Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
на тему:
«Дослідження економічної складової Запорізької області»
Львів-2016
Зміст
Вступ 3
Загальна характеристика Запорізької області 4
Завдання № 1. Нерівномірність розвитку регіонів держави 6
Завдання №2. Економічна активність населення Запорізької області 9
Завдання №3. Безробіття Волинської області. 11
Завдання №4. Кон’юнктура ринку праці. 13
Завдання №5. Індекс споживчих цін. 15
Завдання 6. Інвестиції. 18
Завдання №7. ЗЕД Запорізької області 20
Завдання №8. Витрати домашніх господарств. 23
Висновки 26
Список використаних джерел 27
Вступ
У період розвитку ринкової економіки в Україні надзвичайно зростає роль ефективного розміщення продуктивних сил, модернізації структури господарства, реальної оцінки й перерозподілу сировинного, виробничого та трудового потенціалу, зовнішньоекономічних зв’язків країни. Виходячи з цього, дуже важливим є вивчення теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів і країни, територіальної і галузевої структури народногосподарського комплексу, наукових засад державної регіональної політики.
Метою даної наукової роботи є дослідити економічну складову Запорізької області, охарактеризувати причини низького рівня розвитку регіону, а також, простежити динаміку зміни економічних показників впродовж останніх п’яти років.
Також потрібно розглянути основні види промислової діяльності, підприємства, що формують економіку Запорізької області, продукцію, що вони її виробляють, значення цієї продукції для області та країни в цілому.
Загальна характеристика Запорізької області
Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.
Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва: залізницею -715 км, шосейними дорогами - 618 км.
Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухостепну (14,4 %) зони.
Природно–кліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї.
Клімат – помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.
Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06%, апатит – 63,42%, марганцева руда – 69,1%, вторинні каоліни – 22,9%, вогнетривкі глини – 8,6%
На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.
Чисельність наявного населення області за станом на 01.02.2013 року склала 1 784 483 особи.
Адміністративно Запорізька область складається з 20 сільських районів і 5 міст обласного значення (Запоріжжя, Мелітополь. Бердянськ, Енергодар і Токмак) та 9 міст районного значення (Василівка, Вільнянськ, Гуляйполе, Дніпрорудне, Кам'янка-Дніпровська, Молочанськ, Оріхів, Пологи, Приморськ). Обласний центр, м. Запоріжжя, має районний поділ і включає 7 районів. Всього в області 14 міст, 22 селища міського типу, 914 сільських населених пунктів, з них 44 селища і 870 сіл.
Виконавчу владу в регіоні здійснюють Запорізька обласна державна адміністрація та 20 районних державних адміністрацій.
Місцеве самоврядування області представляють Запорізька обласна рада, 20 районних рад, 14 міських рад, 22 селищні ради і 263 сільські ради.
Завдання № 1. Нерівномірність розвитку регіонів держави
Валовий регіональний продукт (ВРП) - узагальнюючий показник економічної діяльності регіону, що характеризує процес виробництва товарів і послуг. Публікація даних про ВРП раніше здійснювалася в ринкових цінах. Оцінка ВРП в основних цінах відрізняється від оцінки в ринкових цінах на величину чистих (за винятком субсидій на продукти) податків на продукти. ВРП в основних цінах представляє собою суму доданих вартостей в основних цінах за видами економічної діяльності.
Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміж-ного споживання. Обсяг валового випуску, досягнутий в умовах повної зайнятості, назива-ють потенційним або природним рівнем випуску. Валовий випуск обчислюється за секторами економіки і поділяється на ринковий і неринковий валовий випуск.
Проміжне споживання — це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, електроенергію, поточний ремонт, послуги транспорту тощо), які були використані статистичними одиницями для виробничих потреб. Проміжне споживання відображає вартість товарів і послуг, використаних у процесі виробництва (за винятком основних засобів, використання яких враховується як споживання основного капіталу).
Проміжне споживання включає такі елементи:
матеріальні витрати;
оплату нематеріальних послуг (включаючи витрати на відрядження в частині
оплати проїзду та послуг готелів).
Згідно з Європейських стандартів вирівнювання рівня розвитку регіонів держави показник валового регіонального продукту не повинен бути нижчим від 75% від загального показника по країні. Якщо він нижчий, то з боку держави доцільно застосувати політику стимулювання економіки в даному регіоні.
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
1
Обсяг ВРП регіону у, млн. грн.
24787
33158
42445
37446
42736
49525
54828
54352
2
Обсяг ВРП України у, грн.
544153
720731
948056
913345
1082569
1302079
1459096
1522657
3
Індекс фізичного обсягу ВРП, в цінах до фізичного року,%
4,555
4,601
4,477
4,099
3,947
3,803
3,757
0,036
4
Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу, грн./особу
13369
18022
23232
20614
23657
27567
30656
30526
5
Обсяг ВРП України у розрахунку на одну особу, грн./особу
11630
15496
20495
19832
23600
28488
32002
33473
6
Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Запорізької області в Україні, %
86,992
85,984
88,219
96,206
99,759
103,340
104,390
109,654
7
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
7.1
базисні
—
-1,008
1,227
9,214
12,767
16,348
17,398
22,662
7.2
ланцюгові
—
-1,008
2,235
7,987
3,553
3,581
1,05
5,264
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Запорізької області України протягом 2006-2013 років
Будуємо графіки динаміки фізичного обсягу ВРП Запорізької області в загальному та у розрахунку на одну особу.
/
Рисунок 1. Динаміка фізичного обсягу ВРП Запорізької області в період 2006-2013 р., млн. грн.
/
Рисунок 2. Динаміка фізичного обсягу ВРП Запорізької області у розрахунку на одну особу,
грн./особу
Висновок: аналізуючи показники ВРП Запорізької області в період 2006-2013 роки бачимо, що є загальна тенденція до зростання. Спад відбувався тільки в 2008-2009 та 2012-2013 роки. Це пов’язано із скороченням сукупного попиту і з кризою, яка була в 2008 році в Україні Економічний розвиток моєї області входить до середнього по державі і за період 2007-2013 не виходила із цієї групи і вклад в ВРП України складає 4.1%
Завдання №2. Економічна активність населення Запорізької області.
Зайнятість — це діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм дохід у грошовій або іншій формі[2].
Економічно активне населення — це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг[4].
Економічно неактивне населення — це особи у віці 15 — 70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні[4].
До цієї категорії належать:
учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом[4].
Рівень економічної активності визначають як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи[4].
Динаміка економічно активного населення Запорізької області України протягом 2008-2014 років
Таблиця 2
№
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Економічне активне населення Запорізької області, тис. осіб
904,3
897,2
892,6
891,9
882,6
879,6
844,8
2
Економічно активне населення України, тис. осіб
22397,4
22150,3
22051,6
22056,9
22011,5
21980,6
19920,9
3
Співвідношення рівня економічної активності населення регіону до аналогічного показника по Україні, %
4,037%
4,050%
4,047%
4,043%
4,009%
4,001%
4,240%
4
Економічно активне населення України у відсотках до населення у віці 15-70 р., %
63,3
63,3
63,7
64,3
64,6
65,0
62,4
5
Економічно активне населення Запорізької області у відсотках до населення у віці 15-70р., %
63,3
63,8
64,3
65,1
65,2
65,6
63,6
Побудуємо графік динаміки економічно активного населення Запорізької області в період 2008-2014 років.
/
Рисунок 3. Динаміки економічно активного населення Запорізької області в період 2008-2014 років.
Висновок: аналізуючи динаміку економічно активного населення Запорізької області України протягом 2008-2014 років, бачимо, що співвідношення рівня економічної активності населення регіону до аналогічного показника по Україні залишається сталим, проте в 2013-2014 роках рівень економічно активного населення як Запорізької області так і України різко впав. Це спричинено погіршенням економічної ситуації в країні і виїздом за кордон великої кількості економічно активного населення регіону.
Завдання №3. Безробіття Волинської області.
Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку[4].
Види безробіття:
Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.
Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.
Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.
Фрикційне безробіття(тимчасове) виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
Структурне безробіття(технологічне) — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів[4].
Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку[4].
Безробіття негативно впливає на макроекономічну ситуацію в державі. Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Динаміка безробіття Запорізької області України протягом 2008-2014 років
Таблиця 3
№
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Безробіття населення Запорізької області, тис. осіб
53,9
73,0
66,9
64,5
61,4
57,7
71,3
2
Безробіття населення України, тис. осіб
1425,1
1958,8
1785,6
1732,7
1657,2
1576,5
1847,6
3
Співвідношення рівня безробіття населення регіону до аналогічного показника по Україні, %
3,782%
3,726%
3,746%
3,722%
3,705%
3,660%
3,859%
4
Безробіття населення України у відсотках до населення у віці 15-70 р., %
6,4
8,8
8,1
7,9
7,5
7,2
9,3
5
Безробіття населення Запорізької області у відсотках до населення у віці 15-70р., %
6,0
8,1
7,5
7,2
7,0
6,6
8,4
Будуємо графік безробіття Запорізької області в період 2008-2014 років.
/
Рисунок 4. Динаміки безробіття Запорізької області в період 2008-2014 років.
Висновок: аналізуючи динаміку безробіття Запорізької області України протягом 2008-2014 років, бачимо, що співвідношення рівня безробіття населення регіону до аналогічного показника по Україні залишається, проте в 2013-2014 роках рівень безробіття як Запорізької області так і України різко підвищився. Це спричинено погіршенням економічної ситуації в країні і як наслідок скорочення виробництва і робочих місць.
Завдання №4. Кон’юнктура ринку праці.
Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Вона має декілька рівнів: державний, регіональний і локальний[4].
Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць[4]. Пасивна політика зайнятості - передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому[4].
Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних соціальних гарантій у сфері зайнятості в Україні створена в 1991 р. державна служба зайнятості. Вона виконує такі функції:
аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу та інформує населення, державні органи управління про стан ринку праці;
веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;
надає допомогу громадянам у підборі бажаної роботи та власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі працівників;
надає послуги з працевлаштування та. професійної орієнтації працівникам, що вивільняються, і незайнятому населенню;
реєструє безробітних і надає їм у межах своєї компетенції допомогу, в тому числі грошову[2];
Динаміка попиту і пропозиція робочої сили на ринку праці Запорізької області
України протягом 2009-2014 років
Таблиця 4
№
Показники
Значення показників
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) у Запорізької області, осіб
25
17
28
62
24
86
2
Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) в Україні, осіб
8
9
8
11
10
14
3
Співвідношення навантаження на ринку праці відповідного регіону до аналогічного показника по Україні
3
2
4
6
2
6
Побудуємо графік динаміки навантаження на одне робоче місце (вакантну посаду) у Запорізькій області.
/
Рисунок 5. Динаміки навантаження на одне робоче місце (вакантну посаду) у Запорізькій області
Висновок: аналізуючи показники динаміки навантаження на одне робоче місце у Запорізькій області в період 2009-2014 років бачимо, що була тенденція до зростання, тільки у 2011 році досліджуваний показник впав. Це пов’язано з тим, що в 2011 році значно впав показник безробіття серед населення Запорізької області.
Завдання №5. Індекс споживчих цін.
Інфляція - це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями:
перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу;
другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів[5].
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
- порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом! пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
- мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовироб-ництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
- збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
- випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці[5].
Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад" узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін[5].
Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції. Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, оліго-полістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін.
За темпами зростання цін виділяють такі види інфляції:
помірна (характеризується повільним зростанням цін, до 10%).
галопуюча (вимірюється двозначними і тризначними числами, наприклад 20, 100 чи 200% за рік)
гіперінфляція (ціни підвищуються протягом року на тисячі й навіть мільйони відсотків) [5].
У відносно малих межах інфляція може позитивно впливати на економіку. Це обумовлюється такими моментами: грошова маса збільшується, тому знижується відсоткова ставка за кредит, але дещо зростає курс акцій і облігацій, що тягне за собою приріст інвестицій, розширює поле діяльності комерційних банків. Через збільшення грошової маси зростає споживання, підвищується попит на нерухомість, це спричиняє збільшення мотивації до інвестування, це розвиває суспільне виробництво.
Але позитивний вплив інфляція здійснює лише при незначній емісії. Коли ж вона зростає, інфляція стає руйнівним фактором для суспільного виробництва.
Динаміка індексів споживчих цін Запорізькій області протягом 2008-2014 р.
Таблиця 5
№
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Індекси споживчих цін Запорізької області, %
126,2
116,2
110,3
108,2
100,2
99,4
112,4
2
Індекси споживчих цін в Україні, %
125,2
115,9
109,4
108,0
100,6
99,7
112,1
3
Співвідношення індексу споживчих цін по Запорізькому регіону до середнього показника по державі
1,007
1,002
1,008
1,001
0,996
0,996
1,002
Побудуємо графік динаміки індексів споживчих цін Запорізькій області протягом 2008-2014 р.
/
Рисунок 6. Динаміка індексів споживчих цін Запорізькій області протягом 2008-2014 р
Висновок: ІСЦ є одним з найважливіших показників, що характеризують інфляційні процеси. Ми бачимо, що цей показник знижувався з 2008 до 2013 року, що свідчить про позитивну тенденцію. З 2013 року ІСП почав зростати, оскільки інфляція в країні була на рівні 25%, що і позначилося відповідно на моєму регіоні.
Завдання 6. Інвестиції.
Інвестиції — видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал[6].
Капітальні інвестиції - це витрати на капітальне будівництво, придбання (виготовлення власними силами) основних засобів, придбання чи виготовлення інших необоротних матеріальних активів, придбання чи виготовлення нематеріальних активів, а також формування основного стада, які здійснюються в даному періоді з метою отримати економічні вигоди в майбутньому[6].
Залучення інвестиційних ресурсів в економіку регіону шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату мають вагоме практичне значення. Показники обсягів залучених інвестицій та можливостей їх освоєння є критеріями оцінки рівня економічного розвитку регіонів, їх конкурентоспроможності, можливості вирішення питань самоврядного розвитку та забезпечення суспільного добробуту.
Згідно з кейнсіанською теорією безробіття причиною безробіття є недостатній попит на товари. Це зумовлено схильністю людей до заощадження і недостатніми стимулами до інвестицій. Ліквідувати безробіття, на думку кейнсіанців, можна, стимулюючи попит та інвестиції держави. Особлива роль у цьому (зростанні інвестицій) відводиться зниженню позичкового відсотка. Засобом боротьби з безробіттям Дж. Кейнс вважав збільшення інвестицій на розширення громадських робіт і навіть на військові витрати. Кейнс та його послідовники визнають, що безробіття є закономірним явищем для капіталізму епохи вільної конкуренції. Сучасна держава повинна боротися з цим негативним явищем[6].
Динаміка капітальних інвестицій Запорізької області на одну особу
Таблиця 6
№
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Капітальні інвестиції Запорізького регіону в озрахунку на одну особу, грн
4084,3
2561,0
4410,3
3718,1
4030,0
3842,7
3974,1
2
Капітальні інвестиції в Україні в розрахунку на одну особу, грн
5058,4
3308,6
4137,9
5709,6
6467,1
5908,9
5122,9
3
Співвідношення капітальних інвестицій Запорізького регіону на одну особу до відповідного показника в середньому по державі
0,807
0,774
1,065
0,651
0,623
0,650
0,775
Побудуємо графік динаміки капітальних інвестицій Запорізької області на одну особу.
/
Рисунок 7. Динаміка капітальних інвестицій Запорізької області на одну особу.
Висновок: аналізуючи графік, бачимо, що з 2008 до 2009 року було різне зниження капітальних інвестицій у Запорізькому регіоні, проте з 2009 до 2014 була тенденція на збільшення інвестицій у область і в 2014 році було майже досягнуто рівень 2008 року. Отже, Запорізька область є інвестиційно привабливою з цікавими та перспективними напрямками вкладення фінансових ресурсів. Для покращення інвестиційної активності у Запорізькій області необхідно надалі розвивати транспортну інфраструктуру, покращувати співпрацю між бізнесом та органами місцевого самоврядування крім того, необхідно активніше рекламувати область на інвестиційних форумах та у ЗМІ з метою інформування потенційних інвесторів про наявні інвестиційні пропозиції.
Завдання №7. ЗЕД Запорізької області
Експорт — вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх у третій країні (реекспорт) і ін.[7].
Імпорт — ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій)т Товари і послуги, що одна країна продає іншій для внутрішнього використання, обробки чи перепродажу[7].
Мито — непрямий податок, різновид митних платежів, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит[7].
Квотування — це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності[7].
Також це встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах.
Розрізняють квоти:
Квоти спеціальні
Квоти компенсаційні
Квоти антидемпінгові
Квоти на видобуток корисних копалин
Експорт відіграє важливу роль в розвитку економіки країни. Підвищення показників експорту відповідно призводить до підвищення ВВП країни[7].
Динаміка ЗЕД Запорізької області протягом 2009-2014 років
Таблиця 7
№
Показники
Значення показників
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Обсяг експорту Запорізької області, млн. дол. США
2716,8
3200,3
4151,2
4004,8
3678,5
196,4
2
Обсяг експорту України, млн. дол. США
39695,7
51405,2
68394,2
68809,8
63320,7
11520,8
3
Співвідношення обсягу експорту Запорізької області до середнього показника по Україні, %
6,844
6,225
6,069
5,820
5,809
1,704
4
Обсяг імпорту Запорізької області, млн. дол. США
1146,6
1363,0
2271,0
2013,4
1760,0
75,5
5
Обсяг імпорту України, млн. дол. США
45433,1
60742,2
82608,2
84658,1
76986,8
6373,1
6
Співвідношення обсягу імпорту Запорізької області до середнього показника по Україні, %
2,523
2,243
2,749
2,378
2,286
1,184
Побудуємо графік динаміки обсягу експорту Запорізької області протягом 2009-2014 р.
/
Рисунок 8. Динаміка обсягу експорту Запорізької області.
Побудуємо графік динаміки обсягу імпорту Запорізької області протягом 2009-2014 р.
/
Рисунок 9. Динаміка обсягу імпорту Запорізької області.
Висновок: динаміка обсягу як експорту, так і імпорту Запорізької області практично ідентична. З 2009 до 2011 року було стрімке зростання досліджуваних показників, але з 2011 до 2014 – ще більш стрімке падіння. Проте Запорізька область має значний потенціал геополітичного розміщення, природно-ресурсний, трудовий – для активізації спільного підприємництва, екологічний – для збільшення експорту екологічно чистої продукції АПК. Тому доцільно чітко сформулювати пріоритети зовнішньоекономічної діяльності регіону, що дозволить перейти на якісно новий рівень розвитку його економіки.
Завдання №8. Витрати домашніх господарств.
Загальні доходи населення — це сукупність грошових коштів та натуральних надходжень, спрямованих на підтримку фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану людини і на задоволення їх потреб. Вони формуються за рахунок оплати, виплати соціальних фондів (регіональних, місцевих, а також фондів споживання підприємств і організацій), підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів від інших джерел. Загальні доходи містять усі надходження і розраховуються до сплати податків та обов’язкових платежів[4].
Чисті доходи населення — результат перерозподільних процесів. Це ті доходи, що залишаються після здійснення зазначених платежів. Чисті доходи коригуються з урахуванням натуральних соціальних трансфертів[4].
Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач[4].
Витрати населення - витрати па придбання товарів та послуг; сплачений дохід від власності; поточні податки на доходи, майно тощо та інші поточні трансферти. Витрати на придбання товарів та послуг є основним видом витрат населення та визначаються як вартість придбаної продукції[4].
Бідність — соціальне положення, що характеризується відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя. В Україні бідними вважають населення, яке витрачає більше 70 відсотків доходів на продукти харчування. В ЄС бідними вважаються люди, дохід яких становить менше 60% від середнього показника в країні, при цьому враховуються також усі соціальні виплати[4].
Прожитковий мінімум ( вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості[4].
Рівень життя населення — це одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх суб'єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально-економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки[4].
Динаміка витрат домашніх господарств Запорізької області протягом 2009-2014 р.
Таблиця 8
№
Показники
Значення показників
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Витрати населення Запорізької області у розрахунку на одну особу, грн.
17264,0
20724,6
25966,0
29317,9
31693,9
36246,0
2
Витрати населення України у розрахунку на одну особу, грн.
17701,3
20477,3
25021,4
28570,8
30706,7
33667,8
3
Співвідношення витрат населення у розрахунку на одну особу Запорізької області до відповідного показника по Україні, %
97,529
101,207
103,775
102,614
103,214
98,851
Побудуємо графік динаміки витрат населення Запорізької області в розрахунку на одну особу протягом 2009-2014 р.
/
Рисунок 10. Динаміка обсягу витрат домашніх господарств Запорізької області в розрахунку на одну особу.
Висновок: аналізуючи графік, бачимо, що досліджуваний показник мав постійну тенденцію до зростання. Доходи і витрати домогосподарств відіграють надзвичайно важливу роль у суспільній системі Запорізької області, вагомо впливають на усі процеси соціально-економічного розвитку. До сьогодні в Україні державне регулювання у сфері доходів і витрат населення відбувалось хаотично, без належного теоретико-методологічного обґрунтування, що призвело до значного розшарування у перерізі регіонів і формує підвалини для соціальних суперечностей.
Висновки
Результатом проведеного дослідження Запорізького регіону, як складової господарського комплексу України, є висновок про високій потенціал області, обумовлений географічним положенням, розвинутою транспортною інфраструктурою, високим інтелектуальним потенціалом, наявністю аграрної структури. Але без розробки подальшої стратегії стабільного збалансованого розвитку, яка має враховувати не тільки економічні, а й соціально-екологічні аспекти, ресурси Запорізької області будуть використовуватися неефективно.
Проаналізувавши всі досліджувані показники, бачимо, що Запорізька область є однією із найбільш розвинених.
Можна зробити висновок, що ці всі показники напряму залежать один від одного. Наприклад збільшення інвестицій в регіон призводить до збільшення ВРП, збільшення експорту і зменшення імпорту також позитивно впливає на збільшення ВРП. Оскільки інфляція в країні присутня, то