МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Практична робота № 7 з дисципліни «Документознавство»
на тему: «Образотворчі видання»
Теоретичні відомості
Образотворче видання — це видання живописних, графічних, скульптурних творів мистецтва, спеціальних чи художніх фотографій, та інших графічних робіт, креслень, діаграм, схем.
Плакат (нім. Plakat, фр. placard — оголошення, афіша, від plaquer — наклеїти, лат. placatum — повідомлення, свідоцтво) — різновид графіки.
Історичними попередниками сучасного плакату вважають гравюри Німеччини початку 16 ст. Їх називали тоді «летючі аркуші», бо вони виконували агітаційну роль.
За функціональним призначенням плакати поділяються на такі різновиди:
— масово —політичні (агітплакати, що висвітлюють найважливіші події політичного, економічного, культурного життя країни);
— навчальні (плакати —посібники для навчальних закладів);
— нормативно —інструктивні, до яких відносяться:
а) плакати, що містять роз'яснення стандартів, технічних умов, нормативів;
б) плакати з охорони праці та техніки безпеки; виробничо —практичні (пропагують прогресивні методи праці); науково —популярні (присвячені історії, економіці, на допомогу пропагандистам , бібліотечним, музейним працівникам і т.д.); навчальні (виконують функції навчально —наочних посібників на всіх щаблях навчання);
в) рекламні (плакати, що рекламують різні види послуг, плакати з мистецтва: оголошення про виставки, присвячених майстрам образотворчого мистецтва, архітектури, декоративно —прикладного та народного мистецтва). Різновидом рекламного видання є афіша — рекламне або довідкове листове видання з інформацією про який —небудь культурному заході і призначене для розклеювання.
Плакат в сучасних формах склався в XIX ст. як вид театральної і торгової реклами. До другої половини XIX ст. його називали агітаційним. Рекламний плакат виник у західній Європі в другій половині XIX ст., А на початку XX ст. з'явилися рекламні плакати. Зародки політичних плакатів простежуються у графіку часів революції 1905 —1907 років («Шершень» та ін.) У роки громадянської війни з'явилися перші друковані політичні плакати, мальовані від руки і розмножуються за допомогою трафаретів: «Вікна УкРОСТА» у Харкові, «Вікна ЮгРОСТА» в Одесі та ін.
Особливий вид плаката — фотоплакат, створений фотографічним способом. Він включає в себе фотомонтаж, який будується виключно на фотографічному матеріалі. Комбінований плакат використовує фотографію, малюнок, друковані видання і весь підручний ілюстративний матеріал.
Крім малюнка, плакат використовує прийоми фотомонтажу, застосовувані також у книзі та журналі. Плакат — різновид графіки, витвір мистецтва, лаконічне, помітне (кольорове) зображення з коротким текстом, на великому аркуші паперу. Сучасний плакат є зазвичай поліграфічним або комп'ютерним відтворенням створеного художником оригіналу.
У 1920 —1930 роках плакат був популярним засобом пропаганди техніки безпеки у промисловості та будівництві. У 1960 —1970 —і роки широке поширення отримав плакат кінорекламний, театральний, виставковий, санітарно —просвітницький, плакати з охорони праці, 1980 —1990 —ті роки — торгові плакати, з охорони навколишнього середовища і т.п.
Плакати виконуються різними матеріалами: вугіллям, олівцем, гуашшю, аквареллю, темперою, олією — на папері, картоні, фанері, полотні тощо.
Конструкція плакатів відрізняється різноманіттям. Всі перераховані різновиди плакатів випускаються різними форматами. Найбільш поширений формат 60х90 і похідні від нього.
Оформляється плакат за встановленими правилами. Ім'я художника, автора тексту або укладача приводять на лівій стороні нижнього поля; заголовок художнього плаката разом з зображенням — на образотворчої частини аркуша; заголовок текстового плаката і наочного посібника — у заголовній частині перед текстом.
Комбінований плакат створюється з використанням фотографії, рисунку, друкованих видань, усього підручного ілюстративного матеріалу.
Авторський плакат художник малює власноруч в одному або кількох примірниках, використовуючи техніку графіки або живопису.
Естамп — це твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія, шовкографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших матеріалах. Ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія — всі ці форми сучасної графіки об'єднані загальним поняттям «естамп». Масовість тиражів, невеликий формат роблять естамп сучасним. Інтер'єри квартир, готелів, кафе, бібліотек, виставки неможливі зараз без естампів. Спочатку естамп виник як спосіб репродукції, але надалі завдяки можливостям своєї техніки розвинувся у велике самостійне мистецтво з багатими традиціями.
Ксилографія або дереворит — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття. В " Алмазній сутрі "(датованої 868 роком н.е.), яка нині зберігається в Британській бібліотеці, зазначено, що майстер Ван Чи вирізав дошки і надрукував книгу "заради поминання покійних батьків своїх".
Офорт — різновид гравюри на металі. На металевій дошці голкою роблять малюнок, а заглиблення елементів зображення посилюють шляхом травлення металу кислотами, витравлені місця наповнюють фарбою і на спеціальному станку друкують відбиток на зволоженому папері. Офорт виник у Західній Європі в 16 столітті. Досить відомими є офорти Т. Шевченка.
Репродукція — жанр фотографії, який зосереджується на створенні якомога більш достовірного фотографічного зображення певних матеріальних об'єктів.
Найголовніша мета — зберегти природні риси об'єкту, максимально точно передати інформацію про нього і його зовнішній вигляд.
Хід роботи
1. Василь Плип’юк. Львів. Пори року.
ISBN 966-95134-6-4
В альбомі представлені фотографії архітектурних пам’яток Львова, а також ікони
За способом зображення: альбом
За читацьким призначенням: для масового читача
За способом друку: офсетний
За матеріальною конструкцією: книжковий
За способом виготовлення друкарської форми: репродукція
За цільовим призначенням: науково-популярне
За змістом і характером зображень: документальний альбом
2. Дельфтский фаянс в собрании Эрмитажа, 1974. Видавництво «Аврора»
Комплект із 16 листівок, на яких зображено вироби з фаянсу
За способом зображення: художня листівка
За читацьким призначенням: для масового читача
За способом друку: високий
За матеріальною конструкцією: картковий
За способом виготовлення друкарської форми: репродукція
За цільовим призначенням: науково-популярне
3. Офорт. Из фондов государственной Третьяковской галереи. Москва, 1974
За технікою виконання: гравюра, офорт
За читацьким призначенням: для масового читача
За способом друку: офсетний
За матеріальною конструкцією: картковий
За способом виготовлення друкарської форми: репродукція
За цільовим призначенням: науково-популярне
Висновок: описала три види образотворчого мистецтва (альбом, художню листівку, офорт). Вивчила теоретичні відомості.