Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та
прикладної економіки
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
з дисципліни
«Мікроекономіка»
Варіант №27
ЗАВДАННЯ 1
Сіткові зовнішні впливи: ланцюговий ефект, ефект снобізму
Ланцюговий ефект – бажання споживачів купувати товар, яким володіє кожна особа (наслідування моди). Створення ланцюгового ефекту є основною метою реклами.
Ланцюговий ефект зумовлюється короткочасним захопленням і модою, але позитивний мережевий вплив може виникати і з інших причин. Внутрішня цінність деяких товарів для їх власників є тим більшою, чим більшою є кількість людей, які володіють такими товарами.
Ефект снобізму є прикладом негативного мережевого зовнішнього впливу. Він означає бажання володіти вишуканими чи унікальними товарами. Попит на такий товар буде тим вищим, чим менше людей володітиме ним. До таких снобістських товарів належить витвори мистецтва, ексклюзивний одяг, автомобілі. В такому разі цінність від володіння товарами, які можна кваліфікувати як снобістські, частково зумовлена престижність і особливим статусом, які випливають із обмеженості кола власників цих товарів.
На відміну від ланцюгового ефекту ефект снобізму робить ринковий попит менш еластичним. Ефект снобізму пригнічує зростання попиту – цей висновок є важливим для ціноутворення.
Рис. 1.1. Ланцюговий ефект Рис. 1.2. Ефект снобізму
На відміну від ланцюгового ефекту ефект снобізму робить ринковий попит менш еластичним. Ефект снобізму пригнічує зростання попиту – цей висновок є важливим для ціноутворення.
Максимізація прибутку на ринку досконалої конкуренції за методом порівняння загальних доходу та витрат
Крива загального виторгу є прямою лінією що іде праворуч вгору, оскільки загальний виторг зростає на постійну величину від продажу кожної додаткової одиниці продукції. Загальні витрати зростають зі збільшенням обсягу виробництва, оскільки збільшення продукції потребує більшої кількості ресурсів. Проте темпи зростання загальних витрат залежать від відносної ефективності роботи фірми. Згідно із законом спадної віддачі у продовж деякого часу темпи зростання загальних витрат знижуються, бо фірма ефективніше використовує свої постійні ресурси. Згодом загальні витрати починають зростати прискореними темпами в наслідок зниження ефективності, яка супроводжує інтенсивніше використання виробничих потужностей. Максимальний прибуток досягається в точці де різниця по вертикалі між кривими загального виторгу і загальних витрат є найбільшою. Крім того, існує дві точки беззбитковості, які забезпечують нормальний прибуток. Інтервал між ними визначає межі отримання економічного прибутку.
Щоб максимізувати економічний прибуток фірми, керівництво може успішно використовувати дані про можливий виторг і витрати. Отже, існують два методи максимізації прибутку фірми. Метод порівняння загального виторгу і загальних витрат. Дохід (виторг) – це та сума грошей, яку отримує фірма від продажу нею вироблених товарів чи послуг. Як відомо економічний прибуток фірми є різницею між загальним виторгом і загальними витратами: П=TR–TC
Економічний прибуток може бути додатнім, від’ємним і рівним нулю. Якщо TR>TC, то фірма має прибутки (П>0). Якщо TR=TC, то економічного прибутку вона не має (П=0). Якщо TR<TC, то фірма несе збитки (від’ємний економічний прибуток, П<0).
Рис.1.3. Максимізація прибутку за чистої конкуренції.
ЗАВДАННЯ 2
У короткостроковому періоді:
а) рівень принаймні 1-го з ресурсів неможливо змінювати
б) не існує фіксованої кількості ресурсів;
в) всі ресурси фіксовані;
г) кількість праці неможливо змінювати;
Тому що короткостроковий період - це період часу, коли потужності фірми залишаються незмінними, але обсяг виробництва може бути змінений шляхом застосування більшої або меншої кількості живої праці, сировини, палива, енергії. Тому у короткостроковому періоді одні види ресурсів змінні, а інші - фіксовані. В короткостроковому періоді частина ресурсів (напри клад, капітал) залишається незмінною, тоді збільшення обсягів виробництва можна досягти лише завдяки нарощуванню змінних ресурсів (наприклад, праці).
Якщо за певного обсягу виробництва граничні витрати фірми, яка працює в умовах монополістичної конкуренції, менші за її середні загальні витрати і дорівнюють граничному доходу, то це означає, що:
а) фірма отримує прибутки;
б) фірма досягла рівноважного обсягу виробництва;
в) фірма зазнає збитків;
г) правильної відповіді немає.
Фірма обирає для вироблення саме ту кількість продукції, при якій MR=MC, що відповідатиме точці, в якій загальний дохід починає зростати в менших темпах, ніж загальні витрати. Положення кривої ATC над цією точкою свідчить про відсутність розподільчої та виробничої ефективності і воно є характерним як для випадку отримання фірмою прибутків, так і її збитковості.
Рис. 2.1. Поведінка монополістичного конкурента
Крива пропозиції прав на забруднення:
а) має негативний нахил;
б) абсолютно еластична;
в) абсолютно нееластична;
г) має позитивний нахил.
Тому що рівень запропонованої можливості забруднення є визначений урядом і не змінюється із зміною витрат, викликаних одиницею забруднення:
Рис. 2.2. Права на забруднення довкілля
ЗАВДАННЯ 3
P
QD
QS
5019,71
30
74
4512,42
33
69
4005,13
36
64
3497,84
39
59
2990,55
42
54
2483,26
45
49
1975,97
48
44
1468,68
51
39
961,39
54
34
454,1
57
29
Записуємо рівняння попиту і пропозиції, пам’ятаючи, що їхні загальні рівняння мають такий вигляд: .
Для таблиці ΔР= –507,29.
Отже:
Рівняння попиту
Рівняння пропозиції
Визначаємо вільний член “а”, підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію QD i P з таблиці:
Визначаємо вільний член “с”, підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію QS i P з таблиці:
Рис. 3.1. Криві попиту і пропозиції
Визначаємо точку ринкової рівноваги.
Як відомо в точці ринкової рівноваги QD = QS.
Отже, прирівнюємо рівняння попиту і пропозиції:
Як зміниться ситуація на ринку, якщо ціна на товар буде:
а) на 52 грн вищою за рівноважну.
Р1 = 2227,83+52=2279,83
Обчислюємо:
QS > QD, отже на ринку утворився надлишок в розмірі: QS – QD = 0,82.
б) на 42,71 грн нижчою за рівноважну.
Р2 = 2227,83-42,71=2185,12
Обчислюємо:
QD > QS, отже на ринку утворився дефіцит в розмірі: QD – QS = 0,68
а) якщо попит зменшиться на 10 %, то крива попиту переміститься вліво, а рівняння попиту набуде вигляду:
б) якщо пропозиція зросте на 20%, то крива пропозиції переміститься вправо, а рівняння пропозиції набуде вигляду:
.
В даному завданні наведені конкретні зміни нецінових факторів попиту чи пропозиції, які треба проілюструвати на графіку, зазначаючи при цьому, як змінились ціна і кількість ринкової рівноваги.
А) очікується зростання ціни товару. Це неціновий фактор попиту, який впливає на його збільшення .
Рис. 3.2. Зміна стану ринкової рівноваги в результаті очікування зростання ціни товару.
Як видно з рис. 3.2. переміщення кривої попиту вправо вгору призвело до зміни стану ринкової рівноваги, що супроводжується зростанням ціни рівноваги та збільшенням кількості рівноваги.
Б) держава введе податок на продаж товару – це неціновий чинник пропозиції, він впливає на її зменшення
Рис. 3.3. Зміна стану ринкової рівноваги в результаті введення податку на продаж товару
Як видно з рис. 3.3. переміщення кривої пропозиції вліво призвело до зміни стану ринкової рівноваги, що супроводжується зростанням ціни рівноваги та зменшенням кількості рівноваги.
Розраховуємо коефіцієнти цінової еластичності попиту за формулою цінової еластичності попиту :
Як видно усі коефіцієнти еластичності і це означає, що попит є нееластичним вздовж усієї кривої попиту, тобто на усіх відрізках, що задані умовою. Нееластичний попит зображено на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Нееластичний попит
Розраховуємо дохід фірми за формулою: .
P
5019,71
4512,42
4005,13
3497,84
2990,55
Q
30
33
36
39
42
TR
150591,3
148909,86
144184,68
136415,76
125603,1
P
2483,26
1975,97
1468,68
961,39
454,1
Q
45
48
51
54
57
TR
111746,7
94846,56
74902,68
51915,06
25883,7
Будуємо криві доходу і попиту.
Рис. 3.5. Крива загального доходу
Рис. 3.6. Крива загального попиту
Як бачимо з графіка, зі зростанням обсягу продажу товару величина загального доходу зменшується. Пов’язано це з тим, що попит на продукцію фірми є нееластичним, тобто слабко реагує на зміну в ціні, і коли продавець зменшує ціну (зверху вниз по таблиці) на певний відсоток, то величина попиту хоча і реагує на це зростання, однак на менший відсоток. У результаті такого зменшення ціни продавець втрачає прибуток. При накладанні графіку бачимо, що уся крива попиту, на якій попит власне є нееластичним відповідає спадній кривій доходу.
Знаючи, що найбільший дохід отримується, коли попит є одинично еластичним, тобто , враховуючи формулу еластичності: , – а також беручи до уваги рівняння попиту обчислюємо ціну, при якій дохід максимальний, а згодом і сам дохід.
10. Визначаємо, що вигідніше – підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Це ми будемо
визначати на підставі даних про зміну доходу. Насамперед визначимо який має дохід
фірма при ціні ринкової рівноваги:
TR=2227,83*46,5=103594,095 – це дохід, з яким будуть порівнюватись всі наступні зміни:
а) Отож, збільшуємо ціну на Z1(56) грн, а саме P1 = 2227,83+56=2283,83
Обчислюємо QD:
QD1 = 59,6664-0,00591*2283,83=46,169
Обчислюємо нове значення доходу:
TR1=2283,83*46,169=105442,147
Після збільшення ціни на 56 грн, ціна сягнула 2283,83, попит становив 46,169, а
дохід 105442,147. До збільшення ціни дохід становив 103594,095, тобто він був меншим, порівняно із внесеними змінами. Тому можна сказати, що збільшення ціни на таку величину буде доцільним. До такого результату привело те, що ціна піднялась і відповідно це призвело до збільшення доходу.
б) Зменшуємо ціну на Z2(64) грн, і тоді вона становитиме:
Р2=2227,83-64=2219,83
Обчислюємо QD:
QD2 = 59,6664-0,00591*2219,83=46,5473
Обчислюємо нове значення доходу:
TR2=2219,83*46,5473=103327,093
Після зниження ціни на 64 грн, ціна сягнула 2219,83, попит становив 46,5473, а
дохід 103327,093. До збільшення ціни дохід становив 103594, що був більшим(але не значно), порівняно із внесеними змінами. Тому можна сказати, що зниження ціни на таку величину бути недоцільним.
Загалом, розрахувавши дохід при збільшені ціни на 56 грн, і на зниження ціни на 64 грн, можна стверджувати, що фірмі доцільніше буде підвищити ціну, ніж зменшити. Оскільки, за такої умови збільшиться дохід фірми.
TR1> TR >TR2, а саме, 105441,147>103594,095>103327,093
ЗАВДАННЯ 4
Отже, споживач купує два товари А та В.
Ціна товару А становить 54 грн., ціна товару В – 81 грн.
На купівлю цих товарів він витрачає 73000 грн.
Функція загальної корисності споживача задана таким чином: .
Для обчислення оптимального споживчого кошика, потрібно скористатись правилом максимізації корисності: .
Аопт1=676,39
Вопт1=450,31,389
Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: .
Рис. 4.1. Бюджетна лінія
Виходячи із функції загальної корисності: , – беремо декілька значень кількостей товарів А та В для побудови кривої байдужості, враховуючи і оптимальні кількості товарів, та будуємо модель споживчої рівноваги (крива байдужості власне дотикатиметься до бюджетної лінії в точці оптимуму, який обчислений вище).
Рис. 4.2. Початковий стан рівноваги
Нехай ціна на товар А зростає на 10 грн, тобто буде становити 64 грн. Зрозуміло, що зростання ціни на товар за незмінного рівня бюджету призведе до зміни до структури оптимального споживчого кошика.
Аопт2=570,30
Вопт2=450,31
Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: .
Рис. 4.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А
Рис. 4.4. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А
Якщо споживач не бажає зменшувати величину свого задоволення, то абсолютно зрозуміло, що після зростання ціни товару А він повинен витрачати більше грошей. Для того, щоб визначити структуру оптимального споживчого кошика, треба записати систему з таких трьох рівнянь:
Розв’язками цієї системи є нова структура споживчого кошика: Аопт3=620,87; Вопт3=490,57, та величина витрат, потрібна для купівлі такої кількості товарів:
Рівняння цієї бюджетної лінії матиме такий вигляд: .
Рис. 4.5. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А і при більшому бюджеті
Рис. 4.6. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А за незмінного рівня корисності
4. В результаті проведених обрахунків у п. 1–3 можна встановити, що діяли два ефекти: доходу і заміщення. Для обчислення кількісних величин цих ефектів треба пам’ятати, в
чому їхня суть. Отже:
ефект доходу показує, як впливає зміна ціни товару на реальний дохід споживача, і, отже, на кількість придбаного товару; при цьому номінальний дохід залишається незмінним, а кількість задоволення змінюється;
ефект заміщення ілюструє вплив зміни ціни товару на його відносну ціну стосовно іншого товару, і відповідно на обсяг споживання; при цьому номінальний дохід змінюється, а рівень задоволення залишається незмінним.
В початковій ситуації оптимальний кошик мав таку структуру: Аопт1=676,39; Вопт1=450,31. Згодом, після зростання ціни товару А, кількість обох товарів становила: Аопт2=570,30; Вопт1=450,31. Як видно, змінилась кількість товару А, тому в даному випадку спостерігається ефект доходу, який становитиме: 570,30-676,39 = –169,09.
Якщо ж споживач бажає отримувати початковий рівень задоволення, його кошик повинен виглядати таким чином: Аопт3=620,87; Вопт3=490,57. Порівняно з початковим кошиком змінились кількості обох товарів внаслідок зміни відносних цін, що свідчить про дію ефекту заміщення. Тому ефект заміщення, який спостерігається в даній ситуації, становитиме:
для товару А: 620,87–676,39 = –55,52
для товару В: 490,87–450,31 = 40,56
ЗАВДАННЯ 5
β = 0,6271; α = 0,4358; A = 37.
K
L
Q
729
9,5860
2700
729
19,172
4170,029
729
28,758
5377,320
Як видно, кількість праці зростає на однакову величину, а саме: ΔL=9,5860. В результаті збільшення кількості праці обсяг виробництва також зріс, проте темп приросту сповільнюється: ΔQ1=1470,029; ΔQ2=1207,291. За таких умов, коли збільшення кількості праці на певну фіксовану величину при незмінній кількості капіталу призводить до сповільнення зростання обсягу виробництва, існує спадна віддача від праці.
Рис. 5.1. Спадна віддача від праці
K
L
Q
4,22
656,1
4050
8,44
656,1
5475,323
12,66
656,1
6533,731
Отже, з таблиці видно, що кількість капіталу зростає на однакову величину, а саме: ΔК=4,22. Кількість праці при цьому залишається незмінною. В результаті нарощування кількості капіталу обсяг виробництва зростає, однак темп приросту сповільнюється: ΔQ1=1425,323; ΔQ2=1058,408. За таких умов говорять про спадну віддачу від капіталу.
Рис. 5.2. Спадна віддача від капіталу
K
L
Q
729
9,5860
2700
1458
19,172
5640,584
2916
38,344
11783,967
В даному випадку α + β = 1,0629 > 1, отже, повинна існувати віддача від масштабів, що зростає. Це доводиться таким чином.
Як видно з таблиці, кількість вхідних ресурсів: праці і капіталу, – зростає вдвічі. Обсяг виробництва, проте, зростає більше, як вдвічі, а саме:
Q2/Q1= 5640,584/2700=2,089105>2
Q3/Q2=11783,967/5640,584=2,089139>2
Отже, існує зростаюча віддача від масштабів.
K
L
Q
23,9260287
103
2700
26,0842222
97
2700
28,5943891
91
2700
31,5432510
85
2700
35,0472317
79
2700
39,2659612
73
2700
44,4237977
67
2700
50,8446541
61
2700
59,0134966
55
2700
1) Щоб записати рівняння виробничої функції потрібно початкові дані підставити у виробничу функцію Кобба-Дугласа, зокрема:
Для запису алгебраїчного виразу ізокванти, потрібно у виробничу функцію підставити значення Q з таблиці.
Будуємо ізокванту:
Рис. 5.3. Ізокванта
Обчислюємо граничну норму технічної заміни для кожної точки ізокванти, використовуючи таку формулу: .
3) При PL = 7290; PK = 20178,98 визначаємо витрати виробництва для кожної з комбінацій
праці і капіталу.
Витрати виробництва визначаються за такою формулою:
Отже, TC1=7290*103+20178,98*23,9260287=1233672,854;
TC2=7290*97+20178,98*26,0842222=1233482,998;
TC3=7290*91+20178,98*28,5943891=1180395,605;
TC4=7290*85+20178,98*31,5432510=1256160,631;
TC5=7290*79+20178,98*35,0472317=1283127,387;
TC6=7290*73+20178,98*39,2659612=1324517,045;
TC7=7290*67+20178,98*44,4237977=1384855,109;
TC8=7290*61+20178,98*50,8446541=1470683,258;
TC9=7290*55+20178,98*59,0134966=1591782,167.
Серед усіх визначених значень витрат мінімальним є значення TC3.
Таке значення досягається при такій комбінації праці і капіталу: L=91; К=28,5943891.
Рівняння ізокости матиме такий вигляд: .
Будуємо цю ізокосту:
Рис. 5.4. Ізокоста
4) Щоб з’ясувати, чи є обчислений в попередньому пункті рівень витрат найменшим, потрібно скористатись правилом найменших витрат: . Для спрощення дане правило записують в такому форматі: . Отже, в нашому випадку виявлено, що для виробництва заданого обсягу продукції при виявленій комбінації праці і капіталу: L=91; К=28,5943891, – дана рівність не досягається, тобто:
Тому, виходячи з рівності , обчислюємо оптимальні значення праці і капіталу. В результаті обчислень ми отримаємо такі оптимальні значення праці та капіталу:
Lопт=89,3050; Копт=22,4210.
Оптимальне, тобто мінімальне значення витрат, становитиме:
.
Рівняння ізокости матиме такий вигляд: .
Будуємо модель виробництва за найменших витрат.
Рис. 5.5. Модель виробництва за найменших витрат
ЗАВДАННЯ 6
;
;
.
Q
VC
FC
P
TR
AR
MR
TC
ATC
AVC
AFC
MC
TR–TC
1
25,6
67,5
297
297
297
270
93,1
93,1
25,6
67,5
25,6
203,9
2
54
67,5
270
540
270
216
121,5
60,7
27
33,7
32,4
418,5
3
93,1
67,5
243
729
243
162
160,6
53,5
31,05
22,5
47,2
568,4
4
151,2
67,5
216
864
216
108
218,7
54,6
37,8
16,8
70,2
645,3
5
236,2
67,5
189
945
189
54
303,7
60,7
47,2
13,5
101,2
641,3
6
356,4
67,5
162
972
162
0
423,9
70,6
59,4
11,2
140,4
548,1
7
519,7
67,5
135
945
135
-54
587,2
83,8
74,2
9,6
187,6
357,8
8
734,4
67,5
108
864
108
-108
801,9
100,2
91,8
8,4
243
62,1
9
1008,4
67,5
81
729
81
-162
1075,9
119,5
112,04
7,5
306,4
-346,9
10
1350
67,5
54
540
54
-216
1417,5
141,7
135
6,7
378
-877,5
11
1767,1
67,5
27
297
27
-270
1834,6
166,7
160,6
6,1
457,6
-1537,6
Якщо дивитись на результати обчислень у таблиці, то максимальний прибуток в розмірі 645,3 досягається при ціні 216 грн. і обсязі виробництва 4 одиниці. Проте чи є цей прибуток найбільшим. Для цього треба скористатись правилом максимізації прибутку: . Як видно при даному обсязі виробництва MR = 108, а MC =70,2. Зрозуміло, що ці величини не рівні. Тому потрібно проводити обчислення далі для обчислення оптимального значення ціни та обсягу виробництва, при яких прибуток буде максимальним. Для цього знову ж таки користуємось рівністю .
324-54Q=27+4,05Q2-5,4Q
4,05Q2+48,6Q=297
Q2+12Q-73,3333=0
Q1=4,4563
Q2=-16,4563
Qопт=4,4563
Pопт=203,6811
TR=907,6551
TC=253,6677
Пmax=(TR-TC)max=653,9874
Тоді відповідно ціна становитиме 189 грн., а прибуток 641,3 грн.
Будуємо криві середніх та граничних витрат, а також криві середнього і граничного доходів.
Рис. 6.1. Криві середніх і граничних витрат
Рис. 6.2. Криві граничного і середнього доходів
Будуємо моделі максимізації прибутку.
Рис. 6.3. Максимізація прибутку фірмою, яка працює в умовах недосконалої конкуренції, за методом порівняння загальних витрат і загального доходу
Як видно з графіка крива загального доходу до певного обсягу виробництва лежить над кривою загальних витрат, тобто дохід при цих обсягах виробництва повністю покриває загальні витрати, і фірма отримує прибутки. Максимальний прибуток досягається в точці, де відстань по вертикалі між кривими загального доходу і загальних витрат є найбільшою. Ця точка визначається в попередньому пункті. Зрештою найбільший прибуток можна дослідити і за кривою прибутку.
Рис. 6.4. Максимізація прибутку фірмою, яка працює в умовах недосконалої конкуренції, за методом порівняння граничних витрат і граничного доходу
Як видно з рис. 6.4. фірма максимізує прибуток при обсязі виробництва Q*, що визначається точкою перетину MR і MC; крива попиту (AR) лежить над кривою середніх загальних витрат, отже ціна є більшою від середніх витрат і фірма отримує прибуток. Прибуток показаний площею заштрихованого прямокутника і обчислюється таким чином:
.
Пmax = 4,4563*(203,6811-69,7)= 597,0599.
Для пояснення залежності між загальним і граничним доходом побудуємо їхні криві.
Рис. 6.5. Залежність між загальним і граничним доходами
Дивлячись на графік, ми бачимо, що коли граничний дохід є додатнім, загальний при цьому зростає, і коли граничний дохід стає від’ємним, загальний дохід реагує на це зменшенням. При нульовому значення граничного доходу загальний дохід досягає свого максимуму.
ЗАВДАННЯ 7
Ціна за годину роботи одиниці праці становить 270 грн, за годину використання капіталу – 405 грн, ціна товару – 135 грн.
L
TPL
MPL
APL
K
TPK
MPK
APK
270
2700
-
10
270
5670
-
21
540
4860
8
9
540
10530
18
19,5
810
6480
6
8
810
14580
15
18
1080
7830
5
7,25
1080
17820
12
16,5
1350
8910
4
6,6
1350
20250
9
15
1620
9720
3
6
1620
21870
6
13,5
1890
10260
2
5,43
1890
22680
3
12
Нам необхідно знайти таку комбінацію праці і капіталу, при якій витрати на виробництво 26730 одиниць продукції були б найменшими. Це можна зробити, користуючись правилом мінімізації витрат:
–
–
0,029629
0,044444
0,022222
0,037037
0,018518
0,029629
0,014814
0,022222
0,011111
0,014814
0,007407
0,007407
Необхідна нам рівність досягається 4 рази:
, при цьому TPL = 4860, TPK = 17820, отже загальний обсяг виробництва ТР = TPL + TPK = 22680;
, при цьому TPL = 6480, TPK = 20250, отже загальний обсяг виробництва ТР = TPL + TPK = 26730;
, при цьому TPL = 8910, TPK = 21870, отже загальний обсяг виробництва ТР = TPL + TPK = 30780;
, при цьому TPL = 10260, TPK = 22680, отже загальний обсяг виробництва ТР = TPL + TPK = 32940.
Очевидно, що нас зацікавить другий варіант, коли , бо при цьому виготовляється необхідний обсяг продукції. За таких умов кількість праці і капіталу відповідно становлять: QL = 810 , QK = 1350.
Тоді загальні витрати становитимуть: 270*810+405*1350=765450.
Для того, щоб визначити кількість праці і капіталу, при якій прибуток буде максимальним, потрібно скористатись правилом максимізації прибутку:
,
За умовою продукція фірми продається на конкурентному ринку, отже, MR = P = 135.
–
–
–
–
1080
2430
4
6
810
2025
3
5
675
1620
2,5
4
540
1215
2
3
405
810
1,5
2
270
405
1
1
Отже, умова виконується, якщо QL =1890 , QK =1890 .
Відповідно до попереднього пункту загальний обсяг продукції, при якому прибуток буде максимальним, становить: .
Тоді загальний дохід становитиме: .
Визначаємо загальні витрати: .
Отже, максимальний прибуток становить: .
23.05.2016 17:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора