Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Методичні рекомендації
Предмет:
Системи ТЗІ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького
Кафедра внутрішньої медицини №2
Методичні рекомендації з вивчення внутрішньої медицини
Модуль 3
Хвороби органів системи кровообігу, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, сечовидільної системи та загальні питання внутрішньої медицини
Для викладачів та студентів 5 курсу медичного факультету (лікувальна справа)
Львів – 2009
Методичні рекомендації до Модуля 3 з внутрішньої медицини для викладачів та студентів 5 курсу медичного факультету підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: проф. Радченко О.М., доц. Бєлова Л.А., доц. Шуфлат Т.А., в.о.доц. Чубучна І.І., в.о.доц. Гук-Лешневська З.О., доц. Томашевська Л.Я., проф. Дзісь Є.І., доц. Комариця О.Й.
Редакція: проф. Радченко О.М.
Рецензенти:
завідувач кафедри поліклінічної справи
і сімейної медицини
д.мед.н. професор Скляров Є.Я.
Завідувач кафедри пропедевтики
внутрішніх хвороб, д.мед.н., професор Дутка Р. Я.
Затверджено профільною методичною радою з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол №4 від 11 березня.2009 р.)
Зміст
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ З МОДУЛЯ 3 4
ОБОВ’ЯЗКОВІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ СТУДЕНТА З ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 5
ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ ПАЦІЄНТА 10
Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу 14
Тема 1 . Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба). 14
Тема 2. Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії 15
Тема 3. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда – клініка та діагностика 17
Тема 4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда – лікування 18
Тема 5. Атеросклероз та хронічні форми ІХС 19
Тема 6. Серцева недостатність 21
Тема 7. Природжені вади серця 22
Тема 8. Набуті вади серця 24
Тема 9. Інфекційний ендокардит 25
Тема 10. Кардіоміопатії 27
Тема 11. Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) 28
Тема 12. Аритмії та нейроциркуляторна дистонія 30
Тема13. Порушення провідності. Лікування порушень серцевого ритму та провідності. 31
Тема 14 . Міокардити, перикардити. Підсумковий контроль змістового модуля 1. 33
Змістовий модуль 2. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб кістково-м’язевої системи та сполучної тканини 35
Тема 15. Основні симптоми кардіологічної і ревматологічної патології та методи дослідження в кардіології і ревматології 35
Тема 16. Ревматична лихоманка 36
Тема 17. Ревматоїдний артрит 37
Тема 18. Системні хвороби сполучної тканини: системний червоний вовчак (СЧВ) 39
Тема 19. Системні хвороби сполучної тканини: системна склеродермія та дерматоміозит 40
Тема 20. Системні васкуліти (геморагічний васкуліт, вузликовий періартеріїт) 42
Тема 21. Остеоартроз 43
Тема 22. Анкілозуючий спондилоартрит 44
Тема 23. Подагра 46
Тема 24. Реактивні артропатії. Підсумковий контроль змістового модуля 2 47
Змістовий модуль 3. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб сечостатевої системи 49
Тема 25. Гломерулонефрити. Нефротичний синдром 49
Тема 26. Пієлонефрит, тубуло-інтерстиціальний нефрит, амілоїдоз нирок. 50
Тема 27. Гостра та хронічна ниркова недостатність.
Підсумковий контроль змістового модуля 3 52
Змістовий модуль 4. Загальні питання внутрішньої медицини 54
Тема 28. Ожиріння та його наслідки 54
Тема 29. Принципи геріатричної медицини 55
Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури 58
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ З МОДУЛЯ 3
1. Анатомія серця, судин та провідної системи; фізіологічні основи скорочення серця і його розслаблення; особливості коронарного кровообігу; електрофізіологічні властивості серця; регуляція серцевого ритму в нормі. Патогенетичні механізми розвитку серцево-судинних захворювань.
Механізми утворення серцевих тонів і шумів; механізми регуляції АТ. Основні клінічні симптоми і синдроми патології серцево-судинної системи. Методика клінічного обстеження хворого з даною патологією; сучасні лабораторні та інструментальні методи обстеження. Параметри нормальної ЕКГ, ознаки порушень ритму та провідності. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування серцево-судинних хвороб: нітрати, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, блокатори ангіотензину ІІ, антагоністи кальцію, діуретики, серцеві глікозиди, симпатоміметичні аміни, антиагреганти, антикоагулянти, тромболітичні засоби, ліпідознижуючі препарати, антибіотики – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.
2. Анатомія та гістологія сполучної тканини, її роль та функції. Фізіологія запального та імунно-запального процесів, обміну білків у організмі. Анатомія та фізіологія суглоба, гістологічна будова та особливості живлення хряща. Методика обстеження суглобів, визначення об’єму активних та пасивних рухів у них. Сучасні інструментальні та лабораторні методи дослідження при ревматичних хворобах. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування ревматичних захворювань: стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики, антибіотики, хондропротектори – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.
3. Анатомія та фізіологія нирок. Анатомо-фізіологічна характеристика нефрона. Функції нирок, їх роль у забезпеченні гомеостазу. Основні клінічні симптоми та синдроми при нефрологічній патології. Методика обстеження сечо-видільної системи. Лабораторні обстеження функції нирок: інтерпретація загального аналізу сечі, аналізу сечі за Нечипоренком та Зимницьким; визначення клубочкової фільтрації та кліренсу креатиніну; норми біохімічних показників креатиніну, сечовини, електролітів та кислотно-лужного гомеостазу. Основні інструментальні методи обстеження нирок.
Патофізіологічні та патоморфологічні зміни при гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Патогенез розвитку ниркової недостатності. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювань нирок: стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики, антибіотики, дезагреганти, антикоагулянти, сорбенти – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.
4. Будова жирової тканини, гіпофіза, гіпоталамуса, щитоподібної залози, статевих залоз та їх функції. Патологія та вуглеводного обмінів. Антропометрія. Нормальна вага тіла, методи розрахунку надлишкової ваги. Лабораторні обстеження хворих з ожирінням. Лікувальне харчування та медикаментозні засоби для лікування ожиріння: механізм їх дії, дози, побічні ефекти.Особливість обміну речовин у похилому віці.
ОБОВ’ЯЗКОВІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ СТУДЕНТА З ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
I. ЗАГАЛЬНО-КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вміти зібрати анамнез, провести його аналіз.
Вміти провести загальний огляд хворого і оцінити його результати.
Обстежити пацієнта за системами органів.
Обстеження серцево-судинної системи:
вміти визначити пульс на сонних артеріях, аa. radialis, аa. tibialis, аa. pedis dorsalis;
вміти порахувати частоту серцевих скорочень, виявити дефіцит пульсу;
виміряти АТ на руках (у лежачого та сидячого хворого), на ногах;
виявити на обличчі симптоми патології серцево-судинної системи;
виявити і оцінити ціаноз слизових, акроціаноз;
виявити та оцінити позитивну і від’ємну пульсацію шийних вен;
провести пальпацію і аускультацію сонних артерій;
оглянути серцеву ділянку;
пропальпувати верхівковий, серцевий, епігастральний, передсердний та югулярний поштовхи, систолічну та діастолічну вібрацію;
провести перкусію серця (межі відносної та абсолютної серцевої тупості та ширину судинного пучка);
провести аускультацію серця у 10 точках – верхівкова, нульова, мезокардіальна (т. Олійника), т. Naunin’a, т. Боткіна, югулярна, аорти, легеневої артерії, на мечовидному парост ку і під ним (т. Левіної); оцінити серцеві тони, шуми, знати їх діагностичне значення (вади клапанів, гіпертензія великого та малого кола кровообігу);
вміти вислухати вологі хрипи у легенях для діагностики лівошлуночкової недо статності;
вміти провести аускультацію черевної аорти та ниркових артерій;
вміти виявити і оцінити серцеві (ортостатичні) набряки.
Обстеження системи органів дихання:
визначити кількість дихань на хвилину;
оцінити носове дихання, виявити herpes labialis et nasalis, ціаноз губ;
оцінити нормальну і патологічні форми грудної клітки, симетричність рухів грудної клітки, над- і підключичні ямки, міжреберні проміжки, епігастральний кут, шийні вени;
визначити тип дихання, його глибину, частоту;
виявити патологічні типи дихання;
оглянути і оцінити форму пальців та нігтів;
вміти провести пальпацію грудної клітки: болючість, резистентність, голосове трем тіння;
вміти провести порівняльну та топографічну перкусію легень;
визначити екскурсію легень;
провести аускультацію легень і протрактувати отримані результати в нормі та патології.
Обстеження системи травлення:
оглянути шкіру і слизові: виявити жовтяницю, гемангіоми, телеангіектазії, розширені вени черевної стінки;
оглянути і оцінити слизову рота, язик, стан зубів (написати зубну формулу);
провести перкусію живота і виявити метеоризм, рідину у черевній порожнині (у лежачій, стоячій чи у коліно-ліктьовій позиції хворого), розміри печінки та селезінки;
виявити симптоми «гострого живота»;
вміти провести пальпацію живота: поверхневу, глибоку методичну за Образцовим-Старажеском, оцінити печінку, селезінку, пропальпувати підшлункову залозу, товсту кишку, визначити симптом флюктуації;
знати місця проекції органів живота на передню черевну стінку;
вміти виявити симптоми Ортнера, Мерфі (Кера), френікус-симптом;
вміти виявити метастаз Вірхова.
Обстеження системи сечовиділення:
знати визначення дизурії, полакіурії, поліурії, олігурії, ішурії, анурії, ніктурії;
оглянути шкіру і виявити сухість, геморагії, розчухи;
вміти виміряти артеріальний тиск і оцінити його; виявити сонливість і адинамію;
вміти виявити ниркові набряки;
оглянути поперекову і надлонну ділянки;
пропальпувати болючість і напруженість ромбовидного м’язу;
визначити симптоми Пастернацького;
знати проекцію нирок, сечоводів і сечового міхура на передню черевну стінку;
вміти пропальпувати нирки у положенні пацієнта лежачи і стоячи;
вміти проперкутувати сечовий міхур.
Обстеження нервової системи:
вміти виявити тремор та інші мимовільні рухи;
вміти виявити парези, паралічі;
оцінити рівень свідомості: орієнтація в особі, місці, часі, дійсності; відповідність мови (чіткість і плавність її); порушення притомності (ступор, сопор, кома);
оцінити функції черепних нервів та відповідь зіниць на світло;
виявити рогівковий рефлекс; рухи очного яблука (нери: ІІІ – окоруховий, IV – блоковий, VI – відвідний); оцінити симетрію обличчя (лицевий нерв VII); оцінити відхилення від середньої лінії язика (під’язиковий нерв XII);
вміти оцінити рухову функцію: оцінка ходи, сили м’язів, балансу і координації рухів: стійкість у позі Ромберга, пронаторний, проба «вказівний палець до носа», проба «п’ятка до гомілки»;
оцінка чутливості (до легкого дотику, уколу шпилькою на кінцівках і тулубі, порівнюючи справа і зліва; позиційна чутливість);
вміти оцінити рефлекси: глибокий сухожильний колінний, поверхневі - верхній і нижній черевні, підошовний; патологічні - Бабінського, Росолімо, Гордона, Опенгайма, орального автоматизму, хапальний.
Обстеження ендокринної системи:
вміти визначити ріст і масу тіла;
вміти визначити індекс маси тіла (вага (кг)/ріст2(м)) і дати йому оцінку;
виявити вірилізм, гірсутизм;
вміти виявити striae distensae;
вміти виявити екзофтальм, перевірити симптоми Грефе, Мебіуса, Штельвага;
вміти пропальпувати щитовидну залозу;
оцінити тремор рук, знати його діагностичне значення;
вміти визначити основний обмін і дати йому оцінку за формулами Ріда (осн. обм. = 0,75((ЧСС+0,74(пульсовий тиск) – 72; у нормі = (10.) та Джейля (осн. обм. = ЧСС + пульсовий тиск – 111; у нормі = ±10);
вміти виявити симптоми Трусо, Хвостека;
вміти оцінити пропорційність черепа, кінцівок, язика.
Обстеження м’язово-скелетної системи:
оглянути суглоби: щелепно-скроневі, грудинно-ключич ні, пле чові, грудинно-реберні, ліктьові, променево-зап’ясткові, кульшові, гомілково-стопні, крижово-клубові зчленування, хребет, кисті та стопи;
вміти оцінити активні і пасивні рухи у суглобах рук і ніг;
вміти оцінити форму суглобів рук і ніг; виявити деформації;
вміти оцінити шкірні покриви, виявити підшкірні вузлики, визначити тонус і силу м’язів, припух лість суглобів, стан кісткової системи біля суглоба;
виявити болючість суглобів, наявність хрусту і об’єм рухів кожного суглоба: згинання, розгинання, ротація, супінація;
оцінити ходу: кульгавість, нерівномірність довжини кроку, розгойдування з боку на бік;
вміти оцінити шию і хребет у позиції хворого стоячи рівно і з нахилом вперед;
вміти виявити кіфоз, лордоз, сколіоз, дивлячись ззаду і збоку;
вміти оцінити об’єм рухів шиї, перевірити симптом «підборіддя-грудина»;
вміти оцінити об’єм рухів хребта, оцінити симптоми: Томайєра – при нагинанні вперед дістати пальцями підлогу (коліна розігнуті) – в см; Форестьєра - притискання хворого до стіни спиною: на скільки см потилиця відходить від стіни (хвороба Бехтєрева);
вміти пропальпувати хребет: остисті паростки та бічні відділи хребта;
вміти виявити симптоми остеохондрозу: «передньої грудної стінки», Епштейна, Ласега (наявність корінцево-дискового розладу);
вміти виявити болючість крижово-клубового зчленування трьома особами за Кушелевським: стискання гребенів клубової кістки у фронтальній площині впродовж 1 хвилини; натискання на гребені у положенні лежачи; положення п’ятка на протилежному коліні – натискання на зігнутий колінний суглоб і протилежний гребінь клубової кістки;
вміти провести глибоку пальпацію суглобів (двома пальцями) методом стискання для виявлення випоту у суглобах;
вміти виявити симптом флюктуації, балотування наколінника;
II. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вміти описати та оцінити зміни загального клінічного аналізу крові (червона кров, лейкоцити, лейкоцитарна формула, тромбоцити, ШОЕ), вирахувати еритроцитарні індекси за формулами.
Вміти описати і оцінити зміни загального клінічного аналізу сечі; проб за Зимницьким та Нечипоренком; біохімічних показників сечі (реакція, білок, кетонові тіла, жовчні пігменти, глюкоза).
Вміти описати і оцінити показники крові при:
атеросклерозі (холестерин, ліпопротеїни, типи ліпопротеїнемій);
гострому коронарному синдромі (тропоніни, міоглобін, КФК, МВ-КФК,ЛДГ, трансамінази);
ревматизмі (титр антистрептолізину-О, С-реактивний білок, сіалові кислоти, ДФА, серомукоїд, білкові фракції, ревматоїдний фактор, імунологічні показники, Т- і В-лімфоцити, імуноглобуліни);
недостатності кровообігу (електроліти сироватки крові, гематокрит);
хворобах дихальної системи (рН крові, насичення крові киснем, гематокрит, гострофазові показники);
хворобах печінки (білірубін, холестерин, трансамінази, гамма-глютамілтранспептидаза, лужна фосфатаза, амілаза крові, амілаза сечі, серологічні маркери хронічних вірусних гепатитів, гострофазові показники);
хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки (тести на наявність Helicobacter pylori);
хворобах нирок (креатинін, сечовина, холестерин, загаль ний білок і білкові фракції крові, гострофазові показники);
хворобах крові (сироваткове залізо, залізозв’язуюча здатність сироватки крові, лужна фосфатаза).
Вміти описати дані аналізу шлункового вмісту (вільна і зв’язана соляна кислота, ба зальна і стимульована секреція, параметри рН-метрії).
Вміти описати результати багатомоментного дуоденального зондування.
Вміти описати показники копрограми, знати їх діагностичну ціннсть.
Вміти описати показники загального аналізу харкотиння. Знати діагностичну цінність мікроскопічного дослідження харкотиння.
Вміти розшифрувати ЕКГ в 12 стандартних відведеннях (число серцевих скорочень, елек трична вісь серця, електрична позиція, порушення ритму і провідності, порушення коронарного кровообігу).
Вміти діагностувати за ЕКГ гіпертрофію передсердь і шлуночків; порушення ритму і провідності серця; гостру коронарну недостатність, інфаркт міокарда (із зубцем та без зубця Q, у різні стадії його розвитку, із визначенням локалізації).
Вміти описати рентґенограму і знайти інформативні симптоми пневмонії, емфіземи легень, ексудативного плевриту, пневмотораксу, абсцесу легень, кардіомегалії; вміти диференціювати за рентґенограмою причини збільшення серця; виявити і описати прямі та непрямі ознаки виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; виявити і описати ознаки пухлин стравоходу, шлунка і товстої кишки.
Вміти оцінити результати ЕхоКГ.
Вміти оцінити результати УЗД органів черевної порожнини.
Вміти розшифрувати спірограму і розрізними в ній обструктивну форму дихальної недостатності (обструктивний бронхіт, бронхіальна астма) та рестриктивну форму.
III. ВМІТИ ФОРМУЛЮВАТИ ПОПЕРЕДНІЙ ТА КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ І ПРИЗНАЧАТИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ОСНОВНИХ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ
IV. ВМІТИ ДІАГНОСТУВАТИ І НАДАВАТИ ДОПОМОГУ ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ
Зомління
Колапс
Кардіогенний набряк легень
Кардіогенний шок
Раптова зупинка серця
Стенокардитичний напад
Гострий інфаркт міокарда
Фібриляція шлуночків
Пароксизмальна шлуночкова тахікардія
Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія
Гіпертензивний криз
Ниркова колька
Гостра ниркова недостатність
Гострий подагричний напад
ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ ПАЦІЄНТА
Хворий _______________________________
вік __________професія ______________дата обстеження ______Відділення_________
Скарги ________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Анамнез хвороби. Початок хвороби______________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
Перебіг хвороби______________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
можливі причини загострень хвороби____________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
причина останнього загострення хвороби_________________________________________________ _____________________________________________________________________________________
Анамнез життя
Перенесені хвороби, операції___________________________________________________________
туберкульоз, венеричні хвороби, вірусний гепатит
шкідливі звички ___________________________________
спадковість:
гінекологічний анамнез (у жінок)
алергічний анамнез
парентеральні втручання за останні 6 місяців
Об’єктивне обстеження. Загальний стан
Температура Свідомість
Положення хворого
Будова тіла Конституція Зріст
Шкіра , видимі слизові
Периферійні лімфовузли
Щитоподібна залоза набряки__
Суглоби
Об'єм рухів м'язи
Органи дихання. Частота дихання за 1 хв. Форма грудної клітки
Пальпація
Перкуторний звук над легенями
Границі легень______________________________________________________________________
Екскурсія легень ______________________________
Аускультація:
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Органи кровообігу .
Пальпація серця : верхівковий поштовх
____________________________________________________________________________________
Границі відносної серцевої тупості: ліва
права верхня
Аускультація:_______________________________________________________________________
ЧСС за 1 хв. Дефіцит пульсу за 1 хв.
Характеристика пульсу ______________ за хв., наповнення ___________, напруження
Артеріальний тиск: ліва рука __________ мм. рт. ст., права рука ________ мм.рт.ст., на ногах _____________ мм.рт.ст.
Судини ___________________________________________________________________
Органи травлення
Язик Зуби
Живіт ,участь в диханні
Пальпація
_____________________________________________________________________________________
Печінка: розміри за Курловим Селезінка
Органи сечовиділення.
Симптом Пастернацького ____________________________________________________________
Дизуричні прояви
Добовий діурез
Нервово-психічна система .
Емоційний стан _
Орієнтація Координація рухів
Сон тремор пальців рук Дермографізм
В положенні Ромберга
Попередній діагноз та його обгрунтування
____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План обстеження та його обґрунтування ___________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План лікування та його обгрунтування :
1. Режим ___________2. Дієта____________3. ЛФК
4.
5. ____________________________________________
6. ________________________________________________________________________________________
7. ___________________________________________________________________________________
8. __________________________________________________________________________________________________
9.
10._________________________________________________________________________________
11. _________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент:
Опис електрокардіограми
В нормі:
ширина зубця Р < 0.11, тривалість інтервалу PQ 0.12 0.20,
ширина зубця Q < 0.04, глибина зубця Q не > ¼ висоти зубця R,
тривалість комплексу QRS не > 0.10,
інтервал QT 0.34 0.44
Оформіть опис ЕКГ, користуючись наступним планом:
1. Ритм (джерело ритму)_________________________, (правильність)_____________________.
2. Частота серцевих скорочень* _________________ / хвилину.
*Формула для визначення ЧСС:
ЧСС = 60:( R-R в мм х 0,02) при швидкості 50 мм/секунду
ЧСС = 60:( R-R в мм х 0,04) при швидкості 25 мм/секунду
3. Відхилення електричної осі серця _____________________________________________.
4. Тривалість інтервалів: PQ = ____, QRS = ____, QT = ____.
5. Ознаки гіпертрофії окремих відділів серця:
Гіпертрофія лівого передсердя ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Гіпертрофія лівого шлуночка ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Гіпертрофія правого передсердя ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Гіпертрофія правого шлуночка ________________________________________________
(ознаки на даній ЕКГ)
Ознаки ішемії міокарда, гострого інфаркту міокарда, наявність рубця **: _______________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
**при наявності зазначених змін потрібно їх описати, встановити локалізацію. Якщо мова йде про гострий інфаркт міокарда, слід вказати локалізацію і стадію інфаркту.
6. Порушення ритму: __________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
7. Порушення провідності: ______________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Висновок: ___________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Ехокардіографія
П.І.П. пацієнта
Клінічні дані:
ВИМІРИ (М-СПОСІБ, ДВОМІРНА ЕХО-КГ)
Межі норми
Правий шлуночок
0,9-2,6 см
Міжшлуночкова перегородка
0,6-1,1 см
Лівий шлуночок (діастола)
3,5-5,7 см
Стінка ЛШ (діастола)
0,6-1,1 см
Ліве передсердя
1,9-4,0 см
Діаметр висхідної аорти
2,0-3,7 см
Фракція викиду ЛШ
Понад 55%
КЛАПАНИ СЕРЦЯ
Мітральний
Аортальний
Трикуспідальний
Легеневий
Недостатність,
ступінь 1+-4+
Стеноз,
ступінь 1+-4+
Кальциноз
Додаткові дані
Легенева гіпертензія
Рідина в порожнині перикарда
СЕГМЕНТАРНА СКОРОТЛИВІСТЬ ЛШ (N – нормо-, гіпо-, а-, дис-, гіпокінезія)
Сегменти
Передньо-
перегородкові
Передні
Бокові
Задні
Нижні
Перегородкові
Базальні
Середні
Верхівкові
Х
Х
Розлади діастолічної функції
Інші особливості
Висновок:
Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу
Тема 1 . Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба)
5 год. ауд.
Мета. Навчитися діагностувати і диференціювати артеріальну гіпертензію; засвоїти основні принципи та тактику лікування гіпертонічної хвороби та її ускладнень; проводити первинну та вторинну профілактику гіпертонічної хвороби, визначати фактори, що впливають на прогноз.
І рівень. Вихідні знання. Стор. 4.
ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.
Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:
Назвати фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії.
Описати роль порушень центральних, ниркових та гуморальних механізмів регуляції тиску, спадкової схильності, ендотеліальної дисфункції, електролітного дисбалансу у патогенезі артеріальної гіпертензії.
Описати класифікацію артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску.
Навести класифікацію гіпертонічної хвороби за стадіями.
Сформулювати діагностичні критерії першої стадії гіпертонічної хвороби.
Сформулювати діагностичні критерії другої стадії гіпертонічної хвороби.
Сформулювати діагностичні критерії третьої стадії гіпертонічної хвороби.
Назвати діагностичні заходи, необхідні для діагностики артеріальної гіпертензії та визначення причини підвищення артеріального тиску.
Пояснити діагностичну цінність лабораторних методів дослідження в діагностиці гіпертонічної хвороби.
Описати результати ЕхоКГ та її значення для діагностики гіпертонічної хвороби.
Пояснити можливі зміни на ЕКГ при гіпертонічній хворобі.
Описати зміни очного дна при гіпертонічній хворобі.
Описати значення ультразвукового дослідження нирок у діагностиці гіпертонічної хвороби.
Назвати методи модифікації способу життя щодо корекції рівня артеріального тиску.
Описати механізм дії, показання та протипоказання до призначення β–адреноблокаторів.
Описати механізм дії, показання та протипоказання до призначення інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту.
Описати механізм дії, показання та протипоказання до призначення діуретиків.
Описати механізм дії, показання та протипоказання до призначення блокаторів кальцієвих каналів.
Описати механізм дії, показання та протипоказання до призначення антагоністів ангіотензинових рецепторів.
Пояснити, за якими критеріями проводять стратифікацію ризику для оцінки прогнозу при артеріальній гіпертензії.
Дати характеристику ускладнених та неускладнених гіпертензивних кризів.
Описати особливості надання невідкладної допомоги при ускладнених гіпертензивних кризах.
Описати особливості надання невідкладної допомоги неускладнених гіпертензивних кризах.
ІІІ-IV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.
Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
Оглянути хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію. Оформити протокол первинного огляду.
Скласти та обґрунтувати план обстеження оглянутих пацієнтів.
Дати клінічну оцінку наявним результатам обстеження пацієнта (за даними історії хвороби).
Скласти та обґрунтувати план лікування оглянутих пацієнтів
Проаналізувати та виділити чинники для оцінки сумарного ризику розвитку ускладнень в оглянутих пацієнтів.
Проаналізувати та описати електрокардіограми із ознаками гіпертрофії різних відділів серця.
Практичні навички: стор. 5-9.
V рівень Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.
Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії. Гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка). Гіпертензивний криз, ускладнений гострою лівошлуночковою недостатністю: альвеолярним набряком легень.
Домашня самопідготовка: 1. Скласти план обстеження та схему невідкладної допомоги пацієнту з гіпертензивним кризом, ускладненим нападом стенокардії. 2. Виписати рецепти на берліприл, бісопролол, аріфон-ретард, нормодипін, престаріум, лозартан та зазначити групу, до якої відноситься препарат.
Тема 2. Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії
5 год. ауд.
Мета. Навчитись діагностувати симптоматичні артеріальні гіпертензії та їх ускладнення, призначати обстеження та лікування.
І рівень. Вихідні знання. Стор. 4.
ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.
Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:
Визначити поняття «артеріальна гіпертензія», «симптоматична артеріальна гіпертензія». Вказати нормальні показники артеріального тиску.
Навести класифікацію симптоматичних артеріальних гіпертензій.
Вказати основні причини ниркових (ренопаренхіматозних і реноваскулярних) артеріальних гіпертензій та механізм їх виникнення.
Описати клініку ренопаренхіматозних ниркових гіпертензій.
Обґрунтувати план обстежень, необхідних для діагностики симптоматичних гіпертензій при хворобах нирок.
Описати клініку реноваскулярних симптоматичних гіпертензій.
Обґрунтувати план лабораторно-інструментальних методів діагностики реноваскулярних гіпертензій.
Обґрунтувати лікування ниркових (ренопаренхіматозних та реноваскулярних) симптоматичних гіпертензій.
Пояснити механізм розвитку артеріальної гіпертензії при ендокринних симптоматичних артеріальних гіпертензіях: синдромі та хворобі Іценка-Кушинга, синдромі Конна, феохромоцитомі, тиротоксикозі.
Обґрунтувати план лабораторно-інструментальних досліджень для діагностики ендокринних гіпертензій.
Навести показання до хірургічного лікування ендокринних артеріальних гіпертензій.
Обґрунтувати лікування артеріальної гіпертензії при хворобі та синдромі Іценка-Кушинга.
Обґрунтувати лікувальну тактику при артеріальній гіпертензії у хворих на синдром Конна.
Назвати препарати для лікування гіпертензії при феохромоцитомі, дозування.
Вказати медикаменти для лікування симптоматичної гіпертензії при дифузному токсичному зобі, їх дозування.
Вказати причини гемодинамічних артеріальних гіпертензій та механізми підвищення артеріального тиску при цих станах (коарктація аорти, стенозуючі ураження сонних та хребтових артерій, недостатність аортальних клапанів, повна атріо-вентрикулярна блокада).
Описати інструментальні методи діагностики гемодинамічних гіпертензій.
Обґрунтувати принципи лікування гемодинамічних симптоматичних гіпертензій.
Скласти план заходів вторинної профілактики симптоматичних артеріальних гіпертензій.
Назвати фактори, що впливають на прогноз та працездатність пацієнтів з симптоматичними гіпертензіями.
ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.
Форма перевірки: протоколи обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
Оглянути хворих з симптоматичними артеріальними гіпертензіями. Оформити короткі протоколи.
Сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
Скласти і обґрунтувати план обстеження оглянутих хворих.
Проаналізувати результати досліджень конкретних пацієнтів, змоделювати результати необхідних, але відсутніх в історії, досліджень.
Обґрунтувати клінічний діагноз оглянутих хворих.
Проаналізувати план лікування конкретних пацієнтів.
V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.
Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: Коарктація аорти, симптоматична артеріальна гіпертензія (із моделюванням результатів інструментальних досліджень).
На основі результатів аналізу медичної літератури написати доповідь на тему: Клініка симптоматичної артеріальної гіпертензії при стенозуючих ураженнях сонних артерій.
Практичні навички: стор. 5-9.
Домашня самопідготовка до заняття: скласти таблицю диференційної діагностики між гіпертонічною хворобою та симптоматичною артеріальною гіпертензією при синдромі Іценка-Кушинга; виписати рецепти на верошпірон та празозин.
Тема 3. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда – клініка та діагностика
5 год. ауд.
Мета. Навчитися діагностувати гострий інфаркт міокарда та його ускладнення.
І рівень. Вихідні знання. Стор. 4.
ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.
Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:
Дати визначення гострого коронарного синдрому.
Назвати фактори ризику інфаркту міокарда, пояснити поняття модифікованих та немодифікованих факторів.
Пояснити причини розвитку інфаркту міокарда.
Назвати сучасну класифікацію інфаркту міокарда.
Описати скарги хворого на інфаркт міокарда. Охарактеризувати типовий больовий синдром.
Назвати інші захворювання, які дають біль у грудній клітці, давши характеристику відповідного больового синдрому.
Описати атипові варіанти больового синдрому при інфаркту міокарда та вказати їх особливості.
Охарактеризувати ЕКГ-ознаки локалізації та стадій інфаркту міокарда. Пояснити поняття «реципрокні» зміни.
Описати діагностичні можливості додаткових відведень ЕКГ (за Небом, Слапаком).
Охарактеризувати значення Ехо-КГ у діагностиці гострого інфаркту міокарда та його ускладнень.
Назвати лабораторні ознаки некрозу серцевого м’яза у гострій стадії інфаркту міокарда та описати їх динаміку.
Сформулювати основні діагностичні критерії інфаркту міокарда.
Охарактеризувати особливості клініки та діагностики повторного інфаркту міокарда та інфаркту міокарда правого шлуночка.
Назвати ранні та пізні ускладнення інфаркту міокарда, пояснити причину їх виникнення.
Назвати ЕКГ та Ехо-КГ ознаки аневризми шлуночка.
Описати клінічні ознаки гострої лівошлуночкової недостатності.
Описати ознаки синдрому Дреслера.
III-IV рівні. Курація хворих. Аналіз результатів обстеження. Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
Оглянути хворих з гострим інфарктом міокарда. Оформити короткий протокол обстеження.
Сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз.
Скласти та обґрунтувати план обстеження конкретного хворого, співставивши результати за історіями хвороби.
Проаналізувати зміни ЕКГ в динаміці у обстежених хворих.
Із запропонованих ЕКГ вибрати ті, що відповідають гострому інфаркту міокарда.
Сформулювати та обґрунтувати клінічний діагноз обстежених хворих.
Практичні навички: стор. 5-9.
V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.
Змоделювати клінічну історію хвороби згідно діагнозу: ІХС. Гострий інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка із зубцем Q, підгостра стадія, ускладнений гострою серцевою недостатністю Killip III.
На основі наукових медичних джерел написати реферат (зробити доповідь) на тему: а) особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда у хворих різних вікових груп; б) труднощі діагностики інфаркту міокарда при блокадах лівої ніжки пучка Гіса.
Домашня самопідготовка: 1. Скласти таблицю диференціальної діагностики атипового больового синдрому при ІМ із нападом бронхіальної астми та жовчевою колькою. 2. Графічно зобразити ЕКГ-ознаки різних стадій інфаркту міокарда з та без зубця Q.
Тема 4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда – лікування
5 год. ауд.
Мета. Навчитися лікувати хворих на інфаркт міокарда та його ускладнення та надавати невідкладну допомогу.
І рівень. Вихідні знання. Стор. 4.
ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.
Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:
Пояснити принципи патогенетичного лікування інфаркту міокарда.
Сформулювати показання та вказати методи хірургічного відновлення коронарного кровоплину.
Охарактеризувати медикаментозний супровід хворих з інфарктом міокарда у післяопераційному періоді.
Сформулювати показання та протипоказання до тромболітичної терапії, назвати препарати, дози та вказати можливу побічну дію.
Охарактеризувати антикоагулянтні та дезагрегантні препарати для лікування ІМ, вказати їх дозування та можливу побічну дію.
Описати засоби ліквідації больового синдрому при інфаркті міокарда.
Пояснити мету призначення нітратів, назвати препарати, їх дози, побічну дію, протипоказання до призначення.
Пояснити мету призначення β-адреноблокаторів та інгібіторів АПФ; назвати препарати, їх дози, побічну дію, протипоказання до призначення.
Пояснити можливості метаболічної терапії, назвати препарати, їх дози, тривалість застосування.
Описати принципи лікування гострої лівошлуночкової недостатності у хворих на інфаркт міокарда, вказати препарати та їх дози.
Описати принципи лікування синдрому Дреслера.
Охарактеризувати етапи реабілітації хворих з інфарктом міокарда, вказати об’єм фізичних навантажень та методи контролю.
Пояснити поняття первинної та вторинної профілактики інфаркту міокарда.
Вказати препарати, які використовуються для вторинної профілактики інфаркту міокарда.
Охарактеризувати диспансерне спостереження за хворими, що перенесли інфаркт міокарда.
Охарактеризувати прогноз щодо працездатності хворих з інфарктом міокарда.
III-IV рівні. Курація хворих. Аналіз результатів обстеження. Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
Оглянути хворих з гострим ІМ та скласти план їх лікування; обґрунтувати власні призначення.
Виписати рецепти на призначені препарати.
Співставити написаний план лікування із листком
08.06.2016 20:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора