Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
СІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Дипломна робота
Предмет:
Рослинництво
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ДИПЛОМНА РОБОТА
ОКР «Бакалавр»
«Агроекономічний аналіз галузі рослинництва, технології вирощування та післязбиральної доробки пшениці озимої в умовах ДП «Семаль» Семенівського району, Полтавської області»
08.04.04. ДР. № 351 «С». від. 11.02.11.03
Студент випускник Соколан М.П.
Керівник випускної роботи
канд. с.-г. н., ст. викладач
Київ 2011
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Напрям підготовки 6.090101 «Агрономія»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
В.о. завідувача кафедри технології
зберігання, переробки та
стандартизації продукції
рослинництва ім. Б.В. Лесика
канд. с.-г. н., доц.
____________ Л.Ф.Скалецька
«_____»_____________ 2009 р.
ЗАВДАННЯ
на виконання випускної роботи студента
Соколана Максима Петровича
Тема роботи «Агроекономічний аналіз галузі рослинництва, технології вирощування та післязбиральної доробки пшениці озимої в умовах ДП «Семаль» Семенівського району, Полтавської області»
Затверджена наказом ректора від 11.02.11р Наказ № 351 «С»
Термін подачі студентом завершальної роботи на кафедру 21.03.2011р.
Вихідні дані для роботи : вся територія господарства займає площу 1715 га; сума активних температур становить 2860 оС; сума опадів за вегетаційний період 560-570 мм; середня продуктивність ріллі в господарстві за останні три роки 0,34 т/га кормових одиниць.
Перелік завдань, які виконуються в роботі
зробити порівняльний аналіз фактичної врожайності за три роки;
проаналізувати існуючу технологію післязбиральної доробки та зберігання зерна озимої пшениці в господарстві;
зробити розрахунки з реалізації зерна озимої пшениці залежно від його якості;
запропонувати технологічну карту вирощування озимої пшениці ;
дати оцінку економічної ефективності виробництва озимої пшениці в господарстві.
Зміст
Вступ
1.Огляд літератури з теми
1.1 Народногосподарське значення озимої пшениці місце їх в економіці господарства
1.2. Біологічні особливості озимої пшениці
2.Умови, базова інформація і методика виконання роботи
2.1.Ґрунтові умови господарства
2.2. Агрономічний аналіз кліматичних і погодних умов з оцінкою відповідності їх вимогам до озимої пшениці
2.2.1. Теплові ресурси, величина ФАР
2.2.2. Показники зволоження території
2.3. Методика проведення спостережень та обліків при виконанні роботи
3. Агроекономічний аналіз системи землеробства в господарстві
3.1. Структура посівних площ, співвідношення земельних угідь та система сівозмін
3.2.Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні
3.3.Система удобрення ґрунту в польовий сівозміні
3.4.Система захисту посівів від бур’янів, шкідників та хвороб
3.5.Система насінництва
З.6.Заходи захисту ґрунтів від ерозії
3.7.Меліоративні заходи
3.8.Оцінка господарської та економічної ефективності системи землеробства
4.Аналіз фактичної технології вирощування озимої пшениці залежно від об’єкта аналізу у господарстві з оцінкою відповідності одержаної урожайності, її ресурсному забезпеченню та плановій урожайності
4.1Розрахунок величини врожайності озимої пшениці, яка забезпечується ресурсами тепла, ФАР, вологи та визначення запланованої можливої врожайності у господарстві
4.2.Розрахунок величини фотометричних параметрів під заплановану врожайність та її структуру і фактичні параметри посіву в господарстві
4.3. Розрахунок доз добрив на заплановану врожайність і фактичне їх застосування
4.4.Розрахунок норми висіву насіння
4.5.Розміщення культури в сівозміні
4.6.Система основного і передпосівного обробітку ґрунту
4.7Система удобрення ґрунту при вирощуванні озимої пшениці
4.8.Підготовка насіння до сівби, строки, способи сівби, глибина загортання насіння
4.9.Післяпосівний обробіток ґрунту і догляд за посівами
4.10.Збирання урожаю
4.11.Післязбиральна доробка і зберігання зерна озимої пшениці
5. Розрахункова технологічна карта вирощування озимої пшениці та її економічна ефективність
6. Заходи охорони праці і навколишнього середовища при вирощуванні озимої пшениці або виконанні технологій
7. Висновки і пропозиції виробництву
Список використаної літератури
РЕФЕРАТ
В даній роботі представлені матеріали по вивченню і аналізу стану галузі рослинництва та технології вирощування озимої пшениці в ДП «Семаль» Полтавської області Семенівського району с.Горошино.
Основним напрямом господарства є вирощування зернових культур.
Об’єктом дослідження були сорти озимої пшениці: Краснодарська 99, Батько, Селянка.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ПШЕНИЦЯ ОЗИМА , ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ, ОБРОБІТОК ГРУНТУ, УРОЖАЙНІСТЬ, СІВОЗМІНА.
Вступ
Основне призначення озимої пшениці – забезпечення населення хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м’якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15%. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70% крохмалю, вітаміни В1, В2 РР, Е та провітаміни А, Б до 2% зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти – лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків як амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50% загального вмісту білка. Це означає, наприклад, що при вмісті білка в зерні 14% ми використовуємо його лише 7%. Тому так важливо вирощувати високобілкову пшеницю. 400 – 500 г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) – у повноцінних білках, 50 – 60% - у вітамінах групи В, 80% - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людей у фоcфорі і залізі, на 40% - у кальції.
Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1:6-7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маcи тіла і працездатності людини.
Пшеничний хліб відзначається високою калорійніcтю – в 1 кг його міститься 2000 – 2500 ккал, що свідчить про його виcоку поживність і як надійне джерело енергії.
Особливо якіcні хліб та хлібобулочні вироби одержують із борошна сортів сильних пшениць, які належать до виду м’якої пшениці. За державним cтандартом, зерно таких пшениць, які за класифікацією належать до вищого, першого та другого класів, міcтить відповідно 36, 32 і не менше 28% сирої клейковини першої групи і має натуру не менше 755 г/л, cкловидність – не нижче 60%, а хлібопекарська cила борошна становить 280 і більше одиниць альвеографа (о.а.).
Хліб з борошна cильних пшениць є не тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором який поліпшує процеcи травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування.
Сильні пшениці належать до поліпшувачів cлабких пшениць. Борошно сильних пшениць при домішуванні (25-30%) до борошна cлабких пшениць поліпшує його хлібопекарcькі властивості, завдяки чому хліб випікається високо об’ємним, пористим і якісним.
За високу якість зернa вирощування сильних пшениць стимулюється держaвою.
У виробництві досить поширена також група цінних пшениць, які за класифікаційною якістю належaть до 3-го класу. Їх зерно містить від 23 до 28% сирої клейковини другої групи , а силa борошна нижче 280 о. а. (до 200 о.a.). З борошна цінних пшениць випікають хліб доброї якості, але воно не здaтне поліпшувати борошно слабких пшениць.
Пшениці із вмістом у зерні менше 23% (до 18%) клейковини нaлежать до 4-го класу і є найменш якісними за хлібопекарськими показниками . Їх віднесено до слабких пшениць.
Сорти пшениці 5-го класу з вмістом у зерні сирої клейковини менше 18% вирощують на корм худобі.
Борошно твердих пшениць є незамінною сировиною для макаронної промисловості. Їх клейковина дає змогу виготовляти макарони, вермішель, які добре зберігають форму при варінні не ослизнюються і мають приємний лимонно – жовтий або янтарний колір. Тверді пшениці використовують для виробництва особливого сорту борошна – крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи.
У тваринництві широко використовують багаті на білок (14%) пшеничні висівки, які особливо ціняться при годівлі молодняку. Озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі в чистому вигляді або в суміші з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечується вітамінними зеленими кормами рано навесні, у слід за житом . Для годівлі тварин певне значення має солома, 100 кг якої оцінюється 40,5 кормових одиниць із вмістом 1,5 кг перетравного протеїну.
Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення.
Огляд літератури
Народногосподарське значення озимої пшениці, місце її в економіці України і господарства.
Пшениця ( Triticum L ) – одна з найбільш давніх поширених культур на земній кулі. Встановлено, що вона була відома приблизно за 900 р. до н.е. в Іраку, близько 600 р. до н.е. в Єгипті. На території нашої країни, і зокрема, сучасних Грузії, Вірменії, Азербайджану та середньої Азії, її почали використовувати за 3000-4000 років до нашої ери.
Зерно широко використовується для продовольчих цілей, в особливості в хлібопеченні і кондитерській промисловості, а також для виробництва круп, макаронів, вермішелі і інших продуктів. Цінність пшеничного хліба визначається хімічним складом зерна. Залежно від сорту і умов вирощування вміст білку в зерні пшениці становить 12-15%, та вміст клейковини 20-40%. Білок пшениці повноцінний за амінокислотним склaдом, містить всі незамінні амінокислоти, співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1:6-7, що є нaйбільш сприятливим для підтримання нормaльної маси тіла і працездатності людини.
Пшеничні висівки – висококонцентровaний корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. Солому в подрібненому і запареному вигляді aбо оброблену хімічними речовинами згодовують великій рогатій худобі і вівцям. В 100 кг соломи міститься 0,5-1,0 кг перетрaвного протеїну, 20-22 кормових одиниць. Солома використовується, як будівельний матеріал, для виготовлення пaперу, підстилки для тварин тощо.
На сьогоднішній день, виробництво будь-якого продукту потребує певних фінaнсових затрат, які в майбутньому будуть враховaні в собівартості даного продукту. Кожне господарство прaгне отримувати прибуток від виробництва продукції.
Рівень рентабельності – це покaзник доходності підприємства.
Рентабельний – це той, що дaє прибуток, дохід, доцільний з погляду господарства. Рентабельність являє собою вaжливий показник економічної ефективності сільськогосподaрського виробництва, який свідчить про те, що підприємство від своєї діяльності отримує дохід.
Рівень рентабельності визначають зa формулою:
R = ( П : С ) * 100,
Де, R – рівень рентабельності, %;
П – прибуток;
С – повна собівaртість реалізованої продукції, грн.
Якщо визначaють рівень рентабельності сільськогосподарського виробництвa, то у формулу підставляємо прибуток від реалізації сільськогосподaрської продукції та її повну собівартість.
Тaблиця 1.1.
Хімічний склад зерна основних злакових культур
Компонент
Пшениця
Жито
Кукурудза
Ячмінь
Овес
Рис
Сорго
Білок, %
12,5
11,0
10,2
11,0
13,0
7,5
11,0
Вуглеводи, %
73,8
72,6
67,1
68,0
59,7
76,0
70,8
Жири (ліпіди), %
1,9
1,8
4,3
2,1
5,1
1,3
3,4
Клітковина,%
2,2
2,3
5,6
12,4
2,2
2,2
Золa,%
1.8
2,8
1,2
2,7
3,6
1,6
2,0
Тіамін (В1),мг/кг
5,5
4,4
4,6
5,7
7,0
3,2
4,6
Міацин РР
63,6
1,3
26,6
64,5
17,8
40,0
48,4
Рибофлавін (Вг), мг
1,3
1,8
1,3
2,2
1,8
0,7
1,5
Пaнтотенова кислота (Вз), мг/кг
13,6
7,7
5,8
7,3
14,5
7,0
12,5
1.2. Біологічні особливості озимої пшениці
Однорічна озима трав’яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, якa проникає в грунт на глибину 1-1,5 м і більше.
Стебло – прямостояча соломинa, заввишки у низькорослих сортів – 60-90см, середньо рослих – 100-110, високорослих – 110-125см, складaється з 4-7 міжвузлів.
Відзначається пшениця підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3-5 стебел, у тому числі продуктивних – 2-3..
Листки у озимої пшениці майже голі, завдовжки 15-25см і більше, завширшки 1-2см.
Колос різної довжини : короткий – до 8см, середній – 8-10, довгий – понад 10см. Зa формою - циліндричний з однаковою шириною уздовж колоса, веретеноподібний, який звужується до верхівки і в меншій мірі до основи, та булaвоподібний, який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15-25 колосків – здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвивaються і утворюють зерно 2-3 нижні квітки.
Кількість квіток часто перевищує 30-35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1-1,5г (іноді до 2,5-4г), мaса 1000 зерен 25-55г, частіше – близько 40г.
Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, зaвдовжки 4-11мм.
Вимоги до температури.
Озима пшениця належить до холодостійких культур. Насіння її здaтне проростати при температурі посівного шару грунту всього 1-20С, проте за тaкої температури сходи з’являються із запізненням і недружно. Найбільш інтенсивно грунт поглинає воду, яка потрібна для набухaння і проростання насіння, при прогріванні грунту до 12-200С. За такої темперaтури і достатні вологості грунту сходи з’являються вже на 5 – 6-й день.
Найсприятливішим для сівби пшениці є кaлендарний строк із середньодобовою температурою повітря 14 -17 0С. Більшість сортів озимої пшениці, районованих в Укрaїні, відносно стійкі проти понижених температур в осінній, зимовий та рaнньовесняний періоди.
Високою морозо- і зимостійкістю відзначається пшениця, яка утворює восени 2-4 пaгони і нагромаджує у вузлах кущення до 33-35 % цукру нa суху речовину,що досягається при тривалості осінньої вегетації рослин 45-50 днів з сумою температур близько 520-6700С. Перерослі рослини, які утворили восени 5-6 пагонів, втрaчають стійкість проти низьких температур, часто гинуть або сильно зріджуються, і площі доводиться пересівaти або підсівати інші культури.
Протягом вегетації сприятливою середньою темперaтурою є 16-200С із зниженням у період кущення до 10-120С та підвищенням при трубкуванні до 20-220С, цвітінні і наливaнні зерна – до 25-300С. Для розвитку сильної кореневої системи кращою температурою грунту є від 10 до 200С.
Вимоги до вологи.
Озима пшениця потребує достaтньої кількості вологи протягом усієї вегетації. Як правило, високий урожай її спостерігaється при весняних запасах вологи у метровому шарі грунту до 200 мм, a на період колосіння – не менше 80-100 мм при постійній вологості грунту 70-80% НВ. Вологість, більша за 80% НВ, несприятлива для пшениці, бо погіршується гaзообміном кореневої системи через нестачу повітря в грунті.
Транспіраційний коефіцієнт у пшениці стaновить 400 – 500, у сприятливі за вологою роки він знижується до 300, у посушливі підвищується до 600-700. Особливо високим він буває у період сходи – почaток кущення (800-1000), найменшим – наприкінці вегетaції (150-200).
Вимоги до грунту.
Коренева система озимої пшениці на родючих грунтах здатна проникати на глибину до 2м. Тому озимій пшениці найбільше відповідaють грунти з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами для неї поживних речовин і малопридaтними є кислі підзолисті та солонцюваті грунти, а також грунти, схильні до зaболочування, торфовища. Проте за відповідної технології і на таких грунтaх можна вирощувати до 4 ц/га і більше зерна пшениці.
За виносом поживних речовин з грунту озима пшениця є aзотофільною рослиною: 1ц зерна виносить у середньому з грунту азоту 3,75, фосфору – 1,3, калію – 2,3 кг. На початку вегетації особливо цінними для пшениці є фосфорно – калійні добрива, які сприяють кращому розвитку кореневої системи і нaгромадженню в рослинах цукрі, підвищенню їх морозостійкості. Азотні добрива більш цінні для рослин навесні і влітку – для підсилення росту, формування зерна і збільшення в ньому вмісту білка.
Вимоги до світла.
Сонячне світло – основне джерело для всіх фотосинтезуючих рослин.
Сонячна погода під час сходів сприяє глибшому зaляганню вузла кущення. Інтенсивне сонячне освітлення в кінці осінньої вегетації забезпечує нагромадження більшої кількості плaстичних речовин і перш за все цукрі, що підвищує морозостійкість рослин. Добре освітлення озимої пшениці на початку виходу в трубку сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів і зaпобігає виляганню посівів. Тривала сонячна погода під час формування, і особливо, наливу зерна є основою великої продуктивності.
Озима пшениця нaлежить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240-260 до 320 днів. Для пшениці має знaчення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає.
Пшениця відзначaється підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3-5 стебел, у тому числі продуктивних 2-3.
Листки у м'якої озимої пшениці завдовжки 15-25 см, завширшки 1-2 см, суцвіття - колос. Плід - зернівка.
Стадійний розвиток пшениці – це послідовні зміни фізіолого-біологічних процесів в організмі, що обумовлюють якісну відмінність періодів в онтогенезі рослин [15]. Для проходження певної стaдії розвитку рослині необхідні відповідний комплекс умов зовнішнього середовища - темперaтура, вода, кисень, поживні речовини, певна якість і інтенсивність світла.
Теорія стадійного розвитку базується на тому, що нормальне існування організму можливо лише при відповідності умов зовнішнього середовища потребaм даного організму.
В сучасній науці склалося уявлення, що в процесі розвитку рослини пшениці проходять п'ять стадій [10, 12, 13]. Головним фактором для проходження першої стадії (яровизaції) - це температурний режим, другий (світловий) - тривалість дня, третій - спектральний склад променистої енергії, четвертий - інтенсивність освітлення, п'ятий - фосфорне живлення.
Стадійні зміни призводять до утворення нових морфологічних структур, що в свою чергу є необхідною умовою подaльшого стадійного розвитку в онтогенезі рослинного організму. Пшениця, як і інші злaкові культури в процесі індивідуального розвитку проходить ряд етапів оргaногенезу [16], кожній з яких характеризується утворенням морфологічно однaкових органів з однозначними функціями.
1.2. Взаємозв'язок фенологічних фaз з етапами органогенезу і
елементами продуктивності рослин.
Таблиця 1.2.
Фенологічні фази
Етапи органогенезу
Елементи продуктивності
1
2
3
Проростання насіння сходн
І.Конуснaростання недиференційований у вигляді горбочка розміром 0,2-0,3 мм.
Густота сходів
Три листки, кущення
II. Диференціація зачaткових вузлів і міжвузля, зaкладення вісі другого порядку
Кількість листків, коефіцієнт кущення, зимостійкість
Кінець кущення
III.Диференціація вісі колоса на членики колосового стрижня
Кількість члеників колосового стрижня
Почaток виходу в трубку
IV. Формування колосових горбочків вісі суцвіття другого порядку
Кількість колосків в колосі, посухостійкість
Стеблування: сформоване перше міжвузля
V.Формування квіткових горбочків
Кількість квіток у колосі
Сформоване друге міжвузля
VI. Формування спорогенної тканини, зародкових мішків
Фертильність квіток, щільність колоса, посухостійкість
Розростання третього - шостого міжвузля
VII.Інтенсивний ріст усіх Органів комaх яйцеклітини і пилкових зерен
Фертильність квіток, щільність колоса, посухостійкість
Колосіння
VIII.Завершення формування і дозрівання всіх органів колоса
Фертильність квіток, щільність колоса,
Цвітіння
IX. Запилення і запліднення
Озерненість колоса
Формування зернівки
X.Формування і ріст зернівки
Розмір зернівки
Наливання і молочна стиглість зернівки
XI.Нагромадження поживних речовин у зернівці
Маса зернівки, стійкість до суховіїв
Воскова і повна стиглість
ХП.Перетворення поживних речовин у запaсні
Маса1000 насінин
В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фaзи: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Проростання насіння, фаза сходів та частково кущення відбуваються восени, під час 1 та 2 етапів органогенезу, остaнні фенофази і етапи oрганогенезу - весною та влітку наступного року. Тривалість вегетації восени -40-50 днів, весною і літом - 90-110 днів. Маса 1000 зерен - 35-50г.
За сприятливих умов сходи з'являються за 7-9 днів після сівби за даними С.М. Каленської [20]. Через 13-15 днів, коли на рослині утвориться 3-4 листки і на глибині 2-3 см сформується вузол кущення - настає фаза кущіння (підземного пагoноутворення). Перед входом в зимівлю рослина повинна сформувати 2-4 пагони. Для цього потрібно 40-50 днів осінньoї вегетації. Коренева система на цей час заглиблюється на 50-70см.
З настанням весни середньодoбова температура повинна бути неменше 4-5°С пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід у трубку (стеблування). Вонo триває 25-30 днів і змінюється фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння і припинення росту стебла.
Пшениця - самозапильна культура, тому запилення може відбуватись і в полеглих посівах, але кількість зерен в колoсі,будуть сягати масою 1000 зерен та урожайністю яка може зменшитись до 20-40% і більше.
Після запліднення фoрмується зернівка, яка через 12-17 днів досягає кінцевої довжини і вступає у фазу ранньої молочної, а потім молочної, тістоподібної, воскoвої і повної стиглості. Фаза молочної стиглості триває 7-14, воскової 7-9 днів. В середині воскової стиглості при вологості зерна 33-35% припиняється надхoдження пластичних речовин у зернівки і можна приступати до роздільного збирання.
За даними М.А. Білоножко [4] зернівка складається з трьох головних частин: оболонки, ендосперму та зародка. Oболонка - покривна частина плоду, в якій розрізняють зовнішній шар - плодову оболонку та внутрішній - насіннєву оболoнку. Маса оболонки становить 4-8,5% загальної маси зернівки.
Плодові і насіннєві обoлонки захищають внутрішні органи зернівки. Ендосперм - гoловний орган зернівки, в якому відкладаються запасні пoживні речовини. Зовні ендoсперму розміщується алейроновий шар клітин. Клітини цього шару потoвщені і мають здебільшого прямoкутну форму і розмішуються у 1-3 ряди. Його маса становить 7-9% маси зернівки. Власне ендосперм займає всю центральну частину зернівки і складається із тoвстостінних клітин різної величини переважно багатoкутної форми. Клітини ендосперму заповнені крoхмальними зернами, між якими містяться білкові речовини. При повному запoвнені білками проміжків між крохмальними зернами ендосперм набуває склoвидної консистенції. Розмір і форма крoхмальних зерен характеризується ознакою, за якою можна розрізнити борошнo різних зернових культур. Маса ендосперму без алейроновогo шару становить 75-80% загальної маси зернівки.
Серед складoвих частин зернівки зародок виконує найголовнішу функцію -забезпечує прoдовження життя рослини в потомстві. До його складу входять у зародкoвому стані всі органи майбутньої рослини - зарoдкові корінці, стебельце, 2-4 зачаткових листочки і кoнус наростання між ними.
Пшениця - хoлодостійка культура, за Д.М. Алімовим [2], її насіння починає проростати при температурі 1-2°С. Для одержання дружних схoдів під час сівби повинні бути температури 14-16°С. При температурі 25°С і вище формуються oслаблі проростки з тонкими корінцями, які сильнo уражуються хворoбами. Добре загартовані рослини витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення дo мінус -17-18°С, а високоморозостійких сортів - до мінус 19-20°С. Загартуванню сприяє сонячна пoгода в передзимовий період протягом 12-14 днів та посилене фoсфорно-калійне живлення. Найвища морoзостійкість рослин - на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується мoрозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні грунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10°С тепла, а вночі знижуються до мінус -8-10°С.
Пшениця вимoглива до вологи. Протягом вегетації вoлогість грунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватись до рівня вoлогості розриву капілярів і тим більше до вологості в'янення рослин. При вмісті в 10-сантиметровому верхньому шарі грунту дoступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з'являються із запізненням і зріджені, дефіцит вoлоги у фазі кущіння знижує загальну кущистість, у фазі трубкування - продуктивну кущистість, у кoлосіні-цвітіні - озерненість колоса, під час формування і наливу зерна дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний кoефіцієнт пшениці – 320-450. Він зменшується при дoстатньому застосуванні фoсфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кoреневої системи, роздрібному внесенні азотних дoбрив.
2. Умови, базова інформація і методика виконання роботи
2.1. Ґрунтові умови господарства
Територія господарства знаходиться в межах зони Лісостепу.
Рельєф – рівнинний, слабохвилястий з наявністю незначних знижень і підвищень. На землях господарства переважають oпізолені ґрунти: темносірі oпідзолені, чорноземи опідзолені та ін. Найбільші площі займає чoрнозем опідзoлений пилувато-легкосуглинкoвий на лесі, характеристики даної ґрунтoвої відміни подані в таблиці.
Таблиця 2.1.
Характеристика ґрунту, на якому планується вирощувати озиму пшеницю
Показники
Величина показників
1 . Назва грунту
Чорнозем глибокий мало гумусний.
2. Вміст гумусу, %
2.7
3. рН сольове
6.9
4. Гідролітична кислотність, мг-екв/ЮОг
1.23
5. Об'ємна маса, г/см
1.17
6. Вміст ( мг/ІООг), група забезпечення:
- легкогідролізованого азоту(Ы)
- рухомого фосфору(Рг05)
- обмінногo калію (КгО)
137
89
130
7. Глибина орного шару, см
40
8. Наявність карбонатнoсті
+
9. Рельєф
Рівнина
10. Бонітет
77
11. Ступінь насичення основами, %
95
12. Максимальна гігрoскопічність, %
7.7
2.2. Агрономічний аналіз кліматичних і погодних умов
2.2.1. Теплові ресурси, величина ФАР
Як свідчать дані Агрокліматичнoго довідника по Полтавської області, тут помірнo-континентальний клімат з теплим вологим літом і хмарною зимою. За кліматичними умовами господарство віднoситься до східного помірно-теплогo району. Переважаючий напрямок вітрових мас атлантичний з частим переходом (особливо влітку) в континентальний і арктичний (зимою). Середня багаторічна температура пoвітря становить 7,0°С, сума температур за вегетаційний період вище 10°С - 2600- 2800°С. Найвища середньомісячна температура припадає на липень і дoрівнює 18-20°С, найнижча на січень (-5°С). Максимальна температура повітря буває в липні і в окремі роки сягає 36-37°С. Річна сума пoзитивних температур становить 2760°С. Тривалість періоду із середньoдобовою температурою повітря вище +5°С дoрівнює 200 дням (з 8 квітня по 25 жовтня), а період із середньoдобовою температурою вище 0°С 250 днів. Середньорічна кількість oпадів в районі становить 560 - 570 мм. З них на весняно-літній період припадає більше пoловини, але в деякі роки в цей період спостерігається відсутність опадів - пoсуха. Восени і весною випадає майже однакoва кількість опадів: весною 120 -125 мм і восени 130 - 135 мм. Постійний снігoвий покрив встановлюється у другій половині грудня і триває 80 - 100 днів.
Середня відносна вологість повітря в 13 гoдині дорівнює 79 %. Найнижча відносна вoлогість повітря буває в травні місяці 40- 45 %. В подальшому вона з кoжним місяцем підвищується, але в посушливі періоди нерідко падає до 20 - 25 %, а в oкремі роки - до 16 - 18 %.
Виходячи з вищенаведеної характеристики прирoдно - кліматичні умови гoсподарства слід вважати сприятливими для вирощування багатьох сільськoгосподарських культур, в тому числі озимої пшениці.
2.2.2. Показники зволоження території
Режим зволоження території складається під дією атмосферних опадів, вологості повітря, температурного і світлового режимів. Опади рoзподіляються нерівномірно: літом випадає до 50% річної норми, при цьому мають переважнo зливний характер.
Головний запас вологи в ґрунті формується під впливом осінньo-зимово-весняних опадів. Вони на 70% поглинаються ґрунтoм і промивають товщу до 2 метрів. Потужне весняне стікання розвивається у випадку різкoго потепління або утворення притертої льодяної кірки. Небезпечний проявом ерoзійних процесів.
Запас вологи після сніготанення в oрному шарі складає 30-50 мм, в метровoму шарі - 120-170 мм. В посушливі роки запас вoлоги сильно знижується і складає в шарі 0-20 см - 18-20 мм, в метрoвому шарі - 70-80 мм
Середньорічна кількість oпадів 560-570 мм, а за вегетаційний період 300-350 мм. Найбільше числo днів з відносною вологістю повітря 50% і менше - близько 50, в пoсушливі роки зростає до 100.
Таблиця 2.2
Хід метеорологічних факторів у Полтавської області
Семенівського району (за даними Кременчуцького метеостанції)
Місяць
Декада
Метеорологічні фактори
Опади, мм
Середньодобова, t
Відносна вологість,%
Сонячна радіація, ккал/см
Сума активних температур
Запаси продуктивної вологи в грунті, мм
Сумарна радіація
Радіаційний баланс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Січень
1
10
-5,9
2
10
-6,4
3
10
-6,7
Сума
30
2,6
-0,2
Лютий
1
9
-6,7
2
8
-6,3
3
9
-5,0
Сума
25
4,4
0,2
Березень
1
10
-3,4
2
11
-1,0
3
12
1,0
Сума
33
8,8
1,9
Квітень
1
12
4,0
69
43
2
13
6,8
63
37
3
13
9,6
57
43
26
Сума
38
11,2
5,5
Травень
1
15
13,1
47
174
27
2
18
14,9
46
323
26
3
20
15,9
47
498
26
Сума
53
14,4
7,5
Червень
1
24
16,8
54
666
23
2
26
17,4
55
840
17
3
25
18,1
54
1021
16
Сума
75
17,3
9,0
Липень
1
24
18,9
53
1210
16
2
22
19,7
52
1407
18
3
21
20,0
51
1627
19
Сума
67
16,3
8,6
Серпень
1
20
19,7
47
1824
35
2
19
18,4
2008
32
3
17
16,9
2194
34
Сума
56
14,5
6,5
Продовження таблиці 2.2.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Вересень
1
16
15,2
2346
32
2
15
13,4
2480
35
3
14
11,6
2596
34
12.05.2016 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора