Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
СІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Практика
Предмет:
Рослинництво
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ННІ РОСЛИННИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ І БІОТЕХНОЛОГІЙ
АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЗВІТ
про проходження виробничої практики
в ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» с. Пшеничне, Васильківського району, Київськоїобласті
ЗМІСТ
ВСТУП. 6
І. ПРИРОДНО-ЕКОЛОГІЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА 7
1.1. Місце розташування господарства, зв'язок з адміністративними центрами, пунктами реалізації продукції 7
1.2.Біокліматичні ресурси господарства 8
1.2.1. Кліматичні умови господарства 8
1.2.2. Ґрунтові умови господарства 10
1.3. Загальна економічна характеристика господарства 12
1.4. Трудові ресурси та їх використання 15
1.5. Структура основних і оборотних фондів 16
ІІ. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСТВА 17
2.1. Співвідношення галузей та їх прибутковість 17
2.2. Структура посівних площ та врожайність за останні три роки 18
2.3. Система сівозміни і стан їх освоєння 20
2.4. Система обробітку ґрунту 21
2.5.Система удобрення культур 21
2.6. Кормовиробництво 26
2.7. Насінництво 26
2.8. Овочівництво в господарстві 29
2.9. Садівництво 30
2.10. Меліорація земель та охорона ґрунтів 30
2.11. Зберігання і переробка продукції рослинництва 35
2.12. Захист сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб 35
2.13. Тваринництво 36
2.14. Механізація, електрифікація і автоматизація в господарстві 36
2.15. Охорона праці 37
ІІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР 41
3.1. КУКУРУДЗА НА ЗЕРНО 41
3.1.1 Значення культури для господарства 41
3.1.2. Розміщеня культури в сівозміні, попередники 41
3.1.3. Система обробітку ґрунту під культури після різних попередників 42
3.1.4. Система удобрення кукурудзи на зерно 44
3.1.5. Сортовий склад 45
3.1.6. Насіництво культури в господарстві 45
3.1.7. Якість насіння способи підготовки до сівби 45
3.1.8. Строки ,способи сівби,норми висіву,глибина сівби 46
3.1.9. Догляд за посівами 47
3.1.10. Інтегрована система захисту рослин від шкодочиних обєктів 48
3.1.11. Збирання врожаю 48
3.1.12. Технологічна карта вирощування культури в господарстві 49
3.2. ЛЮЦЕРНА 50
3.2.1. Значення культури для господарства 50
3.2.2. Розміщення культури у сівозміні, попередники 51
3.2.3. Система обробітку ґрунту під культури після різних попередників 51
3.2.4. Система удобрення культури 52
3.2.5. Сортовий склад 52
3.2.6. Насінництво культури в господарстві 52
3.2.7. Якість насіння, способи підготовки до сівби 53
3.2.8. Строки, способи сівби, норми висіву, глибина сівби 53
3.2.9. Догляд за посівами 55
3.2.10. Інтегрована система захисту від шкодочинних об`єктів 55
3.2.11. Збирання врожаю 57
3.2.12. Технологічна карта вирощування культури в господарстві 59
ІV. ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ В ГОСПОДАРСТВІ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ 61
V. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА 62
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 64
ВСТУП.
Одним із найважливіших завдань сьогодення є прискорення темпів розвитку землеробства, перетворення його на високорозвинений сектор економіки. У вирішенні цих завдань велике значення відіграє зокрема, більш широке і кваліфіковане використання засобів хімізації, насамперед мінеральних добрив і хімічних меліорантів.
Хімізація сільського господарства – це всебічно-обґрунтоване використання хімічних речовин в сільському господарстві. Хімізація поєднує виробництво добрив і науково-обґрунтоване їх використання, хімічну меліорацію ґрунтів, захист рослин від шкідників і хвороб, боротьба з бур'янами, широке використання продуктів хімічного виробництва в рослинництві і тваринництві.
Добрива – найефективніший засіб підвищення родючості ґрунтів, урожайності та поліпшення якості продукції рослинництва. Вносячи добрива, можна керувати процесами живлення рослин, змінювати якість врожаю та впливати на родючість, фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту.
Дослідженнями вітчизняних учених доведено, що завдяки застосуванню добрив одержують у середньому 40-50 % приросту врожаю основних сільськогосподарських культур, який коливається в залежності від ґрунтово-кліматичних та інших умов.
Для отримання високих та сталих врожаїв велике значення має застосування органічних та мінеральних добрив, вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів і інші прийоми окультурення орного шару.
Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить від конкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їх впливу не тільки на родючість ґрунтів, урожай і якість продукції, а й на навколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючі технології їх внесення.
Велике значення має запобігання деградації ґрунтів, яке проявляється у явищах техногенного підкислення ґрунтів, дегуміфікації, зміні агрегатного складу. Необхідно забезпечити бездефіцитний баланс органічної речовини. Обов'язково треба боротися з ерозією, оскільки вона завдає значної економічної шкоди і оцінювати її розміри.
Як правило, обробітком ґрунту займаються люди, які поважають її і роблять усе, щоб вона не втрачала свою природну властивість – родючість. Фахівці роблять усе, щоб забезпечити потреби рослин, дотримуючись усіх вимог технології, у тому числі живлення рослин на науково обґрунтованій основі.
І. ПРИРОДНО-ЕКОЛОГІЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
1.1. Місце розташування господарства, зв'язок з адміністративними центрами, пунктами реалізації продукції
Історія Агрономічної дослідної станції НУБіП України бере свій початок від радгоспу "Митниця" Саливонківськогоцукрокомбінату, який був організований в 1921 році. В 1956 році Постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР і наказом Міністерства вищої освіти УРСР "Про прийняття радгоспів сільськогосподарськими учбовими закладами радгосп "Митниця" був переданий в підпорядкування Українській сільськогосподарській академії. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1995 року "Про Національний аграрний університеті та наказом Мінсільгосппроду України від 29.06.1995 року Агрономічна дослідна станція передана в пряме підпорядкування Національному Університету Біоресурсів і Природокористування України.
Отже, Агрономічна дослідна станція НУБіП України заснована в 1954 році в с. Пшеничне, Васильківського району, Київської області.
Основний вид діяльності – виробництво та реалізація с/г продукції рослинництва та тваринництва. Спеціалізація – молочно-м'ясна з розвинутим виробництвом зернових та технічних культур.
Площа с/г угідь – 1048 га, в тому числі рілля – 934 га. На території розташований один населений пункт – село Пшеничне, де проживає 683 чоловік, з них 168 чоловік пенсіонери та 190 чоловік працюючих.
Агростанція займає вигідне економічне і географічне положення. На відстані 3 кмпроходить автодорожня магістраль обласного значення, яка зв'язує Агростанція з районним центром м. Васильків та обласним центром м. Києвом. Відстань до районного центру 28 км, а до обласного 54 км.
Підприємство має в розпорядженні склади, майстерні, гараж, торговий центр, гуртожитки, житлові будинки, тваринницькі приміщення, дорогу з твердим покриттям і інші необхідні для господарювання споруди.
В АДС НУБіП України існує два напрямки діяльності: виробничий і науковий.
Виробничий: виробництво молока і м'яса, виробництво зерна, в тому числі пшениці ярої і озимої, ячменю, гороху, гречки, вівса, а також кормових культур - кукурудза на силос і зерно, однорічні і багаторічні трави, кормові буряки використовуються на годівлю тварин.
Наукові дослідження на станції проводить кафедра агрохімії, та якості продукції рослинництва на тему «Агрохімічне забезпечення та екологічне обґрунтування системи удобрення культур в зоні Лісостепу»
В господарстві введено сівозміни, в тому числі:
польова, 614,5 га,
кормова 211 га,
наукова 108,9 га.
Рослинництво обслуговує тракторно-польова бригада з 16 тракторів, серед яких: трактори -МТЗ-82 – З шт. (придбані в 2005р), трактор ХТЗ-25 – 1шт (придбаний 2004р), трактор - МТЗ-80 (віком 8 років), трактори МТЗ-80 та інші в кількості 1 шт. (віком більше 1-З років); зернозбиральні комбайни-6 шт. (з них 1шт. «ДОН-1500» віком 11років, інші комбайни віком 19років); бурякозбиральний комбайн «КС-6Б» (придбаний в 2004році); автомашини вантажні в кількості 22шт (віком 16-20років), а також сівалки тракторні – 5шт, плуги тракторні – 4шт, культиватори – 4шт, тракторні причепи – 14шт, косарки – 2шт, обприскувач – 1шт.
У господарстві також є прифермська кормова сівозміна, яка забезпечує потреби тваринництва у кормах. Вона має таке чергування культур:
Люцерна (вивідне пасовище)
Кукурудза на силос
Озимі на зелений корм, поукісна кукурудза на зелений корм
Кукурудза на зелений корм + люцерна раз в 3 роки
1.2.Біокліматичні ресурси господарства
1.2.1. Кліматичні умови господарства
Землі Пшеничненської сільської ради розташовані в західній частині Васильківського району Київської області.
Згідно схеми природного сільськогосподарського районування Київської області, територія господарства відноситься до Південного району Лісостепу. В зв’язку з цим господарство має зерново-буряковий напрямок в сільськогосподарському виробництві.
Дана територія знаходиться в сприятливих ґрунтових та кліматичних умовах. Клімат території Пшеничненської сільської ради, а разом з тим і території науково-дослідного господарства «Пшеничненське» за агрокліматичним районуванням помірно-теплий, помірно зволожений. Річна кількість опадів коливається в межах від 480 до 560 мм. Тривалість кліматичних сезонів року: літо – 120 днів, осінь – 70 днів, зима – 119 днів, весна – 56 днів. Середньорічна температура повітря складає 6,7(С. особливостями річного температурного режиму є м’яка зима з частими потепліннями та помірно тепле літо.
Найхолодніший місяць – січень. Зима досить тривала, але помірно тепла. Товщина снігового покриву в середньому дорівнює 12-15 см. Сніговий покрив зберігається в період з грудня по березень. Потужність снігового покриву не постійна, тому що на нього впливають часті відлиги і характер рельєфу.
Для весни характерні нестійкі температури повітря, від сильних морозів до +20(С. перехід середньодобової температури через 0(С проходить у другій половині березня.
Літо достатньо тепле і вологе. Влітку випадає найбільша кількість опадів. Середньомісячні температури перевищують +19(С.
Для осені характерне поступове зниження температури. Перехід середньодобової температури через 0(С спостерігається на початку третьої декади листопада. В жовтні вже бувають заморозки.
Середньорічна температура в с. Пшеничне Васильківського району Київської області
Місяці
За рік
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
-6,0
-5,5
-0,5
7,0
14,0
17
19
18
13,5
7,0
1,0
-3,5
6,5
Вегетаційний період для більшості сільськогосподарських культур починається з квітня місяця і продовжується до листопада. Сума позитивних температур за період з температурою вище 10(С досягає 2500( - 2600(С. тривалість без морозного періоду 160 днів. Період активної вегетації з температурою понад 10(С триває 250 днів, що дозволяє за даних ґрунтових умов вирощувати зернові культури, цукрові буряки, картоплю, овочі.
Територія сільської ради має рівнинний характер поверхні, що дозволяє вільно проникати сюди вологим західним і сухим східним, холодним північним і теплим південним вітрам, але влітку переважають вологі північно-західні та західні вітри, вони приносять значну кількість опадів. В цілому, такі температури сприятливі для вирощування с\г культур, але в певні роки відмічають значні відхилення від середніх значень.
Абсолютний максимум температури повітря спостерігається в липні-серпні, досягаючи 37(С, а мінімум (січень-лютий) -36(С.
Тривалість вегетаційного періоду із середньодобовими температурами повітря вище 5(С складає в середньому 200 діб.
Середньомісячні і річні кількості опадів (мм) у с. Пшеничному Васильківського району Київської області
Місяці
За рік
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
29
25
30
36
57
74
72
57
43
40
40
35
538
З наведеної вище таблиці видно, що біля 75% всієї кількості опадів випадає в період вегетації рослин, з максимумом в червні-липні. Зимою кількість опадів значно зменшується.
Перші осінні заморозки повітря починаються в другій декаді жовтня, але іноді відмічаються в вересні. Вони пов’язані з фронтальним рухом холодного повітря і охоплюють всю територію.
Останні весняні заморозки відмічають в квітні (10-20 числа),іноді в травні. Вони короткочасні і відмічаються вночі. Заморозки на поверхні ґрунту наступають раніше, а восени закінчуються пізніше ніж в повітрі.
Територія господарства знаходиться в зоні достатнього зволоження і з позитивним балансом вологи за вегетаційний період, гідротермічний коефіцієнт (ГДК) дорівнює 1,2. На початку весни запас продуктивної вологи в метровому шарі складає 160-180 мм.
Зима порівняно довготривала, але м’яка. Середня висота ґрунтового покриву становить 20-25см, а в період зі стійким сніговим покривом 90 днів.
Внаслідок досить помітної розчленованості північної частини території відмічаються нерівномірність снігового покриву: зі схилів він здувається в яри, пониження. Танути він починає на схилах і в першу чергу на південних, що призводить до посилення ерозійних процесів.
Максимальне промерзання ґрунту припадає на березень і його глибина 100см.
Літо починається в кінці травня і закінчується на початку вересня. Літній період теплий і помірно вологий з частими грозами та інтенсивними зливовими дощами.
Осінь характеризується поступовим зниженням температури в кожному місяці на 5-7(С.
Погода на протязі теплового періоду дозволяє завершити с\г роботи зі збору пізніх культур, нормально розвиваються озимі. Зимою переважають північно-західні, західні і південно-східні вітри, влітку – північно-східні, західні і північні. Найбільша кількість днів із суховіями – 7, із них дуже посушливі – 2.
1.2.2. Ґрунтові умови господарства
Територія дослідної станції НУБіП України розміщена в правобережній Дніпровській провінції Подільсько-Придніпровського ґрунтового округу Лісостепової зони.
Рельєф місцевості плоско-рівнинний (Київське плато). Мікрорельєф досить розвинений, що часто спричиняє утворення на полях господарства численних блюдець та місцеве вимокання озимих зернових культур.
Рельєф території – слабко хвиляста рівнина з незначними відкритими пониженнями. Рельєф поверхні впливає на розподіл опадів та нагрівання ґрунту, що, в свою чергу, відбивається на розвитку рослин.
Основним джерелом зволоження більшості ґрунтів господарства є атмосферні опади, розподілення яких в більшій мірі залежить від рельєфу.
На частині території, яка представлена слабо хвилястим плато, ґрунтові води залягають на глибині 10-12 і більше метрів. Таке залягання ґрунтових вод практично не впливає на процеси ґрунтотворення.
Близьке їх залягання відмічається в пониженні, де вони знаходяться на глибині 1-3 метри, а восени вони виходять на поверхню, тим самим сприяючи оглеєнню ґрунтового профілю і формуванню напівгідроморфних і гігроморфних ґрунтів. В ярах і западинах притоки р. Стугна ґрунтові води залягають на глибині 0,5-1,0 м, а місцями виходять на поверхню.
Місцями ґрунтові води відрізняються збільшеною мінералізацією, зі значним вмістом бікарбонатів кальцію, внаслідок чого на таких ділянках утворюються карбонатні ґрунти.
У генезисі ґрунтів і їх родючості велику роль зіграла рослинність, яка збагачує ґрунт органічними речовинами і іншими елементами живлення. У ботанічному відношенні територія господарства знаходиться в межах правобережного Лісостепу України, де є характерним чергування невеликих лісових і великих степових масивів.
У лісосмугах господарства росте береза, дуб, липа, дика груша, абрикос, з кущів – шипшина, лоза, верба.
Лучна і болотна трав’яна рослинність представлена осоками, снитками, місцями вологолюбивими злаками, різнотрав’ям.
Природні умови території, а саме трав’яниста рослинність, сприятливі кліматичні умови та лесові породи, обумовили розвиток дернового процесу ґрунтотворення, в результаті якого сформувалися чорноземні ґрунти.
Дерновий процес протікає під багаторічною трав’янистою рослинністю в умовах достатнього і періодично надмірного зволоження, що забезпечується близьким заляганням до поверхні підґрунтових вод.
Леси – дуже цінна пилувата ґрунтотвірна порода жовто-палевого або сірого кольорів. За гран складом – пилувато-суглинкова, з переважанням часток грубого пилу. Характерною особливістю є відсутність горизонтальної шпаруватості. Леси – пухкі, пористі, забезпечені вуглекислим кальцієм, який розподіляється в породі рівномірно або утворює тверді скупчення у формі конкрецій, біло зірки, трубочок, прожилок, лесових лялечок. За хімічним складом леси вирізняються високим вмістом SiO2 .
У мінералогічному складі лесів присутні як первинні (вони переважають), так і вторинні мінерали. Характерною для лесів є здатність просідати. Високий вміст грубого пилу сприяє розмиванню, що, в свою чергу, призводить до утворення ярів з вертикальними стінками. Цьому сприяє також наявність тонких вертикальних мікропор і тріщин.
Головною особливістю лесів є карбонатність, сприятливі фізичні і фізико-хімічні властивості, що в багатьох випадках визначає агрономічно цінні властивості ґрунтів.
Лесовидні суглинки – це порода, що утворилася в результаті перевідкладення водними потоками лесів. На відміну від останніх, лесовидним суглинкам властива горизонтальна шаруватість. Вони вкривають знижені елементи рельєфу та схили.
За агроґрунтовим районуванням Київської області господарство знаходиться в Васильківсько-Білоцерківському агроґрунтовому районі Правобережного лісостепу.
Залежно від генетичних ознак, ступеня змиву, гранулометричного складу на території господарства виділяють різновиди ґрунтів, номенклатура і площі яких наведено в таблиці:
Номенклатурний список ґрунтів АДС НУБіП України
Шифри ґрунтів
Назва ґрунтів
Площа, га
Чорноземи типові
56
Чорноземи типові потужні слабогумусовані крупно пилуваті-легкосуглинкові
282,3
57
Чорноземи типові потужні мало гумусні крупно пилуваті-легкосуглинкові
330,0
58
Чорноземи типові потужні слабогумусованіслабозмиті крупно пилуваті-легкосуглинкові
154,5
59
Чорноземи типові середньо змиті з плямами сильно змитих (30-50%) крупно пилуваті-легкосуглинкові
169,0
Лучно-чорноземні ґрунти
60
Лучно-чорноземні карбонатні крупно пилуваті-легкосуглинкові
440,2
62
Чорноземно-лучні і лучні ґрунти
106,5
14
Чорноземно-лучні вилугувані крупно пилуваті-легкосуглинкові
4,3
Всього ґрунтів
1397,6
Таким чином, найбільш поширеними ґрунтами є лучно-чорноземні карбонатні крупно пилуваті-легкосуглинкові ґрунти, що займають площу 440 га, а на другому місці – чорноземи типові потужні мало гумусні, площа яких складає 330га.
Даючи оцінку властивостям чорноземів, можна зазначити такі особливості: максимальний вміст гумусу (3-6%) в залежності від мехскладу спостерігається у верхньому гумусовому горизонті і поступово знижується вниз по профілю. Карбонатний профіль має обернений характер з максимумом у ґрунтовій породі, на якій і формуються чорноземи типові; в складі гумусу переважають гумінові кислоти зв’язані з кальцієм, ступінь гуміфікації дуже висока, тип гумусу гуматний або фульво-гуматний; за показником реакції ґрунтового розчину ґрунти нейтральні або близькі до нейтральних; відповідно вмісту гумусу ґрунти мають високий вміст загального азоту, достатні запаси загального фосфору і калію, вміст останнього залежить від гранулометричного складу і майже не змінюється по профілю ґрунту; вміст рухомих фосфатів і обмінного калію високий або підвищений; за рахунок значного вмісту гумусу, наявності карбонатів, добре розвинутої мезо- і мікрофауни ґрунти добре оструктурені, мають оптимальні або близькі до оптимальних показники щільності і пористості, володіють сприятливими водними властивостями.
Вони нормального атмосферного зволоження, порівняно високої родючості і високопродуктивного універсального використання, характеризуються, переважно, близьким до нейтрального і нейтральним значеннями реакції ґрунтового середовища, високим ступенем насичення основами, значною буферністю, сприятливими водно-фізичними властивостями, тому агротехнічні заходи на чорноземах типових необхідно направляти на мобілізацію доволі високих їх потенціальних можливостей.
За валовими формами поживних речовин лучно-чорноземні ґрунти наближаються до чорноземів, а в зоні недостатнього зволоження навіть перевищують їх. Не поступаються вони чорноземам і за вмістом рухомих поживних речовин.
Ці ґрунти сформувалися в занижених плато. Ґрунти високо родючі, містять значні запаси гумусу і елементів живлення.
В цілому лучно-чорноземні ґрунти потенційно родючі, однак ефективне їх використання потребує застосування диференційованих агротехнологічних заходів в залежності від їх генетичної природи. Для даних ґрунтів характерне періодичне надмірне зволоження. Агротехніка на них повинна бути направлена на поліпшення водно-фізичного режиму.
1.3. Загальна економічна характеристика господарства
Васильківський район розташований в центральній частині Київської області. На півночі він межує з Києво-Святошинським районом, на сході – з Обухівським, на півдні – з Білоцерківським районом. Суміжними землекористувачами на південному заході є Фастівський район, на північному заході – Макарівський район.
Загальна площа земельних ресурсів Васильківського району становить 118,5 тис.га. в той же час, аналізуючи розподіл земельного фонду за цільовим призначенням слід відмітити економічно та екологічно не обґрунтоване його використання. Структура та екологічна незбалансованість земельного фонду суттєво погіршує ефективність використання та охорони земель, обумовила, зокрема, відносну дефіцитність землі як ресурсу територіального розвитку, ускладнює проведення земельної реформи, погіршує природну здатність ґрунтового покриву до самовідновлення, збіднює видове розмаїття флори і фауни в ландшафтах.
Під сільськогосподарськими землями, у Васильківському районі знаходиться 91,6 тис.га (або 77,3% загальної площі району), в тому числі с/г угіддя займають 89,3 тис.га (75,3%), під господарськими угіддями і дворами – 1,5 тис.га (1,3%), під господарськими шляхами і прогонами – 0,67 тис.га (0,6%) та 2,2 га (1,9%) становлять внутрішні води території.
У структурі с/г угідь району значно переважає рілля, яка становить – 76,2 тис.га або 64,3% від загальної площі земель району.
Загальна площа земельних ресурсів Пшеничненської сільської ради становить 1397,6 га, з них 1141,5 га займають землі Агростанції, що становить 81,7% від загальної площі земель сільської ради.
Структура земельних угідь с. Пшеничного Київської області Васильківського району
Земельні угіддя
Площа земель
га
%
В т.ч. землі АДС
га
%
% до земель сільської ради
Загальна площа земель, всього
1397,60
100,0
1141,56
100,0
81,7
С/г землі, всього
1277,10
91,4
1112,59
97,5
87,1
У тому числі с/г угіддя, всього
1207,80
94,6
1052,79
94,6
87,2
З них: рілля
1063,20
88,0
934,50
88,8
87,9
Багаторічні насадження, всього
6,700
0,6
2,700
0,3
40,3
У тому числі: садів
6,700
0,6
2,700
0,3
40,3
Сіножаті
34,4900
2,9
33,8900
3,2
98,3
пасовища
103,410
8,6
81,7000
7,8
79,0
Під господарськими будівлями
48,000
3,8
41,6000
3,7
86,7
Під господарськими шляхами
21,3000
1,7
18,2000
1,6
85,4
Ліси та інші лісо вкриті площі, всього
38,7000
2,8
23,9000
2,1
61,8
У тому числі лісові землі, всього
37,6000
97,2
23,9000
100,0
63,6
Під с/г землями зайнято 1277,1 га (91,4%), в тому числі с/г угіддя займають 1207,8 га (94,6%), під господарськими будівлями і дворами – 48,0га (3,8%), під господарськими шляхами і прогонами – 21,3 га (1,7%).
У структурі с/г угідь Пшеничненської сільської ради значно переважає рілля, яка становить 1063,2 га або ж 88,0% від загальної площі/г угідь, що, у свою чергу, свідчить про дуже високий рівень с/г освоєння території.
Виробничі витрати в рослинництві господарства та їх структура
Статті витрат
Рік
2009
2010
Тис. грн.
%
Тис. грн.
%
Витрати на оплату праці
876
1815,3
Відрахування на соціальні заходи
252
672
Матеріальні витрати
2462
3884,8
У т.ч.
Насіння і посадковий матеріал
91,3
298,9
Інша продукція сільського господарства
18,4
36,1
Мінеральні добрива
350
261,3
Нафтопродукти
558,4
868
Електроенергія
182,9
162,2
Запчастини, ремонтні і будівельні матеріали
137
233,7
Оплата послуг і робіт, виконаних сторонніми організаціями
22,2
285,3
Амортизація основних засобів
109,6
214,3
Матеріально-технічна база господарства
Показник
Рік
2008
2009
2010
Наявність основних засобів, млн. грн.
11866,2
10646,6
11137,8
З них:
Будинки і споруди
8795,5
8106,67
8006,8
Машини і обладнання
1139,28
1231,09
1216,39
Наявність тракторів, шт.
9
9
9
Середня потужність двигуна трактора, кінських сил
76
76
76
Наявність зернозбиральних комбайнів, шт.
3
3
3
Стан реалізації продукції сільськогосподарського виробництва та її продукції
№ п/п
Вид продукції
Рік
2008
2009
2010
Тис. грн.
Тис. грн.
Тис. грн.
Продукція рослинництва
602,8
965,7
507
Зернові і зернобобові (всього)
390,8
895,1
196,6
Озимі зернові
В т.ч. пшениця
144,2
621,4
159,6
Ярі зернові
В т.ч. пшениця
3,5
Кукурудза на зерно
24,5
141,9
5,6
Ячмінь
112,3
117
9,9
Зернобобові
З них горох
106,2
Технічні культури
Ріпак озимий
19,9
18,3
Картопля і овоче-баштанні культури
10,2
34,7
16,8
Продукція тваринництва
1738,7
1979,1
2809,7
Інша продукція
177,6
27,1
64,5
Разом по господарству
2449,6
3115,8
3381,2
1.4. Трудові ресурси та їх використання
Трудові ресурси – це працездатне населення, яке за своїми віковими, фізичними і освітніми даними відповідає певній сфері діяльності, і які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу.
Трудові ресурси господарства
Показник
Рік
2008
2009
2010
Чисельність працівників
76
83
81
В рослинництві
20
35
19
В тваринництві
56
48
62
Статті витрат
Роки
2008
2009
2010
Витрати на оплату праці, тис. грн.
498,6
285,5
604,9
Відрахування на соціальні заходи
81,2
80,9
223,8
1.5. Структура основних і оборотних фондів
Організація будь-якого процесу виробництва передбачає наявність засобів виробництва, що включають засоби праці, предмети праці та труд людини, тобто її цілеспрямовану діяльність. Засоби й предмети праці виступають на підприємствах як виробничі фонди (основні й оборотні).
Основні фонди - це засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і поступово, в міру зношування переносять свою вартість на вироблювану продукцію. Цим вони відрізняються від оборотних фондів, які цілком переносять свою вартість на виготовлюваний продукт протягом одного виробничого циклу.
Структура основних фондів - це розподіл основних фондів за видами (групами), відображений у процентах від їх загальної вартості по підприємству, галузі або житлово-комунальному господарству в цілому. Структура основних фондів відображає особливості галузі й конкретного підприємства, рівень матеріально-технічної бази виробництва. Зміна структури за певні проміжки часу дає уявлення про динаміку якісних змін основних фондів, про технічний рівень виробництва.
Найважливішим чинником, що характеризує галузеву структуру основних фондів підприємства, слід вважати техніко-економічні особливості, що обумовлюють певні поєднання натурально-речових елементів, необхідних для здійснення виробничо-експлуатаційної діяльності.
ІІ. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСТВА
2.1. Співвідношення галузей та їх прибутковість
Структура земельних угідь та їх використання в господарстві
Назва земельних угідь та посівів
Площа
Частка, %
Від всієї
Від с/г угідь
Від ріллі
Площа всієї землі
1148,3
-
-
-
с/г угіддя
1128,3
-
-
-
З них рілля
936
-
-
-
Озимі зернові
306
26,6
27,1
32,6
Озима пшениця
162,5
14,1
14,4
17,3
Озима гірчиця
7
0,6
0,6
0,7
Ярі зернові
-
-
-
-
Ярий ячмінь
47,2
4,1
4,18
5,0
Вико-овес на зерно
10
0,8
0,88
1,06
Гречка
14
1,2
1,2
1,4
Кукурудза на зерно
59,65
5,2
5,2
6,3
Люцерна
-
-
-
-
Конюшина
10
0,8
0,88
1,06
Еспарцет
4,3
0,4
0,3
0,4
Соя
68,6
5,9
6
7,3
Технічні культури
3
0,2
0,26
0,3
картопля
3
0,2
0,26
0,3
Олійні культури
95,6
8,3
8,4
10,2
Соняшник
70,9
6,1
6,2
7,5
Ярий ріпак
17,7
1,5
1,5
1,8
Рижій
7
0,6
0,6
0,7
Овочі
7
0,6
0,6
0,7
Столовий буряк
0,5
0,04
0,04
0,05
морква
0,5
0,04
0,04
0,05
Помідори
0,2
0,01
0,01
0,02
Огірки
0,2
0,01
0,01
0,02
Капуста
0,6
0,05
0,05
0,06
Гарбузи
4,6
0,4
0,4
0,5
Цибуля
0,3
0,02
0,02
0,03
Інші овочі
0,01
0,008
0,008
0,01
Кормові культури
306
26,6
27,1
32,6
Кукурудза на силос
135,4
11,7
12,0
14,4
Суміш ярих колосових
137,6
11,9
12,1
14,7
Озиме жито
33
2,8
2,9
3,5
Багаторічні трави
114,5
9,9
10,1
12,2
Люцерна на сіно
57
4,9
5,05
6,08
Люцерна на з/к
25,5
2,2
2,26
2,7
Люцерна на сінаж
32
2,7
2,8
3,4
Наукові культури:
21,75
1,8
1,9
2,3
Озимий ріпак
0,1
0,008
0,008
0,01
Кормові буряки
0,2
0,01
0,01
0,02
Цукрові буряки
4,9
0,4
0,4
0,5
Горох
2,5
0,18
0,1
0,2
12.05.2016 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора