Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Радіоелектроніка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
з дисципліни
«Електронні та квантові прилади надвисоких частот»
Харків 2010 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
з дисципліни
«Електронні та квантові прилади надвисоких частот»
для студентів денної та заочної форм навчання напряму
6.051004 «Оптотехніка» галузі знань «Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології»
ЗАТВЕРДЖЕНО
кафедрою ФОЕТ
протокол № 9 від 5.11.2010
Харків 2010
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Електронні та квантові прилади надвисоких частот» для студентів денної та заочної форм навчання напряму 6.051004 «Оптотехніка» / Упоряд.: А.В. Васянович, Є.М. Одаренко, К.Ф.Щербина – Харків: ХНУРЕ, 2010. – 56 с.
Упорядники: А.В. Васянович,
Є.М. Одаренко
К.Ф.Щербина ЗМІСТ
Вступ……………………………………………….…………………………....... 5
1 Мета курсового проектування…..…………….…………………………......... 7
2 Тематика курсового проекту…………………………………………...…........ 7
3 Структура і зміст курсового проекту…………………………………….......... 8
4 Методичні вказівки з виконання курсового проекту……………………............ 9
4.1 Послідовність виконання проекту..……………………………….….... 11
4.2 Основи роботи математичної системи MathCAD 2000 Professional…………………………………………...……………..…............12
4.3 Приклад оформлення розрахунку в системі MathCAD.………..…....... 15
5 Вимоги до оформлення курсового проекту ...…………………………….......... 23
6 Організація проектування і захист курсового проекту..............…….…............. 27
Перелік посилань………………………………………………….………............ 29
Додаток А. Зразок титульного аркуша пояснювальної записки.…………........... 31
Додаток Б. Зразок листа завдання на курсовий проект..….…………….............. 32
Додаток В. Зразок календарного плану……………….………………….............. 33
Додаток Г. Зразок реферату……………………….………………………........... 34
Додаток Д. Індивідуальні завдання до курсового проекту…………….…............. 35
ВСТУП
Дисципліна „Електронні та квантові прилади надвисоких частот” входить до циклу дисциплін самостійного вибору ВНЗ студентів за напрямом «Оптотехніка”. Однією з найважливіших складових цієї дисципліни є курсовий проект. Курсове проектування є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, що має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою.
В зв'язку з порівняно великим обсягом курсу "Електронні та квантові прилади НВЧ" студенти, отримавши знання основних фізичних процесів, які використовуються в приладах, що вивчаються, знання принципів дії найбільш розповсюджених приладів, їх параметрів, характеристик, головних областей застосування, повинні навчитися використовувати їх при розробці та експлуатації різно манітних радіотехнічних пристроїв та систем НВЧ діапа зону.
Виконуючи курсовий проект, студент повинен продемонструвати вміння здійснювати комп’ютерне моделювання сучасних пристроїв і технологій надвисоких частот за допомогою однієї з систем комп'ютерної математики, які широко представлені розробками різних фірм (MathSoft, MathWorks, Maple, Wolfram та ін.).
Особливе місце серед подібних систем займає математичний пакет MathCAD, який по праву може називатися найсучаснішою, універсальною й масовою математичною системою. Її назва являє собою абревіатуру висловлювання Mathematical Computer Aided Design (математичне автоматизоване проектування), що говорить про призначення системи для вирішування різних обчислювальних завдань в наукових і інженерних розрахунках. Також MathCAD має свої переваги, що дозволяє студентові швидко опанувати навичками роботи в даній системі, яка оснащена потужними засобами візуально-орієнтованого програмування, що полегшують роботу із цією системою й дозволяє готовити документи найвищої якості, тому в даній курсовій роботі рекомендується
використовувати математичну систему MathCAD 2000 і вище компанії MathSoft, але також не виключається застосування інших систем комп'ютерної математики, наприклад, Maple, Mathematica, MATLAB та ін., а також мов програмування високого рівня (Delphi, Fortran, C++ і т.д.).
Система MathCAD споконвічно створювалася для чисельного рішення математичних завдань (1988 р.), і тільки починаючи з 1994 р. в неї інтегровані інструменти символьної математики із системи Maple, що поступово перетворило MathCAD в універсальний інструмент рішення математичних завдань. Вона дозволяє виконати як чисельні, так і аналітичні (символьні) обчислення, має зручний математико-орієнтований інтерфейс і зручні засоби графіки.
Версія MathCAD 2000 працює під керуванням Windows 95/98/2000/XP/NT і має такі системні вимоги: Pentium 200 МГц, не менш 32 Мбайт оперативної пам'яті та принаймні 150 MB вільного простору на жорсткому диску.
1 МЕТА КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Метою курсового проектування дисципліни “Електронні та квантові прилади НВЧ” є закріплення теоретичних знань студентів про основні фізичні процеси, що мають місце в приладах НВЧ, про їх будову, принцип дії, основні параметри та ха рактеристики; набуття практичних навичок самостійного розрахунку реальних пристроїв та засвоєння методів їх проектування (в тому числі - автоматизованого) із застосуванням універсальної математичної системи MathCAD 2000 Professional (можливе застосування і інших систем комп'ютерної математики, наприклад, Maple, Mathematica, MATLAB та ін., а також мов програмування високого рівня (Delphi, Fortran, C++ і т.п.)) з оформленням конструкторської документації вузлів та деталей приладів.
2 ТЕМАТИКА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Теми курсових проектів стосуються розрахунку електровакуумних, напівпровідникових та квантових приладів НВЧ діапазону з урахуванням останніх досягнень світової та вітчизняної науки та з використанням сучасної елементної бази, тому тематика курсового проекту є актуальною. Індивідуальні завдання курсового проектування затверджуються кафедрою.
При виконанні завдання курсового проекту роботи необхідно зробити:
а) аналіз можливих шляхів рішення поставленої задачі;
б) розробка і обґрунтування функціональної схеми пристрою;
в) проведення необхідних розрахунків, які пов’язані з аналізом вихідних характеристик досліджуваного пристрою.
В цілому курсовий проект дозволяє студенту засвоїти принципи розрахунку електронних та квантових приладів НВЧ і дозволяє застосовувати отримані знання на практиці у повному обсязі.
Завдання на курсове проектування стосується розрахунку таких приладів НВЧ, як багаторезонаторний підсилювальний клістрон, відбивний клістрон, лампа біжучої хвилі малої потужності 0-типу, лампа зворотної хвилі малої потужності 0-типу, багаторезонаторний магнетрон та діод Ганна. Для кожного з названих приладів дано по п'ять варіантів завдання (додаток Д).
З метою індивідуалізації завдання студентом вибирається такий номер варіанта, який відповідає порядковому номеру прізвища студента в списку групи, занесеному до групового журналу. Наприклад, студент Петренко записаний в журналі групи під номером 15. Отже йому необхідно вибрати завдання на курсовий проект під варіантом 15.
За узгодженням з провідним лектором або керівником курсового проекту завдання на курсовий проект може відрізнятися від переліку, наведеного в додатку Д до цих вказівок. Воно може бути розробкою, теоретичним і експериментальним дослідженням окремих елементів або вузлів, а також різних режимів роботи приладів НВЧ, включаючи такі перспективні напрямки функціональної електроніки, що працюють у діапазоні НВЧ, як кріогенна електроніка, акусто-електроніка, твердотіла електроніка, оптоелектроніка та інші.
Результати науково-дослідної роботи студентів можуть входити складовою частиною курсового проекту або бути оформлені як курсовий проект за індивідуальним завданням. При цьому наявність графічного матеріалу і розрахунки з застосуванням ПК є обов'язковими.
За узгодженням з провідним лектором або керівником курсового проекту студенти заочної форми навчання можуть виконувати проект за темою, запропонованою підприємством або організацією, в яких вони працюють.
3 СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект оформлюється у вигляді розрахунково-пояснювальної записки загальним обсягом 13-17 сторінок формату А4, що включає:
титульний аркуш;
лист завдання;
календарний план;
реферат;
зміст;
перелік умовних позначень;
вступ;
основну частину;
висновки;
список посилань;
додатки.
Перераховані заголовки структурних частин розрахунково-пояснювальної записки пишуться з нової сторінки на окремому рядку прописними літерами по центру. Підкреслювати заголовки не дозволяється. В кінці заголовка крапка не ставиться. Заголовкам (окрім основної частини) порядковий номер не присвоюється. Нумерація сторінок записки повинна бути наскрізною від титульного аркуша на курсовий проект до останньої сторінки, включаючи всі ілюстрації, таблиці, додатки. Зразки оформлення титульного аркушу пояснювальної записки, листа завдання на курсовий проект, календарного плану та реферату наведені в додатках А-Г.
Додатково до розрахунково-пояснювальної записки оформлюється графічна частина проекту, яка повинна відповідати завданню, включати (не менше) двох аркушів креслярської документації формату А4 і відображати складальне креслення розроблюваного приладу та деталювання його вузлів.
4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
При видачі завдання із студентами проводиться вступна бесіда про мету і завдання курсового проекту, порядок виконання і захисту, вказуються посібники і технічні матеріали, які студенти можуть використовувати при проектуванні.
За заданими параметрами багаторезонаторного підсилювального клістрону необхідно розрахувати прискорюючу напругу, струм катода і струм пучка, внутрішній радіус пролітних труб, оптимальну довжину останньої пролітної труби і довжину інших, число резонаторів і необхідну розстройку резонаторів.[1] Також слід розрахувати геометрію і параметри резонаторів клістрона [2] та вивід енергії. Параметри, необхідні для розрахунку, але ті, які не увійшли до завдання, вибирають самостійно, вибір повинен бути обгрунтований у пояснювальній записці. При розрахунку відбивного клістрона необхідно визначити значення напруг на відбивачі для перших трьох зон генерації, встановити необхідність застосування сіток, розрахувати коефіцієнт струмопрохождення і визначити струм катода, знайти відстань між сітками і відстань від резонатора до відбивача [3].
Також слід розрахувати геометрію резонатора і його параметри, визначити навантажену добротність резонатора, що забезпечує задані параметри електронної настройки , вивід енергії, визначити робочі і вихідні параметри відбивного клістрона у двох режимах: у режимі максимальної потужності і максимального ККД [3].
У результаті розрахунку лампи біжучої хвилі 0-типу слід визначити геометрію сповільнюючої системи та її характеристики (дисперсію і опір зв'язку), визначити основні параметри та характеристики приладу [1,4-6], розрахувати геометрію і робочі параметри виводу (вводу) енергії [6, 8] та визначити величину магнітної індукції, необхідну для фокусування пучка [8]. Величина і місцезнаходження локального поглинача вибирається студентом. Для ефективної розв'язки входу і виходу приладу максимальне затухання в поглиначі зазвичай не перевищує коефіцієнта підсилення.
При розрахунку лампи зворотної хвилі слід визначити геометричні та електричні параметри основних вузлів приладу і його характеристики [8]. Також слід розрахувати геометрію сповільнюючої системи і її характеристики (дисперсію, опір зв'язку) та геометричні і електричні параметри виводу енергії, визначити величину магнітної індукції, необхідну для фокусування пучка. Розрахунок багаторезонаторного магнетрона включає визначення електричних і геометричних параметрів простору взаємодії, коливальної системи, виводу енергії, тепловий розрахунок приладів [9, 10]. При розрахунку простору взаємодії обрати число резонаторів, визначити діаметр анода і катода і їх протяжності, обчислити анодну напругу, електронний ККД, високочастотну напругу. Необхідно також розрахувати геометричні параметри резонаторної системи на задану довжину хвилі генерації та вивід енергії. У тепловому розрахунку приладу визначити температурний перепад на ламелі анодного блоку.
При проектуванні діода Ганна слід: визначити параметри «власного» контуру діода Ганна: резонансну частоту, коефіцієнт зв'язку, резонансний опір; відносний розлад; визначити резонансну частоту контуру, яка утворена ємністю і відрізком замкненої на кінці лінії передачі; визначити відносний розлад контуру; обчислити коефіцієнт зв'язку, а потім обчислити квадратне рівняння відносно частоти; визначити оптимальний опір втрат зовнішнього контуру; знайти ККД зовнішнього контуру і сумарний ККД коливальної системи.
4.1 Послідовність виконання роботи
Виконувати курсовий проект слід у такій послідовності:
провести огляд літературних джерел по темі курсового проекту;
розробити методику математичного розрахунку пристрою з урахуванням фізичних процесів;
оформити розрахунково-пояснювальну записку про виконання курсового проекту разом з наведеними рисунками, використовуючи редактор Word, стисло описати послідовність розрахунку пристрою та отримані результати;
оформити графічну частину курсового проекту.
4.2 Основи роботи математичної системи MathCAD 2000 Professional
Завантажуємо систему MathCAD 2000 Professional, головне вікно якої має такий вигляд (рис. 4.1).
Рисунок 4.1. – Вікно MathCAD 2000 Professional
Для виконання математичних розрахунків студентові необхідно засвоїти основні навики роботи в системі MathCAD, тому нижче наведено меню роботи пакету і його математична панель, яка допомагає ввести всі математичні оператори, символи та знаки [12-14].
Головне меню MathCAD 2000 Professional містить наступні пункти:
File (Файл) – робота з файлами;
Edit (Виправлення) – обробка фрагментів документів;
View (Вид) – настроювання елементів вікна;
Insert (Вставка) – вставка об'єктів і їхніх шаблонів;
Format (Формат) – формування параметрів елементів тексту;
Math (Математика) – керування процесом обчислення;
Symbol (Символьні операції) – вибір операції символьного процесора;
Window (Вікно) – керування вікнами MathCAD 2000;
Help (Допомога) – робота з довідковою системою та електронними книгами MathCAD, які можна завантажувати додатково.
Використання основного меню допомагає створити документ та його оформити, але головні його можливості дублюються за допомогою двох панелей, які частіше всього застосовують у роботі: панель форматування для текстових коментарів та панель інструментів або так звана математична панель, яка на рис. 4.1 знаходиться в правій частині верхнього ряду кнопок.
Математична панель MathCAD 2000 Professional складається з кількох панелей інструментів, що являють собою наступні палітри математичних знаків (рис. 4.2).
Рисунок 4.2. – Математична панель MathCAD 2000
з усіма панелями інструментів
Більшість кнопок на цих палітрах дозволяють ввести загальноприйняті й спеціальні знаки й оператори:
1 – панель інструментів Calculator (Калькулятор) – арифметичні оператори. На цій панелі знаходяться кнопки арифметичних операцій, елементарних функцій.
2 – панель інструментів Graph (Графіки) – оператори графіки. Містить інструменти для побудови графіків.
3 – панель інструментів Matrix (Матриці) – матричні оператори. Інструменти цієї панелі призначені для введення векторів і матриць, а також деяких операцій над ними.
4 – панель інструментів Evaluation (Визначення). Тут знаходяться піктограми операторів локального і глобального привласнення значень змінним і завдання функцій, кнопки для символьного обчислення виразів.
5 – панель інструментів Calculus (Обчислення). Інструменти цієї панелі дозволяють вводити оператори інтегрування, диференціювання, границь, суми і добутку.
6 – панель інструментів Boolean (Булева). Ця панель містить кнопки для введення логічних операторів і операторів порівняння.
7 – панель інструментів Programming (Програмування). Дозволяє створювати прості програмні модулі.
8 – панель інструментів Greek (Грецький алфавіт). Ця панель призначена для введення грецьких букв.
9 – панель інструментів Symbolic (Символи). Інструменти для роботи з символьними операціями.
Будь-яку з набірних панелей можна переміщати в зручне місце екрану, схопивши її за верхню частину курсором миші. Переміщаючи панель, ліву клавішу миші потрібно тримати натиснутою.
Для введення спеціальних математичних знаків можна використати наведені вище піктограми, а також різноманітні сполучення клавіш, які описані в довідковій системі.
Інтерфейс системи MathCAD нагадує інтерфейс текстового редактора MS Word і тому його дуже легко освоїти більшості користувачів. Файл документа з математичними виразами має вигляд, як в книзі чи на дошці, а доповнивши формули текстовими коментарями можна отримати повний звіт про виконані обчислення. Нижче приведено приклад розрахунку.
4.3 Приклад оформлення розрахунку в системі MathCAD
Відкрити математичний пакет MathCAD 2000 і створити новий файл з іменем primer.mcd. Далі ввести в ньому спершу усі вхідні дані пристрою, що моделюється, які наведені у завданні на проектування.
Наприклад, завдання провести комп’ютерне моделювання параметрів відбивного клістрона. Вхідні данні пристрою: частота, яка генерується в центрі зони – 10,7 ГГц, вихідна потужність – максимальна – 500 мВт, напруга резонатора – 750 В, струм пучка - 80 мА, діапазон електронної перебудови - 45 МГц.
Вводимо вхідні параметри відбивного клістрона та додатково усі необхідні табличні дані у вікно MathCAD (рис. 4.3). Там також можна привести рисунок пристрою, який досліджуємо.
Розглянемо будову та основні параметри відбивного клістрону з тороідальним резонатором (рис. 4.4). Розрахуємо геометричні розміри об’ємного резонатору, його параметри та активну провідність. Також розрахуємо напругу на відбивачі та параметри пристрою вивода енергії.
Геометричні розміри резонатора знаходимо з співвідношень:
Напругу на відбивачі знаходимо для трьох зон генерації за формулою:
(1.1)
де - номер зони генерації;
відстань між відбивачем та другою сіткою:
(1.2)
Рисунок 4.3 – Вікно MathCAD 2000 з вхідними параметрами
Рисунок 4.4 – Тороідальний резонатор клістрону
Тороідальний резонатор описується такими основними параметрами:
сумарна ємність:
(1.3)
торцева ємність:
(1.4)
бокова ємність.
(1.5)
Хвильовий супровід резонатора визначається за формулою:
(1.6)
Активну провідність резонатора знаходимо за формулою:
, (1.7)
де провідність сіток записується у вигляді:
(1.8)
а провідність стінок:
(1.9)
Також знаходимо мінімальну та максимальну довжину хвилі в резонаторі:
(1.10)
(1.11)
Розрахунок пристрою для виводу енергії проводимо виходячи з того, що передача енергії високої частоти з резонатору клістрона в коаксіальну лінію здійснюється за допомогою петлі зв’язку.
Основні параметри петлі зв’язку описуються співвідношеннями:
площа петлі зв’язку:
відстань від осі резонатору до центру петлі зв’язку:
радіус круглої петлі:
Виходячи з цього знаходимо ширину діапазону електронного настроювання (для першої зони генерації n=0):
Вихідна потужність знаходиться за формулою:
У вікні MathCAD записуємо основні рівняння, які приведені вище, для відбивного клістрону: для розрахунку параметрів резонатора (див. рис. 4.5) та розрахунку параметрів петлі зв’язку та напруги на відбивачі (див. рис. 4.6).
Рисунок 4.5 – Рівняння для розрахунку параметрів резонатора у вікні MathCAD 2000
Рисунок 4.6 – Рівняння для розрахунку параметрів петлі зв’язку та напруги на відбивачі у вікні MathCAD 2000
Результати моделювання наведені на рисунку 4.7:
Рисунок 4.7 – Результати розрахунків у вікні MathCAD 2000
Рисунок 4.8 – Результати розрахунків Діода Гаана у вікні MathCAD 2000
5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект подається на перевірку викладачу у вигляді пояснювальної записки, яка оформлюється на комп'ютері у текстовому редакторі Word з дотриманням вимог ДСТУ 3008-95 (див. [15], [16]), який регламентує виконання текстових документів у сфері науки і техніки. Формат аркуша А4, розташування – книжкове, поля: ліворуч, зверху і знизу – не менше 20 мм, праворуч – не менше 10 мм, шрифт – Тіmes New Roman, розмір шрифту – 14 пунктів, відстань між рядками – 1,5 інтервали. Записка роздруковується на одному боці аркушів білого паперу формату 210x297 мм.
Розділи основної частини пояснювальної записки нумеруються цифрами 1 і 2, а вступ і висновки не нумерують. Сторінки пояснювальної записки нумерують арабськими цифрами (Тіmes New Roman Суr, 14 рt) у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включається до загальної нумерації, але номер на ньому не ставиться.
Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки і містить відомості про дисципліну, по якій виконується курсовий проект, назву проекту, відомості про студента, що виконує курсовий проект, прізвище і ініціали керівника проекту. Зразок його оформлення наведено в додатку А.
Завдання на курсовий проект видається кожному студентові на початку семестру, оформлене на бланку (додаток Б) і підписане керівником проекту. Бланк завдання на курсове проектування містить відомості про вуз, кафедру, факультет, дисципліну, по якій виконується робота, тему курсового проекту, відомості про студента, що виконував роботу, даті видачі та терміни виконання роботи, прізвище і ініціали керівника проекту.
У розділі “Вихідні дані до роботи” приводиться повний перелік початкових даних; у розділі “Зміст розрахунково-пояснювальної записки” перераховуються всі питання і пристрій, що підлягають розробці і розрахунку; у розділі “Перелік графічного матеріалу” перераховуються виконані креслення з вказівкою їх формату. Завдання може включати науково-дослідні розробки, експериментальні дослідження і тому подібне. Завдання заповнюється студентом після вибору варіанту роботи і підписується керівником курсового проекту.
Календарний план оформлюється у вигляді таблиці, де приведені найменування етапів курсового проектування та строки його виконання, що завіряється студентом та його керівником роботи (додаток В).
У рефераті стисло описуються відомості про об'єм курсового проекту, кількість ілюстрацій, таблиць, використаних додатків, джерел. Указується, що являється об’єктом дослідження, мета курсової роботи та методи дослідження. Далі наводяться результати та їх новизна, рекомендації щодо впровадження результатів і на при кінці додається перелік ключових слів від 5 до 15. Зразок реферату приведено у додатку Г.
Зміст відображає виконані частини курсового проекту з конкретною вказівкою сторінок.
Перелік умовних позначень не є обов'язковою структурною одиницею пояснювальної записки і приводиться у разі, коли в її тексті використовуються скорочення, не передбачені ДСТУ 3582 – 97 [17].
Вступ розташовують на окремій сторінці. У ньому стисло описують сучасний стан лазерної та оптоелектронної техніки в цілому і, зокрема, в області дослідженого пристрою, його призначення і галузь застосування по темі курсового проекту, а також засоби, які використано для розв'язання завдання.
Основна частина записки складається з двох розділів 1 і 2, які мають ідентичну структуру. У кожному з них описується послідовність і результати моделювання відповідного пристрою, Розділи потрібно поділити на підрозділи, нумерованими як 1.1, 1.2, ..., 2.1, 2.2... У підрозділах 1.1 і 1.2 бажано стисло, описати схему приладу, її недоліки і достоїнства, послідовність розробки її математичної моделі, визначити способи завдання параметрів моделювання у системі комп’ютерної математики. У підрозділі 2.1 слід навести першу характеристику пристрою (наприклад залежність загасання від довжини хвилі для оптичних волокон) і стисло описати, яким методом вона отримана. У наступних підрозділах так само наводяться результати моделювання певних параметрів чи характеристик пристрою із стислим описом способу їх отримання. Кількість підрозділів обумовлюється логікою подання матеріалу.
У висновках наводять конкретні числові параметри, які отримано в результаті розрахунків кожного з пристроїв. Бажано підкреслити помічені особливості тих чи інших характеристик або параметрів пристроїв.
У переліку посилань дається список використаних літературних джерел, оформлений згідно з вимогами [18].
У додатки включається специфікація і допоміжний матеріал: використані додаткові схеми чи характеристики приладів, таблиці залежностей і графіки великого формату, необхідні для розрахунків, алгоритми і програми для комп’ютерних розрахунків, ілюстрації допоміжного характеру, специфікації до креслень технічної документації проекту тощо. Додатки розташовуються в порядку появи посилань на них в тексті основних розділів пояснювальної записки. Додатки оформляють як продовження даного документа на подальших його листах і повинні мати загальну з рештою частини документа крізну нумерацію сторінок.
Графічна частина курсового проектування виконується олівцем на папері для креслення, або на комп'ютері в системах автоматизованого проектування відповідно до вимог стандартів [19]. Кожне креслення оформляють на аркушах стандартного формату (А0, А1, А2, А3, А4) і формат аркуша визначається розміром зовнішньої рамки, що виконується тонкою лінією (рис. 5.1).
Креслення може розташовуватися на декількох аркушах; у нижній частині першого аркуша повинен бути основний напис за формою 1 (рис. 5.2), на всіх подальших аркушах по спрощеній формі 2а (рис. 5.3).
1 – поле креслення; 2 – основний напис креслення (ГОСТ 2.104-68*);
3 – рамка з позначенням документа, поверненим на 180°.
Рисунок 5.1 – Оформлення рамок креслення
Рисунок 5.2 – Основний напис по формі 1 (ГОСТ 2.104-68*)
Рисунок 5.3 – Основний напис по формі 2а (ГОСТ 2.104-68*)
6 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ І ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Індивідуальні завдання на курсовий проект наведено у Додатку Д. Кожний студент виконує той варіант завдання, який збігається з порядковим номером його прізвища у журналі групи на сторінці з дисципліни „Електронні та квантові прилади НВЧ”. Завдання студент отримує на 2-3 тижні семестру (під час установчої сесії на заочному відділенні). Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом самостійно. Не пізніше, як за місяць до початку екзаменаційної сесії студент повинен подати пояснювальну записку викладачу – керівнику курсового проекту. Заради економії паперу записку на перевірку можна подати в електронному вигляді, як файл текстового редактора Word. Студенти, що мешкають у віддаленій від університету місцевості та вчаться на заочному відділенні, можуть переслати згаданий файл електронною поштою на адресу кафедри foet@kture.kharkov.ua. У супровідному аркуші слід вказати свій власний е-mail.
Захист курсового проекту проводиться студентом особисто перед комісією у складі двох викладачів кафедри, у тому числі керівника курсового проекту під час екзаменаційної сесії згідно з розкладом занять. Якість виконання курсового проекту та результати його захисту оцінюються за чотирибальною шкалою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”). На „відмінно” робота оцінюється за умов:
а) правильного виконання всіх пунктів завдання;
б) належного оформлення пояснювальної записки;
в) надання студентом під час захисту роботи чітких пояснень щодо послідовності її виконання і способів отриманих їм результатів, наведених у курсовому проекті;
г) дотримання студентом встановлених термінів подання записки на перевірку викладачу та її захисту.
Якщо курсовий проект виконаний загалом правильно, але з деякими похибками у розрахунках (які не призвели до фатально неправильного результату) чи в оформленні роботи, або студент не дотримався встановлених термінів виконання роботи, вона оцінюється на „добре”. Якщо крім згаданих погрішностей у виконанні роботи студент під час захисту не зміг чітко пояснити способи отримання ним того чи іншого результату, оцінка роботи знижується ще на один пункт, тобто вона оцінюється на „задовільно”. Курсовий проект з невиконаним чи неправильно виконаним індивідуальним завданням на проектування оцінюється незадовільною оцінкою.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Кацман Ю.А. Приборы сверхвысоких частот. – М.: Высш. шк., 1973. -382 с.
2. Коваленко В.Ф. Введение в электронику сверхвысоких частот. -- М.: Сов. радио. 1955. - 344 с.
3. Лебедев И.В. Техника и приборы СВЧ- М.: Высш. шк., 1972. - 375 с.
4. Лошаков Н.В., Пчельников П.С. Расчет и проектирование ЛБВ. - М.: Сов. Радио. 1966. - 124 с.
5. Клеен В., Пешль К. Введение в электронику сверхвысоких частот. - М.: Сов. Радио. 1963. – Т.2. - 271 с.
6. Цейтлин М. Б., Кац К. М. Лампа с бегущей волной. – М.: Сов. радио,
1964. – 311 с.
7. Силин Р. А., Сазонов В. П. Замедляющие системы. – М.: Сов. радио,
1966. – 632 с.
8. Альтшулер Ю. Г., Татаренко А. С. Лампа малой мощности с обратной волной. – М.: Сов. радио, 1963. – 296 с.
9. Самсонов Д. Е. Основы расчета и конструирования многорезонаторных магнетронов (резонаторные системы). – М.: Сов. Радио, 1966. – 346 с.
10. Самсонов Д. Е. Основы расчета и конструирования магнетронов (Настройка. Стабилизация. Вывод энергии. Холодные измерения). – М.: Сов. радио. 1974. – 327 с.
11.
12. Mathcad 6.0 PLUS. Финансовые, инженерные и научные расчеты в среде Windows 95 /Перевод с англ. – М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, 1996. - 712 с.
13. В.П. Дьяконов, Справочник по MathCAD PLUS 6.0 PRO. М.: ”СК Пресс”, 1997. - 336 с.
14. Mathcad 7 PRO для студентов и инженеров – М.: КомпьютерПресс, 1998. – 384 с.
15. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – Чинний від 01.01.96.
16. Методичні вказівки щодо структури, змісту та оформлення навчально-методичної літератури / Упоряд. П.С. Ковтун, І.О. Мілютченко, Б.П. Косіковська – Харків: ХНУРЕ, 2002. - 56 с.
17. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. – Чинний від 01.01.98.
18. ГОСТ 7.1-84. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. Введен 01.01.86.
19. ГОСТ 2.104-68* ЕСКД. Основные надписи. Межгосударственный стандарт. Введен 01.01.1971.
Додаток А
ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО АРКУША ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет радіоелектроніки
Кафедра Фізичних основ електронної техніки
Курсовий проект
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
тема: «Проектування відбивного клістрону»
з дисципліни «Електронні та квантові прилади НВЧ»
Керівник: ____________________________________________________________
(підпис, дата, посада, прізвище, ініціали)
Студент: ____________________________________________________________
(група, підпис, дата, прізвище, ініціали)
Харків 20__
Додаток Б
ЗРАЗОК ЛИСТА ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Харківський національний університет радіоелектроніки
Кафедра Фізичних основ електронної техніки__________________
Дисципліна Електронні та квантові прилади НВЧ
Напрям Оптотехніка ___________
Курс _____________ Група __________________ Семестр __________________
ЗАВДАННЯ
на курсовий проект
Студента: ___________________________________________________________
(П.І.Б.)
1. Тема проекту ______________________________________________________
____________________________________________________________________
2. Строк подачі студентом завершеної роботи «_____»_______________20__ р.
3. Вихідні дані до роботи ______________________________________________
____________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки ____________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точною вказівкою обов'язкових креслень) __
____________________________________________________________________
Дата видачі завдання: «____»__________________200__ р.
Керівник проекту: ___________________ ( П.І.Б. )
Завдання прийняв(ла) для виконання: _____________________
Додаток В
ЗРАЗОК КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ п/п
Найменування етапів курсового проекту
Строки виконання етапів проекту
Примітки
1.
Отримання завдання на курсовий проект
2.
Огляд літературних джерел
3.
Постановка завдання
4.
Виконання розрахункового завдання
5.
Оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту
6.
Захист курсового проекту
Студент ______________________
(підпис)
Керівник ______________________ _______________________________
(підпис) (П.І.Б.)
«____»_____________________200__ р.
Додаток Г
ЗРАЗОК РЕФЕРАТУ
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка до курсового проекту: ____ с., ____ рис., ___ табл., ____ додатків, ___ джерел.
Об’єкт дослідження – відбивний клістрон.
Метою курсового проекту є закріплення знань щодо основних фізичних процесів, що мають місце в електронних при ладах НВЧ з короткочасною взаємодією (відбивних клістронах), набуття практичних навичок самостійного розрахунку реальних приладів та засвоєння методів їх проектування (в тому числі - автоматизованого).
Методи дослідження – аналітичні та чисельні за допомогою системи комп’ютерної математики MathCAD 2000 Professional.
При проектуванні відбивного клістрона визначена величина напруг на відбивачі для перших трьох зон генерації, розраховано коефіцієнт струмопрохождення та струм катода, знайдена відстань між сітками і відстань від резонатора до відбивача. Визначена геометрія резонатора і його параметри, розраховані вивід енергії, робочі і вихідні параметри відбивного клістрона у двох режимах: у режимі максимальної потужності і максимального ККД, розроблені складальне креслення приладу та деталювання його вузлів.
КОРОТКОЧАСНА ВЗАЄМОДІЯ, РЕЗОНАТОР, ВІДБИВАЧ, ВИВІД ЕНЕРГІЇ, ПОТУЖНІСТЬ, ЗОНИ ГЕНЕРАЦІЇ, ЕЛЕКТРОННЕ ПЕРЕСТРОЮВАННЯ ЧАСТОТИ , ККД
Додаток Д
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Таблиця Д.1
Багаторезонаторний підсилювальний клістрон
Заданий параметр
Номер варіанту
1
2
3
4
5
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора