Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Методичні рекомендації
Предмет:
Медико-профілактична справа
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького
Кафедра внутрішньої медицини №2
Методичні рекомендації з вивчення внутрішньої медицини
Модуль 4
Ведення хворих із хворобами системи кровообігу, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, хворобами органів травлення, дихання, крові та кровотворних органів, сечовидільної системи
Для викладачів та студентів 6 курсу медичного факультету (лікувальна справа, медико-профілактична справа)
Львів – 2010
Методичні рекомендації до Модуля 4 з внутрішньої медицини для викладачів та студентів 6 курсу медичного факультету підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: проф. Радченко О.М., проф. Дзісь Є.І., проф. Федорів Я.М., доц. Панчишин Ю.М., доц. Бєлова Л.А., доц. Шуфлат Т.А., доц. Томашевська О.Я., доц. Троценко О.В., в.о. доц. Гук-Лешневська З.О., доц. Комариця О.Й., ас. Філіпюк А.Л., ас. Королюк О.Я.
Редакція: проф. Радченко О.М., доц. Комариця О.Й.
Рецензенти:
завідувач кафедри поліклінічної справи
і сімейної медицини
д.мед.н. професор Скляров Є.Я.
завідувач кафедри пропедевтики
внутрішніх хвороб №1, д.мед.н., професор Дутка Р. Я.
Затверджено профільною методичною радою з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол № 9 від 27 травня 2010 р.)
Зміст
Програма 4 модуля 4
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ З МОДУЛЯ 4 6
ОБОВ’ЯЗКОВІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ СТУДЕНТА З ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 7
ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ ПАЦІЄНТА 11
Опис електрокардіограми 13
Протокол ехокардіографії 14
Змістовий модуль 1. Ведення хворих у кардіологічній клініці 14
Тема 1. Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (1) 14
Тема 2. Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (2) 16
Тема 3. Ведення пацієнта з артеріальною гіпотензією та непритомністю 18
Тема 4. Ведення пацієнта з кардіалгією 19
Тема 5. Ведення пацієнта з порушеннями серцевого ритму 21
Тема 6. Ведення пацієнта з порушеннями провідності серця 23
Тема 7. Ведення пацієнта зі стабільною стенокардією 24
Тема 8. Ведення пацієнта з безбольовою ішемією міокарда 26
Тема 9. Ведення пацієнта з нестабільною стенокардією 28
Тема 10. Ведення пацієнта з задишкою 29
Тема 11. Ведення пацієнта з кардіомегалією 31
Тема 12. Ведення хворого з акроціанозом 33
Тема 13. Ведення хворого з серцевою недостатністю (1) 34
Тема 14. Ведення хворого з серцевою недостатністю (2) 35
Тема 15. Ведення хворого з серцевими шумами (1) 37
Тема 16. Ведення хворого з серцевими шумами (2) 38
Змістовий модуль 2. Ведення хворих в ревматологічній клініці 39
Тема 17. Ведения пацієнта з болем в кінцівках та спині 39
Тема 18. Ведення пацієнта з артралгіями/міалгіями 41
Тема 19. Ведення пацієнта з суглобовим синдромом 43
Тема 20. Ведения пацієнта з геморагічним васкулітом 44
Тема 21. Ведения пацієнта з артрозом 46
Змістовий модуль 3. Ведення хворих в гастроентерологічній клініці 47
Тема 22. Ведення пацієнта з шлунковою диспепсією 47
Тема 23. Ведення пацієнта з дисфагією 49
Тема 24. Ведення хворого з печією 50
Тема 25. Ведення пацієнта з абдомінальним болем 52
Тема 26. Ведення пацієнта з хронічним синдромом діареї 53
Тема 27. Ведення пацієнта з закрепами 54
Тема 28. Ведения пацієнта з жовтяницею 56
Тема 29. Ведення пацієнта з асцитом 57
Тема 30. Ведення пацієнта з гепатомегалією та гепато-лієнальним синдромом 59
Тема 31. Ведення пацієнта з портальною гіпертензією 60
Тема 32. Ведення пацієнта з печінковою енцефалопатією 61
Змістовий модуль 4. Ведення хворих у пульмонологічній клініці 62
Тема 33. Ведення пацієнта з бронхообструктивним синдромом 62
Тема 34. Ведення пацієнта з хронічним кашлем 64
Тема 35. Ведення пацієнта з інфільтративним затемненням в легенях 67
Тема 36. Ведення пацієнта з лихоманкою невизначеного генезу 69
Тема 37. Ведення пацієнта з кровохарканням 71
Тема 38. Ведення хворого з задухою та асфіксією 73
Тема 39. Ведення хворого з плевральним випотом 75
Тема 40. Ведення хворого з дихальною недостатністю 77
Тема 41. Ведення хворого з негоспітальною пневмонією 78
Тема 42. Ведення хворого з госпітальною пневмонією 80
Тема 43. Ведення хворого з абсцесом легені 81
Змістовий модуль 5. Ведення хворих в нефрологічній клініці 83
Тема 44. Ведення хворого з сечовим синдромом 83
Тема 45. Ведення пацієнта з набряковим синдромом 84
Тема 46. Ведення хворого з хронічною нирковою недостатністю 86
Тема 47. Ведення хворого з ренальною артеріальною гіпертензією 88
Тема 48. Ведення пацієнта з нефротичним синдромом 89
Змістовий модуль 6. Ведення хворих в гематологічній клініці 91
Тема 49. Ведення пацієнта з анемією (1) 91
Тема 50. Ведення пацієнта з анемією (2) 92
Тема 51. Ведення пацієнта з лейкемоїдною реакцією та лейкемією 94
Тема 52. Ведення пацієнта з поліцитемією 95
Тема 53. Ведення пацієнта з пурпурою 97
Тема 54. Ведення пацієнта з лімфаденопатією 98
Рекомендована навчально-методична література, видана співробітниками кафедри внутрішньої медицини №2 100
Інша рекомендована література 101
Програма 4 модуля
Модуль 4 (6-й курс). Всього годин – 300 /10 кредитів (практичних занять – 220, СРС – 110)
Змістові модулі:
1. Ведення хворих в кардіологічній клініці (60/2)
2. Ведення хворих в ревматологічній клініці (30/1)
3. Ведення хворих у гастроентерологічній клініці (60/2)
4. Ведення хворих в пульмонологічній клініці (30/2)
5. Ведення хворих в гематологічній клініці (30/1)
6. Ведення хворих в нефрологічній клініці (30/1)
Закінчуючи цей модуль, студенти повинні показати:
Знання
Продемонструвати здатність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів, що зустрічаються у стаціонарах внутрішньої медицини.
Продемонструвати здатність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань, що зустрічаються у стаціонарах внутрішньої медицини.
Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях, що зустрічаються у стаціонарах внутрішньої медицини.
Знати основні класи препаратів, що застосовуються у клініці внутрішньої медицини, показати здатність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами внутрішньої медицини, що зустрічаються у стаціонарах.
Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в клініці внутрішньої медицини.
Уміння
Продемонструвати здатність проводити медичний огляд та фізикальне обстеження відповідно до ведучих скарг пацієнта та історії хвороби.
Показати здатність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд в умовах стаціонару.
Показати здатність діагностувати та складати план лікування для найбільш розповсюджених захворювань в умовах стаціонару.
Показати здатність приймати та ефективно транспортувати пацієнтів з та в палату інтенсивної терапії. Продемонструвати здатність виконувати рутинні технічні процедури, включаючи: венепункцію, введення назогастрального зонду, підтримка життєво-важливих функцій, показати легкість в інтерпретації ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ, УЗД та рентгенологічних знимків грудної клітини.
Судження
Показати здатність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби в умовах стаціонару.
Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні стаціонарних пацієнтів. Показати здатність до контакту з різним оточенням пацієнта, докторами та іншими медичними працівниками.
Показати основне розуміння того, як вік, стать, культура, соціальний та економічний стан впливають на ведення пацієнтів в клініці внутрішньої медицини.
Продемонструвати здатність чітко та лаконічно усно та письмово докладати пацієнта іншим членам команди з особливою увагою до включення значимої і синтезованої клінічної інформації.
На VI курсі студенти вивчають сучасну практику внутрішньої медицини (Модуль 4) шляхом курації госпіталізованих хворих з основними симптомами та синдромами, на практиці вивчаючи сучасні підходи до діагностики, диференційної діагностики, лікування та профілактики хвороб та синдромів, існуючі стандарти діагностики та лікування, дані доказової медицини, а також невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини (Модуль 5). Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Тривалість практичних занять – 5,5 годин. Сучасна практика внутрішньої медицини побудована таким чином, щоб дозволити студентам прийняти участь у веденні пацієнтів з частими клінічними проявами та невідкладними станами, що зустрічаються переважно у практиці відділень внутрішньої медицини. (терапевтичних клініках). Кожному студенту надається можливість вивчити багато хвороб різного ступеню важкості, від гострих станів, що лікуються у порядку невідкладної допомоги, до термінальних станів, що повинні лікуватись у реанімаційних відділеннях. Студенти також отримують можливість поліпшити їх базові клінічні уміння, вивчити методологію нових процедур, що доступні в терапевтичному стаціонарі, техніку, необхідну для обстежень, а також оцінити ефективність проведених діагностичних та лікувальних інструментальних втручань.
Курація пацієнта передбачає:
з’ясування скарг хворого, анамнезу хвороби та життя, проведення опитування за органами та системами;
проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;
аналіз наявних даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;
формулювання попереднього та клінічного діагнозів хвороби пацієнта;
призначення лікування, виписування рецептів; визначення заходів первинної та вторинної профілактики;
доповідь результатів обстеження хворого в академічній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, проведення диференційного діагнозу, оцінки обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики, прогнозу та працездатності;
Рекомендується студентам на практичних заняттях вести щоденники (протоколи обстежень), у які вносяться короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, плани обстеження хворого та призначене лікування.
Залік проводиться в останній день модулю. Поточну навчальну діяльність студентів контролюють на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендовані до застосування такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: тестовий контроль, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, зокрема - уміння правильно проводити курацію хворого, призначати та трактувати результати лабораторного та інструментального обстеження, обґрунтовувати діагноз на підставі аналізу клінічних та допоміжних методів обстеження. При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за традиційною шкалою з використанням прийнятих у ВНЗ та затверджених цикловою медичною комісією критеріїв оцінювання. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні даного модулю, становить 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних причин мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний кредит вважається зарахованим, якщо студент набрав на менше 50 балів.
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ З МОДУЛЯ 4
1. Анатомія серця, судин та провідної системи; фізіологічні основи скорочення серця і його розслаблення; особливості коронарного кровообігу; електрофізіологічні властивості серця; регуляція серцевого ритму в нормі. Патогенетичні механізми розвитку серцево-судинних захворювань. Механізми утворення серцевих тонів і шумів; механізми регуляції АТ. Основні клінічні симптоми і синдроми патології серцево-судинної системи. Методика клінічного обстеження хворого з даною патологією; сучасні лабораторні та інструментальні методи обстеження. Параметри нормальної ЕКГ, ознаки порушень ритму та провідності. Етіологія, патогенез, клініко-діагностичні критерії ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби та симптоматичних гіпертензій, міокардитів, перикардитів, кардіоміопатій. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування серцево-судинних хвороб: нітрати, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, блокатори ангіотензину ІІ, антагоністи кальцію, діуретики, серцеві глікозиди, симпатоміметичні аміни, антиагреганти, антикоагулянти, тромболітичні засоби, ліпідознижуючі препарати, антибіотики – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.
2. Анатомія та гістологія сполучної тканини, її роль та функції. Фізіологія запального та імунно-запального процесів, обміну білків у організмі. Анатомія та фізіологія суглоба, гістологічна будова та особливості живлення хряща. Методика обстеження суглобів, визначення об’єму активних та пасивних рухів у них. Сучасні інструментальні та лабораторні методи дослідження при ревматичних хворобах. Етіологія, патогенез, клініко-діагностичні критерії ревматичної гарячки, ревматоїдного артриту, подагри, деформуючого артозу, спондилоартриту, системного червоного вовчака, дерматоміозиту, вузликового пери артеріїту. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування ревматичних захворювань: стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики, антибіотики, хондропротектори – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.
3. Анатомія та фізіологія нирок. Анатомо-фізіологічна характеристика нефрона. Функції нирок, їх роль у забезпеченні гомеостазу. Основні клінічні симптоми та синдроми при нефрологічній патології. Методика обстеження сечовидільної системи. Лабораторні обстеження функції нирок: інтерпретація загального аналізу сечі, аналізу сечі за Нечипоренком та Зимницьким; визначення клубочкової фільтрації та кліренсу креатиніну; норми біохімічних показників креатиніну, сечовини, електролітів та кислотно-лужного гомеостазу. Основні інструментальні методи обстеження нирок. Патофізіологічні та патоморфологічні зміни при гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Хронічна хвороба нирок. Патогенез розвитку ниркової недостатності. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювань нирок: стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики, антибіотики, дезагреганти, антикоагулянти, сорбенти – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.
4. Анатомія та фізіологія стравоходу, шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок; гістологічна будова слизової шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок. Патоморфологічні зміни, характерні для гастритів і виразки шлунка. Особливості бактерії Helicobacter pylori. Гістологічні форми раку шлунка: аденокарцинома, плоскоклітинний рак та ступені їх диференціації (високий, середній, низький). Дисплазія і метаплазія епітелію; регіонарні лімфатичні вузли шлунка. Макро- і мікроскопічна будова печінки, функції печінки та методи їх оцінки; особливості кровопостачання печінки; патоморфологічні зміни у печінці при гепатиті і цирозі. Обмін білірубіну. Будова жовчовивідних шляхів (внутрішньо- та позапечінкових жовчевих проток, жовчевого міхура). Механізм секреції жовчі. Склад жовчі здорової людини. Будова та функція підшлункової залози. Копрологічне дослідження та його значення. Методика фізикального обстеження шлунково-кишкового тракту. Симптоми ураження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки і жовчного міхура, підшлункової залози, тонкої та товстої кишок. Методи обстеження хворих з патологією шлунково-кишкового тракту (лабораторні та інструментальні). Механізм дії основних препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів травлення: антибактеріальні − амоксацилін, кларитроміцин, метронідазол, ампіцилін, доксациклін; препарати групи сульфосалазину; антисекреторні − блокатори протонової помпи і Н2-гістамінових рецепторів; препарати групи вісмуту; холінолітики, холеретики і холекінетики; ферментні препарати − фестал, ензимтал, панзинорм, креон; антидіарейні препарати − фталазол, левоміцетин, лоперамід; препарати, які регулюють моторику − церукал, мотиліум, препульсид.
2. Анатомія та фізіологія легень; гістологічна будова слизової оболонки бронха, фізіологічний дренаж. Плевра та її функції. Патоморфологічні зміни, характерні для пневмоній. Особливості збудників пневмонії. Патоморфологічні стадії крупозної пневмонії. Синдроми ураження органів дихання (ущільнення, підвищеної пневматизації, наявності порожнини, плеврального випоту). Фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження дихальної системи; фізикальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму. Бактеріологічні, вірусологічні та серологічні методи визначення збудника хвороб органів дихання. Методи дослідження функції легень (спірографія, пневмотахометрія, пікфловметрія) та основні параметри; рестриктивні та обструктивні порушення. Інструментальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму. Діагностичне значення аналізу харкотиння для діагностики хвороб дихання. Фармакологічні особливості, дозування та механізми дії препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів дихання: антибіотиків, противірусних та протигрибкових засобів; відхаркувальних препаратів, бронхолітиків.
3.Обмін та функції заліза в орґанізмі; нормальний еритропоез; фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження кровотворної системи; фармаколоґічні особливості препаратів заліза. Клінічний аналіз крові в нормі; обмін та функція в орґанізмі фолієвої кислоти та вітаміну В12. Сучасна теорія кровотворення; види гемоглобіну; можливі механізми руйнування еритроцитів в нормі і патології; обмін білірубіну; методи обстеження хворих з гемолітичною анемією. Фактори, що пригнічують кровотворення; роль гранулоцитів у протиінфекційному захисті; тромбоцитарний гемостаз. Будова, функція та фізикальне обстеження селезінки. Сучасні уявлення про гемостаз, плазмові чинники зсідання крові, механізм утворення тромбопластину, показники нормальної коагулоґрами, типи кровоточивості, механізм виникнення симптомів; методика обстеження суглобів. Тромбоцитоґенез, тривалість життя кров’яних пластинок, місце їх загибелі; норма, функції, роль у гемостазі; дослідження, які необхідно проводити при патолоґії тромбоцитів (визначення кількості кров’яних пластинок, часу кровотечі за Дюке та Айві, ретракції згустку крові, адгезивної та агрегаційної здатності, синдром джгута).
ОБОВ’ЯЗКОВІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ СТУДЕНТА З ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
I. ЗАГАЛЬНО-КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вміти зібрати анамнез, провести його аналіз.
Вміти провести загальний огляд хворого і оцінити його результати.
Обстежити пацієнта за системами органів.
Обстеження серцево-судинної системи:
визначити пульс на сонних артеріях, аa. radialis, аa. tibialis, аa. pedis dorsalis;
порахувати частоту серцевих скорочень, виявити дефіцит пульсу;
виміряти АТ на руках (у лежачого та сидячого хворого), на ногах;
виявити на обличчі симптоми патології серцево-судинної системи;
виявити і оцінити ціаноз слизових, акроціаноз;
виявити та оцінити позитивну і від’ємну пульсацію шийних вен;
провести пальпацію і аускультацію сонних артерій;
оглянути серцеву ділянку;
пропальпувати верхівковий, серцевий, епігастральний, передсердний та югулярний поштовхи, систолічну та діастолічну вібрацію;
провести перкусію серця (межі відносної та абсолютної серцевої тупості та ширину судинного пучка);
провести аускультацію серця у 10 точках – верхівкова, нульова, мезокардіальна (т. Олійника), т. Naunin’a, т. Боткіна, югулярна, аорти, легеневої артерії, на мечовидному парост ку і під ним (т. Левіної); оцінити серцеві тони, шуми, знати їх діагностичне значення (вади клапанів, гіпертензія великого та малого кола кровообігу);
вислухати вологі хрипи у легенях для діагностики лівошлуночкової недо статності;
провести аускультацію черевної аорти та ниркових артерій;
виявити і оцінити серцеві (ортостатичні) набряки.
Обстеження системи органів дихання:
визначити кількість дихань на хвилину;
оцінити носове дихання, виявити herpes labialis et nasalis, ціаноз губ;
оцінити нормальну і патологічні форми грудної клітки, симетричність рухів грудної клітки, над- і підключичні ямки, міжреберні проміжки, епігастральний кут, шийні вени;
визначити тип дихання, його глибину, частоту; виявити патологічні типи дихання;
оглянути і оцінити форму пальців та нігтів;
провести пальпацію грудної клітки: болючість, резистентність, голосове трем тіння;
провести порівняльну та топографічну перкусію легень; визначити екскурсію легень;
провести аускультацію легень і протрактувати отримані результати в нормі та патології.
Обстеження системи травлення:
оглянути шкіру і слизові: виявити жовтяницю, гемангіоми, телеангіектазії, розширені вени черевної стінки;
оглянути і оцінити слизову рота, язик, стан зубів (написати зубну формулу);
провести перкусію живота і виявити метеоризм, рідину у черевній порожнині (у лежачій, стоячій чи у коліно-ліктьовій позиції хворого), розміри печінки та селезінки;
виявити симптоми «гострого живота»;
провести пальпацію живота: поверхневу, глибоку методичну за Образцовим-Старажеском, оцінити печінку, селезінку, пропальпувати підшлункову залозу, товсту кишку, визначити симптом флюктуації;
знати місця проекції органів живота на передню черевну стінку;
виявити симптоми Ортнера, Мерфі (Кера), френікус-симптом;
виявити метастаз Вірхова.
Обстеження системи сечовиділення:
знати визначення дизурії, полакіурії, поліурії, олігурії, ішурії, анурії, ніктурії;
оглянути шкіру і виявити сухість, геморагії, розчухи;
виміряти артеріальний тиск і оцінити його; виявити сонливість і адинамію;
виявити ниркові набряки;
оглянути поперекову і надлонну ділянки;
пропальпувати болючість і напруженість ромбовидного м’язу;
визначити симптоми Пастернацького;
знати проекцію нирок, сечоводів і сечового міхура на передню черевну стінку; пропальпувати нирки у положенні пацієнта лежачи і стоячи; проперкутувати сечовий міхур.
Обстеження нервової системи:
виявити тремор та інші мимовільні рухи; виявити парези, паралічі;
оцінити рівень свідомості: орієнтація в особі, місці, часі, дійсності; відповідність мови (чіткість і плавність її); порушення притомності (ступор, сопор, кома);
оцінити функції черепних нервів та відповідь зіниць на світло;
виявити рогівковий рефлекс; рухи очного яблука (нери: ІІІ – окоруховий, IV – блоковий, VI – відвідний); оцінити симетрію обличчя (лицевий нерв VII); оцінити відхилення від середньої лінії язика (під’язиковий нерв XII);
оцінити рухову функцію: оцінка ходи, сили м’язів, балансу і координації рухів: стійкість у позі Ромберга, пронаторний, проба «вказівний палець до носа», проба «п’ятка до гомілки»;
оцінка чутливості (до легкого дотику, уколу шпилькою на кінцівках і тулубі, порівнюючи справа і зліва; позиційна чутливість);
оцінити рефлекси: глибокий сухожильний колінний, поверхневі - верхній і нижній черевні, підошовний; патологічні - Бабінського, Росолімо, Гордона, Опенгайма, орального автоматизму, хапальний.
Обстеження ендокринної системи:
визначити ріст і масу тіла;
визначити індекс маси тіла (вага (кг)/ріст2(м)) і дати йому оцінку;
виявити вірилізм, гірсутизм; striae distensae;
виявити екзофтальм, перевірити симптоми Грефе, Мебіуса, Штельвага;
пропальпувати щитовидну залозу;
оцінити тремор рук, знати його діагностичне значення;
визначити основний обмін і дати йому оцінку за формулами Ріда (осн. обм. = 0,75((ЧСС+0,74(пульсовий тиск) – 72; у нормі = (10.) та Джейля (осн. обм. = ЧСС + пульсовий тиск – 111; у нормі = ±10);
виявити симптоми Трусо, Хвостека;
оцінити пропорційність черепа, кінцівок, язика.
Обстеження м’язово-скелетної системи:
оглянути суглоби: щелепно-скроневі, грудинно-ключич ні, пле чові, грудинно-реберні, ліктьові, променево-зап’ясткові, кульшові, гомілково-стопні, крижово-клубові зчленування, хребет, кисті та стопи;
оцінити активні і пасивні рухи у суглобах рук і ніг;
оцінити форму суглобів рук і ніг; виявити деформації;
оцінити шкірні покриви, виявити підшкірні вузлики, визначити тонус і силу м’язів, припух лість суглобів, стан кісткової системи біля суглоба;
виявити болючість суглобів, наявність хрусту і об’єм рухів кожного суглоба: згинання, розгинання, ротація, супінація;
оцінити ходу: кульгавість, нерівномірність довжини кроку, розгойдування з боку на бік;
оцінити шию і хребет у позиції хворого стоячи рівно і з нахилом вперед;
виявити кіфоз, лордоз, сколіоз, дивлячись ззаду і збоку;
оцінити об’єм рухів шиї, перевірити симптом «підборіддя-грудина»;
оцінити об’єм рухів хребта, оцінити симптоми: Томайєра – при нагинанні вперед дістати пальцями підлогу (коліна розігнуті) – в см; Форестьєра - притискання хворого до стіни спиною: на скільки см потилиця відходить від стіни (хвороба Бехтєрева);
пропальпувати хребет: остисті паростки та бічні відділи хребта;
виявити симптоми остеохондрозу: «передньої грудної стінки», Епштейна, Ласега (наявність корінцево-дискового розладу);
виявити болючість крижово-клубового зчленування трьома особами за Кушелевським: стискання гребенів клубової кістки у фронтальній площині впродовж 1 хвилини; натискання на гребені у положенні лежачи; положення п’ятка на протилежному коліні – натискання на зігнутий колінний суглоб і протилежний гребінь клубової кістки;
провести глибоку пальпацію суглобів (двома пальцями) методом стискання для виявлення випоту у суглобах;
виявити симптом флюктуації, балотування наколінника.
II. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Описати та оцінити зміни загального клінічного аналізу крові (червона кров, лейкоцити, лейкоцитарна формула, тромбоцити, ШОЕ), вирахувати еритроцитарні індекси за формулами.
Описати і оцінити зміни загального клінічного аналізу сечі; проб за Зимницьким та Нечипоренком; біохімічних показників сечі (реакція, білок, кетонові тіла, жовчні пігменти, глюкоза).
Описати і оцінити показники крові при:
атеросклерозі (холестерин, ліпопротеїни, типи ліпопротеїнемій);
гострому коронарному синдромі (тропоніни, міоглобін, КФК, МВ-КФК,ЛДГ, трансамінази);
ревматизмі (титр антистрептолізину-О, С-реактивний білок, сіалові кислоти, ДФА, серомукоїд, білкові фракції, ревматоїдний фактор, імунологічні показники, Т- і В-лімфоцити, імуноглобуліни);
недостатності кровообігу (електроліти сироватки крові, гематокрит);
хворобах дихальної системи (рН крові, насичення крові киснем, гематокрит, гострофазові показники);
хворобах печінки (білірубін, холестерин, трансамінази, гамма-глютамілтранспептидаза, лужна фосфатаза, амілаза крові, амілаза сечі, серологічні маркери хронічних вірусних гепатитів, гострофазові показники);
хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки (тести на наявність Helicobacter pylori);
хворобах нирок (креатинін, сечовина, холестерин, загаль ний білок і білкові фракції крові, гострофазові показники);
хворобах крові (сироваткове залізо, залізозв’язуюча здатність сироватки крові, лужна фосфатаза).
Описати дані аналізу шлункового вмісту (вільна і зв’язана соляна кислота, ба зальна і стимульована секреція, параметри рН-метрії).
Описати результати багатомоментного дуоденального зондування.
Описати показники копрограми, знати їх діагностичну ціннсть.
Описати показники загального аналізу харкотиння. Знати діагностичну цінність мікроскопічного дослідження харкотиння.
Розшифрувати ЕКГ в 12 стандартних відведеннях (число серцевих скорочень, елек трична вісь серця, електрична позиція, порушення ритму і провідності, порушення коронарного кровообігу).
Діагностувати за ЕКГ гіпертрофію передсердь і шлуночків; порушення ритму і провідності серця; гостру коронарну недостатність, інфаркт міокарда (із зубцем та без зубця Q, у різні стадії його розвитку, із визначенням локалізації).
Описати рентґенограму і знайти інформативні симптоми пневмонії, емфіземи легень, ексудативного плевриту, пневмотораксу, абсцесу легень, кардіомегалії; вміти диференціювати за рентґенограмою причини збільшення серця; виявити і описати прямі та непрямі ознаки виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; виявити і описати ознаки пухлин стравоходу, шлунка і товстої кишки.
Оцінити результати ЕхоКГ.
Оцінити результати УЗД органів черевної порожнини.
Розшифрувати спірограму і розрізними в ній обструктивну форму дихальної недостатності (обструктивний бронхіт, бронхіальна астма) та рестриктивну форму.
III. ФОРМУЛЮВАТИ ПОПЕРЕДНІЙ ТА КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ І ПРИЗНАЧАТИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ОСНОВНИХ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ
ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ ПАЦІЄНТА
Хворий _______________________________
вік __________професія ______________дата обстеження ______Відділення_________
Скарги ________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Анамнез хвороби. Початок хвороби______________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
Перебіг хвороби______________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
можливі причини загострень хвороби____________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
причина останнього загострення хвороби_________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
Анамнез життя
Перенесені хвороби, операції___________________________________________________________
туберкульоз, венеричні хвороби, вірусний гепатит
шкідливі звички ___________________________________
спадковість:
гінекологічний анамнез (у жінок)
алергічний анамнез
парентеральні втручання за останні 6 місяців
Об’єктивне обстеження. Загальний стан
Температура Свідомість
Положення хворого
Будова тіла Конституція Зріст
Шкіра , видимі слизові
Периферійні лімфовузли
Щитоподібна залоза набряки__
Суглоби
Об'єм рухів м'язи
Органи дихання. Частота дихання за 1 хв. Форма грудної клітки
Пальпація
Перкуторний звук над легенями
Границі легень______________________________________________________________________
Екскурсія легень ______________________________
Аускультація:
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Органи кровообігу .
Пальпація серця : верхівковий поштовх
____________________________________________________________________________________
Границі відносної серцевої тупості: ліва
права верхня
Аускультація:_______________________________________________________________________
ЧСС за 1 хв. Дефіцит пульсу за 1 хв.
Характеристика пульсу ______________ за хв., наповнення ___________, напруження
Артеріальний тиск: ліва рука __________ мм. рт. ст., права рука ________ мм.рт.ст., на ногах _____________ мм.рт.ст.
Судини ___________________________________________________________________
Органи травлення
Язик Зуби
Живіт ,участь в диханні
Пальпація
_____________________________________________________________________________________
Печінка: розміри за Курловим Селезінка
Органи сечовиділення.
Симптом Пастернацького ____________________________________________________________
Дизуричні прояви
Добовий діурез
Нервово-психічна система .
Емоційний стан _
Орієнтація Координація рухів
Сон тремор пальців рук Дермографізм
В положенні Ромберга
Попередній діагноз та його обгрунтування
____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План обстеження та його обґрунтування ___________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План лікування та його обгрунтування :
1. Режим ___________2. Дієта____________3. ЛФК
4.
5. ____________________________________________
6. ________________________________________________________________________________________
7. ___________________________________________________________________________________
8. __________________________________________________________________________________________________
9.
10._________________________________________________________________________________
11. _________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Студент:
Опис електрокардіограми
В нормі:
ширина зубця Р < 0.11, тривалість інтервалу PQ 0.12 0.20,
ширина зубця Q < 0.04, глибина зубця Q не > ¼ висоти зубця R,
тривалість комплексу QRS не > 0.10,
інтервал QT 0.34 0.44
Оформіть опис ЕКГ, користуючись наступним планом:
1. Ритм (джерело ритму)_________________________, (правильність)_____________________.
2. Частота серцевих скорочень* _________________ / хвилину.
*Формула для визначення ЧСС:
ЧСС = 60:( R-R в мм х 0,02) при швидкості 50 мм/секунду
ЧСС = 60:( R-R в мм х 0,04) при швидкості 25 мм/секунду
3. Відхилення електричної осі серця _____________________________________________.
4. Тривалість інтервалів: PQ = ____, QRS = ____, QT = ____.
5. Ознаки гіпертрофії окремих відділів серця:
Гіпертрофія лівого передсердя ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Гіпертрофія лівого шлуночка ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Гіпертрофія правого передсердя ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Гіпертрофія правого шлуночка ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Ознаки ішемії міокарда, гострого інфаркту міокарда, наявність рубця **: _______________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
**при наявності зазначених змін потрібно їх описати, встановити локалізацію. Якщо мова йде про гострий інфаркт міокарда, слід вказати локалізацію і стадію інфаркту.
6. Порушення ритму: __________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
7. Порушення провідності: ______________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Висновок: ___________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Протокол ехокардіографії
П.І.П. пацієнта
Клінічні дані:
ВИМІРИ (М-СПОСІБ, ДВОМІРНА ЕХО-КГ)
Межі норми
Правий шлуночок
0,9-2,6 см
Міжшлуночкова перегородка
0,6-1,1 см
Лівий шлуночок (діастола)
3,5-5,7 см
Стінка ЛШ (діастола)
0,6-1,1 см
Ліве передсердя
1,9-4,0 см
Діаметр висхідної аорти
2,0-3,7 см
Фракція викиду ЛШ
Понад 55%
КЛАПАНИ СЕРЦЯ
Мітральний
Аортальний
Трикуспідальний
Легеневий
Недостатність,
ступінь 1+-4+
Стеноз,
ступінь 1+-4+
Кальциноз
Додаткові дані
Легенева гіпертензія
Рідина в порожнині перикарда
СЕГМЕНТАРНА СКОРОТЛИВІСТЬ ЛШ (N – нормо-, гіпо-, а-, дис-, гіпокінезія)
Сегменти
Передньо-
перегородкові
Передні
Бокові
Задні
Нижні
Перегородкові
Базальні
Середні
Верхівкові
Х
Х
Розлади діастолічної функції
Інші особливості
Висновок:
Змістовий модуль 1. Ведення хворих у кардіологічній клініці
Тема 1. Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (1)
5,5 год. ауд.
Мета. Навчитись вести пацієнтів з АГ; проводити диференціальний діагноз між есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ), вторинними (симптоматичними) АГ; проводити стратифікацію ризику серцево – судинних ускладнень та визначення прогнозу; визначати тактику ведення пацієнта в залежності від групи ризику.
І рівень. Вихідні знання. Стор. 6-7.
ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.
Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:
Пояснити, для чого виділено категорії «високий нормальний АТ», «ізольована систолічна АГ».
Провести диференційну діагностику між пацієнтами з есенціальною АГ та ізольованою систолічною АГ.
Провести диференційну
08.06.2016 19:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора