Міністерство освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка"
Практична робота №1 з предмету “Документознавство” на тему: “Документ”
Мета роботи: визначити значення понять «документ» та «документознавство», скласти таб-лицю визначень та їх авторів, знайти спільне та відмінне у сутності обох термінів.
Теоретичні відомості
Документ – це інформація, яка спеціально зафіксована суспільством на матеріальному носії для передачі інформації в просторі і часі. Слово документ (лат. documentum - зразок, доказ, свідоцтво) походить від дієслова " docere" - вчити, навчати. Коріння цього слова йдуть в індоєвропейську прамову, де воно означало жест витягнутих рук, пов'язаний з передачею, прийомом або отриманням чогось. За іншою версією слово " dek " походить від числа "десять" і пов'язане з тим, що на розкритих долонях витягнутих рук налічувалося десять пальців. Поступово корінь " dek " був замінений на " doc " в слові " doceo"- Вчу, навчаю, від якого були утворені слова " doctor "- вчений, " doctrina " - вчення, " documentum " - те, що вчить, повчальний приклад. У цьому значенні слово документ використовувалося Цезарем і Цицероном. Пізніше воно набуло юридичного звучання і стало означати "письмовий доказ","Доказ, підтверджуючих записів, офіційних актів". У значенні письмового свідоцтва слово "документ" вживалося відсередньовіччя до XIX ст. З латинської мови воно запозичене у всі європейські мови. У російську мову слово "документ"прийшло за часів Петра I, як запозичене з німецької і польської мов - у значенні письмового свідоцтва.
На початку XX в. воно мало два значення:
1) будь-який папір, складена законним порядком і яка може служити доказом прав на що-небудь (майнових, стану,на вільне проживання) або на виконання якихось обов'язків (умови, договори,боргові зобов'язання);
2) взагалі будь-яке письмове свідоцтво("Енциклопедичний словник" Ф. Павленкова. - СПб., 1913).
Інформація, що міститься в документі, обов'язково закріплена на якому небудь спеціальному матеріалі (папірус, пергамент, папір, кіно, фотоплівка і т.д.), що має форму носія (стрічка, листок, диск, і т.д.) крім того інформація завжди фіксується яким-небудь методом запису, що передбачає наявність засобів (фарба, туш, барвники, клей тощо) і інструментів (ручка, друкарський станок, відеокамера, принтер тощо).
Призначення документа для зберігання і передачі інформації в просторі і часі обумовлює його специфічну матеріальну конструкцію, представлену у вигляді книг, журналів, газет, буклетів, фільмів, дисків, дискет та ін. Ця спеціальна конструкція забезпечує виконання документами їх головної функції, даючи можливість бути зручними для переміщення в просторі, стійкими для зберігання інформації протягом тривалого часу, пристосованими для фізіологічних можливостей читання повідомлень.
Структура документа:
Документи розрізняють за структурними ознаками, вони можуть бути стандартні і нестандартні, що залежить від багатьох суб'єктивних і об'єктивних факторів. Стандартні документи- це документи, що мають однакову форму та заповнюються в певній послідовності й за суворо визначеними правилами. Нестандартні документи- створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій, їх друкують або пишуть від руки.
Таким чином під матеріальною складовою документа розуміють:
Матеріальну основу документа;
Форму носія інформації;
Спосіб документування чи запису інформації.
Основні характеристики документа:Властивості: 1. Атрибутивність 2. Функційість 3. Структурність Документ складається з двох складників – інформаційний і матеріальний. Функційність документа визначається в призначенні бути засобом передавання інформації в просторі і часіДокумент є засобом документної комунікації. Водночас структурність забезпечує взаємозв’я-зок і цілісність його елементів. Головна функція документа – зберігання і передання інфор-мації в просторі і часі. Існує три групи функцій, які притаманні документу: 1) Головна (зберігання і передання інформації в просторі і часі) 2) Загальні 3) Спеціальні (Властиві не всім видам документів. Сюди належать: управлінська, пізнаваль-на, гедонічна, меморіальна і т.д.)
Хід роботи
Поняття “Документ»
Джерело
До якого значення Документа належить
Документ — це стабільний речовинний об'єкт, призначений для використання в соціальній смисловій комунікації як завершене повідомлення
Соколов А.В. Социальные коммуникации. Ч. 1: Учеб.-метод, пособие. — М.: Профиздат, 2001. — С.107
Документ І
Матеріальний об'єкт з
інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі.
Кушпаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. — 6-еизд., стер. — К.: Знання, 2005. — С . 2 0 —21.
Документ І (як будь-який матеріальний об'єкт, що зберігається у створених людиною зібраннях і використовується для передачі інформації в суспільстві)
Документ — об'єкт, який дозволяє видобути з нього потрібну інформацію.
Столяров Ю.Н.
Документ — понятие конвенциональное (в порядке дискуссии)/Делопроизводство. — 2005. — №4. — С . 17
Документ III
Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.
Про інформацію: Закон України, від 02.10.1992 р . Закони України. — Т. 4 . — К . , 1 9 9 3 . — С. 72—88
Документ IV
або Документ VII
...деяка соціальна інформація,
зафіксована (закріплена) людиною у будь-якій формі на будь-якому матеріальному носії з метою її зберігання, поширення та використання.
Коршуиов О.П.
Современное библиографоведение. Что это такое? Российское библиографоведение: Итоги и перспективи: Сб. науч. ст. — М.:ФАИР- ПРЕСС, 2006. — С. 39
За дефініцією — Документ І, за наступною характеристикою — Документ IV
Висновок: я навчився чітко розрізняти поняття “документ”, структуру та значення документа, його суспільне та правове призначення, види та характеристики.