15
16.8
52
-
-
189
189
16
Сума
53
-
-
12.8
5.9
-
-
-
Вересень
1
14
14.9
53
-
-
154
154
18
2
14
13.2
55
-
-
137
137
15
3
14
12
57
-
-
126
126
17
Сума
42
-
-
9.1
3.7
-
-
-
Жовтень
1
13
10
62
-
-
-
64
-
2
13
7.5
66
-
-
80
-
-
3
12
5.1
70
-
-
48
-
-
Сума
38
-
-
5.4
1.4
-
-
-
Листопад
1
10
2.8
-
-
-
-
-
-
2
10
1.1
-
-
-
-
-
-
3
10
-0.6
-
-
-
-
-
-
Сума
30
-
-
2.1
0
-
-
-
Грудень
1
10
-2.4
-
-
-
-
-
-
2
10
-3.7
-
-
-
-
-
-
3
9
-4.7
-
-
-
-
-
-
Сума
29
-
-
1.6
-0.3
-
-
-
За рік
510
-
-
98.9
41.4
-
-
-
За період з 5 С
-
-
-
-
-
-
2984
-
-
За період з 10 С
-
-
-
-
-
-
-
2678
-
1.2 Характеристика грунту.
Територія Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів та природокористування розташована в с. Пшеничне, Васильківського району, Київської області. За природно-сільськогосподарським районуванням України ця територія віднесена до зони Лісостепу, Середньо-Дніпровсько-Бугського природно-сільськогосподарського округу, Фастівського природно-сільськогосподарського району.
Ґрунтовий покрив господарства дослідної станції включає кілька ґрунтових різновидностей, головною з яких є чорнозем типовий мало гумусний крупнопилувато-середньосуглинковий за гранулометричним складом. Переважна більшість полів сівозміни господарства розміщені на чорноземах типових малогумусних середньосуглинкових. Ґрунти цього типу добре гумусовані, внаслідок чого мають темний колір та значну глибину, добре оструктурені. Такі ґрунти багаті на поживні елементи, їхні фізичні та механічні якості досить сприятливі для вирощування культурних рослин.
Вміст гумусу в орному шарі ґрунту становить 4,4%, рН – 6.4-6.8, ємність вбирання 30,7-32,5 мг-екв на 100 г ґрунту. Так ґрунтова відміна є типовою для зони Лісостепу, займаючи 54,6% її території. Ґрунтові води розташовані на глибині 5-6 м. До складу мінеральної твердої фази ґрунту входить 37% фізичної глини; 63% піску. Щільність ґрунту в рівноважному стані 1,16-1,25 г/см, вологість стійкого в’янення – 10,8%. Повна вологоємкість ґрунту становить в шарі 0–30см – 38,4%, в шарі 30-45см – 42,7%. Польова вологоємкість цього ґрунту в шарі 0-30см сягає 28,2%, вологість розриву капілярів – 19,7%, максимальна гігроскопічність – 7,46%, недоступна для рослин вологість – 10%, загальна щілинність у рівноважному стані – 52-55%. Фізико-хімічні, агрохімічні та водно-фізичні показники чорнозему типового малогумусного, який репрезентує ґрунтовий покрив господарства наведені в таблицях в кінці розділу. Ґрунти характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. У шарі 0-20см міститься 0,21% загального азоту, 13.7 мг на 100г ґрунту легкогідролізованого азоту, 8,9- рухомого фосфору, 13,0 – обмінного калію. За вмістом легкогідролізованого азоту грунт відноситься до малозабезпеченого, рухомого фосфору –середньо і обмінного калію – середньо забезпеченого.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що в цілому даний тип ґрунту цілком сприятливий для вирощування більшості сільськогосподарських культур.
1.3 Прогнозування врожайності за природними факторами і відповідність її плановій.
Таблиця 1.3.1. Характеристика ґрунту на якому планується вирощувати озиму пшеницю.
Показник
Значення
Назва ґрунту
Чорнозем типовий глибокий малогумусний.
Вміст гумусу, %
4,4
рН сольове
6,4
Гідролітична кислотність мг-екв/100 г ґрунту
1,23
Об’ємна маса, г/см3
1,24
Елементи живлення
Вміст, мг/100 г ґрунту
Група забезпечення
Легко гідролізований азот (N)
13,7
молозабезпечений
Рухомий фосфор (P2O5)
8,9
середньо-забезпечений
Обмінний калій (К2 О)
13,0
середньо-забезпечений
Глибина орного шару, см
35
Наявність карбонатів
Із 20 см шару
Рельєф
Рівнинний
Заходи корінного поліпшення
Висока агротехніка
Забур’яненість
середня
Основні бур’яни
Пирії,галінсога,сушняк,хвощ польовий ,лобода біла та інші.
Спочатку розрахуємо потенційну врожайність за надходженням ФАР за формулою Ничипоровича:
ПУ = ∑Qфар×Кфар×104/q ;
де ПУ (ПУо, ПУп)– потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси основної і побічної продукції, т\га;
∑Qфар – сумарне надходження ФАР за період активної вегетації озимої пшениці, ккал\га; кДж\га;
Кфар – проектований коефіцієнт засвоєння ФАР , %;
Q – калорійність абсолютно сухої біомаси озимої пшениці, ккал\кг; кДж\кг;
102 – коефіцієнт для перерахунку врожайності в т\га;
102 – коефіцієнт для перерахунку Кфар в абсолютній величині.
Розрахуємо суму ФАР: ∑Qфар = (22.20*20/30+30.16+32.20) = 77,16, кДж\м2
Q = 18646, кДж\кг
Отже, ПУ = 77,16×2×104/18646 = 82,7, ц\га
На підставі визначеної потенційної врожайності в абсолютно сухій біомасі визначаємо врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості:
2.ПУо = ПУа.с.б×100/(100-Со) × а
3. ПУп = ПУо×ап
де Со – стандартна вологість основної і побічної продукції;
а - сума частин основної і побічної продукції в урожаї;
Отже, розраховуємо ПУо і ПУп:
ПУо = 82,7×100/(100-14)×2,3 = 42 ц\га
ПУп = 42×1.3 = 54,6 ц\га
Розрахуємо коефіцієнт засвоєння ФАР за формулою:
4.Кфар = ПБУ×q/∑Qфар×104
де ПБУ – планова біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси;
ПБУ розрахуємо за формулою:
5. ПБУ = У×(100-Со)×£/100
де У – проектована (планова) врожайність основної продукції стандартної вологості, т\га;
Отже, ПБУ = 52×(100-14)×2,3/100=102,8, ц\га
Кфар = 102,8×18646/77,16×104 = 2 %
Далі визначаємо дійсно можливу врожайність (ДМУ) за ресурсами вологи, для цього використаємо таку формулу:
6. ДМУа.с.б = 100×W/ТК
де ДМУ – врожайність абсолютно сухої біомаси, т\га;
W – ресурси доступної рослинам вологи, мм;
ТК – транспіраційний коефіцієнт.
За балансом доступної рослинам вологи за вегетаційний період (W) ресурс визначаємо за формулою:
7. W = Wp×Kp = 0.7×Wp
де W – ресурси доступної картоплі вологи за середньо річною кількістю опадів, мм;
Wp - середньорічна кількість опадів;
Кр – середньорічний коефіцієнт використання кількості опадів (0,7);
Отже, W = 0,7×510 = 357 мм
ДМУа.с.б = 100×357/370 = 96,5 ц\га;
ДМУосн=96,5×100/(100-14) ×2,3=49 ц\га
ДМУпоб=49×1,3=63,7 ц\га
Визначаємо ДМУ за тепловими ресурсами за біогідротермічним потенціалом продуктивного посіву за формулою:
8.БГТП=4,19 × (W×Tv/36×∑Qфар ) ,балів
де, БГТП-біогідротермічний потенціал;
Tv-тривалість вегетаційного періоду в декадах;
36-кількість декад в році;
∑Qфар –сума надходження ФАР
БГТП=4,19×(357×9/36×77,16)=3 бала
9.ДМУа.с.б БГТП=j× БГТП×Км,ц/га
j-стала величина яка для природного агроценозу прирівнюється до 20 ц/га
Км-співвідношення основної продукції до побічної
ДМУа.с.б БГТПосн= =20×3×1=60 ц\га
ДМУа.с.б БГТПпоб=20×3×1,3=78 ц\га
Розраховуємо ДМУ за гідротермічними показники:
10. ГТП= 0,46×Кзв×Tv, балів
Кзв-коефіцієнт зволоження території;
11.Кзв=0,25×( W/∑Qфар )
Кзв=0,25×(357/77,16)=1,1
ГТП= 0,46×1,1×9=3,2 бали
12. ДМУ ГТП=22× ГТП-10, ц/га
ДМУ ГТП=22×3,2-10=64 ц\га
Табл.1.3.2 Баланс сумарного водоспоживання озимої пшениці протягом вегетації
Показник
Місяць і декада
квітень
травень
червень
липень
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
Подекална транс-піраці води:
у % від сумарної за вегетацію
1
3
6
9
13
15
17
17
14
5
у мм
1,5
4,5
9
13,5
19,5
22,5
25,5
25,5
21
7,5
Випар. з поверхні ґрунту,мм
17
17
17
20
20
20
21
21
21
23
Опади, мм
15
15
15
18
18
19
24
24
24
25
Надійде вологи з ґрунтових вод,мм
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Ресурси доступ. росл. вологи в кореневмісному шарі ґрунту, 150 мм
165
163
161
162
160
159
163
166
166
Надлишок (+), нестача
(-),мм
148
146
144
142
140
139
142
142
145
Як видно з наведених даних, нестачі вологи не спостерігається. В усіх періодах відмічається надлишок вологи. Вилоги достатньо для одержання запланованого врожаю.
Як показав розрахунок потенціальної урожайності, коефіцієнта засвоєння ФАР, ДМУ по волого забезпеченню і сумарного водоспоживання, в даних умовах можна одержати запрограмований урожай, потреби культури задовольняються.
2.Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів
2.1. Ботанічна характеристика озимої пшениці.
Пшениця належить до родини тонконогових (Роасеае) роду Triticum. Найбільш поширені два її види: пшениця м'яка (Triticum aestivum) і пшениця тверда (Triticum durum).
Коренева система. Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5-2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові коре ні, які складають основну масу кореневої системи пшениці. Як за родкові, так і стеблові корені добре розгалужуються і утворюють кореневу мичку
ФАЗИ РОСТУ І ЕТАПИ ОРГАНОГЕНЕЗУ
■ Ріст і розвиток рослин. Озима пшениця протягом вегетацій ного періоду проходить відповідні фази розвитку, пов'язані з утво ренням нових органів або їх формуванням. Проходження фаз роз витку, інтенсивність росту та продуктивність рослин перебуває в певній залежності від умов існування. Найкраще розвиваються рослини при оптимальному забезпеченні необхідними факторами
■ Сходи. Найінтенсивніше насіння озимої пшениці проростає за температури 20-25°С. Сходи з'являються в даному випадку че рез 7-8 днів. Проте оптимальна температура для одержання максимальної кількості сходів значно менша, ніж для ростових процесів і повинна бути в межах 12-17°С.
■ Кущіння. Характерною біологічною особливістю хлібних злаків є властивість кущитись. Кущіння - це поява бокових пагонів та вуз лових коренів у рослин. Воно наступає після утворення 3-4 листків. Найсприятливіша температура для кущіння озимої пшениці 13-18°С, а за 2-^°С кущіння майже призупиняється. Вузол кущіння є основ ним органом, при його відмиранні рослина гине. У ґрунті він роз міщується на глибині 1,5-3,0 см і витримує морози до мінус 17-20°С.
вихід колоса з піхви верхнього листка, що означає настання фази колосіння. Продовжується формування репродуктивних органів, наростання вегетативної маси і сухої речовини. Інтенсивність рос тових процесів залежить від забезпеченості вологою і елементами живлення. Це найбільш ефективний період
■ Вихід в трубку. Початком фази вважають момент, коли на головному пагоні з'являється перший стебловий вузол на відстані 2-5 см від поверхні ґрунту. Наступає ця фаза через 25-35 днів після відновлення весняної вегетації. Триває 25-30 днів. Холодна й хмарна погода сповільнює ріст стебла.
Під час виходу в трубку інтенсивно наростає вегетативна маса. Формуються генеративні органи. Тому в цей період росту пшениці необхідно максимум води і поживних речовин
■ Колосіння. Одночасно з інтенсивним ростом стебла, внаслі док різкого видовження передостаннього міжвузля, відбувається
■ Цвітіння. За нормальних умов вегетації через 4-5 днів після виколошування настає цвітіння, яке триває 3-6 днів. Починається цвітіння з середини колоса й поступово переходить до низу і верхівки колоса. У колоску спочатку цвітуть бокові (нижні) квітки, а потім середні. За перших строків цвітіння утворюється найвиповненіше зерно. Пшениця в основному самозапильна культура.
для обробітку посівів фунгіцидами
■ Фази стиглості. Після цвітіння і запліднення із стінок зав'язі утворюється оболонка зернівки. Ріст стебла, листків і коренів май же припиняється і пластичні речовини надходять тільки до зерна. Період формування зерна триває 12-16 днів і під кінець цього пе ріоду відмічають настання молочної стиглості. Зерно в цій фазі уже нормальної величини, але ще зелене, молокоподібної консис тенції. Вологість зерна в молочній фазі стиглості - 60-40%.
У восковій фазі стиглості консистенція зерна нагадує віск, воло гість зерна становить 40-20%. В кінці цієї фази зерно набуває нор мального забарвлення, надходження поживних речовин у зерно і його ріст припиняється. У цей період починають роздільне збирання.
За повної стиглості вологість зерна знижується до 20-14%, воно стає твердим і втрачає зв'язок з материнською рослиною. Збира ти озиму пшеницю можна прямим комбайнуванням. У разі запіз нення з обмолотом найбільш цінне зерно, яке достигає раніше, легко осипається, що призводить до втрат урожаю.
Фенологічні спостереження фіксують основні фази розвитку пшениці, проте вони не відображають складних процесів форму вання нових органів. Кожний орган, як і рослина в цілому, прохо дить декілька етапів під час свого індивідуального розвитку (ор ганогенезу).
Органогенез - формування органів рослини в їх ембріонально му зародковому стані. Куперман Ф.М. виділила 12 етапів органоге незу озимої пшениці. Знаючи відповідність фаз розвитку ета пам органогенезу, можна цілеспрямованіше застосовувати агротехнічні заходи і впливати на необхідний елемент продук тивності - збільшувати кількість рослин чи стебел на 1 м2, кількість зерен в колосі і колоску, масу 1000 зерен, якість зерна та ін
Фази росту і розвитку, етапи органогенезу та їх звязок з елементами продуктивності озимої пшениці
Фенологічна
фаза
Етап органогенезу
Та його характеристика
Елемент
продуктивності
Проростання насіння,
поява шилець, сходів
(1-2 листки).
I. Конус наростання недиференційований,
розміром 0.1-0.3 мм.
Густота рослин
Сходи ( 3-листки ),
початок і середина
кущення.
II. Закладання вузлів і міжвузлів стебла у
вигляді поперечних рубчиків, диферен-
ціація конусів наростання бічних пагонів.
Коефіцієнт загаль-
ного кущення, зи-
мостійкість озимих.
Кінець кущення.
III. Закладання членіків стрижня колоса,
міжвузлів волоті .
Кількість члеників
у стрижні колоса,
гілочок у волоті.
Початок виходу в труб-
ку (випрямляння паго-
нів).
IV. Формування колоскових горбочків.
Кількість колосків
у суцвітті, посухос-
тійкість.
Стеблування (фаза роз-
рослого першого між-
вузля).
V. Формування квіткових горбочків (архе-
спрогенез).
Кількість квіток у
колосках.
Середина фази стеблування.
VI. Формування пиляків і маточки (мікро-
і макроспорогенез).
Фертильність
квіток,
жаростійкість.
Набухла піхва останьо-
го листка.
VII. Закінчення формування яйцеклітини
і пилку, інтенсивний ріст усіх частин
суцвіття (гаметогенез).
Фертильність
квіток,
жаростійкість.
Колосіння, викидання
волоті.
VIII. Закінчення формування і достигання
усіх оргонів квітки (гаметогенез).
Фертильність
квіток,
жаростійкість.
Цвітіння.
IX. Запилення, запліднення зиготи (зигото-
генез).
Озерненість
колоса.
Формування зернівки,
передмолочний стан.
X. Формування зернівки (ембріогенез).
Розмір зернівки.
Молочний і тістоподіб-
ний стан зернівки.
XI.Нагромадження поживних речовин.
Маса зернівки.
Воскова і повна
стиглість зернівки.
XII.Перетворення рухомих поживних ре-
човин у зернівці в запасні.
Маса зернівки.
2.2 Вимоги до умов вирощування
Вимоги до темпе ратури. Озима пшениця належить до холодостійких культур. На сіння її здатне проростати при температурі посівного шару ґрунту всього 1 - 2 °С, проте за такої температури сходи з"являються із за пізненням і недружно. Найбільш інтенсивно ґрунт поглинає воду> яка потрібна для набухання і проростання насіння, при прогріванні ґрунту до 12 - 20 °С. За такої температури і достатній вологості ґру нту (близько 15 мм продуктивної вології у посівному шарі) сходи з'являються вже на 5 - 6-й день. Більш висока температура (понад 25 °С) несприятлива для проростання, бо може стати причиною си льного ураження сходів хворобами, особливою іржею, а при темпе ратурі 40 °С, коли відносна вологість повітря сягає 30 % і нижче, насіння, яке проросло, гине через інтенсивне випаровування воло ги, а те, яке набухло, втрачає схожість внаслідок дихання, витрат поживних речовин і ураження пліснявою. Найсприятливішим для сівби пшениці є календарний строк із середньодобовою температу рою повітря 14 - 17 °С. Більшість сортів озимої пшениці, районова них в Україні, відносно стійкі проти понижених температур в осін ній, зимовий та ранньовесняний періоди. При доброму загартуванні восени вони витримують зниження температури на глибині вузла кущення до 15- 18 °С морозу, а деякі з них (Миронівська 808) —навіть до мінус 19 - 20 °С. Найвищою холодостійкістю озима пшени-дя відзначається на початку зими, коли вузли кущення містять ма ксимум захисних речовин — цукрів. Навесні, внаслідок зимового виснаження, вона часто гине при морозах усього близько 10 °С. Осо бливо знижується її холодостійкість при різких коливаннях темпе ратури, коли вдень повітря прогрівається до 8-12 °С, а вночі, на впаки, знижується до мінус 8-10 °С.
Високою морозо- і зимостійкістю відзначається пшениця, яка утворює восени 2 — 4 пагони і нагромаджує у вузлах кущення до 33-35 % цукру на суху речовину, що досягається при тривалості осінньої вегетації рослин 45 - 50 днів з сумою температур близько 520 — 670 °С. Перерослі рослини, які утворили восени 5-6 пагонів, втрачають стійкість проти низьких температур, часто гинуть або сильно зріджуються, і площі доводиться пересівати або підсівати інші культури.
Озима пшениця добре витримує високі температури влітку. Ко роткочасні суховії з підвищенням температури до 35 — 40 °С не за вдають їй великої шкоди, особливо при достатній вологості
12.05.2016 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора