Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
«Облік у зарубіжних країнах»
ВСТУП
Бухгалтерський облік є мовою ділового спілкування учасників бізнесу усіх країн світу. Він виконує функцію фінансового центру управлінської інформаційної системи, одним із завдань якої є створення бази, необхідної для аналізу, інтерпретації та використання інформації з метою прийняття оптимальних управлінських рішень. Успішна реалізація цієї функції можлива лише за умови забезпечення високого рівня професійної підготовки фахівців економічного спрямування, які б володіли досвідом організації обліку у зарубіжних країнах-партнерах, вміли інтерпретувати дані фінансової звітності різних країн та використовувати облікову інформацію для прийняття управлінських рішень.
Активізація стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором, залучення іноземних інвестицій, формування відкритої економіки, стратегічним призначенням якої є сприяння підвищенню ефективності і конкурентоспроможності, потребують нових підходів до побудови бухгалтерського обліку.
Значний вплив на побудову бухгалтерського обліку має середовище, в якому він функціонує. Тому національні та міжнаціональні облікові системи, які історично сформувалися у світі, втілили у собі національні традиції, багатовіковий досвід і менталітет облікових працівників, особливості економічного і політичного розвитку окремих країн чи груп країн, які створили ці системи. Тобто конкретні правила та процедури ведення обліку, форми і порядок подання звітності в цих країнах суттєво відрізнялися. Подальша інтернаціоналізація економічних відносин та їх ринкове спрямування зумовили потребу стандартизації обліку і звітності як інформаційних засобів ділового спілкування та ефективного господарювання.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Тестові завдання
173. Які фінансові інструменти містять як компонент зобов’язання, так і компонент капіталу?
а) облігації;
б) нормальні привілейовані акції, які не мають визначеної дати погашення;
в) переказна векселі;
г)привілейовані акції з фіксованою ставкою дивідендів, які підлягають обов’язковому викупу на майбутню визначену дату;
д) казначейські білети.
Правильна відповідь: г) привілейовані акції з фіксованою ставкою дивідендів, які підлягають обов’язковому викупу на майбутню визначену дату.
120. Багато американських компаній використовують метод ЛІФО:
а) для внутрішньої звітності та в податкових цілях;
б) для податкових цілей, але ведуть внутрішній облік, використовуючи метод стандартних витрат;
в) для зовнішньої і внутрішньої звітності;
г) для зовнішньої звітності та в податкових цілях, але ведуть внутрішній облік, використовуючи метод ФІФО або середньозваженої собівартості;
д) для внутрішнього обліку, а для зовнішньої звітності використовують метод роздрібних цін.
Правильна відповідь: г) для зовнішньої звітності та в податкових цілях, але ведуть внутрішній облік, використовуючи метод ФІФО або середньозваженої собівартості;
144. Вид дебіторської заборгованості, який виникає у разі продажу товарів (надання послуг) за відкритим рахунком, без письмового зобов’язання покупця оплатити рахунок –
а) це дебіторська заборгованість, яка містить податкові відшкодування, аванси філіям компаній, позики акціонерам і працівникам тощо;
б) це векселі до отримання;
в) це рахунки до отримання;
г) це поточна дебіторська заборгованість;
д) це дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником.
Правильна відповідь: в) це рахунки до отримання
66. В яких країнах статті балансу подають у порядку зменшення їх ліквідності:
а) Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина, Франція;
б) США, Австралія, Японія;
в) США, Велика Британія, Японія;
г) Іспанія, Італія, Канада
д) Австралія, Австрія, Італія, Іспанія, Франція.
Правильна відповідь: б) США, Австралія, Японія
9. Для країн макрорівня характерними ознаками є:
а) кодифіковане право і міжнародний вплив;
б) базування обліку на законах;
в) сильний економічний контроль з боку держави;
г) орієнтація фінансового обліку на потреби акціонерів;
д) поєднання податкових правил облік з фінансовими.
Правильна відповіль: а) кодифіковане право і міжнародний вплив;
125. Згідно МСБО 16 “Основні засоби”, об’єкт основних засобів слід визнавати як актив, коли:
а) існує ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, пов’язані з цим активом;
б) вартість активу для підприємства можна достовірно визначити;
в) вартість активу для підприємства можна приблизно визначити;
г) всі відповіді не вірні;
д) існує ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, пов’язані з цим активом та вартість активу для підприємства можна достовірно визначити.
Правильна відповідь: д) існує ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, пов’язані з цим активом та вартість активу для підприємства можна достовірно визначити.
198. Грошові (розрахункові) знижки, якими не скористався покупець, згідно з валовим методом розглядаються в обліку покупця як:
а) процентні витрати;
б) процентні доходи;
в) частина собівартості запасів (ТМЦ);
г) частина витрат на транспортування;
д) немає правильної відповіді.
Правильна відповідь: д) немає правильної відповіді
218. Привести у відповідність зміст господарських операцій з відповідною бухгалтерською проводкою шляхом проставлення відповідного порядкового номера:
№
п/п
Зміст господарської
операції
№
п/п
Бухгалтерська проводка
1
Придбання складських запасів
3
Дт рах. “грошові кошти”
Кт рах. “Векселі видані”
2
Надано нашому підприємству купівельну знижку і здійснена
оплата рахунку постачальника
4
Дт рах. “Витрати на оплату праці”
Кт рах. “Соціальні відрахування до сплати”
Кт рах. “Прибутковий податок штату до сплати”
Кт рах. “Федеральний прибутковий податок до сплати”
Кт рах. “Зарплата до сплати”
3
Банк видав кампанії кредит під вексель
5
Дт рах. “Аванси від клієнтів”
Кт.рах. “Розрахунки з клієнтами”
4
Нарахована зарплата і зроблені відповідні утримання з неї
2
Дт рах. “Рахунки до сплати “
Кт рах. “Купівельна знижка”
Кт рах. “Грошові кошти”
5
Пере зараховано аванс в рахунок оплати заборгованості клієнтів
1
Дт рах. “Витрати на купівлю”
Кт рах. “Рахунки до сплати”
81. Компенсаційний залишок на банківському рахунку становить:
а) певну частину від депозиту до запитання і служить гарантією його повернення;
б) певну частину від суми банківського зобов’язання та служить своєрідною гарантією наданого кредиту чи відкритої кредитної лінії;
в) певну частину від суми на чековому рахунку і служить своєрідного гарантією виплати з нього коштів;
г) певну суму від короткострокових високоліквідних інвестицій і служить своєрідною гарантією для виплати по них дивідендів;
д) певну частину від суми банківського зобов’язання та служить своєрідною гарантією для його погашення.
Правильна відповідь: в) певну частину від суми на чековому рахунку і служить своєрідного гарантією виплати з нього коштів
37. Вказати правильну відповідь: привести у відповідність мету створення або завдання міжнародних організацій шліхом проставляння літер у вільну колонку біля назви міжнародних організацій:
Літера
№ п/п
Назва міжнародної
організації
Літера
Мета створення або основні
Б
1
КМСБО
А
Питання стандартизації та уніфікації обліку і звітності
В
2
МФБ
Б
Розробляти, видавати та вдосконалювати МСБО
Г
3
МРГЕзМСОіЗ
В
Розробка етичного, освітнього та аудиторських напрямків у
бухгалтерському обліку
А
4
ЄСЕпоЕіФО
Г
Вивчення питань обліків звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою рекомендацій для їх гармонізації
Облік нарахування та виплати дивідендів по привілейованих акціях
Засновники та учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку та отримувати його частину у вигляді дивідендів.
Дивіденди - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Дивіденди за акціями сплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок нерозподіленого прибутку. [1]
Власники привілейованих акцій мають переважні по-відношенню до власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства. Привілейовані акції можуть надавати права на участь в управлінні акціонерним товариством , якщо це передбачено статутом і Законом України «Про акціонерні товариства». Згідно з чинним законодавством частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25%.[2]
Корпорація може виплачувати дивіденди грошовим коштами, іншими активами, власними акціями, борговими зобов'язаннями. Виплата дивідендів акціями відбувається шляхом безкоштовного розподілу на пропорційній основі додаткових власних акцій корпорації серед акціонерів. Таке рішення Рада директорів може прийняти з метою заощадження грошових коштів та збільшення акціонерного (вкладеного) капіталу за рахунок частини нерозподіленого прибутку. Виплати дивідендів акціями є вигідними і для акціонерів, оскільки вони одержують неоподатковуваний дохід (розподіл акцій не вважається доходом).
Кількість акцій, яку потрібно випустити для виплати дивідендів, визначає Рада директорів і їхня вартість не повинна бути нижчою за оголошену або номінальну вартість. Якщо для виплати дивідендів виділяється не більше 25 % простих акцій, то вони оцінюються за ринковою вартістю, а якщо більше 25 % - за номінальною вартістю. Загальна величина акціонерного капіталу при цьому не зміниться, оскільки в даному випадку відбувається перекласифікація нерозподіленого прибутку у статутний капітал.
Оскільки виплата дивідендів акціями здійснюється на пропорційній основі (вона передбачає, що кожний акціонер одержує додаткові дивідендні акції відповідно до відсотка акцій, яким він вже володіє), то частка власності кожного акціонера також залишається незмінною. Грошові кошти чи інші активи не вибувають, тому величина активів залишається тією ж самою.
Для привілейованих акцій додатковим джерелом виплати дивідендів є резервний капітал. Якщо розмір прибутку відповідного року недостатній, то виплата дивідендів за привілейованими акціями проводиться за рахунок використання резервного капіталу. Отже, для нарахування дивідендів за привілейованими акціями існує два можливих джерела: нерозподілений прибуток та резервний капітал, а для простих акцій існує лише одне джерело – сума нерозподіленого прибутку, ось і головна різниця між процесами нарахування та виплати дивідендів по акціях.
Отже, привілейовані акції завжди мають привілей при розподілі поточних дивідендів, тобто в першу чергу необхідно задовільнити вимоги власників привілейованих акцій, і тільки опісля залишок загальних дивідендів може бути розподілений між простими акціями. Відповідно до українського законодавства привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях проводиться за рахунок резервного фонду. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства. Найбільш розповсюдженими є привілеї кумулятивних дивідендів привілейованих акцій та привілеї не кумулятивних дивідендів привілейованих акцій. Кумулятивна привілейована акція має привілей, який визначає, що коли весь поточний дивіденд або його частину не сплачено, то несплачена сума стає заборгованими дивідендами. Відповідно якщо привілейовані акції кумулятивні, то суму будь-яких заборгованих привілейованих дивідендів має бути сплачено до сплати будь яких дивідендів по простих акціях. Не кумулятивні привілейовані акції не передбачають утворення заборгованості по дивідендах, тому будь-які пропущені дивіденди постійно втрачаються власниками цих привілейованихакцій. По деяких привілейованих акціях можуть сплачуватися дивіденди, які більші за гарантовану при випуску мінімальну суму. Привілейовані акції можуть брати участь у розподілі прибутків повністю, частково або не брати взагалі. Це стосується дивідендів, які можуть бути сплачені після заборгованих дивідендів і після привілею поточного дивіденду. Українським законодавством передбачено, що коли розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.[1]
Основні міжнародні організації з бухгалтерського обліку
Питаннями стандартизації бухгалтерського обліку займаються кілька міжнародних організацій. Серед них, насамперед, слід назвати Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) (International Accounting Standards Committee — IASC), створений у 1973 році в Лондоні організаціями професійних бухгалтерів Австралії, Канади, Франції, Японії, ФРН, Мексики, Голландії, Великобританії, Ірландії та СІЛА Це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнародних стандартів бухгалтерськогообліку Основні завдання комітету:
Розробляти та опубліковувати в інтересах суспільства найважливіші бухгалтерські стандарти, яких необхідно дотримуватись при наданні фінансової звітності.
Сприяти поширенню застосування бухгалтерських стандартів у світовій практиці бухгалтерського обліку.
Надавати допомогу щодо вдосконалення і гармонізації національних законодавств у сфері бухгалтерського обліку та звітності.
У 1981 році Рада КМСБО створила Консультативну групу, яка об’єднує представників міжнародних організацій - розробників і користувачів фінансових звітів, а також представників фондових бірж та організацій, що регулюють обіг цінних паперів. До складу групи також увійшли представники або спостерігачі з агенцій розвитку, органів розробки стандартів та міжурядових організацій. На сьогодні момент членами Консультативної групи є:
- Базельський комітет з банківського нагляду;
- Підрозділ ООН з транснаціональних корпорацій та інвестицій;
- Європейська комісія;
- Міжнародна актуарна асоціація;
- Міжнародна асоціація страхових інспекторів;
- Міжнародна асоціація адвокатів;
- Міжнародна асоціація з бухгалтерської освіти та досліджень;
- Міжнародна організація комісій з цінних паперів;
- Міжнародна конфедерація вільних профспілок та Міжнародна конфедерація праці;
- Міжнародна торгова палата;
- Міжнародна федерація фондових ринків;
- Міжнародна фінансова корпорація;
- Міжнародний комітет зі стандартів оцінки;
- Міжнародні банківські асоціації;
- Організація з економічного співробітництва та розвитку;
- Світовий банк;
- Федерація банкірів Європейського Союзу.
Консультативна група періодично проводить свої засідання для обговорення з Радою технічних питань стосовно проектів КМСБО, робочої програми комітету та його стратегії. Ця група відіграє важливу роль у процесі розробки комітетом Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та прийнятті розроблених стандартів.
У 1995 році КМСБО створив Міжнародну дорадчу раду - орган високого рівня, до складу якого входять провідні представники бухгалтерської професії, бізнесу, користувачі фінансової звітності, які обіймають керівні посади. Завданням Дорадчої ради є сприяння прийняттю Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підвищення авторитету діяльності КМСБО.
Іншою авторитетною міжнародною організацією є Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants - IFА), створена в 1977 році у Мюнхені на XI Міжнародному конгресі бухгалтерів. Сферою діяльності цієї організації є розробка стичного, освітнього та аудиторського напрямів у бухгалтерському обліку. У складі Федерації діють: Комітет з узагальнення аудиторської практики та Комітети з професійної підготовки та етики. Вони займаються розробкою міжнародних вимог щодо аудиту, управлінського обліку, освіти та професійної етики. Кожні п'ять років скликається Міжнародний конгрес бухгалтерів, щоб на ньому фахівці з усього світу мали можливість обговорити прогрес у досягненні поставленої мети.
У зв'язку з розширенням впливу транснаціональних корпорацій на світову економіку зацікавленість проблемами обліку і звітності виявляє Організація Об'єднаних Націй. Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності, створена при ній у 1982 році, періодично випускає рекомендації зі стандартизації звітності транснаціональних корпорацій.
Отже, до міжнародних організацій, що впливають на становлення та розвиток бухгалтерського обліку на світовому рівні, відносяться:
- Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ІASC);
- Міжнародна федерація бухгалтерів (DFA);
- Організація Об'єднаних Націй (ООН);
- Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності ООН (ISAR);
- Комісія з транснаціональних корпорацій ООН (UNCTC);
- Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD) та ін. [3]
На регіональному рівні першими почали проводити політику "спільного ринку", спрямовану на поступове усунення всіх обмежень в торгівлі між країнами-учасницями, ліквідацію перешкод для вільного переміщення "осіб, капіталів та послуг", розробку принципів узгодженої економічної політики члени Європейського Економічного Співробітництва (з 1957 p.), згодом, з 1993 року - Європейський Союз (ЄС). Ця організація відіграла значну роль у досягненні зіставності фінансової звітності та розвитку гармонізації і стандартизації бухгалтерського обліку. Склад членів ЄС з моменту створення збільшився з 6 до 15 країн. До складу ЄС входять Бельгія, Данія, Франція, Германія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Великобританія, Австрія, Фінляндія та Швеція.
Удосконаленням методології обліку в Європі займається також Федерація європейських бухгалтерів-експертів (FEE). Федерація виникла у 1986 році в результаті злиття Європейського союзу бухгалтерів-експертів у галузі обліку, яка з 1951 року займалася стандартизацією європейського обліку та дослідницької групи бухгалтерів-експертів, що вивчала бухгалтерську практику з 1966 року.
Федерація є провідною професійною організацією в Європі. Головним її завданням є консультування комісій ЄС з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, а також проведення порівнювального аналізу директив ЄС та МСБО з метою виявлення їх сумісності.
У 1994 році була заснована Європейська федерація бухгалтерів і аудиторів (EFAA) підприємств малого та середнього бізнесу. Метою створення цієї організації є впровадження контролю за якістю професійної діяльності, пов'язаної з консультаціями клієнтів, аудитом або веденням бухгалтерського обліку, що є гарантією додержання встановлених етичних норм та стандартів аудиту.
Африканська рада з бухгалтерського обліку (ААС) була заснована у 1979 році з метою уніфікації методик обліку, удосконалення професійної освіти, обміну професійним досвідом. її членами є урядові організації бухгалтерів африканських країн, а метою діяльності - законодавче узгодження національних бухгалтерських систем, що дісталися у спадок від країн-метрополій, розробка єдиних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.
Міжамериканська асоціація бухгалтерів (ІАА) була створена у 1949 році з метою уніфікації бухгалтерської практики у південноамериканських країнах та організації професійних конференцій. Кожні 2-3 роки за результатами конференцій учасників публікуються науково-методичні матеріали. До складу асоціації входять: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Канада, Коста-Ріка, Куба, Колумбія, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, США, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Еквадор.
Конфедерація бухгалтерів країн Азії та Тихого океану (САРА) заснована у 1976 р. До її складу увійшли: Австралія, Бангладеш, Бірма, Канада, Індія, Індонезія, Ліван, Нова Зеландія, Пакистан, Самоа, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка та ін. Метою діяльності є регіональна координація бухгалтерського обліку, а в перспективі - гармонізація бухгалтерських стандартів.
Федерація бухгалтерів Південно-Східної Азії АСЕАН (FA) заснована у 1977 році представниками Індонезії, Малайзії, Сінгапура, Таїланду Філіппін. Крім головного завдання підвищення статусу бухгалтерської професії, Федерація розглядає питання узгодження національних методик обліку та бухгалтерських стандартів.
До регіональних професійних організацій, що займаються питаннями гармонізації та стандартизації обліку, відносяться також Південноазіатська федерація бухгалтерів (SAFA), Північна федерація бухгалтерів (HFA) та інші. [4]
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
61. Станом на 31.12. 20012 р. корпорації “QZ” статутний капітал становив 10 млн. звичайних акцій номіналом по 10 дол. за штуку. Додатковий сплачений капітал складав 14 дол. за акцію. У наступному році у січні корпорація викупила 1 млн. своїх акцій за ціною 16 дол. за акцію. У лютому корпорація перепродала 500 тис. своїх викуплених акцій за ціною 18 дол. за акцію, а інші 500 тис. у березні – за ціною 14 дол. за акцію. Навести методику обліку цих операцій а) за методом номінальної вартості; б)за методом викупної ціни.
Розв’язання:
А) за методом номінальної вартості:
1) Випуск акцій
Дт
«Грошові кошти»
10*14 = 140 млн.
Кт
«Акціонерний капітал»
10*10 = 100 млн.
Кт
«Додатковий капітал»
140 – 100 = 40 млн.
2) Викуп акцій за номінальною вартістю
Дт
«Викуплені акції»
1*10 = 10 млн.
Дт
«Додатковий капітал»
16-10 = 6 млн.
Кт
«Грошові кошти»
16*1 = 16 млн.
3) Продаж акцій по 18$
Дт
«Грошові кошти»
18*0,5 = 9 млн.
Кт
«Викуплені акції»
10*0,5 = 5 млн.
Кт
«Додатковий капітал»
9-5 = 4 млн.
4) Продаж акцій по 14 $
Дт
«Грошові кошти»
14*0,5 = 7 млн.
Кт
«Акціонерний капітал»
10*0,5 = 5 млн.
Кт
«Додатковий капітал»
7-5 = 2 млн.
Б) за методом викупної ціни
1) Випуск акцій
Дт
«Грошові кошти»
10*14 = 140 млн.
Кт
«Акціонерний капітал»
10*10 = 100 млн.
Кт
«Додатковий капітал»
140 – 100 = 40 млн.
2) Викуп акцій за викупною ціною
Дт
«Викуп акцій»
16*1 = 16 млн.
Кт
«Грошові кошти»
16*1 = 16 млн.
3) Продаж акцій по 18$
Дт
«Грошові кошти»
18*0,5 = 9 млн.
Кт
«Викуплені акції»
16/0,5 = 8 млн.
Кт
«Додатковий капітал»
9-8 = 1 млн.
4) Продаж акцій по 14$
Дт
«Грошові кошти»
14*0,5 = 7 млн.
Кт
«Викуплені акції»
16/0,5 = 8 млн.
Кт
«Додатковий капітал»
8-7 = 1 млн.
21. Потрібно визначити собівартість реалізованих товарів методом роздрібних цін за такими даними про рух товарів групи “Ро” підприємства роздрібної торгівлі за звітний рік:
Собівартість, тис. дол..
Роздрібна ціна, тис. дол..
Запаси на початок року
1 200
1 800
Закупка протягом року
1 320
2 220
Продаж запасів протягом року
–
2 160
Розв’язання:
Метод роздрібних цін застосовується підприємствами роздрібної торгівлі для оцінки великої кількості одиниць запасів, що швидко змінюються і забезпечують однакову норму прибутку та для яких неможливо застосовувати інші методи визначення собівартості. За цим методом собівартість запасів визначається шляхом зменшення вартості їх продажу на відповідний відсоток валового прибутку.
Розраховуємо залишок товарів на кінець звітного періоду: (1800+2200) – 2160 = 1840 тис. дол.
Розраховуємо співвідношення собівартості та роздрібної ціни товарів: (1200+1320) / (1800+2200) * 100% = 63%
Розрахований відсоток застосуємо до залишку товарів на кінець звітного періоду за роздрібними цінами: 1840 * 0,63 = 1159,2 тис. дол.
Визначаємо собівартість реалізованих товарів: (1200+1320) – 1159,2 = 1360,8 тис. дол.
ВИСНОВОК
Вивчення та розуміння сутності бухгалтерського обліку та звітності в зарубіжних країнах є дуже важливим елементом для інтеграції та приведення бухгалтерського обліку в Україні до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та основ формування і розвитку економічної сфери суспільства.
Це питання є актуальним в сучасних умовах реформування бухгалтерського обліку в Україні на базі міжнародних стандартів обліку. Тільки системний підхід, наукове дослідження кращих прикладів організації обліку в зарубіжних країнах дозволить у майбутньому практично застосувати їх у нашій державі, забезпечити в ній із врахуванням національних традицій належне функціонування бізнесу та підприємництва.
У даній контрольній роботі досліджено та проаналізовано питання, які стосуються обліку нарахування та виплати дивідендів по привілейованих акціях та основних міжнародних організацій з бухгалтерського обліку. Також пророблено низку тестових завдань та виконано 2 практичних завдання, що стосуються наведенням обліку операцій, пов’язаних з купівлею-продажем акцій, а також визначення собівартості реалізованих товарів.
Написання цієї контрольної роботи дало змогу якнайкраще сформувати теоретичні знання та практичні навички з організації обліку в зарубіжних країнах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Закон України «Про акціонерні товариства»
Інтернет-джерело uk.wikipedia.org
О.М.Губачова, С.І.Мельник. Облік у зарубіжних країнах: Підручник.-К.:Центр учбової літератури,2008.-432с.
Лучко М.Р., Бенько 1.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навч. посібник. - К.: Знання, 2006. - 311с.
Єфіменко В.І., Лук’яненко Л.І. Облік в зарубіжних країнах: Навч. метод. посіб. Для самост. вивч. дисц. / за ред. Єфіменка В.І. – К.: КНЕУ, 2005. – 211 с.