Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний аграрний університет
Інститут:
О
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
СП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
УКРАЇНА
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра селекції та насінництва
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«ПРОЕКТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОДЕРЖАННЯ СТАБІЛЬНИХ ВИСОКИХ ВРОЖАЇВ ЧИСТОСОРТНОГО НАСІННЯ СОЇ СОРТІВ КИЇВСЬКИЙ 27, ЧЕРНЯТКА, ЄЛЕНА В УМОВАХ СТОВ «КОЛОС» с.АВРАМІВКИ МОНАСТИРИЩЕНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ. »
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….....3
Коротко про господарське значення культури……………………...…5
Грунтові умови та кліматичні умови господарства……………………7
Коротка господарсько-економічна характеристика господарства……10
Організація насінництва окремих культур в України…………...…….13
Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві…………………....16
5.1Стан насінницької роботи в господарстві……………………………...16
5.1Підбір сортів……………………………………………………….……..17
5.2Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення……………20
5.3Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг насінницької……………………………………………………………………..21
Технологія вирощування високоякісного насіння……………………..24
6.1Насінницька сівозміна та система добрив у ній………………………..24
6.2Система обробітку грунту………………………………………….........26
6.3Підготовка насіння до сівби………………………………………..........27
6.4Способи, строки та норми висіву………………………………….........27
6.5Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур’янами……………………………………………………………………….29
6.6Сортофітопрочистка……………………………………………….……30
6.7Апробація та реєстрація сортових посівів……………………………..31
Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння…………...34
7.1Збирання насіннєвих посівів……………………………………………34
7.2Післязбиральна обробка насіння……………………………………….34
7.3Розрахунок складських приміщень і зберігання насіння……………..35
7.4Характеристика посівного матеріалу заданими районної насінницької інспекції та актів апробації…………………………………………………....36
8.Економічна характеристика насінництва в господарстві……………...40
8.1 Урожайність на загальних посівах………………………………….....40
8.2Собівартість насіння, рівень рентабельності та шляхи її зниження…..40
Висновки………………………………………………………………………...41
Список використаної літератури …………………………………………….42
Технологічна карта виробництва насіння культури в господарстві ………43
Вступ.
Селекція – найдешевший, найрезультативніший та екологічно чистий чинник зростання виробництва продукції рослинництва. За сучасних тенденцій підвищення вартості енергозатрат на одиницю виробленої продукції і за наявності проблем, що виникли внаслідок загрозливого забруднення навколишнього природного середовища, селекції відводиться особливо важлива економічна і суспільна роль.
У цілому людство має у своєму розпорядженні величезні резерви для збільшення харчових ресурсів, особливо сільськогосподарської продукції. Практика свідчить, що на основі широкого використання нових сортів і гібридів с-г рослин, застосування добрив, пестицидів, засобів механізації, починаючи з 50-х років ХХ ст., вдалося вдвічі-втричі й більше підвищити врожайність кукурудзи, пшениці, рису, овочевих, плодових, технічних та інших культур.
Крім підвищення врожайності с-г культур реалізація деяких селекційно-генетичних програм дала змогу створити сорти і гібриди рослин з вищим вмістом умістом білка (у тому числі незамінних амінокислот), цукрів, вітамінів та інших біологічно цінних речовин, що сприяло не тільки збільшенню виробництва продуктів харчування, а й поліпшенню їх якості.
Нині селекційні дослідження спрямовані на поглиблення знань про успадкування кількісних і якісних ознак, стійкість до стресових чинників довкілля і використання цих знань з метою створення вихідного матеріалу для селекції високопродуктивних сортів рослин, адаптованих до певних умов вирощування.
Дедалі більшого значення набуває впровадження досягнень біотехнології в генетико-селекційний процес, що сприяє пошуку нових перспективних напрямків. Це насамперед розроблення нових технологій селекційного процесу на основі вдалого поєднання традиційних методів селекції і досягнень клітинної та генної інженерії; вдосконалення методів клітинної інженерії рослин, придатних для використання у створенні нових сортів; створення на основі генної інженерії не тільки нових форм рослин із бажаними ознаками, а й принципово нових селекційних форм.
Із селекцією нерозривно пов’язане насінництво, яке в своїй організаційній структурі відображає рівень її розвитку. Основними чинниками успішного ведення насінництва є екологія насіння, сортова та насінницька агротехніка, післязбиральне та передпосівне його оброблення і зберігання.
Насінництво – це важлива ланка в організаційній структурі виробництва. Насінництво реалізує досягнення селекції розмноженням високоврожайного насіння нових сортів і впровадженням їх у виробництво. Ця спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:
розмноження високоякісного сортового насіння;
збереження в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, генетичної і сортової чистоти, властивих кожному сорту;
формування високих урожайних і посівних властивостей насіння спеціальними способами вирощування, збирання і післязбирального оброблення насіння.
Вченими підраховано, а практично доведено, що врожаї та валові збори сільськогосподарських культур підвищуються на 20-25% за рахунок висівання високоякісного насіння нових реєстрованих перспективних сортів. Насіння, по праву, є одним із найважливіших незамінних засобів сільськогосподарського виробництва. Через насіння з покоління в покоління передаються генетичні властивості сортів.
Насінництво ґрунтується на генетиці, проте врожайні властивості насіння залежать на тільки від генетичної основи, а й від умов формування, тобто від умов розвитку материнської рослини, а на посівні властивості насіння впливають хвороби та інші чинники. Тому при організації насінництва слід урахувати комплекс чинників і використовувати досягнення суміжних наук – фізіології та біохімії рослин, фітопатології тощо.
Насінницька наука має забезпечувати гнучкі форми організації, які дають змогу швидко впроваджувати нові сорти у виробництво при зберіганні їхніх спадкових властивостей і забезпеченні високої якості насіння.
За сучасних умов розвитку сільськогосподарського виробництва, з утвердженням різних організаційних форм господарювання роль насінництва зростає. Насінництво має розвиватись на промисловій основі, а контроль за якістю сортового насіння, яке постачається товаровиробникам, повинен здійснюватися незалежно від форми власності та господарювання через державні органи.
1.Господарське значення культури.
Соя – це унікальна рослина, чудо живої природи. Тепер вона – провідна культура світового землеробства. Цю культуру вирощують на всіх континентах планети Земля. Соєвий біб у процесі еволюції доведений до досконалості завдяки сучасним методам селекції,прогресивній технології вирощування і старанні фермерів та господарств допомагає найбільш високими темпами формувати продовольчі й кормові ресурси.
Соя є надзвичайно цінною білково-олійною культурою. В насінні її є ряд речовин (трипсин, гемаглютеїн та ін.), які погіршують його поживну цінність. Але під час термічної обробки вони повністю руйнуються. Соя відзначається великим вмістом білка (30-60%), який легко засвоюється організмом.
Завдяки цьому продукти її переробки мають великий попит на світовому ринку. Соєве насіння споживають у їжу у вареному, смаженому, тушкованому, консервованому вигляді.
Вона є не тільки цінною продовольчою і кормовою культурою, а й сировиною для промисловості. Соєва олія широко застосовується у виробництві маргарину; у лакофарбовій та миловарній промисловості; для одержання гліцерину та багатьох інших промислових продуктів.
Соєве борошно і шрот – цінний концентрований корм для молодняка ВРХ, молочних корів і поросят.
Дуже поживна і соєва мауха, що містить близько 40-45% білка. Вона є добрим кормом для сільськогосподарських тварин.
Солома сої містить 3,5-4, а сіно 11-12% білка.
Використовують її на солос і зелений корм у змішаних посівах з іншим культурами: кукурудзою, сорго суданською травою та ін. Поживність кормів із сої досить висока. Так, 100 кг зеленої маси відповідає 21 корм.од. і містить 3,5 кг перетравного протеїну. Солома і полова – цінний корм для вець. 100 кг соломи відповідає 32 кормовим одиницям.
Ще здавна соя відома як лікарська рослина. Вона багата на вітаміни В1, В2, С, РР, В3, Е. В насінні сої міститься велика кількість мінеральних речовин – К, Са, Р, Мg, S, Fe.
Є відомості про те, що продукти із сої мають протиракові властивості. Встановлено також, що споживання сої посилює стійкість людини до радіаційного опромінення. Соя поглинає радіонукліди в кишково-шлунковому тракті й виводить їх з організму. Соєве молоко і продукти з нього рекомендують вживати при при багатох хворобах шлунку, кишечнику, печінки, жовчних проток, нирок.
Страви із сої корисно споживати при захворюваннях нервової системи, недокрів’ї, знесиленні. Запобігає виникненню авітамінозів, а олію застосовують проти рахіту, збільшує чоловічу силу і бореться з безпліддям.
Соя дає змогу швидко збільшувати обсяги виробництва доступних харчових продуктів і кормів за більш помірною ціною. Вона займає центральне місце у вирішенні проблеми білка і досить прибуткова.
2. Ґрунтові умови та кліматичні умови
ВП НУБіП України НДГ «Ворзель» розташоване в смт. Ворзель Києво-Святошинського району Київської області. Відстань від смт. Ворзель до м. Києва – 35 км, до міста Ірпінь - 10 км. НДГ “Ворзель” знаходиться в зоні Полісся.
Під впливом різноманітних факторів ґрунтоутворення на території господарства сформувались різні за генезисом ґрунти. Ґрунтовий покрив представлений світло-сірими опідзоленими, темно-сірими опідзоленими ґрунтами. Дерново-опідзолені – гумусний горизонт (16-20см) з низьким вмістом гумусу (до 2,5%), гідролітична кислотність 5,5 мг/100 г грунту, насиченість основами 50-75%. Вміст фосфору і калію на 100 г грунту не перевищує 10 мг [9].
Таблиця 2.1. Характеристика ґрунтів у полях
Тип і різновидність грунту
Мг/100 г грунту
Ємкість поглинання, мг-екв/100 г грунту
рН
Гумус, %
Карбонатів, %
Загального азоту
Рухомого фосфору
Обмінного калію
Світло-сірий опідзолений
5,5
2,5
відсутні
80
72
72
середня
Ці ґрунти сформувались під зрідженими дубово-грабовими лісами, переважно на лесах. Місцями тонкий шар лесу підстилається мергелем, третинними вапняками, пісками. Зустрічаються і суцільні глини.
Ґрунти, що розташовані вздовж річок Ірпінь та Бучанка переважно торфові, які збагаченні на вміст азоту та фосфору. Тому вносячи калійні добрива, ми можемо отримати високі врожаї багаторічних трав та сіна.
Основними заходами підвищення родючості цієї групи ґрунтів і одержанню високих врожаїв будуть: внесення органічних і мінеральних добрив; внесення відповідної кількості вапнякових меліорантів; сівба багаторічних трав для відновлення структури і збагачення ґрунту азотом; проведення снігозатримання.
ВП НУБіП України НДГ «Ворзель» розташоване в зоні Полісся, Київської області, Києво-Святошинського району.
Клімат – помірно-континентальний. Середня температура повітря за рік складає 6,5-70С. За багаторічними даними температура найтеплішого місяця (липня) становить 19-20 0С, а найхолоднішого місяця (січня) – мінус 7,0 0С. Середня температура повітря навесні складає 7,0 0С з нестійким її підвищенням від березня до травня. Тривалість періоду з температурою вище +50С становить в середньому 210-215 днів, а з температурою вище +10 0С – 150-189 днів. Середня багаторічна норма суми активних температур понад +10 0С за вегетаційний сезон становить 2678 [9].
Таблиця 2.2. Середні багаторічні температури повітря і суми опадів по місяцях.
Місяці року
Середньорічна температура, ºС
Сума опадів
Січень
-5,6
23
Лютий
-5,5
26
Березень
-1,8
30
Квітень
6,8
39
Травень
14,5
58
Червень
17,2
80
Липень
18,7
81
Серпень
18,1
58
Вересень
13,2
50
Жовтень
7,5
42
Листопад
1,1
38
Грудень
-3,7
36
За рік
6,7
552
Рис 2. Графік середньо багаторічних температур повітря.
Середні дати припинення останніх весняних та початку перших осінніх приморозків припадають відповідно на 14-21 квітня та 7-10 жовтня. З приходом літа настає жарка погода, особливо у липні – серпні. Між кінцем літа та початком осені спостерігається теплий міжсезонний період тривалістю близько 20-30 днів.
Зима м’яка. Середня багаторічна температура повітря у грудні становить мінус 30С, січні мінус 70С, лютому мінус 50С. Взимку часто бувають відлиги. Середня глибина промерзання грунтів – до 6-7 см.
Середньорічне значення ФАР за вегетаційний період в зоні Полісся складає 21243 кДж/см2. Цієї кількості цілком достатньо для формування врожаю сільськогосподарських культур.
2.2.2. Показники зволоження території
Таблиця 2.3. Сума опадів (мм) за 2010 рік
Декада
Місяці
8
9
10
11
12
1
2
3
4
5
6
7
1
20
13
10
7
10
4
12
8
20
17
15
27
2
18
9
15
8
7
9
5
11
7
18
25
33
3
15
20
13
15
12
10
4
8
11
22
36
16
Середньо місячна
53
42
38
30
29
23
21
27
38
57
76
76
Середньо багаторічна
58
50
42
38
36
23
26
30
39
58
80
81
Рис.3. Графік середньомісячних сум опадів
Виходячи з таблиці можна зробити висновки, що сума опадів є достатньо для вирощування культури. Опади протягом останнього року випадали в основному рівномірно за місяцями, але найбільша їх кількість була в червні та липні місяці.
Таблиця 2.4. Сума активних і ефективних температур за 2010р.
Місяць
Сума температур
> 5 0C
> 10 0C
Квітень
16
-
71
-
41
41
Травень
128
128
149
149
170
170
Червень
171
171
173
173
180
180
Липень
190
190
197
197
221
221
Серпень
190
190
199
199
189
189
Вересень
154
154
137
137
126
126
Жовтень
64
64
80
-
48
-
За вегетаційний період
2894
2679
Отже, в цілому теплові ресурси є сприятливими для вирощування деяких сільськогосподарських культур. Хоча в окремі роки можуть спостерігатися несприятливі коливання температури протягом вегетації культури.
Умови зволоження території господарства цілком сприятливі. За вегетаційний період в середньому випадає 360-370 мм опадів, а за рік в середньому 552 мм.
Характерними для району є літні зливи й грози. Найбільше їх спостерігається у червні-липні. Інколи зливи супроводжуються градом.
В теплий період майже щороку спостерігаються дні з невеликими та середньої інтенсивності атмосферними посухами. Інколи спостерігається дефляція ґрунту так як ґрунти легкі за механічним складом. Це призводить до втрати родючого шару ґрунту, а боротьба з нею не проводиться.
Отже, можна зробити висновок, що умови зволоження зони задовольняють вимоги культур, що вирощуються. Сумарна кількість тепла і вологи та розподіл їх на протязі року являються сприятливими для росту і визрівання сільськогосподарських культур, які культивуються в даній зоні.
\
3. Коротка господарсько-економічна характеристика господарства.
Загальна земельна площа в звітному році в СТОВ «Колос» Монастирищенському районі становила 2014 га. Структура земельних угідь господарства наведена в таблиці 4.
Табл.4.Структура земельних угідь господарства
Назва угідь
Площа,га
Структура, %
Загальна земельна площа
2014
100
Сільськогосподарські угіддя
1904
94,8
З них: рілля
1764
87,8
Сінокоси
46,7
2,3
Пасовища
125,3
6,3
Перелоги
--
--
багаторічні насадження
12,6
0,6
Інші землі
58,3
3,3
Даючи характеристику земельним угіддям, можна сказати, що найбільшу частину території землекористування СТОВ становлять с-г угіддя – 94,8%. А з них найбільшу частину займає рілля – 87,8%, 3,3% зайнято під будівлями, дорогами, особистими господарствами працюючих.
Табл. 4. Економічні показники господарства
Показники
Базисний рік, 2009
Звітний рік, 2010
Площа с-г угідь , га
2014
2014
Валова продукція (за порівняльними цінами),тис.грн.
853
765
Товарна продукція, тис.грн
564
657
Валовий дохід, тис.грн.
202
183
Середньорічна чисельність працюючих, чол.
306
286
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.
5317
5297
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн.
898
876
Основною галуззю с-г виробництва на підприємстві є рослинництво.
В СТОВ «Колос» при плануванні структури посівних площ враховують попит на окрему продукцію й ефективність її вирощування, спеціалізацію господарства, грунтово-кліматичні умови, задоволення внутрішньогосподарських потреб у продуктах рослинництва, а також правильне та раціональне використання землі, трудових і матеріальних ресурсів, охорону навколишнього середовища.
В структурі посівних площ основне місце займають зернові і кормові культури. Дивлячись на таблицю можна сказати, що на протязі трьох років урожайність майже усіх культур дещо коливається, але не різко. Це можна пояснити тим, що природні умови даних років були сприятливими для вирощування с-г культур, а також впровадженням нових методів та технологій вирощування с-г культур.
Табл. 5. Структура посівних площ та врожайність за останні три роки.
Культура
2008 рік
2009рік
2010рік
га
Урож. ц/га
га
Урож. ц/га
Га
Урож. ц/га
Вся посівна площа
1742,3
1742,3
1742,3
В тому числі:
Зернові і бобові культури всього:
900
942,3
935,3
З них: озима пшениця
290
37,5
321
39,5
318
38,7
Озиме жито
85
27
147
25,5
105
25,8
Ярий ячмінь
20
29,1
40
27,4
40
27,5
Кукурудза на зерно
350
36
218,3
38
288,3
38
Просо
55
14,3
60
15,5
69
16,2
Гречка
40
14,8
45
15,9
60
13,4
Соя
300
16,0
320
16,9
295
16,5
Технічні культури: цукрові буряки
70
160
85
195
120
200
Кормові культури, всього
713,3
654
632
Кукурудза на силос
225
230
336
240
206
235
Однорічні трави
215
28
285
30
202
35
Укісна площа багаторічних трав минулих років
315,3
30,8
437
40
267
34,6
Проаналізувавши дані таблиці можна побачити, що площа посіву по всіх видах культур (крім кормових) і урожайність підвищились.
З цього можна зробити висновок що при посіві культур була задіяна достатня кількість спеціальної техніки та обладнання, були сприятливі кліматичні умови і використовувались кращі сорти і гібриди.
4. Організація насінництва окремих культур в Україні.
В Україні насінництво польових культур зародилося в другій половині ХІХ ст. Спочатку воно обмежувалось цукровими буряками і майже повністю було в руках німецьких фірм-орендарів. Пізніше окремі поміщицькі господарства почали розмножувати й поширювати місцеві сорти-популяції зернових культур.
У 20-х роках минулого століття насінницьку роботу із зерновими культурами в Україні було організовано на основі бурякорадгоспів системи Цукротресту. Сортове насіння, вирощене селекційними станціями, надходило на розмноження в насінницькі господарства, «насіннєві розсадники», їх продукція мала назву «оригінальне насіння».
З 1923 р. в Україні розпочала роботу мережа сортовипробування. Одночасно почала розвиватись й контрольно-насіннєва справа – невід’ємна і важлива ланка в загальній системі насінництва.
Починаючи з 1937 р., в Україні діяла нова система насінництва, прийнята постановою уряду, яка затверджувала єдину науково обґрунтовану систему насінництва. Відповідно до прийнятої системи насінництва районування сорту розпочиналось у селекційно-дослідній установі, яка обслуговувала одну або кілька областей.
Із селекційної установи насіння еліти через систему «Заготзерно» надходило на насіннєві ділянки районованих насінницьких господарств (райнасінгоспів), де вирощували насіння І репродукції, щоб забезпечити власні посіви певного сорту на наступний рік на всій площі.
Вирощене в райнасінгоспі насіння ІІ репродукції через заготівельні організації надходило на насіннєві ділянки колгоспів і радгоспів, а потім його висівали на товарних площах до VII репродукції.
За цією системою господарства-товаровиробники поповнювали насіння по кожній культурі один раз на чотири роки насінням вищих репродукцій.
У 1960 р. в Україні було затверджено нову систему насінництва. У насінницьких господарствах було створено спеціальні бригади або відділки на чолі з агрономом-насіннярем, нарізалися спеціальні насінницькі сівозміни, будувалися сховища та застосовувалася відповідна техніка для вирощування і доробки високоякісного насіння.
За умов інтенсифікації сільськогосподарського виробництва зернове господарство перейшло на промислову основу, за винятком його насінництва.
Для вивчення можливості спеціалізації насінництва за пропозицією Міністерства сільського господарства України і Миронівської селекційно-дослідної станції Кагарлицький район Київської області та Лубенський район Полтавської області перейшли на нову форму виробництва і підготовки насіння(мал. 1). Після вивчення досвіду ведення насінництва в цих районах було вирішено з 1969 р. перевести на таку систему ще 25 районів України.
Мал. 1. Схема повної форми організації насінництва зернових і олійних культур.
Шлях подальшого розвитку і удосконалення насінництва був визначений постановою уряду в 1976 р. – це послідовна спеціалізація й концентрація, переведення його на промислову технологію з урахуванням міжгосподарської кооперації.
Промислове насінництво – це виробництво насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах індустріальним методом з використанням механізованих та автоматизованих сушильно- насіннєочисних комплексів і насіннєвих заводів. При цьому вирощування сортового насіння повністю відокремлюється від виробництва продовольчого й фуражного зерна.
Найдосконалішою формою організації промислового насінництва є створення науково-виробничих об’єднань (НВО), до складу яких входять, зберігаючи свою юридичну самостійність, наукові і проектно-технологічні установи, конструкторські організації, дослідні заводи (цехи), експериментальні та дослідні господарства, середні спеціальні навчальні заклади та інші сільськогосподарські підприємства з високим рівнем і культурою агротехніки.
Мережу насінницьких господарств з виробництва гібридного насіння F1 кукурудзи було організовано ще в 1956 р.
З метою поліпшення насінництва в деяких областях України на основі державних дослідних станцій створено науково-виробничі об’єднання «Еліта».
За роки незалежності України держава здійснила низку заходів з поліпшення організації насінницької галузі. Введено такі державні стандарти:
ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови»;
ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості»;
ДСТУ 2949-94 «Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення».
Набула чинності «Інструкція з апробації сортових посівів». Ухвалено Закон України «Про насіння і садивний матеріал», який визначає суб’єкти насінництва і розсадництва.
Законодавство складається з цього закону, Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», інших законів та нормативних актів.
Суб’єкти насінництва за результатами атестації одержують відповідний паспорт на виробництво і реалізацію насіння відповідних категорій.
Власник сорту може видавати будь-якій особі дозвіл (ліцензію)на використання сорту на підставі ліцензійної угоди.
5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві.
5.1. Стан насінництва в господарстві.
Організація насінництва передбачає концентрацію виробництва насіння в спеціалізованих господарствах або їх підрозділах, які оснащені відповідною технікою по вирощуванню, доведенню до посівних кондицій та зберігання насіння. Контроль за сортовим і посівними матеріалами насіння здійснюється з боку державних організацій (контрольно-насінницьких лабораторій, насіннєвих інспекцій).
На Україні здійснюється програма по створенню спеціалізованої насінницької галузі на промисловій основі. Промислове насінництво – це новий етап розвитку насінницької галузі, пов’язаний із спеціалізацією та концентрацією виробництва. Промислове насінництво – виробництво насіння спеціалізованих насінницьких господарств, яке здійснюється індустріальним методом з використанням механізованих і автоматизованих сушильно-насіннєвих комплексах і насіннєвих заводах. При цьому вирощуване сортове насіння повністю відокремлюється від виробництва продовольчого і фуражного зерна.
Господарство в основному не займається насінницькою діяльністю, в більшості випадків насіння закуповує у насінницьких господарствах, так як господарство має невеликі площі та більшість територій відводяться на вирощування культур на корм.
Показники ведення галузі насінництва в господарстві.
Основні с/г культури
Сорти
Площа під сортами
, га
Репродукція насіння
Категорія посівної якості
Урожайність сортів в середньому за останні 3 роки, ц/га
Забезпеченість господарства, % від потреби
Реєстрованими сортами
Кондиційним насінням за посівними якостями
1
2
3
4
5
6
7
8
Озиме жито
Сіверське
150
І
I клас
25,0
-
-
Ячмінь на з\к
Вакула
40
I
I клас
-
-
-
Овес на зерно
Рання 93
182
I
I клас
26,0
-
-
Кукурудза на силос
Одеська 10
105
I
I клас
300
-
-
вика
Міценій
20
I
І клас
112
-
-
картопля
Повінь
5
-
-
150
70
100
5.2. Підбір сортів (гібридів).
У системі агротехнічних і організаційних заходів щодо підвищення і забезпечення стабільності врожаїв с-г культур провідне місце належить сортовому насінню, через яке реалізуються потенційні можливості сорту, і навпаки, найбільш високопродуктивний сорт дає низький урожай при сівбі низькоякісним насінням. Тому об’єктами насінництва є сорт рослин (клон, лінія), гібрид (популяція, сортосуміш), які становлять сукупність рослин тієї або іншої, створеної шляхом селекції культури, що має певні властивості.
Сорт є одним із основних засобів сільськогосподарського виробництва, від генотипу якого значною мірою залежать реалізація біоматеріалу поля, ефективність меліоративних і агротехнічних заходів, особливо за несприятливих умов середовища.
Біологічний потенціал поля визначається генетичними особливостями сорту чи гібрида, екологічними ресурсами конкретної ділянки і технологією вирощування.
Для вирощування в Черкаській області районовані такі сорти сої:
КИЇВСЬКА 27
Оригінатор – Інститут землеробства УААН, Інститут фізіології рослин та генетики НАН України.
Автори – Михайлов В.Г, Щербина О.З, Романюк Л.С.
Сорт внесений у Реєстр сортів рослин України в 1990 році. Сорт виведено методом індивідуального добору з природного гібрида у сорті Дун-нун 47.
Рослини заввишки 80-90 см. Висота прикріплення нижніх бобів 10-15 см. Облиствленість добра. Суцвіття-багатоквіткова китиця, на квітконосі 10-12 фіолетових квіток. Боби грубоволокнисті, середньо опушені з 2-3 насінинами. Форма куща компактна. Стебло з прямим закінченням, темно-коричневе з рудим опушенням. Підсім`ядольне коліно темно фіолетове. Листки трійчасті, широко яйцевидні, цільнокраї із загостреним кінчиком. Насіння овальне, жовте, рубчик коричневий. Маса 1000 насінин 180-200г. Вегетаційний період в умовах Хмельницької області 118-120 днів. Стійкий проти ураження найпоширенішими хворобами, а також до пониження температур у період цвітіння та плодоутворення. В насінні міститься 43.5% протеїну, 19-20% олії.
У конкурсному сортовипробуванні (1995-2002рр) отримано врожайність зерна в середньому 2.8т/га, у виробничих дослідах Інституту землеробства-3.1т/га. Рекомендовано для вирощування в основних посівах лісостепових районах України.
ЧЕРНЯТКА
Оригінатор – Інститут землеробства УААН.
Автори – Михайлов В.Г, Щербина О.З, Романюк Л.С.
Сорт внесений у Реєстр сортів рослин України з 1996 року. Виведено методом індивідуального добору з гібрида від схрещування сортів Чайка та Шведська 4-75.
Висота рослин 75-80 см, прикріплення нижніх бобів 10-12 см. Маса 1000 насінин 150-160 г.
Облиствленість добра. Належить до маньчжурського підвиду, апробаційної групи-україніка. Форма куща компактна. Стебло з прямим закінченням, темно коричневе з рудим опушенням. Підсім`ядольне коліно темно фіолетове. Листки трійчасті, широко яйцевидні, цільнокрайні, із загостреним кінчиком. Суцвіття-багатоквіткова китиця, на квітконосі 8-12 фіолетових квіток. Боби грубоволокнисті, густо опушені, з 2-3 насінинами. Насіння овальне, жовте, іноді із слабкою пігментацією, рубчик коричневий з білим вічком, середній, овальний.
Вегетаційний період в умовах Хмельницької області 108-110 днів. Стійкий проти ураження найпоширенішими хворобами, а також проти пониження температур у період цвітіння та плодоутворення.
У виробничих дослідах КСП «Нива» Бернадського району, Вінницької області в 1997 року отримано врожайність зерна 3.2 т/га. В насінні міститься 42-43% протеїну, 22-23% олії. Рекомендований для вирощування в лісостепових зонах України.
ЄЛЕНА
Оригінатор – Інститут землеробства УААН.
Автори – Михайлов В.Г, Щербина О.З, Романюк Л.С.
Сорт внесений у Реєстр сортів рослин України на 2003 рік як перспективний у зонах Лісостепу.
Виведено методом багаторазового індивідуального добору з гібридної популяції Київська 27.
Висота рослини 85-90 см. Висота прикріплення нижніх бобів 12-13 см. Облиствленість добра. Суцвіття-багатоквіткова китиця, на квітконосі 10-15 фіолетових квіток. Боби грубоволокнисті, середньо опушені, з 2-3 насінинами. Належить до маньчжурського підвиду, апробаційної групи-украініка. Рослини з прямим закінченням, темно коричневі, з рудим опушенням. Листки трійчасті, широко яйцевидні, цільнокрайні, із загостреним кінчиком. Насіння овальне, жовте, рубчик світлокоричневий, середній, овальний, з білим вічком. Маса 1000 насінин 160-175г.
Скоростиглий, в умовах Хмельницької області достигає за 102-105 днів. Стійкий проти ураження найпоширенішими хворобами, понижених температур у період цвітіння та плодоутворення. У насінні міститься 41-42% протеїну і 20-21% жиру. Стійкий проти вилягання, несхильний до розтріскування бобів.
Рекомендується для вирощування в основних посівах лісостепових районів України. Завдяки скоростиглості, може використовуватись як попередник для озимих культур.
Табл. 6. Набір сортів (гібридів) культур для господарства.
Культура
Сорти, гібриди
Вирощується чи не провести сортозаміну
1.Озима пшениця
Крижинка
Олеся
Подолянка
Вирощується
вирощується
вирощується
2.Кукурудза
Дніпровський 235
Вирощується
3.Ячмінь
Галактик
Вирощується
4.Картопля
Світанок Київський
Вирощується
5.Овес
Скакун
Вирощується
6.Просо
Миронівське 51
Вирощується
7.Соя
Київська 27
Чернятка
Єлена
Вирощується
вирощується
вирощується
5.3. Планові і фактичні строки сортозміни та
сортооновлення.
Сортозаміна – це повна заміна на виробничих посівах одного сорту іншим сортом, занесеним до Реєстру. Здійснюється вона на основі даних державного сортовипробування.
Швидка сортозаміна – надійний шлях підвищення урожайності. Прискорене впровадження нових сортів у виробництво безпосередньо залежить від роботи всіх ланок насінництва, і навпаки, повільне здійснення сортозаміни – показник незадовільної організації насінництва.
Загальновизнано, що сортозаміна має здійснюватись за 3-4 роки, щоб швидше реалізувати переваги нового сорту.
Сортооновлення – це заміна сортового насіння в господарствах насінням цих самих сортів, але вищих репродукцій.
Сортооновлення в товарних господарствах проводиться елітою або І репродукцією в певні строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.
Табл. 7. План проведення сортооновлення в господарстві.
Культура, сорт, гібрид
Строки сортооновлення
Насінницькі посіви
Рік сортооновлення
2007
Допустимі репродукції
Озима пшениця
Раз в 3 роки
РН-1
РН-3
2010
Кукурудза
Раз в 3 роки
F1
Гібрид
2008
Ячмінь
Раз в 3 роки
РН-1
РН-3
2010
Картопля
Раз в 3 роки
РН-1
РН-3
2010
Овес
Раз в 3 роки
еліта
РН-3
2010
Просо
Раз в 3 роки
РН-1
РН-3
2010
Соя
Раз в 3 роки
РН-1
РН-3
2010
5.4. Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг насінницької роботи.
Табл. 8. Розрахунки насінницьких площ і потреби в насінні для господарства.
Культура сорт
Загальні посіви
Насінницькі посіви
Площа, га
Норма висіву, кг/га
Потреба в насінні кг/га
Урожайність насіння
Площа посіву
Потреба в насінні
На площу
15% страх. фонд
всього
всього
кондиційного
На площу
25% страховий фонд
Всього, кг
Київська 27
120
120
14400
2160
16560
13
9,1
18,2
1747
437
2184
Чернятка
85
130
11050
1678
12728
12,5
8,8
14,4
1498
375
1873
Єлена
90
120
10800
1620
12420
13,5
9,5
13
1248
312
1560
12.05.2016 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора