DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Визначення дифракції Фраунгофера на дифракційній гратці

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Вінницькій національний технічний університет
Інститут:
ООП
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра фізики

Інформація про роботу

Рік:
2003
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Фізика
Група:
КН-1
Коротко про документ

Про що ця робота

У роботі досліджується дифракція Фраунгофера на прозорій дифракційній гратці за допомогою гелій-неонового лазера. Визначено довжину хвилі світла, роздільну здатність та інтенсивність дифракційних максимумів.

У роботі розглядаються

  • Дифракція світла
  • Дифракція Фраунгофера
  • Дифракційна гратка
  • Довжина хвилі лазерного випромінювання
  • Роздільна здатність оптичних приладів
  • Інтенсивність світла
  • Похибки вимірювань

Зміст і розділи

  1. Мета роботи
  2. Прилади і матеріали
  3. Порядок виконання роботи
  4. Обробка результатів експерименту
  5. Висновок
  6. Контрольні запитання
Для кого:Студенти технічних вищих навчальних закладів спеціальностей комп'ютерних наук та інженерії.
Викладачі:Не вказано

Ключові поняття

дифракція Фраунгоферадифракційна граткадовжина хвиліроздільна здатністьдифракційний максимумтемновий струмабсолютна похибкавідносна похибка

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Вінницький Національний Технічний Університет Факультет КІ Кафедра ПЗ Лабораторна робота № 5-7 На тему: Визначення дифракції Фраунгофера на дифракційній гратці. Мета роботи: ознайомлення з прозорою дифракційною граткою, визначення довжини хвилі джерела світла, а також роздільної здатності дифракційної гратки та інтенсивності дифракційних максимумів. Прилади і матеріали: джерело світла - гелій-неоновий лазер, дифракційна гратка, екран з шкалою (ціна поділки 1 мм), люксметр Ю116, оптична лава. Порядок виконання роботи: 1. Зібрати установку за схемою:  2. Ввімкнути лазер. 3. Регулюючи положення дифракційної гратки та екрану, одержати на ньому дифракційну картину. Добитися найбільшої чіткості картини. 4. Виміряти віддалі від центру дифракційної картини до максимумів першого, другого та третього порядків - . 5. Заміряти віддаль від гратки до екрану - L. 6. Переміщуючи світло-приймач люксметра вздовж дифракційної картини, зняти покази струмів  в прямому та зворотному напрямках по всій картині. Вимірювання робити через кожні 2 мм, а поблизу максимумів та мінімумів - через 0,5 мм шкали екрану. 7. Вимкнути лазер і люксметром заміряти значення темнового струму  в різних місцях екрану. Обробка результатів експерименту: 1. За формулою  вирахувати довжину хвилі випромінювання лазера для максимумів 1-го, 2-го та 3-го порядків. 2. Вирахувати роздільну здатність R дифракційної гратки за формулою , де т - порядок максимуму; N - загальна кількість щілин гратки, через які проходить світловий пучок. Діаметр пучка лазера дорівнює 3 мм. 3. Враховуючи темновий струм , визначити величини струмів для максимумів всіх порядків згідно з формулою  . Вважаючи, що інтенсивність пропорційна фотострумові, побудувати графік розподілу інтенсивності світла в дифракційній картині. 4. Зробити аналіз одержаних результатів обробки експериментальних даних. 5. Вирахувати абсолютну та відносну похибки знаходження довжини хвилі лазерного випромінювання. 6. Сформулювати основні висновки по результатах проробленої роботи. № ℓ1 ℓ2 ℓ3 L  1 3 6,1 0,5 0,5  2 2 4,7 0,4 0,4  3 1,8 4,1 0,35 0,35    d= 10-5м = 10-7см. m1=1, m2=2, m3=3    R=m*N, де N – загальна кількість щілин D=3мм= 300 штрихів. R1=300, R2= 600, R3= 900     Обчислення похибок:      λ= (5,38±0,4)*10-7м. Висновок: на уроці я ознайомився з прозорою дифракційною траткою, визначив довжину хвилі джерела світла, а також роздільну здатність дифракційної гратки та інтенсивність дифракційних максимумів. Для цього я використовував джерело світла (гелій-неоновий лазер), дифракційну гратку, екран з шкалою (ціна поділки 1 мм) та люксметр Ю116, оптичну лаву. Контрольні запитання: 1. Дифракція світла. 2. Дифракція Фраунгофера на одній щілині та на дифракційній гратці. 3. Роздільна здатність оптичних приладів.
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!