Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ ТА СИГНАЛІВ
Група:
ТК – 11
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
/
КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни “Теорія електричних кіл та сигналів”
Мета:
Навчитись застосовувати методи аналізу лінійних електронних кіл для дослідження процесу проходження складного періодичного сигналу через частото-вибірне електронне коло та впливу характеристик кола на форму сигналу.
Вхідні дані для варіанту № 19:
Задана електрична схема (рис. 1) з наступними параметрами її компонентів:
Резистор:
R1 = 15 кОм;
R2 = —
R3 = —
Конденсатори:
C1 = 10 нФ;
C2 = 2 нФ;
C3 = 3 пФ.
Операційний підсилювач – мікросхема К284УД1А з наступними параметрами:
Коефіцієнт підсилення – K0 = 20000;
Вхідний опір – Rвх = 5 МОм;
Вихідний опір – Rвих = 200 Ом.
Порядок виконання курсової роботи:
1. Для розрахунку функціональних схем побудованих на основі операційного підсилювача, використовуємо відповідні математичні моделі ОП, як лінійного багатополюсника. Найбільш поширеною і зручною у користуванні є модель у вигляді матриці провідностей ОП (Y – матриця), визначення якої доцільно проводити за допомогою еквівалентної малосигнальної схеми ОП, що показана на рис. 2.
/
Рис. 2. Малосигнальна еквівалентна схеми ОП.
Матриця провідностей даної схеми має наступний вигляд:
YОП =
A
b
c
D
a
1/Rвх
-1/Rвх
0
0
b
-1/Rвх
1/Rвх
0
0
c
-K0/Rвих
K0/Rвих
1/Rвих
-1/Rвих
d
K0/Rвих
-K0/Rвих
-1/Rвих
1/Rвих
У даній моделі не враховано великих вхідних опорів входів a і b відносно спільного заземленого вузла d (тобто опорів Rad та Rbd), оскільки нехтування ними не вносить значної похибки в розрахунки.
Використання Y-матриці дає змогу аналізувати властивості ОП при різних варіантах вмикання зовнішніх елементів.
Для усунення небезпеки самозбудження та стабілізації параметрів, ОП використовують з від’ємним зворотним зв’язком.
2. Математичну модель підсилювального каскаду, як вже було сказано, складаємо у вигляді матриці провідностей. Для цього нумеруємо незалежні вузли схеми (рис. 3) і згідно з відомими правилами записуємо матрицю комплексних провідностей.
Під вузлом розуміємо місце з’єднань трьох і більше гілок.
Для заданої схеми, розмірність матриці провідностей дорівнює 4×4.
Рис. 3. Нумерація вузлів схеми.
3. Нумеруємо вузли матриці ОП відповідно до способу з’єднання зовнішніх виводів операційного підсилювача з вузлами схеми і вписуємо елементи матриці ОП у матрицю провідностей схеми.
Отже, матриця провідностей розрахункової схеми має наступний вигляд:
1
2 (в)
3 (с)
4
1
jω
25.10.2016 11:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора