МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Облік і звітність суб’єктів малого підприємництва»
Варіант – 4
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..3
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………….4
Особливості застосування спрощеного Плану рахунків суб’єктами малого підприємництва………………………………………………..4
Порядок переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від неї……………………………………………………………………6
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………10
Тестові завдання………………………………………………………………10
Задача…………………………………………………………………………..11
ВИСНОВОК…………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….
ВСТУП
Метою виконання контрольної роботи з курсу “Облік та звітність суб’єктів малого підприємництва” є закріплення набутих теоретичних знань з дисципліни, методики та методології обліку на окремих ділянках виробничо-господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва, а також здобуття практичних навичок ведення обліку зі застосуванням первинних документів, спрощеного плану рахунків, регістрів обліку та формування звітності.
Завданням контрольної роботи є опанування обліку суб’єктів малого підприємництва, ефективного застосовування здобутих теоретичних знань на практиці, зокрема при використанні спрощеного плану рахунків та заповненні відповідних регістрів обліку.
Контрольна робота складається з двох частин – теоретичної і практичної. У теоретичній частині розглядатимуться особливості застосування спрощеного Плану рахунків суб’єктами малого підприємництва. Темою другого питання є порядок переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від неї. У практичні частині розглядається п’ять тестів та задача. Для розв’язання задачі необхідно заповнити журнал господарських операцій, відомості та заповнити фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.(4.) Особливості застосування спрощеного Плану рахунків суб’єктами малого підприємництва.
Наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186 був затверджений План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, так званий спрощений План рахунків (який вже зазнав відповідних доповнень згідно змін методології ведення бухгалтерського обліку).
Згідно п. 2 наказу № 186 спрощений План рахунків можуть застосовувати, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, визнані згідно чинному законодавству суб'єктами малого підприємництва, і складати фінансову звітність у відповідності з вимогами П(С)БО 25. Отже, спрощений План рахунків, носить пропонований (а не обов'язковий) характер. Підтвердженням тому служить словосполука "можуть застосовувати" з п. 2 наказу № 186. А звідси витікає висновок, що питання, який саме План рахунків застосовувати (спрощений чи загальний План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій), суб'єкти малого підприємництва вирішують самостійно.
На відміну від загального, в спрощеному Плані рахунків передбачені тільки синтетичні рахунки, кількість яких вже дорівнює 27. При цьому облік і узагальнення інформації про забалансові активи і зобов'язання ведеться підприємствами з використанням забалансових рахунків класу 0, передбачених загальним Планом рахунків.
Згідно п. 5 наказу № 186 у разі потреби деталізації аналітичної обліково-економічної інформації до синтетичних рахунків підприємством можуть відкриватися субрахунки.
Записи на рахунках спрощеного Плану рахунків, а також забалансових рахунках, здійснюються відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 (далі - Інструкція № 291).
Зменшення кількості рахунків у спрощеному Плані рахунків призвело до втрати аналітичності інформації, особливо щодо обліку витрат. Відповідно у практичній діяльності СМП виробничої сфери змушені вести облік затрат за звичайними підходами, тобто з використанням рахунків класу 9, а вже після цього формувати інформацію про елементи затрат.
До особливостей спрощеного Плану рахунків належать такі:
- порівняно з рахунками загального Плану рахунків, рахунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для обліку та узагальнення інформації про групи активів, капіталу і зобов'язань;
- назви рахунків спрощеного Плану загалом збігаються з назвами аналогічних рахунків загального Плану рахунків
- у спрощеному Плані рахунків немає окремого синтетичного рахунку для обліку товарів. Так, облік товарів, транспортно-заготівельних витрат і торговельної націнки ведеться на рахунку 26 "Готова продукція" спрощеного Плану рахунків. Цей рахунок також призначено і для обліку готової продукції;
- у спрощеному Плані рахунків немає рахунків 17 "Відстрочені податкові активи" та 54 "Відстрочені податкові зобов'язання". Це підтверджує, що суб'єкти малого підприємництва - платники податку на прибуток, які звітують за скороченою формою, тимчасових різниць щодо податку на прибуток не обчислюють, а відображають у фінансовій звітності суму податку на прибуток, відображену в податковому обліку;
- спрощений План рахунків не містить деяких рахунків, зокрема, таких як 49 "Страхові резерви", 76 "Страхові платежі" (вони передбачені для суб'єктів страхової діяльності, які не можуть бути суб'єктами малого підприємництва), 19 "Негативний гудвіл", 25 "Напівфабрикати".
Незважаючи на те, що відповідно до спрощеного Плану рахунків кількість синтетичних рахунків скорочено до 25, з метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що вимагають деталізації доходів (за видами діяльності) і витрат (за елементами та видами діяльності), уникнути відкриття низки субрахунків до таких рахунків бухгалтеру не можливо і не доцільно.
Тому під час розроблення облікової політики підприємствам, що застосовують спрощений План рахунків, доцільно передбачити відповідні субрахунки для деталізації доходів та витрат. Зокрема, необхідність заповнення у Балансі (форма № 1-м) статті "Резерв сумнівних боргів" вимагає введення однойменного субрахунку до рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", наявність статей "Статутний капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал" і "Неоплачений капітал" - відповідних субрахунків до рахунку 40 "Власний капітал".
Загалом можна сказати, що скорочення кількості рахунків для СМП, по суті, обернулося простою формальністю.
34. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від неї.
В Податковому кодексі України (далі – ПК України) зазначається, що фізичні особи – підприємці та юридичні особи можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування в разі, коли вони відповідають критеріям зазначеним в ст. 291 ПК України. Дії, які потрібно зробити, момент переходу на спрощену систему оподаткування залежить від того на якому етапі існування юридичної особи чи фізичної особи-підприємця здійснюється такий перехід. Для переходу на спрощену систему оподаткування потрібно подати такі документи:
заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку;
розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Як було вище зазначено відмінності переходу на спрощену систему оподаткування залежить від часу існування суб’єкта господарювання та групи, яка обирається. Тому з метою полегшення подальшого аналізу розділимо суб’єктів господарювання на такі категорії в залежності від часу існування та групи платника єдиного податку, яку планується обрати:
суб’єкта господарювання реєструється в державного реєстратора;
фізична особа – підприємець зареєстрована в тому ж місяці, в якому планується перехід на 1 або 2 групу платників податків спрощеної системи оподаткування;
суб’єкт господарювання планує перейти на 3-6 групу платників податків, з моменту державної реєстрації минуло не більше 10 днів;
інші випадки
1 січня 2014 року набрали чинності зміни до ПК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якими надано право обирати систему оподаткування на якій перебуватиме суб’єкт господарювання уже з його реєстрації. За загальним правилом з моменту реєстрації суб’єкти господарювання перебувають на загальній системі оподаткування.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. В інших випадках коли суб’єкт господарської діяльності бажає перейти на спрощену систему оподаткування він може це зробити шляхом подання заяви до відповідного територіального органу Міністерства доходів та зборів не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Суб’єкт господарювання переходить на спрощену систему оподаткування з першого числа першого місяця наступного календарного кварталу за тим в якому було подано заяву. Звичайно перехід здійснюється в разі дотримання умов передбачених ст. 291 ПК України. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік. Після подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування відповідний територіальний орган Міністерства доходів та зборів повинен внести відповідні записи до реєстру платників єдиного податку. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. Перелік підстав для відмови зазначений в ст. 299.6 ПК України і є виключним. Відмова від спрощеної системи оподаткування може бути добровільна, за власним бажання, в такому випадку суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до відповідного територіального органу Міністерства доходів та зборів органу заяву. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів. А також обов’язкова, платники податків зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, в таких випадках: 1. у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2. у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п’ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3. у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п’ятої і шостої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4. у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5. у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6. у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7. у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8. у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1.(4.)Чи можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор:
а) так
б) ні
2.(34.) До суб’єктів малого підприємництва відносяться:
а) лише суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро;
б) юридичні та фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро;
в) юридичні та фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму 20 мільйонів гривень.
3.(52.) Мінімальний розмір статутного капіталу регламентований:
а) лише для господарських товариств
б) для всіх малих підприємств незалежно від форми власності
в) для акціонерних товариств
4.(70.)На якому синтетичному рахунку суб’єкти малого підприємництва, користувачі спрощеної системи обліку ведуть облік утримань єдиного соціального внеску?
а) 64;
б) 65;
в) 66;
г) 68.
5.(88.) До виробничої собівартості готової продукції включаються:
а) змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати;
б) постійні розподілені загальновиробничі витрати;
в) змінні, постійні розподілені та постійні нерозподілені загальновиробничі витрати;
г) постійні нерозподілені загальновиробничі витрати.
ВИСНОВКИ
Написання контрольної роботи допомогло вивчитиосновні відмінності та особливості ведення обліку в суб'єктів малого підприємництва, методику використання спрощеного плану рахунків, регістрів обліку, складання податкової та фінансової звітності.
У теоретичній частині контрольної роботи розглянуто особливості застосування спрощеного Плану рахунків суб’єктами малого підприємництва.На відміну від загального, в спрощеному Плані рахунків передбачені тільки синтетичні рахунки, кількість яких вже дорівнює 27.Зменшення кількості рахунків у спрощеному Плані рахунків призвело до втрати аналітичності інформації, особливо щодо обліку витрат. Друге питання розкриває теоретичну інформацію про порядок переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від неї.В Податковому кодексі України зазначається, що фізичні особи – підприємці та юридичні особи можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування в разі, коли вони відповідають критеріям. Після подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування відповідний територіальний орган Міністерства доходів та зборів повинен внести відповідні записи до реєстру платників єдиного податку.
Виконання задачі допомогло навчитися відображати господарські операції суб’єкта малого підприємництва на рахунках бухгалтерського обліку з використанням спрощеної форми обліку, заповненні журналу господарських операцій та формуванні звітності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
. Гура Н. О. Облік на підприємствах малого бізнесу: навчальний посібник / Н.О. Гура, Т.Г. Мельник, Т.М. Моторина. - К.: Знання, 2007. - 310с.
Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами: наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2011 № 720.
Облік і звітність суб’єктів малого підприємництва: Навчальний посібник. – за заг. редакцією Хомяка Р.Л.- 3 те вид., доп. і перероб. // – Львів: «Магнолія-2006», 2012. – 254 с.
Податковий Кодекс України від 02.12.2010р. 2755-VI.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»: наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39.