Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
кафедра менеджменту і
міжнародного підприємництва
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
Варіант -
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Завдання 1. Динаміка індексів фізичного обсягу валового регіонального продукту…………………………………………………………………………...4
Завдання 2. Динаміка чисельності зайнятого населення .……………………...6
Завдання 3. Динаміка рівня безробіття населення……………………………...8
Завдання 4. Динаміка кон’юнктури ринку праці………………………………11
Завдання 5. Динаміка індексу споживчих цін ………………………………...13
Завдання 6. Динаміка співвідношення інвестицій в основний капітал до обсягу ВРП…………………………………………………………………….....15
Завдання 7. Динаміка частки експорту товарів підприємствами Чернігівської області в загальному обсязі експорту України протягом 2007-2011рр.....................................................................................................................17
Завдання 8. Динаміка обсягів депозитів населення в розрахунку на одного мешканця Чернігівської області протягом 2007-2010рр ………..…………....19
Завдання 9.Узагальнююча характеристика розвитку Чернігівської області на основі показників ВРП, рівня безробіття та інфляції………………………....22
ВИСНОВОК.……………………………………………………………………..27
Список використаної літератури……….……………………………………….29
ВСТУП
Для того, щоб глибше зрозуміти суть макроекономіки варто провести дослідження основних макроекономічних показників на рівні окремої області. Виконання даної наукової роботи дає можливість отримати навички макроекономічного аналізу стосовно результатів діяльності обласної державної адміністрації. Дана наукова робота присвячена аналізу економіки Чернігівської області.
Чернігівщина – край з потужним економічним, інтелектуальним і природним потенціалом. Її розташування в межах поліської та лісостепової зон зумовлює різноманіття природного середовища і сировинних ресурсів, історичної спадщини, видів і напрямів виробничої діяльності. Основу економіки області складають розвинена промисловість та продуктивне сільське господарство.
Пріоритетними у промисловості є харчова, целюлозно-паперова, паливна, машинобудівна галузі. Помітну роль відіграють також хімічна, легка промисловість та деревообробка.
Паливна промисловість Чернігівської області представлена видобуванням нафти, газу і торфу, а також первинною переробкою газу на Гнедінцевському газопереробному заводі.
В області зареєстровано близько 40 підприємств з іноземними інвестиціями, що працюють в різних сферах економіки: оптовій і роздрібній торгівлі, промисловості, будівництві, сфері послуг.
Найбільшими виробниками з них є тютюнова компанія «Прилуки» (україно-англійське) – виробництво тютюнових виробів; Чернігівський пивкомбінат «Десна» (україно-бельгійське) і «Ніжинський пивзавод» (україно-люксембурзьке) – виробництво пива і безалкогольних напоїв; ТОВ СП «Чексил-Аріадна» (україно-американське) – торгівля тканинами; ТОВ «Компанія Союз» (україно-латвійське), ТОВ «ТРИАЛ-ЛТД» (україно-американське) – оптова і роздрібна торгівля; Люсент-Технолоджі – ЧеЗаРа (україно-нідерландське) – телекомунікаційне устаткування.
Завдання 1.
Валова додана вартість – додатково створена у процесі виробництва вартість, яка визначається як різниця між вартістю вироблених (випуск) і вартістю повністю використаних у процесі виробництва товарів і послуг (проміжне споживання). Валова додана вартість кожного виду економічної діяльності обчислюється як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням і визначається в основних цінах, тобто з урахуванням субсидій на продукти, але за виключенням податків на них. Валова додана вартість в основних цінах розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням кожного виду економічної діяльності, зменшена на величину оплати послуг фінансових посередників. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва.
Оплата послуг фінансових посередників визначається як різниця між доходами від власності, отриманими фінансовими посередниками (за виключенням чистого доходу, одержаного від інвестування їх власних коштів) і відсотками, сплаченими їх кредиторам. Чисті податки – це податки на продукти за виключенням субсидій на продукти.
Податки на продукти – це податки, які справляються пропорційно кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею-резидентом. До них відносяться податок на додану вартість, акцизний збір, імпортні та експортні мита, податок з реклами, готельний збір, єдиний податок на підприємницьку діяльність, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, митні
збори, відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку через територію України тощо.
Субсидії на продукти – це субсидії, які надаються пропорційно кількості або вартості продуктів та послуг, реалізованих на внутрішньому ринку або експортованих виробничою одиницею-резидентом. Вони включають відшкодування із державного та місцевих бюджетів підприємствам у порядку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію.
Таблиця 1
Динаміка індексів фізичного обсягу валового регіонального
продукту Чернігівської області в розрахунку на одну особу протягом 2006-2010рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
1
Індекс фізичного обсягу ВДВ регіону, % до попереднього року
105,0
108,1
103,7
90,7
101,1
2
Базисне абсолютне відхилення, %-х пунктів
–
3,1
-1,3
-14,3
-3,9
3
Ланцюгове абсолютне відхилення, %-х пунктів
–
3,1
-4,4
-13
10,4
Рис. 1 Динаміка індексів фізичного обсягу валового регіонального продукту Чернігівської області в розрахунку на одну особу протягом 2006-2010рр.
Здійснивши аналіз динаміки індексів фізичного обсягу валового регіонального продукту Чернігівської області в розрахунку на одну особу протягом 2006-2010рр. встановлено, що аналізований показник із 105,0% у 2006 році скоротився до 101,1% у 2010 році, тобто на 3,9 відсоткових
пункти. Це є негативним явищем. Зокрема, у 2007 році аналізований показник становив 108,1% і в порівнянні з попереднім роком він збільшився на 3,1 відсоткових пунктів; у 2008 році аналізований показник становив 103,7% і в порівнянні з попереднім роком він зменшився на 4,4 відсоткових пункти. У 2009 році аналізований показник становив 90,7% і в порівнянні з попереднім роком він зменшився на 14,3 відсоткових пунктів; у 2010 році аналізований показник становив 101,1% і в порівнянні з попереднім роком він збільшився на 3,9 відсоткових пунктів.
Завдання 2.
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайняте населення – це люди, які виконують оплачувану роботу, а також ті, хто мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, відпустку чи з інших причин. Розрізняють такі форми зайнятості: повну, неповну, часткову зайнятість.
Повна зайнятість — це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону
розмірах.
Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою
ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою. Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних відбіркових обстежень.
Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, неповному використанні
професійної компетенції або в низькій продуктивності праці. Часткова зайнятість — це добровільна неповна зайнятість.
Державна політика зайнятості населення, в Україні базується на таких принципах:
забезпечення рівних можливостей усім громадянам в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки;
забезпечення рівних можливостей усім громадянам в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки;
сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць;
координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами соціально-економічної політики;
забезпечення контролю профспілок, власників підприємств за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
міжнародного співробітництва у вирішенні проблеми зайнятості населення.
Таблиця 2
Динаміка чисельності зайнятого населення Чернігівської області
протягом 2007-2011рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Зайняте населення,
тис. осіб
503,9
501,4
479,8
480,1
475,3
2
Абсолютне відхилення, тис. осіб
–
-2,5
-24,1
-23,8
-28,6
Базисне
Ланцюгове
–
-2,5
-21,6
0,3
-4,8
Рис. 2 Динаміка чисельності зайнятого населення Чернігівської області
протягом 2007-2011рр.
Здійснивши аналіз динаміки чисельності зайнятого населення Чернігівської області протягом 2007-2011рр. встановлено, що аналізований показник з 503,9 тис. у 2007 році скоротився до 475,3 тис. у 2011 році, тобто зменшився на 28,6 тис. осіб. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 501,4 тис. осіб і в порівнянні з 2007 роком він скоротився на 2,5 тис. осіб. У 2009 році аналізований показник становив 479,8 тис. і в порівнянні з попереднім (2008р.) він скоротився на 21,6 тис. осіб. У 2010 році аналізований показник становив 489,1 тис. і в порівнянні з 2009 роком він зріс на 0,3 тис. осіб. У 2011 році аналізований показник становив 475,3 тис. і в порівнянні з попереднім роком (2010) скоротився на 4,8 тис. осіб.
Завдання 3
Безробітні - це ті громадян, які не мають роботи, але активно її шукають (зареєстровані на біржі праці) і здатні приступити до неї.
Негативні наслідки безробіття такі:
1) соціальні: посилення соціальної напруги; загострення кримінальної ситуації; зростання кількості психічних захворювань; посилення соціальної диференціації; падіння трудової активності;
2) економічні наслідки: скорочення податкових надходжень; зменшення ВВП країни; падіння життєвого рівня, втрата кваліфікації безробітними; зростання витрат на допомогу безробітним; скорочення виробництва.
Є три форми безробіття: фрикційне, структурне, циклічне безробіття.
Фрикційне – добровільне безробіття, яке носить тимчасовий характер і спричинене пошуком кращої роботи чи зміною місця проживання. Фрикційно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфікацію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю проблему добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.
Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв'язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв'язку з тим, що певні професії «старіють» і потреба в них значно зменшується або зовсім зникає (структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.
Циклічне безробіття - це відхилення фактичного безробіття від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбувається падіння обсягів національного виробництва нижче потенційного рівня, фактичне безробіття перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце інфляційне зростання економіки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фактичний рівень безробіття буде нижчим від природного рівня.
Фрикційне і структурне безробіття становлять природне безробіття. Природним вважають таке безробіття, при якому має місце лише фрикційне і структурне безробіття (воно становить 4-6%). За законом Оукена: якщо
фактичний рівень безробіття перевищує природній на 1%, то економіка недовиробляє 2,5% ВВП.
Таблиця 3
Динаміка рівня безробіття населення в Чернігівській
області протягом 2007-2011рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Рівень безробіття, %
7,7
7,6
11,1
10,5
10,4
2
Абсолютне відхилення, %-х пунктів
–
-0,1
3,4
2,8
2,7
Базисне
Ланцюгове
–
-0,1
3,5
-0,6
-0,1
Рис. 3 Динаміка рівня безробіття населення в Чернігівській області протягом 2007-2011рр.
Здійснивши аналіз динаміки рівня безробіття населення в Чернігівській області протягом 2007-2011рр. встановлено, що аналізований показник з 7,7% у 2007 році підвищився до 10,4% у 2011 році, тобто на 2,7 відсоткових пункти, що є негативним явищем. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 7,6% і в порівнянні з попереднім він
скоротився на 0,1 відсоткових пунктів; у 2009 році аналізований показник становив 11,1% і в порівнянні з попереднім зріс на 3,5 відсоткових пунктів.
У 2010 році аналізований показник становив 10,5% порівняно з попереднім він скоротився на 0,6 відсоткових пунктів; у 2011 році аналізований показник становив 10,4% і порівняно з попереднім він скоротився на 0,1 відсоткових пунктів.
Завдання 4.
Активна політика – це спрямування дій на підвищення конкурентоспроможності робочої сили і розширення сфери докладання праці з метою запобігання безробіттю і збільшення чисельності зайнятих. Вона спрямована на забезпечення роботою не зайнятих активних громадян. Активна політика держави в галузі зайнятості реалізується за допомогою таких інструментів, як державна та регіональна програми зайнятості населення, які передбачають низку активних заходів щодо розширення сфери докладання праці.
Активні заходи державної політики – це комплекс організаційно-економічних і правових дій, безпосередньо впливаючих на зміну співвідношення попиту і пропозиції робочої сили.
На характер активної політики держави в галузі зайнятості впливають об’єктивні та суб’єктивні чинники. До суб’єктивних чинників належать економічний стан держави. Чим вищий економічний ріст, тим більші фінансові можливості для впровадження різноманітних активних заходів щодо розширення сфери докладання праці. І навпаки, із скороченням виробництва такі заходи обмежуються. Об’єктивним чинником, що впливає на характер активної політики держави в галузі зайнятості, є непрофесіоналізм окремих суб’єктів у виконавчих та інших гілках влади, внаслідок чого не виконуються комплексний підхід до проблеми зайнятості з негативними наслідками.
Провідна роль у регулюванні зайнятості населення належить державі. Для того, щоб воно було ефективним як в економічному, так і в соціальному аспекті, необхідно мати уявлення про рівень та динаміку зайнятості населення. Основними показниками зайнятості населення є рівень зайнятості.
Рівень зайнятості визначають як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.
Таблиця 4
Динаміка кон’юнктури ринку праці Чернігівської
області протягом 2007-2011рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Пропозиція робочих груп на ринку праці області, тис. осіб
21,2
31,9
17,6
19,1
15,9
2
Попит на ринку праці області (потреба), тис. осіб
4,5
2,2
1,1
0,9
1,2
3
Кон’юнктура ринку праці області осіб/ВРМ
4,7
14,5
16
21,2
13,2
4
Абсолютне відхилення, осіб/ВРМ
–
9,8
11,3
16,5
8,5
Базисне
Ланцюгове
–
9,8
1,5
5,2
-8
Рис. 4 Динаміка кон’юнктури ринку праці Чернігівської області протягом 2007-2011рр.
Здійснивши аналіз динаміки кон’юнктури ринку праці Чернігівської області протягом 2007-2011рр. встановлено, що аналізований показник у 2007 році із 4,7 осіб/ВРМ зросла до 13,2 осіб/ ВРМ у 2011 році, тобто на 8,5 осіб/ ВРМ. Це є негативним явищем. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 14,5 осіб/ ВРМ і в порівнянні з попереднім (2007) він зріс на 9,8 осіб/ВРМ. У 2009 році показник становив 16 осіб/ВРМ, у порівнянні з 2008 роком показник зріс на 1,5 осіб/ВРМ. У 2010 році показник становив 21,2 осіб/ВРМ, у порівнянні з 2009 роком зріс на 5,2 осіб/ВРМ. У 2011 році показник становив 13,2 осіб/ВРМ, у порівнянні з 2010 роком він скоротився на 8 осіб/ ВРМ.
Завдання 5.
Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національно грошової одиниці. Залежно від рівня розрізняють три види інфляції: помірну, галопуючу та гіперінфляція.
Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають повільно – до 10% за рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їхня вартість мало знецінюється. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5% за рік, називають повзучою.
Галопуюча – інфляція, коли ціни зростають на 20, 50, 100 % або й більше відсотків за рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує їх у вигляді готівки. Вона здебільшого характерна для країн, що розвиваються.
Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей. Інфляція починає сама себе “підгодовувати”. Оскільки вартість життя зростає, наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін. Гіперінфляція означає економічний і соціальний хаос, фінансовий крах та суспільно політичне безладдя.
За причинами розрізняють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Інфляція попиту виникає, коли попит на товари зростає швидше від виробничої спроможності економіки. Інфляція пропозиції має місце тоді, коли ціни зростають внаслідок збільшення виробництва одиниці продукції.
Основними наслідками інфляції є:
зниження реальних доходів населення;
знецінення фінансових активів;
порушення відносин між позикодавцями і позичальниками;
зниження мотивації до інвестування;
перерозподіл доходів між приватним сектором і державою.
Таблиця 5
Динаміка індексу споживчих цін по Чернігівській
області протягом 2007-2011рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Індекс споживчих цін %
111,6
124,1
117,6
108,9
108,9
2
Абсолютне відхилення,
%-х пунктів
–
12,5
6
-2,7
-2,7
Базисне
Ланцюгове
–
12,5
-6,5
-8,7
0
Рис. 5 Динаміка індексу споживчих цін по Чернігівській області протягом 2007-2011рр.
Здійснивши аналіз динаміки індексу споживчих цін по Чернігівській області протягом 2007-2011рр. встановлено, що аналізований показник з 111,6% у 2007 році скоротився до 108,9% у 2011 році, тобто на 2,7 відсоткових пункти. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 124,1% і порівняно з попереднім збільшився на 12,5 відсоткових пунктів; у 2009 році аналізований показник становив 117,6% і порівняно з попереднім скоротився на 6,5 відсоткових пунктів. У 2010 році аналізований показник становив 108,9% і порівняно з попереднім він скоротився на 8,7 відсоткових пунктів; у 2011 році аналізований показник порівняно з попереднім не змінився.
Завдання 6.
Інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Інвестиції поділяються на:
капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;
фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.
Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку; реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення
капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку від отриманого від інвестиційних операцій.
У макроекономіці базовою інвестиційною функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки. Але окрім відсоткової ставки на обсяг інвестицій впливають ще й інші чинники, такі як:
1) податки на підприємця;
2) технологічні зміни;
3) витрати на основний капітал;
4) очікування.
Також розрізняють автономні та індуційовані інвестиції. Автономні інвестиції – інвестиції, які не залежать від рівня доходу; індуційовані – інвестиції, яка залежать підрівня доходу.
Таблиця 6
Динаміка співвідношення інвестицій в основний капітал до обсягу
ВРП Чернігівської області протягом 2007-2010рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
1
Обсяг інвестицій, млн.грн
2422
3053
1588
1756
2
ВРП, млн.грн
11532
14918
14636
17008
3
Співвідношення інвестицій до ВРП, %
21
20,5
10,9
10,3
4
Абсолютне відхилення,
%-х пунктів
-
-0,5
-10,1
-10,7
Базисне
Ланцюгове
-
0,5
-9,6
-0,6
Рис. 6 Динаміка співвідношення інвестицій в основний капітал до обсягу ВРП Чернігівської області протягом 2007-2010рр.
Здійснивши аналіз динаміки співвідношення інвестицій в основний капітал до обсягу ВРП Чернігівської області протягом 2007-2010рр. встановлено, що аналізований показник з 21% у 2007 році скоротився до 10,3% у 2010 році, що є негативним явищем. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 20,5%, що у порівнянні з попереднім скоротився на 0,5 відсоткових пунктів; у 2009 році аналізований показник становив 10,9%, що у порівнянні з попереднім він скоротився на 9,6 відсоткових пунктів. У 2010 році аналізований показник становив 10,3%, що у порівнянні з попереднім скоротився на 0,6 відсоткових пунктів.
Завдання 7.
Експорт – це вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін. До експорту відносять також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх у третій країні.
Експорт товарів означає продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності, включаючи реекспорт товарів, крім передачі майна
суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'єктові господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності. При цьому термін реекспорту (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та вивезення за межі країни товарів, раніше імпортованих на територію країни.
Український експорт становить понад 50 відсотків валового національного продукту України. На сьогодні основними експортними галузями економіки є металургійна промисловість (металопродукція), сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 60 відсотків українського експорту. Особливістю сучасного
розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.
Україна має потужний науково-промисловий потенціал, який, на відміну від більшості країн світу, не має відповідної інституційної та фінансової державної підтримки для просування на світові ринки, через що, незважаючи на наявні цінові та технічні переваги, не використовується повною мірою експортний потенціал високотехнологічних товарів українського виробництва на зовнішніх товарних ринках. На сьогодні існує необхідність створення інституційної основи для запровадження державної підтримки упровадження фінансових інструментів розвитку експорту, що забезпечить подальший розвиток і нарощування вітчизняного економічного потенціалу та закріплення на традиційних і нових ринках збуту.
Таблиця 7
Динаміка частки експорту товарів підприємствами Чернігівської області в загальному обсязі експорту України протягом 2007-2011рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Експорт, млн. $
362,5
418,6
297,2
324,8
418,7
2
Обсяг експорту України, млн. $
49296,1
66954,4
39695,7
51405,2
68394,2
3
Частка експорту Чернігівської області, %
0,73
0,62
0,74
0,63
0,61
4
Абсолютне відхилення, %-х пунктів
–
-0,11
-0,01
-0,10
-0,12
Базисне
Ланцюгове
–
-0,11
0,12
-0,11
-0,02
Рис. 7 Динаміка частки експорту товарів підприємствами Чернігівської області в загальному обсязі експорту України протягом 2007-2011рр.
Здійснивши аналіз динаміки частки експорту товарів підприємствами Чернігівської області в загальному обсязі експорту України протягом 2007-
2011рр., встановлено, що аналізований показник з 0,73 у 2007 році скоротився до 0,61 у 2011 році, тобто на 0,12 відсоткових пунктів. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 0,62, що у порівнянні з попереднім скоротився на 0,11 відсоткових пунктів; у 2009 році аналізований показник становив 0,74, порівняно з попереднім він підвищився на 0,12 відсоткових пунктів. У 2010 році аналізований показник становив 0,63, порівняно з попереднім він скоротився на 0,11 відсоткових пункти; у 2011 році аналізований показник становив 0,61, що порівняно з попереднім він скоротився на 0,02 відсоткових пункти.
Завдання 8.
Заощадження – це частина грошових доходів населення, що формується за рахунок вільних грошових коштів, які утворюються внаслідок зменшення поточного особистого споживання, і призначена для того, щоб забезпечити потреби у майбутньому.
Заощадження населення — сума грошового доходу, яка не використовується на поточне споживання і призначається для задоволення потреб у майбутньому. Є елементом особистої власності населення і надається банкам у вигляді кредиту, який є джерелом інвестицій. Основним заошадником в економіці є домогосподарства, які заощаджують певний відсоток використовуваного доходу. Відоме ще таке поняття як точка нульового заощадження. Точка нульового заощадження – це рівень використовуваного доходу за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень.
В економіці заощадження знаходяться у тісному взаємозв’язку з інвестиціями, тобто заощадження є основою інвестицій. На взаємозв’язок процесів інвестицій та заощаджень значний вплив мають такі чинники як тип ринкової конкуренції, сприятливість ринкової кон’юнктури.
Визначення взаємозв’язку потоків інвестицій та заощаджень має не тільки теоретичне, а й практичне значення і повинно враховуватись при розробленні та реалізації всіх напрямків економічної політики держави.
Банківська система у своїй грошово-кредитній політиці має виходити з того, що економічні межі її кредитно – інвестиційної діяльності визначаються національними заощадженнями, до яких, крім сімейних заощаджень, включаються заощадження фірм та бюджетної системи. Порушення цієї межі загрожує порушенню економічної рівноваги.
В економічній та соціальній політиці держава повинна виходити з того, що зростання інвестицій має вирішуватися в залежності із зростанням заощаджень. Для успішного розвитку інвестиційного процесу в економіці країни необхідне успішне формування заощаджень. Політика сприяння заощадженням стає одним із пріоритетних напрямків економічної політики в цілому і зокрема політики доходів.
Завдяки заощадженням раціональні споживачі нагромаджують майно, або багатство що дає змогу вирівнювати споживання протягом життя. Заощаджуючи, особа резервує свій поточний дохід для споживання у майбутньому.
Таблиця 8
Динаміка обсягів депозитів населення в розрахунку на одного мешканця Чернігівської області протягом 2007-2010рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
1
Обсяг депозитів,
млн. грн
2061
2623
2585
3277
2
Чисельність населення, тис. осіб
1127,3
1112,7
1101,2
1089,6
3
Обсяг депозиту на 1 мешканця, тис. грн./особу
1,82
2,35
2,34
3,0
4
Абсолютне відхилення, тис. грн./особу
-
0,53
0,52
1,18
Базисне
Ланцюгове
-
0,53
-0,01
0,66
Рис. 8 Динаміка обсягів депозитів населення в розрахунку на одного мешканця Чернігівської області протягом 2007-2010рр.
Здійснивши аналіз динаміки обсягів депозитів населення в розрахунку на одного мешканця Чернігівської області протягом 2007-2010рр. встановлено, що аналізований показник з 1,82 тис. грн./особу у 2007 році він зріс до 3,0 тис. грн./особу у 2010 році, тобто на 1,18 відсоткових пунктів. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 2,35 тис. грн./особу і порівняно з попереднім він скоротився на 0,53 відсоткових пунктів. У 2009 році аналізований показник становив 2,34 тис. грн./особу і порівняно з попереднім він скоротився на 0,01 відсоткових пунктів; у 2010 році аналізований показник становив 3,0 тис. грн./особу і порівняно з попереднім він зріс на 0,66 відсоткових пунктів.
Завдання 9.
Узагальнююча характеристика розвитку Чернігівської області на основі показників ВРП, рівня безробіття та інфляції
Таблиця 9.1
Динаміка співвідношення обсягу ВРП Чернігівської області в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП на одну особу в середньому по державі
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
1
ВРП на одну особу, грн.
10081
13213
13121
15406
2
ВРП України на одну особу, грн.
10055
20495
19832
23600
3
Співвідношення ВРП Чернігівської обл. до ВРП України в розрахунку на одну особу, %
100,2
64,4
66,1
65,2
4
Абсолютне відхилення, %-х пунктів
-
-35,8
-34,1
-35
Базисне
Ланцюгове
-
-35,8
1,7
-0,9
Рис. 9.1 Динаміка співвідношення обсягу ВРП Чернігівської області в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП на одну особу в середньому по державі
Здійснивши аналіз динаміки співвідношення обсягу ВРП Чернігівської області в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП на одну особу в середньому по державі встановлено, що аналізований показник з 100,2% у 2007 році скоротився до 65,2% у 2010 році, тобто на 35 відсоткових пункти, тобто на 35 відсоткових пункти. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 64,4% і порівняно з попереднім він скоротився на 35,8 відсоткових пункти. У 2009 році аналізований показник становив 66,1% і порівняно з попереднім він зріс на 1,7 відсоткових пункти; у 2010 році аналізований показник становив 65,2 і порівняно з попереднім він скоротився на 0,9 відсоткових пунктів.
Таблиця 9.2
Співвідношення рівня безробіття Чернігівської області стосовно
середнього показника по Україні протягом 2007-2011рр.
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Рівня безробіття в Чернігівській обл., %
7,7
7,6
11,1
10,5
10,4
2
Рівень безробіття в Україні, %
6,4
6,4
8,8
8,1
7,9
3
Співвідношення рівня безробіття, %
120,3
118,7
126,1
129,6
131,6
4
Абсолютне відхилення, %-х пунктів
–
-1,6
5,8
9,3
11,3
Базисне
Ланцюгове
–
-1,6
7,4
3,5
2
Рис. 9.2 Співвідношення рівня безробіття Чернігівської області стосовно
середнього показника по Україні протягом 2007-2011рр.
Здійснивши аналіз співвідношення рівня безробіття Чернігівської області стосовно середнього показника по Україні протягом 2007-2011рр. встановлено, що аналізований показник з 120,3% у 2007 році зріс до 131,6% у 2011 році, що є негативним у розвитку економіки Чернігівської області. Зокрема, у 2008 році аналізований показник становив 118,7% і порівняно з попереднім він скоротився на 1,6 відсоткових пункти; у 2009 році аналізований показник становив 126,1% і порівняно з попереднім він зріс