МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра соціології та соціальної роботи
/
Контрольна робота
«Опрацювання програми емпіричного соціологічного
дослідження»
на тему:
«Молодіжне безробіття»
Львів 2015
Зміст
Розділ І. Методологічна частина програми емпіричного соціологічного дослідження…………………………………………………………………….....….3
Розділ ІІ. Методична (процедурна) частина програми емпіричного соціологічного дослідження……………………………………………………..….8
Розділ ІІІ. Підведення підсумків дослідження і визначення сфер їх можливого застосування………………………………………………………………………...11
Список використаної літератури…………………………………………..…...13
Розділ І. Методологічна частина програми емпіричного соціологічного дослідження
Загальна характеристика проблеми. Безробіття молоді є однією з найгостріших соціально-економічних проблем України. До інтенсивного зростання безробіття серед молоді призвела світова економічна криза. За останніми даними Державної служби зайнятості щодня безробітними залишаються більше 10 тис. чоловік. Основну частину цих показників складають молоді, повні бажання працювати люди.
Рівень безробіття похідний від економічного стану, який є нестабільним, все це відображається на соціально-економічній ситуації у країні. Значно знижується рівень життя людей, через неможливість знайти роботу. Це також сприяє трудовій міграції, частина населення України намагається знайти роботу закордоном.
Молодь є найбільш вразливою категорією безробітних, оскільки основну її частку займають випускники, які після закінчення навчальних закладів вперше вступають на ринок праці у пошуках підходящої роботи. На цьому етапі свого життя вони зіштовхуються з труднощами працевлаштування і потребують розуміння і допомоги як з боку суспільства, так і з боку держави.
Слід зауважити, що в Україні задекларована державна підтримка молоді, яка реалізується у молодіжній політиці, що включає такі напрями як:
створення законодавчої бази державної молодіжної політики;
проведення слухань у Верховній Раді України про становище
молоді та підготовка доповіді з цього питання Верховній Раді
України та Президентові України;
створення структурних підрозділів, що займаються проблемам
молоді, в органах державної влади та управління всіх рівнів;
створення соціальних служб для молоді;
сприяння створенню та діяльності громадських молодіжних і
дитячих об’єднань;
реалізація цільових комплексних молодіжних програм.
Однак результативність цієї політики не позначається суттєво на зайнятості молоді. Говорячи про ситуацію на молодіжному сегменті ринку праці, можна зауважити, що рівень безробіття серед молоді продовжує зростати.
Тому варто сказати, що частина із вищенаведених напрямів державної політики не реалізовується на практиці належним чином, оскільки більшість молодих громадян України є непоінформованими про існування молодіжних програм й специфіку функціонування молодіжних центрів зайнятості.
Серед соціальних питань для значної частини молоді найбільшої гостроти набули зниження рівня життя, відсутність роботи або перспектива її втрати, соціальні гарантії на допомогу тощо.
Проблеми соціального захисту безробітної молоді не цілком відрегульовані на законодавчому рівні, що відчутно впливає на її матеріальне становище та соціальну поведінку.
Останнім часом наявна тенденція до збільшення кількості безробітної молоді, у якої безробіття триває понад рік, і, як наслідок, у неї виникають патерналістські настрої, руйнуються професійні навички. До того ж молоді люди розраховують на допомогу держави, батьків, що також знижує мотивацію до праці.
Демографічну структуру ринку праці України утворюють більше ніж на третину молоді люди, а саме безробітна молодь таких груп, як:
– випускники загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;
– звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва;
– військовослужбовці, звільнені зі строкової служби у Збройних силах;
– жінки, які перебували у відпустці з догляду за дітьми, домогосподарки;
– інші категорії (звільнені у зв'язку з плинністю кадрів, школярі 9-10 класів, молодь, незайнята більше одного року, та ін.).
Труднощі щодо працевлаштування спонукають молодь займатися нерегламентованою, а то й тіньовою діяльністю. Така діяльність серед молодого покоління призводить до певних негативних наслідків, які можна поділити за напрямками:
– економічні – знецінення робочої сили, вивезення за кордон національних ресурсів, зменшення надходжень до бюджету тощо;
– соціальні – посилення незахищеності молоді на ринку праці, зростання соціальної напруженості;
– психологічні – втрата мотивації до праці, зміна структури ціннісних орієнтацій, що призводить до зниження формування престижності легальної зайнятості;
– правові – підвищення рівня криміногенності суспільства, зростання злочинності тощо.
В умовах, коли молодь намагається зосередитися на матеріальному становищі, морально-етичні мотиви відступають на задній план.
Рівень доходів істотно впливає на самооцінку молоді з її можливостями та реаліями ринкового становища. Для значної частини молоді домінантним мотивом трудової діяльності є задоволення насущних базових потреб, робота не розглядається в контексті задоволення духовних чи соціальних потреб.
Основними мотивами, що спонукали молодь змінити роботу або знайти додатковий заробіток, є :
– низький рівень оплати праці;
– кар'єрне зростання;
– незадоволеність умовами праці;
– майбутнє звільнення або закінчення строку контракту;
– невиплата заробітної плати;
– невідповідність роботи отриманій кваліфікації;
– інші особисті причини.
Структура вищенаведеного свідчить, що лише низький рівень оплати праці визначено основним (домінантним) мотивом того, чому молодь прагнула змінити роботу та, як наслідок, набувала статусу безробітної.
Молоді люди покидають країну в пошуках кращого заробітку, і загалом кращого життя, тому майбутнє держави залишається невизначеним, бо нові покоління – це нове майбутнє, якщо його немає – то й немає майбутнього. Через неможливість знайти роботу зростає кількість злочинів, спостерігається тенденція розпаду молодих сімей, молодь все частіше вдається до алкоголізму та наркоманії, що призводить до знищення населення і нації загалом.
Тема. Таким чином, виходячи з опису проблемної ситуації, тема соціологічного дослідження може бути сформульована наступним чином: «Проблема молодіжного безробіття в умовах сучасності».
Мета дослідження – визначити масштабність молодіжного безробіття в сучасному суспільстві.
Завдання дослідження:
з’ясувати як студенти розуміють поняття «безробіття»;
визначити основні проблеми, які виникають при працевлаштуванні.
визначити основні особисті якості молоді, які необхідні при влаштуванні
на роботу.
Об’єкт дослідження - об’єктом дослідження являються студенти Національного університету «Львівська політехніка», 4, 5, 6 курсів навчання.
Предмет дослідження – проблема молодіжного безробіття студентів Національного університету «Львівська політехніка» 4, 5, 6 курсів навчання.
Інтерпретація основних понять
Молодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану.
Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.
Безробітна молодь – це особлива соціальна група, яка в певний час не має такої цінності, як робота, пов'язаного з нею престижу, матеріального добробуту та загального визнання.
Гіпотези дослідження
Гіпотеза-підстава: хоча більшість студентів-випускників хотіли б влаштуватися на роботу після закінчення навчання, але через несприятливі умови ринку праці не мають такої можливості.
Гіпотези-наслідки:
а) неможливість знайти роботу за спеціальністю змушує шукати альтернативні місця праці;
б) відсутність досвіду роботи спричинить неможливість кар’єрного росту;
в)несприятливі умови на ринку праці спричинюють трудову міграцію молоді.
Розділ ІІ. Методична (процедурна) частина програми емпіричного соціологічного дослідження
Метод дослідження: Обираючи методи збору інформації, почнемо із структурування об’єкта дослідження. Упускаючи ту частину випускників, які не є студентами Національного університету «Львівська політехніка», а тому не є об’єктом нашої уваги, виділяємо серед решти молодих спеціалістів дві групи: випускники, які на час проведення дослідження не можуть працевлаштуватися, або ті, які шукають роботу.
Для забезпечення комплексного, всебічного аналізу досліджуваної проблеми в емпіричних дослідженнях одержуємо інформацію з різних джерел відповідними методами (спостереження, експеримент, опитування, аналіз документів). Кожен з них має певні обмеження до застосування, сильні і слабкі сторони.
Метод спостереження можна застосувати при вивченні глибинних мотивів вибору певної моделі працевлаштування, що не входить в коло наших завдань, а отже він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає використання експериментальних методів.
Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Принцип цього методу — отримати від опитуваних відповіді у письмовій формі на запропонований запитальник (формуляр). У нашому випадку – це анкета. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні у планованій роботі.
Розрахунок вибірки
Генеральну сукупність визначаємо як безконечну, оскільки ми не знаємо заздалегідь кількість. При цьому нема необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій мого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
Відповідно отримуємо:
N - (, n = 1111 при ( =0,03, Р=0, 954.